Сміттєспалювальний завод біля житлових будинків у Львові: що буде із людьми та хто на цьому заробить

Спочатку будівництво сміттєспалювального чи то сміттєпереробного заводу у Львові планували розпочати на початку 2018 року. Проте вже згодом перенесли, анонсувавши, що влітку будуватимуть механіко-біологічний комплекс з перевантаження та переробки твердих побутових відходів.

«Вголос» уже писав про епопею із вибором земельної ділянки під сміттєспалювальний завод. І як наслідок – у Садового вкотре «остаточно» визначились:  будуватимуть на території Львова, на вул. Пластовій, 13. А тому ЛКП «Зелене місто», якому, власне, і було надано в користування земельну ділянку для будівництва заводу, оголосило тендер на розроблення проектної документації. Повідомлення про це розміщено на офіційному порталі оприлюднення інформації про публічні закупівлі України «ProZorro».

Але чи безпечно на земельній ділянці, яка знаходиться так близько від житлових будинків та де є очисні споруди, будувати сміттєспалювальний завод? Та звідки Львів братиме на це гроші? Про це дізнавався «Вголос».

Полтва, очисні споруди і житлові будинки: чи безпечно будувати завод на вулиці Пластовій, 13?

Для будівництва сміттєпереробного заводу у Львівській міській раді обрали ділянку, яка знаходиться всього за 6 км від центру Львова, за менш ніж 1 км від житлових будинків та за 750 метрів від найближчого готелю  – на вул. Пластовій, 13.

Директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації Руслан Гречаник каже, що будувати будь-який сміттєвий завод можна тільки після ґрунтовних досліджень. Проте з таким проханням Львівська міська рада і досі не звернулась в обласну державну адміністрацію.

«Немає жодної документації стосовно будівництва заводу»

«Будувати сміттєпереробний завод у Львові на вулиці Пластовій, 13 теоретично можна, але мають бути дотримані усі санітарні та будівельні норми. Має бути врахований і той факт, що поблизу цієї земельної ділянки знаходиться об'єкт природно-заповідного фонду України. Проектної документації на побудову там заводу я не бачив, а тому коментувати щось дуже складно. Якщо буде проектна документація, витримана санітарна зона, буде подано запит на оцінку впливу цього заводу на довкілля – тоді можна буде щось говорити. У нас немає жодної документації стосовно будівництва заводу», – сказав Руслан Гречаник.

Не зверталися чиновники Садового щодо будівництва сміттєпереробного заводу на Пластовій,13 і до Державної екологічної інспекції Львівщини.

«Є чіткі норми щодо розміщення сміттєпереробного чи сміттєспалювального заводів поблизу об'єктів нерухомого майна та житлової і громадської забудови. Відстань від них має становити від 500 до 1000 метрів. Ця норма може бути і зменшена при наявності відповідного проекту, який підлягає обов'язковій експертизі, де буде оцінка впливу на довкілля. Тобто якщо будуть впорядковані усі документи, то сміттєпереробний завод на Пластовій, 13 – це цілком реально. Якщо все буде в межах державних стандартів – я це підтримую. Але наразі жодного документу до мене Львівська міська рада не подавала», – сказав у коментарі «Вголосу»начальник Державної екологічної інспекції Львівщини Микола Маланич.

Проте з цією земельною ділянкою, як з'ясував «Вголос»,  не все так однозначно. Адже поруч розташовується  регіональний ландшафтний парк «Знесіння», який є об'єктом природно-заповідного фонду України. Також на Пластовій тече річка Полтва та розміщені очисні споруди. А тому, переконана еколог, кандидат хімічних наук Львівського університету імені Івана Франка Лідія Бальчишин, для того, щоб зводити на цій земельній ділянці завод – потрібно врахувати як екологічні чинники так і те, чи шкодитиме така споруда здоров'ю людей.

«На вулиці Пластовій, 13 першочергово треба привести до ладу очисні споруди. Бо район Знесіння, Кривчичі потопає в страшних стічних водах, що надзвичайно погано впливає на здоров'я місцевих мешканців. Як говорив довірений Садового у справах сміттєспалюваного заводу Вадим Ноздря, вони тільки починають працювати над оформленням документів на землю. Якщо все буде так, як розповідають працівники Львівської міської ради – і на Пластовій, 13 буде сортувальна та пресувальна лінія, то для цього теж потрібно дослідити землі, наскільки геодезія та геологія дозволяє встановляти там такі преси. Таке устаткування важить орієнтовно десять тонн, тому виникає питання, чи може це стояти на землях, які є близькі до Полтви? Чи не зашкодить це місцевості? Тут варто визначити ризики», – пояснила Лідія Бойчишин.

