§ TURTLE NEWS: [WASTE] Мінекології погодило закриття Грибовицького сміттєзвалища

Фото: Грибовицьке сміттєзвалище
Джерело: ZAXID.NET

Міністерство екології та природних ресурсів України надало позитивний висновок щодо розв'язання екологічної проблеми експлуатації Львівського сміттєзвалища та сховища кислих гудронів у с. В. Грибовичі Жовківського району.

Про це йшлося  на нараді у Львівській ОДА 29 серпня, повідомили ZAXID.NET в прес-службі облдержадміністрації. На нараді з інформаційним повідомленням виступили Львівський міський голова Андрій Садовий заступники Львівського міського голови Володимир Шевчук та Олег Синютка.
Зокрема, під час наради повідомлено, що укладена угода з Міжнародною фінансовою корпорацією щодо підготовки проектних пропозицій будівництва об'єкту поводження з твердими побутовими відходами. Напрацьовано з ДП "Укрекоресурси" питання, пов'язане з фінансуванням монтажу сміттєсортувальної лінії на території ТЕЦ-2 у м. Львові.
На нараді прийняті відповідні рішення щодо термінів розробки комплексного проекту закриття Львівського сміттєзвалища за результатами конкурсного відбору виконавця робіт, заходів щодо відбору земельної ділянки під сучасний екологічний полігон, завершення фінансування з міського бюджету соціально-побутових проблем населених пунктів Жовківського району.

Джерело: 
ZAXID.NET

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Недалеко від Рівного почалося будівництво сміттєпереробного заводу


Недалеко від Рівного почалося будівництво сміттєпереробного заводу
Новий сміттєпереробний завод повинен запрацювати вже через три місяці
azregionaldevelopment.az

Недалеко від Рівного почалося будівництво сміттєпереробного заводу, на якому з відходів вироблятимуть паливо.

Міський голова Рівного Володимир Хомко повідомив журналістам, що весь процес переробки сміття в сурогатне паливо буде екологічно безпечним. 

Відкриття заводу вирішить проблему утилізації сміття, оскільки міський полігон відходів майже вичерпав свій ресурс.

Будівництво, придбання обладнання та реконструкція печей, у яких будуть спалювати сурогатне паливо, обійдеться німецьким інвесторам у 16 мільйонів євро.

Отримане паливо будуть відправляти на завод компанії Дікергоф (колишній ВАТ Здолбунівський цементно-шиферний комбінат), де його будуть використовувати у виробничому процесі.

На думку фахівців, аналогів такого сміттєпереробного заводу, який будують неподалік від Рівного, немає в жодній країні СНД, а у всій Європі таких заводів лише вісім.

Як зазначив Хомко, на сміттєпереробному заводі буде перероблятися 90% сміття, зібраного в Рівному.

Підприємство буде переробляти лише те сміття, який пролежало на свіжому повітрі не більше трьох діб. Тому зараз міська влада вирішує, що робити з тисячами тонн відходів, що накопичилися на звалищі.

Новий сміттєпереробний завод повинен запрацювати вже через три місяці і до нового року виробити перші партії сурогатного палива.

Нагадаємо, що 28 липня київська міськдержадміністрація оголосила конкурс по залученню інвесторів для будівництва сміттєпереробного комплексу вартістю 2-3 млн євро.

Згідно з повідомленням, сміттєпереробний комплекс планується розташувати в Дарницькому районі столиці по вулиці Колекторна, 44, де зараз знаходиться завод Енергія. Потужність комплексу складе 240 тисяч тонн побутових відходів на рік.

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Украинцам некуда сдавать устаревшую бытовую технику и батарейки


Видео 11.4 Мб: Пока многие украинцы просто складируют отработанные батарейки. Канал "Интер"

Использованные батарейки, лампочки и бытовая техника - угроза экологии Украины. Большинство этих опасных отходов оказываются не на специальных предприятиях по утилизации, а на свалках, говорят экологи. Токсичные вещества из них - просачиваются в грунт и воду. Почему так происходит, и могул ли сознательные украинцы принести отработавшие батарейки и лампочки в специальные пункты приема - выяснял Максим Урлапов.

Ежегодно в Украину ввозят триста миллионов батареек. Такие данные Государственной таможенной службы. На всех значок - перечеркнутое мусорное ведро. Но большинство украинцев все же выбрасывают батарейки вместе с остальными отходами. Элементы питания оказываются на свалках и полигонах - там происходит процесс их окисления.

Владимир Борейко, эколог:

- Тяжелые металлы, их соли - это очень серьезно. Ведь, собственно говоря, там буквально тысячные какие-то миллиграммы достаточны для того, чтобы свалить быка. Для окружающей среды - это прежде всего загрязнение почвы и подземных вод, для человека - это прежде всего рост раковых заболеваний.

Батарейки должны собирать отдельно и вывозить на утилизацию. Вот только точек приема - куда бы обычные граждане могли их принести нет даже в Киеве. Этот пункт сейчас работает исключительно для предприятий. Чтобы сдать сюда батарейку нужно заплатить семьдесят копеек.

Принимают здесь также системные блоки, мониторы и кинескопы. Берут за это около пятидесяти гривен за штуку. Разбирают на части вручную - и отправляют на переработку.

Максим Урлапов, корреспондент:

- Здесь вся таблица Менделеева - от драгоценных металлов - они в микроскопических количествах есть в электронных платах - до токсичных веществ в элементах питания.

