§ TURTLE NEWS: [WASTE] В Харькове построят мусороперерабатывающий завод

Завод по переработке твердых бытовых отходов (ТБО) будет построен в Харькове в ближайшее время. Об этом заявил советник харьковского городского головы, депутат горсовета Фазиль Аббасов, сообщил сайт горсовета.

"В Харькове появится завод, на котором будут использоваться передовые технологии обращения с отходами. Всего нам необходимо минимум два таких завода производительностью 100 тыс. тонн каждый. Мы могли бы их разместить в экономически выгодных местах, где вывоз мусора будет для населения дешевле, а тариф - ниже", - отметил Ф.Аббасов. По его словам, уже проработаны практически все технико-экономические обоснования, технические условия и задания на строительство подобных заводов в Харькове.

В частности, по словам советника мэра, сейчас ведутся переговоры с заводом ОАО "Станкоагрегат" о формировании технических условий поставки оборудования для переработки ТБО в Харькове. "О ценах, условиях поставки можно будет говорить после того, как решится вопрос размещения заводов, оборудования, подключения инженерных сетей", - добавил Ф.Аббасов.

Справка "SQ". Как заявил 22 июня Ф.Аббасов, переговоры с зарубежными инвесторами об утилизации и переработке ТБО  ведутся уже не один год. "Для строительства подобного завода необходима сумма от 100 млн. евро и выше. Мы довольно часто слышим громкие заявления от инвесторов, но я пока не помню, чтобы потом от этих компаний шло реальное финансирование проектов", - отметил Ф.Аббасов.

Также советник мэра по экономическим вопросам рассказал, что в Европе уже работают крупные заводы по переработке ТБО путем пиролиза. В результате химических технологий образуется метан (так называемый мусорный газ), который можно использовать и для выработки электроэнергии, и для поддержания необходимой температуры в теплоцентралях.

Официально в Харьковской обл. действуют 94 свалки и полигона твердых бытовых отходов общей мощностью 5 млн. 28 тыс.т. Также, по информации Государственного управления охраны окружающей природной среды в Харьковской обл., по состоянию на 30 июня 2010 г. в области выявлено 4 тыс. 388 несанкционированных свалок общим объемом более 56 тыс.кв.м.

Почти 1,5 млн. куб. м твердых бытовых отходов из г.Харькова было захоронено в 2009 г. на Дергачевском полигоне. Первая очередь нового Дергачевского полигона ТБО (Дергачевский р-н Харьковской обл.) введена в эксплуатацию 25 ноября 2005 г. Общая мощность полигона - 5900 тыс.куб.м, в т.ч. мощность первой очереди - 1800 тыс.куб.м. В январе 2009 г. было начато строительство второй очереди полигона.
Юлия Тарасова
http://www.sq.com.ua/rus/news/ekonomika/30.11.2010/v_harkove_budet_postroen_musoropererabatyvayuschij_zavod_sovetnik_mera_f_abbasov/

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Главная свалка Севастополя официально закрыта, но продолжает нелегальную работу

Севастопольский полигон по утилизации твердых бытовых отходов в Первомайской балке работает вне правового поля.

Об этом журналистам заявил первый заместитель председателя и исполнительный директор Севастопольского регионального мониторингового комитета Геннадий Рубцов.

«Что такое Первомайская балка? Проекта нет, ОВОС нет. Более того в 2009 году госэкоинспекция Украины закрыла этот полигон официально, и никто это решение не отменял», – сказал Рубцов.

Эксперт полагает, что Севастополю крайне необходим завод по сортировке мусора по типу того, который работает в Саках. Чтобы покрыть потребности города, начальная мощность завода должна составлять 970 тысяч кубометров с перспективой увеличения ее до 1 250 тыс. кубометров.

Ранее строительство такого завода готово было профинансировать «Лазаревское Адмиралтейство», однако предприятие сейчас переживает финансовый кризис.

«Я знаю, что в Крыму будут строиться новые сортировочные заводы. Как будет в Севастополе, я не готов сказать», – сказал Рубцов.

Как сообщал «Новый Регион», в течение последних лет к севастопольским властям обращались несколько отечественных и зарубежных компаний с предложениями обрабатывать до 97% городского мусора.

Так, в мае прошлого года предприятие «Лазаревское Адмиралтейство» предлагало построить в районе Первомайской балки завод по переработке твердых бытовых отходов, способный, по словам разработчиков, перерабатывать от 900 до 1 млн. 250 тысяч метров кубических твердых бытовых отходов, отсортировывая 23 вида сырья, что позволит разгрузить полигон ТБО в Первомайской балке на 60%. На финальном этапе разработчики рассчитывали выйти на полную обработку ТБО и полностью освободить полигон от захоронений.

