Сміттєві полігони та переробні заводи загрожують здоров’ю українців, – «Вижити в Україні»

Сміття в Україні необхідно утилізувати. Однак робити це треба з розумом. Адже, наприклад, у Кривому Розі полігон розташований поблизу житлових будинків. На Вінниччині, аби звести завод вирубують здоровий ліс. А у Фастові підприємство з переробки пластику спалює токсичні відходи. Все це вже впливає або ж у найближчому майбутньому вплине на здоров’я українців.

Про це йдеться в екологічному проекті «Вижити в Україні» з ведучою, співачкою та композиторкою Катею Chilly.

Мешканці Шевченківського району Кривого Рогу сподіваюся на те, що одного ранку вони не вдихатимуть жахливого смороду, не почують під своїми вікнами шуму сміттєвозів  та більше не прибиратимуть непотребу, який занесло до них вітром із полігону.

Еколог Анна Амбросова розуміє проблему жителів Кривого Рогу і вважає, що полігон має суттєві порушення.

«Сміттєвий полігон розташований поблизу житлового сектору. Це грубе недотримання правил. Сміття треба посортувати, переробити і звести нове місце для відходів», – каже екологиня Анна Амбросова.

Згідно з документацією, полігон приватний і належить  місцевому підприємцю Леонідові Ліщуку.

«Твердопаливними відходами займається «Екоспецтранс» – це єдине підприємство, яке збирає сміття і звозить на полігони у Шевченківський район», – додає еколог Йосип Маяков.

За даними інформаційно-аналітичного ресурсу «Ю-контрол», Леонід Ліщук – не єдиний власник «Екоспецтрансу». Компанія належить ще так званому «одеському транспортному королю» Сурену Сардаряну, якого пов’язують із нардепом Олександром Вілкулом. Батько якого, Юрій Вілкул, є мером Кривого Рогу.

У мерії Кривого Рогу проблем сміттєвого полігону не бачать.

«Діюче звалище є абсолютно нормальним. Зараз ми проектуємо новий полігон, з сучасним комплексом переробки. Але на це нам треба десять мільйонів і час», – каже заступник міського голови Кривого Рогу Олександр Катриченко.

Ситуації з конфліктно обраним місцем для сміттєвого полігону непоодинокі, схожий завод споруджують у Вінниці. Але для його будівництва вирубують здоровий ліс.

«Поряд річка Буг. Завод принесе багато бруду, який потрапить у воду», – сердиться житель с. Людавка Вінницької області Леонід Климбовський.

Схожу біду, але з-за кордону, принесли у Фастів, кажуть тамтешні містяни. Завод із переробки пластику побудували інвестори з Китаю, але він працює із порушеннями.

«Ми не хочемо закривати завод. Бажаємо, аби він працював згідно законодавства», – наголошує депутат Фастівської районної ради Іван Неживий.

Депутати кажуть: підприємство всупереч закону встановило піч і спалює там відходи від переробки пластику. Однак міський голова переконує, що печі опломбовані.

«Я наказав створити робочі та інспекційні групи, аби обстежити завод. Пункт спалювання був встановлений без документів, а тому на нього наклали пломби», – пояснює міський голова Фастова Михайло Нетяжак.

Та місцеві мешканці не вірять, що опломбовані всі печі. Кажуть: наслідки спалювання уже відчули на своєму здоров’ї.

«Моїй дитині вісім років. Син народився здоровим. Для себе відмітила, що влітку він починає особливо кашляти і хворіти», – бідкається місцева мешканка Оксана.
https://www.youtube.com/watch?v=ahuiM5vDmK0#action=share
 https://zik.ua/news/2018/04/23/smittievi_poligony_ta_pererobni_zavody_zagrozhuyut_zdorovyu_ukraintsiv__1310691

Будівництво сміттєпереробного заводу у Львові: коли, як і що буде далі?

Підготовка до будівництва сміттєпереробного заводу у Львові виходить на фінішну пряму – уже влітку будівництво має стартувати безпосередньо. Після тривалого пошуку місця для заводу, його вирішили будувати в межах міста – на території очисних споруд «Львівводоканалу».

Це уже викликало занепокоєння мешканців прилеглих районів, сьогодні вони навіть провели акцію протесту перед львівською Ратушею. Як працюватиме цей сміттєпереробний комплекс, чи вплине його робота на екологічну ситуацію у прилеглих житлових районах і у Львові загалом? У прямому ефірі програми ZAXID.NET LIVE – директор ЛКП «Зелене місто» Вадим Ноздря.

