Представники різних компаній пропонують перетворювати тверді побутові відходи на енергію, газ, рафіновану нафту
22 лютого 2017, 13:50
Робочій групі з реалізації проекту будівництва заводу з переробки та утилізації сміття у Миколаєві презентували кілька пропозицій потенційних інвесторів. Свої проекти демонстрували три компанії: Piromak TD, Київський котельно-механічний завод імені Пархоменка, ПВКФ "Теплоелектросервіс". Про цеDepo.Миколаївповідомили в прес-службі міськради.
Першу презентацію провела Тетяна Школьна, представник компанії Piromak TD. Вона розповіла про інноваційний італійський комплекс з переробки сміття Pirodistil Gasogeno. Такий завод здатний переробляти органічні (покришки, папір, пластмаса, медичні відходи, одяг, відходи, що містять полівінілхлорид) та інертні матеріали (метал, скло, кераміка, пісок, камінь, цемент, цегла).
Школьна звернула увагу, що такий комплекс також переробляє технічні масла, які були в експлуатації. "У процесі переробки органічні матеріали не залишають попіл, тобто це абсолютно безвідходне виробництво. Також при переробці в атмосферу не викидаються токсичні речовини. У комплексі інертні матеріали очищаються, у результаті ми отримуємо очищені будматеріали, які можуть бути повторно використані", - розповіла Школьна.
Після переробки сміття виходить органічна продукція: рафінована нафта, активоване вугілля і синтезований газ. А також очищені інертні матеріали. Щоб цього досягти, застосовується технологія молекулярної дезінтеграції. При цьому, як зазначила Школьна, дотримуються усі екологічні стандарти.
Київський котельно-механічний завод імені Пархоменка пропонує принципово інший метод боротьби з ТПВ - термічну переробку. Простіше кажучи, спалювання сміття. "Ми переробляємо тверді побутові та промислові відходи, особливо небезпечні тверді, кісткоподібні та рідкі відходи, це хімічні відходи, відходи промислових виробництв, нафтові шлами, мулові залишки тощо", - розповіла представниця заводу Марина Іпатова.
Вона додала, що в них є різні технології. Перша - стандартна решітка, яка протягом останніх 50 років показала себе дуже добре, за словами Іпатової. Друга - технологія газифікації. Третя технологія - трубчасті печі, які використовуються для переробки шкідливих і небезпечних відходів.
Такий сміттєспалювальний завод тверді побутові відходи перетворює в енергію: теплову і електричну. Після спалювання сміття залишається близько 30% шлаку. Хоча представники компанії запевняють, що цей показник легко можна довести до 10%.
Підприємство "Теплоелектросервіс для утилізації твердих побутових відходів пропонує використовувати технологію низькотемпературного піролізу. Використовуючи її, можна переробляти усі органічні відходи. При цьому сортувати ТПВ не потрібно. Такий комплекс перетворює сміття в рідке паливо, теплову та електричну енергію. Будівництво заводу триватиме близько трьох років.
Місце під будівництво сміттєпереробного комплексу не підходить за
геологічними параметрами.
мусор Львов
Місце для львівського сміття виявилося невідповідним
Ділянка на території колишнього гірничохімічної підприємства "Сірка",
виділену під будівництво сміттєпереробного комплексу для Львова не
підходить для розміщення цього об'єкта. Такий висновок зробила
науково-експертна група на чолі з академіком Ігорем Юхновським,
повідомив прес-служба мерії Львова. Запропонована земельна ділянка
знаходиться в карстово небезпечній зоні, де облаштування сміттєвих
полігонів не допускається.
"Комісія дала висновок, що земельна ділянка площею 12,8 га на території
колишнього гірничо-хімічного підприємства "Сірка" в Яворівському районі
Львівської області не відповідає нормативним вимогам до облаштування
полігону та будівництва об'єктів поводження з твердими побутовими
відходами", - йдеться в повідомленні.
Пожежники гасять пожежу на Грибовицькому сміттєзвалищі поблизу Львова. Фото: ГУ ДСНС України у Львівській області
Експертиза не встановила порушень у діях працівників ДСНС при гасінні пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі.
Про це 17 лютого на прес-конференції повідомив прокурор Львівської області Юрій Квятківський.
Зі
слів обласного прокурора, під час комплексної експертизи досліджувалася
правомірність дій працівників ДСНС при гасінні пожежі на звалищі.
«Встановлено,
що під час виконання таких робіт були дотримані вимоги нормативних
технічних актів, які регламентують дії у надзвичайних ситуаціях.
Порушень у діяльності працівників ДСНС не встановлено», – повідомив
Ю.Квятківський.
Відповідно до висновків експертизи, причиною
пожежі, яка виникла 28 травня 2016 року, є «самозаймання неущільнених
твердих побутових відходів».
«Даних про навмисний підпал чи загорання від сторонніх факторів – не встановлено», – повідомив Ю.Квятківський.
З
його слів, на полігоні ТПВ не відбувалося перешарування, ущільнення
сміття, полив при високих температурах повітря, не проводився забір
звалищного газу, що призвело до його накопичення у тілі полігону з
подальшим витоком.
Як повідомлялося, начальнику управління
житлового господарства Львівської міської ради Юрію Голецю оголосили
підозру у справі трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі. Йому обрано
міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання.
Раніше
трьом посадовцям комунального підприємства «Збиранка» оголошено підозру
в службовій недбалості, яка призвела до загибелі людей на сміттєзвалищі
у Львівській області.
Обидві справи вже скеровано до суду.
Зазначимо,
29 травня на Грибовицькому сміттєзвалищі загорілося сміття. Під час
ліквідації пожежі під завалами опинилося і загинуло четверо людей – троє
пожежників та один комунальник.
Нагадаємо, 30 січня, Апеляційний
суд Львівщини заборонив використовувати Грибовицьке сміттєзвалище,
зобов’язав Львівську міську раду провести його рекультивацію і знайти
земельну ділянку під новий полігон ТВП.
http://zik.ua/news/2017/02/17/ekspertyza_ne_vstanovyla_vyny_pozhezhnykiv_u_tragedii_na_zvalyshchi_pid_1045659
15
лютого у Львівській ОДА відбулося публічне розкриття конкурсних
пропозицій щодо вибору інвестора для будівництва та експлуатації
комплексу з утилізації (перероблення) твердих побутових відходів. Із
6-ти пропозицій, що були подані на земельні ділянки у Миколаївському та
Дрогобицькому районах, лише три отримали схвальну оцінку членів
конкурсної комісії.