«Це небезпечно для життя»

Еколог також наголошує, що якщо завод все ж побудують, то те, які шкідливі речовини підприємство викидає у повітря і як це шкодитиме мешканцям Львова, – просто не буде кому досліджувати. 

«Якщо говорити про екологічну складову, то це небезпечно для людей, які мешкають поруч. Оскільки вони на сьогоднішній день уже змушені щодня терпіти сморід від Полтви та каналізаційних споруд, а завтра ці люди муситимуть дихати невідомо якими випарами із сортувальних та пресувальних ліній. Тобто сьогодні ще занадто рано говорити про побудову будь-якого заводу на вул. Пластовій, 13. Ще не встановлена кількість сміття, яка може бути завезеною на цей завод, немає технологічного забезпечення вимірів діоксинів та інших газових складових, які можуть виділятися при спалюванні чи пресуванні сміття. Також немає створених моніторингових складових, тобто центрів, які можуть контролювати викиди в атмосферу цього заводу. Поки не буде цього – ми не можемо говорити про побудову якихось об'єктів», – сказала еколог.

Те, що постійно досліджувати питання викидів шкідливих речовин у атмосферу та вплив їх на здоров'я людей не буде кому, визнають і у Державній екологічній інспекції Львівської області.  

«У побудові цього заводу на Пластовій,13 й справді є негативні сторони. Зокрема – це  обурення суспільства та відсутність контролю за викидами в атмосферу, які може здійснювати це підприємство. Тобто взагалі невідомо, яка структура займатиметься моніторингом шкідливих викидів. Якщо це робитиме Львівська міська рада, то там фактично контролюватимуть самі себе. У такому випадку, ми тільки можемо уявити, які на цьому підприємстві  будуть реальні викиди в атмосферу, а які будуть на документах. Але такий завод потрібний, оскільки це зменшить накопичення сміття. У центрі європейських міст зводять сміттєпереробні заводи. Там вони не шкодять ні людям, ні довкіллю. Але вони мають відповідні очисні споруди, фільтри на викиди в атмосферу. І якщо такий завод буде у Львові – я тільки за. Але ніхто цього не гарантує», – сказав кореспонденту «Вголосу» начальник Державної екологічної інспекції у Львівській області Микола Маланич.

«Заводу на Пластовій, 13 не буде»

Зваживши всі фактори, еколог Лідія Бойчишин сумнівається у тому, що на Пластовій, 13 таки побудують сміттєпереробний чи сміттєспалювальний завод.

«Я вважаю, що розмови про побудову заводу на Пластовій,13 передчасні і, швидше за все, цієї споруди там не буде», – сказала еколог.

Гроші і маніпуляція: якщо завод побудують – зароблятимуть приватні компанії

Скільки все ж коштів потрібно Львову, що побудувати сміттєпереробний завод, наразі точно невідомо. Попередньо, у Львові мали намір взяти кредити на будівництво заводу та рекультивацію сміттєвого полігону в Грибовичах у розмірі 110 млн євро. Але 26 грудня 2017 року директор ЛКП «Зелене місто» Вадим Ноздря повідомив, що розмір кредиту можуть скоротити вдвічі, до 50 млн євро, згідно з рекомендаціями французьких експертів. Відомо також, що Львів звернувся у ЄБРР із заявкою на 35 млн євро про отримання кредиту для будівництва великого сміттєпереробного заводу.

«Що планують будувати у Львові на Пластовій, 13 і у скільки це обійдеться міському бюджету – ніхто не знає. Це невідомо депутатському корпусу, та й самим чиновникам Львівської міської ради. На моє переконання, Андрій Садовий, як голова міста, має для початку оприлюднити план виходу з цієї сміттєвої кризи. Тобто нам мають чітко сказати, що ми маємо робити. Для прикладу, збудувати на такій от земельній ділянці сміттєспалювальний завод.  У будівництво маємо вкласти стільки то коштів. Сортувати і пресувати будемо там і там. А захоронювати – ще десь. При розумінні цього ланцюжка, тоді можна щось говорити. Але цього немає, у нас все вирвано з контексту», – повідомив «Вголосу» депутат фракції ВО «Свобода» у Львівській міській раді Маркіян Лопачак.