Після завершення ефіру на цій сторінці можна буде переглянути запис програми та прочитати повну розшифровку розмови.

https://zaxid.net/budivnitstvo_smittyepererobnogo_zavodu_u_lvovi_koli_yak_i_shho_bude_dali_n1454616

Чому сортування сміття вигідне кожному українцю

Переробка сміття в Україні – давно назріла проблема. Навряд чи комусь подобаються стихійні звалища на околицях населених пунктів, у лісах і місцях відпочинку. Велика кількість пластику забруднює ґрунт і воду, вбиває тварин, птахів і риб. Але змінювати ситуацію можна вже зараз! Ми починаємо цикл статей про те, як зберегти унікальну природу нашої країни і здоров’я багатьох поколінь українців завдяки сортуванню і переробці сміття.

Звалище у Львові часів “сміттєвої кризи”. Фото: DW

Навіщо сортувати сміття

На виробництво однієї тонни паперової маси потрібно 4 тонни деревини або 2 тонни макулатури. Тобто, здавши макулатуру, ми збережемо дерева. Але це далеко не вся користь. Замислитеся: українські виробники паперу і картону закуповують за кордоном понад 200 тисяч тонн макулатури щорічно, причому ціна за тонну може сягати 200 доларів США (за даними The Village Україна і «WWF в Україні». – Ред.)!

Читайте також: Як приготувати міцелярну воду в домашніх умовах

А свою макулатуру ми щодня викидаємо на звалища – на переробку йде мізерний відсоток. За даними Мінрегіону, за 2017 рік в Україні було створено близько 10 мільйонів тонн побутових відходів, які захоронили на 5,5 тисячах діючих полігонів ТПВ загальною площею понад 8,5 тис. га. І тільки 6,6% потрапило на переробку або спалення!

Наразі закрите Грибовицьке звалище під Львовом. Фото: DW

Скоро сортування відходів стане обов’язковим, і до цього треба готуватися. Але розумно розділяти відходи можна вже зараз без особливих витрат зусиль, часу та житлового простору. Наприклад, продукти, що розкладаються, можна перетворювати на компост. Компостер можна зробити на власній дачі, і ви отримаєте природне добриво для рослин з щоденних відходів – лушпиння, шкаралупи, залишків їжі, стебел квітів та ін.

Читайте також: Здійснити мрію, аби бути щасливою

Решту «корисного» сміття ви можете збирати в один мішок: і пластик, і папір, і скло, і метал, і навіть старий одяг – все це візьмуть у переробку. А подальше сортування проведуть вже на пункті прийому вторсировини.

Головне правило: відходи повинні бути сухими і не містити залишків їжі, а також займати якомога менше місця, щоб сміттєвози не возили «повітря». Тому пластикову тару, Tetra Pak і бляшанки потрібно стискати, а картонні коробки – складати.

Читайте також: Як виховувати дітей за системою селф-мейд

Пляшки та упаковку типу Tetra Pak з-під соків, кефіру та ін. потрібно промити невеликою кількістю води, а потім висушити (мокрий папір не приймають).

Забруднені жиром папір і пластик у переробку не йдуть, їх можна здати на спалювання або доведеться відправити у звичайне сміття. Також не переробляють багатокомпонентні вироби, як, наприклад, бритви, дозатори рідкого мила, зубні щітки та ін. Це сміття відправлятиметься на спалення або захоронення, поки не винайдуть більш раціональний спосіб утилізації. Однак деякі громадські еко-організації вже зараз приймають його на зберігання до тих самих кращих часів.

Вигода переробки відходів для економіки країни

Переробка ТПВ дозволяє робити нові речі з використанням вторинної сировини. Наприклад, скло і метал можна переробляти незліченну кількість разів, отримуючи з непридатної до вживання речі точно таку ж нову. Папір використовують як вторинну сировину до шести разів, а пластик – чотири-п’ять. Але це серйозно зменшує витрату вичерпних ресурсів: целюлози, металів, піску, різноманітних хімікатів, вугілля та ін. А значить, менше й забруднення, яке заподіює природі їх видобуток. Плюс виробникам не доведеться імпортувати сировину, тобто гроші залишаться в економіці України і собівартість товарів знизиться.

До того ж, під час утилізації непридатних до повторного використання ресурсів можна отримувати енергію та тепло. Крім того, непереробні складнокомпонентні відходи можуть використовуватися як альтернативне паливо на промисловому виробництві, наприклад, цементному заводі.