Хто стоїть за цими трьома фірмами та як можна оцінити їхні можливості дослідили «Наші Гроші. Львів».
ТОВ «Вейст менеджмент системс»
Статутний капітал: 200 грн.
Фінансова звітність: відсутня.
Реєстр транспортних засобів МВС: інформація про зареєстровані авто відсутня.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно: нічого не знайдено.
Зареєстрована
у червні минулого року, має чотирьох засновників, у всіх по 25%: Максим
Казилу, Володимир Покойовець, Андрій Заліско, Віталій Надашкевич.
До
4 січня фірма називалась ТОВ «Торгова компанія «Прометей» і власників
було лише двоє – Казилу і Покойовець. Окрім того, лише з січня у фірми
зв’явились КВЕДи пов’язані з відходами.
Найвідоміший у
цій компанії бізнесменів – львівській співак, заслужений артист України
Андрій Заліско. Його брат, Олег Заліско, у 2014 році був призначений
заступником Генерального прокурора України, а в середині 2016-го пішов у
відставку.
Як вдалося встановити, співвласник фірми
одесит Максим Казилу є сином Федора Казилу, чия фірма ТД «Форестер»
виступала організатором з продажу майна заводу «Полярон». Цікаво, що
Федір Казилу є також співвласником ТОВ «Інвестиційна промислова група» з
місцем реєстрації в Новому Роздолі на вул. Гірнича, 2. Ця адреса
повністю співпадає з місцем «прописки» «Вейст менеджмент системс».
Додамо,
ще одним співвласником «Інвестиційна промислова група» є ТОВ «Техінвест
проект», яке й придбало майно «Полярону». Власне, саме «Інвестиційна
промислова група» у 2014 році купила будівлі і майно Новороздільського
заводу складних мінеральних добрив, що в Новому роздолі на вул. Гірнича,
2, стверджував нардеп VIII скликання Андрій Лозовий. Організатором
аукціону виступав той же «Форестер».
За інформацією
нардепа, процедура банкрутства і продажу майна цих підприємств була
проведена за корупційною схемою під одного визначеного покупця, у торгах
брала участь мінімальна кількість покупців (лише два), і продаж
відбувся на підставі одного кроку.
Третій співвласник
фірми – 29-річний Віталій Надашкевич, співвласник юридичної компанії «Ло
Крафт», у 2015 році був кандидатом в депутати ЛМР від «Волі».
Щодо
Володимира Покойовця з села Сухий Яр (біля Білої Церкви), то інформації
обмаль. Не вдалося знайти інформації ні про його попередній чи інший
бізнес або місця праці.
ТОВ «Інвестиційно-екологічна компанія «ІЕК»
Статутний капітал: майже 2,6 млн грн.
Фінансова звітність: відсутня.
Реєстр транспортних засобів МВС: інформація про зареєстровані авто відсутня.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно: нічого не знайдено.
Зареєстрована понад три роки тому, має двох засновників: Ігоря Погрібного (99,87%) та Ольгерда Тімофеєва (0,13%).
60-річний
Ігор Погрібний є співвласником низки компаній, наприклад, вінницьких
«ІКФ «ТП-Еко», «Деметра Еко» чи львівських «Підприємства по переробці
відходів «Гарботех» і «Компанії «Еолус».
На зустрічах у Львівській області підприємці стверджували, що є представниками інвесторів з Бахрейну та Великобританії.
ТОВ «ГлассВорк технолоджі»
Статутний капітал: понад 10 млн грн.
Фінансова звітність: за 2015 рік – активи становили майже 37,7 млн грн, чисті продажі – 7,3 млн грн, 5 працівників.
Реєстр транспортних засобів МВС: інформація про зареєстровані авто відсутня.
Державний
реєстр речових прав на нерухоме майно: будівля площею 558,9 кв. м на
вул. Ф. Ліста, 4 у Львові (власність), будівля 6817,1 кв. м на вул.
Наукова, 7б у Львові (передано в іпотеку Віталію Ломаковичу у грудні
2016 року), земельна ділянка 0,3692 га на вул. Наукова, 7б у Львові (в
оренді)
Фірма створена понад 5 років тому, місце
реєстрації – Київ. Згідно з даними аналітичної платформи Youcontrol, до
середини 2016 року фірма належала Анатолію Сопронюку. Нині 80% у
статутному капіталі «ГлассВорк технолоджі» належить 76-річній Світлані
Ломакович, яка з великою ймовірністю є матір’ю Віталія Ломаковича.
Віталій
Ломакович – колишній голова правління «БМ Банку», що входить до
російської групи ВТБ, екс-член ради НБУ. У 2012 році неуспішно
балотувався до ВР від УДАРу. Місцеві медіа неодноразово наголошували на
його дружніх стосунках з міським головою Львова Андрієм Садовим.
Ще
10% «ГлассВорк технолоджі» належить ТОВ «КУА «Оптіма-Капітал», яке
контролює сам Віталій Ломакович. Незначна частка (у розмірі 100 грн)
належить Роману Пилипцю, який також є директором.
Нагадаємо,
15 лютого у Львівській ОДА відбулось публічне розкриття конкурсних
пропозицій щодо вибору інвестора для будівництва та експлуатації
комплексу з утилізації (перероблення) твердих побутових відходів. Згідно
з повідомленням прес-служби, до подальшої участі у конкурсі комісія
допустила трьох інвесторів з шести претендентів.
http://zik.ua/news/2017/02/16/chy_realnymy_ie_usi_pretendenty_na_budivnytstvo_smittiepererobnyh_zavodiv_na_1045083
За висновком експертів, на полігоні виникло самозаймання
Харківський науково-дослідний інститут судових
експертиз Міністерства юстиції України зробив остаточний висновок щодо
виникнення пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі. Причиною вчені
називають самозагоряння через недотримання технологічних умов зберігання
сміття та ведення цього господарства.
Про це повідомив Генеральний прокурор України Юрій Луценко під час прес-конференції 15 лютого, інформує прес-служба відомства.
«Оригінали
висновку наукової експертизи надійдуть до обласного прокурора, він його
розгляне разом із рішенням Львівського апеляційного суду про наявність
зловживань та службових злочинів у діях посадових осіб Львівської
міської ради», ― повідомив Юрій Луценко.