«Садовий у 2019 році має намір просто втекти зі Львова»

При тому, у Львівській міській раді переконані – жоден інвестор у Львові не побудує сміттєспалювальний комплекс, бо він буде неприбутковим. Проте це не зовсім правда. Адже от, до прикладу, у м. Червоноград Львівської області оголосили конкурс з пошуку інвестора для проведення будівництва сміттєпереробного заводу.  Окрім того, за словами львівських чиновників, вони не розраховують, що завод буде прибутковим, адже  тарифи на захоронення побутових відходів в Україні низькі (згідно з даними НКРЕКУ, в середньому по країні – 54,9 грн). А тарифу на переробку взагалі немає.  Та й сума, яку економічно вигідно було б отримувати заводам за переробку відходів, зазвичай перевищує номінальну вартість захоронення. Але і тут не все є правдою.

«Щоб навести порядок із сміттям, потрібно працювати у чотирьох напрямках: вивезення сміття, сортування, сміттєпереробка чи сміттєспалювання і захоронення залишків ТПВ. І якщо аналізувати, то вивезення і сортування є прибутковими у роботі цього заводу, а спалювання і захоронення можуть бути прибутковими лише завдяки першим двом частинам. І якщо це все розглядати окремо, тоді цей завод буде збитковим. З інвестором можна домовитись, головне узгодити, що він має робити.  Бо якщо будівництво заводу здійснюватиметься за гроші інвестора – він може бути прибутковим. Відповідно, якщо інвестор вивозитиме сміття і займатиметься його сортуванням, то, звичайно, цей завод не потребуватиме додаткових коштів з міського бюджету. А якщо буде так, як планує Садовий: Львів за кредитні кошти будує завод, а приватний перевізник зароблятиме кошти за вивезення сміття, ще інша приватна структура сортуватиме і знову ж таки зароблятиме на цьому – то завод буде збитковим і фінансуватиметься виключно з міського бюджету. Ми вже маємо приклад безгосподарності: от Львів купив сміттєсортувальну лінію, а вона стоїть», – наголосив Лопачак.

Депутат Львівської міської ради вважає, що сміттєпереробний завод у Львові не з'явиться найближчим часом.

«Міська рада нічого не робить, щоб вирішити проблему вивозу сміття з Львова. Складається враження, що Садовий у 2019 році має намір просто втекти зі Львова, а проблему зі сміттям вирішуватимуть вже його наступники», – додав депутат Львівської міської ради Маркіян Лопачак.

Марія Чижевська, «Вголос»

http://vgolos.com.ua/articles/smittiespalyuvalnyy_zavod_bilya_zhytlovyh_budynkiv_u_lvovi_shcho_bude_iz_lyudmy_ta_hto_na_tsomu_zarobyt_305008.html

У Дніпрі побудують сміттєпереробний завод

Британська компанія виграла конкурс на будівництво. 

Сміттєпереробний завод буде перебувати на існуючому полігоні твердих побутових відходів / фото УНІАН Заступник міського голови Дніпра Михайло Лисенко повідомив, що в Дніпрі буде побудований сміттєпереробний завод. 
Про це повідомляє ІА «МІСТ-ДНІПРО». За його словами, сміттєпереробний завод буде перебувати на існуючому полігоні твердих побутових відходів на правому березі в Дніпрі. 
 «Британська компанія виграла конкурс на будівництво в місті сміттєспалювального заводу. Зараз міська влада підписують з ними договір. Після його підписання британці почнуть виготовлення проекту, на який піде близько 9 місяців. Цей завод буде не сміттєспалювальний, а сміттєпереробний. З окремих компонентів буде виготовлятися біогаз, а решта сміття буде проходити ретельну переробку»,- розповів Мыхаил Лисенко. Раніше журналісти показали, де у Львові збудують сміттєпереробний завод.

https://ecology.unian.ua/trash/2387638-u-dnipri-pobuduyut-smittepererobniy-zavod.html

Малехівська сільрада готова надати землю для рекультивації Грибовицького сміттєзвалища

У п’ятницю, 2 лютого, на позачерговому засідання обласної комісії ТЕБ і НС голова Малехівської сільської ради сказав, що вони готові надати в оренду ЛКП «Збиранка» земельну ділянку для реалізації проектів, пов’язаних з рекультивацією Грибовицького полігону. Львівська міська рада звернулась до Малехівської сільської ради, щоб офіційно підтвердити інформацію, яку було озвучено на засіданні комісії ТЕБ і НС.

