Коммунальное предприятие «Островное» планирует построить мусоросжигающий завод на острове Змеиный в Килийском районе Одесской области. Об этом сообщил директор КП Виктор Острогляд, передает ИА «Репортер».
По его словам, уже подготовлена проектно-сметная документация строительства предприятия, которое будет сжигать твердые бытовые отходы. Доставлять мусор на остров планируется с помощью судна «Касатка», которое может перевозить до 120 тонн грузов.
Острогляд отметил, что в настоящее время проблема состоит только в финансировании строительства завода. КП рассчитывает получить средства на строительство из областного или государственного экологического фонда.
Директор предприятия добавил, что завод будет работать на мазуте, который есть на острове.
«У нас на острове есть мазут, который экологически небезопасен. Таким образом мы планируем убить двух зайцев: избавляться от мазута и сжигать мусор», - сообщил Виктор Острогляд.
Он отметил, что строительство завода позволит также обеспечить подогрев воды для населения острова.
В свою очередь заместитель начальника управления капитального строительства Одесской обладминистрации Илларион Ярошевич сообщил, что завод на Змеином будет обеспечен современным оборудованием по утилизации твердых бытовых отходов.
Напомним, Одесский горсовет в 2008 году создал рабочую группу по подготовке предложений относительно строительства в Одессе мусоросжигательного завода. Однако инвестор, планировавший вложить средства в его строительство, отказался от своих намерений из-за кризиса.
Нынешняя осень – уж точно «очей очарованье». Тут тебе и «свинский» грипп в марлевой повязке, и призрак мусорной катастрофы по-неополитански в противогазе. Об этом сегодня в городе больше всего говорят и пишут. Как экономиста меня всегда интересовала эффективность предотвращения глобальных угроз. Калифорнийский грипп уже поздно «не пущать», надо разгребать последствия. Попробуем разобраться со второй угрозой. Благо мусорного коллапса в Николаеве еще нет, а противогазы, в отличие от антигриппозных масок и вакцин, на складах еще имеются.
То, что свалка в Большой Коренихе, с нарастающей силой отравляющая грунтовые воды и воздух, до добра не доведет, сегодня ясно всем. Впрочем, это было понятно и десять лет назад. Сегодня городская власть решила предложить нам так называемый мусороперерабатывающий комплекс. Ни технико-экономического обоснования проекта, ни информации о его экологической экспертизе николаевская общественность так и не увидела. Вместо этого, как у нас водится, был поднят вопрос о необходимости отвести под это дело землицу. Эффективность такого рода предприятий определяется на основе расчетов экономического, экологического и социального эффектов. В статьях Сергея Исакова, с которыми я смог ознакомиться, как и читатели ряда региональных газет, приведены факты, свидетельствующие о катастрофических последствиях задуманного городскими властями проекта для здоровья и даже жизней николаевцев. Понимая, что уже одно это не позволяет говорить о приемлемости такого «подарка» горожанам, автор тем не менее доказал и сомнительность сугубо экономической составляющей проекта.
После этого я ожидал, что городские власти вместе с общественностью начнут конструктивное обсуждение комплексной стратегии управления бытовыми отходами. Куда там! Ответом стала статья некоего Червяченко, директора компании, что намеревается построить этот самый «мусороперерабатывающий комплекс».
Уровень аргументации и Червяченко, и его влиятельных лоббистов, собственно говоря, и заставил меня высказаться. Нельзя, господа хорошие, считать николаевцев недалекой и равнодушной толпой, призванной внимать словоблудию нуворишей.
Главный аргумент сторонников проекта состоит в том, что он «как в Европе». Стоит, мол, в центре Вены мусоросжигающий завод и не пахнет. Неужели для полного счастья Украине не хватает только мусоросжигающих производств в центре городов от столицы до Жмеринки и Хацапетовки? Почему-то при этом умалчивают о том, что против руководства этого венского «чуда» уже было два международных судебных процесса по поводу несоответствия ужесточившимся экологическим стандартам? А технология такова, что дополнительные затраты на уменьшение выбросов делают завод нерентабельным.
Очевидно понимая, что директиву Европейского Союза о переходе от мусоросжигания на мусоропереработку от николаевской общественности не утаишь, Червяченко стыдливо называет свое детище «контролируемой закрытой операцией по утилизации мусора» как в Билефельде. Туда ездила делегация горисполкома. Аргумент очевидно рассчитан на тех, кто считает, что Билефельд находится в тех благословенных краях, которые на карте налево от Нового Буга и там любые чудеса возможны. Например, «термическая утилизация бытовых отходов при температуре 850-950 градусов по Цельсию» в Билефельде ну никакого отношения к мусоросжиганию не имеет!
Нам говорят и о том, что будут использоваться новейшие фильтры и оборудование, делающие выбросы безвредными. Да современные фильтры существенно уменьшают выбросы в атмосферу. Однако, последние исследования экологов показывают, что даже, если дымовые газы будут предельно очищены, люди проживающие вблизи такого предприятия наберут предельно допустимую дозу диоксинов, примерно, за четыре года. Эксперименты, проведенные в Швеции показали, что концентрация диоксинов снижается в 2 раза на расстоянии в 25 километров от самого современного мусоросжигающего комплекса. На карте Николаева легко увидеть, что такое 25 километров от улицы Коминтерна, где завод хотят возвести. Попав в организм, диоксин остается там пожизненно, постепенно подтачивая иммунную систему. В результате — целый букет различных заболеваний, на первом месте из которых стоит рак. Не потому ли и в Москве, на опыт которой так любят ссылаться наши городские власти, также отказались от мусоросжигания в пользу мусоропереработки методом гидросепарации, который, кстати, в 2,5 раза экономичней.
Убежден, что если нам построят завод, как в Билефельде, его влияние на здоровье людей будет гораздо хуже, чем в Германии. Во-первых, потому, что экологические стандарты в Евросоюзе гораздо жестче наших. Во-вторых, уровень коррупции в Украине настолько высок, что нарушения технологии строительства и эксплуатации объектов слишком часто сходят с рук. А диоксины – это не запах поджаренных семечек, которым смогли вдоволь насладиться жители Намыва. Поэтому экологически опасные объекты нам категорически противопоказано располагать по соседству с жилыми кварталами.
Последний аргумент сторонников проекта – его небольшая стоимость, а именно 20 млн. евро. В Германии, мол, такой же завод, только в 4 раза мощнее стоит 400 миллионов. Интересно, почему нам продают по дешевке? И это при том, что мусоросжигающий завод стоит дороже перерабатывающего и стоимость утилизации мусора на нем дороже. Не хочу обидеть благодетелей несправедливыми упреками, но в голову так и лезут мысли о недавней неудавшейся попытке разместить в Петербурге мусоросжигающие заводы, демонтированные в Австрии. Отказались от них австрийцы после того, как обнаружили в молоке коров, что паслись поблизости от мусороперерабатывающего комплекса диоксины. Аналогичные попытки сбыть такого рода «сэкондхэнд» отмечались и в Украине.
Вот в общем-то и вся аргументация лоббистов мусоросжигательного проекта в старой котельной на улице Коминтерна, ставшая достоянием гласности. Нет, уважаемые, так николаевцев вам не обилефельдить.
Ах да, еще есть заверения Владимира Дмитриевича Чайки, что безопасность утилизации мусора будет обеспечена. Еще годика два тому назад мне, наивному, этого было бы достаточно. Но принимая участие с мая 2006 года в борьбе жителей микрорайона за сохранение и восстановление сквера между спорткомплексом «Надежда» и домом 42 по улице Карпенко я смог убедиться чего стоят заверения и обещания мэра. Впрочем, это уже совсем другая история.
Георгий Рогов, председатель правления общественной организации «Наш город – Николаев»
Установка Миколи Смірнова дає майже дармовий газ і зберігає екологію
Фото: Костянтин ПАДЕЦЬКИЙ
Уманський винахідник пенсіонер Микола Смірнов останні кілька років присвятив вдосконаленню свого сміттєпереробного апарата. Схожий на самогонний, він перетворює сміття на бензин, газ та вугілля.
Проте досі в Умані та в області досвідом Смірнова не зацікавились, тоді як під Вінницею почали будувати першу промислову установку, розроблену ним.
Уже два місяці триває будівництво, і за кілька тижнів планується перший запуск. Микола Смірнов живе на заводі, залишивши в Умані дружину та онуків. Обіцяє повернутись після вдалого запуску.
– Я давно мріяв про таку мить, – розповідає Микола Смірнов. – Проблемами вторсировини займаюсь уже не один десяток років. Першу піролізну установку зібрали із брухту. На газу і вугіллі, який вона виробляла, навіть деякий час працювало наше РЕУ, де я був майстром. В останні роки інтерес до установки став більшим – приїздили можновладці, цокали язиками. Проте далі "цокання" справа не доходила, доки ідеєю не зацікавились вінницькі підприємці.