Нагадаємо, у травні 2016 року на Грибовицькому сміттєзвалищі виникло займання.
Під час гасіння пожежі стався обвал сміттєвих мас, внаслідок чого
загинули четверо людей. За результатами розслідування справи трьом
посадовцям ЛКП «Збиранка» повідомили про підозру щодо законності експлуатації сміттєзвалища. Також 31 жовтня прокуратура повідомила про підозру начальнику управління житлового господарства Львівської міськради Юрію Гольцю.
В попередній історії «Глибоцьке сміттєзвалище. Історія у фактах» я
структурував інформацію, що стосується поточного стану функціонування
екологічно небезпечного полігону в Бориспільському районі:
програні судові справи щодо «закриття полігону»;
довготриваючі судові справи в апеляційній інстанції щодо стягнення заподіяної шкоди в розмірі 76 875 732, 20 грн;
наявність
кримінального провадження відносно директора ТОВ «Еко-Сервіс»
(сміттєзвалище «їх рук справа») по статті «службова недбалість»,
направлення щодо нього прокуратурою Київської області до Бориспільського
міськрайонного суду обвинувального акту та повернення його судом «на
доопрацювання».
«ДООПРАЦЮВАЛИ»
На
початку лютого до Бориспільського міськрайонного суду надійшов
«оновлений» слідчими та прокурорами обвинувальний акт за обвинуваченням
відносно директора ТОВ «Еко-Сервіс».
7
лютого 2017 року в приміщенні Бориспільського міськрайонного суду
розпочалося підготовче судове засідання, на якому суд визначав
можливість призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Участь у засіданні приймали обвинувачений та його захисник, місцевий
прокурор, представники потерпілого. Також були вільні слухачі: декілька
представників ГО «Народний контроль» (якщо вірно розчув) and me. З
огляду на те, що цього дня вчергове про себе нагадала проблема
енергопостачання в місті, засідання довелося перенести на ранок 8
лютого.
ОТЖЕ, НЕ ПОГЛИБЛЮЮЧИСЬ В ДЕТАЛІ САМОГО СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ, КОРОТКО І ПРО ГОЛОВНЕ
Прокуратура
знову «дала осічку». Принаймні так повинно виглядати. Вони вирішили, що
ухвалу суду від 10 січня про усунення недоліків виконувати не потрібно.«Авось и так пройдёт» (с)
Внаслідок
чого до суду надійшов обвинувальний акт, який за змістом є аналогічним
попередньому, навіть забули нову дату його складення проставити. Так і
залишилася – «14 грудня 2016 року». Результат їх «кропіткої, виснажливої
та відповідальної праці» цілком передбачуваний і логічний – отримуйте
обвинувальний акт знову на «доопрацювання». А в мене формується стійке
переконання, що прокуратура не зацікавлена у належному виконанні,
покладених на неї державою, функцій та просто імітує «державне
обвинувачення». А «козлами відпущення» будуть намагатися зробити суд. З
розрахунком, що й громадськість таку#зрадузалюбки підтримає.
ОКРЕМО З ПРИВОДУ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ХОЧЕТЬСЯ ЗВЕРНУТИ УВАГУ ЩЕ НА ОДИН ЦІКАВИЙ ФАКТ
Над
попереднім обвинувальним актом працювала група із 11 слідчих та 12
прокурорів. Результат – ухвала суду про його невідповідність вимогам КПК
та повернення до прокуратури для усунення виявлених недоліків.
Над
«оновленим» обвинувальним актом працювала група вже із 11 слідчих та 17
прокурорів. Результат – ухвала суду про його невідповідність вимогам
КПК та повернення до прокуратури для усунення недоліків.
Групу
формально підсилили. Збільшили її чисельний склад, а результат все одно
незмінний. Кількість не означає якість. І, напевно, не варто згадувати
про те, що заробітню плату ці особи отримують за рахунок платників
податків, а також ставити під сумнів ефективність та доцільність
прийняття рішень, подібних цьому, їх керівництвом.
НАОСТАНОК ПРОІНФОРМУЮ ЩЕ ПРО ОДНУ СУДОВУ СПРАВУ, ЯКА МАЄ БЕЗПОСЕРЕДНЄ ВІДНОШЕННЯ ДО «ГЛИБОЦЬКОГО СМІТТЄЗВАЛИЩА»
Раніше
я інформував про те, що в ході здійснення досудового розслідування
було встановлено, що ТОВ «Еко-Сервіс» самовільно захопило земельну
ділянку, яка належить на праві власності фізичній особі, і саме на ній
розташувалося «сміттєзвалище». А орендована ТОВ «Еко-Сервіс» у
Бориспільського комунального підприємства «Виробниче управління
комунального господарства» земельна ділянка, яка нібито слугувала
«законною» підставою для діяльності «сміттєзвалища», знаходиться дещо в
іншому місці.
Тому
ТОВ «Еко-Сервіс» вирішило спробувати визнати через суд незаконність
проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку за
фізичною особою та скасувати за останньою державний акт на право
власності. З аналогічними позовними вимогами до суду звернулося і КП
«ВУКГ».
6
лютого 2017 року в приміщенні Бориспільського міськрайонного суду
відбулося чергове засідання по цій справі. Під час засідання представник
ТОВ «Еко-Сервіс» заявив клопотання про проведення почеркознавчої
експертизи та виклик свідків (вважають, що не уповноважені на те особи
здійснювали державну реєстрацію права власності за фізичною особою та
видавали державний акт), а представник КП «ВУКГ», в свою чергу, повністю
підтримала заявлені клопотання. Суд клопотання задовільнив частково: в
частині виклику свідків – «так», в частині призначення почеркознавчої
експертизи – «ні». Наступне засідання на початку березня.
А
я, чесно кажучи, поки що не зрозумів які права саме ТОВ «Еко-Сервіс» та
КП «ВУКГ» порушено внаслідок того, що фізична особа в процесі
«розпаювання» в кінці 90-х років отримала та зареєструвала право
власності на земельну ділянку, а також з огляду на синхронність та
злагодженість дій ТОВ «Еко-Сервіс» та КП «ВУКГ» чи часом у них не
спільний «кінцевий бенефіціар».
