§ TURTLE NEWS: [WASTE] Попытка протянуть мусоросжигательный завод провалилась

22 января в Пролетарском районе г.Донецка в ДК «Юбилейный» прошло общественное собрание, на котором поднимался вопрос строительства мусоросжигательного завода.
Присутствовали более 500 жителей города, представители общественный организаций,  журналисты, ученые, депутаты, чиновники городского и районного уровня, представители шведского инвестора.
Пролетарский райисполком пытался объявить эту встречу слушаниями, но экологическая общественность города распространила в СМИ возражения, т.к. организация и подготовка к слушаниям шла противозаконно. Самая главная претензия – отсутствие каких-либо проектных материалов для обсуждения.
Материалов не прибавилось и 22 января в ДК «Юбилейный».
Раздавалась лишь брошюрка с общими фразами и красивыми фотографиями европейских заводов.
На этом, в общем-то, начались и закончились аргументы мэрии вкупе со шведскими "инвесторами".
Уговоры вместо аргументов, картинки вместо документов – людям настойчиво предлагали сделать выбор в пользу завода, просто поверив "благим намерениям" шведов и "слову" местных чиновников.
Конечно, исполком рассчитывал не только на одни уговоры. Как водится, на мероприятие согнали множество работников ЖКХ и других "подневольных". По идее организаторов, эта послушная масса должна была проголосовать и обеспечить "большинство" за строительство завода. Но вышло не так.
Вмешались представители донецких экологических организаций, которые четко заявили: это не слушания и не обсуждение, т.к. обсуждать нечего; голосовать и принимать решения по уговорам и картинкам недопустимо.
Вместо этого следует начать наконец ознакомление с настоящими проектными материалами, затем провести независимую экспертизу и законные слушания, и лишь после этого вести разговоры о возможности строительства.
А провести экспертизу, установить общественный контроль на сегодня экоорганизации  в состоянии, для этого есть достаточно опыта и специалистов. Кстати, экспертная группа собрана еще со времени попыток построить мусоросжигательный завод на Текстильщике. Но никаких материалов этой группе так и не предоставили, хотя обещают уже больше полугода.
Выступающие, в т.ч. представители науки, сообщили о других, более прогрессивных и безопасных способах решения "мусорной" проблемы. Среди них - раздельный сбор и переработка, упорядочение полигонов и другие.
Было опровергнуто название "мусороперерабатывающий завод", которое навязывают чиновники. Это, конечно, обман – речь идет именно о сжигании мусора, а не о переработке, и тем более не о переработке в энергию. Энергия – побочный эффект от высокой температуры горения, сам же мусор "перерабатывается" на таком заводе в ядовитые газы и особо опасный шлак.
ПО ТЕМЕ:
В Донецке пытаются обманом "протянуть" опасный мусоросжигательный завод
Простые жители Пролетарского района также смогли высказаться. Их мнение радикально – мусоросжигательному заводу сказали твердое "нет". Выступавшие дончане возмутились действиями местных чиновников и депутатов, которые пытались втихую провернуть этот проект.
С трибуны был приведен "интересный" факт: в государственной экспертизе технико-экономического обоснования завода записано, что якобы общественные слушания по этому поводу… уже прошли в 2010 году! Конечно, никаких слушаний не было. Но если явные подлоги начинают вылезать еще на начальных этапах, на что же надеяться дальше?
Обеспокоенность людей абсолютно правильная: на кону не просто неприятный запах (в Донецке к такому привыкли), речь идет о возможной угрозе здоровью сотен тысяч жителей города! И права на ошибку здесь нет ни у кого.
Очевидно, именно поэтому самые активные жители Пролетарки тут же призвали всех своих соседей объединиться (и даже "встать с колен"!), а для начала прямо в вестибюле ДК «Юбилейный» организовали сбор подписей против завода.
Каков же общий итог мероприятия?
Основное - мусоросжигательный завод "не прошел".
Слушаний не было, как не было и голосования. Состоялся предварительный обмен мнениями, преимущественно на повышенных тонах.
При этом понятно, что проблему с отходами в Донецке надо решать. По настоянию представителей Донецкого госовета будет создана рабочая группа с учеными и экологическими общественными организациями. Эта группа подробно рассмотрит и шведский проект, и альтернативные проекты по обращению с мусором.
Однозначно, что без детального ознакомления и одобрения общественности, без законных слушаний, без независимой экспертизы и других реальных гарантий безопасности ни этот, ни какой-либо другой проект не должен быть реализован.
Закрывая заседание, зам.городского головы Тарабановский В.И. именно так и заявил: «Предложения экологических организаций принимаются. Без отработки общественностью решения приниматься не будут».
Экологические общественные организации Донецка.

P.S.
Хотелось бы отметить особо отличившихся сторонников сжигания мусора.
Например, главный санитарный врач Донецка повеселил своим безудержным эгоцентризмом. За 7 минут он успел: 43 раза сказать "я"; без всяких сомнений объявить, что все собравшиеся ему безоговорочно доверяют; поведать о своих многомесячных  путешествиях по европейским странам; похвастаться, что его дочь и сестра живут в Европе...
Нет, о заводе он тоже разок вспомнил. Предложил таковой построить, потому что на мусорных свалках города, понимаете, антисанитарная обстановка. И правда, откуда взяться санитарии, если главный санврач месяцами разъезжает по загранице, хотя его обязанность - наведение санитарного порядка, в т.ч. и на свалках. Кстати, этот гражданин и на собрании не терял времени даром, предложив отправить его лично в Швецию посмотреть "как это делается там".
С трибуны санврач ушел под дружный смех и скандирование «Позор!».
Также с неожиданной стороны к проблеме подошел начальник управления благоустройства Донецкого горсовета. Он сравнил выступления против мусоросжигательного завода с… Майданом 2004 года! И углубился в политические разбирательства, попутно обвинив население в неплатежах за коммуналку. На это политиканство простой и достойный ответ дала жительница района: «Завода не будет, а иначе Майдан покажется вам сказкой!».
Сергей ДЕНИСЕНКО, Донецкое экологическое движение
PRO-TEST

§ TURTLE NEWS: [WASTE] В Донецке пытаются обманом "протянуть" опасный мусоросжигательный завод

14 января 2011 года в донецкой "Муниципальной газете" объявлены общественные слушания - обсуждение детального плана территории для строительства "завода по производству энергии из отходов" в урочище Чулковка. Слушания должны пройти уже 22 января в 10:00 в помещении ДК «Юбилейный».

