У Рівному вже можуть переробляти сміття

Рівненський сміттєпереробний завод отримав можливість не лише сортувати, але й переробляти відходи. 25 травня НКРЕКП затвердила ліцензійні умови на переробку сміття. А це означає, що тепер законодавчих перепон для роботи заводу немає.

Досі на заводі, що на території сміттєвого полігону поблизу Рівного та села Бармаки, лише сортували сміття.

Нагадаємо, коли розпочинали будівництво сміттєпереробного, законодавство не передбачало ліцензування переробки побутових відходів. Але кілька років тому отримання ліцензії стало обов'язковим. 

 — Переробка дозволить зменшити кількість сміття на місцевому полігоні та виробляти альтернативне паливо,  — коментує депутат міськради Святослав Євтушенко. — Сподіваюся, керівництво заводу подасть документи на отримання такої ліцензії.

За повідомленням від депутата Святослава Євтушенка

http://rivnepost.rv.ua/lenta_msgshow.php?id=76707

До кінця року у Львові розпочнуть перший етап будівництва сміттєпереробного заводу

фото Ольги Чобіт

З деяких сміттєвих контейнерів у Львові сміття не вивозять уже місяць

До кінця 2017 року Львівська міськрада планує завершити розробку проектної документації та розпочати перший етап будівельних робіт щодо облаштування сміттєпереробного заводу. Про це у відеозверненні заявив мер Львова Андрій Садовий.

«Для початку хочу поінформувати вас про важливі етапи в ході реалізації проекту комплексного вирішення питання сміття у Львові, який ми здійснюємо за допомогою уряду Франції. Зокрема, після аналізу усіх можливих місць розташування нового сміттєпереробного заводу, компанія Egis опублікувала свій експертний висновок та рекомендує збудувати таке підприємство на території ТЕЦ-2 на північній околиці Львова. Ми зараз вивчаємо ці висновки та будемо ухвалювати власне рішення», - сказав Андрій Садовий.

Він також додав, що ситуація з вивезенням сміття зі Львова продовжує залишатись критичною, а міста Львівщини не виконують умови меморандуму.

«Хочу нагадати, що 30 травня виповнюється рік з часу трагедії на полігоні в Грибовичах. В місті буде оголошений день жалоби. У цей день на всій території міста вивісять Державний Прапор України з траурними стрічками, приспустять прапори на усіх адміністративних будівлях. Рекомендовано обмежити проведення розважальних заходів», – додав міський голова Львова.

http://zaxid.net/news/showNews.do?do_kintsya_roku_u_lvovi_rozpochnut_pershiy_etap_budivnitstva_smittyepererobnogo_zavodu&objectId=1426901

Сміттєпереробний завод зведуть на території Львова

Французькі експерти визначили ділянку для побудови сміттєпереробного заводу

Французька компанія Egis запропонувала Львову звести сміттєпереробний завод на території ТЕЦ-2. Як розповів керівник проекту Крістофер Раунд, експерти також аналізували дві інші земельні ділянки у селі Добряни, що у Миколаївському районі, та у селі Новий Яр, що у Яворівському районі. Однак, за його словами, через технічні та екологічні параметри ці ділянки не підходять для будівництва заводу.

У коментарі ZAXID.NET заступник міського голови з питань ЖКГ Сергій Бабак уточнив, що йдеться про земельну ділянку на вул. Пластовій, що у Личаківському районі Львова.

«Земельна ділянка, яка відведена ТЕЦ-2, це околиця міста. Французькі експерти скажуть, що там може бути. Комплекс з переробки сміття і, як варіант, за рахунок спалювання може бути вироблення тепло- та електроенергії», – сказав Сергій Бабак.

За словами Крістофера Раунда, наразі експерти ще не обрали технологію, у який спосіб відбуватиметься переробка львівських відходів. Паралельно французькі експерти працюватимуть також над рекультивацією Грибовицького сміттєзвалища.

Раніше ZAXID.NET припускав, що територія ТЕЦ-2 може бути використана для побудови сміттєпереробного заводу, оскільки ще 1 березня ЛКП «Львівтеплоенерго» замовило у харківського ПрАТ «Важпромавтоматика» розробку техніко-економічного обґрунтування для будівництва сміттєпереробного комплексу на території львівської ТЕЦ-2.

