Як прожити рік без сміття? Досвід еко-активістки

У студію завітала Тетяна Євлоєва, яка розповіла про свій проект «Життя без сміття»

Важливе

Коаліція за реформу Суспільного мовлення публікує заяву щодо обрання керівника НСТУ

Люди плакали, але паніки не було, — Хоменок про реакцію стокгольмців на теракт

Шведський прем’єр-міністр назвав терактом наїзд вантажівки на людей. (перші ФОТО)

Тетяна Євлоєва із Ісламського культурного центру майже рік тому вирішила перестати користуватися одноразовим пакуванням, а потім і приєдналася до руху  Zero Waste Challenge. Тому з еко-активісткою ми вирішили поговорити, наскільки для неї це було складно та як змінило звичні речі у житті, зокрема – походи в супермаркет:

«В квітні 2016 року я перестала користуватися одноразовим пакуванням, а вже вкінці травня вирішила спробувати Zero Waste Challenge. Це популярний на Заході рух, суть якого в тому, щоб не продукувати сміття і звести його до мінімуму: відмовитися від того, що непотрібно, зменшити кількість споживання того, що потрібно до рівня, який ти справді споживаєш, перевикористовувати те, що маєш, а також переробка і компостування.

Це все про креативність і альтернативне використання того, що ти маєш і не думав використовувати раніше

Я була дуже здивована, але коли я перестала купувати одноразові речі, щось в одноразовому пакуванні, кількість сміття дуже зменшилась. 35-літрове відро для неорганічного сміття, яке я раніше виносила забите вщент раз на чотири дні, я не можу наповнити майже рік. При тому, що зараз більшу частину я викидаю з того, що купувала раніше.

Все це нескладно. Просто потребує трошки планування і свідомого підходу. І для мене це було навіть цікаво.

Наприклад, в супермаркет я приходжу зі своїми тоненькими полотняним торбинками, замість пакетиків. Молоко можна брати в склі (я знайшла навіть ті марки, які скисають). А взагалі, я знайшла жінку, яка живе в селі і привозить мені молоко і сметану, а я їй потім повертаю тару.

По м’ясо я ходжу до м’ясника, приношу із собою бідончик від молока, в який вміщається десь 3,5 кг. Спочатку всі дивувалися, але вже звикли.

Яку б гарну упаковку не намалювали маркетологи, я не куплю її, бо це вже упаковка. Я обираю товар за його якістю.

Я взяла за правило, що все що я роблю, роблю для себе і працюю над собою, я не бігаю за кимось: «Ах ти ж, купуєш у пластиковому пакеті!» Людина має зрозуміти сама. Але багатьом було цікаво, як я купую, що і чим замінюю. І я почила ділитися досвідом спочатку на своїй сторінці в Фейсбуку, а потім зробила окрему сторінку «Життя без сміття». Там розповідаю про свій досвід, про лайфхаки, як зробити своє життя, побут еко-дружнім».

https://hromadskeradio.org/programs/rankova-hvylya/yak-prozhyty-rik-bez-smittya-dosvid-eko-aktyvistky