Общественные организации Донецка заявляют о незаконности этих слушаний и нарушении прав жителей города!

Ведь речь идет о скандально известном мусоросжигательном заводе, который едва не построили под окнами жителей микрорайона Текстильщик.
Напомним, что в ноябре 2009 года донецкий городской голова Лукьянченко неожиданно, не спрашивая мнения граждан, объявил о плане строительства этого завода в непосредственной близости от жилых домов Текстильщика (Кировский район г.Донецка).
На протесты жителей мэр отвечал, мол, заблуждаются люди, не понимают своего счастья. Диалога между горожанами, органами власти и "инвестором" тогда не получилось.
Тем не менее, высокая гражданская активность дала результат – мусоросжигательного завода на Текстильщике не будет.

В ходе "баталий" экспертами было обосновано, что подобный завод может наносить серьезный вред окружающей среде и здоровью дончан. Как бы городские органы власти ни юлили с его названием (от "мусороперерабатывающего" до "завода по производству энергии из отходов"), факт остается фактом – на этом заводе планируется сжигать ежегодно сотни тысяч тонн мусора. Соответственно, надо фильтровать миллионы кубометров опасных и непредсказуемых продуктов горения, захоронять тонны ядовитой воды и золы.

Вряд ли в наших, местных условиях это все будет работать по-европейски – чисто и под неусыпным контролем общества.
В Донецке и области тысячи промышленных предприятий годами незаконно загрязняют окружающую среду. Риторический вопрос: можно ли надеяться на "чистоту" и "соответствие нормам" мусоросжигательного завода при нашем уровне коррупции?

Кроме того, в Донецке уже начата реализация других, более современных и экологичных путей решения "мусорной" проблемы. Городской совет принял и поддержал инициативу раздельного сбора мусора. В трех центральных районах размещаются 2000 специальных контейнеров, которые помогут отсортировывать пластик, стекло, бумагу, ветошь, металл – около 40% мусора на начальных этапах.
Получается, идея сжигания мусора отвергает и сводит на нет его переработку, ведь на "заводе по производству энергии" предполагается утилизировать 100% бытового мусора Донецка!

Экологические организации собрали экспертные группы, чтобы изучить предполагаемый проект завода и проверить, насколько он опасен/безопасен, можно ли будет контролировать его выбросы. На протяжении 2010 года представители инвестора и местных органов власти кормили экологов обещаниями предоставить проект, пройти государственную и общественную экспертизу, провести слушания – и только после этого решать, строить завод или нет…
Увы, история повторяется. Жителей города снова водят за нос, пытаясь за спиной "протянуть" проект размещения и строительства мусоросжигательного завода.
Никакой проект общественности так и не предоставлен, хотя, по нашим данным, он уже есть и даже прошел экспертизу (подальше от Донецка, в некоем киевском институте).

И вот на слушания выносится детальный план территории – прямой путь к строительству. Он также не доступен общественности, все попытки истребовать документы в горисполкоме, Пролетарском райисполкоме, в других органах и у заказчика оказались безуспешными.

Так что же люди будут "обсуждать" в ДК «Юбилейный» 22 января 2011 года? Красивые картинки? Обещания инвесторов и мэра о "чистоте и пользе" будущего завода? Как можно составить да еще и обосновать свое мнение за полчаса "на слух"?

Заметим, что вопреки закону объявление вышло за 8 дней до слушаний (должно быть за месяц), а с проектом невозможно ознакомиться (все материалы должны быть доступны всем желающим уже за месяц до слушаний).

Зачем же такая секретность, зачем эти нарушения закона? Ответ напрашивается лишь один - заинтересованным лицам есть что скрывать о "заводе по производству энергии из отходов".

В связи с этими обстоятельствами общественные организации Донецка и области выражают протест против обманных слушаний 22.01.2011 г. по обсуждению детального плана территории для строительства "завода по производству энергии из отходов" в урочище Чулковка!

Обращаемся к Донецкому городскому голове, депутатам Донецкого горсовета, председателю Пролетарского райисполкома, инвестору завода с требованием:
- не проводить незаконные слушания 22.01.2011 г. по обсуждению детального плана территории для строительства "завода по производству энергии из отходов" в урочище Чулковка;
- предоставить общественности проект указанного детального плана территории, а также проект самого завода для обсуждения и экспертизы;
- обязательно учесть общественное мнение при решении вопроса о строительстве такого завода на территории города.

Обращаемся к жителям города Донецка (а в особенности – Пролетарского района) с просьбой обязательно прийти 22 января 2011 года к 9:30 в ДК «Юбилейный» и сказать НЕТ этим псевдослушаниям, НЕТ планам построить завод за спинами дончан, потребовать полной общественной экспертизы проекта!

17.01.2011 г.

Общественный совет при Государственном управлении охраны окружающей природной среды в Донецкой области.

Председатель – Коваленко Юрий Тимофеевич

тел. 348-29-23, 050 529-11-09, 050 938-51-41, 066 154-63-72, 050 817-11-06
e-mail: ecosovet@ukr.net
http://news.partner.dn.ua/block-1159/

§ TURTLE NEWS: [CHEM] Всі українці отруєнні діоксином

Учені стверджують, що українці щодня отруюються маленькою дозою діоксину. І цей діоксин не виводиться з організму, а накопичується.

Діоксин є в організмі усіх

Всі українці отруєнні діоксином - таке сенсаційне твердження озвучили науковці з Інституту екогігієни та токсикології. Проте рівень небезпечної речовини в організмі наших громадян невідомий. Лише одне дослідження коштує щонайменше тисячу доларів.

