Підтримати не можна зупинити: чим загрожує Львівщині спалювання кислих гудронів

Ще в суботу, 25 листопада, на гудронних озерах поблизу Грибовицького сміттєзвалища, місцеві мешканці помітили невідомих осіб, які спалювали кислі гудрони з нижнього озера. На місці події стояли бочки, намети та спеціальний механізм, який минулого року зафіксували в іншої фірми на полігоні ТПВ. Екологи б’ють на сполох, адже такі дії загрожують серйозними проблемами для довкілля.
Сайт 032.ua вирішив зібрати всю інформацію в цьому питанні та поспілкуватися з екологами й поліцією.
  
Що сталося?
Коли на місце події 25 листопада прибули представники влади, активісти, екологи, то помітили, що вся територія навколо озера вкрита густим чорним димом.
Як розповів у коментарі кореспонденту 032.ua керівник відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами Держекоінспекції у Львівській області Василь Ярошик, у той день представники Державної екологічної інспекції здійснили виїзд на місце події, аби оглянути місця зберігання кислих гудронів, та встановили, що там облаштували котлован, де розігрівали кислі гудрони шляхом спалювання відпрацьованих мастил.
«На час проведення держконтролю не була встановлена назва суб’єкта господарювання, який здійснює дані операції», - підкреслив Василь Ярошик і додав, що в Інспекції скерували запит до Жовківського відділу поліції, яка має встановити, хто ж підігріває небезпечні відходи.
Василь Ярошик також зазначив, що донині «дозвільної документації на здійснення операцій з небезпечними відходами до Держекоінспекції суб’єктами господарювання не представлено».
У Інспекції пояснили, що коли знатимуть точну назву фірми, яка орудує на гудронному озері, зможуть здійснити її позапланову перевірку.
Окрім цього, під час перевірки взяли проби ґрунтів біля котловану, де проводиться розігрів відходів, і зараз очікують на висновки експертизи, які отримають упродовж 10 днів, та за результатами якої підрахують шкоду завдану довкіллю, внаслідок забруднення території.
  
Чим небезпечні кислі гудрони?
Кислі гудрони — це відходи, які належать до другого класу небезпеки (після радіоактивних елементів), утворюються внаслідок переробки нафти та містять 70% - 85% сірчаної кислоти. Разом із тим, одна тонна гудрону дозволяє видобути 600 кг рідкого палива. Загалом у районі Грибовицького сміттєвого полігону є три озера з кислими гудронами.
Зі слів еколога й депутата Жовківської райради Ігора Муравського, озеро в Грибовичах — одне з найтоксичніших у Європі, оскільки туди зливали фармацевтичні відходи, хімікати, ніхто навіть не знає точний їхній склад. У «сирому» вигляді здатні роз’їсти цистерну, тому їх підігрівають упродовж трьох діб перед транспортуванням.
«За три доби ця кислота випаровується, що дозволяє її транспортувати і випари з сірчаною кислотою та іншими невстановленими ще додатками потрапляють у повітря, отруюючи довкілля та мешканців. Зараз мешканці Грибовичів, Малехова, Львова, Дублян та прилеглих територій почали скаржитися на погане самопочуття, внаслідок підігріву й випалювання гудронів», - зазначив Ігор Муравський.
  
Кого звинувачують?
Офіційної інформації з цього приводу наразі немає. Але згідно з даними Ігора Муравського, випалюванням гудронів займається луганська фірма ТОВ «Екоінвестгруп», яка викупила озеро в івано-франківської компанії і, не маючи дозвільних документів, здійснює операції з кислими гудронами. Про це він зазначив, зокрема, у своїй заяві до СБУ (оприлюдненій у соцмережах), де також додав, що підприємство не має дозволу на поводження з цим видом небезпечних відходів.
Таку ж інформацію надала сайту 032.ua еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Алла Войціховська, яка додала, що підприємство зареєстроване на непідконтрольній території:
«Підприємство не є перереєстроване (про це даних немає). На сайті Мінприроди вказані дані - місто Луганськ. Це також питання до Мінприроди, чому досі не анульовано ліцензію. Хоча на цей вид відходів — саме на відходи нафтопереробки, кислі гудрони, підприємство не має ліцензії», - резюмувала еколог.
  
