Чи вплине сміттєпереробний комплекс на довкілля: 7 головних тез із екологічної експертизи. 7 головних тез із екологічної експертизи

Как передает Zaxid.net, У п'ятницю, 25 січня, у Львові відбудуться громадські слухання щодо оцінки впливу на довкілля (ОВД) майбутнього сміттєпереробного комплексу. Це обов’язкова процедура перед початком будівництва подібного об'єкта. Для того, щоб зрозуміти, чи впливатиме він на екологію міста, упродовж минулого року експерти Інституту проектування «Комфортбуд» з залученням спеціалізованої експертної організації вивчали технологію цього об’єкту.

Нагадаємо, за два роки у місті збудують перший в Україні сучасний сміттєпереробний завод із європейською технологією механіко-біологічної переробки відходів. Також у місті впровадять нову систему поводження з відходами, яка передбачатиме сортування сухого та вологого сміття, вторинної сировини та облаштування окремих майданчиків для збору електроніки, великогабаритного і будівельного сміття. Це комплексний підхід, який має вирішити проблему із сміттям у Львові.

ZAXID.NET пропонує короткий витяг основних показників екологічної експертизи, які за тиждень львів’янам презентують на громадських слуханнях.

Єдині застереження щодо впливу на довкілля стосуються викидів метану в атмосферне повітря та шуму від роботи обладнання комплексу та руху автотранспорту. Однак їхній вплив на навколишнє середовище буде або мізерним, або ж в межах українських та європейських екологічних норм – йдеться у звіті.

Шумове навантаження

Звісно, обладнання, яке працюватиме на заводі створюване шум, як і на будь-якому іншому підприємстві. Його спричинятиме робота спеціальних сепараторних барабанів та інших пристроїв, які оброблятимуть відходи. Джерелом такого шуму стане каміння, скло чи інші тверді предмети. Однак у звіті одразу ж зауважують, це відбуватиметься безпосередньо всередині заводу. Все обладнання та устаткування буде розташовано в будівлі із шумоізоляцією. Крім того, обладнання буде відповідати вимогам ЄС щодо рівнів шуму.

Обладнання буде відповідати вимогам ЄС щодо рівнів шуму

Для того, щоб визначити рівень шуму, експерти зробили імітаційне моделювання для оцінки ситуації. Результати моделювання показують, що не буде надмірного рівня шуму в найближчих до комплексу житлових масивах. «Сумарна дія фонового шуму і шуму від комплексу на межі житлових зон буде нижчою від нормативних порогів та рекомендацій для денного періоду. До того ж вночі комплекс не працюватиме», - кажуть фахівці.

Шумовий вплив на найближчі будинки буде нижчим від 45 дБ. Для прикладу, плач дитини – 80дБ. «Для оцінки фактичного впливу планованої діяльності (з урахуванням фонового шумового навантаження від інших підприємств) було проведено заміри фактичного шумового навантаження в денний час. За результатами проведених вимірювань, - перевищень максимального та еквівалентного рівню шуму на межі житлової забудови не виявлено», - йдеться у звіті.

Вплив на повітря

У звіті ОВД показник гранично допустимого забруднення атмосферного повітря визначається як допустимий та безпечний.

«Вклад у фонове забруднення атмосфери від викидів інших забруднюючих речовин відсутній, відповідно можливість виникнення ризику їх дії на здоров’я населення відсутня. Планова діяльність оцінюється як прийнятна», - йдеться у документі.

Оксиди азоту та вуглецю оксид – головні речовини, які будуть утворюватися в результаті діяльності заводу. Однак далеко не усі вони потраплятимуть у повітря. «Біофільтр буде видаляти викиди шкідливих газів або газів із неприємним запахом. Проект комплексу допомагає зменшити ці викиди через додавання притоку повітря з дна установки, що обмежує ризик нестачі O2, яка призводить до бродіння органічних відходів», - йдеться у документі.

Утворення біогазу. Клімат та мікроклімат

На заводі буде здійснюватися компостування органіки, через що утворюватиметься біогаз.

«Частина органічних відходів буде зібрана та відправлена на компостування при: постійній температурі, регульованій вологості, частому перемішуванню та перекиданню компостних валків. Ці заходи дозволять заводу здійснювати свою діяльність з мінімальними викидами», - йдеться у документі.

Частина органічних відходів буде зібрана та відправлена на компостування

За даними звіту, технологічне обладнання, що передбачається у проекті буде сучасним, та убезпечиться від усіх потенційно можливих впливів та зводить до мінімуму екологічні ризики планованої діяльності, резюмують фахівці, які проводили ОВД. Крім того, правильно вироблений готовий компост не буде нагріватися і не створюватиме неприємний запах.

