§ TURTLE NEWS: [WASTE] Сміттєспалювальний завод у Тернополі: міфи та реальність

Іноземний інвестор що обіцяє збудувати в Тернополі  сміттєпереробний завод викликає занепокоєння ,- екологи

Photograph of the Demonstration Facility in Yblin, Israel
В пресі з'явились повідомлення, що Тернопільський голова підписав угоду з ТзОВ "Грін-Енерджи-Юкрейн" (дочірньою  структурою EWS холдингу) щодо спорудження в Тернополі сміттєпереробного заводу.


На думку екологів, підписувати подібні угоди зарано, адже, на сьогодні немає ані результатів громадського обговорення, ані проекту, ані висновків екологічної експертизи, а отже, певності, що такий завод буде безпечний.
"Загалом, дуже багато питань виникає, щодо компанй, які сьогодні заявляють про наміри збудувати в Тернополі сміттєспалювальний завод з <<технологію найвищої якості у світі>>. - каже голова ГО "Бюро екологічних розслідувань", адвокат, Дмитро Скрильніков. - Так виглядає, що рішення про будівництво заводу  фактично прийняте, але ж це суперечить екологічному законодавству, адже такому рішенню мала би передувати оцінка впливу на навколишнє середовище проекту, державна екологічна експертиза, тощо. Також, стоїть питання про досвід компанії. Наскільки нам вдалось з'ясувати, реально функціонуючих заводів на сьогодні у EWS холдингу немає. У Тернопільській міськраді звучали заяви, що такі (такі чи подібні важко було зрозуміти) заводи вже існують ледь не по всьому світі але де вони?  Конкретних адрес, результатів їх діяльності та впливу на довкілля чи де їх знайти ніхто не сказав…

На сайті компанії ТзОВ "Грін-Енерджи-Юкрейн" (який, доречі, нещодавно з'явився), під заголовком "Типовий завод газифікації відходів" розміщено фото ніби то існуючого заводу http://www.green-energy-ukraine.com/gasification-of-msw.php, але насправді це чи не єдина функціонуюча демонстраційна установка яку нам вдалось знайти. (Див. на фото) Вона існує в Ізраїлі і про неї можна  довідатись на сайті http://www.eer-pgm.com/en-us/facilities/israeli/  (англійською), вона має потужність усього 500 кг\год та не є промисловою установкою по спалюванню відходів з метою використання для комерційних потреб. Це фактично лише пробний демонстраційний об'єкт у стадії випробування...".

Сама компанія EWS холдинг лімітед була створена лише у 2006 році, а згідно даних офіційного реєстру до квітня 2008 вона називалась KINTBURY HOUSING LIMITED (судячи з назви - структура займалась житлом чи нерухомістю). В квітні 2008 вони змінили назву на EWS PUMPING LIMITED і лише в серпні 2008 змінила назву на EWS HOLDINGS LIMITED. В реєстрі, де мало б бути зазначено, в якій сфері працює холдинг, написано «інший бізнес».

Ми знайшли наступні дані в офіційному реєстрі Великобританії:
Name & Registered Office:
EWS HOLDINGS LIMITED
3 CHESTNUT CLOSE
FAWLEY
WANTAGE
OXFORDSHIRE
ENGLAND
OX12 9YW
Company No. 05682278

Company Type: Private Limited Company
Nature of Business (SIC(03)):
7487 - Other business activities

Previous Names:
Date of change           Previous Name
15/08/2008      EWS PUMPING LIMITED
25/04/2008      KINTBURY HOUSING LIMITED

Доречі, крім цієї компанії там також є дані про зареєстровані у минулому році компанії в із зазначенням України та Гани у назві.

Name & Registered Office:
EWS (UKRAINE) LIMITED
c/o ANGUS BRETON
POND HOUSE
WOOLSTONE
FARINGDON
OXFORDSHIRE
SN7 7QL
Company No. 05682542
Previous Names:
Date of change           Previous Name
26/05/2009      WANDSWORTH HOUSING LIMITED

"Сьогодні у нас виникають побоювання, адже, кілька років тому у Львові вже був скандал з так званим "інвестором", що мав побудувати сміттєпереробний завод для міста. Тоді з'явилась шведська компанія , яка дуже красиво намалювала райдужні перспективи та золоті гори і Львівська міськрада з ними договір теж уклали... А коли ми перевірили , виявилось що взагалі така фірма в Швеції не зареєстрована , а один з її гендиректорів працює в маленькому містечку таксистом" - каже Дмитро Скрильніков.

