На Рівненщині збудують ще один сміттєпереробний завод

У Кузнецовську планують спорудити сміттєпереробний завод. Кошти на це готові виділити польські інвестори.

Роботи з будівництва заводу із переробки побутових відходів у Кузнецовську мають почати у 2016 році. Сам завод має бути на околиці міста, на базі існуючого сміттєзвалища, в якого закінчується термін експлуатації.

Кошти на будівництво сміттєпереробного заводу шукали вже давно. Нині їх готовий дати польський інвестор. Мова іде про 12 мільйонів злотих. Якщо цю суму перевести в гривні за курсом Національного банку, це близько 80 мільйонів гривень.

Таке будівництво стане прикладом того, як Польща та Україна змінюють формат співпраці. Поляки готові допомагати українцям, як їм у свій час допомогли німці. Так, кошти на будівництво заводу для Кузнецовська нададуть в кредит під 1-1,5%. 

- Наші переговори тривають ще з квітня. Польські інвестори вивчили роботу нашого комунального підприємства, склад сміття та особливості земельної ділянки, - розповідає в.о. міського голови Кузнецовська Ігор КУЦ. - На сміттєпереробному заводі панують прододити повний цикл утилізації сміття. Зараз ми вже підписали проект про наміри і це підтвердження того, що наша співпраця - це не просто слова.

Якщо проект про наміри успішно переглянуть, то далі складатимуть план та угоду про початок будівництва. Пан Ігор впевнений, що за два-три роки цей амбіційний проект буде реалізовано.

Нагадаємо, що на Рівненщині вже збудували один сміттєпереробний завод - для Рівного.


Чи відновить роботу Рівненський сміттєпереробний завод?

Категорія: Новини > Новини Рівного

Автор: Ольга ДАНИЛЮК

http://ogo.ua/articles/view/2015-09-26/67581.html

 

Депутат облради пропонує переробляти сміття Івано-Франківська та половини області на Цементно-шиферному заводі

16 Вер, 2015

 

Депутат обласної ради Юрій Романюк запропонував свій концептуальний план збирання, вивозу, сортування, переробки та утилізації сміття Івано-Франківська та половини області.

Сміття з 50% території області та міста Івано-Франківська слід відправляти на Цементно-шиферний завод.

"Саме там знаходиться діюча установка з температурою запікання цементної суміші у близько +1500 С (градусів за Цельсієм)! Це – температура плавлення сталі! Тому, немає жодного сумніву, що спалення переробленого і відсортованого сміття, з використанням супер-технологічного екологічного фільтру на трубі викидів, 99,99% гарантовано утилізує все сміття половини області, з населенням близьким до 550-600 тисяч громадян. На виході: відсортовані матеріали, метали, пластик, папір, композитні матеріали, а також супровідне тепло для обігріву третини міста, нового басейну, обігріву шкіл і дитячих садків, бюджетних установ, спортивних споруд, тощо. А також вироблення супровідної електроенергії, достатньої для освітлення за масштабами приблизно всього мікрорайону Пасічна", – написав він у Фейсбуку.

Юрій Романюк пропонує провести громадське обговорення, роз'яснювальну роботу фахівців, екологів та інженерів, а також прозору та відриту дискусію.

"Роль громадськості та її участь повинна бути ще на етапі проектування і розроблення проекту. Це – створення нових 150-250 робочих місць, цілодобовий графік роботи у 3 зміни, 365 днів на рік. Податки і надходження дешевих енергоресурсів в обласний центр, нічне дешеве вуличне освітлення, технологічний та екологічний прорив з сміттєвої безвиході", – вважає депутат облради.

http://www.galka.if.ua/deputat-oblradi-proponuye-pereroblyati-smittya-ivano-frankivska-ta-polovini-oblasti-na-tsementno-shifernomu-zavodi/

 

 

Шведи побудують в Дніпропетровську завод з переробки сміття в енергію

Вартість розробки проекту і початкового етапу будівництва складе $ 120 млн. Підприємство потужністю 100 МВт зможе забезпечити теплом і гарячою водою великий житловий масив.

А ще – дозволить ліквідувати всі звалища в обласному центрі, говориться в повідомленні прес-служби Дніпропетровської ОДА.

Віце-президент шведської "ЕкоЕнерджі" Петер Ліндтх повідомив, що організація має більш ніж 50-річний досвід з реалізації подібних проектів.

"Ми підтверджуємо повну готовність до інвестування та реалізації цього проекту", – підкреслив глава представництва "ЕкоЕнерджі" в Україні Валентин Макогон.

