Грибовичі: що ж далі із полігоном?

Тривають перемовини з жителями через Грибовицьке сміттєзвалище. Після п’ятничного перекриття траси Львів-Рава-Руська влада нарешті зустрілась із жителями сусідніх із полігоном селищ.
Міська влада пропонує укріпляти схили львівського полігону відходів за планом ще 2012-го року – брикетами зі сміття. На інше грошей нема.
Григорій Гелетій, заступник генерального директора інституту Гірхімпром:
Якщо ми будемо робити це ґрунтом, що не заперечує діло, то на це треба буде на саме тільки вирівнювання кутів треба буде порядку трьох мільйонів кубів , а це порядку півтора мільярди гривен.
Громаді це не до вподоби, бо побоюються, сміття і надалі завозитимуть на полігон. Емоційні обговорення жителів з владою про долю Грибовицького сміттєзвалища результатів не дали. Кожен залишився при своїх інтересах. Лише створили робочу групу, в яку ввійшли депутати міської та обласної рад, а також активісти із сіл.
Ірина Маруняк, заступник голови міської комісії з питань екологічної безпеки:
Вимоги людей виконані, роботи зупинені і вони не проводяться. Також на сьогоднішній день сміття, ви бачите, не вивозиться.
Жителі ж кажуть: якщо влада і далі не дослухається до них, знову протестуватимуть.
http://www.nta.ua/news/8018

Американці хочуть реалізувати на Львівщині сучасні технології утилізації сміття

За американською технологією планують збудувати сміттєпереробний завод

На території Львівщини планують збудувати найсучасніший сміттєпереробний завод за американською технологією утилізації відходів. Під високими температурами та дією плазми розклад сміття відбуватиметься на молекулярному рівні. До того ж це дасть можливість отримати додаткові продукти переробки у вигляді дизпалива, електроенергії і зробить завод рентабельним.
Протокол про наміри співпраці підписали голова облдержадміністрації Олег Синютка та президент Energy Group компанії Valuebridge (США) Вільям Брайян, передає прес-служба ЛОДА. У меморандумі сторони засвідчили зацікавленість у пошуку та залученні інвестицій в галузі утилізації і переробки сміття. Йдеться про перспективу впровадження на території області технології високотемпературного спалювання відходів під назвою «Waste to energie +».
«Нашим наступним кроком, так як це прийнято у європейських країнах, стане аудит та розробка проектних пропозицій. Потім ми вже приймемо рішення стосовно подальшої можливості будівництва», ― зазначив Олег Синютка.
Технологія переробки побутових відходів, яку пропонують американські фахівці, дозволяє переробляти не лише нове сміття, а й те, яке вже давно складається, зокрема й на Грибовицькому сміттєзвалищі.
Одним із перших кроків до впровадження такої технології, а у перспективі будівництва сміттєпереробного заводу, стане проведення досліджень об’ємів та морфології відходів, що продукуються населенням області, та пошук фінансування.
Такий спосіб переробки сміття сьогодні є одним з найперспективніших напрямків з точки зору екологічної безпеки та отримання вторинних продуктів: синтез-газу, електроенергії, дизельного пального. Технологія дає можливість економічно вигідно та безпечно переробляти відходи без їх попередньої підготовки (сортування, сушіння тощо).
 http://zaxid.net/news/showNews.do?amerikantsi_hochut_realizuvati_na_lvivshhini_suchasni_tehnologiyi_utilizatsiyi_smittya&objectId

=1402113

 

Щодо ситуації на Львівському сміттєзвалищі створили робочу групу

Грибовицьке сміттєзвалище. Фото: ГУ ДСНС України у Львівській області

Щодо ситуації на полігоні ТПВ у Грибовичах створена робоча група, куди ввійшли депутати від сільських громад.

Про це сьогодні на брифінгу повідомив міський голова Львова Андрій Садовий, – передає прес-служба міськради.

Мер запевнив, місто готове приступати до рекультивації полігону, але важливо роз’яснити мешканцям, що собою являє цей процес.

«Те, що я побачив, це спроба збурити людей, подаючи їм неправдиву інформацію. Хтось сказав людям, що вивозять сміття на полігон, люди прийшли збурені, перекрили дорогу, приїхала заступник голови комісії з надзвичайних ситуацій пані Маруняк, взяла людей, поїхала на полігон, подивились, ніякого нового сміття нема. Люди заспокоїлись, розійшлись. Сьогодні вирішили створити робочу групу, куди ввійшли депутати від різних громад, щоб разом з львівськими депутатами, з урядниками працювати і більше інформувати. Є спроба певних сил дезінформувати людей і використовувати їхню необізнаність для провокації ситуації. Такими людьми мають займатись правоохоронні органи», – заявив Садовий.

Мер також наголосив: завдання міста – почати рекультивацію полігону. «Проект відкоригований, ми готові приступати до роботи, є декілька юридичних питань, які треба виконати, але більше уваги зараз треба приділити інформуванню мешканців, розповідаючи їм правду, що і як ми плануємо робити», – додав він.

Садовий запевняє: полігон треба закрити «відповідно до науки».

«Якщо зараз лишити все, як є, то це техногенна катастрофа навіть не регіонального рівня. Ми маємо намір інвестувати великі кошти, щоб навести там лад. Ми усі маємо бажання закрити цей полігон, але закрити його правильно, щоб ця проблема залишилась в минулому. Ми до цього готові», – запевнив мер.

За його словами, на полігоні зараз тривають роботи з підсилення дамби та укріплення всього массив сміття.

«Ці роботи санкціоновані та дозволені», – запевнив Садовий.

«Мова йде сьогодні про надзвичайно великий проект, який, в першу чергу, потрібен для мешканців Малехова та Грибович. Якщо хтось їх буде підбурювати і говорити, що не треба робити рекультивацію, тоді мешканці цих сіл лишаються в дуже великій біді. Ми готові вже приступати до рекультивації полігону, але ніколи не підемо проти людей. Тому люди повинні бути свідомі», – підсумував мер Львова.

Нагадаємо, мешканці сіл, що поруч з Грибовицьким сміттєзвалищем, погрожують знову перекривати трасу, якщо Львівська мерія відновить незаконні, на їх переконання, земельні роботи поблизу звалища. Мешканці протестують проти вивезення на полігон нового сміття, у тому числі у вигляді сміттєвих тюків. Натомість вимагають розробити інший варіант рекультивації, зокрема, глиною.

Зазначимо, 29 травня на Грибовицькому сміттєзвалищі під Львовом виникла пожежа. Згодом з’явилася інформація, що під час гасіння пожежі стався зсув сміття. В результаті під завалами опинилися троє рятувальників та один комунальник. Троє надзвичайників загинули, водночас зниклого еколога не знайшли. За фактом зсуву відкрито кримінальну справу.

7 червня повідомили, що на Грибовицькому сміттєзвалищі утворилася тріщина завдовжки близько 80 м і завширшки до 2,5 м в окремих місцях. Вершина сміттєвої гори просіла з часу першого зсуву на 2,5 м. Для ліквідації загоряння застосовували авіацію ДСНС. Також відновили пошуки зниклого еколога.
http://zik.ua/news/2016/08/29/shchodo_sytuatsii_na_lvivskomu_smittiezvalyshchi_stvoryly_robochu_grupu_816402

Сміття чи земля? Головне питання на сміттєзвалищі в Грибовичах

Роботи на львівському сміттєзвалищі у Грибовичах припинили і сіли за стіл переговорів із місцевими мешканцями. Перемовини пов’язані із конфліктом, який розгорівся у п’ятницю, 26 серпня, коли місцеві мешканці перекрили  трасу державного значання Львів ― Рава-Руська на півдня. Тоді впродовж тижня екскаватори та трактори працювали на сміттєвому полігоні і трамбували непотріб

«Ми розробили основні заходи з ліквідації аварійного стану і, щоб та гора не впала, вони повинні були внизу зробити дорогу і майданчик, аби звідти підпирати гору», ― розповів заступник директора інституту «Гірхімпром» Григорій Гелетій, – повідомляє zaxid.net
Укріпити сміттєвий схил можна двома шляхами: землею і вже існуючим сміттям, яке втрамбують у блоки. Але останній варіант мешканцям прилеглих сіл не до вподоби. Мовляв, або везіть землю, або взагалі не чіпайте, нехай природа сама наведе лад. Цього разу проти екологи. Кажуть, буде катастрофа.
«Це буде забруднення навколишнього середовища, річки, поля, тобто ми будемо мати реально катастрофу. Природа самостійно якусь дію зробить тут лише через 200 років», ― зазначив начальник Державної екологічної інспекції Львівщини Микола Маланич.
Втім домовитися з мешканцями не вдалося. Вирішили сісти за стіл переговорів, але доти припиняють будь-які роботи на полігоні.
«Питання дійшло до крапки неповоротності. Ми тут ляжемо, але ми не дозволимо підпирати сміття сміттям, нехай шукають інші альтернативи», ― запевнила місцева мешканка с. Малехів Галина Динько.
Мешканці довколишніх сіл також пообіцяли, якщо їхні вимоги не будуть виконані, то і надалі будуть вдаватися до актів не покори. Таких як перекриття автошляхів.
http://www.pic.com.ua/smittya-chy-zemlya-holovne-pytannya-na-smittjezvalyschi-v-hrybovychah.html

Сміттєпереробному заводу у Дрогобичі дали зелене світло

31 депутатів Дрогобицької міської ради проголосували за надання дозволу на виготовлення проектної документації земельної ділянки, на якій німецька фірма «INSIL» має намір будувати сміттєпереробний завод, повідомило видання «Дрогобиччина — новини краю».

