Офіційно на Кіровоградщині налічується понад чотири сотні сміттєзвалищ, половина з яких навіть не зареєстровані як місця для видалення відходів. Лише на кіровоградському зберігається понад 2,6 млн. тонн твердих та промислових відходів. Поява сміттєпереробного заводу у Кіровограді – найпопулярніша обіцянка у передвиборчих програмах кандидатів, однак необхідного підприємства досі немає. Три роки тому про будівництво підприємства, яке займатиметься переробкою відходів, заговорили гучно і на всю Україну. Тепер про відкриття подібного заводу, ймовірно, навіть комунального, не бажають кричати на всю округу.
Говорили-балакали…
У 2010-му році постановою Кабінету Міністрів України №1256 було затверджено Перелік проектів із пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку. Серед них – національний проект «Чисте місто», метою якого було створення в Україні галузі поводження з відходами, шляхом реалізації проектів з будівництва нових сучасних комплексів з переробки та утилізації твердих побутових відходів (ТПВ). Згідно з проектом, такі комплекси мали з'явитись у десяти містах України: Харкові, Дніпропетровську, Тернополі, Хмельницькому, Чернівцях, Вінниці, Полтаві, Сумах і Кіровограді. У серпні 2012-го року були розроблені і затверджені попередні техніко-економічні обґрунтування будівництва комплексів з переробки ТПВ для всіх міст, а вже у вересні 2013-го було оголошено про початок залучення інвесторів до будівництва перших 10-ти екологічних комплексів.
Інвестором будівництва сміттєпереробного комплексу у Кіровограді в рамках нацпроекту «Чисте місто» виступило ТОВ «Конлєр». У грудні того року в Орхуському інформаційно-тренінговому центрі, що діє при бібліотеці ім. Д. Чижевського, представники цього підприємства презентували свою інвестиційну заявку. Відповідно до неї, інвестор збирався побудувати на кіровоградському сміттєвому полігоні підприємство сортування та переробки твердих побутових відходів за технологією механіко-біологічного перероблення. Комплекс був розрахований на 100 тис тонн сміття на рік, а в результаті – виробляти органічні добрива (компост) та біогаз, який з допомогою ТЕЦ трансформувався б в електроенергію. Ідеальним місцем для розташування такого комплексу, заявляв інвестор, стане степова зона із помірним кліматом. Інвестора почули і земельну ділянку знайшли – поблизу кіровоградського сміттєзвалища – щоправда, майже двома роками раніше.
Як повідомила на наш інформаційний запит Кіровоградська РДА, надання земельної ділянки ТОВ «Конлєр» для будівництва та обслуговування підприємства з переробки твердих побутових відходів відбулось відповідно до розпорядження голови Кіровоградської ОДА від 06 грудня 2011 року №1053-р. Договір оренди з інвестором строком на 49 років на земельну ділянку площею 4,00 га, що розташована на території Первозванівської сільської ради і межує з землями комунальної власності м. Кіровограда, був укладений 8 лютого 2012-го. У запиті вказано, що письмові домовленості з Кіровоградською РДА щодо інвестування спорудження заводу ТОВ «Конлєр» не укладала, однак тепер відсутні важелі повернення земельної ділянки назад.
Вже у квітні 2014 року тодішній міський голова Кіровограда Олександр Саінсус під час візиту Міністра екології та природних ресурсів Андрія Мохника заявив, що інвестор зник невідомо куди, ймовірно, через події на сході України. Сам же міністр національний проект «Чисте місто» назвав не інакше як піар-проектом тодішнього уряду.
Проект «Чисте місто» дійсно виявився безрезультатним. У відповіді на наш інформаційний запит Міністерство економічного розвитку та торгівлі України повідомило, що у грудні 2013 року тимчасовою робочою підгрупою було рекомендовано Державному агентству з інвестицій та управління національними проектами України погодити пропозиції інвесторів із будівництва сміттєпереробних комплексів у містах Києві, Тернополі, Хмельницькому, Чернівцях та Кіровограді. На початок 2016-го погодження вказаних пропозицій так і не відбулося, а саме агентство станом на 4 квітня цього року перебуває в процесі ліквідації.