Реакція екологів та поліції
Ігор Муравський щодня буває на гудронних озерах і запевняє, що ситуація не змінюється. Відтак, він звернувся у поліцію Львівщини та України (департамент забезпечення діяльності, пов’язаної з небезпечними матеріалами), прокуратуру та Службу безпеки України зі заявами про вчинення кримінального правопорушення.
«Непоправна шкода завдана довкіллю, а те підприємство дуже впевнено себе почуває і не хоче нікуди йти», - обурився Ігор Муравський.
Відповідні заяви також були скеровані до Національної поліції України та СБУ від МБО «Екологія-Право-Людина». 
«Ми також підготували відповідні звернення, заяви від мешканців, тому що підприємство не реагувало ні на поліцію, яка виїхала на місце, ні на представників Держекоінспекції. Сказали, що їм ніхто не стане на заваді», - розповіла у коментарі сайту 032.ua еколог МБО «Екологія-Право-Людина», Алла Войціховська.
Окрім цього, у організації «Екологія-Право-Людина» звернули увагу на необхідність експертизи не лише ґрунтів зі забрудненої території, але й атмосферного повітря.
«Тут видно навіть візуальне забруднення: важкі фракції гудронів, нафтопродуктів були розлиті на ґрунт. Тому Держекоінспекція повинна подати в поліцію результати досліджень, розрахунок завданої шкоди зі забруднення повітря та земельних ресурсів», - зазначила Алла Войціховська та додала, що будь-яка діяльність за межами адреси, заявленої в ліцензії, підприємству заборонена.
Як пояснила у коментарі для 032.ua речниця ГУ НП у Львівській області Світлана Добровольська, щодо цієї ситуації у поліції відкрили кримінальне провадження одразу за трьома статтями: ч.1 ст. 239 ККУ (Забруднення або псування земель), ч.2 ст. 242 ККУ (Порушення правил охорони вод) і ч.1 ст.185 ККУ (Крадіжка). Уже призначено ряд експертиз, зокрема, у Львівському науково-дослідному інституті.
  
Подібне трапляється не вперше
Слід зазначити, що території біля Грибовицького сміттєзвалища не вперше страждають від фільтратів. Зокрема, за даними Держекоінспекції, з 2004 року донині спостерігається витік фільтрату з амбарів кислих гудронів. Особливого резонансу набув випадок 12 січня 2016 року, коли виявили витік з місця зберігання кислих гудронів з подальшим потраплянням у річку Малехівка, і коли загинула велика кількість риби. Кримінальна справа досі відкрита.
Як розповів сайту 032.ua Ігор Муравський, є підозра, що зараз в епіцентрі ситуації ті самі люди, які просто зареєстрували іншу фірму, оскільки свідками на гудронному озері були зафіксовані ті самі установки та бочки, що й торік.
  
Шляхи виходу з ситуації
Як вважає еколог Ігор Муравський, працівникам підприємства слід негайно припинити будь-які дії з гудронами, а поліція повинна відкрити кримінальне провадження і зобов’язати фірму відшкодувати нанесені довкіллю збитки.
«Утилізацією гудронів має займатися держава на найвищому рівні, знайти в Україні хороших фахівців та подбати про чисте довкілля», - зазначив еколог.
Разом з тим, зі слів Ігора Муравського, єдине місце в Європі, де є діюча установка з утилізації гудронів, - це Великобританія, а сама процедура утилізації коштує близько 400 євро за тонну відходів.
Автор: Є. П.
Фото: Ігор Муравський.
https://www.032.ua/news/1884221

Мусор превращается... Или один день на перерабатывающих заводах

Украина утопает в горах отходов, но при этом покупает макулатуру и стеклобой за границей

 

https://www.segodnya.ua/ukraine/musor-prevrashchaetsya-ili-odin-den-na-pererabatyvayushchih-zavodah-1071069.html

Гостомель. Эти стеклянные горы со временем превратятся в десятки миллионов новеньких банок и бутылок. Фото: П. Шевчук

Мусор — это не только что-то дурнопахнущее, но и ценный ресурс, и при правильном подходе — даже источник доходов. По данным Госстата, на каждого украинца приходится примерно 300 тонн отходов. В масштабах страны — это 12,5 млрд тонн промышленных и бытовых отходов. Переведя это в кубометры, мы имеем гору бытового мусора, отходов и отвалов промпроизводства диаметром порядка 20 км в основании и высотой 10 км — это выше Эвереста! Количество мусора с каждым днем увеличивается, так как вместо того чтобы отходы перерабатывать, их складируют. На утилизацию идет менее 1% отходов, но те, кто этим серьезно занимается, зарабатывают неплохие деньги.

"Сегодня" побывала там, где мусор превращается в что-то полезное — стеклотару, картон, бумагу, упаковку. 

Стеклянные горы

На проходной предприятия "Ветропак Гостомельский стеклозавод" стоят контейнеры для сбора пустых бутылок. Стоят не от хорошей жизни — заводу хронически не хватает сырья для изготовления стеклотары, поэтому руководство просит своих сотрудников не выбрасывать, а нести на работу ненужное "стекло". Даже советник главы правления завода Андрей Гирнык говорит, что еженедельно приносит пакет с пустыми бутылками. Хотя на территории предприятия битого бутылочного стекла — горы: слева коричневая гора, справа — зеленая, чуть дальше — бесцветная... Высота каждой — почти 10 метров, всего запасов несколько десятков тысяч тонн. Это немного, так как предприятие работает 365 дней в году круглосуточно. Каждые сутки 800 т стекла превращаются в 1,5—2 млн бутылок, банок и баночек. Но 800 т — только половина необходимого сырья, еще столько же, по словам Гирныка, приходится использовать шихты — смеси песка, соды, известняка, которая намного дороже битого стекла. За границей шихту экономят, вторсырья используют 60—8
0%. У нас пока не получается, так как не хватает стеклобоя.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ

Знакомство с процессом производства бутылок начинается с цеха подготовки сырья. Раздробленное на мелкие кусочки стекло движется по крупным и мелким решеткам, крупные куски и примеси (металл, пластик, крышечки) отбрасываются. Далее стеклобой смешивается с шихтой и поступает в печь. На мониторе видно, как смесь превращается в расплавленную массу.