Читайте також: 14 квітня – День довкілля в Україні

Тож, якщо подумати, дотримуватися курсу на екологічність не так вже й складно, а користі це принесе дійсно багато для кожного з нас і для всієї України на багато років! Ми в редакції сайту СТБ віримо, що українці заслуговують на краще майбутнє і продовжимо публікувати для вас гайди і лайфхаки, присвячені раціональному використанню природних ресурсів і сортуванню сміття. Давайте дбати про нашу природу, і вона обов’язково віддячить сторицею!

Матеріал підготовлений з використанням інформації Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, а також сайтів «Україна без сміття», the devochki і The Village Україна.

https://www.stb.ua/ua/2018/04/15/pochemu-sortirovka-musora-vygodna-kazhdomu-ukraintsu/

На Львівщині побудують сім сміттєпереробних заводів, – Синютка

ZIK

Вже відомо, що три із семи сміттєпереробних заводів інвестиційно-екологічна компанія «ІЕК» зведе у Червонограді, Стрию та Дрогобичі. Водночас, щодо решти фабрик ще проводитимуть конкурси.

Про це йдеться в екологічному проекті «Вижити в Україні» з ведучим і солістом етно-хаос гурту «ДахаБраха» Марком Галаневичем.

Трагедія Грибовицького сміттєзвалища

Грибовицьке звалище існує понад півстоліття і є третім за розміром у Європі. Упродовж останніх двадцяти років майже кожен міський голова Львова обіцяє вирішити його проблему і збудувати переробний завод. Нещодавно екологічна ситуація Грибович ускладнилась, бо через тріщину у дамбі стався витік токсичних речовин.

Майже два роки тому, 28 травня, звалище спалахнуло. Його гасили протягом трьох днів. Однак стався страшний обвал, який поховав трьох рятувальників. Тіло четвертого – еколога – досі не знайшли.  Після трагедії звалище, звісно ж, закрили. Проте переробний завод не побудували, а львівське сміття почало мандрувати країною.

Трагедія Грибович сколихнула всю Україну. Тому чиновники від 1 січня 2018 року, у Законі України «Про відходи» встановили заборону на захоронення не перероблених побутових відходів. Водночас українців зобов'язали сортувати сміття. Втім, аби закон мав сенс, треба контролювати цей процес.

Реакція Львівської обласної ради на сміттєву проблему

В кінці 2017 року сесія Львівської  обласної ради затвердила програму поводження з твердими побутовими відходами. Так, на Львівщині хочуть облаштувати сім переробних заводів, каже голова ОДА Олег Синютка.

«Три проекти вже можна реалізувати, решта чекає конкурсу. Наразі заводи зведуть у містах Червонограді, Стрию, Дрогобичі. Будівництво спонсоруватимуть інвестори і екологічний фонд обласного бюджету», – каже очільник ОДА Олег Синютка.

Інвестиційно-екологічна компанія «ІЕК» збудує завод з термічної переробки сміття, який зможе приймати 115 тисяч тонн відходів щороку, а це щонайменше третина сміття зі Львова. Компанія хоче збудувати переробний комплекс у Дрогобицькому районі за два з половиною роки.

Ще одна із таких ліній буде у Самборі. Роман Затверський, директор самбірського комунального підприємства, каже, що зараз десять гектарів землі використовують тільки на тридцять відсотків. Необхідно збудувати сортувальні лінії, які прийматимуть сміття з навколишніх сіл. Про третю лінію за гроші іноземців наразі подробиць нема.

Міська влада Львова відмовляла багатьом інвесторам у будівництві заводу

До слова, за минулих десять років до Львова зголошувались безліч інвесторів. Але міська влада не знаходила  з ними спільної мови, спихаючи все на невигідні умови. Однак громадський діяч Ігор Муравський вважає, що все через «чорні» гроші.

«На сміттєзвалищі працювало приблизно триста людей. Вони сортувати папір, плівку, пластик, кольорові метали. Вони мали до тридцяти п’яти тисяч у місяць», – розповідає активіст Ігор Муравський.

Голова всеукраїнської ліги екологів Тетяна Тімочко також переконана, що правильно сортувати сміття підприємцям не вигідно.

«Власник полігону незацікавлений у сортуванні сміття. Адже чим більше йому відходів привезуть, тим більше грошей отримає. Справа у розміщенні на якомога ширшій площі», – пояснює голова всеукраїнської ліги екологів Тетяна Тімочко.

«Офіційно в Україні приблизно п’ять тисяч полігонів. Однак я не беру до уваги несанкціоновані звалища сміття – їм нема ліку. За статистикою, лише два відсотки відходів переробляють», – додає екологиня  міжнародної благодійної організації «Екологія – право- людина» Алла Войціховська.

