§ TURTLE NEWS: [WASTE] Gartner: развивающимся рынкам грозит превращение в свалку б/у ПК

Согласно информации агентства Gartner, спрос на бывшие в употребление компьютеры в дальнейшем превысит их предложение, но в данном случае повторное использование не приведет к очищению окружающей среды, так как растущий экспорт б/у ПК спровоцирует эффект «свалки» на развивающихся рынках, которые редко располагают возможностями экологически безопасной утилизации электронных отходов.

В 2008 г. 37 млн бывших в употреблении компьютеров было восстановлено и экспортировано на развивающиеся рынки. Предполагается, что к 2012 г. эта цифра вырастет до 69 млн. В условиях кризиса время использования компьютеров увеличивается и спрос на б/у ПК превысит предложение. Даже в случае улучшения положения на рынке, дефицит использованных ПК будет продолжаться поскольку к тому времени б/у техника в массе своей окажется слишком устаревшей для повторного применения.

В конечном счете непригодные к применению компьютеры выбрасываются и уничтожаются. Так, в 2007 г. в мире подлежали ликвидации порядка 68 млн б/у ПК, из них 15 млн в развивающихся странах. Gartner прогнозирует увеличение годового количества уничтожаемых в этих государствах компьютеров к 2012 г. до 30 млн.

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Мусорные игрушки

Игровой азарт может сделать город чище

Сумской изобретатель и предприниматель Владимир ЛЮЛЬКО предлагает инновационную технологию сбора вторсырья WCAD. Для этого в городе нужно установить автоматы, которые будут принимать бутылки, батарейки и другой мусор в качестве жетонов. Как в обычном игровом автомате, здесь можно будет выиграть приз.
«Главная цель этой программы — пропаганда раздельного сбора сырья и уменьшение вредного воздействия отходов упаковки на экологию городов и пригородных зон. В итоге население сможет получать вознаграждение больше, чем стоимость вторсырья, а предприятия смогут увеличить рынок сбыта товара за счет выдачи его как выигрыш и исследовать его», — считает координатор проекта.

Кроме пэт-бутылок и батареек таким образом можно собирать сигаретные пачки, различные упаковки со штрих-кодами, логотипами магазинов и офисные документы.
Проект уже достойно представлен на международных конференциях. На Западе и в России есть автоматы, которые за вторсырье выдают деньги или ваучеры, а идея играть и выигрывать с помощью мусора пришла именно нашему земляку. 
Юлия Карпенко
<http://rama.com.ua/AMS+article.storyid+7156.htm>

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Київ стимулюватиме закупівлю продукції з відходів

Київська міська рада вирішила запровадити в Києві систему стимулювання закупівель продукції вітчизняного товаровиробника, яка вироблена з використанням вторинної сировини.

Відповідний проект рішення "Про запровадження системи стимулювання закупівель продукції вітчизняного товаровиробника, що вироблена з використанням вторинної сировини" оприлюднений на сайті КМДА.

Мета проекту полягає у сприянні захисту навколишнього природного середовища шляхом стимулювання впровадження у Києві роздільного збору твердих побутових відходів та розвитку сфери вторинного використання сировини, видобутої у процесі переробки твердих побутових відходів.

Передбачається, що впровадження таких заходів надасть можливість зменшити кількість утворюваних твердих побутових відходів, що потребують утилізації, збільшити частку використання відходів в якості вторинної сировини.

Крім того, як зазначається в проекті рішення, це сприятиме підвищенню екологічної свідомості населення, вихованню дбайливого ставлення до навколишнього природного середовища.

Виконання рішення також дозволить покращити економічні показники суб'єктів господарювання у тому числі тих, що знаходяться в комунальній власності, за рахунок економії коштів на збір, утилізацію відходів, витрат на енергоносії шляхом запровадження системного підходу з використанням кращих практик.

Згідно з проектом рішення, структурні підрозділи Київської міської держадміністрації під час проведення процедури закупівлі за державні кошти повинні забезпечити, щоб частка товарів, які вироблені з використанням вторинної сировини,  була не меншою 10 відсотків товарів від їх загального обсягу закупівлі.

Серед товарів, виготовлених з використанням вторинної сировини, - папір для принтерів, копірів, факсу, степлери, бокси та папки для паперів, олівці, гумки, та інше канцелярське приладдя, столи, стільці, шафи, полиці, внутрішнє оздоблення, шпалери, плитка, дошки оголошень, інформаційні таблички, килимки, декор, ламінат, пакувальний папір, пакети тощо.