Діоксин потрапляє в організм із забрудненою їжею та повітрям і викликає масу небезпечних хвороб, зокрема, рак.
Діоксин найнебезпечніша хімічна речовина. Найцікавіше що він небезпечний в малих дозах
У київському інституті екогігієни і токсикології шукають відповіді на побутові питання. Приміром, чи можна це їсти. Найнебезпечніший у продуктах діоксин. Речовина знижує імунітет, погіршує пам'ять, впливає на репродуктивну функцію. Джерел цієї зарази в Україні вистачає.
Микола Проданчук, директор інституту екогігієни стверджує, - джерела діоксину в Україні такі самі як і у всьому світі: металургійна промисловість, кольорова, паперова промисловість, сміттєспалювальні заводи і несанкціоновані спалювання сміття особливо там де є пластик.
Відомим діоксин став під часів скандалу навколо отруєння Ющенка. Хмизу до вогню підкинули німці, звинувативши Україну у забруднені фуражної пшениці та олії. В цій лабораторії довели – в українських харчах діоксину немає.
Виявити діоксин найскладніше з- поміж усіх небезпечних речовин. Тому тестування - на зразок операції. Один такий дослід коштує тисячу доларів. Тому і проводять їх вкрай рідко і лише на замовлення. Проте потрібне масове тестування. Науковці переконують - українці повільно накопичують в організмі діоксин.
Будь-який організм накопичує маленькі дози діоксину. Головне, що він їх накопичує але не віддає, бо нема способу віддати.
Щоб зменшити рівень небезпеки від діоксину, експерти радять жити подалі від промислових районів та сміттєзвалищ. А також вживати власноруч вирощену городину.

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Закрыть нельзя складировать

У Дергачевского мусорного полигона, как у кошки, - несколько жизней. Отходы со всего города везут туда десятками лет – первую очередь свалки закрыли, строится вторая… Вот-вот обещают закрыть полигон в Рогани – тогда нагрузка на Дергачёвский увеличится ещё больше. И не будет «слоёному пирогу» под Харьковом ни конца, ни края.
       
       
Мусорный полигон твёрдых бытовых отходов расположен в 12-ти километрах от окружной дороги Харькова.




Найти его несложно. Достаточно «сесть на хвост» какому-нибудь из мусоровозов.




Груженых и уже пустых машин с логотипом КП «Комплекс по вывозу бытовых отходов» - это предприятие занимается вывозом харьковского мусора - на дороге встречается много.




По краям на пути к свалке «спят» зимние поля.

Кто бы мог предположить, что чуть-чуть дальше, в овраге «прячется» многотонная мусорная гора.




Внутри этого монстра КраЗы кажутся игрушечными. Видите, на дороге - «крошка»-ЗИЛ?




Птиц – традиционно много. Внешне куча мусора выделяется голубым цветом. Это бутылки.




По оценке экологов, каждый год Харьков производит от 800 тысяч до 1,5 миллионов кубометров отходов. Для сравнения – это порядка 240 железнодорожных составов, каждый из которых состоит из 40 вагонов.

Украина в целом - ежегодно сорит одним миллиардом тонн. Из 770 зарегистрированных в Украине полигонов - 248 переполнены. И это не считая несанкционированных свалок.

Харьковские чиновники уже несколько лет «культивируют» идею о строительстве в городе современного мусороперерабатывающего завода, как в Европе. Последним о «появлении завода, где будут применяться передовые технологии», рассказывал советник мэра Харькова Фазиль Аббасов.

Фазиль Аббасов, советник мэра: «Сегодня полигоны и получение дополнительных земельных участков, ведение разработок проекта, строить это всё – это очень накладно для городского совета. Поэтому мы вплотную работаем сейчас с возможными инвесторами – и внутренними инвесторами из Украины, и Российской Федерации, и за рубежом. Эта работа продолжается. Нам для решения этой проблемы необходим мусороперерабатывающий завод, который снимет проблему».

А лучше – два, строил планы Аббасов в ноябре, и чтоб производительность каждого - по 100 тысяч тонн.

Строительство современных комплексов по переработке и утилизации твёрдых бытовых отходов – одно из направлений Государственного агентства Украины по управлению национальными проектами. Есть такая программа – «Чистый город» (утверждена в сентябре 2010-го). Если всё сложится, как обещается, в стране в качестве «пилотного» проекта появится 10 заводов по переработке мусора. Срок реализации программы – 4 года, ориентировочная стоимость – 5 миллиардов гривень.

Планируемый результат нацпроекта – уменьшение площадей захоронения отходов на украинских полигонах в 8-12 раз (от 40 до 80 га в год).

Роман Нехорошков, директор Департамента жилищного хозяйства: «В проекте нацагентства определены города, где планируется строительство заводов за счет частных инвестиций соответствующих перерабатывающих предприятий. В этот список включен и Харьков. Но вопрос в том, что наша компетенция будет сводиться к тому, что мы будем оказывать помощь этим инвесторам в части согласования технических условий, утверждения проектно-сметной документации… То есть предполагается, что мы не будем финансировать строительство. В большей степени – это частно-государственное партнерство. Государство со своей стороны, может быть, оплачивает техдокументацию, город – тоже максимально упрощает процедуру согласования этой документации, а инвестор вкладывает средства в строительство».

Предложений от инвесторов, по информации Нехорошкова, - масса.

«Но пока всё упирается в то, что инвесторы хотят окупаемость, а тариф не покрывает их затраты… Если строить, придётся менять тариф. Но мы пока не понимаем платежеспособность населения в этом вопросе, а сроки окупаемости не устраивают инвесторов. При нашем тарифе (12, 1 коп/квадратный метр площади квартиры – авт.) для них это получается очень долгосрочный проект», - поясняет Нехорошков.



Страница из презентации проекта «Чистый город»


До такого тарифа, как на картинке, нам ещё расти и расти, рассказывает губернатор Харьковской области Михаил Добкин. Он, в отличие от своего экс-советника Аббасова, уверен: мусороперерабатывающего завода в Харькове не будет ещё долго.

Добкин делится знаниями: говорит, видел мусоросжигательное предприятие на Лазурном берегу, в городе Ницца. Завод стоит в центре Французской Ривьеры. И так серьёзно оборудован, что человек непосвященный его никогда не заметит, утверждает губернатор. (Кстати, в Ницце существует специальная программа по утилизации отходов – людям объясняют, как с ними справляться).

