Фото: facebook.com/pressclublviv
У кінці минулого року, після тривалого періоду проб та помилок, у місті врешті спромоглися чітко визначити прийнятну ділянку для сміттєпереробного заводу. Його збудують на вулиці Пластовій, на території, що належала очисним спорудам Водоканалу. У ЛМР заявляють, що усі попередні напрацювання, навіть ті, які доведеться переробляти, дуже цінні та корисні. Також влада паралельно активно працює над підготовкою рекультивації Грибовицького звалища та пошуком ділянки під новий полігон. Експерти та екологи в один голос заявляють, що підтримують дії міської влади у контексті підготовчих робіт у всіх напрямках, але вимагають конкретики, щодо технології роботи сміттєпереробного заводу та чіткого плану дій у вирішенні проблеми загалом, хоча б за прикладом стратегії, яка була розроблена обласною адміністрацією. Оптимізму у тому, що справа лише набиратиме темпів, додає вже перший документ, прийнятий на сесії ЛМР вже цього року ухвала № 2916 від 25 січня 2018 року «Про затвердження ЛКП «Зелене місто» технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на вулиці Пластовій, 13».
Про це йшлося під час традиційної зустрічі у Львівському прес-клубі на тему «Сміттєпереробний комплекс на Пластовій: ціна, концепція, виконавці», інформує кореспондент ІА ZIK.
Серед основних спікерів, які взяли участь у заході, були директор ЛКП «Зелене місто» Вадим Ноздря, еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Алла Войціховська та екс-керівник Департаменту поводження з відходами ЛМР Іван Рудницький.
Іван Рудницький. Фото: facebook.com/pressclublviv
Тон зустрічі задав Іван Рудницький – людина, якій дуже близькі та зрозумілі проблеми господарки міста. Адже він багато років є депутатом ЛМР, створював та очолював Сихівську РА, а у найважчий період сміттєвої кризи у Львові влітку 2017 року очолив щойно створений Департамент поводження з відходами.
«Зараз зроблено нарешті добрий крок – змінено ділянку під сміттєпереробний комплекс. Адже, рано чи пізно, нам довелося б зіткнутись з опором мешканців сіл, розташованих біля ТЕЦ-2. Відповідно, цього комплексу не вдалося б запустити, як не вдалося ввести в дію пресу для сміття на Рясному. Також не вдалося б знайти ділянку для Львова поза межами міста. А ця територія на Пластовій розміщена у промисловій зоні та достатньо віддалена від житлових масивів. Тому я вітаю це рішення.
Добре що тут буде сортування та певна переробка сміття. Адже ми і так запізнюємось з цими процесами. Вже менше як через півтора року обласна влада поверне назад місту функції вивезення сміття. І до цього треба бути готовим. І добре, що вже є ділянка. Також добре, що є конкретні домовленості щодо фінансування робіт. Та все ж мене хвилюють проектні роботи. У нас дуже складне законодавство, і ці роботи займають багато часу. На початок треба отримати містобудівні умови, а потім, я вважаю, слід одночасно оголошувати конкурс на проектування та будівництво – це значно зекономить час.
Та найбільше я переживаю за те, що буде з тими відходами, які залишаться після переробки на заводі – а це близько 50-60%. Адже через півтора року ті звалища, які є навколо Львова і куди вивозиться сміття з нашого міста, у значній мірі будуть заповненими. Я був на кожному з них і знаю їх потенціал. Деякі з них можуть ще певний час приймати ТПВ зі Львова, але потім вони просто фізично не будуть придатні для цього. І тоді знову може виникнути колапс у місті, якщо ми до того часу не знайдемо ділянки для нового полігону.
Загалом, моя позиція така, що місто повинно розробити стратегію роботи щодо вирішення проблеми зі сміттям. Хоча б таку, як в обласній адміністрації. Невелику, на одну сторінку, але вона повинна відображати, що і у якій послідовності ми будемо робити. Адже не можна помилятися так, як це було зроблено з ділянкою на ТЕЦ 2, – згаяно купу часу та витрачено чимало коштів: 0,5 млн було заплачено за виготовлення ТЕО та 30% від 1,5 млн – на виготовлення проекту. Ці кошти фактично були викинуті «на вітер». Тому потрібно розписати, як ми будемо сортувати сміття, яка доля Департаменту з поводження з відходами, який був створений ще влітку 2017 року, але досі не наповнений людьми. Далі – хто займається пошуком ділянки для нового полігону, хто рекультивацією і хто заводом. Всі ці пункти слід розписати і через місяць-два винести на сесію, затвердити і далі жорстко дотримуватись термінів та обсягів виконання».
Позицію Івана Рудницького підтримала еколог Алла Войціховська, яка є постійним безкомпромісним опонентом Львівської міської та обласної влади у питанні дотримання природоохоронних стандартів у процесі вирішення проблеми з ТПВ. Вона також чітко стоїть на позиції: паралельно з розробкою документації для будівництва сміттєпереробного заводу та рекультивації звалища у Грибовичах, потрібно працювати над пошуком ділянки під новий полігон для міста та вже привчати людей до сортування сміття.