Зауваження та пропозиції приймаються до 20 липня у письмовому або в електронному вигляді за адресами: http://www.kmv.gov.ua/ та 01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 15 А.

"Українська правда. Київ"

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Нове сміттєзвалище для харківських відходів все ще не готове

Альтернатива існуючому сміттєзвалищу в Дергачах (вона вичерпала свої можливості) готова наполовину. Комунальники будують другу чергу полігону. За графіком, роботи мають завершитися вже в цьому році - у липні-серпні, пише «Газета по-харьковски»

Тут вже є фундамент, спеціальна плівка на дні, гравій поверх неї, чотири оглядові свердловини з різних сторін (за їх допомогою перевіряють рівень забруднення грунтових вод). Коли роботи закінчаться, загальна площа Дергачівського звалища буде більше 13-ти гектарів.

Фахівці запевняють: друга черга полігону - і масштабно, і сучасно. Будують за німецькою технологією. Нове звалище буде приймати в три рази більше сміття, ніж діюче.

За словами бригадира на будівництві полігону, завдяки перфорованим трубам, весь фільтрат потраплятиме до відстійника.

Так званий «відстійник», куди буде стікати фільтрат, майже готовий. Залишилося тільки добудувати дах і переходити до іншого резервуару, говорить бригадир ділянки. Звідти бруд будуть викачувати спеціальні машини і вивозити на очисні споруди.

Виктор Китанин, директор Департаменту комунального господарства: «Роботи на Дергачівському полігоні ведуться за графіком, і у зазначений термін вони будуть виконані. На сьогодні, ви знаєте, дуже жорсткі вимоги висловлюють органи санітарного нагляду, екологічні, вони періодично бувають на місцях, і жодного зауваження по ходу виконання робіт поки що немає».

Вимоги санстанції та екологів, про які говорить Віктор Китанин, одного разу ледь не стали приводом для закриття одного з головних звалищ міста. У квітні 2007-го головний санлікар області Іван Кратенко виніс постанову про призупинення роботи полігону - там не було оглядових свердловин, тому фахівці не могли визначити, що відбувається з грунтовими водами. Тоді ж, після попередження санстанції, міська рада виділила гроші на будівництво свердловин, і полігон не закрили.

Зараз Дергачівський сміттєвий полігон працює на повну. Автомобілі з різних районів міста йдуть нескінченним потоком. До тих пір, поки нову площадку для сміття не побудували, відходи везуть на стару. Пропускна потужність останньої, говорять на смітнику, витримає до грудня цього року.

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Лучани не можуть скористатися сміттєзвалищем через пікет селян

Мешканці села Брище, поблизу якого розташоване головне луцьке сміттєзвалище, сьогодні, 22 червня, заблокували проїзд до полігону вантажівкам із відходами. Селяни обурені, що влада обласного центру нехтує їхніми інтересами, - повідомляють "Волинські новини".

Селяни протестують проти того, як використовується полігон твердих побутових відходів. За словами мешканців, людям у селі, яке розташоване через поле від звалища, під час спеки немає чим дихати. За їхніми словами, таргани до селища повзуть "полчищами". Як розповів депутат Брищенської селищної ради Олексій Матошнюк, вітер і птахи несуть сміття в село.

Окрім того, вміст шкідливих речовин у воді перевищує норму у 4-5 разів. Також часто трапляється, нарікають мешканці, що приїжджають із Луцька, а сміття викидають у лісі або поблизу звалища, бо за в'їзд треба платити. Така екологічна ситуація негативно впливає на здоров'я дітей, - розповідають селяни. О.Матошнюк запевнив, що селяни повідомили про акцію протесту владу, тож тепер не пропускатимуть вантажівок зі сміттям на територію полігону твердих побутових відходів, допоки луцька влада не піде їм на поступки.

Селяни стверджують, що полігон експлуатують з порушеннями. Власне мешканці Брища вимагають прокладання в селі дороги з твердим покриттям та завершення фінансування будівництва станції очистки питної води. Серед вимог також придбання для села шкільного автобусу; озеленення території, прилеглої до полігону; продовження будівництва водогонів, газопроводу та ліній електропередач на нових запроектованих вулицях; оздоровлення дітей; спорудження дитячого та спортивного майданчиків тощо.

