Чому RDF-паливо є небезпечним для здоров’я та довкілля?
Львів’ян закликають сортувати сміття
Сміттєві контейнери у центрі Львова. Фото: Микола Тис/ZIK
Львів’янам пропонують сортувати сміття. Мешканці міста мають змогу здати відсортовані відходи (батарейки, лампи, макулатуру, пластик, скло тощо) на утилізацію.
Про це повідомляє прес-служба Львівської міської ради.
Здати посортовані відходи можна, обравши найближчі пункти прийому у Львові на спеціальній інтерактивній карті.
Слідкувати за оновленнями в напрямі розробки стратегії поводження з ТПВ у Львові можна на сторінці ініціативи ZeroWaste Lviv у Facebook.
http://zik.ua/news/2017/01/31/lvivyan_zaklykayut_sortuvaty_smittya_1034811
В Яворові збирають підписи проти полігону ТПВ та сміттєпереробного заводу
В Яворові збирають підписи проти полігону ТПВ та сміттєпереробного заводу
Учора, 30 січня, на Яворівщині відбувся попереджувальний громадський протест проти розміщення львівського сміттєзвалища і сміттєпереробного заводу на території району.
Про це повідомив власкор IA ZIK.
Протестувальники, серед яких були жителі яворівських міст, селищ, сіл, проти зведення на території Яворівського району львівського полігону твердих побутових відходів та будівництва сміттєпереробного заводу, Вони прибули на територію колишнього підприємства ЯДГХП «Сірка». Там, поспілкувавшись із журналістами, висловили своє бачення цієї проблеми.
А в місті Яворові організували збір підписів проти розміщення львівського сміттєзвалища і сміттєпереробного заводу на території району.
За словами, ініціатора акції, депутата Яворівської міської ради Володимира Поставитюка, уже зібрано понад тисячі підписів.
З розмов з яворівчанами журналіст довідався, що сьогодні, 31 січня, громада збирається в міському Народному домі Яворова, де о 17 годині має відбутися звіт голови Яворівської РДА Ореста Хляна.
В Яворові збирають підписи проти полігону ТПВ та сміттєпереробного заводу
Нагадаємо, що вчора, 30 січня, відбулися позачергові сесії Яворівських районної та міської рад, під час яких прийнято відповідні рішення стосовно звернення депутатських корпусів до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету міністрів України, Львівської обласної державної адміністрації щодо розміщення полігону твердих побутових відходів на території Яворівського району.
На обох позачергових сесіях депутатські корпуси одноголосно підтримали звернення до офіційних Львова та Києва про своє категоричне «Ні» – львівського полігону твердих побутових відходів на Яворівщині. Однак, яворівські міські депутати додали ще й речення про те, що вони водночас проти і зведення сміттєзаводу.
http://zik.ua/news/2017/01/31/v_yavorovi_zbyrayut_pidpysy_proty_poligonu_tpv_ta_smittiepererobnogo_zavodu_1034789
Гарантована поломка
Більше 100 років працює лампа, встановлена у пожежному депо Лівермора (Каліфорнія, США).
№37 (1283) 10.09—16.09.2016
1182
Виробників у Франції зобов'яжуть указувати, як довго зможе пропрацювати техніка. За порушення цієї норми штрафуватимуть або навіть відправлятимуть за грати. Уряд незадоволений випуском продукції, розробленої так, щоб вона швидко виходила з ладу.
У Франції вступило в силу розпорядження уряду, яке зобов'язує виготівників надавати покупцям вичерпну інформацію про строк служби і можливості ремонту виробу. Документ повинен захистити споживачів побутової техніки та електроніки від недобросовісних виробників.
Прибічники змін відзначають, що все частіше останні вдаються до технології «запланованого застарівання», завдяки якій вони прагнуть робити речі так, щоб ті якнайшвидше виходили з ладу. Особливим шиком уважається поломка пристрою через кілька днів по закінченні гарантійного терміну.
Для забезпечення «запланованого застарівання» виготівники використовують різні трюки. Це може бути така конструкція приладу, що через вихід з ладу будь-якої деталі доводиться міняти його повністю, невідповідність нових версій ПЗ старим електронним пристроям або випуск нових аксесуарів, несумісних зі старою продукцією.
Тепер же згідно з новим законом виробники будуть зобов'язані вказувати правдиві дані про те, як довго зможе пропрацювати техніка (телевізор, телефон, холодильник) і протягом якого терміну споживачам будуть доступні запасні частини до неї. Порушникам загрожує штраф у розмірі €300 тис. або ув'язнення до 2 років.
А наступного року вступить у силу ще жорсткіший закон, що зобов'язує виробників забезпечувати безкоштовний ремонт або заміну техніки протягом 2 років з моменту купівлі.
Споживачі втомилися від постійної необхідності купувати нові пристрої навіть тоді, коли старі їх цілком влаштовують: чи то відсутність у продажу фільтрів для пилососа, зарядки для старого мобільного телефону або запчастин для м'ясорубки.
© Закон і Бізнес
http://zib.com.ua/ua/125476-u_francii_zaplanovane_zastarivannya_pobutovih_priladiv_stalo.html
Можливість розміщення полігону ТПВ на Яворівській «Сірці» визначить робоча група
Територія Яворівської «Сірки». Фото: explorer.lviv.ua
Можливість розміщення на території Яворівської «Сірки» сміттєпереробного комплексу вивчить спеціально створена робоча група.
Про це 30 січня на брифінгу повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.
З його слів, підписано розпорядження про створення експертної групи з фахівців, представників органів місцевого самоврядування Яворова, Новояворівська. Групу очолив академік Ігор Юхновський. За два тижні робоча група має надати свої висновки, наскільки ділянка готова для розміщення об’єктів ТПВ.