"Не зважаючи на те, що на відміну від шведських таксистів у Львові, іноземна компанія є зареєстрованою, сьогодні у нас виникає чимало питань щодо діяльності цієї фірми та можливості реалізувати проект пов'язаний з екологічною небезпекою .
Адже, вигладає це так: з'являється іноземна компанія з гарною назвою і представницьким директором. Демонструє відеоролік з гарною музикою і презентацію з картинками, обіцяє гроші звідусіль - кліматичні та з інших фондів.  Також демонструє зроблений сайт, на якому загальні фрази про відходи і зелену енергію, жодних конкретних адрес заводів чи інших реалізованих проектів немає. Єдина адреса, яка зазначена – це адреса офісу у Південній Африці Потім, створюється інше вже зареєстроване в Україні ТзОВ, яке фактично несе відповідальність лише в межах статутного фонду, і тут їм відразу угода на 25 років, 5 га землі, котельня комбайнового заводу і сприяння в отриманні дозволів.."- каже юрист ГО "Бюро екологічних розслідувань".

На скільки відомо, компанія планує також будувати сміттєспалювальний завод  в Калуші.

Далі буде…

За матеріалами ГО «Бюро екологічних розслідувань»

§ TURTLE NEWS: [WASTE] На околиці Києва побудують ще один сміттєспалювальний завод

Мешканців столичного Лівого берега ощасливлять новим сміттєспалювальним заводом, за допомогою якого опалюватимуть домівки.










Сміття будуть спалювати дуже "чисто"
У Києві планують будівництво нового сміттєспалювального заводу. Кияни протестують проти такого будівництва, бо це нове забруднення повітря.
Влада переконую, що новий сміттєзпалювальний завод працюватиме, як теплова станція. Звести його планують поблизу Троєщини.
Сміття кидатимуть у котел, а отриману від спалювання теплоенергію направлять на обігрів домівок. Влада обіцяє, що завод будуватимуть за новітніми технологіями. І він буде удвічі потужніший за нинішній.
Експерти переконують - такі заводи працюють у багатьох країнах Європи.
Однак жителів Троєщини цей аргумент не переконує. Бо старий завод в іншому районі смердить на всю околицю.
Потерпатиме пів-Києва, усе Лівобережжя, лякають екологи. І запевняють, що сміттєспалювальний завод не може бути безпечним. Мовляв, насправді, на Заході давно віддали перевагу переробленню відходів.
Фахівці не заперечують - у Європі зростає кількість сміттєпереробних потужностей. Проте на перероблення йде не більше третини відходів. Усе інше складують на спецполігонах. Коштує це чималих грошей. Тому тариф на вивезення сміття захмарний.
Влітку в КМДА планують закінчити проект будівництва заводу. Коли ж знайдуть потрібні 200 мільйонів доларів для його зведення - невідомо.

Другий сміттє- спалювальний завод

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Новий сміттєпереробний завод у Тернополі буде давати тепло та світло (ВІДЕО)

A A A
Размер шрифта:
Завод за 200 мільйонів гривень планують збудувати на території комбайнового заводу у місті. Інвестори запевняють, що переробку сміття будуть здійснювати без шкоди для довкілля


Новий сміттєпереробний завод збудують у Тернополі через 9-12 місяців. Такий завод, який працюватиме за новітньою технологією, буде першим в Україні.

Угоду про будівництво заводу підписала Тернопільська міська рада та представники компанії “Грін-Енержи-Юкрейн” 17 березня. Однак рішення про спорудження заводу мають прийняти депутати на найближчій сесії міськради.

На будівництво заводу із міського бюджету не піде жодної копійки, адже весь проект з утилізації твердих відходів фінансує британська компанія.

Не буде шкодити довкіллю



Переробку сміття здійснюватимуть шляхом технології, яка не буде шкодити довкіллю. Крім того, побічні відходи від переробки сміття планують використовувати у корисних для міста цілях, зокрема, для опалення житлових будинків.

Нова технологія дає можливість переробляти 95% сміття на так звану зелену електроенергію, розповідає регіональний представник “Грін-Енержи-Юкрейн” Володимир Кам’янецький, який презентував у Тернополі проект з утилізації твердих побутових відходів. Вона не передбачає ніяких викидів в атмосферу і шкідливих відходів у навколишнє середовище, переконує пан Кам’янецький.

- Спочатку сміття будуть сортувати, - продовжує він. - Забиратимуть пластик, арматуру та метал. Тоді його будуть подрібнювати.

Подрібнену масу пропускатимуть через пристрій, подібний до механічної м’ясорубки. Сміття буде мати після цього вигляд гранул.

