Львівське сміттєзвалище підпалили – припущення екологів

Смітник на сесії Львівської міськради. 31 травня 2016 року
Смітник на сесії Львівської міськради. 31 травня 2016 року
Слідство з’ясовує причини пожежі і обвалу
Львів – У вівторок знайшли тіло одного загиблого рятувальника під завалами на сміттєзвалищі поблизу Львова. Пошуки ще двох тривають, також є інформація про те, що під сміттєву лавину потрапив працівник комунального підприємства «Збиранка». Тим часом депутати Львівської міськради зібрались на позачергову сесію міськради. Вони ухвалили рішення про виділення понад 14 мільйонів гривень для міського сміттєзвалища, щоб утримати його у безпеці. Також у порядок денний внесли питання про висловлення недовіри мерові Андрію Садовому.
Пошукові роботи на міському сміттєзвалищі у селі Грибовичі тривають. На сьогодні важливо знайти зниклих людей і утримати дамбу, щоб гудронні води, в яких є вміст сірчаної кислоти, не розлились на великій площі у довколишніх селах. Як зазначають надзвичайники, є загроза повторного зсуву на сміттєзвалищі. Адже утворилась тріщина, яка збільшується. 30 травня майже 100 тисяч кубічних метрів сміття накрили людей.


Тим часом слідчі і експерти шукають причини пожежі на полігоні твердих побутових відходів, яка сталась 28 травня ввечері, з’ясовують, чи фахово спрацювали всі служби, що спричинило те, що троє рятувальників і працівник комунальної служби потрапили під лавину сміття.
Сміттєзвалище підпалили навмисне?
Тип горіння і погодні умови вказують на те, що хтось зумисно підпалив сміття на звалищі, заявляють керівники екологічної інспекції у Львівській області. Допоки триває слідство, ніхто з силовиків не називає причин трагедії.
Ігор Муравський, активіст, голова екологічної комісії Жовківської райради переконаний, що в ситуації із Грибовицьким сміттєзвалищем винні всі представники влади.
«Ми очікуємо дій, влада має кинути всі резерви, лише 10% розгребли сміття. Ніхто до таких техногенних катастроф не готовий, влада безпомічна і, відповідно, маємо тиснути на міського голову», – наголосив Ігор Муравський.
А тиснути на міського голову Львова Андрія Садового намагались, скликавши позачергову сесію міськради, на яку мер і його депутати з фракції «Самопоміч» не прийшли. Обранці ухвалили рішення про виділення понад 14 мільйонів гривень для комунального підприємства «Збиранка», тобто для робіт на сміттєзвалищі. А ось за недовіру міському голові проголосувала меншість депутатів, і рішення не пройшло.
Міський голова заперечує інформацію
Міського голову Андрія Садового громадські активісти і колеги-депутати звинувачують у тому, що впродовж останніх років 43 інвестори пропонували вкласти гроші у будівництво сміттєпереробного заводу і рекультивацію побутових відходів. Андрій Садовий заперечив цю інформацію.
«Ні однієї пропозиції по рекультивації полігону твердих відходів ми не отримали. Це не бізнес, це збитки. По оцінці, це близько 600 мільйонів гривень, і ми самостійно не можемо це зробити. Ні однієї пропозиції щодо вирішення питання гудронних озер я не отримав. Ми отримали безліч ідей щодо розташування нового полігону, але жодна ділянка, яка пропонувалась, не була реалізована через політичний тиск», – наголосив Андрій Садовий.
Водночас депутат з фракції «Укроп» Ігор Телішевський заперечує слова мера і демонструє документи міської ради за підписом голови. «Тут говориться, що до Львівської міськради звернулись 43 компанії, ось перелік. Мер має нести відповідальність, але не прийшов на сесію, не готовий вийти до виборця і має страх сказати правду», – зауважив депутат.
Серед інвесторів було чимало недобросовісних, каже еколог Дмитро Скрильніков. Ситуацію він називає екологічним лихом. Адже дим від пожежі був дуже токсичним і ним дихали як мешканці довколишніх сіл, так і львів’яни.
Потрібно шукати способи рекультивації сміття, будувати сучасні сортувальні станції
«На сьогодні потрібно ліквідувати пожежі і задимлення на полігоні, забезпечити безпеку рятувальників і мешканців, шукати способи рекультивації сміття, бо звідти його ніхто не вивозитиме, потрібно будувати сучасні сортувальні станції», – каже Дмитро Скрильніков.
Екологічною катастрофою називає ситуацію і еколог Дзвінка Мамчур-Калинець. «Перша бомба вибухнула, коли прорвало дамбу, тепер, коли загинули люди, але це ще й міна сповільненої дії, бо селяни там вирощують городину і везуть її у Львів, тут отруюються люди. Є проблема, куди сьогодні вивозити сміття. Маємо літо, спеку, нема у помешканнях гарячої води, а тепер ще у потопатимемо у смітті. Це Львів сьогодні», – говорить еколог.
Очевидно, що дискусії у сесійній залі чи у владних коридорах і звинувачення один одного аж ніяк не вирішують головного питання: що далі буде з міським сміттєзвалищем і чи не потоне Львів у смітті, адже селяни обіцяють не пропустити у Грибовичі жодної машини зі сміттям.
http://www.radiosvoboda.org/a/27770942.html