«Щоби чітко зрозуміти, який комплекс там може бути розташований, підписано розпорядження про створення робочої групи, яку очолив академік Юхновський. Туди увійшли провідні фахівці та екологи з нашого регіону. Вони повинні вивчити та дослідити це питання. Тільки після їх заключення я можу дати вам кінцеву відповідь. Зараз це було би некоректно», – зазначив Садовий, відповідаючи на запитання журналістів про те, які конкретно об’єкти планується розмістити на цій ділянці.
Мер додав, що робочий виїзд на ділянку, її обстеження відбудеться вже сьогодні.
Нагадаємо, 27 січня під час візиту до Львова Прем’єр Володимир Гройсман дав доручення Львівській ОДА передати Львову земельну ділянку на території Яворівського ДГХП «Сірка» площею 12,5 га.
Як повідомлялося, на початку листопада 2016 року Львівська ОДА запропонувала три ділянки під сміттєпереробний завод та новий полігон ТПВ:
земельна ділянка у Яворівському районі (12,8 га порушених гірничо-хімічною промисловістю земель). На ділянку вже виготовлена технічна документація із землеустрою і паспорт об’єкта;
земельна ділянка у Миколаївському районі, м. Новий Розділ (15 га порушених гірничо-хімічною промисловістю земель). Вже розроблено детальний план території;
земельна ділянка поблизу с. Брониця, Дрогобицького району (3 га – землі порушені діючим сміттєзвалищем).
Водночас, Львівська міськрада не претендувала на ці ділянки, а заявляла про самостійні пошуки землі.
http://zik.ua/news/2017/01/30/mozhlyvist_rozmishchennya_poligonu_tpv_na_yavorivskiy_sirtsi_vyznachyt_robocha_1034149
Дебати на смітнику. Як Гройсман «рятував» Львів і знищував Садового (ФОТО)
В п'ятницю прем’єр Володимир Гройсман відвідав Львів. Глава уряду вирушив до західної столиці для розв'язання проблеми, яка вже понад півроку тримає місто в стресі. Йдеться про сміттєвий колапс.
Аби ще раз довести неспроможність Садового, Гройсман доручив вирішити сміттєву кризу львівському губернатору Олегу Синютці, який свого часу був заступником Садового. Той провів у середу засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівщини, яка прийняла рішення про одноразове вивезення накопичених в облцентрі твердих побутових відходів на полігони у районах Львівської області. Зокрема, погодилися приймати відходи Дрогобич, Червоноград, Борислав, Миколаїв та Самбір.
Але це – «єдиноразова» акція. Надалі ж, за планами Синютки, якщо Львівська міськрада не справлятиметься з регулярним вивезенням відходів, управління відходами можуть передати на рівень держави. Садовий же впевнений, що саме центральна влада встромляє йому в цій історії палиці в колеса і закриває доступ на полігони. Що ж насправді відбувається у Львові, де сміттєве питання вже давно стало політичним і чому воно знов стало актуальним саме зараз?
Проблема світових масштабів
Після Нового року тема багатостраждального львівського сміття знову стала актуальною – виявилось, що місто після свят просто потопає в ньому. Тиждень тому Садовий виступив зі зверненням до громадян, в якому визнав: у місті склалася надзвичайна екологічна ситуація – перевізникам закрито всі можливості для вивезення сміття і начебто руку до цього доклав адмінресурс. Садовий нагадав, що неодноразово звертався до центральної влади по допомогу: пропонував рекультивацію та укріплення Грибовицького полігону, який не працює після трагедії зі зсувом, що призвела до загибелі людей. Але в Києві мера ігнорують, що Садовий, звісно, пов’язує з намаганням дискредитувати його особисто і надто принципову фракцію «Самопоміч» у парламенті. Соратниця львівського мера Оксана Сироїд прямо називає те, що відбувається із львівським сміттям, «терором Адміністрації президента проти львів’ян».Садовий пішов ще далі і почав лякати тим, що потенційна екологічна криза може мати міжнародний характер, а її наслідки відчують жителі сусідніх держав. Польські ЗМІ поширили його звернення до мера польського Любліна, в якому львівский колега звертається з проханням забрати міське сміття: «Дедалі більше комунальних сміттєзвалищ інших міст України відмовляються приймати сміття зі Львова. Ситуація дуже напружена, тому що нагромадження великої кількості відходів у місті може спричинити епідемію інфекційних хвороб, а також призвести до зараження стічних вод». Поляки ще розмірковують над такою пропозицією і очікують висновку спеціальної екологічної інспекції. Втім, цей крок Садового, який запевняє, що отримує багато дзвінків з Польщі з пропозиціями допомогти, виглядає як жест відчаю. Мовляв, в Україні можливостей для вивезення сміття вже нема. «А на картах, які висять у Кабміні, Львів – це частина України?» – показово обурився він.
Дійсно, новини про пригоди львівського сміття, яке щоденно накопичується в обсязі 650–700 тонн, вже стали звичними. Вантажівки з ним періодично ловлять по регіонах країни. Останній випадок стався в Сумській області – місцева прокуратура відрапортувала, що на території області без дозволу розвантажилися 15 вантажівок, а в рамках відкритого за цим фактом кримінального провадження вже проведено обшуки в офісі однієї з львівських структур. В свою чергу, голова Тернопільської ОДА Степан Барна нещодавно показово категорично заявив, що після деяких випадків дав доручення правоохоронцям, головам райадміністрацій та керівникам об’єднаних громад посилити контроль за сміттєвозами: «Ми не дамо перетворити Тернопільщину на львівське сміттєзвалище». Минулого року за позовом львівської облпрокуратури суд заблокував будь-які роботи на Грибовицькому звалищі, яких домагається Садовий, тож львівський мер має всі підстави казати про певну тенденційність центральної вертикалі щодо нього і його ініціатив.