«Під час позачергового засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій 02.02.2018 року Вами було озвучено інформацію про готовність Малехівської сільської ради надати в оренду ЛКП «Збиранка» на період реалізації проектів, пов’язаних з рекультивацією полігону, земельну ділянку поблизу полігону ТПВ, на якій розташовані частина озер-збірників фільтрату та частина ТПВ, які зсунулись зі схилу», - йдеться у листі заступника міського голови Львова Сергія Бабака голові Малехівської сільської ради Володимиру Сеньковському, передає ЛМР.

У ЛМР заявили, що з 2016 року надіслали понад 10 листів з проханням вирішити земельні питання для робіт на Грибовицькому сміттєзвалищі, проте усі відповіді були негативними. Раніше місцеві заявляли, що бояться, що на Грибовицьке сміттєзвалище знову почнуть вивозити сміття.

Нагадаємо, у травні 2016 на Грибовицькому сміттєзвалищі виникла пожежа, під час гасіння якої стався обвал схилу сміттєзвалища. Внаслідок цього загинули троє рятувальників та зник еколог ЛКП «Збиранка». На сміттєзвалищі встановили тепловізор, камери відеоспостереження та розробили проект посилення дамб озер з фільтратами.

https://zaxid.net/malehivska_silrada_gotova_nadati_zemlyu__dlya_rekultivatsiyi_gribovitskogo_smittyezvalishha_n1448407

Сміттєпереробний завод у Львові: думки чиновників, експертів та екологів

Фото: facebook.com/pressclublviv
У кінці минулого року, після тривалого періоду проб та помилок, у місті врешті спромоглися чітко визначити прийнятну ділянку для сміттєпереробного заводу. Його збудують на вулиці Пластовій, на території, що належала очисним спорудам Водоканалу. У ЛМР заявляють, що усі попередні напрацювання, навіть ті, які доведеться переробляти, дуже цінні та корисні. Також влада паралельно активно працює над підготовкою рекультивації Грибовицького звалища та пошуком ділянки під новий полігон. Експерти та екологи в один голос заявляють, що підтримують дії міської влади у контексті підготовчих робіт у всіх напрямках, але вимагають конкретики, щодо технології роботи сміттєпереробного заводу та чіткого плану дій у вирішенні проблеми загалом, хоча б за прикладом стратегії, яка була розроблена обласною адміністрацією. Оптимізму у тому, що справа лише набиратиме темпів, додає вже перший документ, прийнятий на сесії ЛМР вже цього року ухвала № 2916 від 25 січня 2018 року «Про затвердження ЛКП «Зелене місто» технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на вулиці Пластовій, 13».

Про це йшлося під час традиційної зустрічі у Львівському прес-клубі на тему «Сміттєпереробний комплекс на Пластовій: ціна, концепція, виконавці», інформує кореспондент ІА ZIK.

Серед основних спікерів, які взяли участь у заході, були директор ЛКП «Зелене місто» Вадим Ноздря, еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Алла Войціховська та екс-керівник Департаменту поводження з відходами ЛМР Іван Рудницький.


Іван Рудницький. Фото: facebook.com/pressclublviv
Тон зустрічі задав Іван Рудницький – людина, якій дуже близькі та зрозумілі проблеми господарки міста. Адже він багато років є депутатом ЛМР, створював та очолював Сихівську РА, а у найважчий період сміттєвої кризи у Львові влітку 2017 року очолив щойно створений Департамент поводження з відходами.

«Зараз зроблено нарешті добрий крок – змінено ділянку під сміттєпереробний комплекс. Адже, рано чи пізно, нам довелося б зіткнутись з опором мешканців сіл, розташованих біля ТЕЦ-2. Відповідно, цього комплексу не вдалося б запустити, як не вдалося ввести в дію пресу для сміття на Рясному. Також не вдалося б знайти ділянку для Львова поза межами міста. А ця територія на Пластовій розміщена у промисловій зоні та достатньо віддалена від житлових масивів. Тому я вітаю це рішення.

