Переработка бытовых отходов в энергоносители может стать отдельным новым направлением в украинской индустрии. Подобный бизнес будет иметь прибыльность на уровне 20-25%, но для его становления нужно устранить коррупционные препоны.
В начале сентября премьер Николай Азаров заявил на одном из публичных выступлений, что Украина уже буквально загромождена свалками отходов. Как вывод – стране крайне необходимы мусороперерабатывающие заводы. "Это не та задача, от которой можно отмахнуться. Такие мощности будут строиться и в Киеве, и в других местах", – отметил премьер.
Не просто сжигать
Действительно, констатируют эксперты, Украина занимает первое место в мире по количеству бытового мусора на душу населения. Под полигоны твердых бытовых отходов (ТБО) занято более 160 тыс. га земель. Кроме того, ежегодно в стране возникает примерно 12 тыс. незаконных свалок, потому как большинство полигонов уже исчерпало свой ресурс. Больше всего площадь полигонов составляет в Донецкой (330 га), Одесской (195 га), Запорожской (153 га), Днепропетровской (140 га) и Луганской (129 га) областях. Каждый год в стране накапливается около 50 млн куб. м бытового мусора, который уже покрыл до 1,5% национальной территории.
Традиционные технологии утилизации ТБО – это сжигание и ферментация. В Украине в советское время было построено четыре мусоросжигающих завода (Киев, Днепропетровск, Харьков, Севастополь), но работают лишь первые два. К тому же оборудование этих предприятий устарело и не отвечает современным экологическим требованиям. На таком фоне еще до кризиса возникли инвестиционные проекты современных перерабатывающих заводов, которые бы не просто пережигали отходы для складирования, а получали бы из них энергоносители или удобрения. Так, в пищевых ТБО содержится 20-40% ценного вторсырья, в бумаге – 10-26%, в стекле – до 9%, в текстиле – до 8%.
В компании "Энергопромсистемы" говорят, что из бытовых отходов можно получать горючий газ, бензины, дизель, электрическую и тепловую энергию. При этом некоторые технологии предусматривают переработку без внешних энергоносителей, то есть на внутреннем тепловом балансе. В частности, рассказывает директор ООО "Энергопромсистемы" Сергей Чернышов, это высокотемпературный пиролиз – принудительное разложение без доступа кислорода (не путать со сжиганием) с получением газообразного топлива. Оно почти свободно от активных примесей смол и кислот и потому сразу может быть использовано для получения электроэнергии, для паровых и водогрейных котлов, а также в коммунально-бытовом хозяйстве для нагрева воды и обогрева помещений.
Другой пример: входящие в состав мусора органические соединения испаряются с образованием синтез-газа (смесь водорода и угарного газа), который пригоден для получения топлива и различных химических соединений. Кроме городских отходов, в данном случае годятся и сельскохозяйственные, которые можно обрабатывать дешевле, чем на современных мощностях по производству биотоплива.
В целом в мире подобные технологии применяются довольно широко. Например, в Швеции перерабатывается в полезные продукты более 80% ТБО, в Японии – 45%. Что касается отечественного рынка, то здесь в последние годы возникло сразу несколько профильных проектов. Один из самых известных – в Донецке, где инвесторами являются Biogasprom и Eco Energy (Швеция). Завод годовой мощностью до 500 тыс. тонн стоит от 230 млн евро, окупить затраты планируется за счет получения биогаза, тепловой и электрической энергии. Другой пример – предприятия в Ровенской и Львовской областях, которые заинтересована строить немецко-украинская компания "Укрэко-Индастри". Так, на Ровенщине мощность нового объекта составит 100 тыс. тонн в год. Консорциум "Проектно-строительная компания "Украина-Австрия" заинтересован в сооружении мусороперерабатывающего завода в Коростене (Житомирская обл.).
Новая отрасль
Директор ООО "Граник" Геннадий Дубов подтверждает: переработка мусора должна быть именно бизнесом, чтобы вызывать интерес инвесторов. По словам аналитиков, на украинском рынке сегодня рентабельность такого бизнеса может составлять 20-25% за счет постоянного дорожания энергоресурсов, а также спроса на более дешевые из них. В Европе перерабатывающие предприятия окупаются примерно за 5 лет, в Украине этот период может составить 5-7 лет.
"Прибыльность может быть и выше, но все равно это ниже современных кредитных ставок, составляющих до 30%. И тут уже полезную роль могло бы сыграть государство, компенсируя эти ставки в рамках целевой госпрограммы. Каждый завод при хорошей хозяйственной деятельности после наступления окупаемости может получать годовой доход до 10 млн долл., а мусороперерабатывающий комплекс (МПК) средней годовой мощностью 450 тыс. тонн – до 40-45 млн долл. И это все возможно при современных ограниченных тарифах на вывоз и обработку ТБО", – полагает гендиректор консорциума "ПСК "Украина-Австрия" Григорий Снигирь.