На сесії були присутні представники цієї фірми в Україні, які виступили перед депутатами і відповіли на їхні запитання.
Як прозвучало у доповідях,проект розрахований на 60 млн. євро. Потужність заводу – переробка 100 тис. т сміття на рік. Від міста інвестори просять лише ділянку, яку хочуть взяти в оренду на 49 років. Потрібну ділянку у Дрогобичі підшукали на перехресті вул. С. Наливайка та Гайдамацької. Ці землі призначені саме для промислового виробництва. При заводі німецькі партнери хочуть запустити тепличне та холодильне господарство. Пропонують також подавати до найближчої котельні підігріту до 70 градусів воду. Такі проекти «INSIL» паралельно з Дрогобичем реалізовуватиме у Житомирі, Кременчуку та Нововолинську.
Як зауважив презентатор проекту, начальник відділу економіки виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Роман Корпан, серед вагомих плюсів цього проекту те, що завод не матиме атмосферних викидів, міська скарбниця щороку отримуватиме 920 тис. грн. орендної плати у процесі будівництва та близько 2,5 млн. грн. по завершенню будівництва. Термін реалізації проекту 18 місяців.
Більшість депутатів зійшлася в тому, що, як сміттєпереробний завод, так свіжі інвестиції конче потрібні, однак на цьому питанні Дрогобич обпікається уже понад 20 років. Депутати суголосно висловилися за те,щоб у договорі був вказаний термін, який надається інвестору на виявлення своїх можливостей. Таким способом обранці дрогобицької громади страхуватимуться від чергового ошуканства. Адже ще із зорі Незалежності України проекти побудови сміттєпереробних заводів у Дрогобичі стандартно зазнавали фіаско і закінчувалися на рівні підписання паперових домовленостей.
http://wz.lviv.ua/news/181297-smittiepererobnomu-zavodu-u-drohobychi-daly-zelene-svitlo

Жодна громада на Львівщині не дозволила розмістити на її території сміттєпереробний комплекс

Фото: dostup.pravda.com.ua

Міський голова Андрій Садовий повідомив у понеділок: «Станом на кожен ранок, три-чотири-п’ять майданчиків є проблемними, однак із них вивозять відходи впродовж дня. А так, в принципі, місто достатньо доглядається, хоча це і дуже складно».

«Станом на зараз, жодна громада в межах Львівщини не погодилась на розміщення на своїй території сміттєпереробного комплексу, що є великою проблемою не лише для міста, а й для області. Попри це, ситуація з вивезенням відходів стабільна: над цим працюють п’ять компаній-перевізників, які забезпечують чистоту на території Львова. Про це сьогодні під час брифінгу повідомив міський голова Львова Андрій Садовий», – повідомили сьогодні, 22 серпня, в прес-службі міськради, де також дослівно цитують сказане міським головою:
«На превеликий жаль, станом на сьогодні, жодна громада в межах Львівської області не дала згоди на розміщення на своїй території комплексу з переробки побутових відходів. Це велика проблема, адже це проблематика і міста, і області, тож тут треба активніше координувати свою роботу.
Щодо перевезення, у нас у Львові працюють п’ять компаній, і, власне, вони забезпечують прибирання міста і вивезення сміття. Для мене важливо, щоб у Львові було чисто.
Станом на кожен ранок, три-чотири-п’ять майданчиків є проблемними, однак із них вивозять відходи впродовж дня. А так, в принципі, місто достатньо доглядається, хоча це і дуже складно».
 

http://dailylviv.com/news/sytuatsiyi-i-pryhody/zhodna-hromada-na-lvivshchyni-ne-dozvolyla-rozmistyty-na-yiyi-terytoriyi-smittiepererobnyi-kompleks-35643

Сміттєвий камінь у Львова не виходить - нема чим пресувати сміття

Відкриття тимчасового сміттєсортувального комплексу у мікрорайоні Рясне на території покинутих цехах заводу «Сільмаш» затримується. Про це в коментарі для Гал-інфо повідомив Іван Олексієвець, керівник ДП "Національний проект "Чисте місто".

фото - Serg Bobra, Гал-Інфо

За його словами, причина зволікання - підрядну організацію, яка досі не поставила усе необхідне обладнання.
Назву підрядної організації Іван Олексієвець відмовився називати.
Також він додав, що найімовірніше, сміттєсортувальний комплекс та спеціальні преси запрацюють у вересні-жовтні.

фото - Serg Bobra, Гал-Інфо

"Це не є робота одного дня. Треба привезти обладнання, потім його змонтувати. Спочатку ми привеземо один прес, а згодом при потребі ще кілька", - додав Іван Олексієвець.
Нагадаємо, львівська компанія ТзОВ «Захід ресурс плюс», що була створена 25 травня 2016 р, без проведення тендерів отримала право сортувати та пресувати сміття у Львові.
ТзОВ «Захід ресурс плюс» планує пресувати сміття у так званий сміттєвий камінь для подальшого використання у проекті «першочергових заходів для стабілізації ситуації на полігоні ТПУ у Грибовичах».
«Основне завдання – стабілізація схилу, де мав місце обвал вигорілого сміття. Проект передбачає влаштування системи дренажних водопроводів. Також буде технологічна карта складування ТПВ, розворотно-відстійний майданчик напівпричепів. Влаштовуватиметься так звана підпірна призма, буде облаштована мережа електропостачання, бо мусить бути зовнішнє освітлення, облаштовуватиметься під’їзна автомобільна дорога», - розповів 27 липня начальник управління житлового господарства ЛМР Юрій Голець про проект, розроблений ТзОВ «Гірхімпром».
Додамо, попередньо відкриття такої станції планувалось на серпень-початок вересня.
Станом на сьогодні львівське сміття перевантажують на території підприємства одного з перевізників (вул. Городоцька, 280).
http://galinfo.com.ua/news/vidkryttya_smittiesortuvalnogo_kompleksu_u_lvovi_zatrymuietsya_237370.html

Грибовицький монстр: пожирання «крайніх»

Те, що за Грибовицьку трагедію хтось буде відповідати, у львів’ян навіть на самому піку цих подій не викликало жодних сумнівів: чотири загиблі не пробачать нікому. Як не було сумнівів і в тому, що до вершини цієї сміттєвої афери будуть добиратися довго, важко і, можливо, винними зроблять не тих, хто її задумував, а людей, які були мовчазними виконавцями. Бо навіть безсмертний Остап Бендер охоче брав у свої «Роги і копита» осіб, які мали б сидіти, замість великого комбінатора.

  Про що це, власне, ми? Все просто і прогнозовано: за наслідками проведених слідчих та процесуальних дій прокуратура Львівської області погодила повідомлення про підозру трьом посадовим особам керівного складу ЛКП «Збиранка» у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 236, ч. 2 ст. 367 КК України, а саме в порушенні правил екологічної безпеки під час експлуатації споруд, яке призвело до загибелі людей, та у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки.

   Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні за фактом обвалу 30 травня 2016 року схилу на Львівському міському полігоні твердих побутових відходів встановлено, що посадовці зазначеного підприємства порушили вимоги Правил експлуатації полігонів побутових відходів. Зокрема, експлуатацію сміттєзвалища вели без затвердженого проекту, не вживали відповідних інженерних заходів для забезпечення стійкості полігону як споруди, належного ущільнення та перешарування ізолювальним матеріалом складених відходів.

