28 травня 2016 року на львівському полігоні ТПВ у Грибовичах почалася масштабна пожежа, що за кілька днів призвела до обвалу частини звалища. Під завалами загинули троє пожежників та працівник полігону. Винних у пожежі за п’ять років так і не встановили, як і остаточної причини загорання. Натомість полігон закрили і почали масштабну рекультивацію.
ZAXID.NET розповідає, що сталось у Грибовичах п’ять років тому та як колишній сміттєвий полігон перетворюють на великий парк.
***
Пожежа
Великі Грибовичі розташовані за 4 км від Львова. На території села є Львівський полігон твердих побутових відходів загальною площею понад 38 га, куди з 1960 року вивозили сміття зі Львова та районних центрів Львівщини. Полігон перестав приймати сміття після пожежі, яка почалась 28 травня 2016 року.
Її вдалось погасити за два дні, 30 травня. Однак після того, як пожежники почали збирати спорядження, яким гасили пожежу, на звалищі стався зсув і під завалами сміття опинилися троє рятувальників – жовківчани Андрій Вненкевич і Богдан Юнко, та равчанин Юрій Рудий. Також під завалами зник інженер-еколог ЛКП «Збиранка», яке обслуговувало полігон,Олександр Бутін. Тіла трьох пожежників знайшли наступного дня, 31 травня, а от загиблого комунальника знайти так і не вдалось. У 2017 році суд оголосив його померлим. Однією з версій виникнення пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі тодішній керівник ДСНС Львівщини Сергій Дмитровський називав підпал. Цю версію публічно озвучував й мер Львова Андрій Садовий, однак за даними офіційної експертизи, яку провів Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз, пожежу спричинило «самозаймання не ущільнених твердих побутових відходів».
За фактом загибелі людей у Грибовичах відкрили дві кримінальні справи й оголосили підозру двом посадовцям ЛКП «Збиранка» – колишньому директору Богдану Горбалю, заступнику Борису Плашенку, керівнику полігону Олександру Купричу, а також колишньому керівнику управління житлового господарства ЛМР Юрію Гольцю. Посадовця міськради Галицький районний суд Львова виправдав, а справа проти трьох посадовців ЛКП перебуває в суді.
Рекультивація
За п’ять років територія Грибовицького сміттєзвалища почала змінюватись. У 2017 році французька компанія Egis розробила для Львова новий план рекультивації Грибовицького сміттєзвалища, що передбачав рекультивацію полігону, будівництво сміттєпереробного заводу, збір та сортування відходів.
Кошти для проекту рекультивації полігону і будівництва заводу місто отримало від Європейського банку реконструкції і розвитку, Фонду чистих технологій та Східноєвропейського фонду енергоефективності та довкілля. Загалом Львову виділили 25 млн євро кредиту і 10 млн євро ґранту.
«Загальна концепція передбачає не тільки рекультивацію Грибовицького полігону, а й будівництво механіко-біологічного комплексу переробки відходів, систему збору відходів, та інші елементи. Усі компоненти є специфічні і мають свої певні технічні умови. Одним із легших проектів, звичайно, є рекультивація, тому її розпочали першою. Далі приступлять до будівництва заводу, а це вже є складним технічним рішенням. Відзначу, що кожен компонент має заходити у цій стратегії у певний час. Після заводу є питання нового полігону, паралельно із заводом є питання із компостувальною станцією і збором органічних відходів», – пояснює проектний директор Egis Крістофер Раунд.
У вересні 2020 року ЛКП «Зелене місто» отримало дозвіл від ДАБІ на початок будівельних робіт із рекультивації Грибовицького полігону. Рекультивація має тривати п’ять років. Вона передбачає два етапи – технологічний і біологічний. Під час першого полігон законсервують, а другого – застелять родючий шар ґрунту. Технічну рекультивацію розпочали восени торік. Роботи за 17,8 млн євро виконує консорціум компаній J/V Goksin Insaat – Hayat Group. Перший етап технічної рекультивації має тривати до середини 2022 року.
«На цьому етапі замінюють купол полігону, відповідно, для цього проводять екскаваторні роботи, які ми почали від жовтня минулого року. Є переміщення мас, щоб зробити його стійкішим, щоб не було обвалів. Після того, як завершать формування профілю куполу полігону, будемо його укривати різними шарами захисних елементів – це геотекстиль та ґрунт», – розповідає інженер-будівельник фірми-підрядника Ахмет Ялчін Язіці.
Як розповів ZAXID.NET директор ЛКП «Зелений Львів, що займається рекультивацією полігону, Святослав Євтушенко, технічна рекультивація – накриття всього полігону мінеральним ґрунтом, піском та щебенем, а також гідроізолюючою мембраною. Це не дозволить опадам, що спричиняють утворення фільтратів, потрапляти всередину сміття. З полігону нічого не має випаровуватись чи витікати.
«За цей час ми можемо спостерігати, як вже змінилося звалище. Наразі ж тривають роботи з перепрофілювання і виположення куполу полігону. Зокрема, облаштовується форма куполу, аби надалі приступити до консервації звалища та дегазації. Крім того, підрядник облаштовує дренажні канали для відведення стічних вод. Також триває осушення озер-відстійників фільтрату. Передбачається, що всі ці заходи мають завершити наступного року», – каже керівник ЛКП «Зелений Львів».
Очистка фільтрату
Крім комплексної рекультивації, на полігоні встановили станцію з переробки фільтратів, що запрацювала торік 17 листопада. Станція переробляє роками накопичену зі сміття рідину. З озера через насоси рідина потрапляє до контейнера, де проходить чотири стадії очищення. В результаті виходить вода без шкідливих домішок. На виході отримується концентрат –залишковий бруд, який потрапляє у тіло полігону. Решта 70% – це чиста вода, яку зливають у очисні споруди Львова. Роботи виконує київська фірма «Екософт». Переробити весь фільтрат на полігоні станція очистки має за два роки.