Відлуння Грибовичів
До трагедії у Грибовичах на це звалище потрапляло сміття не лише Львова, а й області, у співвідношенні 60% на 40%. Обласне сміття тепер вивозиться на інші малі полігони Львівщини, і так їх перевантажуючи. Львів же залишився без власного сміттєзвалища і тому був змушений возитись з відходами всією Україною. Але інформаційний галас та негатив, що розповсюджувався з цього приводу, викликали дедалі більше невдоволення мещканців регіонів, куди звозили сміття, тож міська влада змушена була реагувати. І навіть ті регіони, які давали певні обіцянки Садовому, згодом передумали. Так було, наприклад, із Києвом. Причому, як натякають у мерії Львова, руку до цього доклали в Адміністрації президента, звідки ледь не відстежувалися маршрути вантажівок. Тож сміттєві вояжі стало робити все важче, ситуація в місті склалася катастрофічна, і Садовий почав робити гучні заяви про блокаду.Пропозиція ж львівського губернатора одноразово вивести сміття на полігони області виглядає маніпулятивно – по-перше, це не вирішує проблему, по-друге, після закриття Грибовицького звалища і так перевантажені, що не викликає захоплення у місцевих мешканців. Виділення областю трьох ділянок для нового полігону, одна з яких – на території колишніх гірничо-хімічних підприємств – Яворівського ДГХП «Сірка» – теж спровокувало опір сільських рад. І хоча в обласній адміністрації кажуть, що ділянки розташовані за територією сіл, гучних протестів із перекриттям доріг не уникнути. Такі в середу відбулися у самому Львові – люди виступали проти ймовірного голосування міської ради щодо створення сміттєпресувальної лінії у житловому районі Львова Рясне. Саме засідання ради було перенесене на невизначений термін нібито через загрозу для депутатів. Інциденти вже були – тиждень тому на позачергове засідання міськради, де розглядався план екстрених екологічних заходів, увірвались невідомі, які влаштували сутички.
«Насправді сміття з міста постійно вивозилось, – запевняє один із соратників Садового, заступник голови парламентської фракції «Самопоміч» Олег Лаврик. – Щодня з ранку і ввечері проводиться моніторинг 1220 майданчиків, з них станом на четвер було перевантажено 310. Тобто не можна говорити про катастрофу. Але ми бачимо, що протягом останніх кількох тижнів відбувається системна відмова всіх міст в Україні і посилення уваги патрульних, які працюють навколо Львова, щоб затримувати машини, які вивозять сміття в інші області. Машину в Дніпропетровській області взагалі у супроводі мигалок ДАІ назад зі сміттям повертають у Львівську область. Говорити про те, що це виключно господарська ситуація, точно не можна. Взяти по одній машині на полігони, які є навколо Львова, буде більш ніж достатньо, щоб ситуація зі сміттям перестала бути суспільно активною».
Сміттєва проблема погіршується різним баченням її вирішення мером та головою обладміністрації. Так, Садовий стверджував, що він домовився з Європейським інвестиційним банком щодо виділення кредиту на рекультивацію Грибовицького звалища, сміттєпереробний завод та новий полігон. Синютка ж намагається самостійно залучити інвестора для будівництва комплексу утилізації відходів в області. Причини цього і в політичній конкуренції між мером та представницькою командою, і, вочевидь, у бажанні замкнути на себе сміттєві фінансові потоки. Раніше Садовий жалівся, що питання з кредитом зависло на рівні уряду, проте Гройсман вже запевнив, що Кабмін готовий надати гарантії, якщо львівська влада досягне угоди з банком. Не виключено, що в нинішньому загостренні ситуації зацікавлений і сам мер, який таким чином тисне на громадську думку, аби таки домогтися побудови сортувальних ліній в межах міста.
Догралися
Та хоч би які політичні інтриги плелися, ситуація в місті реально загрозлива і її треба було в терміновому порядку вирішувати.«Безперечно, провина Садового є, бо він десять років накопичував проблеми, які, на жаль, завершились трагедією, – каже львівський мажоритарник Дмитро Добродомов. – Але, треба визнати, в гру втрутилася й політика: Адміністрація президента робить усе, щоб повністю блокувати вивезення сміття, зробити цю проблему серйознішою, тим самим знижуючи рейтинг Садового. Я от зараз перебуваю у Львові – це досить апокаліптичне видовище. Якщо буде відлига, то однозначно буде загроза катастрофи. Не можна радіти політичним дивідендам, як дехто, коли на місто насувається екологічна катастрофа».
У Блоці Порошенка на словах також не заперечують, що «треба жити дружно».
«Треба зрозуміти, що це спільна справа і піти на якісь компроміси, щоб разом з областю це питання вирішити, – впевнена депутат від БПП Оксана Юринець. – Потрібен сміттеспалювальний завод, рекультивація Грибовицького полігону. Ми всі живемо в цьому місті і, якщо по ньому бігатимуть пацюки, будуть потерпати всі, незалежно від посади. В смітті дуже важливим є тариф, який платить кожен мешканець, аби його вивозити, і це точно не компетенція національної влади».
Політолог Володомир Фесенко вважає, що Садовий відчуває безвихідь, тому й так занадто нервує: «Його рейтинги впали, тож опоненти, мабуть, досягли певного результату в цьому сенсі. Але Львів – не останнє місто в країні, і проблему треба вирішувати разом з обладміністрацією та представниками уряду. Бо якщо у нас сільрада може заблокувати діяльність сміттєзвалища, то це дуже небезпечний прецедент і для інших міст. А Садовий отримав серйозний політичний урок – можна піаритись та гратись у «непорочного» та успішного мера, але коли виникають такі проблеми, будь-який мер є залежним від держави. При цьому Садовий не може перекидати все на центральну владу, нібито міська тут ні до чого. В цій історії він проявив слабкість і як політик, і як менеджер, але справа вже не в ньому, а в дуже великих масштабах проблеми».