Михаил Добкин, губернатор Харьковской области: «Я провел более 30-ти переговоров, будучи мэром, с различными инвесторами, в том числе с представителями экономических отделов дипломатических посольств, которые приводили бизнесменов. Проблема в чём? Везде во всем мире есть стоимость утилизации твёрдых бытовых отходов. В различных странах собирают деньги для этого – либо с налога на недвижимость, либо взымая обычную плату за коммунальные услуги. Так вот менее 70-ти евро за тысячу кубометров на утилизацию мусора, я нигде не встречал. Мы с вами в нашем тарифе собираем 1 евро. То есть у нас дефицит – 69. Мы даже пытались искать кредитные деньги, так называемые экологические, с очень низкой процентной ставкой, на 25 лет, и как-то с помощью этих денег пытаться компенсировать утилизацию. Не получается».

Но получается другое. Власти договариваются с инвесторами об установке по сортировке мусора на Дергачевском полигоне.

«На территории Дергачевского мусорного полигона мы организуем сортировку мусора, и с помощью специального оборудования, используя ручной труд, будем отбирать из мусора всё самое ценное – картон, алюминий, пластмассу, стекло… Всё, что дальше может пойти на переработку. Оставшийся мусор, который никуда не может быть использован, а должен быть только утилизирован, путем сжигания или разложения его на частицы – разные есть технологии – он будет с помощью специальных прессов сжиматься, оборачиваться в специальный упаковочный материал и аккуратно складироваться. Что нам это даст? Во-первых, коммерческая выгода. Во-вторых, количество мусора и его внешний вид даст возможность продлить жизнь Дергачевского полигона лет ещё на 10 – к тому, что у нас есть. Это на сегодня единственный возможный вариант работы с твёрдыми бытовыми отходами в Харьковской области», - считает Добкин.

«Вкусные» отходы


«На самом-то деле сортировка на Дергачевском полигоне ведется! С помощью бомжей… Приходит машина, высыпает всё, туда сразу «подлетает» человек пятьдесят с такими приспособлениями ручными, разгребают эту кучу, отбирают то, что нужно – металл, стекло, ещё какие-то ценные материалы – после этого бульдозер сравнивает это всё. Идёт на самом деле у нас сортировка!», - рассказывает о «чёрном» сборе мусора эколог, глава Харьковской областной организации Всеукраинской экологической лиги Сергей Разметаев.

На всём мусоре заработать нельзя. А вот на его отдельных составляющих – «копейку» сделать можно. К «вкусным» отходам относят пластик, бумагу, стекло, металл.

Предприятия, которые специализируются на переработке отдельных отходов (например, пластика или картонных коробок) работают и в Харькове. Представители компаний договариваются с жильцами отдельных домов, устанавливают во дворах специальные контейнеры.

«Я знаю, по Салтовке, Алексеевке…фирма заключила там договора, поставили эти контейнера. Приезжают, забирают. Причем забирают бесплатно. Посмотрите, какие наши люди сознательные, экологически грамотные. Люди готовы бесплатно отдать, бросая туда пластиковую бутылку, понимая весь вред и необходимость сортировки. Никаких проблем же нет, - говорит эколог. – Металл, пластик, он собирается. Что делать с этими неинтересными отходами? Есть разные технологии, но всё требует денег, серьёзных денег. Не бывает дешевой экологии. Нет, она бывает. Вот мы живем в дешевой экологии. Мы дышим плохим воздухом, пьем плохую воду, ходим по загаженным лесам. Это, так сказать, дешевая экология. Качественная вещь стоит дорого. Поэтому и здесь нужно вносить большие средства, в первую очередь, бюджетные средства… Не придёт бизнес просто – это не бизнесовый проект».

Страны бывшего СССР наиболее остро ощутили проблему утилизации ТБО, потому что не ожидали такого потока упаковки. Раньше коробка конфет была дефицитом. Сладости брали на развес, а потом складывали в припасенную дома коробку.

«Ну не было такой техники, не было столько упаковки. И картонной, и полистирольной, и пластиковой… Бутылок пластиковых! Молоко покупалось в бутылках, бутылка сдавалась в молочный магазин или приёмный пункт. Такого объема не было. Ещё один момент - частный сектор отапливался печками. Что в печку шло? Да всё, что во дворе было лишнее, то и палили – и бумагу, и всё. Теперь все дома перешли на газовое отопление. Печек не стало. Маленьких, мини-мусоросжигательных заводов в каждом дворе не стало. Куда всё пошло?... Благосостояние чуть улучшилось. Ремонтов стали больше делать. Больше строительного мусора», - объясняет объёмы мусора Разметаев.

Эколог рассматривает систему вывоза мусора в Харькове с нескольких позиций. Вопрос первый – соответствует ли она существующим нормативным требованиям? Ответ: да. Санитарная схема очистки города разработана и действует.

«Если бы этой системы не было, то можете себе представить. Каждый человек может себе представить: например, в выходной машина не приехала. Моментально ощущается. Переполненный бак во дворе стоит, сразу запах, вороны, собаки. Мы замечаем, когда не вывезли, а когда вывезли - не замечаем. То есть, система налажена, работает, есть предприятия сертифицированные, места установленные. Город сделал большой шаг – охватил и частный сектор, чего раньше не было. Город очищается. Это первая ступень», - говорит специалист.

Вторая ступень – куда это всё везти?



Вторую очередь полигона всё ещё строят. В Дергачевской СЭС говорят: к полигону есть две главные претензии – недостроенная очередь и несоответствующая нормам жидкость в наблюдательных скважинах


«Туда, куда везём, там уже всё переполнено, что бы ни говорили про вторую, третью очередь. Там уже никакой очереди не должно быть! Там давно уже перегруз полностью. Все нормативы превышены. Там эти нормативы пересматривают, дотягивают. Но некуда! А куда повезти? Чтобы повезти в какое-то другое место, нужно его найти – это должен быть довольно большой овраг, сухой, чтоб не было водных ресурсов и, самое главное, чтобы не было население против. Ведь у нас уже сейчас такие территории распаёваны, находятся в частной собственности граждан. Чтобы забрать эти деньги – получи у каждого согласие. Либо так, либо – через суд. Выдай каждому компенсацию. Это раньше можно было – приказал и всё. Уже не получится. В Выскочкином Яру так не получилось – люди выступили против и сельсовет не дал согласия», - утверждает эколог.

Отходы, которые уже попали в мусорное ведро, нужно сортировать, согласно санитарным нормам.