По закону предприятия обязаны сдавать технику б/у на утилизацию. Но директор этого пункта сетует - большинство из них - не хотят платить - легче выбросить все на свалку. Принять технику - несколько раз просили неравнодушные к проблемам экологии киевляне. Здесь шли на встречу - в качестве исключения.

Носаченко Юрий, заместитель директора предприятия по переработке опасных отходов:

- Воодушевляет такой энтузиазм - представьте себе - не выбросить возле дома в контейнер, а привезти его через весь город.

Над тем, чтобы в Киеве все же появились пункты приема опасных отходов - работает столичная администрация. Пока все на этапе сбора информации и разработки проектов.

Владимир Казачук, заместитель начальника главного управления комунального хозяйства КГГА:

- Схема - вона скаже, що на такий то район з такою-то кількістю населення де по нормативам повинна накопичитися тако-то кількість цих відходів, повинна бути така-то кількість, яка збере ось скільки-то.

А пока многие украинцы просто складируют отработанные батарейки, лампочки с ртутью и неисправную технику. Киевлянин Игорь Сериенко - иногда даже подбирает батарейки на улице.

Так Игорь делает уже десять лет. Его квартира давно бы превратилась в склад. Но он избавляется от батареек, когда ездит за рубеж. Показывает фотографии - он с родственниками в Европе бросает батарейки в ящики, специально установленные во всех крупных магазинах. Или же - к каждому двору подъезжают специальные машины, чтобы забрать у жителей опасные отходы. Так, например - это происходит в Брюсселе.

Этьен Корнесс, представитель организации по сбору мусора "Чистота Брюсселя":

- Жители столицы должны сортировать мусор по закону. Если они закон нарушают, то платят штраф - от 62-х до 625-ти евро.

Но начинали европейцы не со штрафов, а с массовой кампании - через газеты, радио и телевидение - им разъясняли - выбросишь батарейку в урну - будешь пить отравленную воду.

Максим Урлапов, Вадим Свиридонов, "Подробности", Телеканал "Интер".

§ TURTLE NEWS: [WASTE] У Рівному визначили, хто будуватиме сміттєпереробний завод.

Участь у першому турі тендера взяли 11 організацій з Рівного, Львова, Києва. До другого туру потрапили 4 організації.

27 липня 2011 року відбулося розкриття тендерної пропозиції щодо будівництва сміттєпереробного заводу в Рівному тендерною комісією у складі Мюллера Конрада – генерального директора "УКРЕКО-ІНДАСТРІ", Естремського Сергія – директора "УКРЕКО-ІНДАСТРІ", Євтушенка Святослава – координатора будівництва сміттєпереробного заводу та представників підприємств – претендентів на перемогу в тендері з будівництва сміттєпереробного заводу в Рівному. 

Участь у першому турі тендера взяли 11 організацій з Рівного, Львова, Києва. До другого туру потрапили 4 організації (ТОВ "Комфорт-Еко" м. Рівне, ТОВ "Екорембуд" м. Рівне, ТОВ "АВР" м. Львів, ТОВ "Промбуд 3" м. Рівне), що запропонували найкращі тендерні пропозиції.

Процес визначення переможця тривав близько двох тижнів. Сьогодні 9.00 підписано договір генерального підряду, за яким сміттєпереробний завод у Рівному будуватиме ТОВ "Промбуд 3" з Рівного.
http://www.ogo.ua/articles/view/2011-08-11/29661.html 

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Днепропетровская ОГА построит в области три завода по утилизации бытовых отходов

Днепропетровская областная государственная администрация планирует построить в области три завода по сортировке и утилизации твердых бытовых отходов, заявил заместитель председателя Днепропетровской облгосадминистрации Геннадий Темник, сообщили в пресс-службе администрации.

В частности, в Днепропетровске планируется создать два региональных мусороперерабатывающих комплекса. Комплекс «Правобережный», мощностью 500 тыс. тонн в год, будет обслуживать правобережную часть Днепропетровска. Ориентировочная площадь земельного участка комплекса - 18-22 га. Комплекс «Левобережный» мощностью 200 тыс. тонн в год, будет обслуживать левобережную часть областного центра, а также северную часть города Новомосковск. Ориентировочная площадь земельного участка, на котором расположится комплекс, - 10-15 га. Третий, мусоросжигательный завод, планируется построить в Кривом Роге. Предполагается, что он при сжигании твердых бытовых отходов будет выделять тепловую энергию, которая частично будет обеспечивать систему теплоснабжения города.

В данный момент Днепропетровская ОГА проводит публичный выбор стратегического партнера в сфере обращения с ТБО.
«Сегодня проводим публичный выбор стратегического партнера Днепропетровской области для реализации масштабных проектов в сфере обращения с отходами на основе экспертных оценок», - сказал Г.Темник. Он отметил, что на основании презентаций участников проекта эксперты изучат представленные материалы. После этого, по словам заместителя председателя облгосадминистрации, по оценкам экспертов будет избран стратегический партнер Днепропетровской области в сфере обращения с ТБО.
В ходе совещания свои предложения по утилизации ТБО представили: компания Biogasprom AB, EcoEnergy Scandinavia, ООО «Корпорация восток запад спецстрой»; компания Lennox, ООО «Весь мир»; компании ArrowBio-Ukrainе; инновационно-инвестиционная компания «Альтэнерго».

