Контейнер для пластику. Фото: Микола Тис/ZIK
Нещодавня трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі під Львовом, коли внаслідок ліквідації екологічного лиха загинуло троє рятувальників та ще одна людина зникла безвісти, змусила задуматися над тим, скільки сміття щодня «продукують» львів’яни і до якої шкоди це може призвести.
Доки вирішується питання будівництва сміттєпереробного заводу, міський голова Львова Андрій Садовий закликав максимально використовувати можливості для сортування сміття. Водночас інформації про пункти, куди можна здавати різні відходи, від міської влади не надходить. Здебільшого, про це можна дізнатися від громадських активістів.
Самі львів’яни також замислюються над тим, що потрібно менше забруднювати полігон у Грибовичах відходами, а відтак сортувати сміття. У соцмережах час від часу з’являються дописи на цю тему. Наприклад, львів’янка Ірина Миронова закликала купувати продукти в еко-упаковках і пресувати сміття, а також ходити у магазин зі своїми торбинами і не брати там поліетиленових пакетів.
Крім того, ще минулоріч активісти створили інтерактивну мапу «Куди здати відходи у Львові». Йдеться, зокрема, про використані батарейки, термометри, лампи. Та найбільше «точок» все ж таки існує для прийому батарейок.
Зрештою, такі ініціативи знаходять схвальні відгуки серед населення. Але що робити, скажімо, зі склом, бляшанками, поліетиленом? Адже консервні банки та пакети постійно використовуються кожним, а потім викидаються у звичайні смітники. Деякі фірми, яки вивозять сміття зі Львова, вже встановили контейнери для збору паперу і скла, але далеко не у всіх мікрорайонах. Переважно облаштовують лише місця для збору пластику. Отже, щоб відправити на переробку макулатуру чи пластмасу та іншу вторсировину, львів’янам доведеться самотужки шукати в Інтернеті пункти для збору цих відходів.
Проте час від часу у соцмережах з’являються повідомлення про те, що фірми, котрі вивозять сміття, не зважають на те, що воно розсортоване по спеціальних контейнерах, і вивозять усі відходи вкупі.
Водночас керівник відділу корпоративних клієнтів компанії «АВЕ-Львів» Юрій Демцьо запевняє, що всі відходи їхня компанія сортує і відправляє на переробку.
«У нас є контейнери для скла, паперу і ПЕТ-пляшок… Пластикові пляшки накопичуються завжди. Скла також доволі багато, оскільки воно б’ється і його неможливо витягнути. А от папір часто намагаються поцупити і пошкоджують нам контейнери.
Усе це вивозиться на територію нашої компанії. Тут відходи зважують, розсортовують і відправляють на переробку. Наприклад, у Львові є завод, який переробляє пластик шляхом подрібнення. Скло відправляємо на переробку до Дніпра», – говорить Юрій Демцьо.
Він додає, що «АВЕ-Львів» встановила по Львову вже близько 700 контейнерів для роздільного збору відходів: 170 на скло, 170 на папір, 350 на ПЕТ-пляшки.
Загалом у Львові працюють п’ять фірм, які вивозять сміття: «АВЕ-Львів», «Спецкомунтранс», «Спецавтотранс», «Санком-Львів» та «ДВ Екосвіт».
Як показало опитування IA ZIK, львів’яни готові сортувати сміття. Деякі це вже давно роблять: макулатуру і скло здають у спеціальні пункти прийому вторсировини або виносять у спеціальні контейнери у дворі. Але більшість все ж таки відокремлює лише використані батарейки чи пластик від загального сміття, оскільки поблизу будинків, зазначають опитані, переважно встановлені контейнери тільки для пластикових пляшок. Тобто, проводять часткове сортування сміття.
Результати опитування львів'ян, проведеного IA ZIK, щодо сортування сміття
Водночас ті опитані львів’яни, на подвір’ях яких є контейнери для збору скла та паперу, сумлінно ними користуються. Хоча деякі зазначили, що досить часто у контейнерах для збору ПЕТ-пляшок можна побачити поліетиленові пакети з органічними відходами, а у загальних контейнерах навпаки – пластик і скло.
На питання «Чи потрібно сортувати сміття у Львові?» усі опитані одноголосно відповіли ствердно.
Для європейських країн сортування і утилізація сміття давно вже не проблема, адже в ЄС це – загальна практика. Як передає «Радіо Свобода», Польща, інтегруючись в Євросоюз, мусила закрити шкідливі сміттєзвалища й модернізувати ті, які надалі функціонують. Ставши у 1990-х на шлях євроінтеграції, поляки мали пристосувати своє національне законодавство до європейського в питаннях, що, зокрема, стосуються сміття. Відтак, значно суворішими стали вимоги щодо утримання сміттєзвалищ та нагляду за ними.
Аби мінімалізувати можливість пожеж на сміттєзвалищах, у Польщі заборонили складувати на них легкозаймисті та вибухові субстанції. Перш, ніж такі матеріали можуть потрапити на звалище, їх мусять нейтралізувати або переробити… Під модернізованим сміттєзвалищем мусить бути відповідна ізоляція, аби гази, які виділяються зі сміття, не проникали у ґрунт.
Тривалий час проблемним для польської влади було питання про те, як заохотити громадян, а також органи самоврядування, до сортування сміття, яке потім можна переробляти.
«Ціна переробки відходів вища від вивезення непереробленого сміття на сміттєзвалище, тож усі старання, які мали місце в ЄС, і зокрема в Польщі, врегулювати це з допомогою оплат були спрямовані на те, щоб підвищити ціну складування відходів, щоб знеохотити до вивезення несортованого сміття на сміттєзвалище. Бо якщо не підняти цієї ціни, то жоден інший метод використання сміття, його переробка та сортування не мають шансів витримати конкуренцію зі сміттєзвалищем», – пояснює представник польського Міністерства охорони навколишнього середовища Лукаш Туровський.
Також, на думку експертів, прикладом, гідним наслідування, є ініціатива у Великопольському воєводстві. У місті Яроцин спорудили комунальне підприємство з утилізації сміття, гроші у яке вклали аж 18 громад-сусідів. Утилізуючи відходи із використанням найновіших технологій, на цьому підприємстві виробляють дешевий газ та електроенергію.
А от у Росії навчилися давати «друге життя» пластиковим пляшкам. У сусідній країні використаний пластик відправляють на переробку і в кінцевому результаті виготовляють з нього тротуарну плитку.
Тож, аби мінімізувати забруднення довкілля, починати варто з себе, і львів’яни, здебільшого, до цього готові. Будівництво сміттєпереробного заводу – це питання до влади, але зменшення кількості відходів, які забруднюють довкілля – стосується кожного з нас.
Підготувала Ольга Іващук,
IA ZIK
http://zik.ua/news/2016/07/27/ekologichna_svidomist_chy_mozhlyvo_u_lvovi_sortuvaty_smittya_727152
Немає коментарів:
Дописати коментар