Звенислава Калинець-Мамчур. Фото: Микола Тис/ZIK
Львову необхідні окремі контейнери для органічних відходів.
Про це заявила завідувач кафедри екології ЛНУ імені І. Франка, кандидат біологічних наук, доцент Звенислава Калинець-Мамчур 7 лютого під час круглого столу в ІА ZIK, де обговорювали концепцію обласної програми поводження з твердими побутовими відходами.
Вона зазначила, що міська влада нічого не пояснює людям і не радиться з науковцями, які знають про сучасні методи поводження з відходами.
«Ми не знаємо точно, скільки на добу утворюється тонн сміття у Львові. Одні кажуть, що 600 тонн, за іншими підрахунками – значно менше, а ми платимо за об’єм невідомо чого. Не знаємо досі морфології сміття – не знаємо, що ми вивозимо. Страшна проблема – це фармацевтичні відходи. Ми викидаємо застарілі ліки, і це потрапляє у водойми, йде страшне отруєння довкілля. Про це взагалі не говориться», – наголосила Звенислава Калинець-Мамчур.
Також вона додала, що найгірша проблема сьогодні з органічними відходами.
«Ми скидаємо органіку з тим, що не можемо посортувати. Відбуваються процеси гниття, з’являється неприємний запах, тварини починають тим харчуватися і розносять інфекцію. Найперше, з чого треба було би почати у Львові – це хоча би почати сортувати сміття на дві фракції – органіку і не органіку», – вважає вона.
Разом з тим Звенислава Калинець-Мамчур додала: якщо люди сортують сміття, а потім бачать, що все скидається в одну машину, то в них дуже швидко зникає мотивація.
«У Львові є 122 майданчики. Мер скаржився, що їх замало, треба більше, а не всі хочуть ставити біля своїх будинків. Правильно – тому що неприємний запах, неприємний вигляд. А це питання можна вирішити. В інших країнах є вже підземні смітники», – додала вона.
Як повідомлялося, ГО «Аналітичний центр «Експерт-група» 7 лютого під час круглого столу в ІА ZIK представив Концепцію обласної програми поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) та відходами загалом, яка передбачає поділ Львівської області на кластери і вирішення проблеми сміття комплексно у цілій області, а не лише у Львові.
Як повідомив розробник програми, керівник ГО «Український центр стратегії та розвитку» Адріан Фітьо, ця концепція була розроблена ще у 2012 році, пройшла розгляд у комісіях, але так і не була затверджена Львівською обласною радою. Учорашнім заходом організатори започаткували серію круглих столів із фахівцями, учасниками виробничих процесів, а потім і з владою, щоб обговорити цю концепцію і на її основі запропонувати готове рішення.
Нагадаємо, 30 січня, Апеляційний суд Львова заборонив використовувати Грибовицьке сміттєзвалище, зобов’язав Львівську міську раду провести його рекультивацію і знайти земельну ділянку під новий полігон ТВП.
Зазначимо, 29 травня на Грибовицькому сміттєзвалищі загорілося сміття. Під час ліквідації пожежі під завалами опинилося і загинуло четверо людей – троє пожежників та один комунальник.
http://zik.ua/news/2017/02/08/dzvinka_kalynetsmamchur_lvovu_potribno_pochaty_iz_sortuvannya_organiky_1039743
Сміттєві контейнери у центрі Львова. Фото: Микола Тис/ZIK
Відомий українець, фізик-теоретик, академік НАНУ, Герой України, депутат Верховної Ради кількох скликань, львів’янин Ігор Юхновський у свій 91 рік допомагає Львову вирішувати проблему сміття. Він, на пропозицію міського голови, очолив робочу групу експертів та науковців, яка вже незабаром має дати свої висновки щодо розташування сміттєпереробного комплексу на території колишнього гірничо-хімічного підприємства «Сірка» у Яворівському районі.
Про попередні напрацювання робочої групи Ігор Рафаїлович розповів у розмові з кореспондентом IA ZIK. Міського голову Львова І.Юхновський не критикує, хоча, звичайно, є за що. Сміттєпереробний завод не вважає панацеєю та переконаний: кожну львівську родину треба привчити сортувати сміття. Зі слів І.Юхновського, робоча група запропонує міській та обласній владі стратегію проводження з відходами, яка допоможе за невеликий час вирішити проблему. Та чи дослухаються чиновники, чи почують?!
«Робити полігон ТПВ на Яворівській «Сірці» – неможливо»
– Пане Ігоре, Ви очолюєте робочу групу, яка має дати висновки щодо можливості розміщення сміттєпереробного комплексу на території Яворівської «Сірки». Наскільки ґрунтовно експерти змогли розібратися у ситуації?
– Ми ще не встигли, як ви кажете, ґрунтовно розібратися. Але стратегію поводження зі сміттям й звільнення Львова від сміття ми вже розробили і повідомили про неї головам міста та області. Вона вимагає додаткового опрацювання і доведення до всього населення. Щоби люди знали, яким чином вони мають брати участь у тому, щоби Львів став чистим містом.
– Який вердикт по запропонованій ділянці?
– Справа у тому, що я ще навіть не був у Яворові. Я мав їхати. Але сьогодні (7 лютого, – ZIK) голова області поїхав до Києва до Прем’єр-міністра, щоб разом із ним розглянути це питання. Коли він повернеться, я поїду туди, щоб подивитися ділянку.
Разом із тим, я та більшість членів комісії вважаємо, що робити там полігон усього сумарного сміття, яке виробляється у Львові, неможливо. Але використання цієї ділянки у певних цілях можливе.
– Маєте на увазі будівництво сміттєпереробного заводу?
– Це дуже популярна тема, про яку всі говорять, думаючи, що сміттєпереробний завод є панацеєю, яка врятує місто від поганого стану. Насправді це не так. Звільнення міста від сміття, у першу чергу, завдання громадян міста Львова.
«Сміття – проблема усіх львів’ян»
– У чому суть запропонованої Вами стратегії?
– Кожна людина створює і буде створювати сміття усе своє життя. Тому за те сміття, яке вивезли на Грибовицьке сміттєзвалище чи ще кудись, відповідає кожна родина Львова. Це не лише проблема голови міста чи області. Це проблема усіх львів’ян. Ми повинні робити так, як це роблять у країнах світу, у Європі – відповідно організувати мешканців Львова до вирішення проблеми сміття.