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Рівненські науковці планують законсервувати сміття туфами [+Відео]

Його там аж 5 мільйонів тонн — назбираних протягом півстоліття. Нове ж сміття перероблятимуть на сміттєпереробному заводі.

Двадцять два гектари під сміттям за три кілометри від обласного центру — гарне місце підзаробітку. Сюди от уже 18 років, мов на роботу, приходить 73-річна пенсіонерка. Каже: 983 гривні пенсії бракує. А за тиждень у непотребі можна назбирати паперу, пластику, металу й скла на 250 гривень. Уже цієї осені підзаробіток зменшиться. Половину рівненського сміття возитимуть на сміттєпереробне підприємство. Воно з'явиться за деревами. Почати спорудження планують за тиждень-два.

Сміттєпереробне підприємство постане за кошт німців. 16 мільйонів євро товариство, яке спеціалізується на виробництві цементу та бетону, вкладе у модернізацію печей на підприємстві "Волинь-Цемент", будівництво та оснащення, власне, сміттєпереробного заводу й сміттєві баки та сміттєвози, — пояснює координатор проекту.

Начальник комунального підприємства, яке не має стосунку до виробництва цементу, але вивозить сміття з іншої половини міста, мудрує на тим, де висипати непотріб. За два роки його договір закінчиться.



У санстанції кажуть: екологічної загрози від сміттєзвалища немає, регулярно на дослідження беруть проби ґрунту й води.

Ті, хто живуть за 300 метрів від смітника, теж на якість питної води не нарікають.

А щоб не було шкоди ще й від газу метану, який утворюється у смітті, рівненські науковці ще чотири роки тому пропонували накрити звалище природним абсорбентом — туфами.

Туфів на Рівненщині вистачає, каже професор. Затрати із туфом порівнює із затратами на землю та глину, якими пересипають непотріб на звалищі.
Категорія: Новини > Регіон
Автор: Джерело: "Рівне 1"
http://www.ogo.ua/articles/view/2011-08-04/29587.html

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Влада більше не буде травити киян димом від сміття

Київ планує звести до мінімуму спалювання сміттєвих відходів. Про це сказав начальник Головного управління управління комунального господарства КМДА Дмитро Новицький.

«Наша ідеологія зводиться до того, щоб застосовувати спалювання сміття лише в окремих випадках, як виключення», - зазначив Новицький.

За його словами, будівництво нового сміттєспалювального заводу є нереальним та нерентабельним проектом.

Нагадаємо, попри всі протести сміттєспалювальний завод розташований у Києві на Уманській, який закрили ще наприкінці минулого року, знову запрацює, однак за іншою адресою. Він працюватиме на території залізничної станції Київ-Волинський.

За матеріалами: «УНН».

Київ.comments.ua

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Вінницю завалить сміттям? Будівництво нового сміттєзвалища під питанням

Будівництво нового сміттєзвалища під питанням 5676

A A A
Размер шрифта:
Питання про те, куди Вінниця буде складати своє сміття, знову відкрите. Жителі Людавки, села, де мають будувати сміттєзвалище і сміттєпереробний продовжують протестувати проти такого сусідства. Тим часом із підписами на дозвільних документах відбувається щось дивне. А комісія, яка розглядала законність будівництва, знайшла численні порушення.

Спорудження нового сміттєзвалища у Людавці, яке мало б порятувати Вінницю від сміття, під загрозою. Дозвільники документами на будівництво жонглюють у Києві.

Нові пристрасті навколо майбутнього полігону закипіли з вини Міністерства екології. Спочатку там відкликали підпис свого вінницького еколога під документом на будівництво полігону. Без такого підпису містобудівне обґрунтування втратило силу. Потім Мінекології відкликало... відкликання підпису. Заступник міністра, пан Мормуль, підписав новий документ про те, що будівництво сміттєпереробного заводу на території Людавської сільради не суперечить чинному природоохоронному законодавству.

Тим часом керівник Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Юрій Дубовий уже встиг поінформував голову обласної ради про те, що містобудівне обґрунтування втратило чинність. Жителі Людавки і навколишніх сіл, нарешті відчули себе переможцями. Втім, дарма.

Як уже повідомляла «20 хвилин» (01.08.2011), представники трьох територіальних громад, які межують з майбутнім полігоном – Людавки, Куриловець та Почапинець - провели ще одну акцію протесту біля приміщення обласної влади.

Три села протестували

- Відкликання підпису чиновника вважаємо своєю, хай невеликою, але перемогою, - каже сільський голова Людавки Роман Пашковський. – Для нас дуже важливо, що нарешті в Києві хоча б вникли у суть справи, дослухалися до голосу людей. Бо ж тут нас мало не щодня переконують, що всі документи відповідають чинному законодавству. Та ще й звинувачують у тому, що підбурюємо людей на акції протесту. Як керівник громади, не можу стримувати людей захищати своє Конституційне право на можливість жити в екологічно чистих умовах.

На час розмови керівник сільради ще не знав про те, що міністерські чиновники уже повністю змінили свою думку.

На черговій акції протесту, що відбулася у Вінниці біля будинку облдержадміністрації, сільського голови Людавки не було серед його односельців. Земляки кажуть, що його так залякали, що навіть заяву забрав із суду. Роман Пашковський звернувся з позовом до суду, щоб визнати недійсним договір про передачу землі під завод і полігон. Та невдовзі відкликав свій позов. Те саме зробив ще один голова села Курилівці.

