Громадські слухання щодо сміттєпереробного заводу, який міська влада Львова планує збудувати на території очисних споруд «Львіводоканалу» на вул. Пластовій, пройшли дуже емоційно, на підвищених тонах. Учасники слухань категорично висловилися проти такого сусідства. Дуже часто звучали фрази: «Ми не проти заводу, але не у Львові й не на території очисних». Люди, які прийшли на обговорення, й чути не хотіли запевнення міських чиновників, кожен їхній виступ супроводжували криками «Ганьба!». Між собою обговорювали готовність перекривати дороги.
Громадські слухання для жителів Личаківського та Шевченківського районів міста були заплановані 18 липня о 18.00 у школі №7 на вул. Богдана Хмельницького. Однак, ані ініціатори від мешканців, ані організатори – чиновники з управління «Секретаріат ради» ЛМР не змогли передбачити велику кількість охочих взяти у них участь – прийшло кілька сотень людей. Коли шкільний актовий зал забився вщерть й перетворився на «сауну», захід перемістили на вулицю – на подвір’я школи й розпочали близько 20.00. Виступали, голосували аж до сутінків – завершили після 21.00.
Аргументи з вуст чиновників
Вадим Ноздря, керівник ЛКП «Зелене місто», якому міська рада доручила розробляти проект і кошторисну документацію, проходити дозвільні процедури щодо земельної ділянки під сміттєпереробний комплекс:
«На сьогодні ми тільки розпочали дозвільні процедури. Паралельно будуть заплановані консультації з громадськістю у рамках оцінки впливу на довкілля, що зарегламентовано процедурою Міністерства природи.
Територія очисних споруд – це майже 80 га. Найближча житлова забудова на території міста – за понад 1 тис. метрів.
Завод у Стальовій Волі у Польщі – за 700 метрів від житлових будинків. Санітарна зона становить 150 метрів, в Україні – 500 метрів.
Зареєстрований проект ухвали ЛМР про збільшення території очисних споруд за рахунок земель міста. Територія очисних споруд збільшується на 18 га – на 25%. Враховуючи зауваження від громади, «Львівавтодор» розробив транспортну модель, щоб показати, наскільки може збільшуватися транспортний потік на ключових вулицях.
Ми не боїмося нових ДБН. Умови договору із проектною організацією передбачають, що оплата проекту буде здійснена після того, як буде пройдена комплексна державна експертиза.
Це неправда, що ми плануємо розміщувати поруч із заводом полігон. Полігон може розміщуватися віддалено від цього заводу – за 30-60 км. Це нормальна європейська практика, коли на території міста переробляються відходи, а залишки, які підлягають утилізації через захоронення, транспортуються на полігон».
Вигуки з натовпу: «Ганьба! Ганьба!»
Заступник директора ЛМКП «Львівводоканал» Дмитро Ванькович:
«Львіводоканал» не віддає територію (на вул. Пластовій, – ZIK), тому що він нею не володіє. Територію віддає Львівська міська рада. Щодо очисних споруд – вони запроектовані ще у 60-70 роках минулого століття на об’єм 450 тис. куб. м на добу. На сьогодні до нас приходить стічних вод 350 тис. куб. м. Протягом останніх 20 років, за статистикою, споживання води громадянами міста Львова зменшилося у два рази.
Ми активно працюємо щодо реконструкції очисних споруд. Частина реконструкції буде реалізовуватися з наступного року – побудова біогазового заводу, переробка мулу, осаду стічних вод. Це дозволить забрати мул і осад, який зараз складується на нашій території і видає неприємний запах. Якщо його будемо переробляти – цього запаху буде менше.
Кожного року у реконструкцію очисних споруд вкладається мінімально 10 млн грн. Для повної реконструкції очисних споруд, за оцінками міжнародних експертів, потребуємо мінімально 100 млн євро. Це якщо порівнювати схожі міста. Ми мали контакти з польським екологічним фондом, експерти якого приїжджали до нас і роблять разом із нами проект реконструкції, яку вони готові будуть профінансувати. Тому в цьому і в наступному році будемо готувати проект реконструкції.