Однако весомую помеху представляют негативы инвестклимата и проблема землеотвода. Для мусорного завода нужна земля промышленного назначения, и потенциальные инвесторы сетуют, что большинство территорий распаевано, относится к землям сельхозназначения или находится в собственности местных властей. Поэтому получить участок и придать ему промназначение довольно сложно. С этим уже столкнулись при строительстве завода в Донецке, где вопрос выделения земли вызвал целый скандал. Для справки, под средний МПК требуется порядка 10 га территории.
Возможно, развитию отрасли поможет объединение всех профильных инвестпроектов в Национальный проект "Чистый город" под эгидой Госагентства по инвестициям и управлению национальными проектами (Госинвестиций). Глава ведомства Владислав Каськив сообщает, что по данному нацпроекту в крупнейших городах страны будет построено около 10 объектов с глубиной переработки бытовых отходов не менее 50%. Объекты будут строиться на основе государственно-частного партнерства, стоимость каждого – от 30 до 100 млн долл., расчетная окупаемость – 10 лет. "Чистый город" будет реализовываться в Киеве, Харькове, Днепропетровске, Сумах, Полтаве, Кировограде, Виннице, Хмельницком, Тернополе, Черновцах. "Это города, в которых хорошие стартовые условия, есть понимание и поддержка местных властей, готовность внедрять новые формы сотрудничества с инвесторами. В итоге мы создадим целую новую отрасль. Ведь десятью заводами дело не ограничится, в дальнейшем предполагается охватить ими всю страну. Всего есть потребность примерно в 100 предприятиях. При этом Госинвестиций будет инициировать доведение тарифа на переработку мусора до 35-55 долл./тонну, что позволит инвесторам зарабатывать на тарифах", – говорит В.Каськив.
При этом Г.Снигирь добавляет: "Подготовлены детальные планы возведения МПК в Чернигове, на Волыни, в Коломые, Бахчисарае". По словам специалиста, для всех этих предприятий выделена земля, проекты прошли государственную экспертизу. В свою очередь, управляющий партнер компании IVT Investments Игорь Тынный подтверждает, что его предприятие в рамках "Чистого города" намерено построить два новейших МПК под Киевом, которые, в частности, смогут производить электроэнергию. "Это очень большие вложения, собственные средства составят 30-35%, остальное будет привлечено в виде долгового финансирования. Строительство одного завода ежегодной мощностью 300 тыс. т может стоить 80-90 млн долл., а если строить под сжигание – то 400 млн долл. Выходит, перерабатывать не только экологически чище, но и коммерчески выгоднее. Одно предприятие будет находиться вблизи пятого или шестого столичных полигонов ТБО, другая площадка должна покрывать потребности Оболони и Подола, – в идеале это должно быть гостомельское направление. Срок строительства подобного объекта – не менее двух лет", – подчеркивает топ-менеджер.
Таким образом, в отечественной промышленности может появиться целое новое направление, которое позволит улучшать экологическую обстановку параллельно с развитием энергоэффективности национальной экономики. Главное, чтобы эти грандиозные планы не наткнулись на очередные бюрократические и коррупционные препятствия.
Максим Полевой
МинПром
Деньги из мусора
Підсумки тижня: Україна поступово перетворюється на величезний смітник
Щороку кількість неперероблених побутових твердих відходів збільшується на 14 мільйонів тон.
Чверть сміттєзвалищ перевантажені
130 тисяч гектарів території України займає сміття. На сьогодні з понад шести тисяч полігонів побутових відходів чверть перевантажені та не відповідають нормам екологічної безпеки. З викинутого сміття, лише 6% перероблюється, або спалюється. Тоді як в Сполучених Штатах Америки та Європі майже 100% сміття спалюється або сортується та переробляється.
"Електронно-електричне обладнання містить ртуть. Медичні відходи, відходи азбесту, тобто які є шкідливими для навколишнього середовища, для екології. Наприклад, та ж сама батарейка, гальванічні елементи живлення, з часом їхня структура руйнується. Тобто їхня оболонка руйнується і вся ця ртуть потрапляє у водні екосистеми", - каже координатор проектів з хімічної безпеки всеукраїнської організації "Мама-86" Денис Павловський.
Ртуть потрапляє у водні екосистеми
Сміття в Україні спалюють лише 3 заводи
В Україні сміття спалюють лише три заводи: Київський, Дніпропетровський та Люботинський, що у Харківській області. На усіх трьох обладнання, якому всередньому 20 років. Зокрема, відсутність газоочисних фільтрів не дозволяє спалювати сміття без шкоди для навколишнього середовища.
"В нас тільки електрофільтри на сьогодні стоять. Грошей на сьогодні ніхто ні копійки не виділив. А той тариф, який існує на знешкодження, він уже на сьогодні навіть наші витрати поточні не покриває", - розповів директор сміттєспалювального заводу "Енергія" Сергій Крикун.