«Если мы собрали с вами бумагу, отнесли сдали в макулатуру, это макулатура, а если мы достали её из мусорного ящика, то её уже все равно нельзя использовать в одном производстве, даже для тары, для упаковки – запрет. Принято, что у нас мусор – это что-то такое грязное, противное. Да, действительно, по тому, как мы сейчас собираем мусор… Прошли осадки – то, чтобы потом с этого бака, сбросили в мусорную машину, где там ещё специальным прессом запрессовали, то, что с этой мусоровозки привозят, то да, конечно, оно имеет вид, мягко выражаясь, нетоварный. Как ещё это можно ещё что-то отсортировать? Ну будет дробилка разрывать… Опять же будут отбирать металл, стекло»

Выход из положения – сортирование мусора еще до полигона. Немаловажный момент – разделение отходов по категориям. К примеру, опасные медицинские отходы или энергосберегающие лампочки.

«Куда попадает энергосберегающая лампочка? В бак с отходами. Но если она туда попала и, тем более, там разбилась, то уже весь этот бак с отходами представляет опасность 4-го, 5-го класса. И никакая сортировка, никакая переработка. А мы знаем, что она там лежит?», - задается вопросом Сергей Разметаев.

Складировать отходы в кучу и утрамбовывать их слоями на полигоне – проще (нужно разве что место и бульдозер) и дешевле, но если не смотреть вперед и расширять площади свалок, рано или поздно в харьковском мусоре можно будет «утонуть».

Сбор и вывоз мусора в плане предприятий, работающих в этой сфере – вещь монопольная. Существует версия, что именно по этой причине в город не идут инвестиции.

«То есть те, кто монопольно собирают и вывозят мусор, они же и не пускают сюда ни передовые технологии, ни капитал. Почему? Потому что это их бизнес! За счёт бюджета вывозить мусор, но из этого потом фактически нелегально выбирать ресурсоценные вещи и сдавать их, реализовывать и так далее. Кто посчитал? А ну-ка дайте мне, в плане – сколько Дергачевский полигон должен сдать металла? Там такого нет. А они ж его сдают. Куда сдает? Кто сдает? Поэтому сдает Иван Иванович Иванов, получил деньги за металл, а не предприятие сдало и переработало, оно же не занимается переработкой мусора», - говорит эколог.

Найти подтверждение «чёрному сбору» мусора, да и вообще посмотреть, как работают в глубине полигона, «МедиаПорту» не удалось. Только понюхать – и то издалека. Полигонами занимается Департамент коммунального хозяйства во главе с Виктором Китаниным. Главный городской коммунальщик – в отпуске. Его заместитель, Эвелина Станкус, такие вопросы, говорит, не решает – всему голова пресс-служба.

Новоназначенный глава пресс-службы мэрии Виктория Лукашова и её заместитель, Ольга Мирошниченко, экскурсию на свалку запретили. Сотрудники по работе со СМИ поинтересовались материалом и решили, что он не актуален – комментарии чиновников были взяты в течении декабря-января. Вторая причина: сегодня – не время. 12-го января – сессия, «мусорным» вопросом заниматься некогда. И третье, на сладкое: зачем отвлекать сотрудников работающего предприятия от работы? «Это всё равно, что к вам в квартиру врываются», - объяснили в пресс-службе.

Украина и мир

В Украине существует два завода по утилизации мусора – это мусоросжигательный завод «Энергия» компании «Киевэнерго» в столице, и Производственный комплекс №1 компании «Экология Украина» в Днепропетровске.

Говорить о передовых технологиях в Украине не приходится. Вообще мусоросжигание, если оно не оборудовано мощнейшими фильтрами, наносит серьёзный вред воздушной среде. В атмосферу выходят целые классы опасных веществ – полициклические ароматические углеводороды (ПАУ), диоксины.

Там же, где готовы раскошелиться ради экологии, справились с сортированием…




Контейнер для использованных батареек в Германии




Контейнер для макулатуры, пластика и пищевых отходов в Великобритании


….и нашли новые способы утилизации мусора.

Перерабатывающие мусор заводы есть в таких странах, как Германия, Швеция, Швейцария, Япония, США.

Шведы, помимо переработки отходов, используют энергоэффективную утилизацию. Из мусора они производят энергию. По этой технологии из отходов вырабатывается биогаз, который может использоваться в качестве автомобильного топлива или для получения электричества и тепла.





Автор: Татьяна Федоркова
Редактор: Полина Мирер

Адрес новости: http://www.mediaport.ua/news/statiy/75315/

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Екскурсія на Львівське сміттєзвалище

«На Грибовицькому сміттєзвалищі почали зважувати сміття», – таким був основний мотив управління житлового господарства Львівської міської ради. Заради цього й було організовано виїзд журналістів безпосередньо на місце. Але коли вже потрапляєш на міське сміттєзвалище, то гріх не оглянути оті загублені 38,8 га. Попри пекельний сморід і природну огиду.

На в'їзді на полігон – новозбудована зважу вальна станція. Почала діяти нещодавно: з 1 січня за вивезення сміття львів'яни розраховуються за новою схемою обрахунку та новими тарифами. Звужувальна станція являє собою пару технічних вагів та диспетчерську, в якій встановлено комп'ютер. Також на її даху – відеокамера, яка фіксує кожну машину. Дані про час приїзду авто, вагу сміття, номер машини та назву організації-перевізника автоматично потрапляють в базу даних та архівуються. Усе це працює за звичною схемою: машина зі сміттям заїзжає на вагу, фіксується загальна вага, потім авто вирушає на полігон, висипає сміття, повертається і зважується ще раз. Таким чином в диспетчерській дізнаються чисту вагу вивезеного сміття.

«Ми були змушені відповідно до вимог постанови Кабміну переглянути наші тарифи на вивезення сміття і розділити їх на три категорії споживачів: бюджетні установи, населення та приватні підприємства – це по-перше. По-друге, нова система оплати та зважування сміття дозволяє людям реально, знати скільки сміття вони нагромадили і платити за конкретно вивезене сміття, а не за уявні куби, як було раніше. За нашими підрахунками мешканці будуть платити менше за вивіз сміття», – прокоментував начальник управління житлового господарства Львівської міської ради Юрій Голець, додавши, що водночас вводиться поняття трьох видів сміття: рідкі нечистоти, тверді побутові відходи (ТПВ), велике негабаритне сміття. А це, знову ж таки, різні тарифи.