Україна за рік продукує близько 10 млн тонн сміття, - Мінрегіон

27 травня 2016 11:07

В Україні за 2015 рік (без урахування даних АР Крим та м. Севастополь) утворилось близько 48 млн. м3 побутових відходів, або близько 10 млн. тонн, які захоронюються на 6 тис. сміттєзвалищ і полігонів загальною площею понад 9 тис. га. Про це сказала начальник Відділу поводження з побутовими відходами Мінрегіону Людмила Полтораченко під час Конференції «Відходи в енергію», яка проходила 26-27 травня в м. Івано-Франківськ, повідомила прес-служба Мінрегіону України.

«Формування та реалізація державної політики у сфері поводження з побутовими відходами – одне з завдань Мінрегіону. Ця галузь потребує суттєвого реформування та демонополізації. Це можливо через доопрацювання, розроблення та прийняття відповідних нормативно-правових актів», - зазначила вона.

За словами Людмили Полтораченко, питання демонополізації ринку послуг з перероблення та захоронення побутових відходів відображені у законопроекті «Про житлово-комунальні послуги», якій прийнятий у першому читанні та на сьогодні відпрацьовується у комітетах Верховної Ради України до другого читання.

«В цьому законопроекті передбачено передання повноважень з питань перероблення та захоронення побутових відходів, а також встановлення тарифів в цілому на поводження з побутовими відходами органам місцевого самоврядування. За рахунок цього буде демонополізований ринок послуг з перероблення та захоронення побутових відходів. Ми очікуємо, що це сприятиме розвитку сфери поводження з такими відходами», - повідомила начальник Відділу.

Питання налагодження ефективної системи збору використаної тари та упаковки, що є у складі побутових відходів, виконання європейського принципу «розширеної відповідальності виробника», а також співпраці виробників товарів в упаковці з органами місцевого самоврядування відображені у законопроекті «Про упаковку та відходи упаковки», якій зареєстрований у Верховні Раді Україні за № 4028 від 05.02.2016р.

«Прийняття цього законопроекту надасть можливість спрямувати кошти виробників товарів в упаковці до сфери поводження з побутовими відходами з метою прискорення впровадження новітніх технологій. Крім того, об'єднання фінансових та адміністративних ресурсів громад надасть поштовх для будівництва об'єктів поводження з побутовими відходами, у тому числі міжмуніципальних полігонів побутових відходів у відповідності до європейських стандартів з одночасним закриттям і рекультивацією старих сміттєзвалищ», - зауважила Людмила Полтораченко.

Вона також додала, що після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії» № 514-VIII від 04.06.2015, в Україні спостерігається тенденція збільшення кількість полігонів, на яких влаштовано систему вилучення біогазу та встановлено когенераційні установки для вироблення теплової чи електричної енергії.