Центральна влада підключилась, причому всі лаври любитель попіаритись у стилі «я вам покажу, як керувати країною» Гройсман прогнозовано хоче забрати собі. Паралельно вкотре пошивши у дурні Садового, який так старанно вибудовував імідж мера справжнього європейського міста. Перебуваючи у Львові, прем’єр нагадав, що техногенна загроза виникла не зараз, визнав тимчасовість нинішніх заходів і необхідність знайти системне рішення. Причому знаходити його має міськрада, яка, за його словами, може розраховувати на підтримку Кабміну. Не міг відмовити собі Гройсман у задоволенні нагадати, що вінницький полігон – наразі один з найбільш взірцевих. З конкретики за результатами візиту – прем’єрська обіцянка, що Львову буде виділено нову ділянку для нового сміттєпереробного комплексу, а міська влада візьме зобов’язання створити полігон за шість місяців.
Наразі обладміністрація та міськрада навперебій рапортують про покращення ситуації з вивезенням сміття. Але ніхто не гарантує, що сміттєву історію нарешті буде завершено.
Павло Вуєць, «Главком»
http://pravda.if.ua/news-115452.html
Науково-експертну групу по ділянці під полігон для львівського сміття очолив академік Юхновський
Як повідомили у прес-службі Львівської міської ради, працюватимуть фахівці два тижні, після чого дадуть висновки щодо можливості розташування нового полігону на території колишнього гірничо-хімічного підприємства «Сірка» у Яворівському районі.
Мова йде про земельну ділянку площею 12,8 га на території колишнього гірничо-хімічного підприємства «Сірка» у Яворівському районі Львівської області, на якій пропонується облаштування полігону та будівництво об’єктів поводження з твердими побутовими відходами, відповідно до рішення, прийнятого за результатами позачергового засідання Львівської обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 27 січня 2017 року на виконання доручення Прем`єр-міністра України.
У склад науково-експертної групи увійшли: академік Національної Академії наук України, Герой України І. Юхновський, заслужений природоохоронець України, директор Яворівського національного природного парку, голова комісії з екології, охорони довкілля та надзвичайних ситуацій громадської ради при Львівській обласній державній адміністрації М. Біляк, старший науковий співробітник Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України О. Гвоздевич, старший науковий співробітник Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України М. Подольський, кандидат геологічних наук, доцент кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології Львівського національного університету ім. Івана Франка В. Дяків, завідувач кафедри екології Львівського національного університету імені Івана Франка, заступник голови Громадського дорадчого органу департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації З. Мамчур, доцент Національного лісотехнічного університету України, кандидат технічних наук Ю. Зима, директор Державного підприємства «Екотрансенерго» З. Борис, виконавчий директор Відділення гірничо-хімічної сировини Академії гірничих наук України, кандидат геологічних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки з екології А. Гайдін, перший заступник голови правління ВАТ «Гірхімпром» Г. Гелетій, директор Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» М. Шпєлік, міський голова м. Яворова П. Бакунець, головний архітектор Яворівського району Л. Новосілець, міський голова м. Новояворівськ В. Муравель, заступник міського голови з питань розвитку А. Москаленко, директор департаменту житлового господарства та інфраструктури С. Бабак, директор юридичного департаменту ЛМР Г. Пайонкевич, директор департаменту містобудування ЛМР С. Коровайник, позаштатний радник міського голови Львова О. Волоско-Демків, депутат Львівської міської ради Р. Іванців, в. о. начальника управління житлового господарства департаменту житлового господарства та інфраструктури, начальник відділу комунального господарства С. Сало.
http://lvivnews.info/2017/01/naukovo-ekspertnu-grupu-po-dilyanci-pid-poligon-dlya-lvivskogo-smittya-ocholiv-akademik-yuxnovskij/
Львівська міськрада дотепер не знає, що робити зі сміттям
Як розповів директор департаменту житлового господарства та інфраструктури міськради Сергій Бабак, сьогодні станом на 09:00 год. ранку у Львові залишається 85 майданчиків, із яких не встигли забрати сміття.
Втім, сьогодні-завтра з міста повинні повністю вивезти відходи. А після цього на всіх майданчиках проведуть дезінфекцію та дератизацію.
Зазначимо, офіційно угоди на тимчасове вивезення сміття Львівська міська рада уклала з Самбором, Бориславом, Радеховом, Новояворівськом, Дрогобичем та Новим Роздолом.
"Всі ці угоди діють від 3 до 5 днів або передбачають визначену кількість відходів, які готові прийняти полігони. Ми сподівались на тривалу співпрацю щодо вивезення ТПВ з тими містами. Проте за сьогодні-завтра з міста остаточно вивезуть сміття, а далі ситуація може повернутись у попереднє русло. Тому ми готові приймати пропозиції від мерів міст, від директорів полігонів, аби укласти договори на вивезення сміття зі Львова", – розповів Сергій Бабак.
Як зауважив міський голова Львова Андрій Садовий, завдяки співпраці з полігонами у вищезгаданих 6 містах області з міста вдалося вивезти 1200 тонн відходів. Проте, на думку мера, вирішити сміттєву проблему без участі держави неможливо.
"Без чіткої, принципової позиції державних органів влади вирішити цю проблему неможливо, адже неможливо без держави оформити нову ділянку під полігон, вона ж видає і ліцензії на функціонування полігону, також неможливо провести рекультивацію Грибович. Треба бути всі разом, бо всі ми – в одному човні", – пояснив Андрій Садовий.
Нагадаємо, Прем'єр-міністр Володимир Гройсман уже заявляв про те, що владнати проблему зі львівським сміттям має міськрада.
А Петро Порошенко звинуватив Андрія Садового у тому, що свою безгосподарність він перетворив у політику.
Додамо, згідно з даними Львівської облдержадміністрації, станом на вчора у місті переповненими залишались лише 23 майданчики.