За словами експертів, завод буде виконувати функції трьох "е": екологія, економіка, енергетика. З одного боку, підприємство повністю очистить місто від сміття, з іншого – буде виробляти тепло та електроенергію. А ще – це економічно вигідно.

У рік Дніпропетровськ зможе заощадити 100 млн кубометрів газу. Найближчим часом шведська сторона працюватиме над техніко-економічним обґрунтуванням проекту. Інвестиційний центр при Дніпропетровській ОДА вже запропонував для будівництва заводу три майданчики. Планується, що підприємство з'явиться в області через три роки і забезпечить роботою 200 чоловік.

http://news.finance.ua/ua/news/-/358816/shvedy-pobuduyut-v-dnipropetrovsku-zavod-z-pererobky-smittya-v-energiyu

 

Сміттєві баталії Львівщини

"Пошта" довідалась, чому Львову та області необхідні сміттєпереробні заводи та коли і де їх нарешті збудують

В умовах сучасного світу, коли кількість відходів на планеті збільшується з кожним днем, все актуальнішою стає справа переробки або спалювання сміття. Львівщина теж із утилізацію відходів має проблему, вирішення якої тягнеться роками. Інформацію про те, що на території нашої області планують збудувати завод з переробки твердих побутових відходів, теж чуємо віддавна. Реалізувати свої сміттєпереробні проекти на Львівщині пропонували і німці, і шведи, і канадці. Втім наразі жодна із пропозицій  не була реалізована. Тому Львів та область все ще не мають повноцінного заводу із переробки ТПВ, зате маємо  велику кількість сміттєзвалищ, y тому числі і несанкціонованих. 
Так  у п'ятницю, 11 вересня, у Львівській облдерж­адміністрації підписали протокол про наміри щодо будівництва заводу з переробки сміття на території Львівщини за участі італійців, інформує прес-служба ЛОДА.  Тим паче, що європейська практика вже виправдала себе у багатьох країнах світу. Тому будівництво на Львівщині підприємства такого типу дозволить вирішити питання утилізації твердих побутових відходів, зменшення кількості сміттєзвалищ. А це, безумовно, покращить екологічну ситуацію в області, створить нові робочі місця та забезпечить додаткові надходження до бюджету.
Як зазначив під час зустрічі голова  Львівської ОДА Олег Синютка, сьогодні питання екології та поводження з твердими побутовими відходами є одним із найважливіших в області. 
"Я добре розумію, що це непростий шлях, – підкреслив Олег Синютка.  –  Ми обов'язково повинні мати доступ до найкращих технологій та довготермінових і дешевих фінансових ресурсів. Я сподіваюся, що наша співпраця буде добрим кроком у цьому напрямку".

І переробка сміття, і додаткові прибутки 

Італійці ж певні: підписання протоколу – перший крок для того, аби Львівщина мала найсучасніший завод з утилізації ТПВ. Тим паче, що досвід у цій сфері іноземні колеги мають, бо їх фірма реалізувала кілька проектів з будівництва заводів з переробки сміття в Європі. Такі сучасні заводи, крім утилізації ТПВ, виробляють теплову та електричну енергію.
"Ми є проектною організацією, яка займається вивченням та розробкою проектів. Після цього ми вибираємо фірми, які можуть запропонувати найкращі технології. Найближчим часом ми  напрацюємо техніко-економічне обґрунтування і подамо на розгляд ОДА", – зазначив виконавчий директор італійської компанії CED ENGEGNERIA Луїджі Моро. 
За словами заступника голови ОДА Ірини Гримак,  підписаний протокол з італійцями – це лише перший крок для того, аби розпочати процес вивчення та необхідності облаштування такого переробного заводу на території області. 
"Нині ми маємо, велику кількість відкритих полігонів на території Львівщини для того, щоб звозити туди сміття. Втім це не є крок в Європу і не крок у майбутнє. Це, на жаль, декілька кроків назад, тому що весь світ вже давно практикує новітні технології з переробки сміття, яке  навіть стає енергетично цінним добривом. А вивозити сміття на полігони, як то є у нас,  – це лише відкладення вирішення проблеми на якийсь час. Італійські колеги зголосились дослідити процес вивезення і саму  якість сміття Львівщини. До прикладу, у великих населених пунктах сміття має здебільшого хімічний склад (таке сміття просто необхідно переробляти), а на сільських територіях у смітті більше органіки, яку можуть переробляти як добрива для городини. Також італійці мали б дослідити кількість самого сміття, адже існують різні варіанти потужності заводу, який буде в тому числі віддавати теплову енергію. Лише тоді, коли проведуть певну аналітику територій, аналітику якості, а також оцінять кількість сміття, можна буде визначити конкретну ділянку чи території під будівництво заводу. Тоді ж і шукатимемо та залучатимемо інвесторів з ЄС, які б допомогли з фінансуванням будівництва", – зазначає "Пошті" Ірина Гримак. 
З її слів, після проведення спеціальної експертизи можна буде сказати, чи буде це комунальний завод, чи виключно приватний. Також буде відома конкретна територія, на якій будуватимуть завод. 
"Місце, де буде збудований такий завод, має бути зручним у плані логістики збору і вивозу ТПВ. Нам зараз потрібно зрозуміти, якого типу і якої потужності буде завод. На будівництво цього об'єкта ми старатимемося максимально залучати інвестиції з Європейського Союзу. З європейського досвіду, інвестор будує завод, який працює так, аби погасити витрати на його будівництво. В подальшому, до речі, завод переходить у власність територіальної громади, на території якої він розташований, а це і нові робочі місця, і податки у місцеву казну. Тобто, ще раз кажу, переробка сміття – це дуже актуальна проб­лема і вона буде завжди, бо сміття буде завжди ", – зазначає Ірина Гримак. 