Втім, і ці заводи завантажуються лише на половину. Згідно з законом "Про відходи", спалення тонни сміття коштує майже 130 гривень. Натомість, аби залишити його простонеба на полігоні, комунальники та підприємці платять від 30 до 106 гривень. Різниця невелика, але грає вирішальну роль, каже директор заводу. Відтак, кількість відходів на легальних сміттєзвалищах росте з кожним роком. За даними ж Мінрегіонбуду, в приватному секторі по всій Україні щороку фіксується ще понад 30 тисяч стихійних звалищ.
На мінімальне врегулювання проблеми потрібно 160 мільярдів гривень
"Лише на першочергові заходи, щоб навести тут лад, тобто, це закрити ті полігони, які вже перевантажені, закрити ті полігони, які не відповідають екологічній безпеці, закупити контейнери та сміттєвози для роздільного збирання, для всіх населених пунктів і також в обласних центрах встановити там сортувальні лінії першочергові вже потрібно 160 мільярдів гривень", - розповів Олександр Ігнатенко p Департаментe благоустрою територій та комунального обслуговування Мінрегіону.
Вирішити проблему з накопиченням сміття покликана урядова програма "Чисте місто", яка передбачає будівництво сміттєпереробних комплексів. В десяти обласних центрах на кошти інвесторів планується звести 10 пілотних заводів, які окрім переробки сортуватимуть відходи.
"Комплекси будуть переробляти тверді побутові відходи, тобто ті, які ми з вами кожен день викидаємо в своїх пакетах у сміттєзбірні контейнери. І на цих комплексах будуть перероблятися тільки ці відходи. Інші відходи: медичні, небезпечні і так далі на цих комплексах перероблятись не будуть", - повідомив керівник національного проекту "Чисте місто" Іван Олексієвець.
Необхідна ефективна схема сортування сміття
Окрім грошей, фахівців, якісної законодавчої бази, для запровадження проекту потрібна ефективна схема сортування сміття. У Західних країнах вона була запроваджена ще 20 років тому. Для українських міст це поки що недосяжна задача.
"В Україні має бути на кожного мешканця 1 контейнер для роздільного збору сміття. Якщо казати, наприклад, про Київ, ми мали б хоча б 3-4 мільйони контейнерів. На сьогодні в Києві є, я думаю, що 15-20 тисяч контейнерів", - повідомив керівник компанії КРАМАР РІСАЙКЛІНГ Олег Костюшко.
В Україні має бути на кожного мешканця 1 контейнер для роздільного збору сміття
За найоптимістичнішим сценарієм, якщо запланованих 10 нових заводі і збудують, вони перероблятимуть до двох мільйонів тонн сміття на рік. А це менше 20% від загальної кількості твердих побутових відходів, які щороку з`являються в Україні.
http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?pidsumki_tizhnya_zhittya_u_smitti&objectId=258610
Завершують підготовку документів для сміттєпереробного заводу на Полтавщині
Цей завод переродлятиме тверді побутові відходи Глобинського, Кобеляцького, Козельщинського, Кременчуцького, Семенівського районів та м. Комсомольська.
В області налічують 932 звалища твердих побутових відходів, загальню площею 819 га.
Більшість із них не має відповідного інженерного облаштування, що призводить до забруднення довкілля. Велика кількість полігонів працює в режимі перевантаження (особливо в містах обласного підпорядкування).
Німецькі інвестори готові будувати на Львівщині завод з переробки сміття
3 вересня голова Львівської ОДА Михайло Костюк провів робочу зустріч з представниками спільної німецько-української компанії «Укреко-Індастрі», яка спеціалізується на переробці твердих побутових відходів. Вони обговорили проблему утилізації сміття. Німецька фірма зацікавилась у можливості інвестування будівництва заводу з переробки твердих побутових відходів на Львівщині.
Про це повідомляє прес-служба ЛОДА.
Німецько-українська компанія «Укреко-Індастрі» презентувала проект збудованого (у Рівному) підприємства за інвестиційні кошти по переробці твердих побутових відходів потужністю 100 тис. тонн на рік, яке буде обслуговувати мешканців міста Рівного та прилеглу територію.
Рівненський сміттєпереробний завод – перше підприємство в СНД з використанням механічної переробки відходів. Завод працюватиме у два етапи. На першому – здійснюватиметься розподіл сміття і мінеральних речовин. На другому ж етапі проводитиметься сортування відходів для подальшої переробки на альтернативне паливо.
Відсортовані відходи будуть використовуватись у якості альтернативного палива на цементному заводі «Dyckerhoff AG» (ПАТ «Волинь-цемент», м. Здолбунів, Рівенська область), що дозволить забезпечити суттєву економію основного на підприємстві палива – вугілля.
Представники компанії ТзОВ «Укрекр-Індастрі» запросили керівництво держави та Львівщини на урочисте відкриття даного підприємства, яке відбудеться на початку жовтня 2012 року.
Під час зустрічі Костюк представив запропоновану на території області кластерну політику щодо збору, переробки й утилізації твердих побутових відходів. Нею зацікавились німецькі підприємці.
«Зустріч є початком співпраці з потенційним претендентом для будівництва таких об'єктів на теренах Львівщини», – зазначив Михайло Костюк.
http://zik.ua/ua/news/2012/09/04/366760