За словами депутата селищної ради, сьогодні до пікетувальників приїжджав заступник міського голови Луцька, директор департаменту ЖКГ Владислав Стемковський, який начебто сказав, що пікетування - це право мешканців села, але мерія на поступки йти не збирається. Натомість у мерії кажуть, що луцька влада має лише перерахувати селищному бюджету субвенцію обсягом 150 тис. грн. Станом на сьогодні, 22 червня, уже перерахували 63 тисячі гривень, із них 30 тисяч - минулого тижня.

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Всем - торба!

Экологичный шопинг с отказом от пластиковых пакетов стал не только актуальным, но и модным трендом. Дизайнеры предлагают такое количество оригинальных экосумок, что потребитель даже успел растеряться от их многообразия.


С 1 июля 2009 г. во всех канадских магазинах IKEA вводится новое правило — покупки каждый посетитель отныне должен укладывать в личные пакеты, принесенные с собой. А особо забывчивым за один доллар предложат специальную сумку многоразового использования, изготовленную из экологичного полипропилена. При этом персонал на кассе не забудет любезно напомнить, что для очередного шопинга ее стоит прихватить с собой.

На этот шаг мебельный гигант пошел вовсе не от жадности. Учитывая масштабы «антипластиковой» кампании, прокатившейся по миру, раздача бесплатных полиэтиленовых пакетов все больше становится дурным тоном. К тому же выяснилось, что 82% клиентов IKEA в Канаде полностью поддержали нововведение. «Это, по сути, новый уровень заботы о потребителе, — так прокомментировал эти результаты «ВД» Хетал Яривала, дизайнер компании Flip & Tumble — Многие магазины начали делать скидки тем, кто приходит к ним с сумками многократного использования, а это позволяет лишний раз пережить чувство удовлетворения собой. Или, наоборот, чувство вины, если сумка забыта».

Возможностей для подобных «зеленых» начинаний становится все больше — не только отдельные компании, но и целые города и даже страны (см. «К сведению») заявляют о своем постепенном переходе на исключительно экологичные пакеты и сумки, пригодные для повторной переработки. В итоге почти каждый месяц на суд потребителя выставляется очередная серия экоторб, сшитых из различных материалов, в самых оригинальных вариантах и для любого предназначения.

Коттоновый шик
На первых порах бывалому шопоману достаточно было показать обыкновенную хлопковую сумку с громкой и, желательно, провокационной надписью на тему «какой нехороший пластик», и ее продажа была гарантирована. Нас­тоящий фурор в свое время вызвала тряпичная торба лондонского дизайнера Ани Хиндмарч. Здесь не было никаких новаторских приемов или замысловатого кроя, обычная сумка с двумя ручками-жгутами. Все, что сделала англичанка, так это напечатала на белой материи лаконичную фразу «I'm not a plastic bag». Как оказалось, этого было достаточно, чтобы летом 2007 г. поднять на уши пол-Лондона — в шесть утра у дверей магазина уже дежурила километровая очередь, и всего за пару часов все 800 сумок из лондонской партии были проданы, по одной — в каждые руки. «Сумочное помешательство» докатилось даже до Гонконга, где работникам торгового центра пришлось вызывать полицию, так как две тысячи фанатов «Неполи­этиленового пакета» устроили потасовку прямо у входа в еще не открывшийся сумочный бутик. Спустя неделю стоимость сумки взлетела: на интернет-барахолке Ebay ее продавали за рекордные $480 против первоначальных $10. В итоге незамысловатое творение Ани Хиндмарч получило неофициальный титул «Самая желанная сумка года», а ее коллеги по цеху крепко задумались об аналогичных подвигах.

Остроумные лозунги для экоторб по-прежнему востребованы армией потребителей. По очень простой причине — это не только актуально или модно, это ведь еще и дополнительный интеллектуальный посыл окружающим «посмотрите, какой я социально-ответственный и рассудительный». Так что разработчики многоразовых матерчатых сумок сей демонстрационный порыв стараются оформлять в красноречивые фразы типа «Green is good», «Make love not carbon», «Plastic Shmastic», «My reusable bag makes me better than you».