Сырье. Измельченное стекло тщательно очищается от примесей. Фото: П. Шевчук

"В печи находится 350 т жидкого стекла при температуре 1600 градусов, — уточняет стекловар Владимир Несененко. — Самое страшное, если надолго прекратится подача электро­энергии, и стекло застынет. Краткие отключения тока бывают, поэтому недавно установили резервные дизель-генераторы".

Горячее стекло. Старые бутылки дают жизнь новым. Фото: П. Шевчук

Далее мы видим, как раскаленные стеклянные "колбаски", каждую секунду выпадающие из печи, на формовочной машине превращаются в бутылки, остывают, далее идут на контроль качества, упаковку и на склад. Все происходит автоматически, кроме отбраковки и погрузки. В год на гостомельском стеклозаводе производят 4,5 млрд бутылок. Если их поставить друг на друга, получится башня высотой почти 1,2 млн км, что втрое превышает расстояние от Земли до Луны.

Контроль. Без человеческого глаза пока не обойтись. Фото: П. Шевчук

Деньги из мусора

Крупнейшее в стране предприятие по переработке мусорных отходов "Обуховвторресурсы" снабжает макулатурой-сырьем самый большой в стране Обуховский картонно-бумажный комбинат (КБК). По словам гендиректора вторресурсов Армена Полатьяна, в месяц их предприятие может перерабатывать до 30 тыс. тонн отходов. Но реально получается 7—8 тыс. тонн — их сюда не везут, а выбрасывают на свалку.

"Мы, например, отдаем на КБК макулатуру, в обмен получаем картон, из которого делаем гофроящики и продаем", — поделился тонкостями бизнеса Полатьян.

Но это далеко не все, чем занимаются на предприятии. Здесь изготовляют из картона экоурны, собирают и пакуют полиэтилен и пластиковые бутылки, которые потом покупают производители упаковки и ПЭТ-тары соответственно. Многое автоматизировано, каждый тюк имеет этикетку со штрихкодом. Из древесных отходов формируют пеллеты для твердотопливных котлов. Цена — 3,5 тыс. грн за тонну, от заказчиков отбоя нет. Причем научились перерабатывать не только щепу и опилки, как другие изготовители пеллет, но и ветки деревьев, коряги, бруски.

Деньги. Все отходы будут рассортированы и отправлены на переработку. Фото: П. Шевчук

Самая большая проблема, по словам Полатьяна — сортировка.

"10 месяцев назад мы совместно с горвластями Обухова установили контейнеры для раздельного сбора мусора, агитировали население приносить нам отходы за деньги, — рассказал нам Полатьян. — Макулатуру принимаем по 2,5 ­грн/кг, что дороже, чем в Киеве. Пока самые активные сборщики — бомжи. Берут порой пластик из наших контейнеров, но мы их не гоняем, ведь эти люди делают нашу работу — сортируют, приносят. Обычные люди делают это неохотно".

Мы видим, как бригада рабочих в оранжевых жилетах сноровисто раскладывает по ящикам полиэтилен и другие сухие отходы (металл, дерево, стекло, бумага) из супермаркетов. На территории предприятия "прописались" и кошки. Поголовье усатых растет, но от них тоже польза — ловят мышей и крыс.

Помогают бороться с грызунами. Фото: А. Панченко

Макулатура за валюту

На обуховском КБК, где производят 30% картона и бумажных изделий страны (туалетная бумага, салфетки, полотенца), мы увидели, как из макулатуры рождается будущая упаковка. Масштабы предприятия поражают: "прожорливость" машин по производству бумаги такова, что сырье для них подвозят в вагонах по железнодорожным путям, то тут, то там движутся автопогрузчики с 300-килограммовыми тюками макулатуры. На открытых хранилищах комбината размером с несколько футбольных полей эти тюки складированы и лежат в несколько "этажей". Макулатуры здесь десятки тысяч тонн.

Запасы. Обуховскому комбинату надо 1500 т сырья в сутки. Фото предоставлено Обуховским КБК

Тюки мокнут под дождем, но это не страшно, так как все равно бумагу размачивают и размешивают в огромных чанах до однородной массы. Размокшая в чанах масса попадает внутрь машины, где из нее формируется лист картона. В цехе жарко, шумно, но чисто, от чанов пахнет свежими грибами и кожей. Размеры бумагоагрегата огромны: длина более 100 м, ширина и высота — с 3-этажный дом. Сам процесс скрыт от глаз, лишь в конце видно, как картонное полотно быстро наматывается на металлический барабан шириной почти 5 метров.