Добре що тут буде сортування та певна переробка сміття. Адже ми і так запізнюємось з цими процесами. Вже менше як через півтора року обласна влада поверне назад місту функції вивезення сміття. І до цього треба бути готовим. І добре, що вже є ділянка. Також добре, що є конкретні домовленості щодо фінансування робіт. Та все ж мене хвилюють проектні роботи. У нас дуже складне законодавство, і ці роботи займають багато часу. На початок треба отримати містобудівні умови, а потім, я вважаю, слід одночасно оголошувати конкурс на проектування та будівництво – це значно зекономить час.

Та найбільше я переживаю за те, що буде з тими відходами, які залишаться після переробки на заводі – а це близько 50-60%. Адже через півтора року ті звалища, які є навколо Львова і куди вивозиться сміття з нашого міста, у значній мірі будуть заповненими. Я був на кожному з них і знаю їх потенціал. Деякі з них можуть ще певний час приймати ТПВ зі Львова, але потім вони просто фізично не будуть придатні для цього. І тоді знову може виникнути колапс у місті, якщо ми до того часу не знайдемо ділянки для нового полігону.

Загалом, моя позиція така, що місто повинно розробити стратегію роботи щодо вирішення проблеми зі сміттям. Хоча б таку, як в обласній адміністрації. Невелику, на одну сторінку, але вона повинна відображати, що і у якій послідовності ми будемо робити. Адже не можна помилятися так, як це було зроблено з ділянкою на ТЕЦ 2, – згаяно купу часу та витрачено чимало коштів: 0,5 млн було заплачено за виготовлення ТЕО та 30% від 1,5 млн – на виготовлення проекту. Ці кошти фактично були викинуті «на вітер». Тому потрібно розписати, як ми будемо сортувати сміття, яка доля Департаменту з поводження з відходами, який був створений ще влітку 2017 року, але досі не наповнений людьми. Далі – хто займається пошуком ділянки для нового полігону, хто рекультивацією і хто заводом. Всі ці пункти слід розписати і через місяць-два винести на сесію, затвердити і далі жорстко дотримуватись термінів та обсягів виконання».

Позицію Івана Рудницького підтримала еколог Алла Войціховська, яка є постійним безкомпромісним опонентом Львівської міської та обласної влади у питанні дотримання природоохоронних стандартів у процесі вирішення проблеми з ТПВ. Вона також чітко стоїть на позиції: паралельно з розробкою документації для будівництва сміттєпереробного заводу та рекультивації звалища у Грибовичах, потрібно працювати над пошуком ділянки під новий полігон для міста та вже привчати людей до сортування сміття.


Алла Войціховська. Фото: facebook.com/pressclublviv
«Ми вітаємо цю першу ухвалу міської ради цього року та вважаємо, що ділянка поблизу очисних споруд повністю підходить для спорудження сміттєпереробного заводу. Правда, ми досі не до кінця поінформовані про те, який саме завод це буде. Нам говорять про різні технології: спалювання, виготовлення РДФ-палива, компостування.

Врешті, виділено конкретну територію, і тепер ми чекаємо такого ж чіткого плану дій. Зараз ми бачимо в ухвалі, що це буде сміттєпереробний комплекс і сміттєперевантажувальна лінія.

Також ми пропонуємо, щоби першим пунктом у переліку завдань стояло будівництво полігону для ТПВ. Далі – встановлення сортувальної лінії, окреме відсортовування та роздільний збір органічних відходів. І паралельно – проведення рекультивації Грибовицького звалища.

Щодо виготовлення проектної документації та вартості робіт, то хочу навести приклад Харкова. Там процес підготовки до вирішення проблеми сміття пішов уже значно далі, аніж у Львові. У них готують комплексний проект. Це і рекультивація старого полігону, і будівництво сміттєсортувальної лінії, і нового полігону, і встановлення газозбірних свердловин, і когенераційної установки, і станції для очищення фільтратів. Такий проект, який у них фінансується Світовим банком, коштує близько $35 млн».

Після чітких та аргументованих позицій опонентів, слово взяв керівник ЛКП «Зелене місто» та один з ключових чиновників у структурі поводження з ТПВ у Львівській міській раді Вадим Ноздря. Саме з його приходом у команду Андрія Садового з’явився фахівець, який замкнув на собі усі «сміттєві питання», активно бере участь у дискусіях з опонентами та експертами, але, водночас, прислухається до їх думки та черпає досвід у відповідних фахівців. І цього разу йому довелося відповідати на ряд незручних запитань, які сформували попередні спікери та журналісти.


