Альтернативні види палива в Україні можуть перетворитись у токсичний розгул.
Усе більше підприємств України (в тому числі ТКЕ – теплокомуненерго) декларують про своє прагнення перейти на альтернативні види палива. Воно й не дивно, адже значне здорожчання енергоносіїв, зокрема природного газу, який зважаючи на позицію Росії, скоро може виявитися в нашій країні на вагу золота, відчутно б'є по бюджетних кишенях. Щоб зекономити на виробничих потребах, підприємливі голови шукають заміну блакитному паливу.
У свою чергу, екологи ретельно відстежують цей процес. На їхню думку, українська „альтернатива" може перевтілитися в токсичний розгул. Істеричного переполоху наразі немає, однак захисники природи не приховують, що так зване альтернативне паливо може перетворити Україну на діоксиновий рай.
Небезпечна альтернатива
У Європі, та й зрештою в інших куточках світу, „альтернативний" процес відбувається не перший рік. Біогаз, біопаливо, енергія сонця, вітру – ось їхні здобутки: економніші та екологічно чисті. Натомість в Україні під слоганом „альтернативне паливо" розуміють усе, що є альтернативним до газу й головне – горить. Як кажуть – що згорить, то не зігниє.
Нещодавно меблевий комбінат „Стрий", що на Львівщині, офіційно оголосив, що з початком опалювального сезону перейшов на альтернативні джерела палива. Для технологічних процесів почали використовувати тирсу. Щомісяця у котельнях її спалюють понад 1,5 тис. кубометрів. Також спеціалісти комбінату „Стрий" використовують як альтернативне паливо дерев'яні відходи, які завозять зі Сколівського району. Наслідки, мовляв, не забаряться – щомісяця вдається зекономити 12 тис. грн.
Якщо це чиста тирса – то жодних питань. Втім, за словами голови ГО „Бюро екологічних розслідувань" Дмитра Скрильнікова, на таких підприємствах тирса може бути просочена смолами і, відповідно, небезпечними хімічними домішками. „Ми вже були свідками, як на Закарпатті палили тирсу, насичену формальдегідом", – каже він.
До речі, її завезли у кількості більше 3 тис. тонн з тієї ж Угорщини в один час із добре відомим „Преміксом" як „наповнювач для виробництва цегли, що вигоряє". Цю тирсу сплалили всю до крихти. І хто цьому завадив?
До слова, саме на Львівщині інше підприємство – Миколаївський цементний завод – першим стало на альтернативний шлях. Традиційне паливо спершу замінили шинами. Не приховуючи, підприємство провело пробний пуск зі спалювання ПЕТ-пляшок. В цьому контексті йшлося і про інші відходи – пластику, текстилю і тому подібного. Головний біль пов'язаний винятково з постачальниками сировини. Точніше, всі сили скеровані на їхні пошуки. Про все інше, мовляв, подбають фільтри...
Втім, побоювання екологів таки небезпідставні. Перший небезпечний прецедент знову ж таки був від першопроходця – цементного заводу. Саме його Державна екологічна інспекція у Львівській області оштрафувала на майже 70 тис. грн – за „шкідливі викиди". В одну мить на підприємстві через короткочасне відключення електроенергії завмерли електрофільтри. При цьому технологічне обладнання працювало на повну. Скільки всього шкідливого вирвалось на волю – одному Богу відомо.
Усе ніби вирішено: порушник сплатив штраф і продовжив працювати. А як же люди, що живуть у цій окрузі? Цим питанням, схоже, не задається ніхто. Мовляв, порушника покарали, тож панство може продовжувати дихати на повні груди. До речі, зупинку роботи фільтрів еколог-адвокат Дмитро Скрильніков вважає показовою, адже цього разу – перебій в електроенергії, наступного може бути банальна поломка, а за третім разом підприємці задумають зекономити на електроенергії і самостійно відключать фільтри. В нашій країні доволі часто вигідніше сплатити штраф...
Тепло зі сміття
Для чиновників перехід на альтернативне паливо – це взагалі постріл у двох зайців. Для Львова це актуально передусім. Адже містові не дають спокою гори сміття. Перетворити його на сировину для підприємств ТКЕ, які до того ж, щороку з великими труднощами переживають опалювальний сезон, було би вельми доречно.
Цього року влада Львова зробила неабиякий поступ – затвердила нову схему теплопостачання міста. Розробники пропонують збудувати котельні та використовувати наявні ТЕЦ по периметру навколо Львова. Для цього також хочуть реанімувати ТЕЦ-2, розміщену в північній частині міста. Головна сировина для продукування тепла – вугілля і побутові відходи. Так-так, ті ж самі, що не дають спокійно спати мешканцям села Грибовичі, поблизу якого розташоване міське сміттєзвалище.
„Загалом у суспільстві, в тому числі в Україні, склалося уже негативне ставлення до такого процесу, як сміттєспалювання, – зазначив у коментарі INTV адвокат-еколог Дмитро Скрильников. – І як би милозвучно цей процес не називали: „енергокомплекс із переробки ТПВ" чи „розв'язання проблеми комунальної енергетики та санітарної проблеми, пов'язаної зі складанням на міському сміттєзвалищі твердих побутових відходів", все одно – це означає будівництво сміттєспалювального заводу. Владі Львова не вдалося протягнути питання відкрито через відходи, тож вирішили сховати у схему теплопостачання міста. Цікаво, що той же Донецьк з величезними покладами вугілля оголошує про перехід котелень на електроенергію, а натомість Львів заговорив про вугілля. Це при тому, що воно у нас низькокалорійне і відповідно підсобляти йому мають різного роду відходи".
Акценти розставлені цілком правильно: тепло у помешканнях – надто спокусливе для львів'ян, аби запримітити небезпеку. „Головна проблема в тому, що культура поводження з відходами в Україні – критична, – стверджує пан Скрильніков. – Наше сміття не готове до того, щоб його палити, адже в ньому повний хімічний набір, який при спалюванні стає вкрай небезпечним, оскільки переноситься в повітря, яким дихають люди. Хто відокремлює у нас від сміття батарейки, так звані енергозберігаючі лампи, які як відомо містять ртуть, розчинники, лаки, фарби? Зрештою, у нас кожен хлібний виріб у "целофані" продається... Потім усе скидається в одну урну. Власне, процес від сортування і до того моменту, як сміття потрапить у пічку – найзатратніший. Гадаєте в Україні, при слабкому наявному екологічному контролі з боку відповідних служб, хтось приділятиме цьому увагу? Львів просто накриє діоксинами та важкими металами".
Чого чекати?
До речі, одним із найнебезпечніших джерел діоксинів у світі вважають саме заводи, де спалюють сміття. Окрім цього, внаслідок спалювання в повітря підніматимуться важкі метали: ртуть, свинець, кадмій тощо. До небезпеки докладаються і малі підприємства (і такі факти неодноразово мали місце), які при старті фальшують договори про вивіз відходів. Пізніше банально все спалюють у власних котельнях.
А чекати від такої анархії чогось доброго – не варто. Діоксини можуть спричинити захворювання на рак. Ці речовини негативно впливають на роботу ендокринних залоз, і навіть можуть викликати прискорене старіння організму. І найважливіше – одними з перших постраждають діти, які є найбільш уразливими до токсичних забруднювачів. За таких обставин про здорове майбутнє нації говорити не доведеться.
Немає коментарів:
Дописати коментар