Пока эти планы не реализованы, севастопольской госадминистрацией разработана новая схема санитарной очистки города, которая предусматривает дифференциацию бытовых отходов уже на контейнерных площадках во дворах и раздельный их вывоз на свалку. Предполагается, что это существенно снизит нагрузку на полигон ТБО в Первомайской балке.

Полигон ТБО в Первомайской балке был открыт в 2001 году и на текущий момент практически полностью отработан. Никаких планов по организации новых свалок у Севастополя нет.

Государственная экологическая инспекция официально закрыла свалку перед началом курортного сезона 2008 года из-за многочисленных нарушений условий складирования мусора и частых пожаров.

Инфо Крым - http://ic.vc — Новости Крыма

http://ic.vc/nc/1129/9768.html

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Заводи з переробки відходів побудують у 14 містах України

У 14 містах України уряд планує будувати заводи з переробки побутових відходів. Про це сьогодні на прес-конференції сказав міністр з питань житлово-комунального господарства Юрій Хіврич, передає кореспондент ІМК.

"Сьогодні обговорюються питання щодо установки ліній з переробки та вилучення тих компонентів, які можуть повторно використовуватись. Це пляшка, папір, скло тощо, а інше - на утилізацію. Це піде не на спалювання, а є спеціальні технології, з допомогою яких переробляють та отримують добрива", - зазначив міністр.

На уточнююче запитання журналістів, у яких містах мають бути такі лінії переробки побутових відходів, Ю.Хіврич сказав: "14 міст ми підібрали, у нас перелік є. Може якесь місто випаде. Чи є сьогодні умови у містах, якщо є відведена земля, опрацьована ТЕО, є сьогодні домовленість із громадськими організаціями – ми тоді цей проект беремо і пропонуємо його інвесторам, бо будівництво цих заводів буде за рахунок інвестиційних коштів".

imk.com.ua 

http://www.day.kiev.ua/318116

§ TURTLE NEWS: [COMPANIES] Кто травит жителей Соломенского района Киева: мусоросжигательный завод или прачечная

Скандал на Уманской разгорается

Вчера, 24 ноября, прошла пресс-конференция с участием автора и ведущей передачи «Киевский форум» Реной Назаровой, народным депутатом Украины Лесей Оробец, правозащитником Эдуардом Багировым, главой Всеукраинской экологической лиги Татьяны Тимочко и представительницей жителей Соломенского района Киева Татьяной Живаго.

Как сообщалось ранее, на улице Уманской в Соломенском районе Киева открылся мусоросжигательный завод. Заказчиком строительства выступило руководство Юго-Западной железной дороги, разместившее завод на территории депо. Несмотря на сообщения о том, что работа установки МПК-400 для переработки мусора остановлена, местные жители заявляют, что завод все еще продолжает работу. 

Недавно в эфире программы «Киевский форум» было продемонстрировано видео, на котором отчетливо виден густой дым. Местные жители утверждают, что завод продолжает свою работу по ночам. В ответ на этот сюжет редакция «Киевского форума» получила гневное письмо от представителей «Укрзалізниці» с обвинениями журналистов программы в некомпетентности. По словам авторов письма, мусоросжигательная установка МПК-400 не является заводом и вообще не попадает в категорию мусоросжигательных и мусороперерабатывающих средств, мол, это всего лишь передвижная установка на железнодорожной платформе. Кроме того, в настоящее время установка выведена из эксплуатации и опломбирована. Дальнейшую ее судьбу определят результаты повторной экспертизы.

Вместе с этим, заместитель начальника железной дороги Александр Толкачев утверждает, что дым на самом деле распространяет механическая прачечная, расположенная в 500 метрах от установки. По его мнению, скандал вокруг МПК-400 разгорелся из-за желания некоторых особ привлечь внимание к своей персоне.

«Укрзалізниці» пишет письма

Возмущенные такой политикой, жители окружающих домов настаивают на том, что механическая прачечная за все время своей работы не производила никакого дыма. Кроме того, мусоросжигательная установка располагается всего в 200 метрах от ближайших жилых зданий, что противоречит санитарным нормам. На общественных слушаниях, проведенных в начале октября, было постановлено, что установка должна быть демонтирована. 

В дополнение к этому, народный депутат Леся Оробец заявила, что получила ответ из Министерства охраны здоровья Украины, где подтверждается, что установка МПК-400 не отвечает экологическим нормам.

Правозащитник Эдуард Багиров считает, что данная ситуация требует судебного разбирательства. Не только по факту незаконной установки мусоросжигательного завода, проведением сомнительной экспертизы, но и в связи с обвинениями журналистов в некомпетентности в освещении данного вопроса.