- Залишковим матеріалом після такої переробки буде гаряча вода і пара, - пояснює Володимир Кам’янецький. - Бо увесь процес буде проходити під високою температурою.



Дану гарячу воду можна буде використовувати для опалення найближчого від заводу житлового району.

- Також під час переробки сміття буде виділяти синтетичний газ, - розповідає регіональний представник. - Газ очищатимуть і він буде буде рухати турбіни, а ті в свою чергу вироблятимуть так звану зелену енергію.

Для побудови заводу необхідна ділянка на 5 га.

- Ми навіть на просимо продавати нам приміщення для спорудження заводу, а лише надати нам його в оренду, - зазначає пан Кам’янецький.

Однак під час підписання угоди мер Роман Заставний заявив, що приміщення котельні на території комбайнового заводу таки продадуть. Також мер запевнив: тернополяни за вивезення сміття не платитимуть більше, ніж зараз.

- Споживачі будуть платити лише за перевезення відходів, - запевняє пан Заставний. - Тарифи на вивіз сміття для населення не зростуть.

Інвестують 200 мільйонів

200 мільйонів гривень інвестують в обладнання нового заводу представники “Грін-Енержи-Юкрейну”.

- Це не зовсім меценатство, бо компанія буде отримувати доходи від реалізації зеленої електроенергії, - зауважує Володимир Кам’янецький. – Ми будемо продавати електроенергію і отримуватимемо прибутки. Це є цілком законно.

Окупить себе завод, як зазначає директор EWS холдингу Джон Кемпбел, тільки через 12 років.

- Великий відсоток від прибутку ми реінвестуємо у фундацію, яка існуватиме незалежно, - говорить пан Кампбел. - Ця фундація буде створена, щоб допомогти місту у комунальній сфері, освіті, медицині, а також, щоб створити нові робочі місця. До того ж, без політичних втручань.

Під час підписання угоди директор EWS холдингу розповів, що “Грін-Енержи-Юкрейну” буде переробляти сміття в найбільш екологічний спосіб.

Але на даний момент наша технологія є найвищої якості на світовому ринку, - наголошує пан Кемпбел. - Викиди в атмосферу від переробки сміття будуть мінімальними. У нас є технологія, за допомогою якої можна розчистити існуючі полігони і перетворити усі відходи на енергію.

Уже вивозять брухт

Кореспондент «20 хвилин» побував на котельні комбайнового, де мають відкрити завод. Завідти уже почали вивозити старе поіржавіле устаткування та інший брухт. Вантажівка з шматками поіржавілого металу покидала ворота неробочої котельні, коли кореспондент був там.

Котельня уже два роки не працювала, - розповідає сторож, який відкривав браму вантажівці. - Мені не казали, коли уже мають розпочати роботи. Поки що лише непотріб вивозять. Але, думаю, збудують швидко. Бачив, як “Епіцентр” будували, він за кілька метрів від котельні. То за три місяці все звели.

Кореспондент обійшов котельню. Товсті металеві труби, балки, опори — усе протрухле та покрите шаром іржі. Подвір’я навколо котельні поросло дрібними деревцями.

Неподалік котельні людських помешкань немає. Однак на відстані сотні метрів є кілька невеликих приватних підприємств.

- Мені, як звичайному працівникові, не до вподоби, що поряд буде такий завод, - розповідає працівник одного з підприємств Володимир Сергійчук. - Адже тут будуть возити сміття, а частина його точно дорогою з машин вилітатиме. Та й сморід, мабуть, буде. Але що зробиш. Десь же цей завод має бути.

Спорудити завод із використанням новітніх технологій еколог Олександр Степаненко вважає хорошою ініціативою. Однак не виключає, що такий комплекс може становить потенційну екологічну небезпеку.

Це дуже добре, якщо сміття не будуть закопувати, а перероблятимуть, - розповідає пан Степаненко. - Але заяви про цілковиту екологічну безпеку, мабуть, перебільшені. Адже, крім усіх відходів, залишаються мастила та інші речовини, які переробітку не підлягають. Їх потрібно вивозити геть. Завод має пройти експертизу державного управління охорони навколишнього середовища та інші необхідні огляди. І якщо це все зроблять — то це буде дуже добре.

У будь-якому випадку еколог вважає, що побудова заводу є кращим варіантом, ніж звалище у Малашівцях.

- Те звалище завдає набагато більше шкоди, ніж будь-який сміттєпереробний завод, - каже еколог.

Пан Степаненко вважає, що люди мають бути проінформовані про можливу екологічну небезпеку.

- Перед тим як відкривати завод, потрібно провести громадські слухання, - каже еколог. - У місцевих ЗМІ має з’явитися заява про екологічні наслідки діяльності такого заводу. І коли це усе буде зроблено, то влада покаже себе на високому рівні.