«Можна зробити висновок щодо відсутності ризику для здоров'я людей, що живуть навколо ділянки, завдяки запропонованим проектним рішенням», - зазначають експерти.

Рослини та тварини

На території поблизу вулиці Пластової, де будуватимуть завод, є лише типові рослини для промислових зон, а головними представниками фауни є гризуни.

«Проект може чинити потенційний вплив на річку Полтва, оскільки забруднення може позначитися на іхтіофауні. Проте цей вплив вважається низьким, оскільки річка вже перебуває в поганому стані через зміни річкового русла, спад рівня підземних вод та забруднення води», - йдеться у документі.

Вплив на грунти та водне середовище

Експерти у звіті ОВД говорять, що майбутній сміттєперробний комплекс на Знесінні матиме незначний вплив на грунти та водні об’єкти.

«У технологічному процесі буде утворюватися фільтрат із зони зберігання, установки біосушіння та біофільтра. Усі ці рідини та воду збиратимуть та використовуватимуть повторно для зволоження компосту. У випадку якихось форс-мажорів, відпрацьовану воду перекачуватимуть до каналізаційних очисних споруд «Львівводоканалу», які розташовані поруч», - пояснено у звіті.

Тим часом інфільтрат і конденсат, що будуть утворюватися під час біологічної обробки відходів, збиратимуться під трубопровідною системою, встановленою в бетоні під тунелями. Кожен тунель матиме власний дренаж, з'єднаний з основною дренажною системою. Тунелі для виготовлення компосту оснастять системою зволоження.

Навіть дощова вода збиратиметься в підземні резервуари і не контактуватиме з відходами на заводі. Попередньо вся вода з дощового колектора проходитиме через спеціальний сепаратор, де відбудеться її додаткове очищення. А інфільтрат, який утворюватиметься в процесі сортування і сушки ТПВ окремою системою каналізаційної мережі буде збиратися в інші підземні резервуари призначені суто для цього процесу. Їх зроблять із монолітного бетону з посиленою системою гідроізоляції.

Процес сортування сміття

Зібрану дощову воду і інфільтрат використовуватимуть для технологічних потреб при процесі компостування/біосушки відходів в біотунелях. Усі збірники будуть герметичними. А водовідведення та побутові стічні води на території комплексу будуть збиратися за допомогою каналів та спрямовуватися до каналізаційних очисних споруд міста.

«Діяльність об’єкту не призведе до змін геологічного середовища, сформованого рельєфу і ландшафту на прилеглій території. Всі потенційні забрудники, через характер проекту, локалізовані в рамках процесу обробки, спланованого так, щоб забезпечити зберігання різних стоків у водонепроникних резервуарах», - йдеться у документі.

Запах

Часто від мешканців можна почути закиди, що від комплексу смердітиме. Проте, ті, хто бував на схожих сміттєпереробних комплексах у Польщі змогли переконатися, що це не так. Запах, звісно, є, однак він цілком прийнятний.

Тим часом, експерти, які провели оцінку впливу на довкілля резюмують, що діючими українськими нормативними документами не визначено жодних конкретних регуляторних порогів стосовно пахучих викидів. Завдяки співпраці з французькими консультантами Egis фахівці мали змогу ознайомитись з європейською методикою визначення запаху. У звіті присутня карта розсіювання запаху від комплексу: усі показники є досить низькими і не перевищують допустимі значення. А якщо порівнювати із показниками, якими керуються у інших країнах ЄС (досвід Німеччини, Австрії), концентрація запаху у Львові буде нижче нормативного значення. Відповідно, викиди запаху із заводу не повинні створювати дискомфорту.

Токсичні речовини

За даними звіту, у будівництві та подальшій роботі сміттєпереробного заводу небезпечні та отруйні речовини не будуть використовуватись. А будівельні відходи передаватимуться спеціалізованим організаціям для утилізації.

Довідка:

Процедура ОВД спрямована на попередження та запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки і охорони довкілля. Дослідження, які провели фахівці, грунтуються на новому законі, прийнятому 18 грудня 2017 «Про оцінку впливу на довкілля», який впроваджує нову європейську модель процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) замість екологічної експертизи. При виконанні ОВД враховувались національні та міжнародні вимоги щодо будівництва та експлуатації таких об’єктів.

Источник: http://zaxid.net

http://lenta.lviv.ua/society/2019/01/24/180333.html

Сміттєва криза Луцька: переповнений полігон і домовленості замість контролю

Сміттєвий полігон у селі Брище під Луцьком переповнений більше ніж удвічі. Екологи зафіксували порушення в його експлуатації та обіцяли подати до суду, а потім почали домовлятись із порушниками. А Княгининівська сільська рада, на території якої розташований полігон, ініціює розірвання договору оренди земельної ділянки під найбільшим сміттєзвалищем області.