Сміття ділиться на дві категорії – те, що можна переробляти (вторсировина) і те, що не підлягає подальшій переробці (непотріб). Вторсировина – папір, шкло, ПЕТ-пляшки, метал, дерево, органічні відходи. Непотріб, який поки не вміємо переробляти, становить 20% від усього обсягу сміття. Звалювати відходи в одну купу недоцільно. Немає місця, куди його подіти. Зробити другі Грибовичі ми вже не маємо можливості, і цього ніхто не дозволить.
У першу чергу, у кожному районі міста мають бути створені майданчики, на яких збирається вторсировина. Так є у великих містах Європи. Це можуть бути великі закриті ангари. Збирання вторсировини може бути організоване або індивідуально – люди кластимуть відходи у ящики з певним підписом, або під’їжджатиме машина у певний день за певним типом вторсировини.
Щодо непотребу – він викидається в урни. У місті 1300 майданчиків, де збирається сміття. Туди ви маєте здавати непотріб. Але не так просто. А наприклад, як це зроблено у Швейцарії. Щоби кинути пакет з непотребом у ящик, потрібно купити марку, яка характеризує величину торбинки, яку ви викидаєте. Ця марка коштує дуже дешево – 25-40 коп. Але якщо мешканці будуть купувати ці марки, будуть дивитись, що давати у непотріб, а що у вторсировину. Люди не захочуть витрачати навіть 25 копійок на це, стануть більш обачними.
Цей непотріб іде на подальшу переробку. До такої переробки місто вже у принципі готове. Закуплено величезний дуже потужний прес, який це має збивати, зменшувати майже у десять разів до певних цеглин, які обмотуються. Їх можна складувати у якомусь ангарі. Вони там чекатимуть, поки буде створене підприємство, яке буде їх переробляти. Як виглядатиме підприємство, ми ще зараз не знаємо. Відомо, що є підприємства, які знищують цей непотріб до молекулярної системи. Є певні такі пропозиції від швейцарських фірм.
Усе це вийде дешевше, ніж будувати зараз підприємство, яке просто перероблятиме увесь гамуз сміття. Зараз місто має знайти підприємства, які будуть закуповувати вторсировину на переробку. У Швейцарії 60% продукції виробляється із вторсировини. Це єдиний вихід для Львова.
– Як привчити людей до дисципліни поводження із відходами?
– Ми маємо розвинути величезну пропагандистську роботу – у церквах, школах. Маємо поставити чергових біля кожного із 1300 смітників. Вони мають дивитись, чи люди правильно скидають сміття. Це будуть в основному діти, студенти, старші люди, представники громадських організацій. Треба припильнувати львів’ян, щоб вони робили так, як треба. Це матиме величезне виховне значення. Може усе здається дуже простим і елементарним,але вимагає певної упертості, переконливості.
«Проблема сміття має вирішуватися на території Львова»
– Ділянка на Яворівській «Сірці» раніше були виставлена Львівською ОДА на конкурс для будівництва сміттєпереробного заводу. Чи передана на Вашу робочу групу технічна документація?
– Ні. Я не впевнений, що там щось буде будуватися. Ми вважаємо, що проблема львівського сміття має вирішуватися на території міста Львова. Львів не повинен шукати інших ділянок. Інші ділянки будуть для тих населених пунктів, які мають своє сміття.
Ігор Юхновський. Фото: Юрій Мартинович/ZIK
– Відносно можливості використання ділянки на Яворівській «Сірці» – ваше бачення.
– По-перше, Яворів має своє сміття. Йдеться про непотріб. Вторсировина має бути перероблена.
Непотріб буде спресований, сфасований, обгорнутий. Склад такого непотребу може бути у Львові або певний час на тій ділянці у Яворівському районі. Це може бути в ангарах чи на відкритій місцевості. Коли буде побудований сміттєзнищувальний (не сміттєпереробний чи сміттєспалювальний!) завод – усе це піде на знищення.
– Де цей завод має бути побудований? Питання землі існує.
– Я не знаю. Я декілька разів питав міського голову: «Де ви думаєте побудувати завод?». А він мені відповів: «Я вам не скажу».
– І він нікому про це не каже.
– Але це не дарма. Де б він не сказав, у цьому місці моментально виникають групи абсолютно безвідповідальних людей-крикунів, які почнуть протестувати. У Рясному Львів поставив прес – моментально зібралися люди і заявили: «Не пропустимо машин».
Можна зробити опитування усіх громадян Львова, своєрідний міський референдум щодо сміття. Як він постановить – це має бути законом для усіх львів’ян. Ні один пройдисвіт не має права вискакувати і кричати: «Я вас не впущу». Бо інакше ми нічого не зробимо.
«Політика на смітті – це безсовісно»
– На вашу думку, чи є бажання міської влади по суті вирішити проблему сміття на зразок того, як ви розказуєте. Чи вони хочуть лише знайти тимчасове рішення, щоб далі тягнути час і залишити усе, як є?
– Є абсолютне бажання у міської та обласної влади. Йдеться про час. Навіть те, що я розказав, вимагає часу. Якийсь період місто буде змушене вивозити сміття у такому вигляді, як зараз.
Фактично прес уже закупили. Якщо мешканці не захочуть, щоб він стояв у Рясному, місто буде змушене перенести його в інше місце. А це знову час. Тобто, існують групи абсолютно безвідповідальних людей, які затримуть усю справу.
– Міський голова Садовий заявляє, що проблему сміття у Львові має вирішити держава (надати ділянку, допомогти грішми). У той час урядовці кажуть, що сміття – це проблема місцевої влади. На Вашу думку, львівське сміття – це політична чи господарська проблема?
– І така, і така. Міський голова є керівником досить великої і впливової партії у Парламенті України. На жаль, ці шановні люди стають заручниками міжпартійної боротьби. Це заважає людям, місту. Там, де питання стосується міського населення, сміття – немає ніяких політичних партій, є сміття, яке буде завжди. Проблему цього сміття усі разом мають розв’язати. І на це має бути затрачено якнайменше грошей.
Політичний характер проблеми є. Але цього не має бути. Це безсовісно. Є містечкова політика, політика партій – до чого це все? Це має бути розв’язано.
Ми організуємо служителів церкви, щоб вони говорили людям, як поводитися зі сміттям, вчителів, щоб вони вчили дітей, як ті мають втолковувати своїм батькам, як треба робити.