Також у п'ятницю, 27 січня, під час свого візиту у Львів, Прем'єр-міністр Володимир Гройсман дав доручення облдержадміністрації передати місту земельну ділянку на території колишніх гірничо-хімічних підприємств Яворівського ДГХП "Сірка", прощею 12,5 га, Львівській міськраді.
Саме там протям 6 місяців повинні спорудити сучасний полігон твердих побутових відходів.
А як стало відомо сьогодні Яворівська районна рада хоче заборонити спорудження сміттєзвалища на території "Сірки".
https://varianty.lviv.ua/40588-lvivska-miskrada-doteper-ne-znaie-shcho-robyty-zi-smittiam
Брудна проблема. Велика подорож львівського сміття по Україні
Після закриття полігону питання набуло яскравого політичного забарвлення: місцева львівська влада звинувачує уряд у бездіяльності, а останній в свою чергу всю відповідальність покладає на міського голову Львова Андрія Садового. Про проблему дізналися навіть у Польщі: мер Львова звернувся до адміністрації Любліна з проханням забрати сміття. Фокус намагався розібратися, чому львівське сміття — вже не проблема одного Львова і які шляхи вирішення кризи існують.
Сміттєвий ґрунт
Гігантське звалище сміття площею 26 га в прямому сенсі слова отруює життя мешканцям сусіднього з ним села Грибовичі ось вже 49 років. За весь цей час туди звозилися відходи зі Львова та прилеглих районів. У радянські часи про екологію не дбали, тому до побутових відходів додавалися ще й виробничі. Серед них були і ті, які містили кислі гудрони — речовини, які не піддаються утилізації.
Обіцянки закрити сміттєзвалище у 2006 році так і залишалися обіцянками. Вже тоді було кілька варіантів створення нового полігону, запропонованих ВАТ “Інститут гірничо-хімічної промисловості “Гірхімпром”. Далі планування справа не пішла, а значить, і закрити діюче звалище було неможливо: вивозити сміття з обласного центру більше нікуди. Терміни вирішення питання переносилися, а проблемною виявилося навіть встановлення обладнання з виробництва біогазу з відходів. Компанія, яка взялася працювати над проектом, різко відмовила, але розірвати угоду з нею не вдалося навіть через суди.
Тривалий спокій львівської влади закінчився в травні 2016 року, коли на полігоні сталося займання. Троє рятувальників і еколог, які ліквідували його, загинули під завалами тліючого сміття. Вже на наступний день сміттєзвалище закрили.
Закриття полігону “Збиранка” викликало хвилю дискусій. Багато місцевих політиків висловлювалися за відновлення роботи полігону в Грибовичах. Про те саме заявляли департамент екології та природних ресурсів Львівської області, а також компанія “АВЕ Львів”, яка займається вивезенням сміття. У міськраді пропонували старий план рекультивації “Збиранки”: закласти відкоси звалища 3 млн кубічних метрів сміття, а зверху засипати двометровим шаром землі. Передбачалося насадження рослинності на цій території. Заступник голови комітету з питань промислової політики і підприємництва Верховної Ради (партія “Самопоміч”) Сергій Кіраль навіть порівнював проблему з марсельською, де аналогічне звалище сміття таким же чином рекультивували і засипали землею.
Безвіз для сміття
Планам щодо рекультивації сміттєзвалища не судилося збутися: в листопаді минулого року після позову обласної прокуратури Львівський суд заборонив всі можливі роботи на звалищі.
“Сортування сміття на полігоні “Збиранка” — єдине логічне рішення в даній ситуації. Полігони, які закриваються і рекультивуються, продовжують працювати протягом 10-15 років. Ситуація у Львові ускладнюється з кожним днем. Тимчасове рішення занадто затяглося надовго, а перевезення на великі відстані занадто дорогі”, — говорить директор компанії “АВЕ Львів” Олег Гайовишин. Тимчасове рішення, про яке він згадує, — вивіз сміття на інші полігони на території всієї України. Ліміт дружелюбності міст, куди вирішили вивозити відходи, був швидко вичерпаний. Запоріжжя, Миколаїв, Дніпро і Київ відмовилися від своїх обіцянок. У Київській області не обійшлося навіть без протестів на під’їзді до звалищі села Крюківщина.
Активісти не раз публікували фотографії стихійних звалищ біля населених пунктів, звинувачуючи в їх появі саме львівську владу. Спроби викинути сміття в лісових масивах Буського району Львівської області зафіксувала державна екологічна інспекція.
У січні 2017 року питання львівського сміття вийшло за межі України. За інформацією польських медіа, Андрій Садовий звернувся до міської адміністрації Любліна з проханням забрати львівське сміття. Він пояснив прохання небезпекою для екології Східної Європи. Звернення в адміністрацію польського міста більше нагадує гучний політичний крок, ніж можливість вирішити проблему: навіть при всьому бажанні влади Любліна, вона не зможе забрати львівське сміття без дозволу Головної інспекції з охорони навколишнього середовища і Міністерства екології та природних ресурсів України. Останнє ж не відправляло ніяких запитів до Польщі. Більше того, за словами Олега Гайовишина, технічно вивозити сміття в Польщу практично неможливо: “На кордоні не можна буде перевірити, чи є в смітті контрабанда. Крім того, українські відходи неконтрольовані. Вони не сортуються, як повинні сортуватися в європейських країнах”.
Битви на політичному полігоні
Андрій Садовий опинився в центрі ідеального сміттєвого шторму. Не склалося і з Адміністрацією президента, і з урядом, і з Львівською облдержадміністрацією. Згідно з соцопитуваннями, останні півроку політик незмінно утримує п’яту позицію в рейтингу можливих кандидатів на пост президента, втім, відсоток підтримки впав з 8,9 в серпні 2016 до 8,4 у грудні. Якщо проблема залишиться невирішеною, рівень електоральної довіри до Садового, як і до партії “Самопоміч”, продовжить падіння.