Спалювання і переробка – речі різні

Натомість екологи зазначають, що потрібно чітко розуміти різницю між переробкою сміття і його спалюванням. Останній метод, з їх слів, аж ніяк не корисний і навіть затратний. 
"Під словом "переробка" часто приховують банальне спалювання. Це, звичайно, погано, бо якщо переробка сміття дозволяє отримувати із відходів цінні компоненти, то спалювання лише за чіткого дотримання конкретних температур даватиме тепло. Та й для того, аби спалити все те сміття, варто чимало витратити ресурсів і така практика у Європі вже фактично не практикується. Це варто розуміти! Треба будувати завод, який би переробляв відходи нетермічним способом. Тоді буде результат", – зазначив "Пошті" голова ГО "Бюро екологічних розслідувань" Д. Скрильніков. 
Співрозмовник також наголошує, що під новітніми європейськими технологіями Україні можуть також підсунути обладнання для спалювання сміття, яке вже не використовується у Європі. 
"Нам можуть привезти обладнання, яке за кордоном не відповідає нормам. До прикладу, там спалювати сміття можна лише за температури не менше як 1100 градусів. До нас можуть привезти непотрібне обладнання і сказати, що це європейські новинки. Спалювання також не підходить нашій культурі, бо ми не практикуємо сортувати сміття, а тому процедура спалювання буде малоефективна", – акцентує Дмитро Скрильніков. 

Сміттєпереробний завод – підприємство, на якому сміття (в основному тверді побутові відходи) переробляють у компост, який використовують як добрива та біопаливо. При переробці зі сміття витягується металобрухт; неокислююча складова сміття (ґума, шкіра, текстиль) відсортовується і може перероблятися за допомогою піролізу в паливо.
Сучасні сміттєпереробні заводи – комплекси з утилізації комунальних ТПВ (твердих побутових відходів). Тут відходи попередньо сортують на конвеєрі, а потім за підсумками сортування відправляються на переробку (окремо вторполімер, макулатура, текстиль, металобрухт і склобій). 
Крім того, на сміттєпереробних заводах знешкоджують усі види відходів, а на основі вторинних ресурсів виготовляють різні конструкційні вироби, будівельні матеріали, господарсько-побутові товари, фільтропласти, неткані матеріали, агломерат, гранулят, полімерна плівка і труби, туалетний папір, упаковка для яєць, фруктів і багато іншого. На таких заводах відходи, по суті, отримують друге життя, починають знову приносити користь.
На всіх сучасних сміттєпереробних заводах технологічний процес ділиться на три основні стадії: контрольно-конвеєрне сортування відходів і механізовану обробку вторинних ресурсів; переробку фракцій вторинних ресурсів – сухе очищення, мийку, подрібнення, агломерацію, грануляцію, лиття під високим тиском, подальше виробництво різних будматеріалів і іншого; гомогенізацію органічних відходів і початкову біостабілізацію органічної маси, механізоване доочищення біомаси, штучну аерацію органічної маси з виробництвом товарного компосту і біогумусу.
Слід зазначити, що в нашій країні (та й на території колишнього СРСР в цілому) побудовано ще недостатню кількість утилізаційних комплексів, незважаючи на очевидну економічну вигоду від їх використання. Хоча поступово ситуація в даній сфері поліпшується. Однією з причин, через яку у нас гальмують спорудження нових заводів, є невдоволення громадськості через побоювання, що ці підприємства принесуть шкоду довкіллю, хоча насправді все йде якраз навпаки. Використання сучасних технологій гарантує, що у жодному разі не буде завдано шкоди екології навіть у найближчому радіусі від заводу. За дотримання норм екологічної безпеки власники сміттєпереробних заводів несуть найсуворішу відповідальність, а обладнання проходить регулярні перевірки та обслуговування.