Однак свої пропозиції щодо будівництва сміттєпереробного комплексу на Кіровоградщині за останні роки вносило не лише ТОВ «Конлєр». Про свої ініціативи підтримати роботу з утилізації відходів заявляли також польські інвестори з агентства економічного співробітництва в м. Вроцлав, іспанська компанія "Grupo eigro", Світовий банк, ТОВ «Екол Груп Кіровоград». Однак далі розмов подібні ініціативи не заходили і жодних домовленостей про інвестування у цей масштабний проект ні з ким підписано не було.
І тут земля…
За інформацією обласного департаменту екології та навколишнього середовища, практично у кожному населеному пункті Кіровоградщини є своє сміттєзвалище (офіційно налічується 413 місць), а значна частина побутових відходів концентрується на стихійних сміттєзвалищах. Водночас навіть на офіційних смітниках не проводиться розділення сміття, у результаті чого неможливо використовувати як вторинну сировину папір, скло, поліетилен і подібне.
Вигляд сміттєзвалища на карті
Минулоріч Кіровоградська міськрада затвердила Програму запровадження роздільного збору твердих побутових відходів на 2015-2019 роки. Нагадаємо, нею передбачено встановлення спеціальних маркованих сміттєзбірних контейнерів для роздільного збору сміття та створення на міському сміттєзвалищі сортувальної лінії. Водночас програмою не вирішено проблему наповненості сміттям міського звалища, яке використовується з 1953 року і на сьогодні розрослось майже на 19 га. Лише за 2015-ий тут було захоронено понад мільйон тонн промислових відходів та 85,5 тис. тонн побутового сміття. На наше питання, як міська влада планує вирішення цієї проблеми, начальник Головного управління ЖКГ Кіровоградської міської ради Олександр Хачатурян лише нарікнув на відсутність коштів і землі для будівництва сміттєпереробного комплексу:
Наше бачення вирішення цієї проблеми викладене в програмі роздільного сміття. Перші її етапи вже реалізовані. У нас немає земельної ділянки під будівництво сміттєпереробного заводу, але він потрібен. Я вважаю, що це проблема спільна для всієї області і її вирішення лежить не лише у площині міста.
Цікаво те, що будівництво заводу по переробці та утилізації ТПВ планувалось управлінням ЖКГ ще у 2011-2012 роках. Тоді була розроблена Програма поводження з твердими побутовими відходами у м. Кіровограді на період 2011-2016 років, щоправда, залучення бюджетних коштів не передбачалось. Результату реалізації саме цього пункту програми кіровоградці не побачили і досі.
А от програма по роздільному збору сміття запрацювала, хоча і за кошти самих підприємств, які займаються вивезенням та складуванням сміття: у місті з'явились перші контейнери для збору окремих видів відходів, а на міському сміттєвому полігоні у тестовому режимі вже місяць працює сортувальна лінія. Водночас у місті не проводиться жодна інформаційна кампанія щодо того, наскільки необхідно для екології сортувати сміття, у той час, як, наприклад, у Львові з цього питання проводять інформаційні екскурсії на підприємства і сміттєзвалища.
У нас люди не навчені сортувати сміття. У контейнерах до нас приїжджає купа скатів, великогабаритних відходів, а з баками, де населення має викидати відсортоване сміття, приїжджає усе підряд. До того ж люди самі перебирають сміття з контейнерів, то ж відходи для вторсировини до нас не доїжджають, – розповідає директор ТОВ «КАТП-1128» Тетяна Мартовіцька. – Вирішення проблеми полігону – це робота не одного року. Сортувальна лінія не вирішить усіх його проблем. Ми збираємось працювати далі і відбирати сміття так, щоб на захоронення йшла лише пресована органіка. Складуючи її плити одну на одну, ми матимемо вільне місце на поверхні, адже нижні шари будуть самі по собі прогнивати, в результаті звалище не виходитиме за законні межі. Наступний наш крок – дегазація полігону й розміщення когенераційної установки, аби добувати біогаз для переробки його в електроенергію. На 500-метровій санзоні біля Завадівки ми хочемо зробити рекультивацію звалища і звільнити від сміття 4 га землі. За прибуток від збуту відсортованого сміття – пластику, скла, паперу, металу – ми купуватимемо інше обладнання для розвитку полігону. Це ті етапи, який ми наразі плануємо реалізувати.