Наші інженери та інженери ЛКП «Зелене місто» обговорювали питання розміщення сміттєпереробного заводу. Територія, яку виділили для їх потреби – це нам не заважає».
Вигуки із натовпу: «Чому ви досі нічого не робили?», «Зробите реконструкцію, тоді приходьте! Що ви говорите байки?», «Ганьба! Ганьба!»
Представник ЛКП «Львівавтодор» Роман Зубачик:
«Львівавтодор» розробив транспортне моделювання по цій території – визначили, як вплине поява майбутнього сміттєпереробного заводу на трафік на прилеглих вулицях – Богданівській, Пластовій.
За результатами моделювання можу сказати, що катастрофічних проблем на прилеглих вулицях не буде. Навантаження на вул.. Богданівській зросте на 2-3%, на Пластовій – на 20%, але зараз ця вулиця недовантажена. Тому катастрофи не буде».
Вигуки присутніх «Ганьба!»
Начальник управління «Секретаріат ради» ЛМР, мешканець Личаківського району Юрій Лукашевський:
«Звичайно, ніхто із логічно мислячих не буде радий такому сусідству як сміттєпереробний завод, навіть якщо не буде за кілометр і 500 м захисна зона. Приємного мало. Але є одна річ – багато-хто хоче на цьому зіграти, зробити собі політичні дивіденди, використовуючи небажання людей такому сусідству. Замість того, щоб проговорювати, чи ця установка є екологічно чистою, бо маємо досвід європейських міст, де ці установки стоять значно ближче…
Я за вирішення проблеми вивозу сміття і за екологічно чистий завод».
Закликав бути мудрими і не дати себе використати політиками, які хочуть на цьому заробити політичні бали.
У відповідь вигуки: «Ганьба!»
Громадські слухання щодо сміттєпереробного заводу, який міська влада Львова пропонує збудувати на території очисних споруд «Львіводоканалу» на вул. Пластовій. Фото: ZIK
Позиція мешканців
Ініціатор громадських слухань, керівник штабу проти будівництва сміттєпереробного заводу на території очисних споруд Михайло Куртяк:
«На неодноразові звернення мешканців до адміністрації міста, до міського голови Садового та депутатів міськради, які представляють фракції «Самопоміч», БПП – ми не зустріли ніякого розуміння та жодного занепокоєння про екологічний стан міста Львова. Вони проявили тільки одне величезне прагнення – отримати грант та кредит і побудувати «технічне диво» на вул. Пластовій, 13 на території очисних споруд – сміттєпереробний комплекс. Тяжко сказати, що це переробний комплекс – швидше, це сортувальний комплекс.
Ми не проти побудови цього переробного комплексу, але проти побудови його на території очисних споруд, бо самі ці споруди вже є екологічне лихо. У всі часи вони не відповідали вимогам. Місто постійно розвивається і все, що там перероблялося – перероблялося не так, як це має бути. Ніхто нічого на тих очисних спорудах не робить.
Оцей комплекс передбачає полігон. Де той полігон має бути на очисних спорудах – одному Господу Богу відомо. Будуть залишки, складування – виникне ще одне сміттєзвалище. Поблизу очисних споруд існує асфальтний завод. Поруч «Грінера Україна» утворила ще одне сміттєзвалище на території колишнього АТП.
Ми стали заручниками політичних інтриг, які відбуваються між головою міста і обласними керівниками. Сядьте за стіл з обласними керівниками, знайдіть місце поза межами міста. Вийшли нові ДБН, які ще не вступили в дію, а вступлять десь у вересні. Тому вони (міські чиновники, – ZIK) так прагнуть швиденько все зробити. Завод має бути за межами міста і не менше як 1 км від населеного пункту».
Ініціативна група запропонувала прийняти рішення «заборонити побудову сміттєсортувального комплексу на території очисних споруд як такого, що несе загрозу здоров’ю і безпеці львів’ян і знайти можливість для його побудови за межами міста Львова».