«Це відбувається з допомогою озер-відстійників, які облаштовані на полігоні. Звідки фільтрат потрапляє на очищення. Наразі в озерах зібралося більше 177 тис. м3 речовини. Аби фільтрат не розповсюджувався, відбувається його очищення з допомогою двох станцій. Перша працює за технологією академіка Рогова, друга – за технологією зворотнього осмосу. Обидві станції за добу очищають близько 500 м3 фільтрату», – додав Святослав Євтушенко.
Дегазація
Цей етап рекультивації полігону планують почати вже в червні. 27 грудня 2018 року Львівська міськрада підписала договір із ТОВ «Кліар Енерджі», що має провести дегазацію полігону. Утилізація біогазу, який природньо виділяється зі сміття, має зменшити ризики пожеж займання сміття та пожеж, як бувало раніше. Видобування біогазу має також зменшити висоту сміттєзвалища – воно осяде під власною вагою.
«Ми отримали лист від фірми «Кліар Енерджі», яка є переможцем інвестиційного тендеру з дегазації Грибовицького сміттєзвалища, що вони приступають до виконання робіт з 1 червня. У них, згідно з терміном, є два місяці на роботи для буріння свердловин та прокладання газопроводів», – пояснив Святослав Євтушенко.
Інвестор заплатив кошти у Львівську міську раду, Грибовицьку та Малехівську селищні ради, оскільки на той момент вони перебували саме на території цих територіальних сільських громад. Крім цього, відповідно до інвестиційної угоди, 15% доходів від видобутку біогазу сплачуватиметься у бюджет Львівської МТГ.
Коли буде сквер
Повністю завершити рекультивацію полігону сподіваються до 2025 року. На другому етапі – біологічному – полігон перетворять на великий сквер. На законсервований полігон мають завезти родючий ґрунт, висадити дерева, кущі, чагарники та облаштувати відпочинкові зони.
«Спочатку вкладається геотекстиль, дренажний шар із піску, розставляються решітки на схилах. Після цього на закрите звалище завезуть ґрунт. Наразі перед нами ще стоїть питання, як далі можна буде експлуатувати цей полігон. Є пропозиція створити там парк атракціонів, парк вихідного дня, меморіальний сквер», – пояснює керівник ЛКП.
А що з заводом?
Паралельно з рекультивацією полігону ТПВ у Грибовичах, у Львові готуються до будівництва сміттєпереробного заводу. Його збираються будувати біля очисних споруд «Львівводоканалу» на вул. Пластовій, 13. Проект сміттєпереробного заводу пройшов комплексну державну експертизу та отримав позитивний висновок Мінекології. Потужність майбутнього заводу, яка має забезпечити потреби міста – 240 тис. тонн відходів на рік при двозмінній роботі. Завод мають збудувати за два роки. Наразі на території майбутнього заводу тривають підготовчі роботи. Також тут запустили компостувальну станцію для органіки.
Оскільки сміттєпереробний завод будуватимуть за кредитні гроші Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), банк проводив тендер на підрядника у кілька етапів. Тендерні процедури тривали кілька років, і 22 жовтня 2020 року ЄБРР погодив генерального підрядника – сміттєпереробний завод у Львові будуватиме нідерландсько-литовський консорціум WTT-Axis. Компанія вже будувала подібні заводи у Великій Британії та Італії.
За словами Святослава Євтушенка, будівництво заводу планують розпочати вже влітку цього року, оскільки вже найближчим часом ЄБРР, міська рада та компанія-підрядник мають підписати контракт на виконання робіт. Збудувати завод мають упродовж двох років.
Куди зараз вивозять сміття зі Львова
Після того, як у 2016 році Грибовицьке сміттєзвалище закрили, у Львові почалися труднощі з вивезенням сміття, оскільки сміттєзвалища у Львівській та інших областях країни масово відмовлялись приймати львівські відходи. Міський голова Львова Андрій Садовий неодноразово називав сміттєву блокаду політично вмотивованою.
У 2016 році тодішній голова ЛОДА Олег Синютка запропонував місту ділянки під будівництво полігону ТПВ та сміттєпереробного заводу. Однак жодна з місцевих громад не погодилась на таке будівництво. Влітку 2017 року під тиском центральної влади Львівська міськрада передала повноваження з вивезення сміття Львівській ОДА з доплатою 600 млн грн (по 300 млн грн на рік). Функції вивезення ТПВ мерії повернули назад із 1 липня 2019 року. Зараз львівське сміття вивозять на полігони по всій території України.
У січні 2021 року Андрій Садовий звернувся до голови Львівської облради Ірини Гримак із проханням прискорити пошук ділянки під полігон для сміття. У березні Львівська ОДА запропонувала п’ять ділянок під новий львівський полігон ТПВ. Всі вони розташовані на території громад Львівщини, однак із ними про ймовірність розташування сміттєвого полігону на їхній території чиновники ЛОДА не домовлялись.
«Є регіональний план, який розроблявся у 2019 році. В межах цього плану запропонували сім земельних ділянок, які придатні для того, щоб там будувати полігон. Після проведення внутрішнього відбору залишилось лише п’ять земельних ділянок. На сьогоднішній момент ми ці 5 земельних ділянок опрацьовуємо. Будь-яка ділянка, що передбачена під будівництво об’єкта поводження з відходами, однозначно має відповідати всім нормам і стандартам ДБН. Всі етапи, передбачені законодавством мають пройти. Питання у тому, аби відібрати ту земельну ділянку, яка під всі ці вимоги підійде», – додає Святослав Євтушенко.