Люди помилкову думають, що коли у місті збудують сміттєпеперобний завод, на нього безкоштовно прийматимуть всі відходи. До того ж завод не постачатиме електрику безоплатно: людям доведеться платити за вивезення сміття, а потім ще й за енергію, яку виробили у результаті переробки відходів.
Дискусійне сортування
У департаменті екології та навколишнього середовища Кіровоградської ОДА переконують, що сортування сміття не вирішить проблеми. Потрібні зміни у законодавстві і нові технології для переробки відходів.
Основний вид відходів в області – це відходи промисловості, а не побутові. Але вони нам більше зрозумілі: їх складуванням займаються підприємства, ми розуміємо, що і як там відбувається. У нас в державі відсутній економічний чинник, який би заохочував підприємства переробляти або утилізувати відходи. Держава збирає кошти лише за їх утворення, ніхто за накопичені відходи, які в нас найбільше впливають на екологію, не сплачує гроші. Якщо б підприємство було змушене платити такі кошти, повірте мені, воно було б дуже зацікавлене в залученні інвестицій на будівництво заводів. Зараз ми звертаємось до Кабміну та Верховної Ради для того, щоб вони розробили законодавчий механізм, аби підприємства-забруднювачі платили справедливо: утворив – заплатив, заскладував – заплатив, – розповідає директор департаменту Олександр Ковтунов. – Ми повинні підійти до вирішення питання переробки сміття максимально виважено з точки зору вибору технології по утилізації відходів – маємо обрати найсучасніші з них. Саме вони дозволять нам припинити забруднення навколишнього середовища і максимально переробити усі відходи, що накопичились в області. До речі, сучасні технології вже не передбачають роздільного збору сміття.
Ми з 60-х років складували сміття, тож нам його вистачить на будь-який завод. Наше основне завдання – звільнити міське сміттєзвалище, позбавити мешканців Кіровограда від екологічних наслідків і налагодити поточну переробку відходів, у тому числі сміття з усіх районів області.
Стихійне звалище
Необхідні стимули
Всеукраїнська екологічна ліга вважає, щоб без створення окремої галузі, що впритул займатиметься переробкою відходів, без просвітництва серед населення щодо важливості сортування і переробки сміття, проблему з відходами в Україні вирішити не вдасться.
Галузь переробки відходів в Україні так і не створена. Під неї не розроблене єдине і цілісне законодавство, а багаторічні спроби депутатів та активістів створити такий комплексний документ не мають успіху. Необхідно утворити окрему державну агенцію, яка б стала ситом, через яке будуть просіюватись законопроекти, ініціативи бізнесу та наукові розробки щодо переробки відходів. Якщо ми закріпимо інституційний рівень, тоді формуватиметься галузь. Ми, як громадська організація, наполягаємо на розробленні фінансових механізмів стимулювання бізнесу від моменту утворення відходів аж до кінцевої ланки. Треба стимулювати виробників, щоб вони були зацікавлені виготовляти такі види тари й упаковки, які швидко розкладаються або можуть бути самими ж виробниками перероблені, – зазначила під час одного зі своїх виступів голова Всеукраїнської екологічної Ліги Тетяна Тимочко.
Стихійне звалище на Олексіївці в Кіровограді
А як у них?