Деталі екологічної проблеми вивчав Центр журналістських розслідувань «Сила правди». 

Нинішній договір оренди земельної ділянки під полігон твердих побутових відходів укладений між Луцькою райдержадміністрацією та департаментом житлово-комунального господарства Луцької міської ради у серпні 2013 року.

Згідно з ним Луцька РДА передає в оренду ділянку 8,6897 га для будівництва та обслуговування полігону твердих побутових відходів. Договір уклали терміном на 25 років.

Передана в оренду земля, знаходиться за межами населених пунктів Княгининівської об’єднаної територіальної громади. Крім Луцька сюди вивозять сміття громади Луцького та Рожищенського району.

Загалом же навколишні території перебувають під полігоном для сміття вже більше 30 років, а поблизу діючого сміттєзвалища розташована і стара черга полігону.

Згідно з умовами договору, орендодавець – Луцька райдержадміністрація – має контролювати «…дотримання безпеки землекористування, дотримання державних стандартів, норм і правил, дотримання режиму санітарно-захисних зон …».

Втім контролювати це довелося мешканцям наближених сіл Брище та Сирники. Зокрема, мешканці Брища вже понад 10 років озвучують проблему забрудненої води і смороду — люди неодноразово влаштовували протести. А останні два роки б’ють на сполох через переповнення полігону і витікання фільтрату за відведені межі.

– Фільтрат – це рідина, яка утворилась через перегнивання сміття і вона має їдкий стійкий запах, – розповідає мешканка Брища Юлія Герасимюк. – Його майже ціле озеро і він просочується просто в грунт. Минулого року ми побачили, що він постійно витікав за межі полігону і викликали сюди поліцію, мабуть, разів шість. Поліція зафіксувала ці порушення. Це «озеро» фільтрату знаходиться на території старого полігону, який не законсервували.

Якщо говорити про життя на відстані кілометра від гігантського сміттєзвалища, то можна сказати таке: нам постійно смердить аж до рвотного рефлексу. Сморід в селі є постійно і посилюється залежно від погоди. Вода має неприємний запах, що нагадує щось протухле. Сміття розлітається по всій навколишній території і всі дерева покриті відходами з поліетилену. З багатьох вікон місцевих жителів вже видно цей гігантський сміттєвий хмарочос. Я впевнена, що чиновники з Луцької міської ради не хотіли б так жити, а для нас вони вважають це нормою.

Попри те, що відповідно до Правил експлуатації полігонів твердих побутових відходів ні фільтрат, ні сміття не повинні виходити за межі полігону, і активісти, і екологи зафіксували протилежне.

– Ми почали ходити на полігон, бо бачимо, що його не пересипають, — пояснює депутат Княгининівської сільради від Брища Олег Лукашевич. – Шари насипаного сміття повинні пересипати суглинком або піском. Але цього не роблять і через це за межі полігону почав витікати фільтрат. Тобто вони взяли і півкругом вирили рова навколо полігону зі сторони Брища і фільтрат збирається у тому рові. Але той рів неправильний. Він мав би бути з плівкою, а там без плівки і все йде у грунтові води. Ми казали, що буде проблема, бо фільтрат вийде на село, в сторону Брища. Воно так і сталося. А потім почали сипати вже вище рівня землі. І, відповідно, неправильна експлуатація привела до того, що фільтрат сочився зі всіх сторін. Бо сміття не пересипали, а все складували і складували. Якщо глянути на те наскладоване у висоту сміття, то туди приблизно влазить висота електроопори. Якщо підсумувати, то тут багато порушень: полігон не пересипається, не дотриманий кут нахилу відповідно до проектної документації, перевищена висота, витік фільтрату за межі. І це підтвердили відповідні служби.

На численні скарги мешканців у міській раді повідомляли, що проводиться і відкачування фільтрату і пересипка полігону. Однак ситуація так і не змінювалась.

Шукаючи вирішення проблеми, депутати громади створили спеціальну комісію, яка щомісяця обстежує полігон і фіксує порушення, а місцеві активісти зібрали стоси відписок від контролюючих служб. 

Неодноразово на полігоні зустрічались із орендарями ділянки – представниками Луцької міської ради. Втім результатів від таких зустрічей – жодних.

На черговій зустрічі місцевий активіст Володимир Нагурний продемонстрував чиновникам міської ради Григорію Недопаду, Миколі Осіюку та Юрію Безпятку відповідь архітектурно-будівельної інспекції, яка засвідчує, що дозволена проектом висота верхнього ярусу полігону – 2,2 метра, а реальна висота насипаного сміття вже перевищує 10 метрів. Проте чиновників це не збентежило – єдина відповідь, яку почули люди – «а земля для чого виділялась?»

Контролюємо = домовляємось?