Вадим Ноздря. Фото: facebook.com/pressclublviv
Щодо проектів, які замовляло «Львівтеплоенерго»
«Львівтеплоенерго» замовило ТЕО та проект цілком законно, спираючись на рішення виконкому. Та, на жаль, склалася ситуація, коли питання «вперлося у стіну». Виникли обставини, коли стало неможливим отримати містобудівні умови та розробляти детальний план території. Насамперед через те, що нереально було отримати рішення сесії селищної ради. Тоді «загорілось червоне світло» і роботи було припинено. Інакше все б рухалось далі.

Я не можу повністю коментувати логіку укладання угод від імені «Львівтеплоенерго», але вважаю, що дане ТЕО не позбавлене користі. Згадаймо, у яких умовах воно замовлялось. Тоді було багато підходів та пропозицій, що робити у даний час. Тому розробка ТЕО, яке розглянуло декілька варіантів можливих технологій, дозволило швидше визначитись. Саме цей документ, а також напрацювання «Еджіс» дають підстави говорити, що навіть помінявши ділянку, ми не починаємо з чистого аркуша, а маємо базові розробки.

Тому замовлення та розробку ТЕО я пропоную вважати таки необхідним кроком. А оскільки рішенням виконкому саме «Львівтеплоенерго» було визначено його замовником, ще й ділянка під сміттєпереробний завод розглядалася саме на території цього підприємства, то їхні дія, я вважаю, абсолютно правильними.

Щодо визначення підрядної організації для розробки ТЕО, то ми і зараз консультуємось з фахівцями з Харкова, правда з інших підприємств, але центр інженерної думки знаходиться саме у цьому місті.

На той момент право вибору було за «Львівтеплоенерго», які вважали за необхідне залучити підрядників, котрі мають досвід реконструкції саме ТЕЦ – таким було довгострокове бачення стосовно того, що далі робити з територією ТЕЦ-2.

Тому основні роботи, які зараз проводить «Львівтеплоенерго» – це повернення коштів, що були сплачені у формі авансу за розробку проекту. І я впевнений у тому, що ті кошти, які не були освоєні, точно повернуться у бюджет міста.

Про ділянку під новий полігон для Львова
Щодо ділянки під майбутній полігон, то тут є два аспекти. Вважаю, що це є та точка, де максимально зблизяться інтереси міста і області. Відомо, що на сьогодні є стратегія, затверджена ЛОДА, є плани, які розробляє ЛМР – і вони наразі рухаються паралельно. Адже обсяг сміття, який продукує Львів, у документі обладміністрації не згадується.

У нас є бачення, де можна розмістити майбутній полігон. Треба лише визначитись з обсягами сміття: чи включати туди потужності лише міста, чи ще й області. І тоді рухатись за цією ж процедурою – починаючи з відведення землі, оцінки впливу на довкілля, тощо. Але розпочати треба з обрання правильного місця. І у нас вже є короткий перелік імовірних ділянок. Але, повторюсь, у цьому питання необхідним є зближення позицій з владою області.

Цього року ми розпочинаємо конструктивний діалог, адже відбулося зближення позицій усіх учасників процесу, коли всі більш-менш зрозуміли якою буде технологія, які є плани і завдання сміттєпереробного заводу. Також те, що він насправді на 100% не вирішує проблему сміття у місті.

Так, у нас є бачення, куди ми будемо відправляти вже перероблені відходи, які змінять свою форму, вони будуть менш активними і не на стільки шкідливими на той період, поки ми будемо будувати новий полігон.

Щодо рекультивації Грибовицького звалища
У цьому напрямку функції замовника робіт і надалі буде залишатися за ЛКП «Збиранка» до того часу, поки не надійдуть перші кошти від кредитних установ. Адже стороною по кредитних угодах визначене спеціально створене підприємство «Зелене місто», а оформлятися вона буде через єдино можливий спосіб – договір про передачу функції замовника. На даний момент саме «Збиранка» є замовником проектних робіт, більшість з яких виконала компанія «Еджіс».

Сьогодні також буде зустріч з робочою групою у Малехові, з якою ми врешті більш-менш налагодили діалог. І справді є велика кількість запитань та зауважень до французів щодо того, що вони заклали чи не заклали у свій проект. І багато з цих запитань є справді доречними, і за них я щиро вдячний робочій групі у Малехові.