Нагадаємо, 17 березня Львівська міська рада підписала меморандум про співпрацю з французькою компанією Egis щодо проекту поводження з твердими побутовими відходами, зокрема підготовки комплексної системи поводження з твердими побутовими відходами, включаючи об’єкти збору, переробки, утилізації ТПВ у Львові.

З часу підписання меморандуму про співпрацю над підготовкою комплексного дослідження та стратегії міста у сфері поводження з відходами у Львові працюють фахівці французької компанії Egis.

http://zaxid.net/news/showNews.do?smittyepererobniy_zavod_zvedut_na_teritoriyi_lvova&objectId=1426591

Як не потонути у смітті: досвід Червонограда

Рік тому сталася трагедія на головному звалищі Львівщини у Грибовичах. Відтоді проблема сміття стала гостро актуальною для Львова, області та й усієї України.
Міська влада Львова й особисто мер постійно переконували, що сортувати сміття не вигідно, закрити звалище у Грибовичах неможливо, рекультивувати його захмарно дорого, збудувати новий полігон нереально, а знайти інвестора для сміттєпереробного заводу – взагалі з області фантастики. А усі, хто й пропонував свої послуги, вимагав кабальні тарифи для львів'ян, про яких так дбають чиновники.

Червоним кольором виділений чинний полігон міста Червонограда, а жовтим - місце, де планують збудувати сміттєспалювальний завод

Насправді, виявляється, сортувати відходи, збудувати сучасний полігон, знайти інвестора для сміттєпереробки та спосіб рекультивації старого звалища можливо. І це на власному прикладі доводить місто Червоноград на Львівщині, у якому не лише зробили усе те, що для Андрія Садового було неможливим, а й тепер ще й приймають сміття зі Львова.
Таким чином у Червонограді збудували перший в Україні справжній полігон для ТПВ і, виглядає , першими розпочнуть зведення сміттєпереробного комплексу на базі спалювального заводу.

Більше як 10 років тому керівництво міста Червоноград (навіть не райцентру у Львівській області) прийняло далекоглядне управлінське рішення – почати будівництво сучасного звалища для сміття. Роки напруженої роботи, і у 2012 році першу чергу полігону з усіма найнеобхіднішими об'єктами інфраструктури запустили. У квітні цього року вдалося здати в експлуатацію і цілий комплекс, який наразі не має аналогів в Україні. Справу, яку розпочав ще Петро Олійник (український політик, мер Червонограда, народний депутат, голова Львівської ОДА, - ред.) завершив теперішній мер Андрій Залівський. 
Команді нового міського голови, як би це не здивувало багатьох мерів, вдалося залучити інвестора з американсько-китайської компанії. Меморандум вже підписано, у червні планується перший транш коштів, а через чотири роки у Червонограді мають завершити будівництво сміттєспалювального заводу за аналогом підприємства у польському Білостоці з дотриманням всіх стандартів екології та вимог ЄС.
Так невелике містечко на Львівщині стало зразком для наслідування для всієї України та взірцем, який ставить у приклад іншим прем'єр-міністр України Володимир Гройсман. 
Про сміттєву казку на прикладі Червонограда у спеціальному матеріалі ІА ZIK.

Коротка довідка: Червоноград – місто обласного підпорядкування, яке становить єдину агломерацію з м. Соснівкою та смт Гірник. Він є третім в області за кількістю населення (після Львова та Дрогобича) – 81,5 тис. мешканців, і другим після Львова за густотою населення. Щоденно агломерація продукує близько 50 тонн відходів. Місто розташоване за 72 км на північ від Львова у Сокальському районі.

1

Старе звалище 

У радянські часи Червоноград не мав свого звалища. Відходи вивозили на смітники у сусідні населені пункти

«Старе звалище» Червонограда

У 1990-их роках місто, говорячи сучасною мовою, опинилося у сміттєвій блокаді. ТПВ з Червонограда відмовились приймати спочатку у Сільці, згодом у Радехові та Сокалі. Близько місяця місто вивозило сміття у Грибовичі, але робити це було надто дорого.
У 2000 році мер Червонограда прийняв рішення створити тимчасове звалище і почати будувати сучасний полігон. Сміття стали звозити на ділянку, розміром 5 га, суміжну з територією колишнього військового заводу «Зміна». Це була комунальна земля, у промзоні, у межах міста. Зараз це місце гордо називають «старе звалище».
Водночас, розпочали роботи з пошуку місця та розробки проекту побудови нового сучасного полігону для зберігання ТПВ. Ділянку для будівництва не просто полігону, а Підприємства промислової переробки побутових відходів, було затверджено у червні 2001 року. 