24 січня перепалка з урядом перейшла на підвищені тони. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що рішення проблеми з львівським сміттям у компетенції міської влади. “Бюджет розвитку міста в 2017 становить 1,8 млрд гривень. Неприпустимо з такими грошима не вирішувати проблему”, — заявив прем’єр-міністр.
За словами Сергія Кіраля, рішення в даній ситуації — питання не грошей, а політичної волі. “Якби міській владі назвали ділянку, виділення якої погоджено громадами, обласною адміністрацією і урядом, то проблеми б не було. Гройсман прекрасно знає, що Міністерство регіонального розвитку з 3 лютого 2016 блокує рішення за проектом Європейського інвестиційного банку, з яким Львів почав працювати ще в 2014 році”. — впевнений Кіраль.
Гройсман доручив питання голові Львівської облдержадміністрації Олегу Синютці. Між Синюткою та Садовим теж не все гладко. Поки міська адміністрація намагається отримати кредит від Європейського інвестиційного банку для рекультивації полігону, а також створення комплексу сортування та утилізації відходів, голова ЛОДА вирішив провести конкурс на пошук інвестора будівництва такого комплексу. Залишається незрозумілим, хто в планах Синютки займатиметься рекультивацією полігону.
У ЛОДА запропонували три локації для будівництва комплексу з утилізації відходів, згодом звинувативши міську адміністрацію в бездіяльності. Проблема, однак, була в людях, які живуть неподалік від локацій: на території двох з трьох ділянок розташоване старе занедбане виробництво сірки. Місцеві не хочуть ще більше ризикувати екологією навколо своїх будинків.
Сміттєва проблема Львова опинилася на стику інтересів різних політичних сил як на регіональному рівні, так і в Києві. Поки місцева, обласна та київська влада продовжують кидати один в одного камені так, що осколки летять навіть у Польщу. Після ударів по іміджу Львова ставки підвищуються до іміджу України.
Олексій Коваленко
Садовий уникає прямої відповіді, чому за 10 років не вирішив проблему сміття
Міський голова Львова Андрій Садовий. Фото: Сироткіна Анастасія/УНІАН
Міський голова Львова Андрій Садовий уникає прямої відповіді на запитання, чому за 10 років перебування на посаді не зумів вирішити проблему поводження з ТПВ.
Таке питання А.Садовому поставили журналісти після брифінгу з Прем’єр-міністром В.Гройсманом 27 січня.
«Моя біда, що я в один день не вирішив питання доріг, води, тепла, сміття. Треба було прийти, за один день усе вирішити і сказати: дякую. Вибачте, недосконалий, не святий. Маю гріхи», – заявив А.Садовий.
«За 25 років міська влада сотні разів зверталася стосовно ділянки під полігон – не було варіантів вирішення. Сьогодні цей варіант ми знайшли. І це дякуючи візиту Прем’єр-міністра, який знає психологію чиновника і знає, як «натиснути» на ту чи іншу «кнопку», – додав мер.
З його слів, вартість будівництва сміттєпереробного заводу становить 20-25 млн євро. У цьому плані Львівська міськрада розраховує на кошти місцевого бюджету та підтримку Європейського Інвестиційного Банку.
Водночас, А.Садовий наразі не конкретизує, що саме буде на території Яворівської «Сірки» – лише полігон чи ще й завод з переробки сміття.
Нагадаємо, сьогодні під час візиту до Львова Прем’єр Володимир Гройсман дав доручення Львівській ОДА передати Львову земельну ділянку на території Яворівського ДГХП «Сірка» прощею 12,5 га під розміщення сміттєпереробного комплексу.
http://zik.ua/news/2017/01/27/sadovyy_unykaie_pryamoi_vidpovidi_chomu_za_10_rokiv_ne_vyrishyv_problemu_1033217
Щоб відходи стали доходами, дайте бізнесу точку опори
Василь Худицький, 20 січня
Більше читайте тут: http://gazeta.dt.ua/business/schob-vidhodi-stali-dohodami-dayte-biznesu-tochku-opori-_.html
800-тисячний Львів щодня виробляє від 650—700 тонн сміття. Разом із відходами промисловості кількість останнього становить близько 1000 тонн. І все було б гаразд, якби хоч третину його переробляли на корисні компоненти для подальшого промислового використання.
Побутове сміття — джерело цінної сировини. З цим ніхто не сперечається. Проте, щоб відходи стали доходами, українському бізнесу потрібні чіткі й прозорі правила гри на ринку побутових відходів. І надія вже є — Міністерство екології та природних ресурсів України спільно з європейськими партнерами-донорами розробили проект Національної стратегії поводження з відходами і оприлюднили його для громадського обговорення.
800-тисячний Львів щодня виробляє від 650—700 тонн сміття. Разом із відходами промисловості кількість останнього становить близько 1000 тонн. І все було б гаразд, якби хоч третину його переробляли на корисні компоненти для подальшого промислового використання. Як це, приміром, роблять у європейських країнах. Якщо, скажімо, у країнах ЄС переробляють від 50 до 90% побутового сміття, то в Україні, за даними офіційної статистики, аж... 4%. Це навіть менше, ніж у радянські часи.
До 2001 р. в нашій державі працювала модель поводження з побутовими відходами, яка примушувала імпортерів та виробників товарів в упаковці самостійно забезпечувати утилізацію використаної упаковки або укладати відповідні договори з ДП "Укрекоресурси".
— Урядова постанова від 26.07.2001 р. №915 "Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини" зобов'язувала імпортерів платити до бюджету, — розповідає директор підприємства "Європет-Львів" Юрій Іськів. — Проте у різні роки її трактували по-різному. Імпортери й виробники, що випускали продукцію у будь-якій тарі та упаковці, — горілчаний, пивний завод чи завод з випуску соків, мали певний відсоток коштів спрямовувати до бюджету на подальшу утилізацію тари. Але державне підприємство, яке брало зазначений відсоток, плодило лише концепції розподілу коштів. Було так багато туману, що ніхто не розумів, хто й за що бере ці гроші, куди вони зникають. Замість того, щоб налагодити сортування сміття, набудувати заводів із переробки відходів, ділки збирали гроші, а далі справа не йшла. У результаті, уряду нічого не залишалося як ліквідувати цю структуру.