Читали вірші

Крім земель цих сіл, поблизу лісу знаходиться територія села Почапинці. Представники цих трьох громад з плакатами в руках вимагали у обласної влади захистити їхні права, не дати можливості паплюжити лісові угіддя. Серед мітингуючих були і жителі дачного містечка. Його територія найближче прилягає до майбутнього смітттєзвалища.

Хоч сільського голови Людавки на мітингу не було, його ім'я згадували неодноразово. Перехожим роздавали написаний головою вірш на знак протесту будівництва екологічно небезпечних об'єктів на території села. Читали його і на мітингу.

Комісія проти будівництва

Після звернення жителів названих сіл до обласної ради, її голова Сергій Татусяк розпорядився створити комісію. Члени якої уважно вивчили питання і виявили низку порушень. Про це говорили під час згаданого мітингу. Щоправда, розмова відбувалася не на вулиці, а в залі облради, куди запросили представників від громади. Голова комісії, депутат облради Микола Андрусишин уточнив, що висновки комісії, це ще не висновки облради. Але порушень виявили більш ніж достатньо. Починаються ці порушення з розпорядження колишнього голови облдержадміністрації за №70 від 18.02.2010 року. Цим документом надано у постійне користування управлінню комунального господарства міськради земельну ділянку площею 148,8 га на території Людавської сільради.

- Тодішнє керівництво обласної адміністрації тим самим перевищило свої повноваження, - сказали в комісії. – По-перше, відсутній документ про надання згоди Міністерства оборони на передачу землі. По-друге, Кабмін надав дозвіл тільки на передачу майнового комплексу, а не землі. Тим часом обласна адміністрація посилається саме на цей урядовий документ. Хоча про землю там нема ні слова. Земля дотепер знаходиться у розпорядженні військового відомства.

Інтереси місцевих не врахували

Тоді ж обласна адміністрація допустила ще одне грубе порушення: змінила цільове призначення згаданої земельної ділянки. Перевела ділянку із категорії земель оборони, заліснених різними породами дерев, до земель промислового призначення. Вирішення такого питання, за законом, віднесене тільки до компетенції Кабміну.

Не згадувалося на засіданні комісії тільки про новий наказ Мінекології. Про його існування журналіст дізнався у міськраді. Однак нікого з міськради під час обговорення питання не було. Там кажуть, що не мали з цього приводу запрошень. А в комісії - що повідомляли про засідання.

Порушення законодавства виявила також прокуратура області. Голові Жмеринської райдержадміністрації Юрію Твердохлібу внесено подання про порушення законодавства під час проведення громадських слухань. Зокрема, зазначено, що організатори слухань не врахували інтереси місцевих територіальних громад. А їхніх представників навіть позбавили можливості брати участь у голосуванні.

- У нас є інформація про те, що дане питання знаходиться на контролі у Генеральній прокуратурі, – сказав один з членів комісії.

Коментарі

Микола Андрусишин, голова комісії з вивчення питання законності будівництва сміттєпереробного заводу і сміттєзвалища на території Людавки:

- Комісія виявила дуже багато порушень. Дивно, що їх допустили посадовці високого рангу. Хоча ніхто з них не поніс за це відповідальності. Ми за те, щоб місто мало і завод, і новий полігон для відходів, бо це одна з найважливіших проблем. Але ж робити це треба на законних підставах, а не так, як в даному випадку – з порушенням діючих законів.

Вражає, наскільки зухвало знехтували думкою людей. Жмеринські керівники повідомили, що «думку людей враховано», насправді учасникам слухань навіть не дали можливості взяти участь у голосуванні. Висновки комісії будуть направлені у Кабінет Міністрів, у компетенції якого знаходиться вирішення питань передачі земель Міністерства оборони у комунальну власність. Члени комісії, це посадові особи, які наділені повноваженнями контролю за використанням та охороною земель. Приємно відзначити, що більшість членів комісії підтримують зроблені висновки.

Ігор Корольчук, директор міського департаменту благоустрою та комунального господарства:

- Міністерство екології скасувало свій наказ про відкликання підпису, у зв'язку з тим, що набув чинності закон «Про регулювання містобудівної діяльності». Тобто, екологи підтвердили свій попередній висновок про те, що використання земельної ділянки на території Людавської сільради для будівництва сміттєпереробного заводу та створення комплексу по знешкодженню побутових відходів не суперечить природоохоронному законодавству. З приводу інших порушень, вони дійсно є, але незначні.

За словами співрозмовника, у даний час триває пошук коштів на розробку проектно-технічної документації для будівництва заводу і комплексу у Людавці.

- Ведемо переговори з представниками інвесторів, - додав Ігор Корольчук. – Угоду підпишемо з тими, хто запропонує найбільш вигідні умови. Наміри про співпрацю у спорудженні такого важливого для міста об'єкта уже висловили представники однієї відомої компанії з Німеччини.

http://vn.20minut.ua/news/10203322

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Про бізнес «на смітті»

Євген РОМАНЕНКО: На відходах міста з населенням у 300 тисяч можна щороку заробляти мінімум один мільйон доларів

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

 

Незабаром за українським сміттям стежитимуть із космосу. Про це вчора на прес-брифінгу повідомив міністр екології та природних ресурсів України Микола Злочевський. За його словами, очолюване ним відомство розробило програму космічного моніторингу, яка дозволяє контролювати появу несанкціонованих звалищ. Ознайомитися з планом реалізації й завданнями, які Мінприроди хоче розв'язати таким шляхом, можна буде вже у вересні цього року.