«На 12 полігонах влаштовано систему вилучення біогазу. З них на 7 полігонах біогаз факельно спалюється, на 5 – експлуатуються когенераційні установки. Такі установки  експлуатуються на полігонах ТПВ в населених пунктах м. Вінниця;  м. Ужгород (с. Барвінок);  м. Житомир, електростанція для вироблення електроенергії; с. Рожівка Броварського р-ну Київської обл.; с. Підгірці Обухівського р-ну Київської обл. У м. Біла Церква Київської області у березні 2015 року був укладений договір на виконання комплексу робіт по дегазації полігону між ПрАТ КАТП-1028 та ТОВ «ЛНК»», - розповіла Людмила Полтораченко.

З метою одержання вторинної сировини та вилучення небезпечних відходів, що є у складі побутових відходів, поліпшення екологічного стану довкілля починаючі з 2004 року в Україні розпочато впровадження роздільного збирання побутових відходів з проведенням відповідної роботи з населенням та встановленням контейнерів на прибудинкових територіях населених пунктів для сортування побутових відходів на компоненти.

«Якщо у 2010 році у 53 населених пунктах було впроваджено роздільне збирання побутових відходів, то станом на 01.01.2016 - у 521 населеному пункті (за винятком територій АР Крим, м. Севастополь, частини Донецької та Луганської областей). Зокрема кількість населених пунктів, охоплених роздільним збиранням ТПВ, значно збільшилась у Вінницькій, Дніпропетровській, Житомирській, Івано-Франківській, Харківській областях в основному за рахунок залучення сільських населених пунктів. Також є позитивна динаміка у Закарпатській, Запорізькій, Хмельницькій та Чернигівській областях», - поінформувала начальник Відділу.

За інформацією від регіонів станом на 01.08.2015р. у 15 населених пунктах на полігонах працюють 23 сміттєсортувальні лінії. В 2015 році розпочала роботу сміттєсортувальна лінія в м. Чугуїв Харківської області. Крім того, у 22 населених пунктах будуються сміттєсортувальні комплекси, що на 8 одиниць більше ніж у минулому році. Відсортовану вторинну сировину відправляють на переробні підприємства. Щорічний обсяг збору вторинної сировини становить близько 1 мільйона м3. Утилізація побутових відходів з отриманням теплової енергії здійснюється на сміттєспалювальному заводі в місті Києві, а також експлуатуються сміттєспалювальна установка в м. Люботин Харківської області та дві пересувні сміттєспалювальні установки в м. Харків.  Перероблення побутових відходів з отриманням альтернативного палива (RDF, Флафф та інше) із заміщення вугілля здійснюється на цементному заводі у місті Рівне.

Також, за словами Людмили Полтораченко, триває співпраця з міжнародними проектами у сфері поводження з побутовими відходами, які допомагають впроваджувати розроблені міжнародними експертами Стратегії розвитку сфери поводження з побутовими відходами в регіонах на Європейському та міжнародному рівнях.

Зокрема, це Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ), швейцарсько-український проект міжмуніципального співробітництва DESPRO, Проект міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проект ПРОМІС), який впроваджує з квітня 2015 року до грудня 2020 року Федерація канадських муніципалітетів (ФКМ) за фінансової підтримки Уряду Канади, а також надання кредиту з фонду Світового міжнародного Банку на будівництво сучасного полігону для захоронення ТПВ у місті Харкові тощо.

«Невід'ємною частиною побутових відходів є відпрацьовані батарейки та прилади електронного та електричного обладнання, тому існує потреба на законодавчому рівні вирішити питання поводження з зазначеними небезпечними відходами. Для вирішення цього питання Україна приєдналася до Міжнародного проекту Twinning «Впровадження системи управління відходами електронного та електричного обладнання», метою якого є мінімізація негативного впливу побутових небезпечних відходів для збереження якості ґрунту, води та атмосфери, спираючись на принципи, передбачені Директивою ЄС щодо відходів. Виконавцями Проекту Twinning є такі країни, як Австрія, Іспанія, Франція. На даний час зацікавленими сторонами підписано Контракт по Проекту Twinning. Передбачається, що він триватиме 21 місяць», - нагадала Людмила Полтораченко.