   Слідчі Національної поліції у Львівській області спільно з прокурорами провели вилучення документації щодо експлуатації Львівського міського полігону у 15-ти установах,  також проведено обшуки з вилученням документації за 17-ма адресами у суб’єктів, які мають стосунок до експлуатації полігону, організації вивезення побутових відходів. Крім того, проведено огляди місця події, із залученням спеціалістів наукових установ та органів контролю, — безпосередньо тіла полігону, «язика» зсуву, станції перекачування фільтрату з резервуарів накопичувачів. На цей час уже отримано матеріали службового розслідування органів ДСНС України, матеріали перевірки Державної екологічної інспекції у Львівській області, а на підставі ухвали суду ДФІ у Львівській області проводить ревізію фінансово-господарської діяльності ЛКП «Збиранка». 15 серпня прокуратура скерувала до суду клопотання про обрання підозрюваним запобіжних заходів, а саме — тримання під вартою. Сісти львівські посадовці можуть на свою вистраждану «десяточку». І ось, 16 серпня Галицький районний суд Львова під головуванням судді Олега Юрківа визначив міру запобіжного заходу для екс-директора ЛКП «Збиранка» — 72-річного Богдана Горбаля. Суд постановив узяти під варту підозрюваного, в якого серцева недостатність, терміном на два місяці, з можливістю сплати застави розміром 110 тис. 240 грн. І обрав міру запобіжного заходу ще одному підозрюваному — колишньому заступникові директора ЛКП «Збиранка» Борисові Плашенку — на два місяці, з такою самою заставою. Клопотання про взяття під варту третього посадовця ЛКП «Збиранка» — безпосереднього начальника полігону ТПВ Олександра Куприча, підозрюваного у трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі, буде розглянуто після того, як його випишуть із лікарні, де він тепер перебуває. Також, за даними прокуратури, Богдан Горбаль спричинив своїми діями фінансову шкоду в розмірі 731,757 тис. грн.  Оскільки заставу вже сплачено, то підозрюваних звільнено з СІЗО, де вони перебували не тільки на догоду «піплу», а й тому, що свого часу не змогли сказати очільникам системи розкрадання тверде «ні». Тобто людина, яка віддавала вказівки цим двом посадовцям, побоялася, що в ув’язненні дует розкриє роти, і тому сума для сплати васалам знайшлася миттєво. А якщо б ТОЙ, ЧИЄ ІМ’Я НАЗВАТИ НЕ МОЖНА, вирішив, що доказів реальних нема, то колишнім керманичам сміттярки довелося б поскніти за ґратами, де вони, не дай Боже, переосмислили б певні речі, розкаялись би, розказали правду, і тоді суспільство оніміло б від власної сліпоти і очевидності всього кримінально-злочинного ланцюжка причинно-наслідкових зв’язків. Їхнє перебування там також стало б наочним уроком для інших чиновників, які свято переконані, що їх, «в разі чого», прикриє «сонцесяйний господар». Що цікаво, вдови загиблих надзвичайників таким рішенням суду незадоволені. Вони вимагають, щоб у кримінальному провадженні щодо трагедії були покарні всі винуватці, а не лише «цапи-відбувайли». У коментарі журналістам Олеся Руда та Ірина Юнко, які були присутні на судовому засіданні, заявили, що відповідати за трагедію мають керівники ЛКП «Збиранка», керівники ГУ ДСНС та чиновники Львівської міськради.  Інна Арат, сестра загиблого 28-річного рятувальника Юрія Рудого назвала судове засідання «фарсом».

   «Це фарс, чесно зізнаюсь. Хотілося вірити, що щось зрушиться, буде справедливість, а те, що тут… Привели 72-річну людину до суду — це просто смішно… Тут, у залі суду, мав би першим сидіти мер Андрій Садовий, начальство МНС, а не 72-річний дід», — прокоментувала сестра загиблого кореспонденту радіо «Свобода».

   Одночасно прокурор Львівської області Юрій Квятківський зазначив, що в рамках розслідування в цій справі виконано значний обсяг робіт: проведено понад 600 допитів свідків, вилучено документацію щодо експлуатації Львівського міського полігону відходів у 15 установах (ви усміхнетесь, АЛЕ В ОДНІЙ ІЗ НИХ ВИЛУЧЕНО 15 000 (!!!) РОЗМАЇТИХ ДОГОВОРІВ ЩОДО ПОДАЛЬШОГО ВИВЕЗЕННЯ СМІТТЯ!!! — Авт.), проведено огляди місця події із залученням спеціалістів наукових установ та органів контролю, а також призначено шість комплексних судових експертиз для отримання відомостей, що мають ключове значення для розслідування. Зокрема, експертиза після просвердлювання шурфів у сміттєзвалищі має показати, чи робили пересипання сміття ґрунтами, чи гроші за ці роботи банально крали. Хоча, думаю, на це питання можна відповісти вже сьогодні без усіляких шурфів. Люди, які безпосередньо причетні до дослідження нашарувань на Грибовицькому сміттєзвалищі, розповіли авторові цих рядків, що ніякого ґрунту чи глини через кожні два метра захоронень ПРОСТО НЕМА! А за технологією, через кожні два з половиною метра нашарувань сміття мали б насипати 50 сантиметрів ґрунту. Щороку з міської скарбниці на це виділяли близько 10 мільйонів гривень. Тобто, навіть якщо кинути згрубша, то за 10 років владарювання Андрія Садового на роботи, які РЕАЛЬНО НЕ ВИКОНУВАЛИСЬ, невідомо в чиї кишені пішло 100 000 000 гривень!!! СТО МІЛЬЙОНІВ — якщо хто заплутався в кількості нулів.

   І тому наступний етап цілком логічний: слідство має намір дати відповідь про міру відповідальності посадових осіб Львівської міськради, які мали контролювати ситуацію на звалищі. Аби з’ясувати для себе певні нюанси цієї зусібіч брудної справи, «Ратуша» звернулась по коментар до начальника обласної екологічної інспекції МИКОЛИ МАЛАНИЧА.

— Що Вас у цій історії здивувало найбільше?

   — Нахабство і вседозволеність у діях ЛКП «Збиранка»!

— Тобто?

   — Ви прекрасно розумієте, що без їхнього відома на сміттєзвалищі не могли б ЩОДНЯ ПРАЦЮВАТИ на сортуванні сміття більш як 300 осіб!!! Без їхньої команди з території сміттєвого полігону не виїхав би і не в’їхав би жоден автомобіль! І коли ми кажемо, що розкрадання в Грибовичах тривало на чітких комерційних засадах, то це не перебільшення.

— Кажуть, найбільше заробляли на сортуванні продажу заліза?

   — Заробляли на всьому. Діяли групами. Папір, залізо, пластик, пляшки, бите скло. Оплата — тільки готівкою. Заробітки хороші, скажімо, на тонні пляшок «збирачі» і куратори мали 500 євро!

   Переробка сміття, і первинна, і вторинна, приносить шалені гроші. Питання, чи хотілось це комусь робити в місті й чи було бажання у міських райців приносити прибуток саме місту? В Європі, в світі сміттєпереробні підприємства — це підприємства, які мають колосальні доходи, платять шалені податки, і доходить до того, що купують сміття в інших країн. Чому б нам не перейняти цей досвід. Львів — європейське місто, відоме як ідеальне місто, і водночас маємо «Збиранку».

   ДОВІДКА «РАТУШІ»

   Екс-керівник ЛКП «Збиранка» Богдан Горбаль на суді стверджував, що звертався з письмовими заявами в міліцію щодо нелегального сортування сміття, яке тривалий час відбувалося на Грибовицькому сміттєзвалищі, однак правоохоронці не реагували. З його слів, на нелегальному сортуванні сміття заробляли мешканці прилеглих до сміттєзвалища сіл та представники ромської національності, які таборували неподалік. «Туди ходили люди з Грибович, Малехова, Збиранки. Ще ходили цигани — вони жили таборами на кар’єрі та в лісі. Ми просили міліцію, писали у сільські ради. Звідти час від часу приїхали, поговорили — цигани знову залишилися», — розповів Б.Горбаль.

— Я правильно розумію, що сміття, яке вивозили, автоматично ставало на баланс ЛКП «Збиранка»?

   — Будьте точні у формулюваннях: «мало ставати на баланс». Але там було царство хаосу: полігон експлуатували без затвердженого проекту, не вели взагалі первинний облік кількості, типу, і складу відходів, які вивозились, не визначали ступінь їхньої небезпечності для навколишнього природного середовища, не налагоджена активна дегазація полігону, нема дозволу на викидання забруднювальних речовин у повітря стаціонарними джерелами. Не вели навіть журнал виходу на роботу! Про інфільтрати я взагалі мовчу.

— А чому мовчите?

   — Щоб не перейти межу цензурних висловлювань! Ви можете собі уявити: ЛКП «Збиранка» уклало угоду з ЛКП «Львівводоканал», і той у 2015 році завершив «титанічну» працю: проклав ДВА КІЛОМЕТРИ труби, через яку отруйні інфільтрати з озер прямо, БЕЗ УСІЛЯКИХ СИСТЕМ ОЧИЩЕННЯ йшли в львівську каналізацію!!! Щоб зрозуміти весь абсурд цього кроку, простежімо подальший шлях цих стоків. Вони з львівських очисних споруд потрапляють у Західний Буг, а звідти – у Віслу, з якої беруть ДЛЯ ПИТТЯ воду поляки!!! Про яких диверсантів ми говоримо?!! Питаємо: вам хто дозволив творити такий БЕЗПРЄДЄЛ?! У відповідь чуємо: а нам в Політеху СКАЗАЛИ, що ТАК можна! Ви чуєте: їм СКАЗАЛИ!!! А де дозволи, ліцензії?!! Ми наклали штрафи на «Водоканал» на 250 мільйонів гривень — може хоч це примусить його керівництво добре зважати на те, що саме воно робить?! А ще ці «діячі» зі «Збиранки» беруть ці інфільтрати і ПОЛИВАЮТЬ ними сміттєзвалище, бо їм теж СКАЗАЛИ, що ТАК можна!

   ДОВІДКА «РАТУШІ»

   Ми звернулись із журналістським запитом в управління екології, щодо аналізів інфільтратів на Грибовицькому сміттєзвалищі. Протокол  № 119 від 11 липня 2016 року щодо складу інфільтратів із насосної станції показав значне перевищення рівня в них кадмію, марганцю, свинцю, а головне — НАФТОПРОДУКТІВ!

— Ви хочете сказати…

   — Саме так. Вони просочують цими нафтопродуктами гори сміття, а потім стоять і дивуються: а чого це воно горить?