Делает картон. Длина машины более 100 метров. Фото предоставлено Обуховским КБК

Как рассказал нам ведущий специалист Андрей Науменко, максимальный вес рулона 17 т, но обычно делают меньше — по 10—12 т. Потом его режут на узкие рулоны и продают изготовителям упаковки или делают гофрокартон. Также на предприятии изготовляют упаковочные картонные ящики под заказ. Плоский раскрой автоматически укладывается на поддоны в стопки выше человеческого роста, пакуется в полиэтиленовую пленку, и уже на кондитерской фабрике или маслозаводе из них собирают ящики.\

Масштабы. Вес рулона доходит до 17 тонн. Фото предоставлено Обуховским КБК

Если не использовать вторсырье, то для производства 1000 кв. м картона надо срубить четыре 50-летних дерева. То есть, производя в год 240 тыс. тонн картона из макулатуры, обуховцы спасают от вырубки 200 тыс. деревьев или 300 га лесов. Увы, предприятие хронически страдает от нехватки вторсырья — нужно 1500 тонн/сутки, а это поезд из 25 товарных вагонов. На КБК говорят, что усилий наших заготовителей не хватает, поэтому, чтобы не простаивать (комбинат работает 345 дней в году, 20 дней уходит на ремонт оборудования) здесь вынуждены закупать макулатуру за границей за валюту.

"В месяц покупаем 30 000 тонн макулатуры, из них половину импортируем", — привел цифры Науменко.

Гофрокартон. Из макулатуры, а не из деревьев. Фото предоставлено Обуховским КБК

За мусор в кучу — штраф

С 1 января 2018 г. вступает в силу статья закона "Об отходах", предписывающая сортировать и перерабатывать мусор перед тем, как вывезти его на свалку. Ответственность за это возложена на тех, кто производит отходы: юрлиц и собственников жилья. За нарушение — штраф: для граждан 340—1360 грн, для бизнеса — 850—1700 грн. Как это будет на практике, пока неясно. Хотя в Госэкоинспекции нас заверили, что если закон вступит в силу, его будут выполнять. Но в Раду уже подан законопроект об отсрочке на год сбора раздельных отходов из-за неготовности.

Также депутаты предлагают брать с производителей налог "на упаковку". Эти деньги хотят пустить на строительство мусоросжигательных заводов, способных не перерабатывать, а сжигать сухие отходы и вырабатывать электроэнергию, которая будет продаваться по "зеленому" (в 3—5 раз дороже обычного) тарифу. По словам главы Украинской упаковочно-экологической коалиции Владимира Слабого, эта идея не нова и противоречит европейской практике.

"Налог "на упаковку" повысит стоимость товаров для потребителя и не решит проблему мусора, — уверен Слабый. — В ЕС работает схема ответственности производителей, которые финансируют за свой счет раздельный сбор отходов упаковки (отдельно пластик, бумага, металл, древесина) на уровне домозяйств. Это позволит получить в виде сырья не 30% сухих отходов, как сейчас, а втрое больше".

Экологи: отходы сжигать нельзя

На днях Кабмин одобрил Национальную стратегию обращения с отходами до 2030 года. Главное в ней — за 13 лет объем захоронения бытовых отходов на свалках должен снизиться с 95% до 30%.

"При обращении с бытовыми отходами надо внедрить раздельный сбор, определить районы для размещения сортировочных линий, мусороперерабатывающих заводов и полигонов. Это требует строительства такой сети за деньги местного самоуправления. Они же должны организовать пункты приема отходов, пригодных для повторного использования", — отметил министр экологии Остап Семерак.

Защитники природы скептичны: документы без финансирования ничего не дадут.

"Это декларация, хотя в ней записаны правильные вещи, нужны законы и десятки миллиардов гривен на проблему с мусором, — сказала нам глава Всеукраинской экологической лиги Татьяна Тимочко. — Недопустимо массовое сжигание на спецпредприятиях неразделенных отходов даже для выработки электроэнергии. Это не только расточительно, но и опасно для экологии. Для начала надо ввести раздельный сбор бытовых отходов на уровне населения, как в Европе, создать электронный реестр полигонов, включая нелегальные, которых насчитывается 35 тысяч на площади 12 тыс. га, а законных — всего 6 тысяч. Государство не должно перекладывать проблему мусора на местные власти".

https://www.segodnya.ua/ukraine/musor-prevrashchaetsya-ili-odin-den-na-pererabatyvayushchih-zavodah-1071069.html

 