Відділ капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради уклав угоду на будівництво ІІІ-ї черги сміттєпереробного заводу з ТОВ "Група компаній Енергомонтаж". Вартість будівництва – 9,98 млн грн, інформує "Вісник державних закупівель". Завершити будівництво планують до кінця 2017 року. Фактично це буде остаточне завершення будівництва. Адже перша та друга черга заводу, який обслуговує  Червоноград, Соснівку та смт Гірник уже працює понад три роки.
Завод, який повинен переробляти до 100 тис. тонн сміття в рік, відкрили у серпні 2012 року. Вартість будівництва тоді склала 12 млн грн, хоч оголошена раніше вартість робіт складала приблизно 18 млн грн, однак цього року зробили перерахунок кошторису. Відтак станом на 2015 рік вартість заводу складе майже 22 млн грн.

Оксана Марискевич, еколог:
– Завод потрібно будувати і якнайшвидше, адже об'єми сміттєзвалищ взагалі жахають. Зараз вибори на носі і знову чергові обіцянки стосовно болючих проблем. Тому важливо визначити потрібне місце для будування такого заводу, а також технології такого будівництва. Від цього залежатиме і продуктивність самого заводу.


Італійці проектуватимуть завод з переробки сміття на Львівщині

11.09.2015 

·        

·        

Зображення 1 / 2Використовуйте клавіші   для перегляду

У Львівській ОДА підписали протокол про наміри щодо будівництва заводу з переробки твердих побутових відходів з італійською компанією «CED ENGEGNERIA S.R.L.В.».

Про це повідомив кореспондент «Вголосу».

Як пояснив виконавчий директор компанії Луїджі Моро, фактично це проектна організація, яка вивчає і розробляє проекти, а після цього вже обирає фірму, яка може запропонувати найкращу технологію і зреалізувати цей проект. Компанія «CED ENGEGNERIA S.R.L.В.» візьметься за розробку техніко-економічного обґрунтування проекту будівництва заводу на Львівщині, в якому запропонує ЛОДА субпідрядників, які безпосередньо будуватимуть завод і матимуть партнерські відносини з адміністрацією.

«У нас перевага полягає в тому, що ми не залежимо від виробників обладнання, радше виступаємо технічним консультантом ЛОДА», – каже Луїджі Моро. Заступник голови Львівської ОДА Ірина Гримак пояснила, що наразі йдеться при визначення місця, типу і фінансового ресурсу, а вже потім обиратимуть забудовника. До кінця року вони хотіли б отримати чітке бачення щодо фінансування і типу заводу.

Хто і на яких умовах безпосередньо фінансуватиме проект, наразі не відомо. Це може бути співфінансування з місцевого бюджету, коштів інвестора чи залучений кредит.

«Це може бути 10-20% фінансування з місцевого бюджету, а 90% – кошти ЄС. Якщо завод правильно працюватиме, то має отримувати прибуток, зокрема від продажу виробленої електроенергії і тепла», – каже Луїджі Моро.

Ірина Гримак додала, що наразі не йдеться про кошти з місцевого бюджету, а вони мають намір залучати європейські інвестиції. Однак є ідея будівництва заводу, який надалі міг би перейти у власність територіальної громади, тоді громада мала б теж частково співфінансувати цей проект, щоб потім набути право власності на цей завод.

Чітко визначеної ділянки під завод ще також немає, спочатку в ЛОДА хочуть зрозуміти його технічні параметри, потужність тощо. «На сьогодні пропрацьовують кілька варіантів і не тільки довкола Львова, а й у сусідніх районах, щоб зрозуміти, як найкраще він запрацює в плані логістики тощо», – сказала чиновниця.