Но одних слов, как выяснилось, мало. Основное внимание производители сумок сосредоточили на экспериментах с дизайном. Как ни крути, но рациональные доводы о необходимости бережного отношения к природе звучат намного громче, если подключить к этому ключевой «центр удовольствия» современного потребителя — его эмоции. А это дизайнеры могут! Только представьте, какую реакцию может вызвать крохотная сумка-граната, которая в виде брелка болтается на сумке примерной домохозяйки... Это изобретение под названием «Greenaid» в американском дизайн-бюро Lovegrove & Repucci разрабатывали явно не без намека — сумка в руках женщины в нужное время и в нужном месте действительно мощное оружие! Стоит только дернуть за чеку-застежку, развернуть компактную сумку и уже через полчаса шопинга придется доставать вторую «гранату». Мужчины от такого аксессуара, кстати, тоже не отказываются. А значит, задача по привлечению дополнительной аудитории выполнена. Некоторые компании в последнее время начали разрабатывать серии многоразовых сумок отдельно для женщин, мужчин и детей, делая акцент на различных цветах и орнаментах (от цветочно-кружевных мотивов до сдержанной «оксфордской» клетки). Свою нишу заняли сумки для удобной транспортировки винных бутылок (с крестовой перегородкой внутри) или хлебного багета (в виде вытянутого чехла). В Японии наконец вспомнили про свой традиционный «банный коврик» — фурошики. В старину посетители японских бань (фуро) заворачивали в этот квадратный лоскут ткани (шики) мокрое кимоно. Но позднее фурошики стали использовать для упаковки и переноски любых предметов. После того, как многофункциональную японскую торбу поддержали на государственном уровне, официально провозгласив ее альтернативой пластиковым пакетам, популярность фурошики снискала по всему миру. Причем, основной фишкой для европейцев стал не сам хлопчатобумажный «коврик», а различные способы его завязывания, которых насчитывается более 20-ти.

Попытка номер два
«Все больше людей меняют образ жизни: переходят на экономичные люминесцентные лампы или те же сумки многократного использования, — объясняет «ВД» Бекка Швальм, представитель компании ChicoBag. — Хозяй­ственная торба с оригинальным дизайном становится объектом внимания, побуждая других покупателей отказываться от одноразовых пластиковых пакетов. Это хоть и малое, но важное начинание».

Но, можно ли каждую такую альтернативную торбу считать экологичной и дружественной по отношению к природе? Оппоненты экоторбы утверждают, что, мол, хотя ей и не придется разлагаться на свалке более двухсот лет, как полиэтиленовым пакетам, однако использовать приставку «эко-» в отношении таких сумок зачастую можно с большой натяжкой. По мнению особо озадаченных защитников экологичности, самая «правильная» торба должна быть изготовлена только из натуральных волокон, например, органического хлопка или конопли, выращенных без применения пестицидов и специальных удобрений. Она не может быть обработана отбеливателями и химическими красками, что приводит к дополнительному расходу воды и ее загрязнению. Ни о каком упоминании «Made in Chinа» тоже не может быть речи — танкерная транспортировка «сжигает» огромное количество топлива, что опять же приводит к загрязнению окружающей среды. Плюс этические моменты, связанные с использованием дешевой рабочей силы или детского труда. Оптимальный вариант — сумка, произведенная в той стране, где будет продаваться, с учетом всех вышеуказанных условий.

Однако идеалистов в нашем неидеальном мире пока мало. И в борьбе с нерациональным потреблением пластиковых пакетов сегодня применяются все известные и доступные способы. Взять, к примеру, переработку ПЭТ-бутылок. Компанию ChicoBag не смущает тот факт, что ее сумки не из органического волокна. Наоборот, гордо сообщает на каждой этикетке: «Эта сумка сделана из семи пластиковых бутылок!». Всем понятно, что материалы, которые прошли повторную обработку и могут быть многократно рецик­лированы — не менее бережливый и «зеленый» подход. Под брендом Ecoist изготавливаются сумки из конфетных оберток, продуктовых упаковок и лимонадных этикеток, давая им, таким образом, второй шанс на потребление. Немало компаний шьют свои торбы из «вышедших в тираж» билбордов, используя в качестве материала виниловое или брезентовое полотно рекламных щитов. В целом, каждый третий производитель экоторб, помимо натуральных материалов, берется использовать многие другие. «Все ткани, кроме проверки на прочность и качество, изучаются на предмет максимальной экологичности, — объяснила «ВД» Белинда Клаес, менеджер по развитию компании Enviro­sax (Германия). — Для этого у нас работает специальная группа, которая проверяет материал на наличие ядовитых веществ, тяжелых металлов и пр.»

И все же одной сумки мало, чтобы перейти на сторону экопотребления. Хотя большие перемены, как известно, начинаются именно с маленьких шагов. 