Будуйте, але не у нас

Упродовж місяця у різних містах і селах Львівщини проводили громадські щодо будівництва сміттєпереробних заводів. Раніше ЛОДА оприлюднила список з 17 потенційних ділянок, де можуть бути збудовані такі заводи.
13 липня представник ЛОДА Назарій Романчук, за данимиУкрінформу, заявив журналістам, що кілька громад уже погодились розташувати на своїх землях заводи по глибинній переробці чи спалюванню сміття, хоча й відмовився назвати ці громади.
ZAXID.NET вирішив перевірити слова чиновника і з’ясував, що жодна з територіальних громад, де справді відбулись такі громадські слухання, не дала згоди на будівництво таких заводів. Нам вдалося знайти лише одне село, мешканці якого не висловили різкого протесту.
На карті червоним кольором позначені міста і села, де висловилися проти розміщення сміттєпереробних заводів; блакитним – де не заперечували; зеленим – ті, де громадські слухання не відбулися
Варто зауважити, що у ході неформальних дискусій (часто це навіть не були громадські слухання) селяни визнавали, що сміття потрібно утилізувати, і для цього необхідно будувати сміттєпереробні комплекси, проте, коли розмова доходила до конкретної ділянки в межах або поряд з тою чи іншою місцевою радою, то у більшості випадків представники громади старалися вишукати аргументи, чому вони не можуть підтримати розміщення такого підприємства саме на їхній території.
***
Сокальський район
20 червня у Сокальському районі відбулися зустрічі з громадами двох сіл, поблизу яких розглядають ділянки для розміщення сміттєпереробного заводу.
«Це не були громадські слухання. Це були зустрічі із мешканцями сіл, під час яких їм розповідали про те, що є три проекти щодо будівництва сміттєпереробного заводу. Ці зустрічі проводили представники департаменту розвитку та експлуатації ЖКГ, департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА та представник одного з інвесторів», – повідомила ZAXID.NET перша заступниця голови Сокальської райдержадміністрації Ірина Задолинна.
За її словами, поблизу с. Сілець запропонована невелика ділянка, і під час зустрічі мешканці просто вислухали інформацію, яку їм викладали, при цьому у них гострих питань не виникнуло.
Тим часом у с. Романівка Тартаківської сільради, поблизу якої запропонували більшу ділянку, дискусія була більш насиченою.
«Громада не сприймає ідеї розміщення заводу поблизу їхнього села. Мешканців насторожило те, що сільський голова взяв на себе ініціативу (щодо проведення слухань – ред.), не порадившись при цьому із місцевими депутатами. Настороженість виникла через те, що сільський голова не допрацював, однак тепер люди є достатньо поінформовані», – пояснила Ірина Задолинна.
Кам’янка-Бузький район
Слухання у Незнанівській сільській раді відбулися 21 червня. Обговорювали можливість розміщення заводу поблизу с. Мазарня-Каранська. Презентацію місцевій громаді проводили представники департаменту розвитку та експлуатації ЖКГ та департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА та один з потенційних інвесторів.
«Громада висловилася проти розміщення заводу. Ділянка, яку запропонували, – це чиста, незасмічена ділянка у лісі. Якщо б йшлося про завод на сміттєзвалищі, можливо, ми б ще не були так проти, а в чистому лісі – ні», – прокоментував ZAXID.NET голова Незнанівської сільради Юрій Мазур.
За його словами, головна причина відмови, – людська недовіра.
«Якби в Україні уже був збудований сміттєпереробний завод, і ми б знали, що він не забруднює довколишнє середовище, людей легше було б переконувати, а так люди не довіряють», – сказав Юрій Мазур.
Новий Розділ
22 червня слухання у Новороздільській міській раді, де завод пропонують зводити на території Новороздільського заводу складних мінеральних добрив не відбулися. Як повідомив міський голова Андрій Мелешко, захід не відбувся, оскільки люди не прийшли. Відтак вирішено спробувати провести слухання повторно 15 серпня.
Жовківський район
23 червня слухання відбулися у Воле-Висоцькій сільській раді. Для розміщення сміттєпереробного заводу тут запропонували використати земельну ділянку неподалік ветеринарно-санітарного заводу, який працює не на повну потужність, повідомила голова сільради Анна Скіп.
За її словами, після презентацій представників Львівської облдержадміністрації та одного з інвесторів, мешканці села висловилися проти розміщення сміттєпереробного комплексу.
«Ветсанзавод працює не в повну силу. Замість того, щоб переробляти, вони на своїй території складають рештки тваринного походження. Від цього утворюється і поширюється дуже неприємний запах. Люди у селі кажуть, що нам достатньо проблем із одним заводом, і другого не потрібно», – прокоментувала Анна Скіп.
У то й же день громадські слухання відбулися і в Потелицькій сільраді, під час яких розглядали можливість розміщення сміттєпереробного комплексу на сміттєзвалищі за межами с. Потеличі, куди також завозять сміття із м. Рава-Руська.
«У нас слухання відбувалися за регламентом. Було багато мешканців, депутати сільради, усі реєструвалися. Під час голосування більшість зареєстрованих висловилася про те, що у нас немає можливості розміщувати сміттєпереробний заводу», – повідомив ZAXID.NET сільський голова Потелич Ігор Товарянський. Завод пропонують зводити на землях сільради.
За його словами, мешканці с. Потеличі вважають, що довколишні території треба оберігати від негативного впливу промислового виробництва, оскільки поруч діє природоохоронна зона – заповідник «Равське Розточчя».
Радехівський район