Італійська компанія розробляла проект сміттєпереробного заводу в Мілані та ще в кількох європейських містах. Щодо питань екології, то Луїджі Моро пояснює, що зазвичай в Європі сміттєпереробні заводи працюють біля населених пунктів, однак відповідають усім європейським нормам з екології і захисту навколишнього середовища, це буде передбачено і в цьому проекті. Але також, за словами італійця, все ще залежить від громади: якщо люди навчаться правильно сортувати сміття, яке можна використати для вторинної переробки, шкідливих викидів в атмосферу буде значно менше.

Заступник голови Львівської ОДА Ірина Гримак пояснила, що, збудувавши високотехнологічний завод з переробки сміття, область зможе претендувати на брюссельський грант на консервацію грибовицького сміттєзвалища.

http://vgolos.com.ua/news/italiytsi_proektuvatymut_zavod_z_pererobky_smittya_na_lvivshchyni_191669.html

 

В Киеве мусоросжигательный завод переоборудуют на полноценную ТЭЦ

01.09.2015

Мусороперерабатывающий завод "Энергия" до 2018 года переоборудуют на полноценную ТЭЦ.

 

К 2018 году завод "Энергия" переоборудуется на ТЭЦ / kievvlast.com.ua

До конца 2018 г. в рамках комплексной программы модернизации завода «Энергия» Киевэнерго проведет капремонты всех котлоагрегатов предприятия и установленных на них электрофильтров. Результатом станет увеличение объемов утилизации твердых бытовых отходов (ТБО) до 20% (с 235 до 280 тыс. т в год), а производства теплоэнергии – до 60% (до 360 тыс. Гкал/год), говорится на сайте Киевэнерго.

Таким образом, завод «Энергия» сможет обеспечивать зимой отоплением и горячей водой более чем 300 многоэтажек (120 тыс. квартир), а в летний период горячей водой – 700 (около 280 тыс. квартир). В общем Киевэнерго в 2015-2018 гг. инвестирует в развитие предприятия 210 млн гривен.

«Благодаря масштабной модернизации завод «Энергия», что находится в управлении "Киевэнерго", с мусоросжигательного предприятия станет полноценной теплоэлектроцентралью на возобновляемых источниках энергии. Это решает одновременно две чрезвычайно актуальные, учитывая нынешнюю ситуацию, задачи – обеспечения столицы энергоносителями из альтернативных источников и утилизацию мусора. Стратегия развития, которую Киевэнерго предложило предприятию, построена на опыте ведущих европейских мусороперерабатывающих заводов, и одной из ее задач является повышение уровня энергоэффективности столицы в целом», – отметил исполнительный директор ПАО «Киевэнерго» Юрий Магера.

Следует добавить, что программа модернизации единственного в Украине мусоросжигательного предприятия реализуется с 2013 года. На первом этапе было построено перепонку для передачи тепловой энергии к городской сети между заводом «Энергия» и СТ «Позняки» и новую котельную. Благодаря этому завод начал поставлять альтернативную теплоэнергию в объемах, достаточных для обеспечения отоплением зимой и горячей водой жителей 200 многоэтажек (около 80 тыс. квартир) и 300 домов (около 60 тыс. квартир) горячей водой летом. Отпуск тепловой энергии увеличился до 150 тыс Гкал/год, экономия газа на производство теплоэнергии в течение 2015 г. составит около 30 млн м3. Объем инвестиций в этот проект – 28 млн гривен.

Следующий этап модернизации – установка противодавленческой турбины мощностью до 4 МВт – запланирован на 2017-2018 годы. Турбина позволит предприятию ежегодно генерировать 14 млн кВт/ч электроэнергии. Этого достаточно, чтобы обеспечить потребности жителей около 30 столичных многоэтажек (1,2 тыс. квартир).

Благодаря переоборудованию завод «Энергия» по показателям атмосферных выбросов будет соответствовать европейским нормам, которые существенно жестче отечественных.
Подробности читайте на УНИАН:http://ecology.unian.net/alternativeenergy/1117523-v-kieve-musorosjigatelnyiy-zavod-pereoboruduyut-na-polnotsennuyu-tets.html

 

Деньги не пахнут, или Переработка отходов как выгодный бизнес

Еще недавно бытовые отходы просто свозили на свалки или сжигали. Потом немцы начали сортировать мусор, а промышленность - его перерабатывать. Возник экологически разумный и прибыльный бизнес.

Бульдозеры трамбуют мусор. Рев моторов, гвалт птичьих стай, вонь нестерпимая. Люди с мешками роются в отходах в надежде найти что-нибудь полезное. Нет, эта картинка не из одной из беднейших стран. Еще в 80-е годы ее можно было наблюдать на окраинах многих немецких городов.