— У 2012 році екологія подала припис на закриття Грибовицького сміттєзвалища…

   — І що? Ми програли всі суди, в тому числі й Верховний. Політика. Нині Львівська міськрада на чолі з паном Садовим продовжує судитися з нами щодо законності проведення нами планової перевірки. І якщо вони цей процес виграють (позаяк вони мають свою фракцію у Верховні Раді, це цілком можливо!), то результат чесної праці сотень людей у поліції, прокуратурі та екоінспекції буде помножений на нуль.

  

   ДОВІДКА «РАТУШІ»

   8 серпня 2016 року відомості про винесення свідомо неправосудного рішення суддею Львівського окружного адміністративного суду А.Гуликом, який 24 березня 2016 року відмовив у задоволенні адміністративного позову Державній екологічній інспекції у Львівські області до Львівського комунального підприємства «Збиранка» про зобов’язання допустити до планової перевірки, були внесені в ЄРДР за № 42016140000000140 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України.

— Але ж справа потрошку зрушила з місця: бачите, вже є перші арешти?

   — Давайте чесно: ви вірите, що заарештовані судом виявляли злочинну бездіяльність з власної ініціативи? Я теж у це не вірю. І головне: а які, власне, питання після трагедії розв’язали? Гудрони? Ні. Інфільтрати? Ні. Побудову сміттєпереробного заводу? Це Ви засміялись, а не я. Наразі за КОШТИ ГРОМАДИ вивозять сміття за сотні й ТИСЯЧІ кілометрів від Львова.  Завтра ці «сміттєві турне» ляжуть важким ярмом на тарифи, і тоді багато хто прозріє. Але мене не покидає відчуття, що, якраз прозрівати, низка громадян вперто робити не бажає.

Микола САВЕЛЬЄВ

Андрій Садовий відмовив 43 інвесторам

Автор: ФОТО З САЙТА WWW.vgolos.com.ua/Роман Балук

На шести гектарах біля Грибовицького сміттєзвалища за Львовом у радянські часи викопали ставки. Туди зливали кислі гудрони — продукти переробки Львівського мастильно-нафтового комбінату. Завдяки верхньому шару води шкідливі сполуки не випаровувалися

До кінця року львівське сміття возитимуть у Чернівці
Від 1 серпня столичний сміт­тєспалювальний завод "Енергія" не приймає непотріб зі Львова. Там роблять ремонт. З червня по липень щодня привозили 200 т відходів. Утилізували 6,5 тис. т.
Зараз непотріб везуть до Чернівців. Тамтешня влада погодилася прийняти 830 т до кінця року.
До травня львів'яни вивозили сміття на Грибовицьке звалище в однойменному селі неподалік Львова. Два місяці тому воно загорілося. На місце прибули пожежники, гасили водою. 30 травня кілька тисяч тонн непотребу обвалилися. Загинули четверо. Тіла рятувальників 28-річного Юрія Рудого, 32-річного Андрія Вненкевича й 27-річного Богдана Юнка знайшли наступного дня, еколога 61-річного Олександра Бутіна шукають дотепер.
Виявилося, проблема перенасичення Грибовицького смітника існує чверть століття. За цей час до міськради Львова, що опікується звалищем, зверталися 43 інвестори. Пропонували рекультивувати полігон і звести переробний завод. Мерія всім відмовила.
7 червня мер Львова Андрій Садовий попросив президента виділити з держбюджету 60 млн грн на рекультивацію сміття. Порошенко відповів: "Сміття треба прибирати, а не робити на ньому політику". Наступного дня вогонь ліквідувала пожежна авіація. Черговий зсув може статися будь-коли, попереджають рятувальники.
Чому загинули четверо людей?
— Вина за загиблих лежить на керівниках операції, — переконаний 34-річний Сергій Прокопець, рятувальник Жовківського райвідділення Держслужби з надзвичайних ситуацій. — Мали оглянути місце пожежі, з'ясувати загрози. Визначити, з якого боку можна гасити, з якого — не підходити. І чи варто лити стільки води.
Хлопці отримували накази телефоном. Їх змушували впоратися за добу. Казали, що смердить якомусь генералові. 29 травня під горою сміття працювали 30 пожежників. Якби зсув стався тоді — була б братська могила. Загиблих шукали голими руками. Не було засобів для гасіння, знарядь роботи.
З часу обвалу минуло два місяці. За загибель чотирьох людей нікого не покарали.
— До служби надзвичайних ситуацій є багато питань, — додає голова Громадської ради при управлінні СБУ Львівщини 35-річна Галина Янко. — Чому хлопці не були захищені, чому керівники операції не дотримувалися норм безпеки, не виконували посадових інструкцій? Є питання і до комунального підприємства "Збиранка", що опікується звалищем, і до міської влади, і до правоохоронців. Ніхто не зупиняв роботу смітника, не змушував зводити сміттєпереробний завод.
Екологічна інспекція мала би стежити за небезпечними об'єктами. Донині ніхто не зробив аналіз бактерій на звалищі. Пожежу гасили водою з літаків. Екологи в один голос казали: "Не можна". У смітті є купа живих бактерій, з парою вони піднімаються у повітря. Це гірше, ніж дим і важкі метали. До кримінальної відповідальності потрібно притягнути всіх фігурантів справи.
Сміття неправильно захоронюють 58 років
Грибовицьке сміттєзвалище — єдине легальне місце для відходів зі Львова й сусідніх сіл. Займає 33 га, діє з 1958 року.
— Від самого початку сміття захоронюють неправильно. Спочатку треба знайти котлован, яр. У нього шарами висипати відходи, ґрунт, вапно, глину, будівельний непотріб. Це все втрамбувати, тоді знову засипати сміттям. Від гниття у звалищі утворюється біогаз. У Грибовичах його до 800 мільйонів кубометрів. Можна було би купити установку, видобувати й подавати населенню. Та на звалище все висипали хаотично. На кожному полігоні схили мають бути похилі. Ці норми порушили. Кут зсуву стіни мав понад 80 градусів, — розповідає 42-річний Марко Шпікула, керівник Комітету екологічного порятунку України.
У радянські часи на полігон звозили все, що хотіли. Львівський мастильно-нафтовий завод виготовляв трансформаторну оливу. До неї додавали сірчану кислоту, аби витягувала воду. Відходи — кислі гудрони, треба було переробляти, але технології не було. Тому на 6 гектарах біля звалища викопали озера, куди зливали гудрони. У сусідніх озерах знаходили упаковки від таблеток — утилізовували медикаменти. Були й затоплені автомобілі.
Звалище вигідне всім
Львівська облрада зупинила експлуатацію полігона 1 січня 2006 року.
— Але відклали це до 1 липня. Тоді ж мером Львова став Андрій Садовий, приїхав на сходку села Великі Грибовичі. Дві години розповідав, що робитиме зі смітником. Зі столиці привіз потенційних інвесторів, які мали проводити рекультивацію. Ми його підтримали. Уклали тристоронню угоду — між обласною, міською та сільською радами. Чітко прописали, що має робити місто, що область, що отримає село. Люди вимагали водогін, дорогу, телефон. Усіх дітей Грибовичів щороку почали оздоровлювати в Євпаторії коштом Львова. Ми втішилися, на сесії сільради відклали закриття сміттєзвалища, — продовжує Шпікула.
Садовий побачив звалище уперше — жахнувся. Потім зрозумів, які гроші можна на ньому заробити. Налагодили вигідну всім систему. На звалищі постійний рух — одні машини заїжджають, інші виїжджають. Місцеві сортують сміття. Один збирає метал, другий пляшки, третій — харчові відходи. Середній місячний дохід — до тисячі доларів. Бізнесмени все це скуповують. Добре заробляють також на незаконних захороненнях. Показово поставили вагу, на якій насправді не важать. Так само мають на утилізації побутового сміття з міста. Приїжджає комунальна машина — записують 10 тонн. Насправді там 2 тонни. За вивіз 8 тонн повітря платять львів'яни. Всі гроші стікалися до смотрящих. Ті передавали вище.
Місцевих жителів Садовий купив. Нав'язав думку: прийде інвестор — люди зароблятимуть менше.
Влада не хоче нового полігона
— Закриття Грибовицького сміттєзвалища не вигідне владі Львова. До міськради зверталися 43 інвестори. Хотіли ставити сміттєпереробний завод і перетворювати газ на звалищі в енергію. Відхилили пропозиції всіх, — каже Микола Савельєв, 51 рік, редактор львівської комунальної газети "Ратуша". — Показовою є історія з фірмою "Гафса". Спочатку їй дозволили працювати. Вони вставили в сміття труби, через них виходив метан. Сміттєзвалище не диміло. Але фірму ви­пхали через суд. Труби засипали. Після цього під землею став накопичуватися метан. Це призвело до трагедії.
Ключову роль грає мер Львова. Андрій Садовий жодного разу не звернувся до облради з проханням виділити для полігона нову ділянку. Не був зацікавлений. Бо місту довелося б вкласти у новий полігон час і гроші, а попіаритися на ньому не вийде.
Електорат мера — у Львові. Тому він робить лавочки, велодоріжки, висаджує квіти, влаштовує свято пампуха. На депозитах міськради зараз — 600 мільйонів гривень. Але Садовий не кине їх на Грибовичі. Бо не вистачить на ряд красивих проектів.
Жовківська районна і Грибовицька сільська ради не можуть самостійно вирішити питання звалища. Земля їхня, але підприємство — львівське.
"ГПУ" місяць зверталася до Андрія Садового з проханням пояснити ситуацію. Часу на інтерв'ю він не знайшов.
Гудрони можна вивозити в Польщу
— Найперше Львову треба знайти в області полігон, просити місцеві громади тимчасово приймати сміття в себе. Тим часом будувати переробний завод. Пояснювати людям, що він працюватиме за чистими технологіями, створить 200 робочих місць, податки отримуватиме місцева громада, — говорить 46-річний Ігор Муравський, депутат Жовківської районної ради, голова комісії з питань екології. — Вивозити непотріб на Грибовицьке звалище не можна однозначно. Його треба рекультивувати. Гудрони можна вивозити в Польщу. Там діє найближчий до нас завод із переробки.
Жителі довколишніх сіл хворіють на астму
Останніми роками у прилеглих до Грибовицького сміттєзвалища населених пунктах побільшало випадків захворювань крові та бронхіальної астми. У людей з'являються пухлини.
— На Львівщині немає обладнання, щоб визначити забруднення навколишнього середовища від смітника. Воно дороге. Тому заяви про допустимі норми сполук у повітрі, воді й овочах не мають підґрунтя. Звалище постійно горить. Крім видимого диму, є наночастинки, де концентруються отруйні діоксини, метали. Вони несуться далі, — розповідає кандидат хімічних наук із Львівського університету ім. Франка 42-річна Лідія Бойчишин. — Насамперед усіма силами слід припинити горіння на звалищі. Упаковка, лінолеум, іграшки, шкірзамінник, ізоляція на кабелях — це полівінілхлорид. Якщо горіння нижче 1200–1500 градусів, то виділяються високотоксичні й канцерогенні речовини. Нейлон, будівельна піна для ізоляції, набивка від диванів, килимки, поролон містять азот. Унаслідок їх горіння утворюються смертельні ціаніди.
Далі треба відводити метан, щоб не було ви­буху. Укріпити бункери для гудронів і переробляти їх.
Наступний момент — потрібно ставити піролізний завод. У ньому все спалюється за температури 3000–4000 градусів. При такому горінні шкідливі речовини не виділяються.
Кардіо- й онкоцентри, психіатрична обласна лікарня мають вести статистику захворювань людей із Грибовичів і Жовківського району.
Вінницьке сміття допомогли утилізувати німці
До 2006 року у Вінниці була така ж проблема зі сміттям, як у Львові.
— Тоді створили комунальне підприємство "ЕкоВін", купили техніку, організували вивіз сміття. Також розпочали технологічну пересипку ґрунту, відкачали фільтрати, — розповідає міський голова 48-річний Сергій Моргунов. — 2009‑го розпочали дегазацію полігона. Нині встановлені 22 свердловини, де відбираємо газ.
2013 року розпочали роздільний збір сміття. Тепер на полігоні стоїть сміттєсортувальна станція, де працюють 23 людини. Встановили когенераційну установку, що добуває газ. Щогодини виробляють 1 Мвт електричної енергії і 1,2 Мвт теплової.