26 червня слухання відбудуться у с. Поздимир, за межами якого пропонують збудувати завод. За словами сільського голови Петра Гвоздя, мешканці не погоджуються, щоб біля їхнього села зводили симіттєпереробний комплекс. Із 93 лише 7 утрималися під час голосування, інші були проти.
«Люди навіть не заглиблюються у це питання, кажуть «ні» і все. Люди не сприймають цієї ідеї, можливо, через проблеми Львова зі сміттям, можливо через загальну ситуацію в країні», – повідомив він.
Стрий
Громадські слухання у Стрийській міській раді, відповідно до графіку, розробленого ЛОДА, мали провести 27 червня. Однак вони не відбулися, повідомила ZAXID.NET начальниця загального відділу Стрийської міської ради Марія Лук’янюк.
«Пізніше з департаменту ЖКГ Львівської облдержадміністрації подзвонили і повідомили, що громадські слухання планують на 5 липня, але й тоді їх не було», – повідомила вона.
Причин, чому зустрічі з мешканцями не проводили, у Стрийській міській раді не назвали, лише зазначили, що сама міська рада таких слухань не організовувала. Варто зазначити, що для розміщення сміттєпереробного заводу понували ділянку на території діючого полігону твердих побутових відходів у межах Стрия.
Дрогобицький район
29 червня слухання відбулися у Броницькій сільраді, де завод пропонують зводити поблизу сміттєзвалища. Інвестор презентував технологічні та фінансові характеристики підприємства, а також часові рамки можливого будівництва підприємства.
Люди уважно вислухали презентацію, однак ідеї розміщення заводу не підтримали, повідомив сільський голова Григорій Демків.
«Люди тепер не вірять нікому, не вірять в обіцянки. Люди бояться, що врешті зведуть сміттєспалювальний завод, який буде забруднювати повітря. Тому й не підтримали», - сказав він.
Мостиський район
3 липня слухання мали відбутися у Липниківській сільраді, на території якої пропонують земельну ділянку у с. Добощівка.
«Слухань не проводили, бо на території Липниківської сільради немає, де розташовувати такий завод. Біля с. Липники є великий смітник, закладений ще у 1972 році. Це сміттєзвалище є перевантаженим і потребує закриття. Ми погодилися прийняти зі Львова 200 тонн сміття, а далі приймати сміття не буде можливості», – прокоментував ZAXID.NET голова Мостиської об’єднаної територіальної громади Сергій Сторожук.
Бродівський район
4 липня у Бродівській міській раді відбулися громадські слухання щодо будівництва сміттєперобного заводу на території Бродівського району, на яких представник потенційного інвестора, ТОВ «Вейст Менеджмент Системс», презентував технологічні та фінансові характеристики підприємства з утилізації ТПВ.
За інформацією міського голови Бродів Анатоля Белея, участь в обговоренні взяли представники міської та районної влади, депутати, громадські активісти, мешканці міста, представники політичних партій.
У ЛОДА повідомили, що громада Бродівщини у підсумку вирішила вислухати й двох інших інвесторів, які перемогли. Проте у Бродівській міськраді повідомили, що мешканці Бродівщини висловили незгоду з наміром будувати сміттєпереробний завод у їхньому районі.
«Мешканці Бродівщини висловилися категорично проти будівництва сміттєпереробного заводу на території району. Щоб думка людей змінилася, необхідно проводити більше просвітницької роботи», – заявив Анатолій Белей.
Жидачів
5 липня громадські слухання планували провести у м. Жидачеві. Однак, як повідомив міський голова Володимир Левко, вони не відбулися.
«Сталося непорозуміння. На території Жидачівського району немає ділянки, яка б могла бути придатною для розміщення сміттєпереробного заводу, тому ми не поводили громадських обговорень», – сказав він.
Володимир Левко додав, що письмово повідомив про це Жидачівську райадміністрацію та усно – представників департаменту ЖКГ Львівської облдержадміністрації.
Борислав
6 липня громадські слухання відбувалися у Бориславській міській раді, під час яких мали обговорювати можливість розміщення сміттєпереробного комплексу поблизу діючого сміттєзвалища в межах міста.
Презентацію щодо потреби і переваг створення підприємства з утилізації ТПВ на території Львівщині та відповідні пропозиції потенційних інвесторів мешканцям Борислава та місцевим депутатам проводили представники департаменту екології та департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської облдержадміністрації. Також були присутні представники ТОВ «Вейст Менеджмент Системс». Вони презентували перед громадою проект заводу з переробки ТПВ. Подали схематично розробки комплексу утилізації твердих побутових відходів у Львівській області: концепцію технологічної схеми підприємства, параметри роботи сортувальної лінії, схему сортування змішаних ТПВ, схему виробництва RDF-палива та можливі досягнуті результати.
«Пропозиція створити переробний завод на території сміттєзвалища у Бориславі зустріла негативну реакцію і мешканців, і особливо депутатів. У місті високий рівень загазованості, і люди остерігаються, що екологічна ситуація лише погіршиться», – повідомив ZAXID.NET начальник управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Бориславської міськради Богдан Романів, який брав участь у слуханнях.
За його словами, було б бажано, щоб у Бориславсько-Дрогобицькому районі створили сміттєпереробний завод, який би утилізував сміття Дрогобича, Борислава, Стебника.