Тим часом уповноважене урядом державне підприємство «Укрекоресурси» працює над тим, щоб ці несанкціоновані звалища взагалі не утворювалися. До того ж, там сподіваються, що в найближчому майбутньому Україна зможе повторити досвід Японії і позбутися навіть легальних сміттєвих полігонів. Щоб бажане зробити реальним, потрібно не так вже й багато — усього лише виховати в населення господарське ставлення до відходів. Роздільне збирання сміття має стати нормою життя, а переробка вторсировини — джерелом доходу для державного бюджету.

Як в Україні можна робити гроші зі сміття та хто і як сьогодні заробляє на відходах, «День» запитав у директора державного підприємства «Укрекоресурси» Євгена РОМАНЕНКА:

— У яких регіонах України маємо найбільшу проблему зі збором та утилізацію сміття?

— У густонаселених. Зокрема, найбільше запитань сьогодні викликає Київ і Львів. Основною причиною такого становища є недосконала система збирання сміття — разом із твердими побутовими відходами збирають будівельні, органічні тощо.

Нині система роздільного збирання сміття налагоджена лише в 53 населених пунктах України. А лише у вісьмох працюють сміттєсортувальні лінії. Ці потужності дозволяють переробляти та утилізувати лише 7% побутових відходів. Тимчасом як у світі є країни, які вже досягли показник майже 100%. От наприклад, у Німеччині, США, Японії полігонів сміття взагалі немає. У них утилізують 97% сміття. Лише 3—5% особливо шкідливих відходів утилізують спецметодом, усе інше йде на переробку. Що ж до України, то якщо ми в найближчому майбутньому вийдемо на 30%, то це буде фурор.

А для цього нам треба активніше залучати імпортерів і виробників товарів у тарі й упаковці, як це роблять сьогодні країни ЄС.

— Я так розумію, саме це очолюване вами державне підприємство «Укрекоресурси» і має робити?

— Так. У нас багато напрямів роботи. І один з основних — робота з іноземними виробниками. Сьогодні кожен імпортер повинен укласти з нами угоду, відповідно до якої наше підприємство зобов'язується відшукати, відсортувати й утилізувати упаковку його товару, а він — оплатити цей процес. Близько 98% товарів, які перетинають український кордон, мають упаковку. Таким чином, наше підприємство отримує близько 10 мільйонів гривень щомісячно.

За такою ж схемою ми повинні працювати і з внутрішнім товаровиробником. Відповідне законодавство зобов'язує кожне підприємство, яке виробляє товари в Україні, укладати з нами угоду. Однак, як завжди, у нас є певна колізія: законодавство, звичайно, зобов'язує, проте не передбачає санкцій за невиконання вимог. Тобто угоду з нами підприємець укладає добровільно. Якщо ж він цього робити не хоче, ми не спроможні його примусити.

— І скільки вітчизняних товаровиробників уже уклали угоди з вами?

— Близько 3%. Більшість із них працює на експорт, тож мусить виконувати вимоги дотримання екологічних норм. Звичайно, є й такі, що укладають ці угоди з якихось патріотичних почуттів.

— А які це галузі?

— Усі потроху. Важко сказати конкретно. Адже поки що це аматорська справа. Ми пробували зробити це більш системно й цивілізовано, провели декілька нарад із губернаторами, розповідали, що можемо допомогти поставити потрібну техніку, навчити, як заробляти для міста на відходах. Усі кивають головами, обіцяють завтра ж за це взятися, зібрати директорів підприємств, які працюють в регіоні, але далі — нічого: справу чомусь спускають на гальмах. За два місяці, поки я працюю на цій посаді, ми об'їхали з десяток областей, а справа ще й досі не зрушила з мертвої точки...

— Можливо, державі треба ввести санкції для внутрішнього виробника, який відмовляється укладати вищезгадані угоди?

— Ця медаль має два боки. З одного боку, це можна зробити, але виникає питання, наскільки це буде правильно. Адже, по суті, це буде додатковий «податок». Тому одразу викличе хвилю обурень і протестів. Звичайно, тут треба вольове політичне рішення.

З другого боку, держава повинна прозоро звітувати, як саме вона витрачає зібрані в підприємців кошти. Бо мені сьогодні часто доводиться спілкуватися з власниками підприємств, а вони у мене допитуються: « А ти реально сортуєш сміття, ти реально це все робиш?».

Тому тут стоїть завдання, по-перше, показати виробнику, що сміття справді збирають, сортують і утилізують. І тоді вже можна приходити й казати: «Дивись, воно працює».

Інше питання — з виробниками, які працюють із тетрапаківською упаковкою. Це досить цікава сировина, вона не є макулатурою. У всіх, хто працює з вторсировиною, сьогодні склади забиті цією упаковкою, бо в Україні її не перероблюють. А в Україні працює п'ять чи шість виробників, які упаковують свій товар у таку упаковку, і вони категорично не згодні нам платити. Тому ми думаємо над пропозицією, щоб ці виробники склалися й купили разом техніку, яка перероблює цю упаковку, тоді держава не матиме до них жодних претензій.

