ДОВКІЛЛЯ. В Україні кілька тисяч звалищ, більшість із яких незаконні
«У межах акції «За чисте довкілля» у Смілянському лісгоспі лісівники прибрали 30 гектарів територій зелених масивів, ліквідували 12 несанкціонованих сміттєзвалищ, висадили майже тисячу дерев та кущів поблизу лісництв та на прилеглих територіях, розчистили три лісові джерела. Також долучилися до впорядкування алей, скверів, обелісків. Біля кількох лісництв оновлено газони та квітники».
Як хочеться читати подібні повідомлення хоч раз на місяць! Однак господарники, як і місцева влада, на жаль, не дуже поспішають перейматися проблемою чистого довкілля. Натомість, за словами начальника управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації Олени Звягінцевої, щороку в області на сміттєзвалища і полігони вивозять майже 500 тисяч тонн твердих побутових відходів, які розміщені на площі понад 540 гектарів. Майже нема роздільного збирання сміття, а також вилучення вторинної сировини із загального обігу, чим можна частково зменшити навантаження на сміттєзвалища, поліпшити санітарно-екологічний стан населених пунктів, продовжити термін експлуатації полігонів та підвищити їхню екологічну та пожежну безпеку. Крім того, брак коштів, спеціальної техніки та обладнання — сприятливі умови для утворення стихійних та несанкціонованих сміттєзвалищ.
Сміттєзвалища України за площею займають більше території ніж усі заповідники. Загалом українці накопичують 36 млрд тонн сміття, з них понад 10 млрд – токсичні. Фото з сайту ekologia.lviv.ua
Сміттєзвалища України за площею займають більше території ніж усі заповідники. Загалом українці накопичують 36 млрд тонн сміття, з них понад 10 млрд – токсичні. Фото з сайту ekologia.lviv.ua
Реєстру просто немає
Сміттєзвалища забруднюють грунти, атмосферу, підземні та поверхневі води. Водночас з економічного обороту виводяться мільйони тонн різних матеріалів, які можна використовувати як вторинну сировину. На значній частині полігонів відходи не сортують і не ущільнюють. Часто ігнорують укриття відходів шаром грунту або глини, залишають звалища необгородженими, не організовують збирання та вилучення фільтрату, не спостерігають за якістю підземних та поверхневих вод, грунтів, атмосферного повітря.
Як повідомили в держекоінспекції в Черкаській області, лише 164 сміттєзвалища з 532 мають державні акти або договори оренди на право користування земельними ділянками. Тут заявили, що, відповідно до законів «Про відходи», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про благоустрій», організація збирання та видалення побутових відходів — обов’язок органів місцевого самоврядування, які не виконують вимог екологічного та земельного законодавства.
Нині в області триває перевірка сміттєзвалищ. Частина робочих груп вже прозвітувала про результати. Вони, зрозуміло, не дуже втішні.
За інформацією сайту Мінприроди, відомство та його органи на місцях активно працюють над ідентифікацією всіх сміттєзвалищ, чого досі в Україні не було. Як заявив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, з’ясувалося, що в Україні немає реєстру сміттєзвалищ: ні легальних, ні нелегальних. «Важко зрозуміти, — зазначив міністр, — завантажені вони чи недовантажені». За його словами, за кілька тижнів завершиться робота з формування інтерактивної карти, якою зможе користуватися кожен житель країни. «Кожен громадянин України зможе сфотографувати будь-яке сміттєзвалище, зареєструватися на інтерактивній карті через мобільний телефон, і ця інформація оперативно потраплятиме на веб-портал Мінприроди».
У міністерстві переконані, що це дасть змогу бачити, де зафіксовано сміттєзвалище, зіставити надану інформацію з кадастровою картою. «Ми бачитимемо, хто користувач цієї земельної ділянки, і працювати з ним, щоб він прибрав сміття. Адже є всі законні підстави вимагати від власника чи користувача землі навести порядок».
Закон не зобов’язує переробляти
Як підрахували фахівці комунальної служби, нині сміттєві полігони займають 7% земель України, що відповідає території Данії (без Гренландії). Це сміття нікуди подіти, бо воно розпадатиметься сотні років. Щорічно українські звалища поповнюються приблизно на 15 мільйонів тонн. І навіть якщо негайно почати сортувати та переробляти сміття, тисячі гектарів родючих українських земель відновляться не раніше, ніж через 300 років.
Трагедія на Грибовицькому звалищі біля Львова вкотре нагадала Україні про ці екологічні проблеми, адже таких звалищ у країні кілька тисяч, більшість із них незаконні. Мільйони тонн відходів просто закопують у землю, а від того страждають і природа, і люди.
Чи зміниться щось після проведених перевірок? Хотілося б. Однак надії на це поки що мало. Комунальники вказують на проблеми в законодавстві. Українські закони не зобов’язують переробляти сміття. Передбачений лише один спосіб утилізації — це захоронення. Ринку переробки відходів, який у Європі став дуже прибутковим, в Україні просто немає. Щоб сміття переробляли, потрібні гроші. Наприклад, поляки платять приблизно 100 євро на рік. У нас — лише 20—30 гривень.
Черговими перевірками проблеми не розв’язати, вважає керівник Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. Необхідні зміни і в законодавстві. Відповідний законопроект уже зареєстровано у Верховній Раді. Він зобов’яже виробників переробляти відходи власної продукції, а тих, хто цього не робитиме, обкладуть величезними екологічними податками.
Однак їм не вигідно переробляти сміття, що залишається після виробництва. Вони і є головними супротивниками створення сміттєпереробних заводів.