Довідка
Понад 30 сміттєпереробних заводів, які переробляють відходи на так звану зелену електроенергію, працюють по всьому світу. Такі заводи є в Санкт-Петербурзі, Франкфурті-на-Майні та інших містах.
Оксана ІЛЬНИЦЬКА,
Віталій ДЕРЕХ
http://20minut.ua/news/171207

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Штрафами – по мусору, или Разделяй и выбрасывай


В феврале нынешнего года вступил в силу закон, которым в Украине устанавливается обязательный раздельный сбор бытовых отходов («О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины в сфере обращения с отходами»). Документ вводит целый ряд штрафов для граждан и чиновников за ненадлежащее обращение с отходами. Станут ли штрафные санкции достаточным стимулом для того, чтобы раздельный сбор из «бумажной» плоскости перешел в практическую? И насколько в стране созданы реальные условия для того, чтобы у добропорядочного гражданина было не только желание, но и возможность соблюдать требования закона?
Наша куча немала
С недавнего времени проблема вывоза и утилизации твердых бытовых отходов стала занимать не только экологов, но и простого обывателя. Срок годности большинства свалок для захоронения отходов «просрочен», а попытки найти новые площади под полигоны вызывают стойкое сопротивление населения - их пугает перспектива близкого соседства со свалкой. «Мусорные войны» в Тернополе и Херсоне, где проблемы с вывозом ТБО зашли в тупик, грозят приобрести национальные масштабы.
По данным экологов, каждый украинец ежегодно создает около 220-250 кг твердых бытовых отходов, а жители больших городов – 330-380 кг, и эти объемы растут на 20% в год.
Традиционно весь мусор накапливается в одном ведре и выбрасывается в контейнер, а затем вывозится на свалки или полигоны.
Сегодня в Украине насчитывается более 3,6 тыс. полигонов общей площадью свыше 6,3 тыс. га.
Экологи отмечают, что масла в огонь подливают жители частного сектора, которые из-за отсутствия надлежащей системы сбора отходов, создают тысячи мелких стихийных свалок. Причем, создаются стихийные свалки в непосредственной близости возле населенных пунктов, но почему-то они не пугают местных жителей так, как одна большай "официальная" свалка.
По мнению специалистов Всеукраинской экологической лиги, одной из самых острых проблем является утилизация ПЭТ-тары. Отходы полимеров составляют около 10-15% общего объема бытового мусора или около 20 кг в год на человека.
Ранее в разных городах страны были попытки ввести систему раздельного сбора мусора. К примеру, в Миргороде это стало неотъемлемой частью жизни. А вот столичных жителей не удалось приобщить к цивилизованному сбору ТБО.
По данным Государственного управления охраны окружающей природной среды КГГА, 90% отходов попадает на свалки столицы без предварительной сортировки.
По мнению управления, решить проблему с мусором может двухконтейнерная система сбора ТБО (пищевые отходы и отходы для вторичной переработки), строительство второго мусоросжигательного завода на правом берегу Днепра и двух сортировочных заводов рядом с мусоросжигательными. Благодаря этому нагрузка на полигоны, куда свозят городские отходы, уменьшится в среднем на 30-40%.
Штрафы в геометрической прогрессии
Методику раздельного сбора мусора - использование двух или четырех контейнеров для разных его видов еще предстоит разработать Министерству по вопросам ЖКХ. Главное, закон определяет, что собственники, арендаторы, пользователи жилых домов, земельных участков обязаны заключить договора с исполнителем услуг по вывозу мусора, обеспечить оплату этих услуг и раздельный сбор ТБО. Для этого предусматривается установка контейнерных площадок и урн.
«Самое главное, что есть в этом законе – каждый гражданин, каждая организация должны иметь договор на вывоз мусора. Если у него нет такого договора, он может быть оштрафован», - пояснил первый заместитель министра по вопросам жилищно-коммунального хозяйства – начальника Государственной жилищно-коммунальной инспекции Александр Мазурчак.
Он также акцентировал внимание на том, что документом увеличены штрафные санкции с 17-51 грн. до 360-1700 грн. для должностных лиц и граждан. Штрафовать будут за нарушение правил, норм, законодательства в сфере благоустройства и обращения с отходами. Выписывать штрафы – прерогатива инспекций при исполкомах, инспекций по экологии, инспекций по благоустройству, а также инспекций по жилищно-коммунальному хозяйству. Кстати, МинЖКХ активно работает над тем, чтобы наделить Госжилкоммунинспекцию функциями по сбору штрафов.