Стратегія, яка буде запропонована від комісії, має бути втілена всіма громадянами.
– На вашу думку, чому за 10 років міський голова не вирішив проблему поводження зі сміттям?
– Це питання неактуальне. Я не пам’ятаю, що було за 10 років. Але я знаю, що зараз треба зробити.
«Грибовичі – це проблема ДСНС, а не Львова»
– Щодо Грибовицького сміттєзвалища? Чи бачите конкретні кроки у вирішенні проблеми?
– Оце Грибовичі (демонструє карту – ZIK). Стрімкі схили, величезна гора. Що пропонується? Пропонується розсунути цю гору. Зробити схили такі, з яких вже більше не стікатиме вода. Схил має сходити на нуль. Те, що пропонував інститут «Гірхімпром», щоб туди звести додаткове сміття і підперти схил – це робити не потрібно. Навпаки – гора має бути розсунута до такого стану, який безпечний, який можна засипати землею, засіяти травою чи висадити кущі. Це основна ідея, що робити з Грибовицьким сміттєзвалищем.
Щодо гудронних озер Нафтомаслозаводу – проблема зрозуміла. Вони мають досить величезний об’єм і складаються із трьох рівнів. Верхній рівень – вода з дуже малим відсотком сульфатної кислоти (1,5 м). Середній шар – суміш води і різних нафтових сполук (1,3 м). Три метри унизу – гудрони, які є сумішшю густих нафтових сполук і кислоти НСI. На дні – вони твердого характеру. Тобто ці гудрони самі по собі є незвичайною гідроізоляційною системою і не становлять жодної небезпеки для довкілля. Ніби ці гудрони вже продані. Місто має постаратись, щоб власник забрав те, що купив. Утворені озера ємністю 250 тис. куб метрів можуть бути заповнені сміттям чи чимось іншим.
Місту зараз до Грибович, як на мене, має бути байдуже. Важливе сміття у місті. Я вам розповів нашу стратегію. Для її виконання потрібно декілька місяців. На цей час потрібно знайти, куди вивозити сміття. Коли все організується, проблеми зникатимуть.
Грибовичі – це проблема Державної служби з надзвичайних ситуацій. Львів, у першу чергу, має зайнятись своїм власним сміттям.
Розмовляла Наталія Шутка,
IA ZIK http://zik.ua/news/2017/02/08/igor_yuhnovskyy_mozhna_provesty_miskyy_referendum_shchodo_smittya_u_lvovi_1039755
2 лютого віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон зустрівся з мешканцями Грибович
У четвер, 2 лютого, віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон зустрівся з мешканцями Грибович на Грибовицькому сміттєзвалищі та домовився про початок протиаварійних робіт на полігоні. Про це повідомляє прес-служба Львівської міської ради.
«Якщо ми не зробимо протиаварійні роботи щодо інфільтрату, через місяць, коли почне танути сніг, тут буде жах. Треба підсилити дамбу, відкачати та забрати інфільтрат. Ви чули від мене, що ми будемо возити сюди сміття? Якщо ми не почуємо одне одного, то ситуація буде ще гіршою», - сказав Володимир Кіостіон.
Мешканці Грибович зазначили, що вони категорично проти того, щоб звозити на Грибовицьке сміттєзвалище відходи, а схили пропонують укрпілювати землею. Однак не заперечують проти початку протиаварійних робіт.
«Ми попередньо домовились, що аби не втрачати час ви дозволяєте нам завезти техніку та підсилити дамбу, займатися інфільтратом. Коли буде технічне рішення щодо облаштування підпірної стінки, ми проінформуємо вас і надалі будемо вести діалог», - зазначив Володимир Кістіон.
Володимир Кістіон запевнив, що проінформує мешканців у який спосіб укріплюватимуть підпірні стінки на сміттєзвалищі одразу після того, як отримає відповідь проектантів.
Додамо, що 30 січня, Апеляційний суд Львівської області задовольнив цивільний позов прокуратури Львівської області до Львівської міської ради щодо бездіяльності у вирішенні проблеми Грибовицького сміттєзвалища і зобов`язав ЛМР провести рекультивацію полігону ТПВ. Проте як виконати це рішення – у мерії не знають, бо інша судова інстанція – Галицький районний суд Львова – заборонила мерії будь-які роботи на Грибовицькому сміттєзвалищі.
Мешканці мікрорайону Аеропортна у Коломиї проти розміщення установки для термічного знищення біологічних відходів (інсинератора) та скликали з цього приводу збори.
Раніше Коломийська міська рада провела громадські слухання, які схвалили встановлення на вулиці Аеропортна установки для термічного знищення біовідходів. Але про ці слухання самі мешканці мікрорайону дізналися вже опісля. На слуханнях більшість складали працівники медустанов, яких відправили туди у робочий час і які, власне, проголосували "за" встановлення.
Коломия б стала другим містом на Західній Україні після Львова, яке б використовувало інсинератор – установку для термічного знищення біологічних відходів. Щодня в усіх лікувальних установах міста накопичується багато медичних відходів, які за правилами обов'язково необхідно утилізувати. Це й відходи, що виникають у результаті медичного огляду хворих на туберкульоз, ВІЛ-СНІД та інші небезпечні залишки. Медики наполягають на тому, що інсинератор необхідно встановити якомога раніше. Тим більше, що сама установка закуплена ще у 2013 році.
Інсинератор. Фото ілюстративне.
Інсинератор марки "Muller" мало б встановити у місті не приватна фірма, а державне підприємство.
Сам інсинератор доволі мобільний, площею приблизно 18 квадратних метрів, це фактично контейнер, і його легко можна перемістити в інше місце. Безпечність устаткування встановлює державна екологічна експертиза. На безпечності наголошують й медики і приводять у приклад Львів та Хмельницький, де такі установки успішно функціонують практично в середмісті.
Але коломияни зовсім іншої думки. Вони хвилюються, чи розміщення інсинератора не вплине на екологічну ситуацію в мікрорайоні. Адже там поруч й так розташоване сміттєзвалище, яке вже роками завдає їм тільки шкоди. З цього питання й скликали збори.