Також, дякуючи «Екологія-Право-Людина», ми налагодили контакти з організаціями, які працюють над вирішенням проблеми ТПВ у Харкові. Зараз ми використовуємо їх досвід, враховуючи те, що вони пройшли процедуру комплексної державної експертизи і затвердження проекту на рівні Кабміну.

Фінансування ЄБРР
Спільно з ЄБРР ми вже затвердили пакет прекваліфікаційних вимог, а це означає, що максимум до кінця лютого ми будемо оголошувати першу стадію тендеру. За цими умовами, до нас на конкурс зможуть потрапити лише реальні світові компанії, які матимуть фінансовий ресурс для потрібних гарантій. Всі процедури закупівлі, включно з двома етапами тендеру, ми маємо завершити до 1 вересня 2018 року.

Пройшовши прекваліфікацію ми відразу ж замовляємо проектування (стадію П) і на момент основного етапу тендеру, а це буде приблизно через 4 місяці (червень 2018 року) матимемо дві стадії проекту та виконавця робіт.

Сума коштів, які надійдуть від ЄБРР, становить 35 млн євро, з яких 25 млн – саме позика, а 10 млн – грант.

Щодо стадійності розробки документації, то для таких складних об’єктів передбачено три стадії. Це ТЕО, проект та робоча документація для будівництва та запуску. Ми вирішили, з метою економії часу та спрощення процедури для виконавця робіт, перші два етапи провести самостійно, залучаючи «Еджіс» та локальних, місцевих проектантів. Це робиться для того, щоби віддати документацію на державну експертизу. Тоді, провівши тендер, ми передаємо пакет документів переможцю, він доробляє другу стадію та може швидко приступити до безпосереднього виконання робіт. Йому вже не треба бігати по наших державних установах, збирати документи та затверджувати проект – такий варіант оптимальний та значно мобільніший.

Фінансування ЄІБ
Щодо кредиту з ЄІБ, то зараз вже відібрано 22 проекти, які будуть фінансуватися – туди Львів увійшов. Також визначено дев’ять проектів з найвищим ступенем готовності – сюди Львів поки не потрапив, але ми це дуже швидко зробимо.

Слід відзначити, що подавав цей проект ще «Львівспецкомунтранс», і зробив він це на максимально можливу суму. Згодом обставини змінились, адже ми розпочали переговори з ЄБРР. І вже коли я почав займатись цим питанням, було зроблено дві важливі речі: додано до фінансування будівництво нового полігону, а право отримувача коштів перейшло до департаменту фінансів ЛМР.

Якщо розглядати суму кредиту від ЄІБ, потрібну на сьогоднішній день, то зараз фахівці «Еджіс» рекомендують зменшити її з 75 млн євро до 59 млн.

З усього почутого хотілося б виділити ще одну деталь. За словами Вадима Ноздрі, місто готове до співпраці з обласною адміністрацією. Зокрема, у питанні нового полігону, такі контакти зараз просто необхідні. Та, як йшлося у «розмові в кулуарах», таке рішення залежить від перших осіб міста та області.
https://zik.ua/news/2018/02/01/smittiepererobnyy_zavod_u_lvovi_dumky_chynovnykiv_ekspertiv_ta_ekologiv_1256543

Роботи з будівництва сміттєпереробного комплексу на Пластовій розпочнуть влітку

25 січня на сесії Львівської міськради депутати ухвалили затвердити технічну документацію на ділянку площею 6,7007 гектари за комунальним підприємством «Зелене місто». До весни мають бути напрацьовані основні фінансові умови позики з ЄБРР, а вже у березні - затвердять остаточну угоду.

Перші роботи на ділянці під сміттєпереробний завод на вулиці Пластовій у Львові можуть розпочати вже влітку.

«Від моменту отримання дозволу на виконання будівельних робіт після проходження комплексної державної експертизи хочеться вірити, що це буде відносно швидко, всередині цього року», – розповів директор ЛКП «Зелене місто» Вадим Ноздря.

Загалом сума позики на будівництво сміттєпереробного комплексу у Львові становитиме 35 млн євро. 25 із них - кредит, ще 10 мільйонів - грантові кошти від фонду європейського екологічного співробітництва. 8-9 мільйонів із них мають намір витратити на рекультивацію Грибовицького звалища. Решту - на будівництво сміттєпереробного комплексу.

https://zaxid.net/roboti_z_budivnitstva_smittyepererobnogo_kompleksu_na_plastoviy_rozpochnut_vlitku_n1447943