Юрист адвокатской компании Arzinger Елена Бондаренко пояснила, что, согласно закону, граждане должны вести раздельный сбор отходов в порядке, предусмотренном специальной методикой (сейчас - Методические рекомендации по организации раздельного сбора твердых бытовых отходов, утвержденные приказом Министерства по вопросам жилищно-коммунального хозяйства Украины N 242 от 05 августа 2008 г.). «Таким образом, отсутствие сортировки отходов будет являться нарушением требований относительно обращения с отходами во время их сбора, и, теоретически, если такое нарушение будет соответствующим образом доказано, на виновного может быть наложен штраф», - добавила она.
Прежде всего, это касается владельцев частных домов, поскольку жители многоэтажек договариваются с перевозчиками отходов через ЖЭКи. В то же время, штрафы актуальны и для жителей многоэтажек в тех городах, где, в отличие от столицы, договоры на вывоз мусора заключаются с каждой квартирой отдельно.
«Сегодня около 60% частных домов таких договоров не имеют. Сейчас у нас появляется абсолютно четкий механизм заставить всех, и граждан в том числе, заниматься этой проблемой», - подчеркнул первый замминистра.
Кроме того, штрафные санкции (340-1360 грн.) предусматриваются для граждан, которые нарушают требования по обращению с отходами во время их сбора, перевозки, хранения, обработки, утилизации, обезвреживания, удаления или захоронения, а также за нарушение госстандартов, норм и правил в сфере благоустройства населенных пунктов.
При этом размер штрафов населению за порчу и загрязнение сельскохозяйственных земель увеличен со 170-340 грн. до 340-1360 грн.
Должностные лица будут штрафоваться за те же правонарушения, но размер их ответственности будет выше – 850-1700 грн.
Мусор и люди
Пока закон только сформулировал правила игры на рынке ТБО. Но предстоит самое трудное – приучить население к системе «мухи - отдельно, котлеты – отдельно». К примеру, в столице, где программа по раздельному сбору мусора работает в пяти районах, далеко не все жители спешат обзаводиться лишней парой-тройкой ведер. Почему, казалось бы, не сделать доброе дело и не помочь городу избавиться от продукта своей жизнедеятельности?
По мнению первого замминистра ЖКХ, нежелание людей собирать мусор раздельно объясняется просто: плата за вывоз мусора всегда была маленькой, и никто на это не обращал внимания. Вторая причина – моральная: люди не были готовы к такому распределению. Третья – не было контейнеров на отдельное разделение.
«Сначала нужно, чтобы появились контейнера. Потому нужно делать пропаганду среди людей, а потом уже – наказывать тех, кто этого не делает», - убежден он.
Средства на закупку контейнеров должны выделяться из муниципальных бюджетов. А в столице, например, до нынешнего времени не принята программа обращения с бытовыми отходами.
А.Мазурчак считает, что программа выгодна городу, потому что он получает вторичное сырье, которое можно продать перерабатывающим предприятиям. «Местные власти его получают даром от населения, сдают на заводы по переработке и получают за это средства. Во-вторых, они уменьшают нагрузку на свалки», - добавил он.
По мнению чиновника, нам следует брать пример с Европы, где речь идет о том, что 80% отходов должно быть рассортировано, а 20% - идет на свалку.
Директор по качеству ОАО «ГринКо», внедряющей раздельный сбор отходов в пяти районах столицы, Елена Биланчук считает - для того, чтобы «заразить» европейским примером украинцев, нужна комплексная государственная программа, состоящая из двух частей – мотивационной и информационной. «Мотивация – это снижение расходов на раздельный сбор, чтобы люди были заинтересованы разделять отходы. Информационная часть – это большая и трудоемкая программа информирования населения и активной пропаганды раздельного сбора», - пояснила она.
Если следовать букве закона, конкретных механизмов стимулирования населения к раздельному сбору пока нет. Законодательно прописано только необходимость создания условий «для реализации раздельного сбора бытовых отходов путем внедрения социально-экономических механизмов, направленных на поощрение создателей этих отходов к их раздельному сбору», отметила юрист компании Arzinger.
Разве что при проектировании жилых домов, общественных, производственных, складских и других помещений предполагается строительство и обустройство контейнерных площадок для раздельного сбора и хранения бытовых отходов, урн для бытовых отходов.
В профильном министерстве бороться со свалками, в том числе и стихийными, собираются не только уговорами, но и методом экономического воздействия. Поскольку договор на вывоз мусора обязателен, соответственно, по нему нужно платить перевозчику. А размер платы зависит от кубатуры.