Так, проектом передбачається: розробка законодавства у сфері управління відходами електронного й електричного обладнання;  створення підходу до впровадження роздільного збирання відходів електронного й електричного обладнання; підготовка та погодження переліку відходів електронного й електричного обладнання; розширення статистичних даних щодо відходів електронного й електричного обладнання; розробка схеми фінансування збору та утилізації електричних та електронних відходів; розробка та друк навчальних посібників та підручників щодо покрокового впровадження системи управління відходами електричного та електронного обладнання.

http://galinfo.com.ua/news/ukraina_za_rik_produkuie_blyzko_10_mln_tonn_smittya__minregion_229572.html


Сміттєва епопея у Грибовичах: нові ідеї

Тарас БАЗЮК

Біля Грибовицького сміттєзвалища може постати новий полігон для утилізації твердих муніципальних відходів. Міська та обласна ради провадять перемовини з мешканцями Грибович щодо участі громади в цьому проекті й інформують про потенційного інвестора. «Z» з'ясовував з допомогою експертів, наскільки можливо та доцільно зводити на цьому місці новий полігон ТПВ і які підводні камені можуть випливти під час реалізації цього проекту.

 

 

Чому полігон, а не сміттєпереробний завод?

 

Представники влади області та Львова провадять переговори з громадою Грибович щодо можливості облаштування сучасного полігону для твердих відходів біля Грибовицького сміттєзвалища, яке далі працює, попри те що офіційно його вже закривали кілька разів.

 

За даними заступника голови Львівської ОДА Ірини Гримак, йдеться про полігон європейського стандарту, зокрема щодо ймовірності проникнення шкідливих речовин у ґрунт. Однією з умов для інвестора є рекультивація чинного звалища.

 

«Найімовірніше, це буде територія поруч з діючим сміттєзвалищем. Передбачається облаштування нового полігону з захороненням відходів і водночас відновленням територій, де сьогодні діюче сміттєзвалище», — розповіла Ірина Гримак.

 

Проект рекультивації кілька років тому розробив інститут «Гірхімпром». Йшлося про чотири етапи робіт, фіналом яких мало стати вирішення проблеми гудронових ставків. Вартість цих робіт оцінювали у понад 200 млн грн. Раніше австрійська фірма «Гафса» здійснила часткову рекультивацію звалища, однак сьогодні ці результати вже частково знівельовані відновленням роботи звалища.

 

Як оповіла пані Гримак, громаді Грибович пропонують увійти у проект в ролі співвласника спільного підприємства.

«Прибутки від експлуатації нового полігону потраплятимуть у бюджет грибовицької громади, яка зможе розпоряджатися коштами. Чи це буде прив'язано до Львівської міськради — питання відкрите. Я думаю, громада Грибович самодостатня, і спроможна вирішувати, що далі робити з територією, як її правильно використовувати і як заробляти на тому кошти», — пояснила заступниця голови ЛОДА.

 

З її слів, є потенційний інвестор цього проекту — український підприємець, який довший час провадив бізнес за кордоном. Імені цього інвестора Ірина Гримак не назвала.

 

На думку голови екологічної організації «Бюро екологічних розслідувань» Дмитра Скрильнікова, теоретично ідея спорудження нового полігону біля чинного звалища має сенс, бо будівництво нового полігону деінде не вирішить проблему Грибович.

«Тому ця ідея разом з рекультивацією звалища мала право на життя за умови технічних можливостей. Для мешканців Грибович краще, щоби після закриття цим звалищем хтось опікувався, ніж щоб його покинули і пішли десь в інше місце», — сказав він.  Він певен, що залучення громади в цей проект є правильним кроком, бо треба, щоб люди, які живуть на цій територій і потерпають від такого сусідства, мали з того якийсь зиск.

 

 

Водночас пан Скрильников зауважив, що без конкретного місця під полігон важко давати якісь оцінки таким намірам. Рівно ж як і без конкретного інвестора важко повірити, що знайдеться бізнесмен, який захоче реалізувати проект, взявши на себе відповідальність ще й за старе звалище.

