Херсонський журналіст вивчав, як в Естонії подолали проблему зі сміттям

«Вибачте, коли ви доп’єте «Колу», чи можна буде взяти пляшку?» — з таким проханням до мене звернувся незнайомий чоловік під час першого мого візиту до Таллінна 12 років тому. Прохання тоді мене дуже здивувало. «Неймовірно: тут збирають не лише скляні пляшки, а й пластикові», — подумав я.
10 євроцентів за кожну пляшку
Хто вперше приїжджає до Естонії, дивується подібним ноу-хау досі. Завдяки цій успішній депозитній системі збирання відходів зустріти тут хоча б трохи засмічений парк, узбіччя або сквер зараз майже нереально.
— Головне, що змогло мотивувати людей, — це гроші. Система працює так: при купівлі будь-якого напою (крім міцного алкоголю) у бляшаній банці або скляній чи пет-пляшці покупець сплачує додатково депозит розміром 10 євроцентів. Повернути його готівкою можна при здачі порожніх пляшок до спеціальних автоматів або пунктів прийому. Така система виявилася дуже ефективною, оскільки за зібрану тару можна отримати реальні гроші. Першими запровадили її в Швеції, потім у Норвегії, — розповідає член правління компанії«Eesti pandipakend», що займається збором упаковки, Каупо Карба.
Каупо Карба
Нині Естонія є однією з 14 країн, де, крім роздільного, було успішно запроваджено й депозитну систему збирання відходів. Вона працює таким чином, щоб стимулювати людей не викидати сміття будь-куди, а нести до спеціальних приймальників тари. Як говорить Каупо Карба, всього в Естонії налічується близько 800 подібних пунктів: їх роботу в обов’язковому порядку мусять забезпечити всі торговельні центри і великі продуктові магазини.
Для того, щоб отримати 10 євроцентів, порожня пляшка повинна бути цілою і містити оригінальну етикетку зі штрих-кодом. Здати до автомата можна лише тару від напою, випущеного в Естонії або імпортованого сюди з інших країн — приміром, грузинська «Боржомі» в цій країні продається вже з необхідним маркуванням. «Коли ми запроваджували цю систему, ще не набули такої популярності соцмережі, тому ми повідомляли про неї людям через телебачення і друковані ЗМІ. Але довго пояснювати, як це діє, не довелося», — додає Каупо.
«Eesti pandipakend» є єдиною в Естонії компанією, що займається всією логістикою та реалізацією депозитної системи сміттєзбирання. Також вона укладає договори з пакувальними компаніями і торговельними закладами, де встановлюють автомати з прийому тари. Більшість з останніх одразу ж сортують пляшки і пресують їх. Скляну ж тару, яку можна використати ще, потім використовують повторно для продажу напоїв. Сам зібраний через депозитну систему матеріал є чистим і на 100% придатним до обробки. З пет-пляшок, приміром, виготовляють коробки для свіжої зелені, текстильні вироби, нову тару, а з металевих — покришки для автомобілів або будматеріали.
Сміття — це бізнес
Зменшення кількості сміттєзвалищ у Європі — як стихійних, так і цілком легальних — вже призвело до різкого зменшення популяції диких птахів, зокрема чайок.
Свєтлана Сюгіайнен праворуч на знімку
— Вони — наші друзі, — стверджує заступник директора Талліннського центру відходів Свєтлана Сюгіайнен. — Коли ми приходимо на роботу, вони злітаються на полігон з біовідходами, а ввечері відлітають десь на море або на гніздування. Як розповіли нам орнітологи за результатами своїх останніх досліджень, завдяки подібним сміттєзвалищам чайкам вдається вижити. Адже існує все менше місць, де вони можуть прогодуватися.
Розташований у 23 кілометрах від естонської столиці Талліннський центр відходів є одним із чотирьох подібних комплексів на всю цю балтійську країну. Тут також сортується все сміття, частина з якого потрапляє до сміттєспалювальної установки. Щороку лише в цьому центрі приймається до 170 тисяч тонн сміття.
— Ми працюємо в режимі 24/7, без жодних вихідних і перерв. Робоча зона нашого полігону — 12 гектарів, а загальна площа — 64 га. Сміття до нас привозять як будинкові об’єднання, юридичні особи, так і звичайні люди. Останні можуть привозити до 500 кг сміття на квартал з однієї особи. На місці вони повинні розсортувати відходи: папір, дерево, небезпечні відходи, електроніку, метал — все до окремих контейнерів. У цьому випадку їм необхідно сплатити лише символічну суму за наші послуги — фактично плату за зважування. Або можна сплатити разово 63 євро за все, не сортуючи. Ще 4 роки тому це була надзвичайно велика сума для естонців. Тепер же рівень життя в країні суттєво зріс, і багато хто готовий платити 63 євро, не замислюючись. Однак ми все одно вимагаємо сортувати його на місці, — доповнює Свєтлана Сюгіайнен.
До сміттєпереробних підприємств в Естонії ставляться як до будь-якого виду бізнесу, тож жодних преференцій або пільг від держави або органів місцевого самоврядування їм не надають. Саме ж сміття тут використовують, як можуть. Метал, пластик або папір відправляють на повторну переробку, біологічні відходи йдуть на виготовлення компосту, який Естонія успішно експортує до багатьох країн, у тому числі до України. Навіть тепло, що отримують внаслідок спалювання сміття, йде на роботу місцевого цементного заводу. «Ми ще не придумали, що робити з отриманою золою, — зізнається Свєтлана. — Для Естонії поки це просто сміття. Але сподіваємося, що така зола зрештою стане товаром, який можна буде спрямовувати частково, наприклад, на будівництво доріг або інші потреби в промисловому секторі. І ми зможемо на цьому заробляти зовсім не зайві для нас гроші».
Цим матеріалом «Новий день» розпочинає серію публікацій про те, як успішно і своєчасно проведені реформи допомогли Естонії вирватися уперед і суттєво покращили життя її громадян. Матеріали підготовлені під час навчального візиту регіональних журналістів до цієї країни, організованого Естонським центром східного партнерства.
Олег БАТУРІН.
Фото автора.
https://newday.kherson.ua/hersonskij-zhurnalist-vivchav-jak-v-estonii-podolali-problemu-zi-smittjam/

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

МСЗ - помойка на небе (Greenpeace) - відео