Ще одна перепона — це самі українці, які не захочуть чи не зможуть платити додатково 50 гривень на місяць за переробку відходів. Виробники планують ці витрати ввести у вартість продукції.
Ситуація зі сміттям дуже складна, але не безвихідна. За її розв’язання, очевидно, треба братися всім миром.
Харкову сміттєвий колапс не загрожує
ДОСВІД.Як працює полігон, збудований за німецькою технологією
Володимир ГАЛАУР,
«Урядовий кур’єр»
Ще кілька років тому обласний центр лихоманило від передчуття вибуху сміттєвого вулкана. Старий полігон твердих побутових відходів, побудований ще за радянських часів у Дергачівському районі, тріщав по швах, не витримуючи перенавантаження, труїв навколишнє середовище та жителів прилеглих населених пунктів. Його неодноразово закривали на вимогу екологів і громадськості, однак за вольовим рішенням влади він поновлював роботу.
Екологи проти напівзаходів
«Ми постійно відстежуємо ситуацію щодо основного полігона ТПВ Харкова і не припиняємо боротьбу за наведення там порядку, — каже голова обласної організації «Зелений фронт» Олег Перегон. — Те, що там з’являються нові майданчики, нехай і з новітніми технологіями, вважаємо напівзаходами, а не принциповим розв’язанням проблеми. Жителі селища Нові Дергачі, яке найближче до звалища, й досі потерпають від сусідства з полігоном. Окрім забруднених підземних вод, смороду, там щодва роки займається біогаз. Пригадую, як у червні 2011-го пожежа, що тривала дві доби, ледь не переросла у справжню трагедію».
На противагу аргументам «зелених», які б’ють на сполох, чиновники Харківської міськради переконують, що з відкриттям другої черги полігона твердих побутових відходів ситуація стала цілком сприятливою. Такої самої думки дотримуються і в Державній екологічній інспекції у Харківській області. Як розповіла заступник начальника відділу земельних ресурсів за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами старший державний інспектор цього відомства Вікторія Трегубова, у січні 2012 року здали в експлуатацію перший пусковий комплекс другої черги площею 3,5 гектара. А в січні 2015-го введено в експлуатацію другу чергу другого пускового комплексу Дергачівського полігона. Тут відстежують вплив на довкілля випарів, відхилень від встановлених норм не виявлено.
Німці допомогли
Згідно із проектом, за словами еколога, термін експлуатації цієї дільниці — п’ять з половиною років. Територія полігона має огорожу, обладнано водовідвідні канави, для збирання фільтрату побудували спеціальний резервуар об’ємом 100 кубічних метрів. Під’їзна дорога має тверде покриття, виїзд обладнано дизбар’єром. Усю територію цілодобово охороняють. Майданчик господарського двору освітлюється темної пори. Є оглядовий майданчик для візуальної оцінки складу відходів, які доставляють бортовими машинами і самоскидами.
За словами екс-директора департаменту комунального господарства міськради Віктора Кітаніна, другу чергу звели за німецькою технологією. Перед складуванням сміття землю застеляють спеціальною герметичною плівкою, а зверху насипають шар щебеню. Так продукти гниття не потрапляють у грунт і підземні води, за допомогою дренажних труб їх відводять у спеціальні колодязі, а потім вивозять і зливають у каналізаційні колектори Харкова. Крім того, відповідно до санітарних норм, кожні п’ять метрів відходів засипають півметровим шаром землі.
«Раніше тут була велика купа сміття, і десять років керівництво міста вкладало гроші, щоб побудувати другу чергу за сучасними технологіями. Коли представники Світового банку приїжджали на полігон, щоб ознайомитися з територією, вони сказали, що за експлуатацією та утриманням він посідає перше місце серед інших міст України. За останні роки ця територія не має жодних нарікань від екологічних і санітарних відомств», — каже Віктор Кітанін.
Без переробного заводу не обійтися
Головний державний санітарний лікар Харкова Ірина Зубкова підтверджує, що претензій до полігона немає. «Ми постійно відстежуємо стан грунту і підземних вод в обласному центрі. Торік ці показники поліпшилися. Але потрібно рухатися далі. Необхідно побудувати сміттєпереробний завод і запровадити роздільне збирання сміття, як у західних країнах. Нині багато підприємств зацікавлені в тому, щоб отримати вторсировину. Пластик можна використовувати для вторинної переробки», — зазначила Ірина Зубкова.
Сміттєпереробний завод планують побудувати за три роки під Харковом, і він, за словами першого заступника Харківського міського голови Ігоря Терехова, стане багатопрофільним комбінатом. Чиновник зазначив, що серед функцій підприємства — роздільне збирання, сортування, рекультивація та переробка сміття.
«На комплексі добуватимуть полігонний газ для виробництва електроенергії. Це складна система, але вона дає змогу безпечно експлуатувати полігон. У разі будівництва такого комбінату пожежі та екологічні катастрофи неможливі», — зауважив Ігор Терехов.
На зведення сміттєпереробного заводу Харків отримає від Світового банку 44 мільйони доларів. Це єдине місто в Україні, що реалізує проект, який ще й забезпечить харків’ян 132 робочими місцями.
Попри зрушення у розв’язанні «сміттєвої проблеми», активісти «Зеленого фронту» та численних екологічних організацій не мають наміру послаблювати громадський контроль питання збереження довкілля, забезпечення нормальних умов життя людей, що сусідять із полігонами. Вони прагнуть, щоб у нашій країні врешті-решт права пересічного українця були на щабель вище, ніж інтереси бізнесу, політики, чиновників. 
 http://ukurier.gov.ua/uk/articles/ne-potonuti-b-nam-u-vidhodah/