«Інше питання — чи умови дозволять побудувати цей полігон зараз. Де та ділянка, на якій полігон можна збудувати? Де ті люди, які пропонували цю ідею, їм у відповідь пропонували взяти всю відповідальність за Грибовичі? Я не бачу інвестора, який готовий вкласти гроші в новий сучасний полігон та взяти на себе всю відповідальність за шкоду Грибовичам та рекультивацію звалища», — сказав він.

 

Еколог та екс-депутат Львівської міської ради Мирон Колодко, який багато років працював для вирішення проблеми Грибовицького сміттєзвалища, вважає таку ідею перспективною тільки в тому разі, якщо потенційному інвестору нададуть можливість збирати й сортувати сміття бодай у Львові, а цей ринок вже зайнятий, і фірми, які там працюють, навряд чи добровільно поступляться місцем.

«Інвестор нічого не буде робити, якщо з цього не матиме користі. А щодо інвестора, який ніби хоче там працювати, я можу поставити нашій владі одне питання: яким чином інвестор відіб'є свої гроші? Люди, які зараз займаються вивезенням сміття, навряд чи захочуть віддати свої права. Фірма, яка хотіла би це робити, хотіла би займатися збором сміття по всьому місту. Тому я можу спрогнозувати, що нічого з цього не буде, бо ні один інвестор не піде тільки для того, щоби зробити полігон. Це велика структура, що потребує серйозних видатків і вже потім — віддачі», — каже Колодко.

На його переконання, набагато ліпшим варіантом щодо мінімізації шкідливого впливу на довкілля було би будівництво біля чинного звалища заводу термічної переробки відходів.  

 

«Такий завод працює, наприклад, поблизу столиці Чехії. Ніяких шкідливих викидів там немає — це можна побачити на моніторі в центрі Праги. І навіть те, що спалюється, дає велику кількість тепла, яке потім перетворюється в велику кількість електроенергії. Попіл потім використовують в будівельній індустрії, твердий конґломерат так само, і залишається до кілька десятків кілограмів шкідливих речовин, які спеціально захоронюють. Це повністю закінчений процес. Коли ми робимо полігон, то там все одно залишаються шкідливі елементи, і мине якийсь час, може зіпсутися система і воно дасть про себе знати», — розповів Колодко.

 

Гудроновий слід

 

Однією з великих проблем Грибовицького сміттєзвалища є гудронові ставки, що належать акціонерному товариству «Львівський дослідний нафтомаслозавод» і які є однією з причин того, що банкрутство цього підприємство ніяк не може завершитися, бо гудрони ніхто не хоче купувати.

 

Як зазначив Дмитро Скрильніков, теза, почута у пресі про те, що новий полігон може постати на території діючих гудронових озер, наводить на певні підозри щодо можливих комбінацій, як позбутися цього баласту.

 

Скрильніков нагадав, що спочатку гудрони оцінювали по 100 гривень за тонну, але ніхто їх не купував, тож ціну скидали, але покупця так і не знайшли. Відтак ці озера намагаються «скинути» на баланс області чи якоїсь громади.

 

Саме тому еколог побоюється, що у межах реалізації цього проекту скажуть «а» — гудрони заберуть від нафтомаслозаводу і передадуть комусь іншому, відтак можна буде завершити процедуру банкрутства. А от «бе» так і не скажуть — інвестора не знайдуть і люди залишаться з проблемою наодинці.

 

Кінцевою метою, на думку експерта, є територія нафтомаслозаводу, яку вже давніше хотіли забрати під будівництво комерційної нерухомості.

«Це ділянка недалеко від центру міста, на яку колись певні київські структури вже давно поклали око. Я навіть бачив проект про будівництво там комерційної нерухомості… Тому головне — щоби під цю ідею гудрони не передали комусь іншому на баланс, а потім не сказали, що інвестор відмовився і ми, мовляв, не можемо цього зробити. Є такий ризик», — застерігає він.