Глава Всеукраинской экологической лиги Татьяна Тимочко сообщила, что в Украине находится несколько установок МПК-400. Вполне возможно, что они функционируют в непосредственной близости с жилыми домами, а жители даже не подозревают об этом, как было сначала и в ситуации на Уманской. Она также подчеркнула, что в развитых странах мира мусоросжигательные заводы давно заменены мусороперерабатывающими, куда попадают предварительно отсортированные отходы, из которых перерабатывается в среднем 56% от объема всех бытовых отходов. А в Швеции, например, этот показатель достигает 92%. Это очень прибыльный бизнес, но к сожалению, в нашей стране он строится на коррупционных схемах.

Инициаторы пресс-конференции в первую очередь хотят добиться того, чтобы злосчастная установка была наконец демонтирована. Однако для серьезных изменений в сфере утилизации отходов необходимо провести ряд изменений. По словам Татьяны Тимочко, в первую очередь следует избавиться от самой идеологии строительства мусоросжигательных заводов, начать сортировать отходы и уменьшить нагрузку на окружающую среду. И, конечно же, бороться с лоббированием коррупционных интересов в сфере экологии еще на стадии законопроектов.  

Гокунь Елизавета

http://www.bagnet.org/news/summaries/ukraine/2010-11-25/85393

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Влада визнала власний гріх – заводу зі спалення сміття "не буде"

Проектант скандального заводу зі спалення сміття на Солом'янці втратив останню очеретину, за яку тримався впродовж останніх тижнів. Висновок повторної експертизи СЕС важко назвати втішним для його дітища, котре з літа цього року труїть довкілля й здоров'я мешканців одного з густонаселених районів столиці.

За її результатами Головний санітарний лікар України попередній висновок відкликав і вилучив із реєстру висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи. А мені доповів офіційно: "обладнання зі спалювання побутових відходів на земельній ділянці у м. Києві по вул. Уманська, 8 розміщено не буде".

Завод встановлено й обладнано протизаконно

Із даного факту маємо щонайменше три принципових висновки.

Перший. Експертам МОЗ України знадобилося більше двох місяців, аби порахувати відстань від незаконного підприємства до найближчих помешкань і переконатися у фальсифікації висновку СЕС за підсумками першої експертизи санітарних епідеміологів. Рівно стільки часу минуло від моменту отримання МОЗ одного з перших моїх депутатських звернень, що містило вимогу щодо проведення повторної експертизи.

Уявіть, скільки зусиль, ресурсів і робочого часу треба, щоб за супутниковою картою впевнитися у географічних підтасовках авторів скандального дозвільного документу.

Так само, як і дійти висновку щодо відвертого пересмикування в тексті висновку формулювань додатку № 4 до "Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів". Адже закон, насправді, не розрізняє сміттєспалювальні та сміттєпереробні заводи на стаціонарні та пересувні. Отже, жодного помешкання не має бути поруч із МПК-400 не менш як в радіусі 500 метрів.

Між тим, об'єкт експлуатувався за 125 метрів від музичної школи і житлових будинків в одному з найбільш густо заселених й екологічно складних районів Києва - тут вдвічі перевищено гранично допустиму концентрацію викидів діаксиду азоту.

Другий. Проектант на має на сьогоднішній день жодного дозвільного документу, що хоч якось міг би виправдати перебування на території вагонного депо ст. "Київ-Пасажирський" небезпечного об'єкту - ані позитивного висновку СЕС, ані погодження голови Солом'янсьої райдержадміністрації, ані підтримки місцевої громади, ані висновку державної екологічної експертизи.

За відсутності хоча б одного із цих документів не лише експлуатація МПК є злочинною. Сам факт наявності підприємства на території Укрзалізниці суперечить закону. Адже від пожежного департаменту проектант отримав лише рішення щодо виділення земельної ділянки "під забудову", а від СЕС він добився "шитого білими нитками" погодження "проекту будівництва".

Отже, завод було встановлено без решти погоджень у сподіванні на їх отримання потім "заднім числом" - у порушення чинного законодавства. При цьому завод експлуатувався - нехай і в дослідному режимі - але знову ж таки протиправно. Хто за це відповідатиме?

Третій. Влада віднайшла сили визнати власні помилки. Такий факт дорогого вартий. Залишилося поставити крапку над "і" і не лише притягти винних до відповідальності, але й змусити їх демонтувати небезпечний об'єкт. І бажано за власні кошти.

І насамкінець

У світлі останніх подій не маю жодного сумніву щодо подальшої долі резонансного підприємства - його, вочевидь, демонтують - як і хотіла того громада.

Чи буде притягнуто до відповідальності керівників Укрзалізниці, що місяцями ховали від киян небезпечний і протиправно встановлений завод, і псевдо-експертів Інституту гігієни і медичної екології ім. Марзєєва, що відзначилися фальсифікованими висновками?

Принаймні з нетерпінням чекаю результатів перевірки діяльності даної установи з боку МВС України "в частині наявності ознак корупції і фальсифікацій", а також фінальних висновків Генпрокуратури щодо відповідальності чиновників Укрзалізниці.