«Старе звалище» закрите у 2012 році разом з початком експлуатації полігону, але воно потребує рекультивації. Один з варіантів належного закриття передбачає вирівнювання тіла додатковим об'ємом сміття, обнесення його ровом та створення «об'єкта укриття», тобто спеціального технологічного купола. Вартість таких робіт становить близько 20 млн грн. Проект рекультивації розроблений, але наразі немає коштів. 
Ще одним варіантом вирішення проблеми цієї території є спалення сміття на заводі. Попередньо про це йшлося у переговорах з інвестором, але поки остаточної відповіді немає – все залежить від кінцевого варіанту проекту заводу.

«Старе звалище» Червонограда, яке діяло із 2001 року, закрито у 2012-му

2

Новий полігон зсередини

Полігон ТПВ Червонограда

За словами мера Червонограда, такого полігону, як у них, в Україні поки немає ніде. Адже перша карта (ділянка, де безпосередньо складується сміття, - ред.) робилась ще за старими вимогами, тобто з глиняним замком (захисним екраном, який перешкоджає просочуванню фільтрату у ґрунт, - ред), а вже друга і третя карти – будувались за найсучаснішими вимогами з використанням т. зв. бентонітових матів. 
Загальна площа полігону становить 7,1 га. Три карти складування мають площу 2,94 га та розраховані на 446,3 тис. м куб. відходів. Полігон розпочав роботу у 2012 році і має термін експлуатації 20 років. Вся інфраструктура полігону та його перша карта коштували близько 12 млн (близько 1,5 млн доларів). Будівництво розпочали у 2010 році, і здали в експлуатацію у 2012 році. 
 Друга черга будівництва, яка включає ще дві карти полігону, коштувала також близько 12 млн грн. Ці карти для зручності експлуатації є спареними і займають площу понад 1,7 га. 

Загальна вартість будівництва – понад 24 млн грн. З них: коштів з міського бюджету 4,6 млн, з обласного - 6,75 млн, з державного - 4,75 і 7,7 млн - з державного фонду регіонального розвитку.

 

 

 

 

 

 

Основні об'єкти полігону: 1. Перша карта складування (ділянка); 2,3. Друга і третя карти; 4. Сміттєсортувальна лінія

Полігон складається з таких частин:
- адміністративно-побутового корпусу (АПК);
- КПП з ваговою;
- ями для дезінфекції коліс транспорту;
- приймального пункту та пресу для відсортованої сміття (ПЕТ-пляшок та паперу);
- сортувальної лінії;
- каналізації та очисних споруд (дренажна труба, резервуар-накопичувач та насосна станція);
- трьох карт полігону (територій, де безпосередньо складується сміття).

Проект полігону було розроблено ПП «Львівкомундорпроект», а будівельні роботи виконувало ТОВ «Група компаній Енергомонтаж».
У квітні цього року було отримано найголовніший документ – Сертифікат, який підтверджує готовності цілого полігону до експлуатації. Це поки єдиний такий документ на цілу Україну. Для цього потрібно було подати усі документи і Акт про завершення будівництва у Державну архібудінспекцію у Київ, звідти їх передали в обласну. Львівська ДАБІ провела повну перевірку всієї документації, об'єкту та видала Акт готовності, який знову ж поїхав до Києва, а там вже видали кінцевий Сертифікат про готовність до експлуатації. Весь процес зайняв близько 1,5 року.

Володимир Рибак - директор КП «Комунальник»

Полігон перебуває у повній комунальній власності громади Червонограда. Замовником робіт виступав відділ капітального будівництва та інвестицій, який зараз очолює Петро Павлюк, а після прийому в експлуатацію на сесії міськради, він буде переданий експлуатуючому підприємству КП «Комунальник», директором якого є Володимир Рибак.

При в'їзді на полігон та при виїзді машини зважують

Поруч з вагою розміщені і яма для змивання коліс транспорту, який залишає полігон. Вона наповнена спеціальною сумішшю, яка, окрім миття, ще й дезінфікує колеса

Вага на полігоні – виробництва Львівського заводу ваговимірювального обладнання. Вона розрахована на 30 тонн. Також, якщо сміття привозять не комунальні машини, то передбачено його візуальний огляд та вимірювання дозиметром на рівень радіації. 
При зважуванні ведуть основну документацію, тобто записують дані про те, хто і скільки сміття привіз на полігон. Відповідно до цієї документації, формують рахунки та, у сучасних умовах, відстежують кількість привезеного, згідно з договорами, сміття зі Львова та регіонів області. 