Журналісти випробували вагову станцію. Автобус, що віз представників ЗМІ, заїхав на ваги. Виявилось, що разом із «Богданом» загальна маса журналістів становила трохи більше як 6 тонн. За словами диспетчера Володимира Максимишина, вдень на полігон заїзжає від 30 до 60 машин. «За 2010 рік на сміттєзвалище вивезли 225 тис. тонн сміття», - повідомив начальник управління комунального господарства Львівської міської ради Віталій Пугач.

Біля вагової та під гуркіт сміттєвозів, що заїжджали на ваги, відбувся брифінг Юрія Гольця та Віталія Пугача. Крім вагової станції, було обговорено багато тем. Зокрема, Юрій Голець розповів про те, що вже незабаром на Грибовицькому сміттєзвалищі може з'явитись завод з переробки сміття: «Є інвестори, які готові вкладати гроші в сортувальний завод. Йдеться про такі інвестиційні програми, коли містові не доведеться взагалі вкладати в це кошти. Це німецькі фірми, дуже потужна канадська фірма та італійська фірма. Вирішити, хто з них буде займатись Грибовицьким сміттєзвалищем, належить міські раді. Думаю, навесні депутати вже будуть розглядати якісь пропозицій щодо інвестиційних програм. На цей час у бюджеті закладені кошти тільки на оновлення рухомого складу ЛКП «Збиранка» та розв'язання соціально-побутових проблем сіл Малехів та Грибовичі. Це те, що відбувається кожного року».

Не залишилось без уваги і озера кислих гудронів, що вже не перший рік турбують львів'ян та мешканців прилеглих до Грибовицького сміттєзвалища сіл, адже, як відомо, насичена важкими металами рідина з токсичних озер потрапляє у питну воду. Юрій Голець прокоментував це питання так: «Я беру постійну участь у нарадах з питань гудронів і маю сказати, що це питання підпорядковане облдержадміністрації. Курирує його заступник губернатора Євген Пастух, і у них є своє баченні і своє рішення цієї проблеми. Річ у тому, що Нафтомаслохімзавод, залишки чиєї діяльності і стали згодом озера кислих гудронів, є в підпорядкуванні облдержадміністрації».

На численні прохання журналістів, а особливо фотографів, журналістський автобус рушив на саме сміттєзвалище. Здавалося, погоду для подорожі на полігон замовили спеціально, бо більш підходящої годі й уявити: мряка, мілкий дощ, сильний туман, а через плюсову температуру сморід сміттєзвалища безжалісно бив в ніс. Коли автобус з великими труднощами подолав дорогу від вагової до полігону, при цьому ледь не загрузнувши у болоті, і двері «Богдана» нарешті відчинились, то не всі ризикнули ступити на землю полігону. Було таке враження, що коричнева грязюка може засмоктати людину і не відпустити. Зі страшним гуркотом полігоном їздили величезні трактори та сміттєвози. Збоку примостились величезні тюки з пластиковими пляшками та якимось лахміттям. Схоже, їх підготували, щоб віддати на вторинну переробку. Ризикуючи, що їх засмокче, полігоном ходило 15-20 чоловік у чорному, які, власне, і перебирали сміття. Обличчя зосереджені, розгрібають щораз нову купу у пошуку потрібних речей… «Подивіться, будь ласка», – зосередив увагу публіки на «людях у чорному» хтось із посадовців, – «перед вами елемент сортувальної станції. Але будьте обережні, бо ці люди можуть подумати, що ви їх конкуренти». Себто, первинне сортування на Львівському сміттєзвалищі вже добре налагоджене, до того ж, на жорсткій ринковій основі. Поряд з людьми сміття перебирають ворони, притлумлені «пахощами» полігону.

На жаль, болото та пекельний сморід не давали змогу вдосталь нагулятись полігоном, тож ми побачили тільки ту частину полігону, куди перевізники тепер вивозять сміття. До речі, загальна площа сміттєзвалища – 38,8 гектарів. Висота спресованого сміття коливається від 4 до 20 метрів. Подекуди на території височіли колодязі. «Це і є колодязі для виводу газів, які утворюються у товщі забороненого сміття. Наразі виводом та спаленням цього газу займається фірма «Гафса», контракт з нею украдений до 2017 року: саме тоді, за прогнозами науковців закінчиться газоутворення на полігоні. Саме завдяки діям «Гафси» ми вже кілька років не бачимо згарищ на сміттєзвалищі», – прокоментував Юрій Голець. Сіра будівля, що стоїть майже на горах сміття, виявилась станцією фірми «Гафса».

Мало хто може позаздрити людям, які постійно працюють на полігоні… І річ навіть не в «пахощах» та багнюці, а у тому наскільки неосяжними є ці 38,8 га. Здається, ця отруєна земля ніколи не закінчиться, а то й незабаром заполонить увесь Львів. На такій думці і закінчилась не вельми приємна, але досить пізнавальна подорож на Грибовицьке сміттєзвалище.  «Пахощі», що начебто назавжди в'їлись у волосся, одяг та навіть шкіру, ще довго сортували в голові картинки побаченого.

Анна Вертегел, Гал-інфо.