Но вскоре для свалок просто не осталось места. И совпало это с общественной дискуссией о дефиците сырья. Вот тут-то в Германии и задумались о мусоре, об отходах. В 1991 году тогдашнее правительство ФРГ приняло закон об упаковочных материалах. Он обязывал производителей отвечать за свои товары и после их употребления. Вот так и родилась идея о круговороте сырья. На всех упаковках, которые подлежат переработке, появилась соответствующая эмблема.

Сортировка мусора для немца - гражданский долг

На немецких улицах установили контейнеры для сбора стеклянных банок и бутылок из-под вина - пивные в Германии сдаются. Бачки для мусора стали разноцветными: в синий - бумагу, в черный - пищевые отходы, в желтый - всю упаковку, от фольги до баночки из-под йогурта. Несложно было стимулировать людей и начать сдавать пластиковые бутылки - они продаются с залогом, так что их выгоднее возвращать в магазин, чем выбрасывать.

Такой знак ставится на изделиях, подлежащих переработке

Мир не успевал изумляться: сортировка мусора превратилась в Германии в своего рода массовый спорт. И горе тому, кто бросит газету в ящик для пластика - бдительная соседка его тут же отчитает. Помогла тут и рекламная кампания. Даже в детских книжках появились рассказы о пользе сортировки мусора.

Как отделить от баночки крышечку?

Но у предприятий по переработке мусора появилась проблема: в бачках с упаковками было намешано слишком много разных материалов. Например, баночка из-под йогурта. Сама она пластиковая, крышечка - алюминиевая. Потребитель, наверное, и согласился бы крышечку от баночки отрывать, да ведь разных мусорных бачков для всех материалов не напасешься.

Поначалу все делалось вручную, у конвейера. Работа не из самых приятных, вот и оплачивать ее приходилось хорошо. Тут пришлась кстати калибровочная техника из горнодобывающей промышленности и сельского хозяйства. Там давно уже применялись машины для сортировки угля, картошки или яблок по размеру. Инфракрасные датчики и магниты дополнили системы. Но действительно эффективно они заработали после того, как появились достаточно дешевые и мощные компьютеры.

Выпуская новый товар и упаковку, думай об их переработке

Сегодня переработка сырья стала высокотехнологичным процессом. Например, фирма HTP из Ахена разработала технологию для сортировки различных видов пластмасс с помощью датчиков. "Вот только краска на упаковке должна быть на базе чернил, а не сажи", - подчеркивает инженер Йоахим Кристиани (Joachim Christiani). Также желательно при производстве пластмасс не применять известь.

Отсюда напрашивался вывод: уже при производстве продукта думать о его переработке. Это дошло даже до автомобилей. Некоторые фирмы в рекламе рассказывают нынче не только о количестве лошадиных сил в новой модели и потреблении горючего, но и о том, какая доля материалов пойдет на переработку, когда машина отслужит свой срок.

Миллиарды из мусорной ямы

Сегодня удается рассортировать до 40 процентов всех пластмасс. Ежегодно из вторичного сырья производится 21 миллион тонн новых пластиковых изделий. Тонна новой пластмассы стоит в среднем от 1200 до 1400 евро, тонна изготовленной из вторичного сырья - почти в три раза меньше. А пластмассы требуется все больше. Например, фирма Reluma производит из пластика береговые дамбы для защиты побережья на Балтике. Раньше их делали из дерева, но его быстро разъедали моллюски. Пластмасса гораздо прочнее.

Переработка мусора в Германии - отрасль с оборотом в 200 миллиардов евро. В ней заняты 250 тысяч человек, а ежегодный рост достигает 14 процентов. Германия стала важным поставщиком вторичного сырья на мировом рынке. Кто мог помыслить о таком 30 лет назад, когда немцы только начали сортировать мусор?

Разделяй и проверяй - сортировка мусора в ФРГ продумана до мелочей  

 

·         Дата 31.08.2015

·         Автор Вольфганг Дик, Александр Варкентин

·         Темы Окружающая среда, Экология

·         Ключевые слова мусор, отходы, переработка, вторичное сырье, бизнес, экология

·         Поделиться Отправить Facebook Twitter Google+ Другие…

·         Обратная связь: Написать в редакцию

·         Напечатать Напечатать эту страницу

·         Постоянная ссылка http://dw.com/p/1GNSj

 

МСЗ - помойка на небе (Greenpeace) - відео