Автор: Юлія ЛІПІЧ, Вікторія ЦИМБАЛІСТА, Леся МЕЖВА, Ольга ВАСЬКІВ 

http://gazeta.ua/articles/scandals-newspaper/_andrij-sadovij-vidmoviv-43-investoram/717408

Нікопольські стихійні полігони небезпечних відходів загрожують життю людей - О.Тихон

За його словами, звернення та заяви про скидання хімічних речовин біля Каховського водосховища надійшли від місцевих жителів
КИЇВ. 15 серпня. УНН. Помічник народного депутата Олександр Тихон в коментарі УНН розповів про виявлені стихійні полігони небезпечних і особливо небезпечних відходів на муніципальній території міста Нікополя поблизу Каховського водосховища.
Так, за його словами, звернення та заяви про скидання хімічних речовин біля Каховського водосховища надійшли від місцевих жителів. Під час інспекції було виявлено три полігони. Серед небезпечних відходів знайдено: бочки з-під хімікатів, ртутні лампи, відходи тваринного походження.
“Від жителів міста надійшла інформація про те, що на території Нікополя існує кілька полігонів, на які скидаються хімічні, будівельні та біологічні відходи у вигляді трупів, нутрощів худоби”, — зазначив він.
О.Тихон звернув увагу, що один з полігонів розташований в безпосередній близькості з водосховищем, що викликає особливе занепокоєння. Адже, потрапляння небезпечних хімічних речовин загрожує здоров’ю людей.
“Перший полігон - найгірший в тому плані, що знаходиться в безпосередній близькості з Каховським водосховищем і стоїть під нахилом. Тобто, туди викидаються хімвідходи з підприємств, саме великі викиди потоку самоскидів, дуже велика кількість битих ртутних ламп, бочки з-під хімвідходів, тонни біосміття після переробки тварин. Стоїть жахливий сморід.
Але найжахливіше, що все це потрапляє в Каховське водосховище і в грунтові води. Поруч з одного боку знаходиться військова частина, з іншого — нікопольські очисні споруди. Тобто, туди потрапляє в воду і ртуть, і біовідходи після спалювання, будівельне сміття. Попадання ртуті в воду — це дуже небезпечно для жителів міста”, — підкреслив О.Тихон.
При цьому, за словами помічника нардепа А.Артеменка, все це стихійне звалище небезпечних відходів організовано на комунальній території Нікопольської міськради.
“Сталося це на комунальній землі Нікопольської міськради, тобто міста Нікополя. Це відбувається саме в межах міста. Сталося, напевно, тому, що немає належного контролю. Крім того, закриваються очі тих, хто повинен з цього питання працювати в місті. У місті з цього року скасовано відділ екології на базі Нікопольської міськради, його просто немає. Займатися, в принципі, нікому цим питанням. Вчора виїжджала комісія на цей об’єкт, ми також приїхали повторно. Знову ж там вивантажуються самоскиди, тобто нічого не змінилося”, — підкреслив О.Тихон.
Як раніше повідомляв УНН, екологи вже давно б’ють на сполох. В Україні фактично відсутній державний контроль за утилізацією (ліквідацією) небезпечних та особливо небезпечних речовин. У результаті майже щодня еко-волонтери та місцеві жителі виявляють “небезпечні знахідки” посеред житлових кварталів.
Передбачалося, що ситуацію змінить прийняття нових нормативних актів та законопроектів, які встановлять жорсткий контроль за сферою. Однак, законопроекти були проігноровані більшістю депутатів, а відтак провалені у парламенті.
Кабмін затвердив ліцензійні умови для підприємств, які займаються або ж планують займатися утилізацією небезпечних відходів. Однак, для отримання ліцензії на такий вид діяльності, підприємству-претенденту досить документально повідомити Мінекології про те, що для цього у них є все необхідне обладнання і потужності. І вже через 5 днів Мінекології видасть такому підприємству ліцензію.
При цьому, ні Мінекології, ні будь-який інший орган влади не перевірятиме достовірність зазначених даних. Основний критерій — щоб зазначена підприємством інформація збігалася з вимогами затверджених ліцензійних умов.
У результаті такої формальної процедури, за словами голови підкомітету ВР з питань державної політики у сфері поводження з відходами Сергія Тригубенка, ліцензії видаватимуться підприємствам “наосліп” і в країні знов пануватиме хаос у сфері.
Загалом, на його переконання, питання утилізації отруйних речовин, що накопичилися в Україні, слід вирішувати вже на рівні національної безпеки.
Нагадаємо, за минулий рік в Україні було утворено понад 312 млн тонн небезпечних відходів.

 

http://www.unn.com.ua/uk/news/1594452-nikopolski-stikhiyni-poligoni-nebezpechnikh-vidkhodiv-zagrozhuyut-zhittyu-lyudey-o-tikhonov

У Буковинське село привезли тонни сміття зі Львова

Фото: youtube.com

У селі Іванківці, що на Буковині, вантажівки вивалили тонни сміття та зникли у невідомому напрямку.

Про це повідомляє ТСН.

Одна вантажівка повезла сміття на місцеве звалище, інші три вивалили непотріб просто на поле людям.

Місцеві мешканці викликали поліцію лише через кілька днів, коли побачили, що сміття почали засипати землею. Обурені люди пішли до сільського голови, але той запевнив, що дозволу на це не давав.

«Сміття, зі слів наших людей, завезли у вихідні дні – субота-неділя», – повідомив сільський голова Іванківців Олексій Добровольський, пояснивши, що перевірку почали лише у середу, тому що у сільраді про це довідалися не одразу. Нещодавно очільники Чернівців та Львова уклали угоду при те, щоби прийняти 800 тон непотребу на міському сміттєзвалищі.

Тож люди певні, що ці чотири фури приїхали зі Львова, мовляв, навіть бачили на них львівські номери.

http://zik.ua/news/2016/08/14/u_bukovynske_selo_pryvezly_tonny_smittya_zi_lvova_775392

Відмовити Львову з вивезенням сміття - не по-людськи і не по-сусідськи, - чернівецька "Самопоміч"

Львів попросив надати можливість вивезти одноденну норму сміття до Чорнівського сміттєзвалища. Та на позачерговій сесії депутати зобов’язали "Чернівціспецкомунтранс" розірвати угоди на захоронення на міському сміттєзвалищі відходів, які завозяться з інших областей.