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Мрії - сміття


Ось і настав довгоочікуваний 2011. Настав стрімку, шалено ввірвавшись в спокійний перебіг життєвих радостей та проблем. Відрахували 12 куранти і келихи дзвінко повідомили – Новий рік. Рік 2010 був різнобічним та інтенсивним, як для мене так і напевно, для кожної людини. Насичений на політичні та економічні події, що частенько виглядали колапсами. Ми тішились і сумували, дискутували та погоджувались. Ми обрали президента, вінок його також обрав. У нас з'явився уряд у екс уряду з'явились проблеми. Ми отримали шанс стати господарями олімпіади в майбутньому, Буковина з подивом також порадувалась. Ми отримали податковий кодекс і поки що не знаємо як з цим жити. Але все це вже історія. Історія 2010 року, а за вікном новий 2011. Чого чекати від мирного кролика та неспокійного котяри? Будемо надіятися що позитивних перемін. Рік який стане останньою студентською сесію перед головним державним екзаменом – ЄВРО 2012. Можливо саме в цьому році нас почнуть штрафувати вже не працівники ДАІ, а їх електронні помічники. І нехай, нічого порушувати правила ПДД. Нас мобілізували і тепер ми як добропорядні громадяни будемо в першу чергу сплачувати комунальні послуги. Маю надію, що буде з чого, маю надію що не так, як сплачує по боргам власна країна, не так як сплачуємо споживчі кредити. Маю таку надію. А ще маю надію, що саме цього року ми не будемо на майдані. Хіба що на святкуванні Незалежності та Нового 2012 року. 2010 рік подарував багато подарунків. Під ялинку особисто мені та ще деяким мешканцям Виноградова він підготував дійсно новорічний сюрприз. Чому новорічний? Та вже так повелося, після свят залишаються гарні спогади, головний біль та багацько сміття. От і виникає питання куди з цим всім сміттям податися? Я давно підтримую ініціативи як міської влади, так і компанії AVE Україна. Підтримую чисто із громадського боку, адже я теж мешканець міста, Закарпаття, громадянин України. Я теж хочу жити в чистій країні, я марю екологічним довкіллям для своєї дитини, марю… Вже не один рік йде обговорення встановлення в житловому мікрорайоні по вулиці Корятовича смітників компанії AVE. Справа навіть не у тому, що місцеве житлово-комунальне господарство не в змозі контролювати ситуацію з споживчими відходами, хоча мешканці і платять як за вивіз сміття так і за прибирання прилеглих територій. Справа навіть не в тому, що зимові дороги не тільки не чистять від снігу, але й не посипають в особливо важливих відрізках. Все це в певній мірі присутнє. Навіть дороги латають час від часу, слава Богу. Все це в тій чи іншій мірі є, але немає відповідальності певної компанії, органу, посадової чи фізичної особи. Вже так повелося в нашій державі – набагато легше перекладати проблему з однієї хворої голови на іншу. Ментальність просто не дозволяє стерти шаблони, змінити стереотипне мислення. Саме ця ментальність не дозволила створити сміттєпереробний комбінат на закритому полігоні поблизу села Широке. Ментальність не розуміє і те, що звезення твердих побутових відходів у місто з цілого району – це просто абсурд. І говорю я це не через те, що я проживаю в місті, а не саме в селі Широке. Говорю про це не тому, що саме цей комбінат міг дати сотні робочих місць, хоч трохи змінити екологічний стан в районі в кращу сторону. Та справа пішла саме цим руслом і саме в цьому напрямку просувається. В даний момент ведуться розмови про закриття міського сміттєзвалища, але глобальне питання «А КУДИ ВОЗИТИ?» стоїть відкритим. Так от, я давно підтримую ці ініціативи, давно мрію про те що подвір'я перед будинком буде не вкрите пачками з під кетчупу, майонезу, використаних засобів гігієни пустих пластикових пляшок… Мрію щоб в контейнери біля школи не будуть носити сміття, а діти ходити по сміттєкилиму біля них. А ще мрію про те, що поліетиленові пакети, що гуртуються біля під'їздів зникнуть і залишаться кошмарним сном. Хоча що такого поганого в пакетах перед під'їздами? Та майже нічого, адже мешканці ретельно сміття збирають все що наколюється в побуті. Саме так ретельно ці пакети розривають голодні бродячі пси вкриваючи сміттям подвір'я багатоповерхівок. Житлово-комунальні господарства просто не встигають забрати пакети, хоча автомобіль і приїжджає щодня в 7 годині ранку. І винна в цьому не стільки влада, скільки і самі громадяни, адже багацько хто зносить сміття з вечора, а до ранку ще так далеко. Мрія про чисте подвір'я збулася. Але ніколи б не подумав, що збудеться вона саме таким чином і в такому комплексі. Перед тим як розглянути всі сюрпризи моєї завітної мрії хочеться загалом розказати про саму компанію AVE: «Перший крок в Україні АВЕ група зробила у 2006 році, створивши спільне підприємство з Виноградівським районом, який знаходиться на кордоні України з Угорщиною та Румунією. AVE налагодило тут сучасну систему збору побутових відходів. З початку оперативної діяльності восени 2006 року роздано більш ніж 10.000 контейнерів. Наприкінці 2008 року успішно завершився вступ на ринок Івано-Франківської області, де проводиться збір відходів в м. Снятин та Снятинському і Коломийському районах. З початку 2010 року AVE є відповідальним за сферу поводження з ТПВ у місті Мукачево, яке налічує 80.000 мешканців. Крім того у 2010 році підприємство розпочало співпрацю із відомим львівським підприємством з управління відходами та надає послуги 200.000 мешканців Львова-міста світової культурної спадщини та господаря чемпіонату Європи з футболу 2012. AVE-група з її чотирма оперативними підприємствами є найбільшим та найуспішнішим західноєвропейським підприємством з управління відходами в Західній Україні. Діяльність на Україні координуться ТОВ AVE Умвельт Україна, офіс якого з 2008 року знаходиться в західноукраїнській метрополії. Товариства: • ТОВ AVE Умвельт Україна • ТОВ AVE Коломия • ТОВ AVE Львів • ТОВ AVE Мукачево • ТОВ AVE Виноградово» - ave.ua В кінці грудня представники компанії AVE з'явилися біля дверей мешканців. За кілька днів до цього біля першого під'їзду з'явились три невеликих контейнера. За моїми підрахунками наповнити їх зможуть два перших під'їзди за кілька днів. Мікрорайоном пішли чутки та спалахнули дискусії. Хтось говорив, що не хоче платити шалені гроші, хтось доводив потрібність цих кроків, були і чутки про примусове підписання договору для всіх мешканців. Чутки розвіяли саме представники компанії. В їх руках був «чарівний» договір в двох примірниках, один з яких пропонувалось підписати. Думаю багато з нас буде приємно усміхатись читаючи це чудо юриспруденції. Коротко про головне: громадянам пропонують підписати договір про збір ТПВ компанією, за що мешканці повинні сплатити за 3 місяці наперед невідому суму грошей. Так, саме невідому, адже в договорі замість суми пробіл. Представники пояснили, що суму вони впишуть самі. Чудово, ми і не сумнівались, але свято продовжується. Сміття будуть забирати раз на тиждень. Напевно тим, хто розробляв графік вивозу мало відомо про проблеми багатоповерхових осель і вони шаблонно перенесли терміни з приватних садиб, де дійсно сміття забирають раз на тиждень. Я пропоную цим вельмишановним панам поспілкуватись з мешканцями, або ж годині о 7 поспостерігати за автомобілем ВЖКГ переповненого. Щоденно переповненого. Але заключна феєрія була попереду. На питання чи при підписанні договору буде знята оплата житлово-комунальному господарству за вивіз сміття відповідь не прослідувала. Тай навіщо, воно майже риторичне. Договір складається до 2013 року. А якщо Ви з певних причин політичних переконань чи релігійних поглядів не маєте наміру підписати цей документ, то представники попередили що на вас подадуть до суду. Дехто з сусідів розповідав, що в разі відмови на мешканця чекала роз'яснювальна робота з дільничним міліціонером. Яким боком представник МВС прив'язаний до проблем екології та компанії AVE – загадка. От така от розмальовка чи то пак запитання до «знатаків» ЩО, ДЕ, КОЛИ? Довгоочікувана мрія виявилась не набагато чистішою за сміття на подвір'ї. Великі гроші творять чудеса не тільки під новий рік. Великі брудні гроші вирішують екологічні питання по своєму, з вікон кабінетів не видно ні поліетиленових пакетів, ні занедбаної території, ні зграї собак, ні дітей, що будують замки. Шкода лише, що ці замки не з піску, а із сміття.
346936940964806896_626483636797828999_727_0_bf_DrLUc4Gi.jpg
ave.jpg
ave1.jpg
ave2.jpg
Адреса для посиланнь на цей запис: http://www.mukachevo.net/ua/blogs/view_post/564-мрії-сміття