І все ж одне запитання досі залишається без відповіді. Хто компенсуватиме мешканцям навколишніх будинків шкоду, заподіяну роботою небезпечного агрегату? Чи вони мають уже (лише?) тому радіти, що чиновник не переміг цього разу?

18.11.2010  16:01 __ Леся Оробець

http://kiev.pravda.com.ua/columns/4ce531cdcd02b/

§ TURTLE NEWS: [WASTE] На запах грошей…

Грибовицьке сміттєзвалище стало клондайком для безпритульних та місцевих мешканців. Натомість Ратуша досі не спромоглася перетворити непотріб на прибуток

Про те, що сміттярка – місце грошовите, засвідчує її вхід. В'їзд всипаний тонкою стружкою паперу, яку щоранку привозить один із місцевих банків. Щобудня 400 кілограмів обшарпаних  і непридатних до використання гривень висипають під ноги відві­дувачів епіцентру непотребу Львова.

Сміттєві археологи

…Від самого ранку на сміттярці кипить робота. Десятки людей мігрують із одного місця до іншого в пошуках чогось цінного. Усі оснащені великими сумками та дерев'яними палицями, аби зручніше було розгрібати непотріб і відкладати знахідку. На вершині втрамбованого сміття завжди вітряно, але це не зменшує застояного запаху, навпаки – коливання повітря приносить усе новий, щоразу гірший сморід… Машина, яка заїжджає на територію, стає предметом суперечки, "сміттєві археологи" борються за те, аби першим вхопити мішок з кузова.

Спілкуватися вони відмовляються, мовляв, іншим не зрозуміти, що їх штовхнуло тут блукати. На фотоапарат реагують ще гостріше, ніхто не бажає світити обличчям у такому місці. Вражає те, що не всі з гостей місця живуть у скруті, багато хто приїжджає сюди на авто, вдягає рукавиці і випробовує своє щастя. Ані їдкий сморід, ані антисанітарія їх не лякає.  Штовхають людей на пошуки історії про те, що хтось знайшов  нову техніку, хтось – золото, а хтось – мільйони гривень.

– Кожен тут шукає щось своє. Нещодавно приїжджав чоловік, який шукав гроші. Його мати викинула кілька десятків тисяч доларів. Хтось їх знайшов. Часто бували випадки, коли знаходили фунти та долари, – розповідає "Пошті" Борис Плашенко, заступник директора ЛКП "Збиранка" (територія сміттярки).      

Проблему відвідувачів неодноразово намагалися подолати, залучали працівників міліції, але усе дарма. Ініціативність не спадає, навпаки, нещодавно безпритульні висловили ініціативу придбати клей і з пресованих кубів сміття склеїти собі будинок (!).

Гроші – це сміття, сміття – це гроші

Щодня сюди приїжджає 120 машин, 95 з них великогабаритні. Сумарно за добу вони встигають привезти 640 тонн сміття. За словами Богдана Горбаля, директора ЛКП "Збиранка", добова норма привезеного сміття виглядає, як будинок 20 метрів у ширину-довжину, 10 метрів у висоту. 

– За останні п'ять років, така статистика тримається на одному рівні. Раніше, звісно, сміття було набагато менше, – каже Богдан Горбаль.

Кількість машин збільшилася після 1995 року, коли рівень споживання почав зростати. Відтак момент широкого асортименту зіграв проти людей злий жарт – за кілька років термін дії полігону вичерпався, і пляшки, пакети та старі речі вже не було куди викидати. Альтернативу ж сміттєзвалищу так і не знайшли. Завіз однієї тонни коштує 22 гривні, говорити про реформу сміттєзвалища за таких обставин – зайве.  Якби міські чиновники вчасно знайшли інвестора для будівництва сміттєпереробного заводу, левову частку непотребу можна було переробити. Натомість щороку сміття втрачає здатність до вторинної переробки, а відтак втрачається шанс дати йому "друге життя".

Розділяй та владарюй!

Керівництво ЛКП просить не трагізувати вигляд сміттєзвалища, в усьому світі вони виглядають однаково. Але це ще не означає, що сміттярку можна залишити у такому стані. Елементарне сортування зменшило б потік сміття утричі. Натомість функцію сортування виконують безхатченки, які відкладають папір та скло, аби здати і заробити трохи грошей. За понад 50 років існування сміттєзвалища, тут встигли заповнити 38 гектарів території, на землі утворився додатковий п'ятдесятиметровий шар із пластика, скла, дерева, каменя і тому подібного. Перегниватиме непотріб до тисячі років, відтак залишати його просто неба не можна, тому в Ратуші тривалий час шукають інвестора, що збудує сміттєпереробний завод і спалюватиме накопичене на полігоні. Адже кілька сортувальних баків, які планують поставити до Євро-2012 – не вирішать проблему тонн сміття. Для цього потрібна комплексна програма роздільного сортування та інформаційна кампанія важливості такого кроку. І поки цей процес не запустять у дію, навколишні мешканці час від часу влаштовуватимуть пікети, а близько сотні людей щодня підійматимуться на вершину непотребу, збираючи викинуті речі разом з різноманітним інфекціями та ризиком для свого життя.