Заборонити завозити "чуже" сміття до нашого міста – з такою ініціативою до міського голови звернувся депутат фракції "Рідне місто" Володимир Бешлей. Хоч це питання не планувалося до розгляду на сесії, Олексій Каспрук таки вніс його до порядку денного.

Традиційно на сесії виступили пересічні мешканці Садгори – скаржились на "сміттєву" катастрофу, а окремі обранці з "Рідного міста" підсилювали імпульс напруги у сесійній залі, запустивши "качку" про начебто "радіоактивне" львівське сміття. Депутатам опонували, щоправда, досить "в’яло", обранці від "Самопомочі". Чи то від лінощів, чи то від відсутності політичного досвіду, соратникам Андрія Садового у чернівецькому парламенті не вдалося аргументовано переконати своїх колег у необхідності не підтримувати це рішення.

Що сталося насправді із "Самопоміччю", і чому ця фракція не заступилась за свого лідера перед колегами у міській раді, журналіст "МБ" попросив прокоментувати керівника міського осередку партії "Самопоміч" Віктора ГИЩУКА.

- Усі чернівчани були свідками банальної маніпуляції свідомістю людей, - пояснює В. Гищук. – Це звичайне господарське питання, яке стосується сміття. Сміття, яке, хочемо ми того, чи ні, але є частиною нашого життя. Ми спостерігали маніпулювання людьми, які прийшли у міську раду, аби показати, що 18 машин сміття зі Львова зробили чи зроблять якусь катастрофу з нашим сміттєзвалищем. Тут треба чітко розділяти емоції, політику і господарство.

Дуже часто у пресі ми чуємо і читаємо про розвиток Чернівців. Якщо щось стосується туризму, ми беремо за приклад Львів. Якщо йдеться про якісь ІТ-інвестиції, ми беремо за приклад Львів. Якщо ми говоримо про якийсь трансфер до Чернівців, все одно орієнтуємось на Львів. Не на Івано-Франківськ, не Тернопіль, не Ужгород, а саме на Львів.

Коли все добре, тоді всі плескають в долоні і кажуть, що все прекрасно. А коли стається якась непередбачувана, форс-мажорна ситуація, тоді ми замикаємось і кажемо: "Моя хата скраю". А це абсолютно не вписується у принципи "Самопомочі", бо наша партія – така, що хоче змінити і побудувати нову країну.

Чернівці знаходяться від Львова у відстані 4 години їзди автомобілем. Андрій Садовий є ефективним менеджером, і це видно по розвитку його міста. Якби він бачив якийсь інший варіант щодо вивезення сміття, то, я впевнений, він його би вивозив ближче, а не віз його далі.

Крім того, Львів підписав з нами не таку угоду, як з Києвом – де зазначається постійне вивезення сміття. Ми погодились прийняти в себе лише 18 машин сміття, а це дводенна норма Чернівців!

Мені цікава позиція тих людей, які за кілька гривень прийшли до стін міськради з відповідальною особою, яка їх привела. Чому в сесійну залу не прийшли справжні сусіди сміттєзвалища? Чому ніхто не говорить, що пів села працює на сміттєзвалищі і це непоганий бізнес? Жіночки що прийшли жалісно говорять, і з одного боку це емоції. Ну, справді: у нас є проблеми зі сміттям, із водою та здоров’ям людей, які проживають неподалік Чорнівки. Але чомусь ніхто з депутатів не розповів тим людям, що свого часу місцеві мешканці там отримали земельні ділянки від влади за те, що вони проживають у несприятливих для проживання умовах, їхні діти першочергово їздили в санаторії, так зараз цього вже немає. Вони попродавали ділянки і залишились там жити. Чому депутати не відреагували на цю проблему? Чому допустили маніпулювання і політизації абсолютно господарського питання?

- Звідки взялися чутки про радіоактивне сміття зі Львова?

- Це абсолютна брехня. Ми розуміємо, що є домовленість між двома міськими головами. Ми розуміємо, що домовленість є чітко юридична. А якщо є якісь порушення, то посадовці сядуть за стіл і проведуть переговори. Але ні в якому разі не будуть маніпулювати! По-перше, радіоактивні відходи не так легко перевести. Але брехня певних наших політиків доходить до абсурду. І мені, чернівчанину, який прагне змінити наше місто на краще, образливо, бо виходить, що через чиюсь брехню ми не можемо в місті елементарні речі вирішити! І це – Західна Україна! І ми будемо людям на сході розповідати, як вони мають жити?!

- Депутат Любов Сорохан говорила, що згідно із законодавством не можна перевозити сміття на відстань понад 20 км…

- Яким чином тоді перевозять сміття зі Львова до Києва? Там же більше 20 кілометрів відстані. Знову ж таки – а ви порахували, скільки кілометрів від "Кварцу" до Чорнівки? Річ у тім, що коли депутати міськради відчувають гарну можливість для маніпуляцій, цим користуються беззаперечно усі.

Коли говорили, що сміття треба перевозити спеціально облаштованим транспортом – це теж була маніпуляція. А то це не зрозуміло?! Ну спробуй перевезти сміття у звичайній вантажівці. Та його вітер порозносить, смердіти буде! У супроводі поліції це відбувається!

Просто питання стоїть так: коли потрібно нам чимось допомогти, то всі знають і розуміють, що нам мусять допомогти. А не дай Боже нам таку ситуацію.
По останній ситуації відчувається, що ми якісь такі "хитрозроблені". Здається, якби я завтра до мерії привів дві футбольні команди людей, які будуть кричати і наполягати на чомусь, то мою вимогу просто зобов’язані виконати?! Я був свідком, коли люди приходили в ратушу по якихось інших питаннях.
Вони мають свого "старшого" і переписуються: "Что делать?". "Пока спокойно ждать". І мені дуже образливо, що через такі проблеми місто стоїть. У когось є мета міського голову приземлити, десь і міський голова хоче поставити когось на місце. Чому через це має страждати місто? Мало того, я би дуже не хотів, щоби мої колеги-депутати від фракції "Самопоміч" не забували наші позиції, наші лозунги і програмні засади партії.

- Чому ж тоді на останній сесії депутати від "Самопомочі" не пояснили, не аргументували своїм колегам про цю проблему?

- Відверто кажучи, колеги старалися пояснити. Можливо не вдалося через те, що вони не є такими артистами, як деякі їхні колеги з інших партій. Можливо, відсутність депутатського досвіду дається взнаки.

- Просто складається враження, що депутати вашої політсили, яких називають "кишеньковими" і залежними від фракції "Рідне місто", начебто підтримували Андрія Садового, але це було якось дуже мляво…

- "Ораторів" і популістів у нашій міськраді вистачає. Деякі з них можуть легко "заговорити" тему обговорення, перетворивши її на фарс. Депутати від "Самопомочі" ще не настільки досвідчені, щоб опонувати тим "ораторам"…

Мені дуже прикро через те, що багато хороших ініціатив, які свого часу здійснив у Львові Андрій Садовий, часто у нашій міськраді намагаються заховати за шторами популізму. Відомо, що Олексій Каспрук у нормальних, хороших стосунках з мером Львова, і йому мабуть хотілося би в багатьох речах перейняти досвід свого колеги. Я готовий на наступних сесіях самостійно пояснювати депутатам, для чого це потрібно.

- Але ж створення комісії, яка вивчатиме ситуацію на сміттєзвалищі ініціювали не депутати "Самопомочі", а представник "БПП" Сергій Греков…

- Знову ж таки – немає досвіду, це ж лише перше скликання їхнє. От їх і випередили. Можливо не встигли розібратися з проблемою.

- Якою буде далі позиція фракції "Самопоміч" щодо прийнятого рішення?

- Це рішення буде оскаржуватись у суді. Необхідно буде сідати за стіл перемовин, бо сварки нічого не дадуть. У мене немає ні до кого претензій, це просто мої емоції – як людини, яка стежить за розвитком Львова і Чернівців. Коли мені треба було поцікавитись, як розвивати велоінфраструктуру, то я їхав у Львів, а не в якесь інше місто. Я йшов до пана Садового, і запитував: скільки є кілометрів, як ви це робите, як ви знаки ставите. І він надавав мені відповіді, а не казав, що "ми забороняємо тобі, приходь через місяць".

Я найбільше в житті не люблю брехню. Та коли приходжу на сесію, то складається враження, що кожен депутат вважає себе найрозумнішим. Але я впевнений, що наша фракція буде всіляко сприяти тому, щоби допомогти Львову. Можливо, запропонуємо інший проект рішення. Я дякую своїм колегам із "Самопомочі". Можливо, якби в них було більше досвіду, зробили б, і надіюся, в майбутньому обов'язково зроблять більше.