"Піролізна установка" – так називається "по-науковому" витвір Миколи Смірнова. Працює вона за принципом температурного розкладу. Під дією високої температури без доступу повітря гума, пластик і пакети в ній розкладаються на складові. Перші експерименти розпочалися ще у 2005 році. Зараз установка вміє "гнати" мазут, суміш бензину із дизпаливом та газ. Фахівці Київського інституту біонафтохімії впевнені, що паливо придатне для використання у техніці. За добу установка Миколи Смірнова здатна переробляти близько трьох тонн сміття. А от установка, яку створюють на заводі під Вінницею, зможе за добу переробити до 100 тонн.
Працюючи у РЕУ, Микола Смірнов бачив, як марнувались можливості отримання майже дармової енергії. Городяни викидають на сміття поламані меблі, пластикові вироби, органічні відходи.
– Усе це може гріти, – каже він. – І без шкоди для здоров'я. Ми скоро потонемо в смітті, і з ним щось потрібно робити. А так можна ще й отримати дешеву енергію. Звичайно, якщо просто спалювати, то шкода для екології буде колосальна. Але якщо сміття розкладати, ситуація міняється, причому без шкоди для екології. Невеликі установки-газогенератори можуть перетворювати сміття на газ та паливо для обігріву будинків. Для цього лише потрібно налагодити окреме збирання і сортування сміття, а ще трішки заліза – щоб зібрати установки. І все. Ми б могли набагато зменшити витрати на придбання газу за кордоном та заощаджувати гроші заради більш корисних речей – наукових досліджень, спортивних і навчальних закладів.
Підготував: Костянтин ПАДЕЦЬКИЙ
Джерело: "Прес-Центр"
В той час, коли багато міст світу мають вагомі проблеми з побутовими відходами, держава Ватикан, ось вже другий рік успішно здійснює програму роздільного збору та переробки сміття.
З року в рік мільйони туристів та паломників відвідують Ватикан. Тут вони збагачуються враженнями, оновлюються духовно, отримують благословення Святішого Отця ... і залишають гори сміття, щорічні об'єми якого вимірюються в понад 400 т. Попри те, особливим чинником у процесі сміттєутворення Ватикану є відходи паперу, які залишаються в результаті роботи чисельних офісів різних структурних підрозділів.
Нову політику щодо сміття можна оцінити як ще одну складову „зеленого курсу" Ватикану під керуванням папи Бенедикта XVI. В чисельних зверненнях, промовах та проповідях Святіший Отець регулярно звертає увагу на критичний стан планети, на питання співвідповідальності кожної людини за розвиток екологічних проблем сьогодення, а також навчає, що відповідальне ставлення до природного довкілля є невід'ємною складовою свідчення християнської віри. У своїй останній енцикліці „Caritas in veritate" (Любов у істині) понтифік констатує: „Церква має відповідальність за створіння і мусить дану відповідальність засвідчити на дії перед громадськістю" (51).
Свідчення віри в Бога Творця та здійснення відповідальності за його створіння – природу, набирає у Ватикані системного характеру та стає зразком для всієї Церкви. Так, минулої осені було відкрито сонячну електростанцію, площею у футбольне поле, яка в майбутньому має забезпечувати п'яту частину електроструму, що споживається в папській державі. Якщо тут ще недавно, як і в багатьох інших місцях, роздільний збір сміття сприймався як щось зайве, що приносить тільки певні незручності, і „не для Церкви", то папа Бенедикт XVI встановив чіткий порядок: папір до паперу, пластик до пластику ...
У міжчасі навколо базиліки св. Петра вишикувались 30 контейнерів для паперу, 25 – для скла, 18 – для пластику і 15 – для бляшанок з під напоїв. Нова практика поводження зі сміттям приносить „попри екологічні, також і економічні дивіденти", - заявив у „Осерваторе Романо" Ennio Cortellessa, відповідальний з питань економіки відходів держави Ватикан. Зокрема це стосується роздільного збору паперу.
Для утилізації відходів було підписано контракти із п'ятьма спеціальними фірмами, кожна з яких має відповідний профіль. Окремої утилізації потребують, наприклад, ліки з Ватиканської аптеки, в яких закінчився термін придатності, чи енергозберігаючі лампочки, що вийшли з ладу. Регулярно назбируються також цілі контейнери таких речей, як наприклад, ножів, ножниць, спрейових балончиків ..., вилучених службою безпеки в учасників щотижневих генеральних аудієнцій зі Святішим Отцем.
На думку керівництва Ватикану, встановлення контейнерів для роздільного збору сміття – це тільки перший крок. Наступним кроком має бути просвітницька робота серед паломників та туристів, яка має привести до того, щоб вони ставились більш відповідально до довкілля, і сміття викидали тільки в чітко передбачених місцях: папір до паперу, пластик до пластику ...
У Харкові буде створено спільне україно-німецьке підприємство з поводження зі сміттям.
Як повідомили JeyNews в прес-службі Харківської міськради, домовленість про це сьогодні була попередньо досягнута між Харківським міським головою Михайлом Добкіним і Генеральним директором ТОВ «Ремондіс Україна» Стефаном Крессе.
За словами Стефана Крессе, час створення СП залежить від юристів, але передбачає, що це станеться вже через кілька місяців.
Передбачається, що 51 % СП буде зосереджено в руках німецької компанії, для якої важливо зберегти оперативне управління підприємством. З'явиться сміттєсортувальний завод, завдяки якому обсяг поховань на полігоні можна буде скоротити на 30-70 %.
49 % майбутнього спільного підприємства опиниться у власності міста. Як пояснив перший заступник міського голови Олександр Кривцов, швидше за все, СП створять на базі трьох підприємств, які займаються рухом сміття від будинків до полігону: КП «Харківблагоустрій», КП з вивозу побутових відходів і КП «Муніципальна компанія з поводження з відходами».
Алушта, Ноябрь 20 (Новый Регион – Крым, Сима Максимова) – Состояние Алуштинского полигона ТБО близко к критическому. 40-метровый террикон свалки угрожает сползти в море.
Как пишет «Алуштинский вестник», на заседании городской комиссии по техногенно-экологической безопасности и чрезвычайным ситуациям подчеркивалось, что полигон ТБО срочно нуждается в реконструкции. Он работает уже 50 лет, хотя номинальный срок его эксплуатации почти вполовину меньше. Слой мусора и почвы, которой должны пересыпаться отходы время от времени, составляет до 40-50 метров. Постоянно увеличивающееся количество ТБО, которые вывозят со всей Алушты, не находя альтернативного места размещения мусора или его эффективной переработки, стало причиной угрозы сползания грунта и массы ТБО в море. Такая перспектива может обернуться экологической катастрофой в пределах всего черноморского побережья Крыма.
По словам вице-мэра Алушты Владимира Локтионова, за все время существования на полигон было свезено более 1 миллиона тонн бытового и строительного мусора. Его ресурсы уже практически исчерпаны. Создание оползневого участка привело к тому, что, как минимум, на 7-8 лет сократился общий срок эксплуатации Алуштинского полигона.
«Нет другого выхода из критической ситуации, кроме реорганизации существующего полигона и установки мусороперабатывающей техники либо сортировки ТБО», – уверен Локтионов.
Реконструкция свалки планировалась еще с 2003 года. Сейчас проект рекультивации полигона существует, и его дорабатывают специалисты, но все действия по рекультивации требуют немалых финансовых вложений. Как вариант, власти рассматривают возможность консервации действующего полигона, который представляет угрозу, и создание нового – на территории Лучистовского сельсовета.
Напомним, что крымское правительство презентовало на III Международном инвестиционном форуме «Будущее Крыма» в Судаке проект строительства в Алуште мусороперерабатывающего завода, который сможет принимать твердые бытовые отходы всего Южного берега Крыма.
Мусороперерабатывающий завод планируется построить на окраине города – в районе существующих очистных сооружений. Туда же перенесут и городской полигон ТБО. В Минэкономики Крыма выразили уверенности, что этот инвестпроект не навредит курортному имиджу Алушты.
Громада села Малашівці на Тернопільщині погодилась, щоб сміття з обласного центру на звалище поблизу села вивозили ще два тижні. Як повідомили в прес-службі облдержадміністрації, відповідних домовленостей було досягнуто під час зустрічі голови ТОДА Юрія Чижмаря з мешканцями Малашівців.
У прес-службі зауважили, що громади Малашівців та Ігровиці з розумінням поставилися до того, що підготовка всієї документації для облаштування нового полігону поблизу Миролюбівки потребує певного часу, тому й погодилася на продовження терміну.
При цьому селяни наголосили, що має бути продовжено реалізацію заходів, зокрема соціальних, зазначених у меморандумі, який, власне, і передбачає, що люди не будуть перешкоджати вивезенню сміття на Малашівське сміттєзвалище.
Під час зустрічі з Чижмарем також було домовлено, що через два тижні перед громадами прозвітує міський голова Тернополя Роман Заставний про перебіг робіт з облаштування сучасного полігону твердих побутових відходів на території Тернопільського району.