Адже я, наприклад, нещодавно спілкувався з адміністрацією одного з українських заводів мінеральних вод, так вони самі закупили установку для переробки ПЕТ-пляшок. І тут виникає логічне запитання: навіщо їх «душити» платежами й угодами, якщо люди і так виконують свої зобов'язання?

Тобто державі треба чітко визначитися: промисловець, який виготовлює товар, а потім на своїх потужностях переробляє своє «сміття», — герой, і з нього гроші не беремо, а решта, хто цього не робить, мають або самостійно купити цю установку, або платити державі. Це нормальний цивілізований підхід.

ФОТО КОСТЯНТИНА ГРИШИНА / «День»

 

— Ви отримуєте дотації з держбюджету?

— Ні. Ми на 95% сьогодні живемо за кошти, які збираємо від імпортера.

— Умовно кажучи, ваш бюджет на рік становить близько 120 мільйонів гривень. У масштабах України це достатня сума для «роботи зі сміттям»?

— Звичайно, що ні. Крім того, з цих 120 мільйонів гривень ми ще сплачуємо податки. Та й якщо розділити ці 120 мільйонів гривень на 24, то отримаємо по три мільйони на область. Не забуваймо, що це річний бюджет. Це, фактично, мізерна сума.

— І що за цю «мізерну суму» ви плануєте зробити за рік?

— Уряд поставив перед нами завдання забезпечити технікою зі збирання, сортування й утилізації сміття всі українські міста. Одна з найголовніших задач — роздільне збирання сміття. Якщо для європейця кинути скло в окремий контейнер, макулатуру — в інший, а залишки їжі — у третій уже давно на рівні безумовного рефлексу, то для українця — це ноу-хау. Якщо у великих містах та обласних центрах мешканці хоча б чули про таке поняття й бачили ці «бачки», то для периферії роздільне збирання сміття — terra incognita. Тому наше завдання на цей рік — закупити техніку, яка дасть можливість охопити якнайбільше регіонів України з метою системного запуску механізму роздільного збирання сміття.

Наших сил, звичайно, для цього недостатньо, та й винятково державним коштом цю систему запустити нереально. Тому ми залучаємо бізнес. Ще одне наше завдання — показати, що галузь — дуже прибуткова.

— Тобто в Україні є своя «сміттєва мафія»?

— Ну, «сміттєва мафія» так красиво лунає, одразу ж згадується Італія. Я зараз не можу сказати, що це мафія. Кожен грає у свою маленьку гру, як тихенько поцупити тисячу доларів... Тобто немає великої компанії-монополіста, яка серйозно переробляє відходи, закуповує, відпрацьовує й продає...

— А ви порахували, скільки можна легально заробляти в Україні в «сміттєвому» бізнесі?

— Якщо взяти, наприклад, місто з населенням в 300 тисяч (приблизно Чернігів чи Кіровоград), достатньо купити два «комплекти» техніки: 1200 контейнерів, два сміттєвози й сортувальна станція. Коштуватиме це близько 15 мільйонів гривень. У середньому, якщо все робити нормальним господарським методом, то це «обладання» може давати обіг 15 мільйонів гривень на рік. Чистий прибуток після вирахування оплати праці й інших адмінвитрат, за нашими підрахунками, становитиме близько одного мільйона доларів на рік. Тобто можна одночасно заробляти пристойні гроші й робити дуже корисну справу для країни.

— Ось, наприклад, я хочу переробляти сміття, із чого мені треба починати, до кого звертатися, на яку підтримку я можу розраховувати?

— Ви звертаєтеся до місцевої влади й до нас. Якщо місцева влада вам піде назустріч, вам потрібна буде відповідна техніка для збирання, сортування й утилізації відходів. Тут вам може допомогти наше підприємство. Ви звертаєтеся до нас, і ми передаємо вам техніку в оренду. За це ви нам щомісячно сплачуєте відповідний відсоток і працюєте. Мешканцям, місту й екологам — усім добре. І вам добре: ви ще й гроші заробляєте.

— Яка сума потрібна, щоб розпочати «сміттєвий» бізнес?

— Точно сказати дуже складно. Це як торгувати: можна поставити кіоск, можна стояти на ринку, а можна відкрити бутік...

— А чому б вам, як державному підприємству, самим не заробляти на смітті?

— Ми опрацьовуємо питання, щоб отримувати не просто платню за оренду наданої техніки, а відсоток з прибутку. Це один із механізмів, як держава може заробляти. А другий — самим викупати у бізнесу вторсировину й продавати її на експорт. Тут ми й імпортерам покажемо, що виконуємо те, за що беремо з них гроші, і підзаробимо. Адже, наприклад, тонна пластикової пляшки сьогодні коштує близько 5—6,5 тисячі гривень. На кілограм потрібно приблизно 24 пляшки. А якщо цю пластикову пляшку подрібнити, то коштуватиме ця сировина вже 8—9 тисяч гривень за тонну. А якщо вона відправляється на експорт, то її вартість одразу зростає ще вдвічі. Крім того, бажаючих купувати українську вторсировину — маси. Зараз ми її продаємо для Китаю, Туреччини, Росії, Західної Європи, Америки.