«Когда человек будет платить деньги, выбрасывай мусор куда хочешь. Ты деньги все равно должен заплатить. Тогда он берет контейнер. А когда он берет контейнер, то у него возникает вопрос – пластиковая бутылка занимает литр размера, а весит несколько грамм. Значит, легче бутылку уплотнить, выбросить ее в отдельную тару. Пластик отдельно, стекло – отдельно, органику – сделать компост на своей территории», - пояснил логику закона М.Мазурчак.
Город-образец такой модели - Миргород. Говорят, что после введения раздельной системы, курортный городок преобразился. Городу удалось выйти на окупаемость этих работ за счет прямых договоров с заводами по переработке вторичного сырья.
Тарифы не вырастут
По оценкам компании «ГринКо», в 2009 году Киев сгенерировал чуть больше 5 млн. куб.м ТБО, что на 15-20% больше, чем в прошлом году. «Если принять, что средний тариф на вывоз и утилизацию мусора равен 20 гривнам за кубометр, нетрудно вычислить годовой объем рынка – около 100 млн. грн.», - отметила Е.Биланчук.
В столице расценки на вывоз бытовых отходов утверждаются КГГА на основании расчетов себестоимости услуг компаний-перевозчиков и варьируются от 25 до 70 грн. за 1 кубометр.
Представитель компании уточнила, что тариф на вывоз мусора устанавливается для каждого перевозчика отдельно. При этом власти ограничивают рентабельность этого бизнеса на уровне около 5%.
По словам экспертов, введение раздельного сбора мусора, никак не повлияет на рост тарифов на вывоз ТБО. Наоборот, компании-перевозчики готовы предоставлять скидку на услугу, чтобы заинтересовать сортировать самое ценное – пластик, бумагу, стекло и т.д. Их старания окупятся вдвойне: люди сэкономят, а компании компенсируют скидки на продаже вторсырья.
В то время как государство рассчитывает на вливания в «мусорную» отрасль со стороны инвесторов, те в свою очередь ожидают государственной поддержки. К примеру, в компании «ГринКо» говорят, что существующие сегодня тарифы позволяют лишь вывозить отходы и сваливать их на полигон. «Если тарифы повысить – можно уже говорить об инвестициях, о развитии. Государственная поддержка, дотации – все это будет способствовать развитию отрасли», - добавила Е.Биланчук.
По логике закона, в Украине должна быть сформирована замкнутая система сбора, сортировки и переработки бытовых отходов. Если перевозчиков можно заинтересовать привлекательными условиями, создание мусоросортировочных станций не требует больших капиталовложений, то строительство мусороперерабатывающих заводов – дорогой и долго окупаемый бизнес.
«Большой проблемой являются свалки для утилизации мусора. А если смотреть в комплексе вместе с переработкой отходов – то это миллиарды гривен. Потому что нужно решить вопрос по разделению мусора при сборе, по переработке первичного сырья. А заводов нас сегодня нет», - отметил первый замминистра ЖКХ.
Кроме того, не хватает полигонов и мусороперерабатывающих заводов. «Сегодня есть необходимые технологии, но тут нет экономики. Такой мусороперерабатывающий завод при своей стоимости в 150 млн. евро будет окупаться 30 лет», - пояснил А.Мазурчак.
По его оценкам, на город с населением 100 тыс. человек хватает одного завода, в Киеве нужно как минимум 20 таких мини-заводов.
«В Киеве есть завод «Энергия», но он сжигает мусор и не дает никакой энергии. Ему нужно проложить трубу и включиться в сеть, чтобы давать горячую воду. И такие заводы тогда становятся рентабельными и интересными, потому что они будут давать теплоноситель», - предложил чиновник.
Непременным условием для того, чтобы закон «заработал», в министерстве называют кампанию по обучению людей. «Нужно менять менталитет людей. Нужно организовывать дешевые долгосрочные кредиты. Только тогда мы сможет сдвинуть этот вопрос», - отметил А.Мазурчак.
В компании «ГринКо» настаивают на жестких мерах по контролю выполнения закона (которые предусмотрены законом «О Милиции»), со стороны местных властей и комиссий по благоустройству.
«Когда первые штрафы будут публично представлены, люди поймут, что нарушения закона чреваты значительными штрафами, и будут выполнять требования закона – приблизительно такая же картина была в свое время и в Европе», - считает Е.Биланчук.
Если с населением принцип кнута и пряника может сработать, то найти миллиарды на строительство заводов в кризисное время нереально, соответственно следовать букве закона будет так же сложно, как вычислить квадратуру круга.
Зинаида Блок (УНИАН)