 

  

 

 

  Мар'яна Вербовська    

Львівська Поштa

Субота, 7 листопада, 2010 року, № 125 (1009)

§ TURTLE NEWS: [WASTE] К 2015 году в Украине построят 10 новых мусоросжигательных заводов

Проект строительства позволяет экономить газ и предусматривает минимальные экологические риски

Строительство станет возможным в рамках национального проекта «Чистый город». Об этом было заявлено в ходе расширенного заседания рабочей группы «Национальные проекты» Комитета экономических реформ при Президенте Украины.
Реализация проекта будет означать системные решения проблемы загрязнения окружающей среды, а также прекращение накопления мусора на существующих полигонах. Пилотный проект предполагается осуществить в Киеве, Львове, Одессе, Ялте, Запорожье, Днепропетровске, Донецке и Харькове.
Ожидаемый социальный эффект предусматривает решение критической проблемы загрязнения окружающей среды, создание новых рабочих мест, а также новой индустрии переработки отходов. В результате реализации проекта «Чистый город», станет возможным вырабатывать тепло и свет за счет переработки мусора, экономить на использовании газа за счет дополнительных источников получения тепла, а также получать дополнительные доходы в бюджет за счет прибыли от мусоропереработки. Также это позволит производить сырье для строительной отрасли.
Бюджет проекта составляет 5 миллиардов гривен и направлен на выполнение Энергетической стратегии Украины до 2030 года.
http://www.bagnet.org/news/summaries/ukraine/2010-11-02/79489

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Що буде з рівненським сміттям? [РОЗСЛІДУВАННЯ.Ч.1]

Щодня виносячи пакет із сміттям, мало хто замислюється, що відбувається з ним далі. І майже ніхто не знає, що незабаром складувати відходи стане просто нікуди. Де зберігається рівненське сміття? Наскільки безпечним є такий метод поводження з відходами? Чи є альтернатива звалищам? На ці та інші питання шукали відповіді репортери "Рівненського агентства журналістських розслідувань".

П'ятдесятирічний полігон здає позиції
Навкруги, наскільки бачить око, — сміттєві завали, їх утрамбовано на висоту 12-поверхового будинку. У смітті порпаються численні чайки та бездомні пси, подекуди трапляється побачити і щурів. Від кожного подиху вітру довкола ворушаться поліетиленові пакети, солодкаво і нудотно тхне гниттям. Під ногами — місиво: розчовгане болото, клапті паперу й кульків, пошматоване ганчір'я та інший мотлох. Коли ступаєш, ноги грузнуть у м'якій, глевкій і смердючій масі. 


Це — міський сміттєзвалювальний полігон. Створений більше 50 років тому, нині він займає 24 з половиною гектарів поміж селами Шпанів та Бармаки майже за два з половиною кілометри від межі Рівного. Щодня комунальне підприємство КАТП-1728 та приватна фірма "Санком Рівне" привозять сюди щонайменше 360 тонн сміття. Нині тут захоронено 4,8 мільйона тонн відходів, і це вже на 100 тисяч тонн більше, аніж запланована проектна потужність. Полігон стрімко вичерпує свій ресурс. Власне, вже вичерпав.


Перші повідомлення у ЗМІ про те, що термін експлуатації полігону добігає кінця, стали з'являтися на початку 2007 року. Тоді чиновники говорили, що у 2009 році звалище буде закрите. Про це ж йшлося і в Програмі поводження з відходами на 2006-2010 роки. Вона передбачала два шляхи розвитку подій: або продовження терміну експлуатації існуючого звалища, або пошук території для нового. І міська влада пішла першим шляхом.


— Виходячи з того, що землі навколо міста розпайовані, віднайти нову територію немає можливості, — пояснює начальник КАТП-1728 Володимир ТИМОЩУК. — Тому керівництво нашого управління житлово-комунального господарства дало мені задачу знайти фірму, яка могла би визначити умови, за яких можна було б продовжити термін експлуатації даного полігону. Було проведено всі випробування, заміри, витримані екологічні нормативи та санітарні норми щодо населених пунктів, і в результаті був виданий новий технологічний паспорт сміттєзвалювального полігону із терміном продовження роботи до 2013 року.


Таким чином полігон отримав ще п'ять років життя. А міська влада — п'ятирічну відстрочку на вирішення проблеми утилізації відходів.


Екологічна бомба уповільненої дії
Якщо кілька днів не виносити сміттєве відро, то можна самому переконатися, що відбувається з відходами з плином часу. А якщо порахувати, скільки мільйонів відер накопичилось на звалищі, зрозумілим стає масштаб проблеми.