Микола КОБИЛЮК

http://molbuk.ua/chernovtsy_news/114146-vidmovyty-lvovu-z-vyvezennyam-smittya-ne-po-lyudsky-i-ne-po-susidsky-chernivecka-samopomich.html

У Києві через місяць знову почнуть спалювати сміття

Наразі відбувається модернізація сміттєспалювального заводу "Енергія"

Про це повідомляє Depo.Київ з посиланням на прес-службу КМДА.
Зокрема, цього року заплановано ремонт бункеру твердих побутових відходів, де передбачено замінити близько 10 тонн металевих конструкцій, відремонтувати трубу димових газів, дренажну систему бункера та електрофільтр.
Усього з 2011 року у модернізацію заводу "Енергія" було інвестовано близько 50 млн грн.
Вже у вересні завод запрацює на повну потужність, що дозволить зменшити навантаження на сміттєвий полігон №5.
Завдяки роботі заводу зменшується обсяг захоронення сміття, а у процесі сміттєспалювання виробляється теплоенергія, достатня для зимового забезпечення опаленням мешканців 200 багатоповерхівок або літнього гарячого водопостачання 300 будинків.
http://kyiv.depo.ua/ukr/kyiv/u-kievi-cherez-misyats-znovu-pochnut-spalyuvati-smittya-10082016172500

Де у Луцьку можна здати сміття на переробку

Створили інтерактивну мапу, на якій позначено місця, де люди можуть здати на утилізацію побутові відходи, - повідомляє Волинсське агентство розслідувань.

Луцьк прямує до європейських стандартів життя. Одним з них є роздільний збір сміття та його “корисна” утилізація. У ЗМІ Волині багато інформації про сміттєзвалище в селі Брище та потребу зведення переробного заводу. Особливо актуальною ця тема стала після трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі біля Львова.

Але є ще один спосіб утилізації побутових відходів, на який мало звертають увагу. В Луцьку та поблизу обласного центру діють пункти збору різних видів побутових відходів. Прийом сміття цими пунктами дозволяє зменшити навантаження на сміттєзвалище та здійснювати так звану корисну утилізацію сміття. Однак через відсутність реклами “широкі маси” мало знають про цей спосіб, який і природі допомагає, і не завжди, але дає незначний дохід.

ВАР зібрав інформацію про пункти прийому побутових відходів та створив інтерактивну карту з позначками цих об’єктів.

Отож, ПП “Лотос-Плюс” приймає макулатуру. Підприємство розташоване в районі вулиці Ковельській неподалік митного посту. За відходи платять по 30 коп/кг. Якщо вантаж перевищує 100 кг, то його забирають транспортом фірми тел. 27104, моб 063 3095298.

Пункт прийому скляних пляшок знаходиться на вулиці Конякіна, 14, праворуч за супермаркетом “Салют”. Працює з 8:00 до 16-17:00, крім суботи та неділі. Там приймають пляшки (зокрема, з-під горілки, з металевими кришечками), банки скляні.

На проспекті Молоді, 10а, у дворі біля кафе “Кришталь” з 9:00 до 17:00, крім вихідних, приймають макулатуру, картон, стрейч-плівку, поліетиленову плівку, жерстяні банки з-під пива (спресовані), ПЕТ-пляшки (біла і кольорова), яєчні лотки.

На проспекті Соборності, 3, у дворі пункт працює з понеділка по п’ятницю (9:00-18:00, субота – 9:00-13:00). Як виглядає пункт: прибудова біля житлового будинку. Приймають: – макулатуру, картон, стрейч-плівка, поліетиленова плівка, ПЕТ-пляшка (біла і кольорова), яєчні лотки, пластмасу (тазики, кришки від телевізорів).

На вулиці Воїнів-інтернаціоналістів є пункт за супермаркетом “Колібріс” з 8:00 до 16:00 (обід – 14-15:00) приймають скляні пляшки.Щоправда є обмеження. Пляшки беруть бути тільки з-під пива і білі круглі з-під горілки.

Біля пологового будинку на вул. Гулака-Артемовського, 17 знаходиться пункт прийому пластику та склотари. За пластик можна отримати 0, 20 коп\пл, а за скло 0, 30 коп\пл.

За адресою Яровиця, 4 можна здати різні види побутового сміття. Пункт працює з 9:00 до 17:00. За макулатуру можна отримати 2, 40 коп\кг, за плівку 8 грн\кг, пластмасу – 1, 50 коп \ кг. Також приймають ПЕТ- пляшки, по 5 грн за прозору пляшку та по 2 за кольорову.

У Луцьку можна отримати гроші не лише за побутові відходи (папір, пластик, скло), а й за більш об’ємну сировину. Наприклад, чорні і кольорові метали.

За цей вид відходів підприємство “Волиньвторкольормет” готове заплатити близько 3 грн\кг. Адреса пункту: Луцьк, вул. Лідавська, 5 тел: 0673824959.

Щодо пунктів, де вам не заплатять, але ви зробите корисне для природи і суспільства, то йдеться про збір батарейок.

Їх приймає:

Центр туристичної інформації (вул. Сенаторки Левчанівської, 2 Телефон: + 38 (0332) 72-34-19)

“Луцьк-Експо” (вул. Дубнівська, 12 тел: + 38 (0332) 28-44-40)

гіпермаркет “ТАМ-ТАМ” (проспект Соборності, 43. Телефон: + 38 (0332) 785-120)

коворкінг-центр “РЕПОРТЕР” (проспект Волі, 27, (4 поверх). Телефон: + 38 (0332) 29-35-29)

Час від часу їх вивозять на завод державного підприємства “Аргентум”, що на Львівщині.

http://www.volynnews.com/news/society/de-u-lutsku-mozhna-zdaty-smittia-na-pererobku/

Ізраїльська компанія готова взяти на себе переробку сміття на Прикарпатті. ФОТО

«NegevEcology» є однією із найбільших фірм Ізраїлю, яка займається побутовими відходами. Щоденно на її заводах переробляється до 6000 тис. тонн різного сміття | Фото: прес-служба ОДА

Сьогодні відбулася зустріч заступника голови обласної державної адміністрації Ярослава Паранюка з Комерційним Аташе Посольства Держави Ізраїль в Україні Елізабет Соловйовою та представниками компанії «NegevEcology» Моті Дананом та Елі Бен-Сімоном.

Її метою стало обговорення напрямків розвитку економічних відносин області з регіонами Ізраїлю, а також перспективи модернізації комунального господарства Івано-Франківщини, зокрема, будівництва сміттєпереробного заводу, інформують “Вікна” з посиланням на прес-службу ОДА.

Ярослав Паранюк зазначив, що Прикарпаття активно співпрацює з Державою Ізраїль. Вагому допомогу надають ізраїльські медики учасникам антитерористичної операції, які постраждали внаслідок бойових дій на Сході країни, налагоджено співробітництво щодо експорту/імпорту різного роду товарів.

«З огляду на вже успішну обопільну співпрацю, маємо намір поглиблювати її, зокрема, й через модернізацією комунального господарства області, — звернувся до присутніх Ярослав Паранюк. — Тож, наразі шукаємо інвестиційні компанії, які би змогли реалізувати на території області проекти, пов’язані із переробкою твердих побутових відходів. Сподіваємося, що досвід, який має ваша компанія у даній сфері, допоможе вирішити  проблему із утилізації та переробки сміття».

Зі свого боку, іноземці розповіли про переваги діяльності своє компанії та окреслили можливі шляхи реалізації проекту та терміни отримання позитивного ефекту від діяльності.

«NegevEcology» є однією із найбільших фірм Ізраїлю, яка займається побутовими відходами. Щоденно на її заводах переробляється до 6000 тис. тонн різного сміття: муніципального, промислового, сільськогосподарського. Це майже половина всіх відходів, які акумулюються на ізраїльських полігонах. Продуктами переробки стають добрива, електроенергія, біогаз. У процесі сортування також виокремлюють сировину, яку згодом продають іншим країнам.

---

• 
• 
• 

http://vikna.if.ua/news/category/if/2016/08/10/58613/view#ad-image-0

Інфільтрати з Грибовичів все більше забруднюють Західний Буг

Грибовицьке сміттєзвалище

Екоінспекція дослідила проби води та грунту поблизу Грибовицького сміттєзвалища на вміст забруднюючих речовин.