постоянный адрес статьи:
http://economics.unian.net/rus/detail/39002

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Текстильщик разбил шведов с мусором

Мэрия Донецка отказалась строить мусороперерабатывающий завод на юге. Теперь инвесторам "сватают" Пролетарку
 

Микрорайон Текстильщик, восставший против планов горсовета построить там мусороперерабатывающий завод, может спать спокойно. После митингов жителей и протестов облсэс горсовет все же отказался от идеи строить неоднозначное производство в 400 м от густонаселенного микрорайона. Как стало известно «Сегодня» из анонимного источника в горсовете, вчера в Донецк вновь наведались шведские инвесторы, готовые вложить в строительство завода от 300 до 400 млн евро.

Видимо, наученные горьким опытом, власти не стали афишировать визит шведской делегации. В пресс-службе мэрии заверили, что об этом им ничего неизвестно. Пролить свет «Сегодня» помог заммэра Владимир Тарабановский. По его информации, сейчас шведам предлагают промтерриторию за объездной дорогой на Пролетарке. «Это промзона с бывшими складами для динамита возле ЦОФ «Чумаковская», — рассказал заммэра, — Место по всем требованиям безопасности подходящее». Хотя, по словам Владимира Тарабановского, есть проблема — эта территория сильно удалена от микрорайонов Восточный, Донской и Цветочный. «Поэтому значительно увеличиваются затраты на монтаж сетей. Это не просто мусорный завод, это теплоэлектростанция, которая будет давать тепло и горячую воду на жилые районы», — пояснил он. Сейчас инвесторы взвешивают все «за» и «против». В следующий раз они посетят Донецк после 16 марта.

Владимир Тарабановский также подтвердил, что мусороперерабатывающего завода на Текстильщике не будет. Правда, заместитель городского головы заверил, что свое мнение власти поменяли скорее не из-за протестов жителей. «Текстильщик однозначно отпал. И даже не из-за протестов. Там свободная экономическая зона, и даже процедура завоза-вывоза мусора очень усложнена», — сообщил он.

Впрочем, председатель общественной организации «Экологическое движение» Сергей Денисенко уверен, что на действия мэрии все-таки повлияло общественное мнение. И не только оно. «Жителям Текстильщика, насколько я знаю, удалось напрямую выйти на руководство ФК «Шахтер» и рассказать, что рядом с тренировочной базой будет вредное производство. Поселок Кирша — элитная местность, где живет масса недовольных, которые обладают определенным весом, чтобы повлиять на ситуацию», — считает эколог.

Узнав от "Сегодня" о новом предполагаемом месте дислокации мусорозавода в районе Пролетарки, экологи и санэпидемиологи пообещали отслеживать ситуацию. Немного позднее станет ясно, возможно ли там строительство, или же новые планы мэрии постигнет участь неудачного мусорного похода на Текстильщик.

Е. Руденко
http://www.segodnya.ua/news/14120306.html

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Как спасти планету от пластика?


Видео 8.4 Мб: Евгений решил провести эксперимент. Телеканал "Интер"

Киевлянин Евгений Ихельзон личным примером призывает украинцев бережнее относиться к окружающей среде. Начал с малого - он собирает отдельно весь мусор из пластика. Через месяц мужчина отнесёт его в специальный пункт приёма - на переработку. В чём суть эксперимента - расскажет Леся Вакулюк.
Буквально все. От кожен пучок зелені пакується в пластик. Навіщо м'яту, тархун, кінзу пакувати в пластикові пакети в супермаркетах?
Слишком много в быту изделий из пластика, которые потом выбрасывают в мусор, попадают на свалки, где разлагаются несколько десятков или сотен лет. Евгений решил провести эксперимент.
Це що картон? Значить, картон і папір будуть тут.
Котлеты отдельно, бутылки - отдельно. На протяжении марта Егений будет собирать отходы из пластика, чтобы в конце месяца посмотреть, сколько получиться и сдать их на переработку.
Евгений Ихельзон:
В середньому порахувати, який це об'єм, і протягом, якщо 10 років, наприклад, 10 років помножити і побачити - в тисячах тонн скільки це є. Я думаю, що ця цифра будь-яку людину може злякати, просто злякати. Тому що коли ви будете ходити по коліна в цьому пластику, тоді вже буде пізно. 
Евгений не понимает, что мешает украинцам содержать свой дом в чистоте. Как это делают цивилизованые западные соседи. Ведь в Украине тоже утилизируют пластик.
Примерно каждые пятнадцать минут на территорию этого мусороперерабатывающего предприятия заезжает грузовик с новой партией отходов. Здесь - и дерево, и горы макулатуры, тряпьё и прочие непригодные вещи. Но больше всего - пластмассовых изделий. Их сортируют, упаковывают и развозят на предприятия, которые используют это как сырьё для своего производства. Но сюда - на завод - попадает только треть отходов, накапливаемых в столице.
Ольга Чуднер, директор "Киевгорвторресурса":
Наше предприятие, например, в сезон, летне-осенний, осенне-весенний сезон принимает около ста тонн в месяц, в частности пластиковых бутылок, пет-бутылки мы их называем.
"Принимаем макулатуру, стеклобой, полиэтилен, пластмассу, пэт-бутылки". Вот таких пунктов приёма вторсырья в Киеве относительно немного, как и немного тут посетителей.
Доход от сдачи вторсырья небольшой. Чаще всего посещают вот такие пункты приёма отходов дети, малоимущие и пенсионеры. 
За килограмм пластиковых бутылок - сумма небольшая - полторы гривни. Евгений говорит, что сам он сдаёт пластиковый мусор по идейным соображениям.
Евгений Ихельзон:
Звернути увагу людей на те, що вторинна сировина в Україні приймається, хоча і за копійки. Але хоча б з поваги до навколишнього середовища, до цієї планети, до землі, на якій ви живете, це можна робити.
И для этого - говорит Евгений, - вовсе не обязательно быть ярым защитником природы или состоять в какой-то эко-организации.
Леся Вакулюк, Вадим Свиридонов. "Подробности", Телеканал "Интер".
Подробности-ТВ