— Практично всі сміттєзвалювальні полігони — це екологічно небезпечні об'єкти, — пояснюєголова ради ГО "Екоклуб" Андрій МАРТИНЮК. — Вони утворюють дуже шкідливий інфільтрат, який потрапляє у ґрунтові та підґрунтові води, і може отруювати питну воду у колодязях людей, що живуть неподалік. Інша небезпека, яку має полігон, — це викиди в повітря. Звалища можуть горіти, виділяючи великий спектр шкідливих речовин, у тому числі й діоксини.


Контролювати стан полігону, його вплив на повітря та ґрунтові води покликана державна санітарно-епідеміологічна служба. Тож ми запитали, чи не фіксувала санстанція негативного впливу звалища на навколишнє середовище:


Заступник головного лікаря Рівненської міської СЕС Ольга ЗАХАРЧЕНКО запевнила нас, що в цілому полігон відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. А серед порушень хіба невчасне пересипання сміття шаром ґрунту.


— На полігоні облаштовані чотири спостережних арт-свердловини, — пояснила пані Захарченко. — І два рази на рік ми беремо воду з цих спостережних свердловин. Поки хімічний склад ґрунтових вод не змінився.


Проте заступник головного лікаря СЕС Рівненської області Роман САФОНОВ має до міського звалища більше претензій:


— Ще на етапі будівництва не було дотримано всіх заходів, необхідних для організації повноцінного полігону, зокрема немає ізоляції прошарку під місцем складування. З часом полігон почали обваловувати, робити нормальні під'їзні шляхи. Але те, що не було зроблене спочатку, те вже ніколи не буде зроблене, тим більше з урахуванням закінчення терміну експлуатації.

Згідно з державними будівельними нормами України, сміттєзвалювальні полігони повинні бути віддалені від найближчої житлової та громадської забудови щонайменше на півкілометра. До Рівного відстань і справді вкладається в норми, ще й із запасом. Але під самим полігоном, біля контрольно-пропускного пункту притулилися житлові будинки, які формально належать до села Бармаки. Люди, що мешкають там, не мають централізованого водопостачання, тож п'ють воду із криниць та свердловин. Тому, якщо інфільтрат полігону таки просочується у ґрунтові води, то найперше це забруднення опиниться у цих криницях. Ми надіслали запит в обласну санстанцію: коли востаннє контролювалася якість води у криницях села Бармаки, і якими були результати цієї перевірки. 


Ось відповідь, яку ми отримали:
"За останні роки у зв'язку зі зверненнями громадян, рівненською райСЕС досліджено 6 проб питної води із індивідуальних джерел децентралізованого водопостачання, всі проби відповідали за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками санітарним нормам".


Перевіряємо воду
"Останні роки" — дуже нечіткий часовий проміжок. Крім того, незрозуміло, де саме бралися проби, тому ми вирішили перевірити самостійно. Як приватні особи запитали, що слід зробити, щоби перевірити воду із колодязя. У лабораторії обласної санстанції нам сказали набрати воду у пляшки з-під мінералки, а для мікробіологічного аналізу ще й дали спеціальні стерильні банки.
Воду ми набрали в одному обійсті — і з колодязя, і з свердловини. 


Господарі переконували, що колодязь викопаний ще за часів Польщі, і вода у ньому завжди була дуже чиста і смачна. Однак результати аналізів, які ми отримали за кілька днів, показали іншу картину. Хімічний аналіз і справді був цілком прийнятний: у воді не виявлено жодних побічних елементів, таких як важкі метали чи нітрати. А ось мікробіологічний аналіз був значно гіршим: вміст кишкової палички у воді зі свердловини перевищував норму у 100 разів, а у воді з колодязя — у 200. В обох зразках було виявлено свіже фекальне забруднення.


Такий поганий бактеріологічний аналіз можна пояснити кількома причинами: або на подвір'ї, де ми брали воду, не дотримано норм віддаленості септиків та вигрібних ям від колодязів, або полігон таки забруднює ґрунтові води, а вони, у свою чергу, дають забруднення криниць.


Щоби чіткіше визначити джерело забруднення, ми вирішили взяти воду на аналіз і на інших подвір'ях. Цього разу аналіз проб нам не зробили, більше того, пояснили, що згідно з нормативними документами громадянин не може самостійно привезти воду на аналіз — це повинен зробити працівник санстанції. Заступник головного лікаря обласної СЕС Роман Сафонов пообіцяв допомогти у нашому розслідуванні і направив спеціалістів санстанції взяти проби води і провести необхідні дослідження.