Мешканець мікрорайону Кривчиці Олег Підгірний:
«Личаківський район Львова – найбільш екологічно небезпечний. Маємо Грибовицьке сміттєзвалище й кислі гудрони – мільйони тонн куб. м страшної отрути, маємо МПЗ, який давно не працює, також кислі гудрони, про які ніхто не говорить, маємо ТЕЦ-2, спалювання люмінесцентних лампочок, ртуть іде в небо, ми дихаємо. Ніхто не задумується, чому хворіють діти, відбуваються всякі астматичні прояви. Туберкульоз іде по Україні. Маємо на вул. Богданівській,11 стихійне сміттєзвалище, про яке прекрасно знає ОДА.
Закликаю ні в якому разі не дозволити будівництво на очисних спорудах того підприємства. Гроші вкрадені до нас. Я за цей завод, тільки не на очисних спорудах».
Мешканець Личаківського району, екс-депутат ЛМР Яромир Самагальський:
«Все, що говориться навколо цього заводу і триває вже більше ніж два роки – це насправді брехня і маніпуляція. На сьогодні не існує техніко-економічного обґрунтування і не визначено, скільки сировини буде поступати на цей завод. Тільки тепер оголошений конкурс щодо газу, який звідти будуть добувати. Досі не визначена морфологія сміття. Яка кількість сміття – дотепер не відомо. Міська влада декларує 670 тонн на день. Я стверджую, що набагато менше. І це підтверджує Синютка, який вивозить на сьогодні з міста Львів сміття.
Міський голова два роки розповідав, що в нього є домовленості з Європейським інвестиційним банком, що нам дадуть гроші на рекультивацію і на будівництво нового заводу під 1,5% на 25 років. На сьогодні, з виступу пана Ноздрі, від 35 млн ЄІБ (під 1,5% річних на 25 років) – місто відмовляється. А беруть 35 млн в Європейського банку реконструкції і розвитку. Здавалось би, яка різниця? А різниця – у відсотках. ЄБРР – це як мінімум 6% річних. Тобто, за 15 років Львів переплатить більше ніж 20 млн євро.
Щодо «Львівводоканалу» я був на кількох нарадах, коли планували брати позику на реконструкцію очисних. У Львові немає очисних. Насправді не очищуються каналізаційні стоки. Вони розбавляються водою, так би мовити до безпечного рівня. На всіх нарадах фахівці – Європейська екологічна компанія, ЄБРР визначили, що ті пропозиції, які пропонувалися щодо реконструкції очисних споруд – неефективні. Це минуле століття, старі технології.
Садовий обіцяв сучасний завод із глибиною переробки 90-95%. На сьогодні це не відповідає дійсності. Цей завод, який пропонується – абсолютно інша глибина переробки. На будівництво полігону передбачено 14,5 млн євро. Згідно із законом, жодного полігону у межах міста бути не може. Я проти будівництва на цьому місці з однієї причини – у Львові немає системного підходу до збору, переробки, утилізації і захоронення сміття. Так не можна працювати».
Львів’янка, архітектор Марія Жадковська:
«Згідно з ДБН, площа для заводу з переробки ТПВ має становити 22,2 га, зараз вони мають 6,7 га. Тобто, маючи недостатню площу для модернізації існуючих очисних споруд, виділяти частину території під будівництво заводу, якому теж бракуватиме площі – це свідомий злочин.
Щодо заводу у Стальовій Волі. Там завод розрахований на 60 тис. тонн, у Львові передбачено на 240 тис. тонн. У них завод займає 9 га, у нас – 6,7 га. При тому їх завод розміщено згідно із «розою вітрів» – за 9 км від населеного пункту у напрямку переважаючих вітрів. Ми розміщуємося в низовині, де накопичені шкідливі підприємства, ми опиняємося у газовій камері.
Розміщувати таку кількість підприємств критичної інфраструктури в одному місці – це свідоме знищення нас. Тому що, якщо попадуть під якусь диверсію очисні споруди – кожен львів’янин відчує це на собі, кожна домівка буде залита фекаліями. Я однозначно проти такого заводу у Львові на території очисних споруд».
Представник ГО «Відродження Знесіння» Дмитро Левик:
«Очисні споруди не працюють – вони розбавляють нечистоти чистою водою, навіть мул не вивозять. Громадське об’єднання бореться за реконструкцію очисних споруд з 2012 року. Громадське об’єднання проти будівництва у цьому місці сміттєпереробного заводу».