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Сміття можна утилізувати на… мистецтво

Перш ніж викинути сміття, погляньте на нього творчо. Використаній бляшанці з-під пива чи упаковці від молока можна дати нове життя, перетворивши їх на мистецький об'єкт. Такий тренд стає дуже популярним в Європі.

Життєдіяльність пересічного німця призводить до появи півтонни сміття на рік. Це понад 37 тонн сміття щорічно в одній лише Німеччині. Далі доля сміття доволі банальна – утилізація або переробка. Цілком інакше «життєвий шлях» відходів може виглядати на вулицях Африки чи Азії. Тут бідні верстви населення не поспішають викидати сміття, а підходять до процесу «утилізації» творчо, даючи відходам, так би мовити, друге життя.

Продукти, які з'являються в процесі такої переробки, часом настільки креативні, що у Європі їх сприймають мало не як культові об'єкти. Зі «сміттєвого мистецтва» вже навіть розвинувся цілий дизайнерський напрямок – Recycling Design.

Модний «сміттєвий» дизайн

«Приміром, ось тут ми маємо ангела з Мадагаскару, виготовленого з бляшанки з-під спрею проти тарганів. Тут навіть видно напис «смертельно токсично», - розповідає Мартіна Ценкер, працівниця складу підприємства «Mamaafrika» у Дюссельдорфі, що спеціалізується на виробах зі сміття. Те, що стоїть тут на полицях, ще не так давно валялося на вулицях Кейптауну, Йоганнесбургу чи Дакару.

«Сміттєве мистецтво» імпортується до Європи, де споживач охоче купує предмети, виготовлені зі сміття в країнах третього світу. Адже нині це дуже модно, розповідає Мартіна Ценкер: «Виробляється неймовірно багато сміття. Ми вже просто не знаємо, куди його дівати. І тут раптом наштовхуємося на ці витвори з Африки та інших країн, які люди змушені виготовляти через злидні. Для нас просто неймовірно, скільки всього можна виготовити з речей, які ми викидаємо».

Екологічна концепція

«Сміттєве мистецтво» третього світу добре вписується в екологічну концепцію промислових націй. Нині підприємство «Mamaafrika» постачає такі вироби у 140 країн світу. Серед речей на продаж можна побачити строкаті статуетки тварин з пластикових пакетів, браслети з телефонних дротів, чайнички з томатних бляшанок, кошики з корків від пляшок, дитячі іграшки зі шроту тощо.

Продукти переробки стали вже настільки трендовими, що ось уже чотири роки, як існує спеціальна премія в галузі Recycling Design. А у містечку Вайль на Рейні навіть є спеціальний музей, у якому представлені роботи двох, мабуть, найвідоміших дизайнерів у галузі «сміттєвого мистецтва». Це брати з Бразилії Фернандо та Умберто Кампанья, проекти меблів яких виставлені навіть у Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку.

Автори: Сара Гофманн / Христина Ніколайчук
Редактор: Тетяна Бондаренко
http://www.dw-world.de/dw/article/0,,5309958,00.html

МСЗ - помойка на небе (Greenpeace) - відео