 
 

Ваговий комплекс Червоноградського полігону ТПВ

Вже понад 5 років у Червонограді організовано роздільне збирання ТПВ

Преси, які працюють на полігоні українського виробництва, до речі, зроблені у Львові

Сортування відходів у місті починається ще на сміттєвих майданчиках, на яких розташовані баки чотирьох видів: для ПЕТ-тари, паперу, скла та іншого побутового сміття. 
Вміст контейнерів для паперу та пластику привозять на окремий майданчик на території полігону, де їх додатково відсортовують та пресують. Пластикові пляшки відбирають за кольором, адже кожен з них має різну вартість. Після цього їх ущільнюють та відправляють на пункти прийому вторсировини, переважно до Львова. 

Минулого року відсортовано майже 232 тонни вторсировини на суму 482 тис. грн. Цього року вже 25 тонн ПЕТу та 40 тонн скла. В масовій частці це, відносно, небагато, але в об'ємній – великий відсоток, майже половина з усього сміття!

Сортувальна лінія полігону

Багато клопоту завдає вітер, який розносить легке сміття – в основному поліетиленові пакети. Але один раз на тиждень, у четвер, на полігоні відбувається прибирання території, завдяки чому більшість цього сміття збирається

Сортувальна лінія на вигляд, як великий барабан. Спочатку трактор засипає сміття у камеру завантажування, звідки воно транспортувальною стрічкою подається до цього барабану. Він крутиться, розриває пакети та відсіває дрібну органіку. Цей відсів вивозиться на окрему купу і потім використовується, впереміш з глиною і піском, для прошарування сміття на полігоні. 
Після барабана сміття потрапляє до вагончика, у якому 8 людей вручну кінцево відсортовують сміття. Вони відбирають пластик, поліетиленову плівку, метал і скло. А решту сміття завантажують на причеп трактора, який вивозить його на утилізацію. 
Тобто сміття відсортовується на шість фракцій, лише дві з яких фактично йдуть на захоронення. І то одна з них у вигляді корисного матеріалу для перешарування.
Сортувальна лінія, як і преси, місцевого виробництва, виготовлена у Буську українсько-німецькою фірмою. 

 

 

 

 

 

 

Етапи сортування та відібрана вторсеровина

Сміття, яке пройшло сортування, потрапляє вже на захоронення на карту полігону. Тут його висипають та втрамбовують бульдозером. Вже безпосередньо на карті полігону працюють ще двоє людей, які додатково відбирають вторсировину. 
За технологією, кожних два метри сміття пересипають шаром ґрунту або інертного матеріалу. Проектом передбачено, що на звалищі може бути не більше як шість пластів сміття. 

Карта полігону – це не просто яма, в яку засипаю ТПВ. Це складна і дороговартісна інженерна конструкція.

 

На першому фото - схема карти полігону з бентонітовими матами (у розрізі) , на другому - схема завантаження та перешарування смяття

Газовідвідні колодязі на нових картах полігону, які забезпечують дегазацію сміття та унеможливлюють його загоряння

Першу карту будували ще за старими технологіями. Ізолююча подушка з глини, плівки та піску там становить близько метра. Другу та третю карти вже робили згідно з вимогами нового ДБНу, і товщина захисного екрану зменшена вдвічі. Досягти цього вдалося завдяки т. зв. бентонітовим матам, товщиною близько 5 мм – суміші на основі глини, яка з двох сторін вкрита плівкою, а зверху ще й геотекстилем. Бентоніт під дією вологи та ваги сміття ущільнюється і створює непроникний шар, який заміняє півметра глини. Таким чином, по всій площі полігону вдалося вивільнити додатковий об'єм для засипання сміття. Плівка має товщину 2,5 мм, і вона так запаяна, що не просочується. 