— Результати санітарно-хімічних досліджень питної води із свердловин та колодязів поблизу полігону, говорять про те, що за фізико-хімічним складом, за органолептичними та токсикологічними показниками вода відповідає вимогам санітарних правил. У нас іде відхилення за бактеріологічними показниками, — пояснив результати аналізів пан Сафонов. — Містяться бактерії групи кишкової палички, проте не виявлено патогенної мікрофлори. Тож можна зробити висновок, що власникам треба просто почистити, продезінфікувати колодязі та свердловини, тоді ці показники мають нормалізуватись. Бо так звана нітратна група в нормі.


Щоби виключити вплив полігону, ми хотіли також взяти проби води із спостережних свердловин, які розташовані на звалищі. Проте майстер полігону не дозволив нам це зробити, попри дозвіл від свого керівництва, мотивуючи свою відмову тим, що ми… зіпсуємо свердловину. На допомогу нам знову прийшов пан Роман Сафонов, який дав вказівку поза графіком взяти проби води на полігоні. Результати показали, що за п'ять місяців з дати останнього аналізу, хімічний склад води не погіршився.


Державна екологічна інспекція у Рівненській області теж не виявила значного впливу на навколишнє середовище. 


Газом із сміття заправляти авто
Повірити, що мільйони тонн відходів, які накопичилися протягом 50 років, зовсім не шкодять довкіллю, складно. Тим паче, що крім інфільтрату існує ще одна небезпека, яку не побачиш неозброєним оком — утворення звалищного газу, метану, який спричиняє парниковий ефект у 20 разів більший, аніж вуглекислий газ. Щоб не забруднювати повітря, цей газ можна збирати і використовувати для отримання теплової або електричної енергії, заробляючи і на спеціальному "зеленому" тарифові цієї енергії, і на продажу квот на викид парникових газів згідно з Кіотським протоколом.


Власне, газ на рівненському полігоні уже шукали. І знайшли. ТОВ "Науково-технічний центр "Біомаса" пробурила на рівненському полігоні свердловини та встановила установку для відкачування метану.


— Свердловини дали позитивний результат, — пригадує начальник КАТП 1728 Володимир Тимощук, — було встановлено спеціальну установку. Фільтруючи та очищаючи отриманий газ, можна було б навіть заправляти транспортні засоби, які перевозять сміття до полігону. 


Але заправляти авто не довелося. Компанія забрала свою установку, і нині на її місці — лише забетонований майданчик. Зрештою, "Біомаса" сама не займається видобутком звалищного метану, а допомагає іншим фірмам налагодити такий видобуток. Скажімо, в Маріуполі збором та утилізацією біогазу займається фірма "Тіс Еко". Проте охочих видобувати метан на рівненському полігоні поки немає.


Півмільярда гривень на звалищі
Часу до 2013 року залишається зовсім небагато. А кількість сміття збільшується з кожним днем. Тож потрібно не лише шукати нові ділянки, куди можна було б скидати відходи, а й розробляти новий, більш екологічний спосіб поводження з ними. Чи можна якимось чином пролонгувати час експлуатації полігону, ми запитали директора ТОВ "Вторма-Рівне" Світлану ЛІБЕРОВУ, яка вже тривалий час працює із вторсировиною і добре знає її цінність.


— Подовжити роботу полігону можна двома шляхами, — ділиться думками пані Ліберова. — По-перше, це сепарація, тобто роздільний збір вторинної сировини на місці утворення. І по-друге, досить масштабна еколого-просвітницька робота. Ну і, звичайно, це все має бути підкріплено серйозною системою штрафів. 


Впровадження роздільного збору сміття, на якому наголошує пані Світлана, було передбачене серед решти заходів у програмі поводження з відходами на 2006-2010 роки. Рік добігає кінця, а роздільного збору як не було, так і немає. Хоча збирати різні види відходів окремо — дуже практичний крок: більша частина того, що ми звикли викидати, є цінною сировиною, використання якої зберігає не лише гроші виробників, а й навколишнє середовище. 


— Вторинна сировина має цінність і на полігоні, — пояснює Світлана Ліберова, — але якщо брати за основу сто відсотків вартості, то цінність вторинної сировини на місці утворення — стовідсоткова. А цінність вторинної сировини, яка полежала в контейнері більше чотирьох годин, потрапила на полігон і змішалася з загальною масою — відсотків 20-30.


Порахувати, скільки грошей закопано у купах сміття на полігоні, нескладно. Для цього візьмемо таблицю приблизного морфологічного складу відходів, які там зберігаються, і підрахуємо масу кожного виду вторсировини, а потім перемножимо ці дані на заготівельні ціни. Наприклад, за інформацією КАТП-1728, 10 відсотків сміття на звалищі становить папір та картон, що дорівнює 480000 тонн. За одну тонну на пункті прийому макулатури можна отримати 450 гривень, отже за весь папір з полігону — 216 мільйонів гривень. Порахувавши аналогічним чином поліетилен, пластмасу, ганчір'я, ПЕТ-пляшки, склобій та метал, отримуємо цифру у 588 мільйонів гривень. І це за цінами фірми-посередника, заводи пропонують ще вищі ціни. Більше півмільярда гривень викинуто на смітник! Це на сто мільйонів перевищує всі видатки бюджету Рівного за 2009 рік! 