Зазначимо, що після того, як на початку квітня жителі сіл, прилеглих до Малашівського звалищу, куди вивозиться сміття з Тернополя, перекрили дорогу на звалище, з міста відходи вивозили лише частково, навіть в інші області.
З 4 вересня вивіз сміття з Тернополя повністю припинено. 12 жовтня після підписання меморандуму між Тернопільською ОДА та громадами сіл Малашівці та Ігровиця про взаєморозуміння стосовно врегулювання спірних питань функціонування сміттєзвалища, жителі Малашівців розблокували дорогу. У меморандумі було передбачено, що до 16 листопада 2009 року жителі Малашівців не перекриватимуть дорогу і дозволять вивозити сміття з Тернополя на звалище.
У меморандумі було передбачено, що оскільки вирішення питання утилізації твердих побутових відходів шляхом будівництва сміттєсорутвального комплексу вимагає тривалого часу, проведення поетапної рекультивації сміттєзвалища мало початися з 16 листопада 2009 року. Саме до цього часу жителі Малашівців пообіцяли не перекривати дорогу.
16 листопада жителі села погодилися ще тиждень не блокувати дорогу з розрахунку, що до 20 листопада Тернопіль надасть для села автомобіль-катафалк, відремонтує вікна та двері у сільському клубі, а також забезпечить обігрівальним котлом школу, що і було виконано.
Малашівське сміттєзвалище офіційно закрите для використання екологами та санстанцією з 1997 року. Воно знаходиться в 2-у поясі зони санітарної охорони Верхньо-Івачівського водозабору, звідки постачається вода для Тернополя. Шар геологічних порід на плато сформований породами, які не здатні виконувати функції водонепроникного екрану. Відтак існує загроза потрапляння забруднюючих речовин із поверхні звалища у продуктивний водоносний шар. http://newsru.ua/ukraine/23nov2009/smitja.html
Ще один судовий позов на Івано-Франківський міськвиконком підготував «Громадський форум Івано-Франківська» — цього разу з вимогою скасувати рішення МВК від 26 серпня № 428 про чергове підвищення тарифу на вивезення твердих побутових відходів.
На прес-конференції з цього приводу лідер громадської організації Юрій Соловей повідомив, що міська влада вкотре проігнорувала вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а саме: без проведення громадських слухань вольовим рішенням підвищила вартість зазначеної послуги майже на 25 відсотків. До того ж мешканцям багатоповерхівок доводиться переплачувати через недолугу систему обчислення вартості послуги. Але замість поліпшення санітарної чистоти в обласному центрі маємо сміттєву стихію: контейнерні майданчики постійно перевантажені всіляким непотребом, що загрожує поширенням різноманітних інфекцій — через бездомних собак та кішок, що тут підгодовуються.
На думку Юрія Солов'я, прийшов час розробити фахову програму утилізації ТПВ. Потрібно переглянути систему розташування й облаштування сміттєвих майданчиків та встановлювати спеціалізовані контейнери для сортування побутових відходів, залучити інвестиції для будівництва сміттєпереробного та сортувального заводу тощо. Завдяки цьому навантаження на полігони, куди звозять міські відходи, зменшиться в середньому на 30—40 відсотків. Таким чином ми зможемо створити нові робочі місця, значно зекономити природні ресурси та зменшити шкідливий вплив відходів на людей і довкілля. Водночас необхідно працювати над підвищенням рівня громадської свідомості, контролювати вивезення будівельних відходів, а також встановити високі штрафи за засмічення території міста.
Журналісти не дуже вірили, що це реально в умовах, коли Івано-Франківський МВК традиційно лобіює інтереси комунальних підприємств — чи це стосується тепло- й водопостачання, чи того ж таки вивезення побутових відходів. А представникам «Форуму...» порадили оперативніше реагувати на рішення чиновників, бо наразі обидва судові позови дещо припізнилися: один — більш як на півроку, другий — на два місяці з гаком (саме стільки минуло з дня серпневого рішення МВК). Та й де гарантія, що господарський суд традиційно не зволікатиме з їх розглядом?.. Василь ДОРОШЕНКО
20 листопада в конференц-залі Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка за ініціативи групи експертів відомого економіста та політика Сергія Тігіпка відбувся круглий стіл на тему: «Охорона природного довкілля: крок до вирішення питання утилізації і переробки побутових відходів». Участь у заході взяли представники чотирьох міст – Дрогобича, Трускавця, Стебника і Борислава. Про це повідомив кореспондент ЗІКу з місця події.
Владна еліта чотирьох міст обговорила спільне для себе питання – як вирішити проблему із вивозом та утилізацією сміття. А оскільки сміттєпереробна галузь – це успішний бізнес, то мова іде про створення сприятливих умов для приходу інвестора, який має намір побудувати потужний сміттєпереробний завод для цього регіону.
Хоча про будівництво такого заводу у Дрогобичі мова йде вже давно, але реальних кроків не зроблено. Вчорашня зустріч стала початком об'єднання зусиль усіх гілок влади міст для пришвидшення цього процесу. Адже учасників поєднує спільна, надзвичайно важлива проблема для регіону, – куди подіти сміття, щоб міста Дрогобицького району не перетворилися у зону екологічного лиха. Тоді, відверто кажуть представники влади, уже ніхто не захоче їхати відпочивати у той же відомий курорт Трускавець. Як влучно висловився на «круглому столі» один із депутатів Трускавецької міської ради, екологія та чисте повітря – це головна зброя Трускавця.
Зустріч заклала початок спільному діалогу та консолідації зусиль з створення привабливого інвестиційного клімату. Від слів справа почала рухатися реальними кроками: створено ініціативну робочу групу, у яку увійшли представники депутатського корпусу міських рад чотирьох міст, котрі взяли на себе завдання внести у порядок денний своїх сесій питання про обговорення будівництва сміттєпереробного заводу, відведення для цього відповідної земельної ділянки, внесення певних коштів у бюджет для розробки інвестиційної програми, яку потім планують виставити на інвестиційний конкурс.
Під усіма цими зобов'язаннями учасники «круглого столу» підписалися у резолюції засідання і вже за три тижні попередньо заплановано зібратися знову для подальшого узгодження спільних дій.
Інвестор у Дрогобича уже є
Присутній під час обговорення проблеми заступник міського голови Дрогобича Богдан Бах повідомив, що бажання побудувати у місті потужний сміттєпереробний завод мають канадські інвестори. Вони тривалий час вивчають район та документи щодо економічного обґрунтування вкладання своїх коштів. Місто надало їм усі необхідні дані й очікує на їх остаточне рішення. Схоже, що вони справді зацікавилися таким проектом, адже, каже пан Бах, уже шість разів приїжджали у Дрогобич.
У місті уже практично вибрана земельна ділянка, на якій завод може з'явитися. А планує інвестор його побудувати за півроку – саме такий термін ним був озвучений. Богдан Бах розповів, що місто вибрало таку ділянку, де поблизу немає жодних житлових будинків, що дає змогу дотриматись усіх показників щодо санітарної зони. Але ця ділянка – у межах самого Дрогобича.
Пояснення такого вибору дуже просте. Розглядалися й ділянки на території Дрогобицього району, але якщо завод будувати там, потрібен дозвіл сільської ради, у чиєму підпорядкуванні є земля. Щоб такий дозвіл з'явився, його мають дати, щонайперше, самі мешканці на сході села. Чиновники розуміють, що такий дозвіл отримати – справа нереальна.
Щоб інвестор прийшов, його потрібно зацікавити. Богдан Бах висловив думку, що якщо інвестор прорахує економічну вигоду, то він прийде і буде будувати. Міська влада вичікує його рішення.
Ситуація із сміттям на Дрогобиччині критична
Чотирьом містам фактично уже сьогодні потрібен сміттєпереробний завод. Як розповіли учасники «круглого столу», сміттєзвалище у Трускавці уже закрите, місто вивозить сміття на полігон у Стрий. Закриття відбилося на мешканцях подвійно: з одного боку, місто втрачає чисте повітря, а відповідно і оздоровчу привабливість, а з іншого – після закриття сміттєзвалища для пересічних мешканців зросли тарифи на вивіз сміття через більші витрати на перевезення.
Аналогічна ситуація у Бориславі: Щоправда, сміттєзвалище там ще працює, але вже майже використало свій ресурс. Не втік далеко й сам Дрогобич, який також чекає на інвесторів: сміття із міста вивозиться у Броницю, але й там ресурс майже вичерпано.
Тому питання будівництва у цьому районі сміттєзвалища справді надзвичайно важливе для місцевої влади та пересічних громадян. Депутати наголошують, що якщо сучасне покоління не справиться із цим завданням, онуки потім не простять і ще довго будуть згадувати своїх недолугих предків. Тому ця проблема зовсім не є піаром чи передвиборчою технологією заробляння балів для будь-кого з кандидатів у президенти. Вирішенням цієї проблеми треба зайнятися сьогодні, аби завтра не було пізно.