«У Бориславську міську раду звернулися представники Стебницького гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал». Вони пропонують, щоб переробний завод розташували на території їхнього підприємства. Проте під час слухань у Бориславі були представники, які не мали повноважень, щоб точно відповідати на питання щодо зонування, і можливих місць розміщення такого заводу», – зазначив Богдан Романів, і додав, що у Стебнику такі слухання проводити не планувалося.
Турківський район
7 липня громадські слухання мали відбутися у Боринській сільраді Турківського району, під час яких мали обговорювати доцільність розташування сміттєпереробного комплексу на сміттєзвалищі в урочищі «Вільховата».
Однак, предметної дискусії не відбулося. До мешканців Борині не приїхали ні представники потенційних інвесторів, ні представники профільних департаментів Львівської облдержадміністрації.
«Людей зібралося багато, однак обговорення на ту тему, яка була заявлена, не було. Не було інвестора, тому не було кому предметно задавати питання, не було з ким дискутувати. Це була зустріч мешканців села із головою райадміністрації, під час якої ми обговорили низку питань, зокрема й щодо функціонування сміттєзвалища в урочищі «Вільховата», – повідомив ZAXID.NET голова Турківської райадміністрації Олександр Лабецький.
За його словами, сміттєзвалище фактично розташоване на горі, вершині вододільного хребта, з якої беруть початок дві річки.
«Це було не мудре рішення радянської влади влаштувати тут сміттєзвалище. Зараз воно є перевантаженим. Мешканці сіл Мельничного та Борині відчувають незручності через сміттєзвалище, і настійливо просять, щоб із Турки не продовжували звозити сюди сміття. Зараз ми маємо 1 млн грн на рекультивацію цього сміттєзвалища. Із міським головою Трки досягли домовленості, що міська рада буде шукати ділянку для нового сміттєзвалища, натомість селяни погодилися, що ще якийсь час сміття звозитимуть на сміттєзвалище в урочищі», – повідомив він.
На думку Олександра Лабецького, потенційні інвестори не приїхали до Борині, бо тут не достатньо сміття для переробки у промислових масштабах, а возити його із віддалених міст є економічно не вигідно.
Перемишлянський район
10 липня громадські слухання відбувалися у Борщівській сільраді Перемишлянського району. Обговорювали можливість розміщення заводу на території існуючого сміттєзвалища, розташованого у безпосередній близькості до Перемишлян.
За інформацією Львівської ОДА, земельна ділянка на території цього району розглядається як одна з ділянок під розміщення комплексу з утилізації твердих побутових відходів.
Під час слухань представники профільних департаментів Львівської облдержадміністрації презентували технологічні та фінансові характеристики підприємства з утилізації ТПВ, а також ознайомили жителів з перевагами будівництва сміттєпереробного заводу.
Однак мешканці сіл Коросне, Борщів вважають, що розміщувати сміттєпереробний завод на згадуваній ділянці не можливо.
«Завод тут не може бути розміщений. Для заводу необхідна земельна ділянка площею не менше 7 га, а діюче сміттєзвалище розташоване на ділянці площею 1,7 га, і є в безпосередній близькості до Перемишлян. Розширювати сміттєзвалище не можливо», – прокоментував голова Перемишлянської райадміністрації Володимир Танчин.
Зазначимо, що земельна ділянка на території цього району розглядається як одна з ділянок під розміщення комплексу з утилізації твердих побутових відходів.
Старосамбірський район
11 липня слухання відбудуться у Стрільбицькій сільраді, на території якої розглядають земельну ділянку для будівництва сміттєпереробного заводу. На зібрання прийшло понад 100 мешканців с. Стрільбичі. Презентацію проводили представники Львівської облдержадміністрації та райдерадміністрації, повідомив ZAXID.NET керівник прес-служби Старосамбірської райдержадміністрації Ігор Бегей.
За його словами, представники влади інформували громаду про проекти з розміщення сміттєпереробних заводів в області, проте мешканці на громадських слуханнях проголосували проти розміщення на території їхньої сільради такого заводу.
Яворівський район
13 липня слухання проводили у Залузькій сільраді Яворівського району. Для участі у слуханнях приїхали представники Львівської облдержадміністрації та прийшло багато місцевих активістів, однак вони швидко завершилися.
«Коли люди почули, що завод пропонується розмістити на землях колищнього ДГХП «Сірка» за межами с. Новий Яр, то просто встали і вийшли, вони не захотіли це слухати», – повідомив ZAXID.NET голова Яворівської райадміністрації Орест Хлян.
За його словами, цю ділянку раніше розглядали для облаштування нового сміттєвого полігону із будівництвом сміттєпереробного заводу, проте науково-експертна комісія на чолі з Ігорем Юхновським визнала ділянку не придатною для цих потреб.
«Я думаю, ми маємо прийти до того, що на території кожного району має бути створене хоча б невелике сміттєпереробне підприємство. Люди усвідомлюють таку потребу, і категорично не відмовляються від цього. Однак нам запропонували ділянку, яка мала резонанс, і він ще надто свіжий, щоб говорити про це зараз», – додав Орест Хлян.
***
Нагадаємо, у конкурсі з будівництва сміттєпереробного заводу на території Львівщини переможцями визнали три компанії: «ІЕК» (Інвестиційно-екологічна компанія), ТОВ «Вейст Менеджмент Системс» та ТОВ «Глассворк технолоджі». На конкурс спочатку було винесено дві земельні ділянки: у селі Брониця у Дрогобицькому районі, та на території колишнього ДГХП «Сірки» у Миколаївському районі. Пізніше ЛОДА оголосила про 17 ділянок, де можуть бути збудовані сміттєпереробні заводи.
https://zaxid.net/buduyte_ale_ne_u_nas_n1431356