Звісно, переважна більшість цієї сировини втрачена назавжди і цих грошей уже не повернеш. Але ж сміття продукується щодня. І щодня на полігон їде 44 тисячі гривень, що у рік складає 16 мільйонів гривень. Щоб зрозуміти, багато це чи мало, згадаймо, що у бюджеті цього року на пологовий будинок виділено 11,4 мільйона а на станцію швидкої допомоги — 15,5 мільйонів.


Прийнятий у січні закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері поводження з відходами" зобов'язав місцеві адміністрації організувати роздільний збір сміття. З часу прийняття закону пройшло вже дев'ять місяців. Скільки точок роздільного збору відходів влаштовано у Рівному? Правильно, жодної.


Щоправда, міська влада таки запланувала встановити нові контейнери для сміття. У середині вересня міський голова Володимир ХОМКО прозвітував, що було закуплено тисячу сучасних сміттєвих контейнерів та нові машини. Мер обіцяв за два, максимум три тижні влаштувати демонстрацію купленої техніки та хутенько розставити сміттєві баки по місту. 


Контейнери журналістам демонстрували 25 жовтня, однак, допоки не приїдуть спецавтомобілі, громада Рівного нових смітників не побачить. Та й вони, власне, у сепарації сміття не допоможуть.
— Це не сортувальні контейнери, а звичайні, — пояснив Володимир Хомко. — Сортування буде проводитись на сортувальному заводі.
А поки заводу немає, сортування сміття буде проводитися старим перевіреним способом — бомжами.


Вивіз сміття: хто платить і скільки
Гроші від здачі вторинної сировини на переробку були би дуже незайвими для КАТП-1728, а особливо, якщо згадати які у Рівному тарифи на вивіз та утилізацію сміття. З першого червня рівняни стали платити більше — 19 гривень 26 копійок за кубічний метр відходів. Цим підняттям тарифів міська влада намагалася допомогти підприємству, оскільки платежі, які вони отримували від населення, далеко не відповідали витратам. Але підняття не врятувало ситуації.


— З 1.06 підняли ми тарифи, — розповідає начальник КАТП-1728 Володимир Тимощук. — Незначно порівняно з тим, як піднімалась мінімальна заробітна плата. І враховуючи, що тарифи розроблялися ще восени минулого року, закладені були мінімальна заробітна плата і ціна на паливо станом на той період, то зараз навіть при 5-відсотковій рентабельності, яку передбачає тариф, вартість уже явно занижена. А якщо врахувати, що до кінця року ще два рази буде підніматись мінімальна заробітна плата, то тариф знову буде доганяти наші потреби.


І це б нічого, якби ще за цими тарифами пунктуально та в повній мірі платили. Плата за вивіз сміття входить в квартплату, а ЖКП, в свою чергу, перераховують гроші комунальному підприємству.


— По окремих ЖЕКах частка проплат за послуги доходить до 53-63 відсотків, — бідкається Володимир Тимощук. — Це значить, що майже половину об'ємів, які ми виконуємо, ми робимо безкоштовно. І в той же час нам кожного дня потрібна певна сума, щоби забезпечити безперебійний транспортний процес.


Тож маємо замкнене коло — ЖКП не платять, грошей на окремий збір немає, водночас ми щодня вивозимо тисячі гривень на смітник і загромаджуємо і без того завантажений полігон.


— Взагалі, сміттєзвалювальний полігон в Європі вже в минулому, — переконаний головний спеціаліст Державної екологічної інспекції у Рівненській області Сергій СУХИЙ. — Обов'язково треба будувати сміттєпереробний завод. Тому що ми не можемо весь час складувати у навколишньому середовищі відходи.


Думка про сміттєпереробний завод не нова. Перші розмови про його будівництво почали з'являтися ще чотири роки тому, і щоразу лунали обіцянки — завод запрацює ось-ось, буквально наступного року. Чому через чотири роки потому немає не тільки працюючого заводу, а й навіть котловану під його фундамент, і що нині робить влада, щоб вирішити питання переробки та утилізації сміття, — читайте незабаром на OGO.ua. 




Розслідування проведене за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження" та Данської асоціації журналістів-розслідувачів і проекту "SCOOP" в Україні. Зміст статті не обов'язково відображає погляди грантодавців та є виключно відповідальністю ІА "Рівненське агентство журналістських розслідувань".

Категорія: Новини > Споживач

Автор: Катерина ІВАНОВА, Тетяна ЗАКОРДОНЕЦЬ, Антоніна ТОРБІЧ, Володимир ТОРБІЧ, ІА "Рівненське агентство журналістських розслідувань"

http://www.ogo.ua/articles/view/2010-11-01/23905.html