Зведений кошторис витрат на будівництво полігону ТПВ у Червонограді з 2001 по 2015 рік

Всі закупівлі та роботи проводила львівська фірма «Енергомонтаж», яка, до того ж, розпочала їх за власний рахунок, на свій страх і ризик.
З 12 млн, витрачених на будівництво 2-ої та 3-ої карт, 9 млн пішло на будівельні матеріали. Саме будівництво тривало три місяці.
Щасливим випадком було те, що всі матеріали були закуплені ще до зростання ціни долара, лише завдяки цьому роботи вдалося виконати в рамках кошторису.
Вдруге Червонограду пощастило наприкінці 2015 року. Тоді бракувало коштів для розрахунку з підрядником, а на бюджетній комісії в Львівській ОДА виявилось, що інший район області не може освоїти гроші, бо не завершив розробку документації. А у Червонограда всі папери були готові – і ці кошти передали для оплати за виконану роботу на полігоні.

На дні карт складування змонтована дренажна система для збору фільтрату, який стікає у резервуар-накопичувач. Тут він відстоюється, змішується з дощовою водою та побутовими стоками та перекачується на очисні споруди міста. Такий процес поводження з фільтратом передбачений технологією полігону і безпечний для довкілля.

На полігоні працює 16 людей. Окрім зарплати, вони отримують спецодяг та мають додаткові забезпечення за шкідливість праці. Заробітна плата становить близько 4,5 тис. грн. Також тут задіяні три одиниці техніки: екскаватор для завантаження сміття на сортувальну лінію, трактор для його перевезення після сортування та бульдозер, який розрівнює та втрамбовує ТПВ на карті захоронення.

3

Як виникла ідея заводу

Коли у 2012 році полігон та сортувальна лінія запрацювали, то виявилось, що він дуже швидко почав наповнюватись. Стало зрозуміло, що складування ТПВ – лише тимчасове вирішення проблеми.
Тому логічним продовженням роботи став пошук інвестора та методики будівництва сміттєпереробного заводу. Тривалий процес увінчався успіхом на початку 2016 року.

Переглянувши різні варіанти, міська влада зупинилась на способі спалення сміття, який зараз практикується у Швеції, Німеччині, Польщі та багатьох інших країнах світу.
Одним з ключових позитивів цього методу є те, що разом з утилізацією сміття можна отримати додатково теплову та електричну енергію. Тобто цей завод – це свого роду ТЕЦ, яка генерує енергію, спалюючи ТПВ. Він буде обслуговувати як Червоноград, так і агломерацію, яка входить в нього – місто Соснівку та смт Гірник.
Ще однією позитивною стороною такого методу є фактично відмова міста від споживання газу. А це, своєю чергою, зменшення залежності держави від енергоносіїв з Росії.

Відео будівництва заводу у Білостоці (Польща). Саме такий сміттєспалювальний завод має бути у Червонограді

Інвестором будівництва заводу в Червонограді є американсько-китайська група компаній «Grand blue». В неї входять, зокрема, компанії «Термал» та «Ековат». Власне, через фірму «Ековат», яка успішно працює у Польщі, буде відбуватись співпраця. За проектом їх заводів і буде збудовано підприємство в Україні. 
На початку цього року Червоноград відвідав Джо Чі, представник «Grand blue», який ознайомився зі старим та новим полігонами, інфраструктурою та комунікаціями міста.

Зустрічі голови Львівської облдержадміністрації Олега Синютки та представників
компанії "Grand blue", що має намір збудувати у Червонограді сміттєспалювальний завод
Фото: loda.gov.ua

Після цього компанія надала остаточні підтвердження намірів будівництва заводу у Червонограді. А 11 травня її представники заявили про це ж на зустрічіз головою ОДА Олегом Синюткою.
«Сторони окреслили план дій на найближчу перспективу. Так, орієнтовно 6 місяців триватиме розробка проекту, потім відбуватиметься процедура погодження документації, після цього компанія планує приступити до будівництва. Олег Синютка запевнив інвесторів у всебічному сприянні в реалізації проекту», – повідомляє прес-служба ОДА.

Фото: chervonograd-city.gov.ua

Інвестор повністю фінансує всі роботи і, відповідно, завод буде приватним підприємством з двома співвласниками – фірмою «Ековат» та Червоноградським заводом залізобетонних виробів. 
Ці наміри були оформлені у меморандум, який підписали 25 січня 2017 року у міській раді у присутності депутатів та представників польсько-американської торгової палати.
Фірма «Grand blue» через Червоноград має намір потрапити на ринок України. Їхні можливості дозволяють побудувати 30-50 подібних заводів у нашій державі.