Крім зустрічей на полігоні, активісти і депутати неодноразово звертались до відповідних служб. І поліція, і екологи, і Держпродспоживслужба неодноразово фіксували порушення. До прикладу, ще у 2018 році Держпродспоживслужба зобов’язала користувача полігону усунути виявлені порушення:

А екологічна інспекція впродовж двох останніх років видала кілька приписів, у яких вказувала на ті ж порушення. А згодом і «оштрафувала» Луцьку міську раду на понад 4 мільйони гривень.

Після кількох виданих приписів Держекоінспекція врешті опублікувала на своєму сайті інформацію про те, що полігон переповнений. Зокрема, екологи вказують, що станом на кінець 2019 року на полігоні вже було захоронено майже півтора мільйона кубічних метрів відходів понад проектну потужність.

Тому екологи підготували звернення до суду через порушення правил експлуатації.

Втім, йому так і не пощастило потрапити туди. У відповіді на запит тодішній керівник екоінспекції Олександр Ткачук повідомив: оскільки у приписах зобов’язали міську раду вирішити питання будівництва другої черги полігону, то міська рада попросила продовжити терміни виконання цього припису, а через це і відтермінували звернення до суду. 

Коли ж і ці терміни збігли, то почали домовлятись. Вже новий начальник екологічної інспекції Олександр Кралюк у прямому ефірі із першим заступником міського голови Григорієм Недопадом обговорили цю проблему і головний еколог вирішив, що подавати до суду не буде. Натомість згадав про відповідальність депутатів, про те, що знову всім треба зібратись, про незрозумілу дорожню мапу, і запевнив, що часу достатньо, щоб «ми могли договоритись, на який термін відкладаємо подання до суду».

Втім, залишається незрозумілим – як контролюючий орган може домовлятись у такій кричущій ситуації? Коли самі ж працівники екологічної інспекції та й інших служб зафіксували масу порушень, коли зафіксовано переповнення і порушення умов експлуатації? Та й, зрештою, чи має контролюючий орган повноваження – домовлятися?

«Я шантажував Луцьку міську раду судовими позовами, щоб вони навели лад на тому полігоні» – голова РДА

Здавалося б, що зреагувати на такі порушення мав би і орендодавець – Луцька РДА, – але громада не дочекалась цього. Депутати Княгининівської ОТГ звернулись до голови РДА з проханням проконтролювати умови договору. У відповідь були обіцянки разом розпочати процедуру розірвання договору.

Голова РДА Тарас Яковлев, який працював на цій посаді з кінця 2018 до квітня цього року, запевняв, що юристи готують документи до суду, але вони так і не були подані. Тож сільська рада подала до суду позов про розірвання договору самостійно.

– Сільська рада була третьою стороною і кошти за експлуатацію полігону надходили в бюджет сільської ради. Тому вона мала повне право подати позов, – пояснює пан Яковлев. – І враховуючи те, що у них трішки більше грошей навіть на судові витрати, то вони це зробили. Але позиція моя була і залишається такою: я шантажував Луцьку міську раду судовими позовами, щоби вони навели лад на тому полігоні. 

Це проблемне питання і до кінця там його не наведеш, звичайно. Але хоча б елементарні речі, про які у свій час пообіцяло керівництво Луцької міської ради: це і відведення фільтрату, і встановлення очисних споруд, і вчасна пересипка. І дещо з того робилося, не можна сказати, що нічого не робилось. Закрити – найлегше. А далі що? У мене – 9 ОТГ і 6 сільських рад, окрім Княгининка, які мають кудись вивозити своє сміття. В нас крім Торчинського місцевого полігону більше полігону немає. Тому я, приймаючи рішення щодо позову, мав би мати рішення — куди це сміття вивозити. А такої технічної можливості не було. Тому моя позиція була така — все таки привести у відповідність експлуатацію цього полігону і спільно з Луцькою міською радою шукати територію для нового полігону, якщо таке рішення буде прийнято.

Підставою для позову не може бути моє рішення чи бажання, а має бути аргументована претензія щодо невиконання умов договору. Таких претензій може бути умовно три: заборгованість чи несплата орендної плати, нецільове використання відповідної земельної ділянки і порушення екологічного законодавства.

Ми відправили лист Ткачуку (ексначальник Держекоінспекції у Волинській області), щоб вони дали свій висновок, на підставі якого ми мали б позов зробити. Ткачук провів перевірку, виявив ряд порушень, однак написав припис про їх усунення у відповідний період. Тобто, це вже не є підставою для закриття. Якби був документ від Ткачука, що полігон експлуатується не відповідно до екологічних норм і потребує закриття — це була б підстава, щоб піти з нею у суд. І якби ми й пішли до суду, то позов не виграли б. А зараз сільська рада подала позов і її, ймовірно, чекає такий самий результат. Скажемо так, якщо вони (Луцька міська рада) не виконають припис, то в суді буде легше виграти. Якщо ж вони його виконають, або продовжать його виконання екологією, то мало шансів, на мою суб’єктивну думку.