До нас на позаминулому тижні приїжджали представники США. Вони хочуть купувати до 50 тисяч тонн вторпродукції на місяць. А от якщо в нас тонна ПЕТ-пляшок коштує 6,5 тисяч гривень, то в США — 2,5 тисячі доларів. Адже ПЕТ-пляшка — це нафта, ціна якої зростає. А з переробленого пластику можна зробити все що завгодно, зокрема для ЖКГ: пластикові лавки, труби... І це за собівартістю вийде набагато дешевше, ніж «класичне» виробництво.

— Ви вже декілька разів підкреслили, що в Україні ніхто зі сміттям не працює. Чому?

— Працюють, але на аматорському рівні. У кожній області є 5—10 організацій, які купують вторсировину. Є «хлопці», які скинулися грошима, купили макулатуру й швиденько знайшли, хто в них її купить на три гривні дорожче, продали, й на тому бізнес закінчується.

Ми за 20 років незалежності нічого нового не придумали, а, навпаки, довели цю систему до ганебного стану.

За 20 років держава повністю пішла з цього ринку, ми не регулюємо ці процеси, ми не збираємо цю вторсировину, не заробляємо на цьому коштів. Чому? Важко відповісти. Я за ті два місяці, що тут працюю, об'їхав пів-України. Таке враження, що в плані роботи з відходами, ми живемо в якомусь минулому часі, як мінімум у позаминулому столітті.

— А скільки Україні ще знадобиться часу, щоб змінити ставлення до сміття: рік, два, десять?

— Я так не прорахую, особливо зі специфікою нашої держави. Тут можна робити довго, а можна поміняти завтра, якщо прем'єр підпише якесь розпорядження.

— Щоб це в майбутньому не лишалося на аматорському рівні, як зараз, має бути стратегічний план. Він є?

— Ми хочемо й зараз, опрацьовуємо разом із науковцями. Наразі є державна екологічна академія післядипломної освіти та управління, яка давно працює в цій галузі, але ні стратегії, ні концепції роботи зі сміттям в Україні сьогодні, фактично, немає. Але до кінця року треба підготувати разом з екологічною академією концепцію роботи з твердими побутовими відходами. Тому що це не тільки ми кажемо «макулатура», а й, наприклад, старі машини в кожному дворі: я до цього працював головою Подільського району, і в нас була величезна проблема взимку. Бо в людей залишилися ці старі «Москвичі», які гниють у дворах, а він незацікавлений у ньому: стоїть, ну й стоїть. А там техніка не може заїхати почистити подвір'я, туди не може заїхати швидка допомога і так далі. У нормальних країнах є чітка схема: здаєш стару машину — отримуєш знижку на нову. А оскільки знижка досить приваблива, люди починають цікавитися цим. Ще твердим побутовим відходом є автомобільні шини... Тобто це досить широкий спектр відходів. А чому зараз усе таке аматорське, бо всі діють «о, сьогодні я побігла шинами займатися, завтра я переключуся на машини, післязавтра — мастили, їх же треба також утилізувати». Тому і стоїть завдання зробити концепцію роботи з утилізації твердих побутових відходів і в цій стратегії виписати, що саме повинно робити підприємство. Умовно кажучи, якщо завтра держава ухвалює рішення, що хтось має утилізувати ці машини. Ми зможемо це робити, бо в нас є досвід, у нас є напрацювання, у нас є кадри. Це треба прописати. Далі, як ми виходимо, які календарні терміни, хто виконавці, хто співвиконавці. Таке завдання стоїть. І ми до кінця року зможемо підготувати документ і затвердити постановою Кабінету Міністрів, це буде досить серйозний стратегічний документ як мінімум на п'ять років. Щоб було зрозуміло, що Мінприроди «малює» правила, прораховує тариф, а ми збираємо цей тариф. Далі, ми працюємо на таких ринках в такій галузі. Поки що ж цього немає: хочеш — так працюй, а хочеш — так.

— Ви згадували про старі полігони. Чи є варіанти переробки сміття, яке там зберігають?

— Як система рекультивації полігонів. У нормальних країнах така система є. Проте вона фінансово затратна. Є спеціальна техніка, яка «витягує» з них придатну вторсировину, бо якщо це старий полігон, то 20—30 років тому цим ніхто не переймався, але здебільшого вибрати можна тільки метал. Бо все інше — це якийсь компост, який вже себе переробив.

Але це все хтось має оплатити. Територіальні громади, у вигляді районів, не подужають. Хоча це теж дуже серйозне, важливе питання. Або треба заводити сюди бізнес і давати йому додаткові бонуси, або державі самостійно виробити нову нормальну схему роботи з полігонами. Адже якщо провести рекультивацію останнього, звільниться до 30—40% площі. Це дуже важливо, позаяк більшість українських полігонів сьогодні перевантажено.

Алла ДУБРОВИК, «День»

http://www.day.kiev.ua/213449

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Сміття: переробити можна все

Від 35 до 45 мільярдів тонн різних відходів покривають територію України. Щороку обсяги близько восьмисот офіційних і безлічі стихійних звалищ зростають у середньому на 20 відсотків.

У той же час замість новітніх сміттєпереробних заводів, влада українських міст сприяє зведенню сміттєспалювалювальних, які забруднюють навколишнє середовище і є економічно збитковими, стверджують фахівці.
 
