Прихильникам сміттєспалювальних заводів присвячується. Сміттєспалювальний завод: бути чи не бути?

У рамках навчального туру представники МБО «Екологія-Право-Людина» та ГО «Екологічні ініціативи» відвідали сміттєспалювальний завод Bruxelles-Energie (Брюссель, Бельгія).Детальне вивчення технології ...
Додано:
Nataliya Kuts
сміття
У рамках навчального туру представники МБО «Екологія-Право-Людина» та ГО «Екологічні ініціативи» відвідали сміттєспалювальний завод Bruxelles-Energie (Брюссель, Бельгія).
Детальне вивчення технології спалювання відходів, системи моніторингу та контролю викидів в атмосферне повітря остаточно переконали нас, що всі ініціативи будівництва сміттєспалювальних заводів в Україні є такими, що суперечать концепції циркулярної економіки і заслуговують на увагу в останню чергу.
 Отже, загальні враження: дуже дорогий, високотехнологічний і складний об’єкт, який потребує значних капітальних вкладень, щорічних витрат на його експлуатацію, висококваліфікованих працівників, великих обсягів води та споживачів пари, джерел збуту інших побічних продуктів спалювання відходів.
Одним з надважливих питань роботи сміттєспалювального заводу є питання безпеки для людей і довкілля. Для безпечного для людей та довкілля функціонування сміттєспалювального заводу повинна працювати водночас і система суворого внутрішнього контролю та моніторингу викидів, і система ефективного державного моніторингу та контролю.
Інвестиції в завод склали біля 150 млн євро, з них 25 млн  євро коштує система мокрої очистки викидів від заводу, та 25 млн євро – система доочистки викидів від NOx. 
Потужність заводу – спалювання 430-470 000 тонн на рік. На заводі працює 66 осіб, з них 21 особа – фахівці з вищою освітою. А колишній директор заводу, який має 15 років стажу – проводить екскурсії по заводу для різних груп.
Завод спалює змішані відходи жителів міста та відходи, що збирають з вулиць, безкоштовно (витрати жителів на вивіз сміття не покривають витрати на його спалювання), відходи від комерційних установ, а також відходи від приватних фірм, що займаються збором сміття (за окрему плату), відходи із лікарень, які не є небезпечними (за плату) та надає послуги зі знищення документів шляхом спалювання. До прикладу, дипломатичні установи замовляють у заводу таку послугу. На відходи жителів Брюсселя припадає 74 %, на комерційні відходи – 26 %.
Сміттєвози потрапляють на територію заводу та вивантажують відходи у сміттєсховище (бункер). Звідки відходи під дією гравітації потрапляють до пересувного крану, який переміщує відходи на решітку сміттєспалювальної камери, де відходи спалюються. В результаті спалювання відходів утворюється зола, яка через конвеєр потрапляє до електромагнітного барабану, за допомогою якого вилучаються частки металу. Пара, що утворилась внаслідок згорання природного газу, потрапляє до заводу, який виробляє електроенергію.
Гази, що утворились внаслідок спалювання відходів охолоджуються у спеціальній камері і очищуються від твердих частинок за допомогою електрофільтрів, після чого відбувається двоетапна волога очистка забрудненого газу. Під час першого етапу проходить очистка від важких металів, ртуті (Hg), кислот, зокрема соляної кислоти (HCl). Під час другого етапу вологої очистки вилучаються діоксини, фурани, сірки діоксиду (SO2) та інші кислоти. Викиди NOx нейтралізуються шляхом введення розчину аміаку при температурі 240°С, в результаті чого утворюється азот та вода.
Вода, що використовувалась для очистки газів, потрапляє на станцію очистки води, яка знаходиться на території сміттєспалювального заводу, де проходить багатоетапна очистка та її випаровування з утворенням солей.
Нижче наведена інформація щодо середнього значення викидів забруднюючих речовин  підприємства за 2018 рік. Значення усіх забруднюючих речовин, у тому числі HCL, СО, NOx та діоксинів, не перевищують дозволених регіональних та європейських норм.
Як ми зазначили вище, на заводі наявні системи очищення викидів та система очистки власних стічних вод. У результаті спалювання сміття утворюються такі відходи:
  1. Відходи від очистки стічних вод. Це сіль, яку продають різним компаніям (до 3000 тонн на рік).
  2. Летюча зола, яку вивозять до Німеччини для засипання у вироблені соляні шахти (7000 тонн на рік).
  3. Метали та залізовмісні матеріали, які передають на перероблення (6700 тонн на рік).
  4. Шлак, який продають в Голландію, де його використовують для будівництва доріг (65-80 000 тонн на рік).
  5. Пара температурою 385 °С подається до електрогенеруючого підприємства, що знаходиться біля заводу. 14 % від виробленої електроенергії використовується для роботи заводу, а решта 86 % передається в мережу та подається до 65 000 споживачів).
Загалом внаслідок спалювання відходів на заводі утворюється 96 700 тонн відходів, що становить більш як 20 % від усієї кількості спалених відходів. 
Контроль за викидами
  1. На трубі сміттєспалювального заводу стоїть автоматичний аналізатор викидів, який кожні 10 секунд міряє викиди по основних забруднюючих речовинах (CO, SOx, NОx тощо) та кожні 3 тижні міряє у викидах діоксини.
  2. Дані з такого аналізатора автоматично надсилаються до екологічної служби.
  3. Кожні 3 місяці підприємство надсилає записані на диску дані моніторингу викидів в екологічну службу.
  4. Щороку екологічна служба здійснює контроль викидів в атмосферне повітря та перевіряє чи співпадають дані замірів заводу та їхнього вимірювального обладнання.
  5. 1-2 рази на рік підприємство оплачує заміри викидів в незалежній лабораторії та показує результати таких замірів екологічній службі при перевірці.
Система моніторингу повністю фінансується заводом.
Крім того, необліковані та понаднормативні викиди під час запуску чи зупинки печей виключаються, оскільки завод безперервно працює 3-5 років (24 години на добу, 365 днів на рік) та тоді зупиняється на кілька днів на планові ремонти. На заводі не має інших шляхів для викидів, щоб обминути фільтри та очищення.
На заводі дуже чисто, все компактно та професійно організовано, автоматичні датчики роблять процес максимально безпечним та керованим. 
Завод функціонує 34 роки. Очевидно, що станом на сьогодні такі технології суперечать економіці замкненого циклу, ідеям «Industrie 4.0» (Промисловість 4.0).
Україна ж, яка потопає у смітті і відстала у свій час від ефективних систем управління відходами, має шанс не слідувати застарілим на сьогодні концепціям управління відходами, а стати лідером у впровадженні нової системи, новітніх технологій, які базуються на ідеях економіки замкненого циклу та ідеях Промисловість 4.0.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

МСЗ - помойка на небе (Greenpeace) - відео