У місті не виникло проблем з пошуком ділянки під сміттєпереробний завод

Згідно з Меморандумом, компанія також обіцяє зробити інвестиційний внесок, а саме придбати для міста екскаватор, снігоочисну машину та подрібнювач сміття для полігону

Коли розпочалась розробка варіанту з його будівництвом, до співпраці зголосився місцевий підприємець, власник ПАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» (далі, - завод ЗБВ). Колись це підприємство забезпечувало продукцією усі шахти та усе будівництво регіону. Зараз об'єми виробництва зменшились, але завод успішно працює і у нових умовах.
Саме частина його території, яка не використовується, і стане ділянкою, де буде збудований сміттєпереробний комплекс. Підприємець готовий викупити її в міста і увійти з нею у проект будівництва заводу. Також, можливо, для сміттєпереробного заводу вони нададуть ще й частину своїх приміщень. Ця територія дуже зручна, оскільки вже під'єднана до комунікацій, має власну залізничну гілку, розташована поблизу центральної дороги і дуже близько до полігону. Також недалеко розташоване старе звалище, тому, в разі імовірності утилізації відходів з нього, видатки на це будуть мінімальні.

Загальний вигляд сміттєспалювального заводу у Білостоці
Фото: odpady.bialystok.pl

Після підписання меморандуму та досягнення домовленостей з місцевим співінвестором на цій ділянці вже розпочались підготовчі роботи.
Перший транш від інвесторів має надійти вже влітку цього року і буде скерований на розробку повного пакету проектно-кошторисних робіт. Для підписання угоди про початок будівництва на початку червня керівник Червоноградського заводу ЗБВ відбуває у Маямі.
Те, що до реалізації проекту заводу долучився також місцевий інвестор, для міста вигідно у багатьох аспектах. По-перше, буде продана за ринковою ціною велика ділянка землі, по-друге, буде розвиватись виробництво у Червонограді і, по-третє, залучення місцевого бізнесу є великим позитивом у роботі з інвесторами і, фактично, гарантією успішності проекту як для однієї, так і для другої сторони.

Сміттєспалювальний завод буде прямою іноземною інвестицією компанії «Grand blue». Тобто місту не доведеться позичати ці гроші і, відповідно, тривалий час віддавати їх. 
Згідно з підписаним меморандумом, інвестор вкладає у проект близько 100 млн євро. Місто буде здавати ТПВ на утилізацію за вартістю близько 8 доларів за тонну і купуватиме теплову та електричну енергію за фіксованою ціною

Завод буде збудований за зразком вже існуючого у місті Білосток у Польщі. Там підприємство працює за усіма вимогами та стандартами ЄС. Цей завод розташований на території міста і не завдає його екології жодної шкоди. На комині встановлені декілька фільтрів, а хімічний склад диму моніторить спеціальна комп'ютерна програма. 

Демонстрація технологічного процесу роботи заводу у Білостоці, який буде покладений в основу підприємства у Червонограді

Сміттєспалювальний комплекс розрахований на потужність 320 тонн на добу, в той час як Червоноград продукує 40-50 тонн. Менші показники потужності є економічно необґрунтованими, тому, після будівництва заводу, влада планує укласти договори про доставку ТПВ ще з сусідніх районів. Додатковий об'єм сміття піде на спалювання з полігону, який зараз діє у Червонограді, а, імовірно, і зі старого звалища.
Завод буде під'єднаний до міської мережі теплопостачання та електромереж.

Сміттєспалювальний завод у Білостоці урозріз: 1. Котел. 2. Система очистки диму

Трудовий колектив заводу у Білостоці під час офіційного відкриття підприємства 
Фото: Dawid Gromadzki

Проектом заводу також передбачено будівництво потужної сортувальної лінії, яка буде відбирати значний відсоток вторсировини.
23-27 % сміття після спалювання залишається у вигляді різного розміру гранул. Вони йдуть на спеціальну лінію, де ще раз відсортовуються від металу, подрібнюються, поливаються водою, відстоюються і згодом можуть використовуватись при будівництві доріг. Після спалювання на заводі залишається 3% відходів, які змішуються з цементом і водою, пакуються та йдуть на захоронення. Можливо, вони будуть складуватись на території полігону, але все залежить від того, якою буде угода з інвестором.

У Польщі завод будували 25 місяців, а процес проектування тривав удвічі більше – 50 місяців. Зараз фактично вже готовий проект і потрібно його лише адаптувати під українські вимоги. За приблизними підрахунками, на проектування та будівництво заводу потрібно не менше як чотири роки. Важливо, що завод будуватимуть за стандартами ЄС. Як запевнили у компанії, при зведенні буде задіяно близько 2 тис. українських будівельників, а після відкриття штат заводу становитиме не менше як 600 робітників.