Неактуальне сміттєспалення
 
Наприклад, у Києві сміттєспалювальний завод, який був закритий ще минулого року, запрацює знову. А в Донецьку, попри протести місцевих жителів, міська рада винесла постанову про будівництво і експлуатацію такого заводу в Пролетарському районі міста, розповідає місцева кореспондентка Радіо Свобода.
 
Дискусія щодо будівництва заводу в Донецьку точиться вже більше року, втім, жителі Пролетарського району і екологічні організації так і не погодились на створення підприємства. За висновками експертизи, яку провели 11 громадських організацій, завод може загрожувати здоров'ю донеччан, бо призведе до викидів діоксину, чадного газу, миш'яку та інших небезпечних речовин.
 
Один із мешканців близького до будівництва району Віктор Вікулін обурений рішенням міської влади. «Мій будинок стоїть на відстані 500 метрів від того місця, де вони збираються будувати завод. По-друге, всіх нас просто отруять – не передбачається роздільний збір сміття, все підряд будуть спалювати», – говорить він.
 
Шведська фірма «Екоенерджі»  має намір інвестувати 340 мільйонів євро у цей цілком безпечний проект, зазначає міський голова Донецька Олександр Лук'янченко. «Сміттєспалювальний завод повністю безпечний, пройшов екологічну експертизу. А питання сміття щодня в Донецьку стає більш актуальним, бо вільної землі для полігонів немає». 

Спалювання однієї тонни побутових відходів дає викид до восьми тисяч кубічних метрів шкідливих димових газів,  великої кількості отруйних речовин, таких як діоксин і ртуть. Тому будувати сміттєспалювальні заводи – це кам'яний вік, говорить директор Інституту міста Олександр Сергієнко. Крім того, це економічно невигідно. Адже завдяки переробці відходів можна отримувати нову продукцію, зауважує науковець.   
 
«Цивілізовані країни давно відмовилися або відмовляються від спалювання. Адже зараз існують розробки, які дозволяють робити безвідходне виробництво. Тобто, все сміття переробляється і певним чином використовується. Виходить біофракція, добрива, паливо, дизельна фракція, бензинова фракція. Це дуже прибуткова сфера. Наприклад, у Німеччині в галузі переробки сміття обертається щорічно близько 40 мільярдів євро».
 
Гори сміття
 
Майже півтора мільйона  тонн сміття утворюється щороку лише в Києві. Тож на кожну людину припадає відповідно близько 300 кілограмів на рік.  У той же час, за оцінками екологів, в Україні переробляється лише два відсотки сміття, а спалюється – менше одного.
 
Тож більшість відходів просто накопичується, особливо у селах, де немає організованого збору сміття, говорить  голова одного з сіл Сумської області Сергій Баклан.
 
« У нас є сільське  звалище, це  визначений майданчик. Справа в тому, що зараз проблема з пластиковим сміттям – його нікуди подіти, адже воно не розкладається. У сусідньому місті є роздільний прийом скла і пластику. Але, щоб здати туди відходи, треба витратити власні кошти і час, бо в нас нема навіть централізованого  вивезення відходів до одного визначеного місце (не кажучи вже про роздільний збір). Через це більшість або спалюють сміття, або закидають яр, створюють стихійні звалища. Ми плануємо все ж організувати збір: люди знатимуть, що будуть вивозити сміття на якійсь із вулиць, і виноситимуть мішки».
 
Роздільний збір і переробка
 
Без сортування відходів і роздільного збору сміття неможлива і його переробка, пояснює директор Інституту міста Олександр Сергієнко. Тож українці повинні усвідомити необхідність правильного розподілу відходів на органічне, пластикове, скляне, високотехнологічне та інше сміття.
 
«Цей процес, по-перше, треба добре організувати. По-друге, необхідна просвітницька, громадська компанія. У Німеччині людям спочатку доплачували, щоб вони роздільно збирали і викидали сміття, а потім через певний час почали штрафувати», – розповідає експерт.
 
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ планує залучити кредит від Світового банку для фінансування будівництва сміттєпереробних заводів у десяти містах. Крім того, як повідомив в ефірі Радіо Свобода, директор Департаменту благоустрою Міністерства з питань ЖКГ Олександр Ігнатенко, за 5 останні років роздільне збирання сміття вдалося запровадити в 53 населених пунктах країни.
 
 «3% наших побутових відходів повертаємо в господарський обіг. 4% побутових відходів утилізується на трьох сміттєспалювальних заводах. Це різні міста. Це від Києва, Харкова, в яких також існує роздільний збір, до таких міст, як Южне і Миргород  (там є дійсно позитивний приклад) і Калуш».
 
На всю Україну  працює лише 30 ліній переробки сміття. За словами фахівців, такі підприємства необхідні, як мінімум, у кожному місті, населення якого понад 50 тисяч. Їх в Україні більше ста.
 
А поки сміттєпереробних заводів бракує навіть столиці. Хоча наступного року навколо Києва обіцяють таки звести 4 сучасні комплекси, на яких будуть переробляти і утилізувати тверді відходи. Крім того, Київська міська державна адміністрація оголосила конкурс із залучення інвесторів для будівництва сміттєпереробного заводу в самій столиці.

Сміттєпереробний комплекс планують розташувати в Дарницькому районі столиці на вул. Колекторній, 44, де зараз розташований завод "Енергія".
29.07.2011
http://www.radiosvoboda.org/content/article/24281131.html

МСЗ - помойка на небе (Greenpeace) - відео