У Києві планують збудувати п’ять сучасних заводів по переробці сміття


Петро Пантелеєв
Петро Пантелеєв
У столиці планують перейти від небезпечного методу захоронення до сортування, в тому числі на побутовому рівні, до переробки сміття, для цього збудують центри переробки відходів та рекультивують 5-й полігон
Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" з посиланням на "Gazeta.ua".
Це допоможе покращити екологічну ситуацію в столиці на її околицях, оскільки мова йде про впровадження нових європейських практик поводження з відходами.
За словами заступника голови Київської міської державної адміністрації Петра Пантелеєва, запропонована схема поводження з побутовими відходами у Києві передбачає створення нових Центрів поводження з відходами, де буде передбачене сортування побутових відходів, з максимальним відбором ресурсоцінних компонентів – скла, пластику, металу та паперу, так званого умовного палива.
"У Києва є чітке бачення того як повинна розвиватися сфера поводження з відходами. Ми розпочали протиаварійні заходи на полігоні номер 5, розробляємо проект його подальшої рекультивації, паралельно вивчили найбільш реальні для нас технології переробки сміття і вже намітили можливі локації майбутнього будівництва. Також міська влада вважає необхідним створити прозору систему адміністрування сфери поводження з ТПВ, яка передбачала б повний контроль зі сторони територіальної громади міста Києва за обсягами утворення та рухом відходів. Це унеможливить порушення й намагання вивезення сміття на стихійні звалища", - зазначає Пантелеєв.
Також заступник голови КМДА заявив, що у планах – реконструкція сміттєспалювального заводу "Енергія" зі створенням сучасної системи газоочищення та побудова п'яти сучасних сміттєпереробних підприємств, потужністю - від 350 тис т/рік до 450 тис т/рік.
На сьогодні у м. Києві утворюється близько 1,2 млн тонн ТПВ, з яких на сміттєспалювальний завод "Енергія" йде 253,8 тис. тонн, на полігони та звалища відправляється 946,2 тис. тонн (у т.ч. на полігон №5 прийнято 315,7 тис. тонн, на полігон №6 прийнято 97,8 тис. тонн, решта 532,7 тис. тонн розміщено на невстановлених звалищах області).
Ініціативи міста підтримали й в експертному середовищі.
Так Олександр Сергієнко, директор аналітично-дослідницького центру "Інститут міста" зазначив, що концепція співвідноситься з європейським підходом, адже спрямована не лише на перероблення відходів, а й стимулювання мешканців до зменшення обсягів сміття.
"У світі давно застосовують економічні інструменти, такі як стимулювання чистих закупок або встановлення обов'язкової оплати споживачами за певний предмет чи елемент пакування, який би в іншому випадку видавався безкоштовно. Насправді в місті йде сортування сміття, але воно має тіньовий та стихійний характер: безхатченки копирсаються в сміттєвих баках та виймають усе, що можна здати як вторсировину - папір, пластик, скло, метал. За такого підходу нічого буде сортувати на нових сортувальних станціях. Отже впровадження нової системи в Києві потребує вжиття певних заходів - встановлення закритих антивандальних контейнерів та, ймовірно, закриття пунктів прийому такої вторсировини, а можливо - їх перепрофілювання на міні-сортувальні пункти", - зазначив він.
Як підкреслюють експерти, принципово нова система поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) запропонована Києвом – є розумною імплементацією найкращого європейського досвіду та побудована з урахуванням принципів Директиви ЄС "Про відходи та скасування деяких директив".
Про актуальність нової державної політики, що базуватиметься безальтернативно на європейських підходах з урахуванням українських реалій, говорять й в Міністерстві екології та природних ресурсів.
Зокрема директор департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Міністерства екології та природних ресурсів України Сергій Лук'янчук наголошує, що на рівні Міністерства розроблена Національна стратегія поводження з відходами, яка по суті є першим за 25 років стратегічним документом національного рівня, що визначатиме державну політику у сфері поводження з відходами в найближчі десятиліття.
Стратегія, включена до Програми діяльності Уряду та Плану заходів з її виконання на 2016 рік.
http://mykyivregion.com.ua/2017/07/07/u-kiyevi-planuyut-zbuduvati-pyat-suchasnih-zavodiv-po-pererobci-smittya/

МСЗ - помойка на небе (Greenpeace) - відео