Місцева влада погодилася із представниками «Економічного блоку Сергія Тігіпка», які на зустрічі наголосили, що ця проблема може бути вирішена тільки бізнесовим шляхом. Проте левова частка вирішення проблеми за місцевою владою, яка повинна згуртуватися у своїх діях та прийняти спільне для усіх рішення. Адже, як стало зрозуміло на «круглому столі», усі чотири міста обома руками «за» будівництво сміттєпереробного заводу.
Від будівництва заводу виграє і інвестор, і місто
Дрогобицька міська влада уже розглядала декілька варіантів будівництва заводу у своєму місті. Кожен із них має свої нюанси, в тому числі і грошові. Зупинилося на одному з них, який допоможе місту ще й житлово-комунальним сектором.
Заступник міського голови Богдан Бах розповів, що найпростішим і найдешевшим варіантом є те, що при переробці сміття виробленим теплом буде обігріватися один із районів міста – так звана територія кранового заводу. Користь для міста проста – це замінить дві котельні, які обігрівають цей район сьогодні.
Вартість такого проекту будівництва становить орієнтовно 20-25 мільйонів євро.
Другий варіант, який розглядався міською владою – «із сміття» вироблятиметься електроенергія, але тут постає інше питання, каже Богдан Бах – як продати її монополісту на ринку «Львівобленерго». Цей варіант зупинили через те, що вартість необхідних інвестицій для його реалізації вища, тому вирішили не відлякувати інвестора.
Богдан Бах також наголосив, що поки що проблем із вивозом сміття у Дрогобичі немає, але у районі така проблема уже є. За вирішення проблем із сміттям у районі уже взялася і Львівська обласна державна адміністрація.
Якщо завод збудують, проблема вирішиться для усіх
Чільники чотирьох рад міста спільно з депутатським корпусом називають реальні цифри, коли завод реально можуть збудувати – 2 роки. Але вже тоді і Дрогобич, і Трускавець, і Борислав, і Стебник проблем із вивозом сміття не матимуть. Виграють від цього прості мешканці, адже якщо сміття не треба буде возити, до прикладу, на Стрийський полігон, тарифи на перевезення сміття якщо й не знизяться, то і не збільшаться.
Інвестор планує побудувати завод, який із кожним днем нарощуватиме потужність спалювання сміття. Схожі заводи є у Польщі й за цими технологіями його будуватимуть у Дрогобичі. Сміття спалюватиметься при достатньо високій температурі, але викид у повітря діоксинів буде допустимим навіть за європейськими показниками.
Потужність переробки сміттєзаводу становитиме 100 тонн у добу. У самому Дрогобичі за добу назбирується тільки більше 60 тонн сміття. Влітку на заводі його планують сортувати. Взимку робити це недоцільно, бо тепла потрібно багато.
Уже тепер влада міст планує першочергово вирішити питання із встановленням контейнерів для сміття по місту. Вестимуть й роз'яснювальну роботу серед населення, яке закликатимуть самим сортувати сміття вдома. Депутати Трускавецької міської ради наголошують, що для того, аби люди пішли на ці кроки, їх потрібно чимось зацікавити. Робитимуть це грошима. До прикладу, якщо зараз за вивіз сміття платиться 33 гривні, то якщо сміття буде посортованим, людям знизять тарифи.
Міський голова Стебника слушно наголосив, що люди повинні зрозуміти, що екологія – найважливіше, що у нас є. На цьому наголошуватимуть і на громадських слуханнях, які також планують провести у всіх містах. Водночас люди дізнаються більше про доцільність і необхідність будівництва такого заводу.
Ще одне завдання, яке стоїть перед створеною робочою групою, що займатиметься цими питаннями, це розгляд можливості створення інвестиційного клімату по будівництву цеху сортування сміття. У Бориславі, до слова, усе сміття вивозить одна приватна фірма спільно із твердими побутовими відходами. Але вже найближчим часом у місті будуть розбирати тверді побутові відходи.
Чиновники запевняють, що побудова такого заводу аж ніяк не збільшить тарифи за вивіз сміття, що зараз насторожує людей. Адже збільшення будь-яких тарифів у населення природно викликає спротив. Саме тому йдеться про побудову сміттєпереробного заводу регіонального рівня, а для цього потрібна консолідація усіх чотирьох міст. Місцева влада закликає приєднатися до цього проекту і Стрий. Мовляв, інвестор побачить консолідацію, зацікавленість і прийде сюди вкладати гроші. Банально, але правда: з його розуміння, що більше сміття, то швидше будівництво окупиться й почне приносити прибуток. Експерти кажуть, що подібні проекти на таку суму повинні окуповуватися за сім років. Якщо ж термін самоокупності більший, жоден інвестор не прийде.
Разом і батька легше бити
Водночас місцева влада підготує усю документацію, замовить інвестиційний проект, підготує земельні ділянки для будівництва заводу та цеху сортувань і винесе усе на інвестиційний конкурс. Той дасть змогу залучити й інших зацікавлених, адже ні для кого не секрет, що у світі переробка сміття – один з найприбутковіших видів бізнесу. Тому у меріях є й проекти рекультивації існуючих сміттєзвалищ, які теж чекають свого часу.
Депутати Рад запевняють, що провалити такий проект ніхто собі не дозволить, тому й упевнені, що гуртом справляться із поставленими завданнями. Особистих амбіцій тут немає, а лихо людей справді об'єднує. Олег Довганик, Західна інформаційна корпорація http://zik.com.ua/ua/news/2009/11/23/205633
Такое обещание дал мэр города Александр Лукьянченко. В угольной столице сегодня начали строительство первого в Украине экологически чистого мусороперерабатывающего завода. Его построят в Кировском районе. Такие же предприятия появятся еще в девяти городах страны. Стоимость проекта 240 миллионов евро. Строить завод будет шведская компания. Через три года "Викинг" - так назвали мусороперерабатывающий завод - будет перерабатывать весь мусор Донецка. А сегодня на пустыре в Кировском районе, где построят предприятие, заложили капсулу.
Местные жители радости участников торжественной церемонии не разделяют. Собирают подписи против строительства. Говорят: узнали о закладке завода десять дней назад и возмущены тем, что его возведут вблизи жилых домов. Не верят в то, что он будет экологически чистым, и боятся, что производство повлияет на их здоровье.
Мария - местная жительница: "Сегодня уже камень закладывают! Вчера только узнала - сегодня уже камень закладывают! Мы в какой стране живем? В капиталистической? Главное, детские площадки нет денег построить, сюда, вот, они на роликах приходят кататься. Сказали же, что здесь парк будут строить. Где парк?"
Нина - местная жительница: "Мы не против этого завода, но не близко от жилья. Вот, полкилометра - и жилой массив. Это я понимаю, за 20 км, но наши дома - не больше пятисот метров".
Городской голова Александр Лукьянченко утверждает: опасения местных жителей напрасны. Технология, по которой на заводе будут перерабатывать твердые бытовые отходы, соответствует строгим европейским стандартам и даже не требует санитарной зоны.
Александр Лукьянченко - донецкий городской голова: "Построить это предприятие рядом с действующей электроподстанцией. Чтобы производимая энергия могла передаться в энергетическую систему города, а тепловая энергия будет передана на квартальную котельную и обеспечит теплом микрорайон "Текстильщик".
Представители Швеции убеждены, люди перестанут возмущаться, как только им расскажут о технологиях, по которым в Европе строят такие предприятия. Инвесторы утверждают, что производство абсолютно безопасно и для людей, и для окружающей среды.
Г-н Ларс: "Такой завод в Швеции был построен около 50 лет назад, и люди тоже вначале были против ,но сейчас они поняли ,что это абсолютно безопасное производство. Никаких выбросов, никаких отходов. Последние заводы построены в нескольких стах метрах от жилых районов. Нет никакого запаха и мусора. И к тому же, это - хорошая возможность в плане трудоустройства".
На заводе работой обеспечат 70 человек. Первое время трудиться здесь параллельно с украинцами будут шведы, постепенно передавая опыт отечественным специалистам. Кроме отходов Донецка, на "Викинге" будут перерабатывать мусор из 14 городов Донецкой области, включая Мариуполь и Макеевку.
Зная, какую негативную реакцию у жителей Украины может вызвать строительство мусоросжигательного завода, власти разными путями пытаются это завуалировать, называя завод "мусороперерабатывающим", "заводом, вырабатывающим возобновляемую энергию" и т.п. В отличии от украинских партнёров, шведы и не пытаются скрывать что это будут именно мусоросжигательные заводы...