Поки в Україні роблять перші кроки, у Європі сфера поводження з відходами пішла далеко вперед. Наприклад, у Німеччині та Швейцарії відповідальність за сортування сміття лежить на плечах самих жителів, а за збір та переробку відходів відповідає окрема галузь. Громадяни викидають лише харчові продукти та відходи, що не підлягають переробці. Решту ж – взуття, одяг, іграшки, книжки, меблі, побутову техніку, поліетилен, пластик, скло тощо – самі несуть до сортувальних станцій. За викидання невідсортованого сміття у Швейцарії передбачені штрафи. Подібні є і у Великобританії. В окремих країнах, як то в Німеччині чи Нідерландах, діє навіть система заохочення (фінансова нагорода, купони на знижки) для тих, хто активно бере участь у сортуванні сміття або здає відходи для вторинної переробки. До речі, така програма лояльності діє і в Україні, в Рівному, де ТзОВ «Санком-Рівне» дарує побутові речі тим громадянам, які мають постійний контакт із диспетчерами підприємства, повідомляють про факти крадіжок контейнерів тощо.
А за недотримання правил поводження зі сміттям у Німеччині можуть оштрафувати весь будинок або навіть підняти тариф на його вивезення. Усі відсортовані відходи йдуть на переробку, і лише незначний відсоток – на захоронення. В свою чергу Швеція навіть імпортує сміття з інших країн і спалює його, виробляючи електроенергію.
Повністю експортувати сміття пропонували і Кіровоградщині. Однак, говорить Олександр Ковтунов, облдержадміністрація відмовилась від такої пропозиції і наразі шукає найсучаснішу технологію для переробки твердих побутових відходів. Фактично з нею вже визначились, однак детально говорити про неї ще не готові.
Стихійне звалище в Кіровоградському районі
В пошуках технологій
У максимально пришвидшеному режимі розглядається питання вибору технології. Для тієї, що ми розглядаємо, не потрібні специфічні вимоги до місця для розташування майбутнього заводу, що наразі принципово для нас, адже землі в області бракує. Технологія не потребує складування відходів. На виході ми отримуватимемо біопаливо, яке зможемо використовувати на нашій ТЕЦ, зробивши її енергоефективною. Це паливо має в рази меншу ціну, ніж природний газ. Це основна пропозиція, яку ми наразі розглядаємо. У мене є сподівання, що до кінця року ми будемо мати повне уявлення про наші можливості, про технології, які будемо застосовувати, про логістику доставки сміття до заводу, про алгоритм ліквідації сміттєзвалищ, – повідомив Олександр Ковтунов.
Ймовірно, інвестором у цьому проекті стане європейська фінансова установа, з якою вже ведуться перемовини.
Зараз Україна має можливість через Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) отримати кошти для реалізації екологічних проектів. Ми зустрічались із представниками цієї фінустанови, зараз плануємо спорядити делегацію чиновників і підприємців, а також фахівців, які знаються на переробці побутових відходів, до Німеччини. Вони поїдуть, подивляться на роботу вже готових проектів. Потім будемо приймати рішення, в якому напрямку нам рухатись. Перше, що ми маємо зробити –визначитись із можливою ділянкою, зробити економічні розрахунки, замовити проектно-кошторисну документацію самого підприємства і далі працювати з інвесторами, у тому числі з Банком реконструкції та розвитку, для того, щоб врешті на Кіровоградщині реалізувати такий необхідний екологічний проект. У тих країнах, де переробка вже налагоджена, на переробці вторинних відходів люди мають бізнес. Я собі бачу підприємство саме комунальним, тому бюджети зможуть отримати додаткові кошти, а міста – додаткові робочі місця і вирішення екологічних проблем, – прокоментував голова Кіровоградської ОДА Сергій Кузьменко.
За висновками орендаря кіровоградського сміттєзвалища, його можна експлуатувати ще близько 5 років. Водночас переповненими є звалища Світловодська та Олександрії. Екологи облдержадміністрації заявляють, що будівництво сміттєпереробного комплексу стане вирішенням цієї проблеми для усіх трьох звалищ.
Кіровоградський полігон на Завадівці
Світлана Дубина
Фото Юрія Вовкотруба, Максима Гуцалюка