"Нас ніхто не спитав, чи ми хочемо, щоб на території поряд з нашим житлом встановили цю установку,– розповідає журналістамБогдан Ковцуняк, який мешкає на вулиці Сарми-Соколовського.– Розумієте, всі води йдуть у криниці, з яких ми п'ємо, бо іншої отримати у цьому мікрорайоні не можемо. Тобто після встановлення інсинератора будемо користуватися трупною отрутою. Тоді нас тут залишиться 10%. Хіба влада не розуміє, що це небезпечно?"
Мешканців мікрорайону й справді ніхто не питав, чи вони не проти сусідства з інсинератором. Про громадські слухання люди дізналися вже зі ЗМІ після самої події, декому пощастило – і вони прочитали у соцмережах за кілька годин до слухань.
Однією з трьох представників Аеропортної на слуханнях булаМарта Косован. Вона розповідає, що на слуханнях всі були дуже здивовані, що вона, педагог, прийшла туди та й взагалі, що дізналася про такий захід.
"Наша громада взагалі не знала про перше засідання. Коли я прийшла туди, всі були дуже здивовані, бо там сиділи лише медики. І, власне, тільки їм надали слово,– переоповідає Марта Косован.– Ми хочемо роз'яснення, чому проведено засідання без нас…".
Як розповідає пані Марта, громада не проти інсинератора як такого, а проти самого встановлення у житловому масиві:"Будуть іти сильні випари, а ртуть не зникатиме, а осідатиме хмарою пилу. У нас уже є смітник, який завдає шкоди, а зараз хочуть тут ще законно встановити інсинератор. От у Турці і Ценяві люди проти встановлення. І ми також проти!".
"А ще, кажуть,– продовжує мешканка мікрорайону,– що інсинератор вже завезли на територію. Тому коли він запрацює – це лише питання часу".
Підтримує Марту Косован йТарас Бабинюк. Чоловік працює поруч з Аеропортною по вісім годин на день і не хоче наражатися на небезпеку:"Я проти встановлення. По-перше, це екологічно шкідливо. Це, можна сказати, удосконалений крематорій. Будь-яке спалення дає відходи".
Чоловік пропонує владі розмістити інсинератор поза містом, адже ця установка важлива не лише для Коломиї, але й для цілого району. І пропонує ділянки, які районна влада планувала під майбутнє будівництво сміттєпереробного заводу.
На зборах від представників влади був присутній секретар міськрадиЛюбомир Жупанський. Власне, йому довелося відповідати на всі незручні запитання.
Зокрема, й на ті, чому він, як депутат від цього округу, не повідомив своїм виборцям про те, що тут планується встановлення інсинератора та чому не проанонсував про проведення громадських слухань? Після кількахвилинної перепалки Л. Жупанський дав слово, що інсинератор у цьому мікрорайоні розміщувати не будуть.
Але люди відмовляються вірити словам. Хочуть, щоб були анульовані попередні громадські слухання. Для цього, власне,зібрали 233 підписи.
"Коли приходять до влади, то дають нам обіцянки. Як про цей нещасний тротуар вже роками говорять,– розповідає літня пані, вказуючи на дорогу позаду себе.– А у 2016-му дали відписку, що кошти не передбачені. Так зараз… Перед виборами обіцяли, а натомість привезли інсинератор…"
На зборах громада вирішила, що категорично проти встановлення інсинератора. Навіть тимчасового. Та просить анулювати попереднє рішення громадських слухань.
В той же час, як повідомили"Дзеркалу Коломиї"у державному підприємстві, наразі тільки розглядається земельна ділянка, де може бути розміщений інсинератор. Його не встановлюватимуть на вулиці Аеропортній.
"На сьогодні наше підприємство звернулося до Коломийської міської ради про виділення землі для облаштування виробництва з переробки медичних відходів,– коментує в. о. державного підприємстваМирослав Семчук.– Земельна комісія, яка відбулася вчора (31 січня, – Авт.), розглянула питання та прийняла рішення дати доручення відповідним службам міськради підготувати свої пропозиції щодо виділення землі у промисловій зоні, де відсутнє житло людей. Наголошую, землі не у житловому масиві! Монтування обладнання зараз не відбувається. Жодних угод не укладалося. Зараз ми очікуємо на остаточне рішення.
Інформація про те, що на приватній території на Аеропортній розмістять інсинератор, не відповідає дійсності. Наразі ми шукали місце, де тимчасово розташувати куплене обладнання, а не здійснювати виробництво.
Але наголошу: інсинератор є абсолютно безпечним.
Думка громади буде врахована у першу чергу. У житловому масиві розміщувати установку не будемо".
Територія колишнього підприємства ДГХП «Яворівська сірка», надана ЛОДА Львову для полігону ТПВ та сміттєпереробного комплаксу
Територія колишнього підприємства ДГХП «Яворівська сірка», за попередніми висновками експертів, непридатна ні для будівництва полігону твердих побутових відходів, ні для зведення сміттєпереробного комплексу. Про це у середу, 1 лютого, на брифінгу заявив доцент Національного лісотехнічного університету України, інженер-металофізик Юрій Зима, який входить до науково-експертної групи для встановлення відповідності земельної ділянки нормативним вимогам для облаштування полігону та будівнцтва об'єктів поводження з твердими побутовми відходами.
«Попередній висновок наш такий – при подальших вишукуваннях на цій ділянці з метою встановлення впливу будь-якого об’єкту для проводження з ТПВ висновки скоріш за все будуть негативні. Це мій особистий прогноз та прогноз більшості учасників науково-експертної комісії на чолі з Ігорем Юхновським, – заявив Юрій Зима. – Проектант, який візьме на себе сміливість розробити проект на основі таких висновків, потім потерпить цілковите фіаско. […] На цій ділянці є серйозна загроза карстових провалів. А також там несприятливі гідрогеологічні показники».
За словами Юрія Зими, будівництво на ділянці з карстовими порожнинами загрожує обвалом всього сміттєпереробного комплексу та серйозною екологічною катастрофою. Адже в безпосередній близькості від цієї ділянки є санаторій «Шкло», Яворівський національний природний парк та численні водні об'єкти.
За словами директора житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради Сергія Бабака, якщо остаточні результатинауково-експертної групи будуть негативними, то мерія буде змушена відмовитись від цієї ділянки.
«Для мене та для інших посадовців Львівської міської ради буде вирішальною думка науково-експертної комісії. Ще раз наголошую на тому, що сказав Юрій Васильович (Юрій Зима, – ред.) – проектанти та науковці мають сказати останнє слово», – зазначив Сергій Бабак.