 

Очевидно, що вирішувати проблему реального закриття Грибовицького звалища варто лише у комплексі — це має бути одним з елементів стратегії поводження з відходами на території Львівщини загалом.

 

Ще за часів головування в ЛОДА Михайла Костюка був розроблений проект такої програми, згідно з якою Львівщину ділили на кілька кластерів, в яких мали би постати сміттєпереробні заводи, і планували створення майже замкнених циклів збору та переробки сміття. Однак поки що ця ідея не знаходить втілення, попри те що чиновники декларують зацікавлення потенційних інвесторів. Минулого року навіть було підписано протокол про наміри щодо будівництва такого заводу з італійською фірмоюCED ENGEGNERIA S.R.L., але після того про цей проект нічого не було чути. Нині в ЛОДА кажуть про три зарезервовані ділянки під сміттєпереробний завод і нібито потенційного інвестора, який хотів би звести такий об'єкт в Жидачівському районі. Ірина Гримак переконує, що завод постане в області не пізніше як за три роки.

 

Фото — http://explorer.lviv.ua

 

Поруч з Грибовицьким сміттєзвалищем хочуть облаштувати новий полігон


Грибовицьке сміттєзвалище. Фото: portal.lviv.ua
Грибовицьке сміттєзвалище. Фото: portal.lviv.ua

Влада Львівщини розглядає можливість будівництва поруч з Львівським міським сміттєзвалищем, що у Грибовичах, сучасного полігону ТПВ. Зараз з цього приводу тривають перемовини з грибовицькою громадою.

Про це 11 травня на прес-конференції повідомила заступник голови Львівської ОДА Ірина Гримак.

«За результатами зустрічі представників Львівської ОДА, міської ради та інвестора проводяться перемовини з громадою села Грибовичі щодо побудови там полігону європейського стандарту, який матиме захист щодо виключення його впливу на навколишнє природне середовище і ґрунти. Також інвестор має забезпечити рекультивацію діючого полігону», - повідомила Гримак.

За її словами, пропонується створити спільне підприємство, куди грибовицька громада увійде як співвласник.

«Прибутки від експлуатації нового полігону потраплятимуть у бюджет грибовицької громади, яка зможе розпоряджатися коштами. Чи це буде прив’язано до Львівської міськради – питання відкрите. Я думаю, громада Грибович самодостатня, і спроможна вирішувати, що далі робити з територією, як її правильно використовувати і як заробляти на тому кошти», - пояснила заступник голови ЛОДА.

На її думку, рішення щодо інвестора, території, яка буде відведена під новий полігон у Грибовичах, буде прийнято найближчим часом.

«Найімовірніше, це буде територія поруч з діючим сміттєзвалищем. Передбачається облаштування нового полігону з захороненням відходів і водночас відновленням територій, де сьогодні діюче сміттєзвалище», - додала Гримак.

За її словами, щодо розміщених поблизу сміттєзвалища гудронів ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» тривають слідчі дії. При будівництві нового полігону забрудені території розглядатимуть у комплексі.

І.Гримак також повідомила, що цим проектом зацікавився український інвестор, який тривалий період жив за кордоном. Вирішується питання щодо реєстрації юридичної особи на території Львівщини.

Заступник голови ЛОДА запевнила: вирішення проблеми сміття на Львівщині -перспектива найближчих років.

Як повідомлялося, Львівська ОДА зарезервувала три земельні ділянки під будівництво сміттєпереробного заводу. Це колишні території промислової зони, розміщені за межами населених пунктів.

Грибовицьке сміттєзвалище, куди вивозять сміття зі Львова та частини районів області, діє з 1957 року і є одним із найбільших забруднювачів навколишнього середовища на території Львівської області. Сміттєзвалище є третім за розміром у Європі та займає понад 33 га площі. Неодноразово селяни з навколишніх сіл, місцеві депутати та громадські активісти влаштовували протести з вимогою вирішити екологічну проблему області, однак полігон діє досі. Закрити сміттєзвалище і збудувати сміттєпереробний завод обіцяли практично кожен мер Львова та голова ЛОДА, однак безрезультатно.
http://zik.ua/news/2016/05/11/poruch_z_grybovytskym_smittiezvalyshchem_hochut_oblashtuvaty_novyy_poligon_697929

ЛОДА визначила три ділянки під будівництво сміттєпереробного заводу

Сміття. Фото: pmg.ua
Сміття. Фото: pmg.ua

Львівська ОДА зарезервувала три земельні ділянки під будівництво сміттєпереробного заводу. Це колишні території промислової зони, розміщені за межами населених пунктів.

