За два роки у Львові повинен запрацювати перший в країні завод із переробки відходів, побудований за європейським зразком. ЕП показує, як працює подібний сміттєпереробний комплекс в польському місті Жари.
Весь цивілізований світ вже давно переробляє сміття. Країни-члени ЄС вирішили, що до 2030 року на сміттєзвалищах не повинно зберігатися більше 10% відходів.
Україна в цьому питанні пасе задніх. Перший завод, який працюватиме за європейськими стандартами, планують відкрити у Львові лише через три роки.
За право будувати комплекс змагатимуться 5 компаній, які вже мають успішний досвід реалізації подібних проектів в Європі. Переможець повинен визначитися за два місяці, будівництво планують розпочати наступного року. Орієнтовний бюджет – 25 млн євро.
Механіко-біологічна технологія, за якою працюватиме львівський завод, дозволить відділяти скло, метали, полімери і макулатуру та відправляти їх на вторинну переробку. З органічних відходів планують робити добрива, а близько 40% сміття, яке не підлягає переробці, захоронюватимуть на спеціальному полігоні. В перспективі цей відсоток повинен знижуватися.
До слова, тільки у сусідній Польщі успішно працює вже понад 150 таких підприємств. Одне з них нещодавно відвідала ЕП.
Як сміттєве питання вирішується у Польщі, скільки мешканці платять за переробку відходів та чому важливо сортувати сміття – у матеріалі ЕП.
Комплекс поводження з відходами у Жарах функціонує вже три роки. Це підприємство забирає сміття з більш як двох десятків сіл та містечок, в яких мешкають біля 200 тисяч осіб. Загалом завод переробляє близько 60 тисяч тонн відходів на рік.
За вивезення та переробку сміття кожен мешканець щомісяця зобов’язаний сплачувати від 12,50 до 19,50 злотих (92 та 143 гривні – ЕП). Перший тариф – за сортоване сміття, другий – за несортоване.
"Коли система запроваджувалася, 80% мешканців задекларували, що готові сортувати сміття і відповідно платити менше. Але не всі відповідально підходять до цього процесу. Тож виникає дилема: чи за те, що хтось не дуже ретельно сортує сміття накладати штрафи зі старту, чи навпаки - дуже коректно скеровувати людей в потрібне русло", - розповідає перший заступник міського голови міста Жари Патрік Фалінські.
"Водночас якщо мешканець попередньо підписав документ, що він сортуватиме сміття, але потім цього не робить, то ми як орган влади зобов’язані якимось чином його покарати", - додає він.
Завод поблизу 40-тисячного міста Жари може впоратися як зі змішаними відходами, так і з відсортованими. Перед заїздом на територію кожен сміттєвоз проходить процес зважування після чого відвантажує відходи на склад.
Трактором сміття завантажують в автоматичний пристрій, який розриває пакети та подає відходи на спеціальну лінію де починається процес сортування.
Більшість процесів на заводі автоматизовано, втім, деяку роботу працівники вимушені робити вручну. На першій лінії сортування задіяні тільки дві особи, які забирають з конвеєра великогабаритні предмети.
У спеціальні контейнери працівники відкидають великі скляні, металеві та дерев’яні відходи. Це робиться для того, щоб габаритні предмети не блокували сита, які розділяють відходи на неорганічні ті дрібну фракцію.
Процес робіт на всьому підприємстві за допомогою системи відеоспостереження контролює оператор лінії. Кожного ранку перед початком робіт працівники перевіряють систему на наявність несправностей та повідомляють про це оператору. Якщо все добре, він запускає лінію.
У "серці" заводу розташовані десятки конвеєрних стрічок та спеціальні сепаратори, які "відбирають" свій тип сміття.
На даному етапі відходи сортують на кілька фракцій, зокрема, папір, картон, скло, пластик, бляшанки.
Вказану сировину можна використати ще раз, тому з заводу вона відправляється на підприємства глибокої переробки.
Що стосується органічних відходів, то з них забирають метали та відправляють в спеціальні тунелі закритого типу. Тут сміття перетворюється на компост.
"Процес ферментації триває три тижні і стільки ж йде на процес активного компостування, тобто збагачення киснем", - розповідає технолог заводу.
Після цього чотири тижні відбувається етап дозрівання матеріалу. "Згодом готовий матеріал подрібнюється, фасується та йде на продаж у торгові мережі як добриво для садів, городів тощо", - додає він.
Цікаво, що поряд із підприємством не відчувається жодних неприємних запахів. Річ у тім, що відпрацьоване повітря пропускається через спеціальні біофільтри, які змінюються кожні три роки.
Жоден завод не здатен переробити всі 100% сміття, тому залишок, який підлягає утилізації, або їде на спалювання, або захоронюється на спеціально облаштованому полігоні для хвостів переробки.
ФОТО 18
"Завдяки тому, що у нас дуже сучасне обладнання, ми зараз знаходимося десь на рівні 20-25% відходів, які залишаються на сміттєзвалищі після обробки", - каже директор комплексу. І додає, що загалом на території Польщі цей показник становить близько 60%.
"У Львові ми плануємо на першому етапі досягти близько 40%. Як ми бачимо, це є цілком реалістичною метою", - сказав Вадим Ноздря, директор ЛКП "Зелене місто".
Усі фото Ірини Середи
https://www.epravda.com.ua/publications/2018/12/17/643645/
Немає коментарів:
Дописати коментар