Для тех кто знает английский и может сравнить прес-релизы, которые были подготовлены на русском и на английском языках по поводу закладки капсулы, не сложно заметить небольшие неточности перевода...В русском варианте несколько отличающемся, но по существу идентичном, почему-то практически не встречается слово мусоросжигательный (за исключением справки о преимуществах сжигания ТБО), хотя шведы в первых же строках английского прес-релиза указывают:
"In June 2009, the Swedish company EcoEnergy Scandinavia and the Ukrainian government signed Memorandum of understanding on constructing and operating waste incineration plants in Ukraine." (В дословном переводе: В июне 2009 Шведская компания EcoEnergy Scandinavia и Правительство Украины подписали Меморандум взаимопонимания о строительстве и эксплуатации мусоросжигательных заводов в Украине)
В русском же прес-релизе это звучит куда более привлекательно:
"15 июля 2009 года, был подписан Меморандум Взаимопонимания между правительством Украины, компанией «Экоэнерджи Скандинавия АБ», компанией «БиогазПром» и мерами выбранных Украинских городов, согласно которому в 10 городах Украины будут реализованы проекты по строительству заводов, вырабатывающих возобновляемую энергию..."
В Донецке место уже выбрано, первая капсула уже заложена и об анализе альтернативных вариантов, как требует законодательство, очевидно никто особо беспокоится не собирается...
Помнится что ещё совсем недавно Премьер-министр Украины Юлия Тимошенко выступала против мусоросжигания:
В связи с этим, вспоминается военный анекдот: "Настоящие герои никогда не отступают, они выполняют команду "Кругом!" (разворачиваются на 180 градусов) и снова идут вперёд".
Мы не будем строить мусоросжигательные заводы, мы сначала назовём их мусороперерабатывающими... И будем строить экологически безопасные и вырабатывающие возобновляемую энергию мусороперерабатывающие заводы ....
Та что мы снова идём (или катимся) вперёд...вопрос куда?
Жизнедеятельность человека связана с появлением огромного количества разнообразных отходов. Рост потребления привел к существенному увеличению объемов образования твердых бытовых отходов (ТБО). В настоящее время количество ТБО, образуемых ежегодно во всём мире достигло огромного уровня и составляет около 400 млн. тонн в год.
Многие страны решают проблему ТБО с экологической точки зрения путём извлечения энергетического содержимого мусора с выработкой тепловой и электрической энергии. Эта проблема давно требует своего решения и в Украине.
Шведская компания «Экоэнерджи Скандинавия АБ», действуеь согласно стратегическому плану Правительства Украины по привлечению иностранных инвестиций для внедрения современных, экологически безопасных технологий утилизации ТБО. В результате внедрения таких технологий, а также использования тепловой мощности мусора, вырабатываемого населением и промышленностью, Украина может обрести большую энергетическую независимость.
23 февраля 2009 года состоялась официальная встреча представителей компании «Экоэнерджи Скандинавия АБ» с Премьер-министром Украины Ю.В. Тимошенко, на которой было озвучено стратегическое направление сотрудничества между Украиной и Шведскими компаниями в сфере использования возобновляемых источников энергии, включая намерение привлекать иностранные инвестиции.
15 июля 2009 года, был подписан Меморандум Взаимопонимания между правительством Украины, компанией «Экоэнерджи Скандинавия АБ», компанией «БиогазПром» и мерами выбранных Украинских городов, согласно которому в 10 городах Украины будут реализованы проекты по строительству заводов, вырабатывающих возобновляемую энергию.
В список городов, на территории которых будут построены предприятия, входят:
•Буча Киевской области;,
•Владимир – Волынский Волынской области;,
•Луцк;
•Миргород Полтавской области;
•Новая Каховка Херсонской области;
•Новоград- Волынский Житомирской области;
•Староконстантинов Хмельницкой области;
•Конотоп Сумская область
•Шостка оба Сумская область;
В добавок к этим городам, было принято решение начать строительство мусороперерабатывающего завода в Донецке.
Донецкая городская власть выразила намерение улучшить ситуацию с переработкой ТБО в городе, оказав поддержку проекту строительства завода по получению энергии из мусора, и в то же время использовать полученную энергию на благо жителей прилегающего района.
Строительство и функционирование мусороперерабатывающего завода в Донецке позволит утилизировать все ТБО, образующиеся в городе, что составляет 469000 т в год. Завод будет представлять собой сжигающую установку, вырабатывающую тепло для отопления района, горячую воду и электричество. В перспективе планируется построить сортировочную линию, где будет отсортировываться органический мусор, металл и стекло для увеличения энергетического содержания мусора, а также линия производства биогаза, где из отсортированных органических отходов будет производиться биогаз.
Мусороперерабатывающий завод будет производить приблизительно 800 ГВтч тепловой энергии, из которых 70% будет составлять тепло для отопления прилегающего района, а оставшаяся часть будет приходиться на электричество, что позволит сократить использование импортного природного газа на 62 млн. кубометров.
Из 1 т ТБО можно произвести приблизительно:
• 1,58 МВтч тепловой энергии
• 0,47 МВтч электроэнергии,
• и сэкономить 158 м3 природного газа.
Использование мусора в качестве топлива позволит заместить природный газ, который пришлось бы покупать. Мусор не будет складироваться на полигоне, что привело бы к образованию метана. Оба эти фактора позволяют сократить процент выброса парниковых газов и газов эквивалентных CO2 на 400 000 тонн.
Преимущества сжигания ТБО
Преимущества строительства мусоросжигающих заводов по сравнению с другими способами утилизации ТБО:
Экономия традиционных видов топлива (уголь, газ, мазут) для производства тепловой и электрической энергии;
Сокращение выбросов углекислого газа
Сокращение объёмов ТБО до 10% от первоначального количества до переработки;
Экономия на моторном топливе для сбора мусора, поскольку завод будет расположен неподалёку от города. В то время как мусорные полигоны ТБО находятся в 30 км от города;
Сумма инвестиций для строительства мусороперерабатывающего завода в городе Донецке составляет приблизительно 240 000 000 евро.
18 ноября 2009 в Донецке состоялась Торжественная Церемония закладки первого в Украине современного, экологически безопасного завода по получению энергии из мусора.
В Церемонии принимали участие Председатель Донецкой областной государственной администрации В.И. Логвиненко, Председатель Донецкого областного совета А.М.Близнюк, Донецкий городской голова А.А.Лукьянченко, Председатель правления компании «Экоэнерджи Скандинавия АБ» (Швеция) Ларс Гулдстранд, мэры городов Украины, в которых планируется строительство заводов слшдасно этому же Меморандуму Взаимопонимания.
На месте строительства завода в Кировском районе г.Донецка была заложена капсула с обращением к грядущим поколениям продолжить эту инициативу и в дальнейшем способствовать улучшению окружающей среды.
После Церемонии состоялась пресс-конференция для СМИ.
Контакты для получения более подробной информации:
Ларс Гулдстрандт, Председатель правления компании «Экоэнерджи Скандинавия АБ» - +46 70 528 81 81
Хенрик Норстром, Руководитель Разработки и Финансирования Проекта ,«Экоэнерджи Скандинавия АБ» +46 73 340 3045
«Эконэнерджи» проектирует и выполняет строительство под ключ заводов по получению энергии из мусора. Технология компании основывается на проверенных технологиях, адаптируемых к модульным и масштабным решениям.
Предложения компании базируются на многолетнем опыте строительства и эксплуатации мусороперерабатывающих заводов. Инженеры компании принимали участие в строительстве крупнейших мусороперерабатывающих предприятий в Швеции за последние 10 лет и являются ведущими специалистами в этой области.
Крупнейшим владельцем акций компании «Экоэнерджи» является Шведский фонд прямых инвестиций GKL Growth Capital (http://www.gklcapital.se/)
Press release
November 18, 2009
Swedish EcoEnergy to begin construction of waste-to-energy facility in Donetsk
In June 2009, the Swedish company EcoEnergy Scandinavia and the Ukrainian government signed Memorandum of understanding on constructing and operating waste incineration plants in Ukraine. Today, EcoEnergy and the Municipality of Donetsk participated in a ceremony in Donetsk in conjunction with the launch of the construction of the first waste to energy plant in Donetsk. With state of the art technology, all the future facilities will lead to large environmental advantages as well as a new cost efficient energy source for Ukraine.
The participants at the ceremony where Mayor of Donetsk city Alexander Lukyanchenko, EcoEnergy Chairman Lars Guldstrand, and Biogasprom Director Valentyn Makogon in presence of other Members of the Parliament and the Mayors from the other 13 cities that are considered for hosting the initially planned facilities.
“The plant in Donetsk is the first plant of such kind built in the country and it begins the realization of the plan of attracting Ukraine to modern technologies of the use of renewable sources of energy. Also, the construction of the plant is an important step in the rational approach to the waste utilization with an obligatory environmental protection and providing Ukraine energy independence”, says Alexander Lukyanchenko, Mayor of Donetsk City.
“For EcoEnergy, this is an important milestone and the first step in realizing the Ukrainian governments environmental concern when securing future energy production. We are now looking forward to pursue the construction of the Donetsk waste to energy plant, and to initiate further constructions throughout Ukraine”, comments Mr Lars Guldstrand, EcoEnergy’s chairman of the board.