Крім того, Міністерство регіонального розвитку будівництва та житло-комунального господарства України зазначає:

«Збирання та контроль побутових відходів є повноваженням місцевих державних адміністрацій та органів  місцевого самоврядування», – йдеться у листі від міністерства.

Також  міністерство додає статистику: «Щороку в Україні утворюється майже 50 мільйонів метрів кубічних побутових відходів, які захоронюють на площі понад дев’ять гектарів. 822 населених пункти сортують відходи. Лише двадцять мають сміттєсортувальні лінії, ще  стільки ж будують сміттєсортувальні комплекси».

https://www.youtube.com/watch?v=QDm8qgZuGbs#action=share
https://zik.ua/news/2018/04/16/na_lvivshchyni_pobuduyut_sim_smittiepererobnyh_zavodiv__synyutka_1305681

Місцева влада має активізувати переробку сміття – екологи

З 1 січня 2018 року в Україні заборонено захоронювати неперероблені побутові відходи. Згідно з законом «Про відходи», відповідають за цей процес місцеві ради: сільські, селищні, міські та об’єднаних територіальних громад.

Аби навчити їх правильно організовувати переробку відходів, експерти проекту Європейського Союзу «Українське громадянське суспільство за європейське поводження з відходами» провели тренінг «Організація ефективного поводження з відходами: як діяти органам місцевого самоврядування» 11 квітня у Львові.

Щоб зменшити захоронення побутового сміття, місцеві ради повинні:

• Встановити 4 окремих контейнери для скла, пластику, паперу та змішаних побутових відходів у кожному сілі, селищі, місті чи об’єднаній громаді.
• Передавати цінні компоненти відходів тим підприємствам, що їх повторно використовують або переробляють.
• Побудувати на рівні областей сміттєпереробні комплекси, які включатимуть сміттєсортувальні лінії, компостування органіки (для перетворення її у добрива та отримання біогазу) та сучасні полігони для захоронення відходів, які не можна повторно використати чи переробити.

Експерти проекту ЄС радять використовувати не лише бюджетні кошти, але і залучати іноземних інвесторів и міжнародні фонди і гранти. Так, у Львові за кошти Європейського Союзу закупило установку для переробки небезпечних люмінесцентних ламп. Харків за допомогою кредиту Світового банку будує полігон побутових відходів, сміттєсортувальну лінію, станцію для виробництва електроенергії із біогазу сміттєзвалища та станцію очищення фільтратів. У Вінниці в рамках проекта державно-приватного партнерства з залученням іноземних інвесторів збудовано станцію з виробництва електроенергії з біогазу сміттєзвалища.

Довідкова інформація: За даними Мінрегіону в Україні за 2016 рік утворилось близько 11 млн тонн побутових відходів, 95% з яких захоронюються на сміттєзвалищах і полігонах загальною площею понад 9 тис. га. Лише 3% відходів переробляють і компостують. Тільки у 20 населених пунктах встановлені сортувальні лінії. А 2% усіх населених пунктів роздільно сортують побутові відходи. Лише у 8 населених пунктах є станції з вироблення електроенергії із сміттєзвалищного газу.

Для порівняння: у Німеччині переробляють і компостують 66% побутових відходів, Швейцарії – 53%, у Польщі – 44%. У Швейцарії і Швеції захоронюється менше 1% побутових відходів. У Швеції біогаз від побутових відходів використовується для вироблення електроенергії, якою освітлюються житлові будинки.

https://galinfo.com.ua/news/mistseva_vlada_maie_aktyvizuvaty_pererobku_smittya__ekology_285295.html

Як заробити на власному смітті та допомогти екології

Як правильно сортувати сміття, швидко знаходити пункти прийому та чому це стало обов’язковим у 2018 році.

•  4
•  -
•  -
•  E-mail
•  Друк

Чому сміття − це проблема?

За даними експертів міжнародної компанії Waste Atlas, яка займається дослідженням рівня  засміченості країн, кожен українець за рік виробляє 213 кг відходів. Все сміття займає 7% від площі України, що приблизно співпадає з розміром Данії. Це величезні території, які продовжують зростати. Для того, щоб це зупинити та застерегти країну від екологічної катастрофи потрібно, по-перше, усвідомити існування проблеми, а, по-друге, негайно почати її вирішувати на державному рівні.

З 1 січня 2018 року вступила в силу поправка до закону Про відходи, згідно з якою забороняється захоронення неперероблених побутових відходів. А також українців зобов’язують сортувати сміття. Але експерти говорять, що цей пункт був лише вимогою ЄС, яка так і залишилась на папері.