Еколог Міжнародної організації «Екологія-Право-Людина», львів’янка Алла Войціховська:
«Наша організація вже багато років намагається скерувати міську раду в правильне русло. Оцей завод, який пропонує побудувати Львівська міська рада, не має взагалі свого впровадження та реалізації. Він буде продукувати RDF (паливо, отримане з відходів, – ZIK). Ми запитували міську раду: «На яких цементних заводах ви плануєте його спалювати?». Відповіді не отримали. Ми надіслали два звернення до цементних заводів, до яких нас скерувала ЛМР на прес-брифінгу – Здолбунівського та Кам’янець-Подільського. До нас телефонував представник цементного заводу, що вони вперше чують від нас, що Львівська міська рада буде відправляти до них RDF на спалювання. Цей завод механіко-біологічної переробки має виробляти RDF, яке Львівська міська рада не має куди збувати, і компост технічний, який непридатний для жодних цілей. Компост може бути придатний, якщо буде попереднє роздільне збирання органіки – харчових і зелених відходів.
Потрібно будувати завод. Але це має бути – сміттєсортувальна лінія, компостування, але попередньо роздільне сортування від населення відходів. Правильно громада не довіряє, бо не знає, що буде будуватися. Це тільки освоєння коштів, а результату – нуль. Ми не підтримуємо такий завод з виробництва RDF і технічного компосту. 93% відходів потрібно буде захоронювати, а їх немає куди захоронювати».
Депутат ЛМР Ігор Телішевський:
«Наше бачення, що це не вирішить проблему Львова. Немає полігону, все одно сміття буде залишатися. Багато питань ми ставили міській владі, але не отримали відповідей. Взяті кредити, але результат незрозумілий. А в нас у Львові мер є?? На такі слухання міський голова має приходити і переконувати громадськість, а не так, коли приходять чиновники-помічники і говорять, що це має бути. Коли земельні ділянки ділити, Садовий у сесійній залі приходить і ділить, а приходиться вирішувати якісь питання – його немає».
Львів’янин Василь Лозовий (Автор петиції щодо будівництва сміттєпереробного заводу на території Грибовицького сміттєзвалища):
«Ця ділянка (на території Грибович, - ZIK) вже повністю і смітті, зіпсована, тільки ту територію можна передбачити під завод. Там вже є полігон для сміття і є навіть територія для нового полігону, яка потрібна для будь-якого заводу з переробки сміття. На території Львова не можна будувати завод ні в якому випадку. Це має бути будь-яка інша ділянка. Моя позиція – це має бути ділянка, яка вже загаджена. Іншої території, ніж Грибовичі, на території Львівської області немає».
Львів’янка Ярина Кравчук:
«Я категорично проти будівництва будь-якого заводу у межах міста. Такий завод треба будувати далеко за межами міста – там де не живуть люди. Впевнена, таких ділянок є море, було би бажання нашої влади».
Один із виступаючих мешканців заявив, що поїздка на сміттєпереробний завод у Стальову Волю (Республіка Польща) його переконала: на території очисних Львова таке підприємство не можна будувати – мало місця.
Результат слухань був прогнозований від самого початку: проти будівництва проголосувала абсолютна більшість учасників – 325 із 352 зареєстрованих, «за» – четверо, «утримався» один львів’янин.
Під час обговорення головуючий громадських слухань Рустам Курбанов, який сам теж голосував проти сміттєзаводу на очисних спорудах Львова, навіть озвучив анекдот, який раніше гуляв соцмережами: «- Хто ми? – Львів’яни. – Що ми хочемо? – Сміттєпереробний завод. – Де він має бути? – В Тернополі».
Насправді ж проблема може бути набагато серйозніша. Йдеться про недовіру мешканців до запевнень і дій міської влади, яка роками бездіяла у вирішенні не тільки сміттєвої проблеми.
P.S. Попри рішення громадських слухань, Львівська міськрада на позачерговій сесії 19 липня погодила ще майже 3 га під сміттєвий завод на вул. Пластовій.
Наталія Шутка,
IA ZIK Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2018/07/19/gromadski_sluhannya_lvivyany_hochut_smittiezavod_ale_ne_u_lvovi_1369755
Немає коментарів:
Дописати коментар