The construction and operation of the waste to energy plant in Donetsk will handle the solid domestic waste (SDW) accumulated in the city, amounting to 469 000 tons per year. The plant will be an incineration facility producing heat for district heating, warm water and electricity. As an option, there is possibility to build a sorting line where biological waste, metal and glass is sorted out, increasing the energy value of the waste, and a biogas production line, where the biological istr ansformed into biogas.
For more information, please contact:
Lars Guldstrand, Chairman, EcoEnergy Scandinavia AB +46 70 528 8181
Henrik Norström, Head of Project Development & Finance, EcoEnergy Scandinavia AB +46 73 340 3045
About EcoEnergy Scandinavia Ecoenergy is a Swedish developer and turn-key supplier of waste-to-energy (WTE) facilities. The company’s technology is based on proven technology adapted to a modular and scalable solution.
Ecoenergy’s offering is based on the extensive experience of WTE construction and operation in Sweden. The company’s engineering team has been involved in the construction of most of the large scale WTE facilities in Sweden during the last decade and are the topmostexperts in their respective fields in Sweden.
EcoEnergy’s largest shareholder is the Swedish private equity fund GKL Growth Capital (http://www.gklcapital.se/).
Біля осель українців будують шкідливі заводи, а науковці та контролюючі служби — мовчать
ФОТО ВОЛОДИМИРА ФАЛІНА
«ПІКНІК НА УЗБІЧЧІ»
Дефіцит газу підштовхнув українців не так до економії енергії чи використання відновлюваних джерел, як до використання застарілих та екологічно небезпечних видів палива. Саме «енергонезалежністю» та економією блакитного палива прикриваються ті, хто лобіює спалювання сміття та вугілля в міських котельнях, подекуди прикриваючись назвою «альтернативні палива». Подібні проекти можуть поставити під загрозу здоров'я українців. Лобісти сміттєспалювання часто акцентують, що на Заході, мовляв, такі ж заводи стоять посеред міст, і ніхто на здоров'я не нарікає. Забувають, що на зведення заводу, як і на його обслуговування, зазвичай витрачають значні суми, а для токсичного сміття є окремі контейнери та пункти збору. Зокрема, йдеться про батарейки, які містять важкі метали; енергозберігаючі лампи, ртутні термометри, які в багатьох країнах замінили безпечними — без вмісту ртуті; побутову техніку тощо. Якщо сміттєспалювальний завод збудувати в Україні, то весь той «букет» потрапить у повітря.
ЗЕКОНОМИТИ, ЩОБ ЛІКУВАТИ
Тим часом у нашій країні назріває «сміттєспалювальний бум». Одне з міст, де от-от з'явиться сміттєспалювальний завод, — Миколаїв. Місцеві засоби масової інформації переконують, що він буде абсолютно безпечним. Хоча зазначають — побудова такого ж (!) заводу в Німеччині коштувала 400 млн. євро, натомість, український завод обійдеться інвесторам усього в 20 млн. Навіть враховуючи, що потужність нашого заводу буде меншою, навряд чи зекономивши на його зведенні вдасться досягнути таких же, як у Німеччині, показників очищення повітря від забруднюючих речовин.
Економитимуть газ шляхом переходу на «підручні матеріали» і в Запоріжжі. Тут альтернативне паливо планують робити зі старих меблів та гілляччя. Треба тільки встановити спеціальну дробарку для їх подрібнення. Таким чином із відходів можна робити брикети. Чим не альтернативне паливо? Та якщо подрібнювати гілляччя — справа непогана, то з меблями все виглядає значно гірше. Адже основна маса сучасних меблів виготовлена з ДСП, які містять клеї, окрім того, меблі або пофарбовані, або полаковані. Таким чином, меблі при горінні можуть виділяти токсичні речовини. І зекономлені на російському газі кошти можуть піти на лікування міських мешканців.
Ще далі пішли у Києві. У столичних ЗМІ з'явилась інформація, що міні-сміттєспалювальні заводи збудують ледве не в кожному районі — щоби не возити сміття вантажівками через усе місто. Працюватимуть міні-підприємства при діючих котельнях, даючи альтернативне паливо і додаткове тепло для киян. Викиди шкідливих газів нульові — принаймні так обіцяють киянам, адже, досвід, як і технології, привезли з Німеччини...
Не пасе задніх і Львів. Тут планують економити газ на ТЕЦ, які в перспективі переведуть на вугілля. Також передбачається переведення однієї ТЕЦ на спалювання сміття. «Міська влада планує спалювати сміття заради економії газу, ризикуючи здоров'ям львів'ян. Зокрема, у Львові прийняли схему теплопостачання, де власне й закладено спалювання на міських ТЕЦ вугілля та відходів. Експерти вважають, що дану схему розробили ще у 80-х роках, і знову продали застарілі ідеї Львівській міській раді за чималі кошти. Це при тому, що у місті є величезні можливості для енергозбереження. Та ніхто чомусь не думає, як зменшити споживання чи втрати. Думають, як збільшити виробництво», — каже керівник громадської організації «Бюро екологічних розслідувань» Дмитро Скрильніков.
Натомість можливість економити у Львові, як і в інших містах України, є. Як довело дослідження потенціалу енергоефективності будівель, споживання газу на обігрів львівських будинків можна скоротити вдвічі. Та замість утеплення теплотрас та облік тепла у місті інтенсивно думають, що б такого ще спалити.
ПЕРШІ СИГНАЛИ ПРО НЕБЕЗПЕКУ ВЖЕ Є
Установки для утилізації відходів та одержання енергії зі сміття абсолютно безпечні для довкілля. Вони зроблені за новітньою, прогресивною, імпортованою із Західних країн технологією, оснащені надефективними фільтрами для очистки димових газів — саме так переконують українців. Не винятком є і «Миколаївцемент» — завод у Львівській області, де як альтернативне джерело енергії використовують автомобільні покришки, також планують спалювати пластик. На заводі переконують, що утилізацію сміття практикують в печах цементних заводів по всьому світу — адже в печах, де випалюють клінкер, температурний режим ідеальний для безпечного спалювання відходів.
Однак екологи з недовірою ставляться до таких «прогресивних методів поводження з відходами». Зокрема, Дмитро Скрильніков заявляє: «У всьому світі за спалюванням сміття ведеться жорсткий контроль. Зокрема, проводяться регулярні заміри на вміст в повітрі та ѓрунті діоксинів, що можуть утворюватись під час спалювання сміття. У нас достатнього контролю забезпечити не можна: аналізи на ті ж діоксини дуже дорогі, та й обладнання для таких замірів в Україні практично немає. Слід врахувати людський фактор. Адже мешканці Миколаєва стверджують, що завод на ніч іноді відключає фільтри для економії електроенергії. У пресі вже повідомлялося, що завод оштрафували майже на 70 тис. грн. за «короткочасне» вимкнення пилоочистки через відключення електроенергії у вересні 2008 року. І хоча завод тоді це заперечував, факту це не змінює — у повітря потрапили забруднюючі речовини. Очевидно, це не єдиний випадок», — каже він.
Побоювання екологів уже встигли підтвердитись на «Миколаївцементі» вдруге. За даними Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина», через «технічні несправності технологічного обладнання в період із 01.07.09—11.08.09 проводилися призупинки обертової печі №5 (саме тої печі, де спалюють «альтернативне» паливо. — Авт.) пуски якої відбувались із викидами забруднюючих речовин у атмосферне повітря». В офіційному листі Державна екологічна інспекція у Львівській області повідомила, що у цей період «Миколаївцемент» здійснював викиди в атмосферне повітря, які трикратно перевищували гранично-допустимі, за що підприємству і нарахували збитки у сумі 49,5 тис. грн.
Та не лише на Львівщині проблеми з відключеними електрофільтрами. Про цю проблему говорять і в Запоріжжі. Хоч обсяги виробництва і зменшилися, викидів стало більше, пишуть у місцевих ЗМІ, посилаючись на дані місцевої СЕС. А оскільки повідомлень про аварійні ситуації та вихід із ладу очисного обладнання не надходило, залишається підозрювати, що заводи вирішили економити відключаючи фільтри. Адже їх робота — суттєва енергозатрата для підприємства.
ХТО ПОДУМАЄ ПРО ЗДОРОВ'Я ЛЮДЕЙ?
У тому, що застарілі та екологічно небезпечні технології намагаються продати в Україні, та в тому, що деякі підприємства працюють без належної очистки димових газів — нічого дивного немає. Бо притягнути до відповідальності за забруднення довкілля та негативний вплив конкретного заводу на здоров'я людей — практично неможливо. Власне, це дає небезпечним технологіям необмежені можливості. Директор заводу знає, що до відповідальності його не притягнуть. Контролюючі органи, що закривають очі на порушення норм та правил, також можуть спати спокійно...