§ TURTLE NEWS: [WASTE] У Донецьку відбудеться сміттєвий переворот?

 

Перед новим роком в Україні традиційно проводяться муніципальні конкурси на право надавати ті або інші послуги населенню. Як правило, на цих конкурсах відбирається декілька компаній, з якими потім і укладають договори. Але інколи трапляється, що та або інша сфера комунальних послуг віддається на відкуп одній компанії, і нічого хорошого це городянам не приносить. Подібна небезпечна ситуація виникла зараз в Донецьку, де німецька компанія "Ремондіс" розраховує на перемогу в конкурсі з надання населенню послуг вивезення відходів в масштабах всього міста.

Хто вивозитиме сміття в Донецьку, стане відомо на початку січня. Раніше райони міста були розподілені між 7 перевізниками, але, за наявною інформацією, "Ремондіс" претендує на статус єдиного оператора. Німці, нібито, розраховують перемогти в конкурсі, запропонувавши найнижчий тариф. Чим така ситуація може обернутися для жителів шахтарської столиці? Давайте спробуємо розібратися.

Пропозиція низького тарифу німецькою компанією може переслідувати, ймовірно, лише одну мету: закріпитися як монопольний перевізник сміття у всьому місті. Але ніхто не дасть гарантій, що тариф залишиться незмінним. Навпаки, існує висока вірогідність, що після перемоги в конкурсі його дуже швидко переглянуть у бік збільшення. Зовсім недавно "Ремондіс" провернула такий "фокус" в Павлограді (Дніпропетровська область). Почавши працювати в місті навесні цього року, вже влітку німці подали заявки на підвищення тарифу. І якщо ще в серпні жителі Павлограду платили за вивезення сміття близько 3 грн. з людини, то вже в листопаді їм за цю послугу потрібно було викладати 4,24 грн. щомісячно. Але підвищення тарифу більш ніж на 40% - далеко не межа. Є інформація, що ці тарифи зрештою доведуть до рівня 16,47 грн. з людини. Та ж історія раніше повторилася в Запоріжжі та і, взагалі, практично у всіх містах, де працює німецька компанія. До того ж, німці з початку роботи компанії в Україні неодноразово заявляли, що наші тарифи економічно необгрунтовані. І раптом, після таких заяв - відвертий демпінг у Донецьку. Навряд чи можна сумніватися в тому, що низький тариф - це лише наживка на гачку, яким "Ремондіс" планує зловити велику рибу, ставка в крупній грі за монопольне положення з відповідними прибутками в найближчому майбутньому.

Далеко не факт, що донеччани отримають якісну послугу. Так, в Запоріжжі, де німецькій "Ремондіс" вперше удалося закріпитися, ситуація з вивезенням сміття далеко не райдужна. З недавніх повідомлень ЗМІ стало відомо, що протікаючі сміттєві баки стають справжньою смердючою проблемою для жителів Запоріжжя. Це визнає і керівництво компанії "Ремондіс", яка займається збором і вивезенням відходів. Подробиці цієї сміттєвої проблеми з'ясовували журналісти запорізького ТРК АЛЕКС.

Трохи раніше, в липні цього року, Запоріжжя сколихнула страхітлива звістка: під колесами сміттєвозу фірми Ремондіс загинула жінка. За інформацією ДАІ, багатотонний сміттєвоз, повертаючи ліворуч, не пропустив (або просто не помітив?) 57-річну жінку. В результаті грубого порушення правил дорожнього руху жінка загинула, за цим факом порушена кримінальна справа.

Ще раніше, в березні цього року, відомий запорізький журналіст Артем Тимченко, головний редактора газети "Іскра", в своїй авторській передачі "Право знати" провів журналістське розслідування. Тимченко шукав відповіді на питання: що приховують співробітники фірми Ремондіс (нині вони завідують полігонами твердих побутових відходів у місті), не пускаючи представників ЗМІ на полігони ТБО, що саме залучило нашого дорогого бургомістра у фірмі "Біогаз Україна" (яка тепер (не вимагаючи ні копійки з міського бюджету) розроблятиме біогаз з ТБО в свою кишеню).

На жаль, не дивлячись на горезвісну німецьку педантичність, переповнені контейнери з логотипом "Ремондіс" - звичайна картина для жителів міст, де працює компанія. Не виключено, що і Донецьк чекає та ж доля.

Говорити, що "Ремондіс" побудує роботу в Донецьку по-іншому і забезпечить високу якість послуг, щонайменше, наївно. Але одне можна сказати точно: від монополії ще ніхто не вигравав, окрім самого монополіста. Ну а про те, що ж все-таки буде з донецьким сміттям, достовірно можна буде говорити лише після оголошення результатів конкурсу. Благо, чекати залишилося недовго.

За матеріалами 24.ua
http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2010/12/31/222708

МСЗ - помойка на небе (Greenpeace) - відео