«Грубе порушення земельного, містобудівного та природоохоронного законодавства» – юрист
Наразі судову справу щодо полігону за позовом Княгининівської сільської ради веде адвокат, директор Центру земельного права Віктор Кобилянський. Справа розглядається у Господарському суді Волинської області.

— Щодо підстав позову, то тут має місце грубе порушення земельного, містобудівного та, в першу чергу, природоохоронного законодавства, — пояснює юрист. — І доказів цього більше ніж достатньо: це невиконання орендарем обов’язку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства (ст. 96 Земельного кодексу); самовільне зайняття земельної ділянки (полігон розширили за межі відведеної для нього земельної ділянки); самочинне будівництво, тобто будівництво без затвердженого проекту та документів, які дають право на виконання будівельних робіт (оскільки полігон ТПВ є інженерною спорудою, на нього поширюються вимоги містобудівного законодавства); перевищення рівня захоронених відходів порівняно із проектним; розташування відходів на відкритому ґрунті; засмічення та забруднення суміжних земельних ділянок.

Звертаючись до суду ми навіть вирішували як не «перевантажити» суддю надмірною кількістю документів.

Так само очевидним є і порушення прав територіальної громади. На моє переконання в першу чергу захищати права громади тут мала державна екологічна інспекція. Більше наполегливості в питаннях виконання виданих приписів, жорсткості в строках, вимоги щодо відшкодування завданої шкоди та припинення подальших порушень — все це дозволило б вирішити проблему значно швидше і, можливо, навіть без суду. На жаль, цього не сталося.

Другий претендент на роль захисника інтересів громади — Луцька РДА. Саме вона є орендодавцем за договором оренди землі під полігоном ТПВ, саме вона має повноваження вимагати дотримання умов договору, а в разі його порушення — притягувати орендаря до відповідальності і навіть вимагати розірвання договору оренди. На жаль замість цього РДА своєю бездіяльністю, а інколи й діями, повністю стала на сторону порушника. Отже, громаді не залишалося нічого іншого, як захищати свої права та інтереси через сільську раду, яка й звернулася до суду. 

Втім, ця справа вже набула політичного забарвлення. Через проблему полігону на громаду почали тиснути «примусовою централізацією» – приєднанням до Луцька.

Про це не раз на полігонних зустрічах заявляли міські посадовці, закидаючи активістам, що мовляв скоро вас приєднають до Луцька і вже не буде сенсу протестувати. Політичний компонент помітний і в судовій справі.

— В судовому процесі, який наразі триває, вже простежується політичний компонент, — пояснює адвокат. — Я спостерігаю ознаки того, що основним аргументом відповідачів стане фраза «А куди ж нам дівати сміття?». При цьому цілком ймовірно спробують перекласти проблему з хворої голови на здорову — якщо дійсно почнуться проблеми з вивезенням сміття з Луцька, винними в цьому спробують зробити Княгининівську сільраду, а не тих, хто порушував закон і довів ситуацію до такого стану.

«Сила правди» запитала, яких дій вживає міська рада, щоб усунути порушення у зв’язку з переповненим полігоном і які варіанти вирішення цієї проблеми.

Григорій Недопад повідомив, що у 2018 році встановлено лінію для сортування сміття, яка працює у Луцьку, для полігону придбано фронтальний навантажувач та бульдозер. А у 2019 році на полігоні був встановлений новий сортувальний комплекс, запустити який планували навесні цього року.

Крім того, «…виготовлено проєкт «Реконструкція старої частини полігону для збору твердих побутових відходів в с. Брище (з рекультивацією земельного покриву)», який передбачає рекультивацію старого полігону — а це дасть змогу продовжити захоронення відходів на час будівництва нової черги. А також у бюджеті Луцька на 2020 рік передбачено 10 мільйонів гривень на реконструкцію полігону ТПВ із розширенням».

Також у міській раді повідомили, що вже вели перемовини щодо пошуку нової ділянки під розміщення полігону, але пошуки досі тривають і конкретних результатів поки немає.

Саме Княгининівська сільська рада офіційно попередила Луцьку міську раду щодо пошуку іншої земельної ділянки за межами громади.

Також на думку адвоката є варіант вирішення проблеми в законодавчій площині.

— В разі прийняття Верховною Радою законопроекту №2194 землі, на яких розташований полігон ТПВ, перейдуть в комунальну власність і тоді розпоряджатися ними буде сільрада, — пояснює пан Кобилянський. — А поки маємо дуже зручну для районної, обласної та реально міської влади ситуацію, коли вони розпоряджаються землями на фактично чужій території, де дуже зручно влаштувати звалище відходів, а потерпають від цього мешканці громади.