Алла Войціховська. Фото: facebook.com/pressclublviv
«Ми вітаємо цю першу ухвалу міської ради цього року та вважаємо, що ділянка поблизу очисних споруд повністю підходить для спорудження сміттєпереробного заводу. Правда, ми досі не до кінця поінформовані про те, який саме завод це буде. Нам говорять про різні технології: спалювання, виготовлення РДФ-палива, компостування.
Врешті, виділено конкретну територію, і тепер ми чекаємо такого ж чіткого плану дій. Зараз ми бачимо в ухвалі, що це буде сміттєпереробний комплекс і сміттєперевантажувальна лінія.
Також ми пропонуємо, щоби першим пунктом у переліку завдань стояло будівництво полігону для ТПВ. Далі – встановлення сортувальної лінії, окреме відсортовування та роздільний збір органічних відходів. І паралельно – проведення рекультивації Грибовицького звалища.
Щодо виготовлення проектної документації та вартості робіт, то хочу навести приклад Харкова. Там процес підготовки до вирішення проблеми сміття пішов уже значно далі, аніж у Львові. У них готують комплексний проект. Це і рекультивація старого полігону, і будівництво сміттєсортувальної лінії, і нового полігону, і встановлення газозбірних свердловин, і когенераційної установки, і станції для очищення фільтратів. Такий проект, який у них фінансується Світовим банком, коштує близько $35 млн».
Після чітких та аргументованих позицій опонентів, слово взяв керівник ЛКП «Зелене місто» та один з ключових чиновників у структурі поводження з ТПВ у Львівській міській раді Вадим Ноздря. Саме з його приходом у команду Андрія Садового з’явився фахівець, який замкнув на собі усі «сміттєві питання», активно бере участь у дискусіях з опонентами та експертами, але, водночас, прислухається до їх думки та черпає досвід у відповідних фахівців. І цього разу йому довелося відповідати на ряд незручних запитань, які сформували попередні спікери та журналісти.
Вадим Ноздря. Фото: facebook.com/pressclublviv
Щодо проектів, які замовляло «Львівтеплоенерго»
«Львівтеплоенерго» замовило ТЕО та проект цілком законно, спираючись на рішення виконкому. Та, на жаль, склалася ситуація, коли питання «вперлося у стіну». Виникли обставини, коли стало неможливим отримати містобудівні умови та розробляти детальний план території. Насамперед через те, що нереально було отримати рішення сесії селищної ради. Тоді «загорілось червоне світло» і роботи було припинено. Інакше все б рухалось далі.
Я не можу повністю коментувати логіку укладання угод від імені «Львівтеплоенерго», але вважаю, що дане ТЕО не позбавлене користі. Згадаймо, у яких умовах воно замовлялось. Тоді було багато підходів та пропозицій, що робити у даний час. Тому розробка ТЕО, яке розглянуло декілька варіантів можливих технологій, дозволило швидше визначитись. Саме цей документ, а також напрацювання «Еджіс» дають підстави говорити, що навіть помінявши ділянку, ми не починаємо з чистого аркуша, а маємо базові розробки.
Тому замовлення та розробку ТЕО я пропоную вважати таки необхідним кроком. А оскільки рішенням виконкому саме «Львівтеплоенерго» було визначено його замовником, ще й ділянка під сміттєпереробний завод розглядалася саме на території цього підприємства, то їхні дія, я вважаю, абсолютно правильними.
Щодо визначення підрядної організації для розробки ТЕО, то ми і зараз консультуємось з фахівцями з Харкова, правда з інших підприємств, але центр інженерної думки знаходиться саме у цьому місті.
На той момент право вибору було за «Львівтеплоенерго», які вважали за необхідне залучити підрядників, котрі мають досвід реконструкції саме ТЕЦ – таким було довгострокове бачення стосовно того, що далі робити з територією ТЕЦ-2.
Тому основні роботи, які зараз проводить «Львівтеплоенерго» – це повернення коштів, що були сплачені у формі авансу за розробку проекту. І я впевнений у тому, що ті кошти, які не були освоєні, точно повернуться у бюджет міста.
Про ділянку під новий полігон для Львова
Щодо ділянки під майбутній полігон, то тут є два аспекти. Вважаю, що це є та точка, де максимально зблизяться інтереси міста і області. Відомо, що на сьогодні є стратегія, затверджена ЛОДА, є плани, які розробляє ЛМР – і вони наразі рухаються паралельно. Адже обсяг сміття, який продукує Львів, у документі обладміністрації не згадується.