Вартість утилізації сміття для населення не зросте у 10 чи 20 разів, як тим лякає міський голова Львова

Процес спалення сміття на заводі у Білостоці
Фото: Dawid Gromadzki

Звичайно ж, оплата буде вищою, але цілком прийнятною для людей. Чи це буде 20 чи 30%, поки не відомо. Ці цифри будуть кінцево погоджені в процесі переговорів з інвестором вже після розробки проекту заводу та розрахунку його технологічних характеристик.
Позиція влади Червонограда у цьому питанні є такою: для населення міста плата буде адекватною, оскільки завод розташований на їхній території.
Більшість додаткового фінансового навантаження має лягти на суміжні регіони, які постачатимуть сміття на переробку. Вони і зараз платять Червонограду за прийом сміття більше як $50 за тонну.
З встановленням нового тарифу також не повинно бути проблем, оскільки, за новим законодавством, у містах з чисельністю населення менше як 100 тис. їх не потрібно затверджувати у НКРЕ в Києві.

4

Львівське сміття у Червонограді

Нещодавно, Червоноград погодився приймати щоденно зі Львова 10 тонн сміття, а також певну фіксовану кількість відходів з трьох районів області: Жовківського, Камянко-Буського та Городоцького. Йдеться про 300 тонн з кожного району за весь період. За це вони повинні відповідно заплатити: оформити міжбюджетні трансферти, а також розрахуватись за утилізацію. Вартість тонни сміття для них становить 1410 грн.

Загалом Червоноград прийняв зі Львова вже близько 2 тис. тонн сміття. Лише перед Великоднем з обласного центру привезли 200 тонн

Місто Львів щоденно продукує близько 600 тонн сміття, котре, після трагедії на звалищі у Грибовичах, не має куди вивозити

Міський голова Червонограда розповів, що це не є такі суми, як за скидання ТПВ у Грибовичах. Адже потрібно заплатити за сортування, а це електроенергія та оплата праці людей, що додатково відсортовують сміття. Також потрібно оплатити саме захоронення та витрати, які з цим пов'язані. 
Більше полігон Червонограда просто не зможе переробити і прийняти. До того ж, це своєрідний компроміс, який вдалося досягти з громадою міста - ніхто не хоче мати у Червонограді другі Грибовичі.

Щодо вартості: перевізник платить 287 грн за тонну ще 1133 грн становить субвенція з бюджету – разом виходить 1410 грн за одну тонну сміття. Така вартість як для Львова, так і для цих трьох районів області

Фото: uk.wikipedia.org/wiki/Червоноград

За ці гроші місто вже замовило у Житомирі машину для ремонту доріг, яка може переробляти старий асфальт і повторно класти його в будь-яку пору року. Також для полігону закуплять трактор, подрібнювач та компактор, який буде трамбувати сміття на звалищі. Ще частина коштів піде на закупівлю інертного матеріалу для пересипки сміття.

Чому невеликий Червоноград розв'язав проблему зі сміттям у місті, показує приклад цілій Україні та допомагає Львову утилізувати ТПВ? Бо планомірно, ще десятиліття тому, розпочав роботу у цьому напрямку. Не політику, не тіньовий бізнес, не популістські заяви - а саме роботу. Важкою працею творились проекти, отримувались погодження та знаходились кошти. Виявляється, для цього не потрібно десятків теоретичних розробок, дорогих закордонних фахівців, коштів ЄІБ та ЄБРР, нема потреби звинувачувати уряд, силовиків та Президента. Потрібно взяти і зробити! І досягти неможливого!

Сміттєспалювальний завод у Червонограді буде запезпечувати місто також
тепловою та електричною енергією

До речі, все обладнання на полігоні у Червонограді українського виробництва, ба, навіть вага та преси для стискання сміття вироблені у Львові. В обласний центр також звозиться відсортована сировина. Львівські компанії проектували та будували полігон! Також місто Лева втридорога платить Червонограду за прийом сміття - 1410 грн (понад $50 за тонну), і це не враховуючи компенсацію за перевезення сміття. А міг би створити і свою «сміттєву казку», зробивши як Червоноград, який зумів на повну використати інтелектуальний та виробничий ресурс Львова.

http://zik.ua/special/smittyevyi_dosvid_chervonohrada