Причины лояльности к экосумкам
(данные: EPA, другие источники)
На каждые пять сумок, розданных в супермаркетах, приходится четыре полиэтиленовых пакета.
Ежегодно в мире используется от 500 млрд до 1 трлн пластиковых пакетов, что значит один миллион в минуту.
Только 1% полиэтиленовых пакетов перерабатывается, остальное накапливается на свалках.
Страны, объявившие бойкот пластиковым пакетам Европа: Ирландия, Бельгия, Франция, Швейцария, Дания, Германия, Италия, Швеция, Мальта
Азия: Япония, Пакистан, Индия, Южная Корея, Сингапур, Китай, Турция, Бангладеш, Западная Бенгалия, Тайвань, Филиппины
Африка: Танзания, Руанда, Сомали, Ботсвана, Уганда, Занзибар, Эфиопия, Кения, Самоа, Бутан
Океания: Австралия, Папуа-Новая Гвинея 

Ольга Володченко | ВЛАСТЬ ДЕНЕГ Май 2009, (№227) 

http://www.vd.net.ua/rubrics-7/13834

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Кримські екологи запропонували два підходи до поводження з побутовими відходами

Кримські екологи запропонували два підходи до поводження з побутовими відходами
Про це повідомила на прес-конференції керівник інформаційного відділу Кримської республіканської асоціації «Екологія і мир» Ірина Кучуркіна. На її думку, на сьогодні є нераціональним захоронення та спалювання сміття, оскільки перший метод – це «середньовічний шлях» вирішення проблеми, а другий здатний викликати викидом отрути діоксину і утворення шлаків і попелу, шкідливих для здоров'я.
І. Кучуркіна запропонувала два найбільш прийнятних варіанта вирішення проблеми, які використовуються в розвинених країнах. Це концепція комплексного управління відходами та концепція «Мета-Zero-Waste». Перший метод передбачає первинне скорочення відходів, в тому числі, зменшення при виробництві упаковок, в яких продається товар, а також вторинне скорочення. При вторинному скорочення здійснюється сортування, повторне використання і переробка відходів. При цьому в жодному разі на звалища із загальним сміттям не повинні потрапляти токсичні відходи, такі як батарейки, зламані мобільні телефони, свинцеві акумулятори. Приміром, у Японії сміття сортується по 30 різних категоріях, і переважна кількість тари переробляється і використовується повторно.
Друга концепція «Мета-Zero-Waste» багато в чому розрахована на виробників. Тобто, ще до початку виробництва товару кожен виробник повинен знати, як він його буде утилізувати і як створити найбільш безпечну упаковку для товару. Небезпечні або непридатні для переробки матеріали потрібно відхиляти ще на стадії проектування.
І. Кучуркіна зазначила, що ці концепції були озвучені на загальнокримських громадських слуханнях «Відходи: рішення і дії» у Сімферополі 26 травня.
За матеріалами http://e-crimea.info

Пластикоманія

Коли вигадали пластик, його вважали дивом – це безперечно був матеріал майбутнього. Дерево, камінь і тканина мали обмежений термін існування, тому існувала потреба у новому, дешевому і простому у використанні матеріалі для виробництва товарів. Століттям пізніше було б неможливо уявити наше суспільство без пластика. Дивовижний матеріал, придатний не лише для сировини, товарів та упаковки, але й для мистецтва. У подорожі, що розтягнулася на три роки і п'ять континентів, Ян Коннехер досліджував вплив пластика. Врешті-решт, матеріал має величезний недолік, оскільки він не розкладається, і багато країн його не переробляють і не використовують вдруге.
Це означає, що більшість предметів, зроблених з пластмаси в минулому столітті досі зберігається на землі. Коннехер свідчить про те, що сліди цього матеріалу можна знайти навіть у шлунках морських тварин, а це значить, що пластик потрапляє до харчового ланцюга. Ми також дізналися про те, що пластик може бути не на таким вже безпечним, як вважалося. Все ж таки лишається надія, оскільки ряд компаній пропонують пластик, що розкладається біологічним чином на сто відсотків. Проте традиційна пластикова промисловість дуже потужна і не збирається здавати свої позиції без бою.



КАНАДА2008, 52’,
кольоровий, документальний
Режисер: Ян Коннехер
Автор сценарію: Ян Коннехер
Оператор: Ян Коннехер, Ґед Райхман
Композитор: Олівер Джонсон
Виробництво: Ian Connacher for Cryptic Moth Productions Inc
У ролях: Ян Коннехер
http://www.kievfilmfest.com/ua/the_festival/films/out_of_competition/film11/

МСЗ - помойка на небе (Greenpeace) - відео