Про це 11 травня на прес-конференції повідомила заступник голови Львівської ОДА Ірина Гримак.

І.Гримак пояснила, що наразі завданням влади є охопити усі населені пункти області централізованим вивозом ТПВ. Наступним етапом має стати будівництво сміттєпереробного заводу.

«Як тільки ми підійдемо до системного накопичення сміття, будемо розуміти чітку структуру сміття, зможемо презентувати себе з точки зору будівництва сортувальних і перевантажувальних станцій», – повідомила Гримак.

За її словами, є декілька варіантів територій для будівництва у перспективі сміттєпереробного заводу.

«Це у Яворівському районі територія колишньої «Сірки», ділянка у Миколаївському районі на межі з Жидачівським та у Жидачівському районі на межі з Івано-Франківською областю. Остання ділянка розглядається під будівництво сміттєпереробного заводу, де формуватимуть пресовані брикети для подальшого спалювання на цементних заводах», – повідомила Гримак.

Заступник голови ЛОДА пояснила: це території промзони, розміщені за межами населених пунктів. З місцевими громадами наразі не обговорювали можливість будівництва по сусідству сміттєпереробного заводу.

«Розпорядником земель є Львівська ОДА. Звичайно, якщо буде прийняте рішення і буде інвестор, який розглядатиме цю територію під забудову – підемо до громади і будемо з нею спілкуватися.

Зараз не можемо конкретно обговорювати ці питання, тому що немає розуміння щодо площі – скільки потрібно території для заводу, яка буде специфіка будівництва», – пояснила Гримак.

«Сьогодні сміттєпереробний завод розглядається не щось таке, що схоже на всім наболіле Грибовицьке сміттєзвалище. Сміттєпереродний завод – один з видів виробництва у розвинутих країнах. Це цивілізована річ у світі», – додала заступник голови ЛОДА.
http://zik.ua/news/2016/05/11/loda_vyznachyla_try_dilyanky_pid_budivnytstvo_smittiepererobnogo_zavodu_697906

Найбільший у світі постачальник вугілля побудує гігантську сонячну електростанцію

Китай починає перехід на екологічно чисту енергетику / Electrek

Китай починає перехід на екологічно чисту енергетику / Electrek

Тим, хто все ще не вірить у кінець епохи викопного палива, варто відправитися в Китай, де компанія Shenhua - найбільший постачальник вугілля в світі - починає будівництво гігантської сонячної електростанції.

Китай - країна, яка видобуває найбільше вугілля. А Shenhua - найбільший виробник вугілля в Китаї. І в світі.

Однак незабаром ця назва буде асоціюватися аж ніяк не з чорними трубами, а з екологічно чистою електроенергією, видобутої на сонячної електростанції.

Shenhua виступає замовником, а каліфорнійська компанія SolarReserve - підрядником, на будівництві електростанції потужністю 1000 МГВт електроенергії.

Компанія SolarReserve відома своєю революційною технологією зберігання енергії в судинах з розплавленою сіллю, що дозволяє виробляти електроенергію цілодобово.

Експерти називають проект важливою віхою в розвитку китайської енергетики. Країна постійно нарощує вироблення енергії, але це призводить до подальшого забруднення.

Керівництво країни неодноразово заявляло про плани по переходу на екологічно чисті джерела енергії. Проект Shenhua свідчить про те, що ці плани можуть стати реальністю, кажуть експерти.

http://nv.ua/ukr/techno/science/najbilshij-u-sviti-postachalnik-vugillja-pobuduje-gigantsku-sonjachnu-elektrostantsiju-114750.html

МСЗ - помойка на небе (Greenpeace) - відео