Сьогодні у Львові триває Екологічний форум, ключовою темою якого є обговорення питань і стратегії поводження з ТПВ в Україні на прикладі Львова, для якого французька компанія Egis презентує програму поводження з відходами. Як наголосили учасники дискусійної панелі «ТПВ в Україні: як сміття має стати ресурсом?», для створення та ефективного втілення стратегії поводження з відходами, перш за все, повинні бути узгодженість дій усіх гілок влади і спільне бачення цієї проблеми владою та суспільством. І стратегія поводження з відходами, на яку ми орієнтуємося, базується на засадах економіки замкнутого циклу.
«Чорновий варіант стратегії, яку ми напрацювали з представниками ЄБРР і Міністерством розвитку та Міністерством екології у грудні 2015 року описує візію, інфраструктурні вимоги, вимоги щодо фінансування і чітко наголошує про провісницьку складову цієї роботи. Колона цієї стратегії – це запозичення ієрархії, яка використовується в ЄС – повторна переробкам і принципове рішення того, що робиться з кінцевими відходами. Наступне – ключові фінансові аспекти, відповідальність того, хто регенерує сміття, і центральна колона – це взаємодія, бо не може кожен муніципалітет працювати окремо. Це має бути взаємодія між різними представниками влади і спільне її бачення.
В Україні є не полігони, а сміттєзвалища, їх є близько 600 тисяч. Якщо буде об’єднання муніципалітетів, то їх можна скоротити до 120 – 150 тис полігонів», - розповів Патрік Молонья, керівник Національного проекту ЄБРР технічної допомоги Solid Waste, Ramboll (Данія).
За словами Даніеля Аспліфа, розробника Національної стратегії поводження з відходами, консультанта GIZ, стратегія поводження з ТПВ ділиться на дві ініціативи: загальну і власне ту, яка стосується твердих побутових відходів. «Це стратегія, яка дивиться вперед, і має на меті розв’язати цілу низку проблем до 2030 року», - наголосив він.
Зокрема, мова йде про стратегію поводження з відходами, на яку ми орієнтуємося, і вона базується на засадах економіки замкнутого циклу. Ключові стратегічні зміни для країн ЄС до 2030 року такі: повторно використовувати 65% побутових відходів та 70% упаковки, і до 10% залишати їх на полігонах. Вони визначені для того, щоб країни планували свої потужності по виробництву енергії із сміття, розуміючи, що певний % має бути повернуто назад у виробництво.
«Ми, як парламентарі, пропонуємо Закон про упаковки та відходити упаковки, відповідно до якого ми пропонуємо, що починати реформу поводження з побутовими відходами потрібно з роздільного збирання відходів, через запровадження розширеної відповідальності виробника товарної продукції в упаковці і одночасно надання кінцевому споживачу економічного стимулу платити менше через меншу норму накопичення побутових відходів там, де є роздільне збирання. Тобто якщо люди збирають роздільно відходи, то фактична норма утворення побутових відходів, яка враховується при визначенні плати за вивезення сміття, має бути зменшена на ту частину, де відходи залишилися нерозподіленими», - зазначила Альона Бабак, народний депутат України.
Водночас, проблема є і в тому, що маючи велику кількість відходів на полігонах, використовуємо чимало коштів для придбання вторинної сировини за кордоном. До прикладу, у 2016 році практично на 60 млн. доларів українські переробні кампанії імпортували вторсировину.
За словами Олега Недави, народного депутата України, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, проблему можна вирішити лише тоді, коли буде узгодженість дій усіх гілок влади – і міської, і обласної, і державної.
«Ще у 2013 році в Луганську ми розпочали національний форум поводження з відходами в Україні. За спільні кошти міста і держави полігон було рекультивовано за світовим стандартами. І цьому передувало об’єднання обласної ради, міської ради і держави, і завдяки тільки спільним зусиллям цих трьох гілок влади, були реалізовані такі проекти. Я розумію, як важко самим боротися з цією проблемою, тому закликаю всіх – обласну державну адміністрацію і Уряд допомогти і сприяти у вирішенні проблеми поводження з твердими побутовими відходами у місті», - сказав Олег Недава.
Як наголосив Дмитро Крищенко, інвестиційний спеціаліст Міжнародної фінансової корпорації, актуальними у вирішенні питання поводження з ТПВ і перетворення його у ресурс були і залишаються три ключові аспекти, найслабшим з яких є політична воля до вирішення цієї проблеми в країні.
«Висновки, які ми зробили у співпраці зі Львовом 5 років тому – вони актуальні сьогодні і можуть бути прийнятні і в інших містах. Це три ключові моменти: полігони потрібні, і вони будуть залишатися навіть в таких країнах, як Данія, де 90% чи 85% сміття спалюється, бо все одно залишаються «хвости», і десь їх потрібно складувати. Питання в тому – чи це буде 90% чи 20%. Тому повинна бути узгодженість дій усіх гілок влади щодо розміщення чи розширення полігонів. Друге – це економічно несприятливі тарифи в Україні, бо сміття спалити коштує грошей. І третє – це політична воля. На жаль, вона продовжує бути найслабшою ланкою з усіх трьох елементів», - зазначив Дмитро Крищенко.
Як підсумувала Олена Борисова, представник Європейського банку реконструкції і розвитку, потенційна підтримка проектів з поводження з твердими побутовими відходами в Україні може стати пріоритетом, тому що в установи є добрий досвід експертної та фінансової підтримки таких проектів в інших країнах. Проте одним з основних бар’єрів є відсутність спільного бачення і стратегії розвитку цієї проблеми в Україні.
Нагадаємо, 17 березня Львівська міська рада підписала меморандум про співпрацю з французькою компанією Egis щодо проекту поводження з твердими побутовими відходами, зокрема підготовки комплексної системи поводження з твердими побутовими відходами, включаючи об’єкти збору, переробки, утилізації ТПВ у Львові. З часу підписання меморандуму про співпрацю, над підготовкою комплексного дослідження та стратегії міста у сфері поводження з відходами у Львові працюють фахівці французької компанії Egis. Компанія розробляє дослідження «Міська стратегія поводження з твердими побутовими відходами для міста Львова: техніко-економічне обґрунтування інтегрованої системи поводження з ТПВ, включаючи збір відходів, переробку та утилізацію». Фінансується це дослідження грантовими коштами в сумі 650 тис євро від Фонду вивчення та підтримки приватного сектору (FASEP) генерального казначейства Франції.
http://city-adm.lviv.ua/news/society/public-sector/239089-yak-peretvoriti-smittya-u-resurs-pro-tse-diskutuvali-uchasniki-1-ji-panel-noji-diskusiji-ekologichnogo-forumu-u-l-vovi
Немає коментарів:
Дописати коментар