А поки замість контролю і відповідальності перемагають домовленості. Навіть тоді, коли порушують законодавство і несуть серйозні загрози здоров’ю людей.

А загрози і ризики переповненого сміттєзвалища дуже серйозні — вважає еколог-юрист Міжнародної правозахисної організації «Екологія. Право. Людина» Ольга Мелень-Забрамна. 

Зокрема, екологиня вважає, що ситуація на полігоні у Брище подібна до ситуації на Грибовицькому сміттєзвалищі біля Львова. Через його неправильну експлуатацію сталося загоряння сміття, і під час його гасіння загинуло троє рятувальників. До загорання сміття призвела саме неправильна експлуатація сміттєзвалища (відсутність перешарування сміття інертними матеріалами, відсутність загорожі, перебування там сторонніх осіб та інші). Крім того, переповнене сміттєзвалище створює «екологічну бомбу» для навколишніх територій.

— Переповнення і неправильна експлуатація сміттєзвалища має багато різних факторів впливу, — пояснює Ольга Мелень-Забрамна. — Це забруднення повітря через викиди метану (звалищного газу), через горіння сміття: горить пластик, важкі метали викидаються в повітря, горять небезпечні відходи, які туди попадають. Забруднення інфільтратами грунтів і забруднення інфільтратами підземних вод, вод в криницях. Адже через інфільтрати води і грунти забруднюються важкими металами, що викликають небезпечні захворювання: онкологічні, захворювання органів дихання та органів травлення, дерматологічні та інші. 

Поки матеріал готувався до друку розпочалася ще одна судова справа щодо полігону. Державна екологічна інспекція подала позов до користувача полігону КП «Луцькспецкомунтранс» через засмічення прилеглих до полігону територій. За словами інспектора із благоустрою Княгининівської сільської ради Ольги Матящук, спочатку екологи наклали на підприємство понад 250 тисяч гривень штрафу, однак підприємство його не сплатило. Тож справа перейшла до суду, а Княгининівська сільська рада залучена до неї як третя сторона.

Це все нагадує народну приказку про сорочку, яка тріщить по всіх швах, і як би її не латали — доведеться шукати нову.

Валентина КУЦЬ («Сила правди»)

Матеріал підготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проєкту, підтриманого National Endowment for Democracy.

https://www.volyn24.com/news/152320-smittieva-kryza-lucka-perepovnenyj-poligon-i-domovlenosti-zamist-kontrolyu

УТИЛІЗАЦІЯ МЕДИЧНИХ ВІДХОДІВ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ: ЯК У КИЄВІ ПРАЦЮЄ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО

Утилізація медичного сміття5 канал

о-русски

Пункти збору медичного сміття поки що є у великих магазинах Billa та МЕТРО

Більше тонни медичних відходів утилізували на спеціалізованому підприємстві в Києві. Натепер це єдине місце в Україні з такими спеціальними можливостями. Медичні маски, захисні рукавички та халати там спалюють за надвисоких температур, бо тільки спалюванням можна остаточно знищити вірус та бактерії, які можуть залишатися на поверхні масок чи рукавичок. На підприємстві, де утилізують небезпечне сміття, побувала наша знімальна група. Про це розповість кореспондент "5-го" Мирослав Солонар.

Дезінфікують приміщення цього підприємства регулярно. Знезаражують абсолютно все. Співробітники в повній амуніції. Вони безпосередньо контактують із медичним сміттям, яке сюди привозять у герметично запакованих контейнерах. Далі його спалюють. Один відчиняє, інший – закидає контейнер із непотребом.

"Як еколог розумію, скільки ми проблем принесли, і в майбутнє. Зокрема, те, що засоби захисту попадають на полігони. А це сотні років. Наша установка відповідає усім екологічним нормам, є система фільтрації", – розповів директор підприємства Сергій Дячук.Це єдине місце в Україні, де утилізовують медичні маски та рукавички. Ось у тій печі їх спалюють, а далі по ось цих трубах і виходять усі відходи. За температури мінімум 700 градусів маски, рукавички та халати згорають усередині печі. І це лише перший етап. Потім підвищують температуру до 1200 і допалюють повторно. Це вже точно вб'є будь-який вірус чи бактерію.

Минулого тижня спеціалізоване підприємство запрацювало. Нині спалили вже понад тонну медичних відходів.

"Мало того, що медичні відходи потенційно інфіковані, так зараз ще й всі бояться коронавірусу. Якщо всі відходи спрямувати на цю піч. Ну, це треба дивитися, може бути замало і треба буде якусь нову", – вважає еколог ТОВ "Центр екобезпеки та гігієни" Антон Пархоменко.