А жаль, бо ідея, за словами експертів, була дуже хороша, а ось реалізація — погана. ДП "Укрекоресурси" кілька разів змінювало свою назву, та не суть роботи. У результаті, система повністю себе дискредитувала.
— З тарою, яка виходить у вільний обіг, потрібно щось робити, — продовжує Ю. Іськів. — Якби цій ідеї дати друге життя, але прозоре, підприємства, які займаються переробкою та утилізацією цієї сировини, отримали б кошти для своєї діяльності й розвитку. Адже зараз ми не завжди заробляємо гроші на переробці. Дорожчають електроенергія, вода, зростають податки, заробітна плата. Проте, на жаль, державної підтримки підприємства, які сортують і переробляють сміття, не бачать. Як наслідок, сміттєзвалища розростаються.
Невигідно!
Як вважає директор Бюро екологічних розслідувань Дмитро Скрильніков, нинішня ситуація значною мірою — наслідок відсутності серйозного інтересу до переробки побутових відходів у місцевого бізнесу, а також непослідовності українського законодавства в цих питаннях. На думку експерта, дотеперішнє законодавство про побутові відходи, у принципі, було прогресивним. Проте всі його переваги нівельовані корупцією.
За словами співзасновника компанії "АВЕ Львів" Олега Гайовишина, потік відходів на сміттєзвалища мілітиме лише тоді, коли підприємства, які їх збирають, будуть матеріально мотивованими до своєї діяльності. Цього наразі немає. Зокрема, нині підприємство "АВЕ Львів" запровадило роздільний збір скла, паперу, металу, ПЕТ-пляшок тощо. Залежно від сезону, щомісяця збирає близько 20—30 тонн ПЕТ-пляшок. Це означає, що, по-перше, зменшується потік відходів на поховання і, по друге, цінні ресурсні матеріали, які досі нищилися на сміттєзвалищі, тепер переробляються й дають вигоду.
Збирати побутові відходи найвигідніше у великих містах. Але й там є проблеми. У нас зазвичай органічні відходи змішуються з неорганічними, внаслідок чого всі вони стають мокрими. Тому дуже важливо налагодити розумну систему збирання сміття.
Сухе і мокре
У США все побутове сміття ділять на дві групи: сухе і мокре. Сухе — це те, яке можна переробити. Мокре — органіка, що з часом перегниває. Є країни, в яких для збирання сміття використовують кілька контейнерів. У Голландії взагалі контейнери зі сміттям заховані у підземні сховища. Коли приїжджають машини, вони вакуумними насосами забирають його звідти. А ось у Швейцарії влада організовує безкоштовну роздачу контейнерів для відокремлення органічного сміття від неорганічного.
Для України цікавим є досвід Швеції, де все сміття викидають окремо. Надалі підприємство, яке займається збором сміття, укладає договори з фірмами, що його переробляють. Якщо у країні немає відповідних технології з переробки певного компоненту відходів, фірма платить гроші і вивозить його для переробки в іншій державі. Зрозуміло, що переробка не всіх відходів прибуткова. Є відходи, які потребують великих коштів для переробки чи утилізації. Наприклад, пестициди потрібно спалювати при дуже високій температурі.
Проблема України в тому, що в нас міська влада дуже часто шукає не спосіб вирішення проблеми, а спосіб закупити дорогі контейнери, списавши якомога більше грошей. Депутати просять експертів обґрунтувати заміну наявних контейнерів на нові неможливістю їх добре закрити. А що під певний вид контейнерів прив'язані лише певні автомобілі, які можуть їх розвантажувати, їх не цікавить.
Загрози зростають
На думку експертів, Міністерство екології та природних ресурсів дуже правильно робить, розробляючи стратегію поводження з побутовими відходами. "Від цього залежатиме, що далі влада з ними чинитиме — перероблятиме чи спалюватиме. Щоб якісно спалити побутові відходи, треба витратити чимало енергії. З рівнем культури, який маємо в Україні, це означатиме продукування діоксинів та інших шкідливих викидів. Якщо в людей є можливість регулювати температуру спалювання в межах 1200 — 700 градусів, то можна не сумніватися, що завжди знайдуться охочі економити газ. Оскільки ж наші відходи завжди мокрі, газу знадобиться багато. Утилізація сміття через спалювання — вкрай дороге задоволення", — каже Дмитро Скрильніков.
За його словами, виникла ще одна проблема: вже сьогодні є ряд відходів, яких бізнес в Україні не може або не зацікавлений переробляти. Особливо складна й дорога переробка небезпечних відходів, що містяться в низці виробів. Ртутні лампи, батарейки й акумулятори, комп'ютери та радіоелектроніка, лаки-фарби, медичні відходи, застарілі ліки тощо. Наприклад, лише частково переробляють старі комп'ютери. Зазвичай із них забирають
коштовні метали, а рештки вивозять у ліс чи на звалище, що створює загрозу здоров'ю мешканців.
Туди ж потрапляє тара з-під пестицидів. Це величезна проблема у сільській місцевості, бо в Україні немає установок, здатних переробляти такого класу відходи. Тому їх ніхто не збирає. Наступна велика проблема, яка набирає гостроти, — ПВХ-вікна. Оскільки всередині вони мають алюмінієвий каркас, охочих займатися їх "переробкою" не бракує. "Народні умільці" спалюють пластик, а метал здають.
Ніхто не стверджує, що й переробка буде дешевою. Але на її користь свідчить той факт, що сировина постійно дорожчає, і надалі її вартість зростатиме.
Де план поводження з відходами?