У нас є бачення, де можна розмістити майбутній полігон. Треба лише визначитись з обсягами сміття: чи включати туди потужності лише міста, чи ще й області. І тоді рухатись за цією ж процедурою – починаючи з відведення землі, оцінки впливу на довкілля, тощо. Але розпочати треба з обрання правильного місця. І у нас вже є короткий перелік імовірних ділянок. Але, повторюсь, у цьому питання необхідним є зближення позицій з владою області.
Цього року ми розпочинаємо конструктивний діалог, адже відбулося зближення позицій усіх учасників процесу, коли всі більш-менш зрозуміли якою буде технологія, які є плани і завдання сміттєпереробного заводу. Також те, що він насправді на 100% не вирішує проблему сміття у місті.
Так, у нас є бачення, куди ми будемо відправляти вже перероблені відходи, які змінять свою форму, вони будуть менш активними і не на стільки шкідливими на той період, поки ми будемо будувати новий полігон.
Щодо рекультивації Грибовицького звалища
У цьому напрямку функції замовника робіт і надалі буде залишатися за ЛКП «Збиранка» до того часу, поки не надійдуть перші кошти від кредитних установ. Адже стороною по кредитних угодах визначене спеціально створене підприємство «Зелене місто», а оформлятися вона буде через єдино можливий спосіб – договір про передачу функції замовника. На даний момент саме «Збиранка» є замовником проектних робіт, більшість з яких виконала компанія «Еджіс».
Сьогодні також буде зустріч з робочою групою у Малехові, з якою ми врешті більш-менш налагодили діалог. І справді є велика кількість запитань та зауважень до французів щодо того, що вони заклали чи не заклали у свій проект. І багато з цих запитань є справді доречними, і за них я щиро вдячний робочій групі у Малехові.
Також, дякуючи «Екологія-Право-Людина», ми налагодили контакти з організаціями, які працюють над вирішенням проблеми ТПВ у Харкові. Зараз ми використовуємо їх досвід, враховуючи те, що вони пройшли процедуру комплексної державної експертизи і затвердження проекту на рівні Кабміну.
Фінансування ЄБРР
Спільно з ЄБРР ми вже затвердили пакет прекваліфікаційних вимог, а це означає, що максимум до кінця лютого ми будемо оголошувати першу стадію тендеру. За цими умовами, до нас на конкурс зможуть потрапити лише реальні світові компанії, які матимуть фінансовий ресурс для потрібних гарантій. Всі процедури закупівлі, включно з двома етапами тендеру, ми маємо завершити до 1 вересня 2018 року.
Пройшовши прекваліфікацію ми відразу ж замовляємо проектування (стадію П) і на момент основного етапу тендеру, а це буде приблизно через 4 місяці (червень 2018 року) матимемо дві стадії проекту та виконавця робіт.
Сума коштів, які надійдуть від ЄБРР, становить 35 млн євро, з яких 25 млн – саме позика, а 10 млн – грант.
Щодо стадійності розробки документації, то для таких складних об’єктів передбачено три стадії. Це ТЕО, проект та робоча документація для будівництва та запуску. Ми вирішили, з метою економії часу та спрощення процедури для виконавця робіт, перші два етапи провести самостійно, залучаючи «Еджіс» та локальних, місцевих проектантів. Це робиться для того, щоби віддати документацію на державну експертизу. Тоді, провівши тендер, ми передаємо пакет документів переможцю, він доробляє другу стадію та може швидко приступити до безпосереднього виконання робіт. Йому вже не треба бігати по наших державних установах, збирати документи та затверджувати проект – такий варіант оптимальний та значно мобільніший.
Фінансування ЄІБ
Щодо кредиту з ЄІБ, то зараз вже відібрано 22 проекти, які будуть фінансуватися – туди Львів увійшов. Також визначено дев’ять проектів з найвищим ступенем готовності – сюди Львів поки не потрапив, але ми це дуже швидко зробимо.
Слід відзначити, що подавав цей проект ще «Львівспецкомунтранс», і зробив він це на максимально можливу суму. Згодом обставини змінились, адже ми розпочали переговори з ЄБРР. І вже коли я почав займатись цим питанням, було зроблено дві важливі речі: додано до фінансування будівництво нового полігону, а право отримувача коштів перейшло до департаменту фінансів ЛМР.
Якщо розглядати суму кредиту від ЄІБ, потрібну на сьогоднішній день, то зараз фахівці «Еджіс» рекомендують зменшити її з 75 млн євро до 59 млн.
З усього почутого хотілося б виділити ще одну деталь. За словами Вадима Ноздрі, місто готове до співпраці з обласною адміністрацією. Зокрема, у питанні нового полігону, такі контакти зараз просто необхідні. Та, як йшлося у «розмові в кулуарах», таке рішення залежить від перших осіб міста та області.
https://zik.ua/news/2018/02/01/smittiepererobnyy_zavod_u_lvovi_dumky_chynovnykiv_ekspertiv_ta_ekologiv_1256543
Немає коментарів:
Дописати коментар