Поки що одна піч цілком справляється з кількістю столичних відходів. Контейнери з використаними засобами індивідуального захисту передають із київських супермаркетів та магазинів.

"У контейнер кидають маску. Потім вони забираються. Потім ми із центру екобезпеки, ми займаємось логістикою, забираємо їх, і перевозимо сюди на місце, де наші партнери його спалюють", – пояснив власник ТОВ "Центр екобезпеки та гігієни" Володимир Савойський.

Екологи просять не викидати маски та рукавички зі звичайними відходами, а приносити до пунктів збору медичного сміття. Такі точки поки що є у великих магазинах Billa та МЕТРО.

Мирослав Солонар, Михайло Третяк, "5 канал"

https://www.5.ua/suspilstvo/utylizatsiia-medychnykh-vidkhodiv-pid-chas-pandemii-iak-u-kyievi-pratsiuie-spetsializovane-pidpryiemstvo-215352.html

Сміттєві гори Закарпаття: Рахівщина заповнена стихійними сміттєзвалищами (ФОТО, ВІДЕО)

Вівторок, 19.05.2020 | 11:152492 13

Проблема сміття в гірських районах не нова. Місцеві упевненні, винні туристи - де відпочили, там і сміття залишили, але ось цікаво - якщо прибирають відходи так вміло, куди ж їх потім відвозять?

Як приклад, на Рахівське паспортизоване сміттєзвалище. Цей полігон можна побачити неозброєним оком при вїзді до туристичного центру. Про це сміттєзвалище із року в рік неодноразово говорять чи не всі центральні телеканали країни, адже за всіма писаними і не писаними законами ТПВ не можна скидати поруч із водоймами.

Про рекультивацію, консервування та перенесення полігону, як мантру читають чиновники - місця нема, бо по бокам гори.

Відоме чи не на всю Україну село Кваси - тут і турбаза з лікувальними мінеральними джерелами, і полігон ТПВ біля річки. Паспортизований, але виглядає та працює скоріш як стихійне сміттєзвалище.

Люди кажуть, що сплачують за вивіз сміття - але чи подобається їм житті майже навпроти смітника - питання риторичне. 

Менші ж села Рахівщини, взагалі викидають непотріб просто в річку. Прийде повінь і річка все забере...але куди? Відповідь - до наших сусідів угорців, які щороку збирають тонни сміття з річки Тиса на кордоні.

Якщо річка Тиса стане повноводною у сезон дощів - все це сміття попливе через ціле Закарпаття до Угорщини. І знову Україна заплатить величезний штраф за екологічну небезпеку.

На жаль, вже роками, чиновники всіх рівнів разом із губернаторами, лише на папері обіцяють боротися із стихійними сміттєзвалищами та самою проблемою. І кожного року тільки просять районні адміністрації знайти кошти на рекультивацію та розширення полігонів. ї

Але як це зробити в гірських селах - не говорять.

Mukachevo.net приготувало спеціальний сюжет та показало вражаючі кадри з місць сміттєзвалищ, погляньте: 

Mukachevo.net

http://www.mukachevo.net/ua/news/view/1403597

Сортування відходів – вже не тренд

Ставлення людства до навколишнього середовища є актуальним як ніколи. Щороку кожен з нас продукує близько 300 кг сміття, з яких лише 15 кг йде на переробку. Тому сортування відходів –  це вже не тренд, а необхідність. А екозвички стоять на рівні із звичкою чистити зуби чи робити ранкову зарядку.

На сьогодні економічна система в багатьох країнах працює за принципом: "візьми–вироби–викинь", але світ вже потребує іншого підходу – "візьми–вироби–перероби". І деякі країни слідують саме другому принципу. Наприклад, у Німеччині на переробку відправляється 66% відходів, в Швейцарії – 60%, у Словенії та Бельгії – 54%. А у Швеції на полігонах опиняється лише 4% відходів. Решта – 96% – або переробляється для повторного використання, або спалюється. Та зі спалення Швеція також знайшла спосіб отримувати користь: на спеціальних підприємствах таким чином нагрівають воду, яка потім обігріває будівлі. Крім того, частину отриманої енергії використовують для вироблення електрики. Для цих цілей Швеція навіть імпортує сміття з-за кордону, за що їй доплачують інші країни.

В Україні ситуація не надто оптимістична. За рейтингом забруднення навколишнього середовища 2019 року ми посіли 46 місце зі 109 країн, що входять до рейтингу, а рік тому українці займали 42 місце.  Це і не дивно, бо в Україні 94% відходів не переробляється. Ми мамо лише 893 пункти збору відходів, чверть яких знаходить в столиці країни. А загальна площа звалищ сміття дорівнює території Данії!  Хоча такі цифри не є втішними, але все більше людей сортує відходи вдома, здає їх на переробку та дбає про навколишнє середовище.