Попри те, що Львівська облдержадімінстрація за розпорядженням прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана надала Львову ділянку під полігон та сміттєпереробний комплекс, Львівська міська рада, за словами заступника міського голови Львова Андрія Москаленка, продовжує пошуки альтернативних ділянок.
«Ми надалі шукатимемо альтернативну ділянку на території Львівщини, на якій можна будувати будь-які об’єкти для поведінки з ТПВ. Але ми маємо дочекатись остаточних висновків науково-експертної групи щодо ділянки на «Яворівській сірці» і тоді приймати подальші рішення», – сказав Андрій Москаленко.
Остаточне рішення щодо відповідності ділянки на території колишнього підприємства ДГХП «Яворівська сірка» для будівництва полігону і сміттєпереробного комплексу для Львова науково-експерна група винесе 13 лютого.
Як повідомляв ZAXID.NET, територія «Яворівської сірки», за попередніми даними, не придатна для облаштування нового полігону ТПВ, а лише для сміттєпереробного комплексу. Хоча під час засідання комісії з надзвичайних ситуацій ЛОДА Олег Синютка публічно запевнив прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана у придатності цієї ділянки і для полігону, і для сміттєпереробного заводу.
Територія колишнього гірничо-хімічного підприємства «Сірка», яку передають Львову
Територія колишнього підприємства ДГХП «Яворівська сірка», площею 12,8 га, за попередніми даними, попередньо не придатна для облаштування нового полігону ТПВ, там можна будувати лише сміттєпереробний комплекс. Про це на брифінгу 31 січня заявив начальник департаменту ЖКГ Львівської міськради Сергій Бабак.
«Наразі виходить, що та ділянка може бути використана тільки під сміттєпереробний або сміттєспалювальний завод. Однак будь-якому сміттєспалювальному заводу треба полігон. Навіть якщо спалювати сміття, все одно залишається 3-6% відходів, які не спалюються і їх треба захоронювати. Те саме із сміттєпереробним комплексом. Ми очікуємо висновок експертної групи, після чого будемо приймати рішення», - розповів Бабак.
Сергій Бабак також нагадав, що під час засідання комісії з надзвичайних ситуацій ЛОДА, яка відбувалась 27 січня за участю прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, йшлося про те, що ця ділянка є придатною для облаштування полігону для складування твердих побутових відходів.
Як з’ясував ZAXID.NET, переслухавши запис засідання комісії, мова справді йшла облаштування полігону з ТПВ. У придатності цієї ділянки під полігон прем’єр-міністра особисто запевняв голова ЛОДА Олег Синютка. Нижче подаємо аудіозапис і розшифровку основних моментів.
Гройсман: В мене питання – оця земля, вона придатна по нормам і технологіям для полігонів?
Синютка: Так. Вона є непридатною для сільськогосподарських угідь та будівництва, ця земля пошкоджена гірничою хімією, але вона є придатна для використання як потенційний полігон.
Гройсман: Тобто Держкомзем нею розпоряджається?
Синютка: Так.
Гройсман: Держкомзем. По ній є висновки екологістів і так далі, що вони попередньо погоджують там розміщення екологічних … (нерозбірливо).
Синютка: Так.
Гройсман: Я вам хочу сказати, що ви будете вимушені створити полігон, а потім через 2-3 роки запустити завод. Ви не запустите його раніше. Якщо раніше – я буду вам аплодувати, тому що ви дали майстер-клас всій країні.
Садовий: Ми готові від завтра почати роботи…
Гройсман (перебиває): У мене є пропозиція. Пане голово (до Синютки), як ви дивитесь на те, щоб зняти одну ділянку, яку покаже міський голова, з конкурсу та передати місту?
Синютка: Ми для міста, яке становить 1/3 Львівської області готові на будь-що, тільки дуже важливо, щоб ми далі дуже коректно себе поводили.
Гройсман: Друзі, у мене є дуже чітка пропозиція. Місто, міський голова Львова Андрій Іванович Садовий, особисто має написати листа на ЛОДА, що бере на себе зобов’язання протягом 6 місяців побудувати полігон, запустити його в експлуатацію і почати вивозити сміття. Крапка. 6 місяців – це ваші слова (до Садового). Давайте листа, давайте гарантії.
Уже після засіданні комісії Володимир Гройсман 27 січня заявивжурналістам, що ділянку у Яворівському районі передають Львову для облаштування сміттєпереробного комплексу та нового сміттєзвалища.
30 січня, уже після початку протестів частини мешканців Яворівщини, Олег Синютка заявив, що він є противником розташування там полігону ТПВ і підтримує будівництво сміттєпереробного заводу.
«Я вважаю, що ця земельна ділянка є однією з найкращих в можливостях щодо побудови заводу з утилізації твердих побутових відходів. Якщо мова буде йти, щоб на цій ділянці просто будувати нове сміттєзвалище, то я є категоричним противником, бо ми маємо уже приклад Грибовичів, який лякає людей, – заявив 30 січня на брифінгу у ЛОДА Олег Синютка. – Якщо мова йде про будівництво заводу з переробки твердих побутових відходів, то я вважаю, що громада і громадські активісти мають з розумінням віднестись до цього, бо це є спільна проблема не тільки Львова, а й усіх населених пунктів».
Тепер же, за словами Сергія Бабака, виявилось, що ця ділянка ймовірно є непридатною для будівництва полігону ТПВ, хоча у Львівській міськраді ще очікують остаточного рішення експертної групи, яка досліджує це питання.
«Комісія має детально вивчити документи, щоб зрозуміти геологію, відстань до водосховищ, заповідника та врахувати усі чинники. Спочатку має бути рішення чи підходить ця ділянка під полігон, потім проект та презентація населенню. А у нас – ще не вивчили, а всі довкола уже забороняють», - додав Бабак.
На запитання журналістів чи відмовиться Львів від земельної ділянки, якщо вона буде не придатною для облаштування полігону, Сергій Бабак відповів: «Якщо експерти зроблять висновки, що вона за своїми параметрами не може бути використана під ті цілі, які були оголошені – полігон і сміттєпереробний комплекс, який сенс її приймати?».
Додамо, що у понеділок, 30 січня, депутати Яворівської районної та міської рад виступили проти облаштування на території Яворівського району нового сміттєзвалища.