Проблема великих міст України, на думку Дмитра Скрильнікова, — у непослідовності дій місцевої влади. Коли балотується новий мер, він обіцяє, що вирішить проблему зі сміттям — побудує завод, який усе переробить. А потім обіцянки не виконує. Такого немає в жодній країні. У західних країнах складають плани поводження з відходами, якими передбачено щороку не лише зменшувати кількість сміття, що зберігають на полігонах, а й нарощувати номенклатуру переробки відходів. Наприклад, нинішнього року збільшать переробку пластику на 20%, через 5 років — ще на 30% і так далі. У найбільш розвинених у цих питаннях Фінляндії і Норвегії вже переробляють до 90% побутових відходів.
В Україні нічого цього немає. Тут ніби чекають манни небесної. Якби міста почали системно зменшувати кількість відходів, системно їх переробляти й вибудовувати інфраструктуру з переробки, вони могли б створити ринок вторинної сировини, з'явилися б нові робочі місця. Нині цей сектор економіки повністю у тіні.
— Налагодження системної роботи з побутовими відходами в Україні гальмують корупція і намагання окремих представників бізнесу монополізувати ринок. Так, технології переробки сміття нерідко дуже дорогі, — каже Д. Скрильніков, — проте в Україні легко можна купити чиновника, який контролює цей процес. Або завезти застарілі технології.
Проте, попри все, бізнес готовий підключитися до вирішення проблеми, але хоче мати гарантії стабільної роботи. Підприємці розуміють, що окупність входження на ринок займе багато років. А псевдоінвестори, які хочуть захопити ринок, чи продавці старих технології обіцяють відбивати вкладення за кілька років.
Коментарі
Олег Гайовишин, співзасновник компанії "АВЕ Львів":
— Наразі у ВР України точаться дискусії, яким шляхом забезпечити фінансування галузі. Одні схиляються до того, щоб це був загальний екологічний податок з виробників, інші — за те, щоб кожен імпортер чи виробник продукції, які мають упаковку, укладали угоду зі спеціалізованою державною структурою. Тобто як було раніше. Далі кошти розподілялися б серед підприємств, причетних до поводження з відходами. Така модель добре працює в сусідній Чехії. Для оператора ринку, який займається збором і вивезенням відходів, запровадженням роздільного збирання, не має значення, яку модель буде обрано. Нам важливо, щоб за зібрану нами тонну ПЕТ-пляшок нас дофінансували. Адже виручених коштів часто бракує не лише на розвиток, а й на поточну діяльність.
Юрій Іськів, директор "Європет-Львів":
— У нас зазвичай відсортовують те, що легко можна продати, а тим, що коштує дешево або пов'язане зі збитками, ніхто особливо не переймається. Все воно йде на сміттєзвалища. Сортувальний завод — це комерційна структура, яка працює для забезпечення собі прибутку. В усьому світі держава дотує ці підприємства, тому вони якщо й не прибуткові, то хоча б не збиткові.
© 1994–2012 «Дзеркало Тижня. Україна». Всі права захищені.
Щоб відходи стали доходами, дайте бізнесу точку опори «Дзеркало тижня. Україна» №2, 21 січня 2017
Більше читайте тут: http://gazeta.dt.ua/business/schob-vidhodi-stali-dohodami-dayte-biznesu-tochku-opori-_.html
Сміття у головах
четвер26 січня, 2017
Сьогодні через бездіяльність міської влади львівське сміття стало, на жаль, таким же символом Львова , як і старовинна архітектура чи легендарна історія.
Десятки років місто ігнорувало проблему, що наростала. Відтак, екологічна катастрофа, від якої нас рятує лише те, що нині зима, а не літо, була очікуваною та закономірною.
Цілком очевидно, що свідоме ігнорування наростаючої катастрофи може мати лише одне пояснення: це для нас сміття є лише сміттям, яке загрожує накрити місто з головою, а для когось – це прибутковий бізнес. Відтак, що довше затягуватиметься ситуація, тим більше хтось заробить на цьому грошей. Зауважте, що навіть тепер, після трагедії, яка сталась, усі варіанти, які пропонує місто, включають в себе монопольний контроль за процедурою сортування сміття. Думаю, не відкрию секрет, що в середньому відходи життєдіяльності великого міста на 50-70% складаються із сировини, яку можна відсортувати та продати. Зрештою, переконаний, що рано чи пізно цією темою зацікавляться правоохоронні структури, і тоді ми дізнаємось прізвища наших львівських «сміттєвих міліонерів».
Однак проблема є і її потрібно якнайшвидше вирішити. Нам багато сьогодні говорять про чудеса сучасних переробних технологій. Однак в їх основні лежить надзвичайно проста практика, до якої усім нам доведеться повернутись. Це первинне сортування сміття. За кордоном, починаючи з Польщі, ви не знайдете смітників, в які можна кидати усе сміття. Лише роздільні – для скла, пластику, металу і так далі.
Більше того, в багатьох європейських країнах ви заплатите штраф, якщо викинете, приміром, скляну пляшку в урну, де має бути папір. Тому і у нас першим кроком має стати вироблення звички одразу сортувати сміття до різних пакетів, щоб потім викинути його до різних сміттєприймачів. І ніхто, крім нас самих, цього не зробить.
Якщо ж ми, як громада міста, будемо мати таку звичку у своєму активі, то пошук інвестора для будівництва сміттєпереробного заводу перетвориться на звичайний відбір максимально вигідної пропозиції, а сміття з величезної проблеми перетвориться на прозорий бізнес, який приноситиме прибуток. З цієї точки зору, сміття справді має цінність.
Однак набагато складніше позбутися політиків та комерсантів, голови яким набиті сміттям і які у гонитві за баришами не гребують нічим, наражаючи громаду Львова на екологічну катастрофу.
http://galinfo.com.ua/blogs/smittya_u_golovah_250478.html