Для когось це вже перетворилось на стиль життя. Як?

Валентин Радченко почав сортувати у 15 років, вже цілий рік він сортує відходи і вчить цьому інших. Усе почалось з того, що він разом з однодумцями створив на базі ліцею, де навчається, команду екоактивістів "GREENvillage", до яких залучив  вчителів та учнів навчального закладу. Як лідер екогрупи, Валентин сам почав сортувати, а сім’я та друзі підхопили ініціативу хлопця і тепер займаються цим разом. Процес сортування відходів вже став звичним явищем у житті, що Валентин вже навіть не помічає його, робить це механічно.

Хлопець настільки захопився екологічним способом життя, що через бажання боротися за екологічно чисте середовище своєї громади, Валентин разом з командою від школи у складі двох учнів, вчителя та директора подав анкету на участь у проєкті "Zero Waste School", який реалізовує Klitschko Foundation спільно з Coca-Cola Foundation і пройшов! Зараз вони проходить навчання на проєкті, щоб після цього реалізувати власний екопроєкт, а деякі екоініціативи впроваджуються вже! Під час карантину команда провела свій власний онлайн-курс "Свідомий сортувальник".

А що ми можемо зробити, аби якомога більше людей дізнались і усвідомили шкоду від викинутою обабіч пляшки чи шкоду від відходів, які постійно нагромаджуються на сміттєзвалищах?

На проєкті "Zero Waste School" знайомимо учасників з нашими екогероями, які на власному прикладі пояснюють важливість екосвідомого життя.

Павучиха Поля, одна з наших п’яти героїв, вчить молодь і громади піклуватися про довкілля. На власному прикладі Поля пояснює наслідки від не сортованих відходів і вчить як правильно сортувати. Коротко про це – в анімації:

Якщо ви екосвідома людина, то поширте цю анімацію серед своїх друзів, колег, сусідів, розкажи про важливість сортування у своїх соціальних мережах. Що більше людей знатимуть про важливість сортування відходів, то більше долучатимуться до команди тих, кому не байдуже навколишнє середовище і важливо після себе залишити чисту планету для життя.

Автор – Софія Тарасюк.

https://novograd.city/read/events/80420/sortuvannya-vidhodiv-vzhe-ne-trend

У Києві та Львові запрацювали станції сортування сміття

Станції сортування сміття від мережі супермаркетів “Сільпо” у Києві та Львові знову почали працювати за звичайним розкладом. Раніше станції тимчасово зупинили роботу через карантин.

Відвідування станції можливо тільки при наявності захисної маски та не більше однієї людини з дотриманням дистанції, повідомляють у “Сільпо”.

Також відкрилися станції в Харкові, Одесі, Дніпрі та Запоріжжі.

Станції у Києві працюють на вулицях Петра Калнишевського, 2 (Оболонський район), Здолбунівська, 4 (Дарницький район) і Теодора Драйзера, 8 (Деснянський район), у Львові – на вулиці Наукова, 35 А.

Нагадаємо, з 11 травня в Україні послаблено карантин.

https://rubryka.com/2020/05/11/u-kyyevi-ta-lvovi-zapratsyuvaly-stantsiyi-sortuvannya-smittya/

ЗАСМІЧЕНА КРАЇНА: ЧИ ЗАМИСЛЮВАЛИСЯ ВИ, ЯКИЙ ШЛЯХ ДОЛАЄ ВАШЕ СМІТТЯ? – "НА ВЛАСНІ ОЧІ"

paulbulteel.eu

Наші журналісти шукали відповіді на двох сміттєзвалищах Києва та Київської області, щоб показати вам у четвер, 7 травня, о 21:00

Чи замислювалися ви, який шлях долає ваше сміття?

У 2017 році в Україні ухвалили "Національну стратегію управління відходами". Обсяг захоронення на полігонах повинен скоротитися з 95 до 30% до 2030 року.

Яка ситуація з побутовими відходами на сьогодні і чи працює ця стратегія?

За приблизними підрахунками, кожна людина продукує 300 кілограмів сміття в рік. На всю країну збирається понад 11 мільйонів тонн. Наближаючись до Європи, і в нашій країні почали привчати до розподілу побутових відходів.

Чи справді все розподілене сміття переробляється?

Наші журналісти шукали відповіді на двох сміттєзвалищах Києва та Київської області, щоб показати вам у четвер, 7 травня, о 21:00 усе "На власні очі".

https://www.5.ua/suspilstvo/zasmichena-kraina-chy-zamysliuvalysia-vy-iakyi-shliakh-dolaie-vashe-smittia-na-vlasni-ochi-214383.html