— Якщо йдеться про залповий викид і хтось отруївся, то таку шкоду можна довести й через суд отримати відшкодування. Однак, якщо це триває в часі і на людину впливає ряд інших факторів, то лікарі не схильні пов'язувати це з діяльністю конкретного заводу. Наприклад, усім відомий випадок на Львівщині, коли внаслідок забруднення питної води в селищі Соснівка близько 3,5 тисячі дітей захворіли на флюороз та гіпоплазію. У дітей кришилися зуби від надлишку фтору у воді, яка спричиняла вимивання кальцію. Тоді захворювання дітей пояснювали «природним феноменом» чи техногенним перевантаженням регіону. Хоча були підстави стверджувати, що забруднення води було спричинено збагачувальною фабрикою та вугільними териконами. Домогтися правди у державних органах так і не вдалось. Один із її висновків, що захворювання серед дітей спричинило загальне техногенне перевантаження регіону. Таке пояснення можна дати для будь-яких захворювань в будь-якому регіоні України. Лікарі в приватних розмовах можуть, наприклад, порадити своїм пацієнтам змінити місце проживання на більш екологічно безпечне, але в діагнозі, як правило, вони не відображають взаємозв'язок захворювань та забруднення довкілля. Тому важко знайти реальну статистику та довести зв'язок. У США люди, що постраждали від діяльності підприємства, отримують компенсацію. У нас же інспекції легше нарахувати незначні суми збитків чи штраф директору підприємства, а про здоров'я людей ніхто не говорить, — розповідає Дмитро Скрильников.
Непросто щось довести навіть тоді, коли йдеться про отруєння в результаті залпових викидів. Показовим є випадок із ДП «Полісинтез» АТ «Органіка», що на Львівщині. Завод виробляв еластичний пінополіуретан (поролон), а 19 квітня 2008 року тут спалахнула пожежа на складі. Місто накрило їдким димом, після чого мешканці потягнулись до міської лікарні з однаковими симптомами: печія в горлі, сухий кашель, головні болі, розлади шлунково-кишкового тракту. У ЗМІ вже через день з'явились дані «компетентних служб», у яких результати контрольних замірів свідчили, що «вміст забруднюючих речовин, які можуть утворитись внаслідок горіння пінополіуретану, не перевищував встановлених нормативів граничнодопустимих концентрацій». Після таких заяв не дивно, що громада містечка перестала вірити і «компетентним службам», і владі. Мешканці вже півтора року блокують в'їзд на підприємство. Вони вимагають — перенести подалі від їхніх осель шкідливе виробництво. Натомість ДП «Полісинтез» вимагає у найактивніших учасників громадського руху відшкодування за тривалий простій підприємства близько 5 млн. грн.
Найбільше шокує те, що після пожежі чиновники і влада не тільки не оприлюднили кількість жертв, що потрапили в лікарню з отруєнням, а взагалі — не говорили про такі випадки. Кого ж захищали в даній ситуації «компетентні служби» — мешканців чи завод — лишається тільки здогадуватися.
Сьогодні, 18 листопада, у Донецьку заклали завод з переробки сміття. Таким чином, у 2012 році Донецьк матиме ще одне джерело видобування електроенергії.
Розташується новий завод на Текстильнику. Мер Донецька Олександр Лук`янченко сказав, місце обрали спеціально з розрахунком на те, що неподалік є діюча електропідстанція, тому енергія, яку видобуватимуть на новому заводі, зможе відразу переходити на потреби міста.
Крім того, у комплексі з новим заводом є проект побудувати котельну для того, щоб теплову енергію, яка також вироблятиметься на заводі, використовувати для опалення мікрорайону Текстильщик. Котельна працюватиме у зимовий час.
Також може виникнути надлишок тепла, тому його можна буде використати для якоїсь тепличної фабрики. Щодо забруднення атмосфери, то розробники проекту – компанія «ЕкоЕнерджи Скандінавія АБ» - запевняють, що жодних викидів не має бути. У будівництві керуються найновішими швецькими стандартами.
У Верховній раді України створять комісію по Грибовицькому сміттєзвалищу, заявила сьогодні на пленарному засіданні у ВР депутат Олена Шустік.
Під час виступу нардеп наголосила, що ситуація довкола найбільшого в Україні львівського сміттєзвалища критична і може обернутись екологічною катастрофою, внаслідок якої буде підірвано здоровя мешканців регіону.
«Незважаючи на небезпеку, вважає нардеп, Львівська міська рада свідомо ігнорує цю проблему. Питання про припинення експлуатації Львівського міського сміттєзвалища неодноразово ставилось на порядок денний Львівською обласною, Жовківською районною, Грибовицькою сільською радами. Ще у 2000 році Львівська облрада вирішила припинити його експлуатацію з 1 січня 2006 року. Однак, незважаючи на прийняті рішення, це питання не вирішується до сьогоднішнього дня, Львівська міська рада ігнорує рішення Львівської обласної та Жовківської районної рад», -- зауважила Олена Шустік
Додатково народний депутата також повідомила, що вже у п'ятницю, 20 листопада, на черговому засіданні ВР відбудеться голосування за проект створення спеціальної парламентської комісії з розслідування ситуації, що склалась довкола Грибовицького сімттєзвалища.
На посаду голови комісії буде запропоновано кандидатуру народного депутата Володимира Пилипенка, на посаду заступника -- нардепа Петра Писарчука.
Сьогодні на адресу Генеральної прокуратури України також направлено звернення Олени Шустік з проханням розслідувати можливі порушення Львівською міською радою умов тендерних закупівель щодо рекультивації Львівського сміттєзвалища с. В.Грибовичі, які проводились у 2006-2007 роках.
Львіський полігон твердих побутових відходів було створено ще в 1957 році, між селами Малі Грибовичі, Великі Грибовичі та Збиранка. Безпосередня близькість сміттєзвалища до Львова стала відчутною загрозою екології міста. Коли було зведено Грибовицьке звалище, селянам обіцяли, що експлуатуватимуть його не довше, аніж 10 років. Сьогодні, за оцінками експертів, тіло смітника важить 8 400 000 тон, займає 33 гектари площі, а його висота досягає 60 метрів. Щороку сюди завозять близько мільйона тонн твердих побутових відходів.
Жителі села Миролюбівка, де планували зробити тимчасовий полігон складування сміття, мають намір перекрити дорогу сміттєвозам уже на початку наступного тижня. Жителі Малашівців також планують акції протесту
Тернопіль може знову залишитися без сміттєзвалища вже наступного тижня. Жителі Малашівців і Миролюбівки б'ють на сполох. Уже 17 листопада вони планують перекрити дорогу та не даватимуть вивозити сміття із Тернополя на їхню територію. Жителі Малашівців Зборівського району кажуть, що зняли блокаду дороги тільки до 16 листопада. А жителі Миролюбівки виступають проти тимчасового складування відходів і проти побудови на території села сортувальної лінії та заводу.
Слухання були незаконними Незаконними були громадські слухання, на яких обговорювали розміщення тимчасового сміттєзвалища, заявив голова Тернопільської районної ради Василь Дідух на прес-конференції 11 листопада. На слуханнях, які провели 10 листопада у сесійній залі облради, не було жодного представника Миролюбівки, на території якої планують розмістити новий полігон для відходів. Ці землі є меліоративними, тобто такими, на яких вирощують сільськогосподарські культури, - каже голова районної ради Василь Дідух. - Вартість цієї землі – 375 тис. грн. Ділянка – у задовільному стані. Рішення про списання цієї землі Миролюбівська сільська рада не приймала. Цю ділянку землі не можна виділяти під сміттєзвалище, каже він. Адже, згідно з законом, такий полігон має бути на відстані не менше 200 метрів від автошляхів, сільськогосподарських угідь і 50 метрів від лісу. Ця ділянка землі - за один метр від лісу та 400 метрів від житла людей, - каже пан Дідух. - На цій території не провели весь комплекс досліджень, які передбачені законодавством. Депутати Тернопільської райради направили звернення до президента Віктора Ющенка, прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, генпрокурора Олександра Медведька та голови облради Олексія Кайди. Вони обурені діями керівництва облдержадміністрації та просять дати оцінку незаконним діям чиновників. - Взагалі громадські слухання були призначенні на 30 жовтня у приміщенні клубу села Лучки Тернопільського району, - каже голова районної ради. - Але їх скасували через оголошення карантину. Ще одним незаконним фактом цих слухань він називає те, що їх таки провели під час карантину, коли заборонено проводити масові збори. Слухання мають проводити на території населеного пункту, аби жителі мали право висловити свою думку без перешкод, - каже пан Дідух.- Відтак це ще раз підкреслює, що ці слухання провели, аби прозвітувати у вищі органи: мовляв, роботу провели. На територію Миролюбівки вже вивезли тонну сміття. Постійно вивозити туди відходи планують із 17 листопада. Жителі навколишніх сіл уже почали чергування біля цієї території, щоб не допустити вивезення відходів, - розповідає Василь Дідух. - Вони категорично проти розміщення там полігону.
