На Волині почали будувати сміттєпереробний завод

У селі Брище Луцького району нарешті розпочалося будівництво сміттєпереробного заводу, який мав би вирішити проблему зі сміттям значної частини області.
Згідно з першочерговим задумом, зводити підприємство мали б австрійці, однак, не витримавши зволікань із виділенням потрібної ділянки, вони відмовилися від бізнесу на Волині, залишивши фактично готову проектну документацію. Крім ав­стрій ців, свої плани на переробляння сміття на Волині мали також італійські бізнесмени, однак спізнилися з пропозиціями. В підсумку завод споруджує вітчизняний інвестор – "Корпорація Схід-Захід Спецбуд", яку запросили з Києва депутати обласної ради. – За попередніми підрахунками, будівництво завершать наприкінці грудня 2009 року, але існує один суттєвий момент, який потребує термінового вирішення, – розповів газеті "Волинь" голова обласної ради Анатолій Грицюк. – Майбутнє підприємство – цілісний комплекс із філіями в містах і містечках області, розміщених так, щоб у радіусі ста кілометрів можна було збирати відходи в населених пунктах і переробляти їх. Перед початком розбудови мережі необхідно, щоб відповідний договір із корпорацією підписала також Нововолинська, Ковельська, Камінь-Каширська міські ради, Любешівська та Маневицька селищні ради. Анатолій Грицюк пообіцяв застосувати весь свій вплив, щоб схилити до підписання угод непоступливі органи місцевого самоврядування. Адже від цього залежить фінансування будівництва. Якби угоди були підписані, область отримала б гроші вже 25 жовтня. Майбутнє підприємство перероблятиме свіжі побутові відходи й реанімуватиме раніше утилізовані відходи на нині діючих полігонах. Інвестори обіцяють збудувати підприємство з переробляння рідких відходів на органічні добрива для квітникарства й тепличної галузі. Запропоновано й інші цікаві ідеї. Для реалізації цих проектів залишилося "вламати" непоступливі міські й селищні ради. Віктор Мельничук  

Гринпис предложил сценарий мусорной революции 

Москва, Российская Федерация — Сравнительную экономическую оценку современных методов борьбы с отходами провели эксперты Гринпис России. Выводы экологов опубликованы в вышедшем сегодня докладе «Мусорная революция». 

Обложка доклада "Мусорная революция"

Эксперты Гринпис сравнили технологии прессования, сортировки, компостирования и сжигания твердых бытовых отходов (ТБО) с точки зрения затрат на снижение объемов мусора на 1 кубометр. В качестве примера взяли Москву - поскольку, во-первых, с 2001 года объем и состав отходов многих городов приблизился к московскому, а во-вторых, такие показатели характерны для всех территорий с возросшим уровнем потребления. На основании полученных результатов Гринпис составил оптимальную по соотношению «цена-снижение объемов мусора» схему переработки отходов, которая позволит решить проблему переполненных свалок при величине издержек, доступных для большинства муниципальных образований России. «Решение проблемы отходов лежит в них самих, - комментирует автор доклада, эксперт Гринпис по эффективному использованию ресурсов Игорь Бабанин. - Проблема мусора это, в первую очередь, проблема объема, который он занимает. Таким образом, «мусорная революция» состоит в том, чтобы внедрять те технологии, которые позволят максимально снизить объемы отходов при минимальных затратах». Технология сжигания, хотя и позволяет снизить объемы отходов на 90%, оказалась самой дорогостоящей - 357 рублей за 1м3 отходов, поступивших на переработку. В то же время комбинация из сортировки, компостирования и прессования - намного эффективнее. Даже при смешанном сборе отходов она позволяет снизить объемы мусора на 88%, и стоить это будет всего 222 рубля. Если же сухие отходы собирать отдельно от влажных и загрязненных, то затраты на их переработку будут еще ниже - порядка 60 рублей, что примерно соответствует расценкам на захоронение и в 6 раз дешевле сжигания. Таким образом, если даже не принимать во внимание токсичность выбросов, сбросов и отходов мусоросжигания, эта технология не имеет перспектив по экономическим показателям. Оптимальной же схемой, с точки зрения специалистов Гринпис, будет разделение отходов на три потока: «сухие» (их можно сортировать и продавать в качестве вторичного сырья); «влажные» (их можно подвергнуть биологическому разложению) и «не подлежащие переработке» (их можно прессовать для уменьшения объема). Таким способом можно при минимальных вложениях сократить объемы мусора в 25 (!) раз – до 4% от первоначального количества. «На заседании Совета Безопасности РФ Дмитрий Медведев, в то время еще вице-премьер, отмечал необходимость создания в стране "целой отходоперерабатывающей индустрии", однако на практике федеральные органы власти не уделяют должного внимания этой проблеме, - считает Игорь Бабанин. – Проблема свалок была и остается головной болью местных властей, которую они пытаются решить строительством новых мусоросжигательных заводов. Мы призываем отказаться от сжигания «любой ценой» и вкладывать средства в технологии, которые позволят решить проблему отходов экологически, экономически и социально эффективными способами». Тексты по ссылке в конце

http://www.greenpeace.org/russia/ru/press/releases/2519741# -- 

Алексей Киселев/Alexey Kiselev координатор токсической программы Гринпис России Greenpeace Russia toxics campaign coordinator   тел/phone +7-495-988-74-60 доб./ext. 340 факс/fax +7-495-988-74-60 доб./ext. 106 www.greenpeace.ru www.saveneva.ru http://plakis.livejournal.com