Це була можливість змінити ситуацію, але ця норма так і не запрацювала, тому що вимог для ринка не було створено. Компанії  не кинулись надавати можливості роздільного збору сміття. Люди не почали сортувати, тому що їм потрібно надати відповідні умови: баки, інфраструктуру, навчити це робити. Місцеві ограни самоуправління не мають таких бюджетів, − розповідає засновниця організації Україна без сміття Євгенія Аратовська.

Згідно з останнім опитуванням, проведеним організацією Екологія Право Людина, до 60% людей готові сортувати сміття, якщо їм створять для цього належні умови. Це позитивна статистика, адже це більшість населення країни.

Також експерти відзначають, що в Україні не працюють сміттєпереробні заводи, тому що економіка працює проти них. Справа в тому, що в нас дуже дешеве захоронення сміття, а технології, що дозволяють його переробляти та спалювати, набагато дорожчі в експлуатації, тому це не вигідно.

Якщо встановити екологічний податок на захоронення сміття хоча б 30–40 євро за тонну, то сміттєпереробні заводи відразу з’являться, − стверджує Євгенія Аратовська.

Як сортувати сміття та куди його здавати?

Можна довго чекати допомоги та підтримки влади, а можна самим робити світ навколо себе кращим. Тим паче, як розповідає засновниця організації Україна без сміття, перший крок у сортуванні сміття дуже простий, його потрібно лише зробити.

Для початку необхідно хоча б відділяти пакувальні матеріали (папір, скло, пластик, метал) від органічних продуктів та складати їх в різні контейнери. Звичайно, окремо треба збирати небезпечні відходи: батарейки, електроніку, лампочки. Після чого передати зібрані відходи в руки спеціальних організацій, які їх розсортують.

Такою організацією є Україна без сміття, яка знаходиться за адресою: вул. Максимовича 8. Також у них є свій Майстер добрих справ, який вихідними курсує Києвом на своєму фургончику та безкоштовно збирає сміття для переробки. Його графік та маршрут публікують кожної п’ятниці на офіційній сторінцікомпанії.

Після збору та ретельного сортування організація реалізовує сміття компаніям-переробникам чи заготовникам. З великих заводів працюють лише з Обухівським картонно-паперовим комбінатом.

Наші українські підприємства працюють в режимі дефіциту вторсировини, не вистачає скла, паперу. Це все імпортують з інших країн за долари та євро, − розповідає Аратовська.

Також відсортоване сміття можна здавати в пункти прийому та отримувати за це невелику фінансову винагороду. Наприклад, в пунктах прийому “Київміськвторресурси” за кілограм відходів можна заробити від 1 до 5 грн, в залежності від виду. Але тут вже доведеться кожний матеріал сортувати окремо, а пластикові пляшки та тари ретельно промивати. Для швидкого пошуку організація створила мапу з  усіма пунктами прийому.

А міжнародне видання Велика Епоха створила таку мапу для всієї України.

З кого брати приклад?

У багатьох країнах світу переробка сміття вже є не просто необхідністю, а й прибутковим бізнесом.

Швеція є світовим лідером з переробки сміття, що використовує технологію енергія-зі-сміття. Майже всі відходи в країні перетворюють на паливо для електростанцій. Крім того, що Швеція переробляє власне сміття, вона імпортує його з інших країн, за що отримує гроші.

А в Сінгапурі зі сміття зробили цілий острів Семакау, площа якого складає 350 гектарів. На острові ростуть дерева та приїжджають відпочивати туристи. Складно повірити, що це велике сміттєзвалище. До 2035 року відходи планують досипати. У морі їх стримує велика гребля, яка не дозволяє засмічувати воду.

У Відні сміттєперероблюючий завод Шпіттеляу зробили справжнім витвором мистецтва. Він був створений у 1970-х роках, але у 1987-му році там сталась велика пожежа, яка його зруйнувала. Було вирішено його відновити, а відомий віденський художник Фріденсрайх Гундертвассер зробив з нього казковий будиночок, біля якого фотографуються туристи. Протягом року на ньому перероблюють 250 000 тонн сміття.

І таких прикладів ще дуже багато: дороги з пластику в Індії, газ з переробленого сміття в Південній Кореї тощо.

Якщо в інших країн вийшло, то чому не вийде у нас? Давайте спробуємо.

Анастасія Приходько

https://fakty.ictv.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20180411-yak-zarobyty-na-vlasnomu-smitti-ta-dopomogty-ekologiyi/