Експертизу не проводили На території Миролюбівки ще не проводили жодних експертиз. Відтак - чи придатне це місце для складування відходів із точки зору екологів – ніхто говорити не береться. Ми ще не отримали повної документації щодо земельної ділянки поблизу Миролюбівки, - каже начальник державного управління охорони навколишнього середовища Олег Миколенко. – Тому невідомо - чи придатна ця земля для складування. Якщо це меліоративні землі, їх не можна використовувати під забудову сміттєпереробного заводу та під полігон для відходів, запевняють екологи. На цих землях ніхто ще не проводив жодних експертиз, - каже пан Миколенко. - Якщо всі документи будуть в порядку, то на експертизу також потрібен час. Це може зайняти багато місяців, близько півроку або ж рік.
Жителі Малашівців не хочуть заводу Депутати Зборівської райради запропонували будувати сміттєсортувальну лінію, а згодом – і сміттєпереробний завод на території Малашовецьке сміттєзвалища. Відповідне звернення прийняли на сесії, зазначає пан Дідух. У зверненні вони просять поставити сміттєсортувальну лінію, щоб переробляти і те сміття, що зараз є на території полігону, і те, що привозитимуть надалі, - говорить голова районної ради. - А посортоване сміття нехай складують до того часу, поки не побудують сміттєпереробний завод. Однак жителі Малашівців категорично проти побудови сортувальної лінії і тим більше складування твердих відходів. - Жителі нашого села категорично проти сміття на цій території, - розповів "20 хвилин" член ініціативної групи Володимир Оксюта. - Із Юрієм Чижмарьом ми домовилися, що відходи на наше звалище можна вивозити лише до 16 листопада. Коли цей термін мине, селяни знову планують перекрити дорогу. Наразі біля в'їзду на сміттєзвалище чергує людина, яка веде облік машин і обсягу ввезеного сміття. - Губернатор нам пообіцяв, що усі відходи, які привозили протягом місяця, загорнуть землею, - каже пан Оксюта. - Кошти на це також мали виділити. Жителі Миролюбівки планують перекривати дорогу Незаконними вважають рішення про розміщення тимчасового полігону на території села Миролюбівка його жителі. На початку тижня вони почнуть чергувати на дорогах, щоб не допустити незаконного ввезення сміття. Усі жителі категорично проти сміттєзвалища на території села, - каже сільський голова Миролюбівки Володимир Криницький. - Ми вже подали звернення до Президента України, прем'єр-міністра та генерального прокурора про незаконні рішення влади щодо сміттєзвалища.
Мусоросжигательный завод в Киеве будут строить японские компании, сообщил первый заместитель главы Киевской горадминистрации Анатолий Голубченко.
"Что касается строительства мусоросжигательного завода, то они (Япония – ИФ) взяли "под ключ", подписали, и уже лежат все эти документы в Министерстве финансов", - сказал он на расширенном заседании коллегии Киевской горадминистрации в пятницу.
По мнению А.Голубченко, в первых числах декабря может выйти постановление Кабинета министров Украины о предоставлении государственных гарантий по данному проекту.
На сегодняшний день в Киеве работает 1 мусоросжигательный завод - "Энергия", однако его мощности недостаточно для переработки твердых бытовых отходов.
Очень вероятно, что, имея на своей территории новое оборудование стоимостью три миллиона гривен, именно такой участи дождется государственное предприятие по производству мясокостной муки «Ветсанзавод», который расположен на территории Островское сельского совета в Тернопольском районе.
Предприятие было введено в эксплуатацию еще в 1977 году, но с того времени ремонта на нем не проводили. Завод специфический - на нем утилизируют животные остатки, поэтому, разумеется, простой его мощностей сразу отражается на окружающей среде и самочувствии жителей из окрестных сел. По словам заместителя председателя Тернопольской райгосадминистрации Богдана Ящики, когда предприятие открывали, его местоположение считали идеальным. В 1991-м территорию ГП ввели в границы населенного пункта, пишет Про все.
В целом мощность завода составляет полторы тонны за смену. За один месяц предприятие перерабатывало около 350 тонн сырья.
Но, как говорится, где тонко, там и рвется. Без соприкосновения модернизации «самочувствие» завода стало резко ухудшаться. Как рассказывает г-н Богдан, грубо нарушаются санитарные условия, стоки с предприятия попадают в грунтовые воды, и никто не может уверенно сказать, куда они движутся дальше. Само помещение стремительно разрушается. В сентябре этого года «Ветсанзавод» приостановил работу. С того времени на его территории сырье начали просто складировать. Как следствие, две тысячи тонн костей и мяса спокойно перегнивають ... Была идея временно переоборудовать предприятие так, чтобы они смогли обслуживать по крайней мере Тернополь и Тернопольский район. Но пока не сделали и этого. Сырье на переработку привозят из разных регионов Украины, не всегда известно, а не болели животные какими опасными болезнями.
Недавно часть сырья утилизировали, то есть сожгли. Облили дизтопливом, добавили шины и подожгли. Когда пошел дым, жители села вызвали пожарных. В тушении, правда, нужды не было: подожжены остатки успели сгореть. Отходы вывезли на свалку в Острове.
Новое оборудование стоит незадействованным уже год. Его подключили к системе. Для этого не хватает еще 2,1 миллиона гривен. «Мы уже требовали от облгосадминистрации и Минагрополитики выделить остальные средства на реконструкцию, - утверждает Б. Ящик. - Иначе завод нужно закрыть ». На очередной сессии Тернопольского райсовета депутаты приняли решение: в связи с тем, что Минагрополитики не провело реконструкции завода и дальнейшая эксплуатация предприятия представляет экологическую опасность, обратиться в министерство и облгосадминистрации о прекращении его деятельности. Также, учитывая мнения территориальных общин, запретить размещение завода по переработке твердых бытовых отходов на территории «Ветсанзавод».
Если бы вместо предприятия по производству мясокостной муки в том виде, в котором оно сегодня есть, построили мусороперерабатывающий завод, то ничего страшного не случилось бы, сказал начальник госуправления охраны окружающей среды в области Олег Миколенко. Доля завода еще остается вопросом.
НИКОЛАЕВ, 9 ноября. /Алла Мирошниченко - УКРИНФОРМ/. В Николаеве завершен первый этап трехстороннего проекта рекультивации и дегазации городской свалки, согласно договору между городским головой Владимиром Чайкой и представителями японских и польских компаний. В частности, специалисты "Termal" провели геодезические исследования полигона твердых бытовых отходов, определив места бурения, и осуществили отбор биогаза из 23-х скважин.
Сегодня уже готовы к эксплуатации 14 из них. По оценкам специалистов, содержание метана в биогазе составляет 56-58%, что значительно больше, чем, например, на польских объектах. Предварительный прогноз срока производства биогаза - 8-10 лет, что отвечает требованиям Киотского протокола. Нынче согласовывается нормативно-правовая база для подписания инвестдоговора. В целом на площади 17 га планируется бурение 84-х скважин, которые соединят в единую систему.
По предварительным подсчетам, инвестпроект обойдется в 2 млн евро. На исследование наличия метана в биогазе было направлено 50 тыс. евро. После реализации проекта инвесторы получат метан, японская сторона сможет купить у Украины квоты на выброс этого газа (в рамках Киотского протокола), а Николаев будет иметь современный, отвечающий европейским стандартам мусоросборник.
По словам городского головы Владимира Чайки, областной центр является пионером в этом деле, ведь подобный проект на территории Украины реализуется одним из первых. "Очень важно то, что полигон становится, во-первых, цивилизованным, во-вторых, - безопасным", - отметил руководитель.
В Тернопольской области разработали пакет социальных гарантий для населенного пункта, который согласится на размещение мусороперерабатывающего комплекса.
Как сообщили в пресс-службе облгосадминистрации, в таком населенном пункте власть области обязуется обеспечить строительство улиц с твердым покрытием и выделять средства для их содержания, обустроить газопроводную и водопроводную сети, уличное освещение.
Обещано также выделить средства для приведения в надлежащее материально-техническое состояние помещений школы, детского дошкольного учреждения, клуба или дома культуры, фельдшерско-акушерского пункта, культовых сооружений, водных объектов в пределах территории населенного пункта.
Отдельно предусмотрено ведение ежегодного мониторинга заболеваемости и состояния здоровья людей, мониторинга прилегающей к объекту обращения с отходами окружающей природной среды, в том числе состояния подземных и поверхностных вод, питьевого водоснабжения населения, состояния почвы и воздуха, ежеквартального мониторинга состояния объекта обращения с отходами, в частности правильности эксплуатации полигона.
Власть также гарантирует регистрацию предприятия по месту размещения объекта обращения с отходами и предоставление преимуществ в трудоустройстве на мусороперерабатывающий комплекс жителям населенного пункта, на территории которого находится этот объект. Еще жители такого населенного пункта могут рассчитывать на бесплатный вывоз твердых бытовых отходов из своих домов, а в случае продуцирования на объекте обращения с отходами газа или электрической энергии – представления для населения соответствующей территории таких энергоносителей по льготным ценам.
Общественные слушания по обсуждению градостроительной документации по размещению объекта временного складирования твердых бытовых отходов и строительству завода по переработке и утилизации твердых бытовых отходов состоятся в Тернополе 10 ноября.