Про це повідомила прес-служба Головного управління Державної екологічної інспекції у Львівській області.
Наприкінці липня екологи відібрали проби поверхневих вод у річках Малехівка, Полтва та Західний Буг, а такжо ґрунти поблизу Грибовицького сміттєзвалища.
За результатами досліджень у пробі поверхневих вод біля дороги Львів-Рава-Руська, приблизно 1 км від полігону екоінспекція виявила перевищення норми речовин: хлориди в 2 рази, сухий залишок в 1,6 раз, хімічне споживання кисню в 3,2 рази, залізо в 6,5 раз, кисень розчинений 3,5 мг/дм³ при нормі не менше 4 мг/дм³, свинець в 9,2 рази, кадмій в 24,5 раз, марганець в 2,3 рази, кобальт в 3,7 раз;
У пробі поверхневих вод річки Малехівка на мості біля готелю "Варшава" було зафіксоване перевищення кадмію в 11,6 рази та марганцю у 1,4 раз.
У воді річки Малехівка, приблизно 100 м нижче впадіння меліоративного каналу, в який потрапив інфільтрат з сміттєзвалища, перевищення гранично допустимої концентрації речовин становило: залізо у 1,6 раз, свинець у 1,3 рази, кадмій у 2,8 раз, марганець у 8,5 раз, кобальт у 1,2 рази.
А у пробі річки перед впадінням у Полтву виявили перевищення: залізо загальне у 3,2 рази, свинець у 1,3 рази, кадмій у 2,2 рази, марганець у 3,3 раз, кобальт у 1,2 рази.
Приблизно на 50 м вище впадіння річки Малехівки у Полтву екологи зафіксували забруднення: амоній у 5 раз, фосфати у 1,4 рази, залізо у 1,5 раз, кисень розчинений 2,2 мг/дм³ при нормі не менше 4 мг/дм³, свинець у 1,4 рази, кадмій у 11,8 раз, марганець у 1,4 рази.
У пробі вод річки Полтва, приблизно 100 м нижче впадіння р. Малехівка – амоній у 4,6 раз, фосфати в 1,4 рази, залізо в 2,1 рази, кисень розчинений 2 мг/дм³ при нормі не менше 4 мг/дм³, свинець в 1,5 рази, кадмій в 11,6 раз, марганець в 1,7 рази; а у пробі поверхневих вод Полтви перед впадінням в Західній Буг (на мості в Буську) – амоній в 5,4 рази, фосфати в 2,3 рази, залізо у 3,7 раз, кисень розчинений 1,2 мг/дм³ при нормі не менше 4 мг/дм³, кадмій в 8,1 рази, марганець в 1,5 рази.
У Західному Бузі вище впадіння Полтви виявили перевищення кадмію у 5,1 рази, а на мості на дорозі Львів-Київ, нижче впадіння Полтви, –сухий залишок у 1,3 рази, амоній в 4,1 рази, фосфати в 2,1 рази, залізо у 2,7 раз, кисень розчинений 1,6 мг/дм³ при нормі не менше 4 мг/дм³, свинець в 1,6 раз, кадмій в 7,7 раз, марганець в 1,3 рази.
Відтак, відбувається знайчне забруднення Західного Бугу після впадання у нього Полтви.
А ось у пробах ґрунту, відібраних поблизу Грибовицького сміттєзвалища, то тут також виявлено перевищення норм граничнодопустимих концентрацій:
- на схід від станції очистки фільтратів виявлено перевищення речовин: амоній у 3 рази, хлориди в 54 рази, кадмій в 9,6 раз, марганець в 3,6 раз, свинець у 3 рази, залізо у 18,2 рази;
- на схід від дамби озера з інфільтратом: амоній у 2,9 раз, хлориди у 66,8 раз, кадмій в 9,2 рази, марганець в 3,9 раз, свинець в 2,1 рази, залізо у 14,4 рази;
- приблизно 10 м на південний схід від дамби озера з інфільтратом: амоній в 2 рази, кадмій в 2,1 рази, марганець в 2,9 раз, залізо в 11,5 рази.
Нагадаємо, нещодавно екоінспекція оприлюднила результати перевірки ЛКП "Збиранка" з 2011 року.
http://varianty.lviv.ua/36755-infiltraty-z-hrybovychiv-vse-bilshe-zabrudniuiut-zakhidnyi-buh

Грибовицьке сміттєзвалище: гудрони вивозять, а сміття завозять

На Грибовицькому (львівському) сміттєзвалищі біля гудронного озера, де був прорив дамби, помітили сліди важкої техніки та маслянисті плями. Про це в коментарі Гал-інфо розповів волонтер, громадський активіст Ігор Муравський.

За його словами, на цьому місці після прориву дамби був викопаний рівчак для того, щоб унеможливити під’їзд техніки до озера з гудронами, а також були поставлені бетонні плити.
«Зараз рівчака вже нема, бетонні брили теж забрали. Натомість видно сліди важкої техніки та нафтові плями. Сліди ведуть до самого озера і є дуже чіткими. Є підозра, що гудрону знову незаконно вибирають», - сказав він.
За його словами, на місце події працівники «Муніципальної дружини» не хотіли пропускати активістів
«Муніципал, який з нами спілкувався, був напідпитку і з пістолетом. Ми їм пояснили, що їхнє завдання -охороняти, власне, сміттєзвалище. Також варто додати, що з боку цього гудронного озера є вже гора "свіжого" сміття. Питання, як так охороняють сміттєзвалища, що туди знову хтось звозить сміття», - сказав Муравський.
http://galinfo.com.ua/news/grybovytske_smittiezvalyshche_gudrony_vyvozyat_a_smittya_zavozyat_236088.html

Досвід Чернігівщини: доходи від збору сміття

Кількість сміття в Україні переросла у проблему величезних масштабів. Звалище біля Голосіївського лісу вже сягнуло висоти 9-поверхового будинку, а на Крюківщині безліч птахів створює аварійну загрозу для літаків, на львівському звалищі загинули люди.

Фото: ecotown.com.ua

Сміттєзвалища перетворилися на бомбу сповільненої дії, яка веде до екологічної катастрофи. Ми викидаємо все підряд, і це дійсно призводить до звалищ. А в Швеції, де дбайливо ставляться до екології, сміття розділяють для подальшої переробки та отримання електроенергії.
У сортуванні відходів в Україні теж є спроби, і вони приносять реальні плоди.
У місті Мена Чернігівської області директор КП «Менарайкомунпослуга» Валерій Квашук, оскільки на сортування відходів кошти в бюджет міста не було закладено, вирішив виправити ситуацію силами свого підприємства.

Фото: ecotown.com.ua

«Спочатку купили прес і причіп, почали збирати сміття по місту, заохочувати людей. Встановили контейнери для роздільного збору сміття по всьому місту, зараз їх уже близько 20. Вони приносять відчутну користь: місто стало набагато чистішим. Люди вже не викидають макулатуру або пластик на звалище, а складають в спеціальні контейнери або збирають і приносять нам. І вони копійку заробляють, і місто стає чистішим», — розповів Валерій Квашук в інтерв'ю. Валерій планує організувати установку контейнерів для роздільного збору відходів по всьому району.
Пункт приймання вторсировини організували в орендованому приміщенні столярного цеху. За місяць сюди приносять близько тонни макулатури, 500 кг поліетилену і 500 кг ПЕТ-пляшок. Макулатуру і пластик підприємство відправляє до Чернігова для переробки. Зараз тут працює директор, двоє сортувальників та пресувальник.
Валерій їздить селами і роз'яснює, якої шкоди завдає екології викинуте або спалене сміття, і в пункт приймання стали привозити відходи з інших районів. Згодом підприємство буде розширюватись.
Це не єдиний приклад, коли люди заробляють збором відходів і допомагають зробити чистішим простір навколо нас.
У Києві працює мобільний пункт зі збору вторинної сировини. На онлайн-мапі України можна подивитися, куди у великих містах можна здати відходи за гроші.

 

http://www.epochtimes.com.ua/korysni-porady/dosvid-chernigivshchyny-dohody-vid-zboru-smittya-122802

У спадок — 2,6 мільйона тонн сміття

Ольга БУЛКОВСЬКА 

Поки на Волині шукають інвестора для сміттєпереробного заводу, гори непотребу зростають щодня 

Україна посідає перше місце у світі за кількістю сміття на душу населення. Утім, про цю сумну статистику останнім часом згадували нечасто. Трагедія на грибовицькому сміттєзвалищі змусила голосніше заговорити про споконвічну проблему відходів чи не всі регіони. І Волинь — не виняток.

420 гектарів — під звалищами

Екологи області уже давно б’ють на сполох. Не раз на відкритих нарадах звучало, що щороку відходів на Волині збільшується, значну їх частину вивозять на полігони та сміттєзвалища, які не відповідають санітарно-екологічним вимогам, експлуатуються не належним чином. А це негативно позначається на навколишньому середовищі та здоров’ї людей.

Станом на початок року в області налічували 11 полігонів твердих побутових відходів та 514 сміттєзвалищ загальною площею приблизно 420 гектарів. І тут уже накопичено 2,6 мільйона тонн твердих побутових відходів.

Попри це, з 11 згаданих полігонів ТПВ мають дозволи на розміщення відходів лише 3. В інших — закінчилися у 2012—2014 роках. І на сьогодні немає підзаконних актів, які б регулювали порядок видачі дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Щодо найближчого майбутнього, то з тих 11 полігонів 8 спроможні лише на певний період (від 2 до 7 років) забезпечити потребу своїх населених пунктів у розміщенні відходів. В управлінні екології та природних ресурсів Волинської облдержадміністрації уточнюють: однією з проблем, що призводить до швидкого перезаповнення, є порушення технології складування цього непотребу.

Що стосується сміття у селах та селищах, то тут майже не проводять організованого вивезення побутових відходів, переважно бракує програм поводження з ТПВ та схем санітарної очистки. Тож виникають стихійні звалища, що негативно впливає на санітарний стан населених пунктів. Із 514 сміттєзвалищ 104 паспортизовано (22 %), 53 (причому розміщені у 4 районах) мають оформлені державні акти на земельні ділянки або договори оренди землі.

Робота сміттєсортувальної лінії у Брищі переконує: пріоритетним напрямом поводження з відходами мусить бути їх переробка, а не захоронення чи навіть спалення. Фото надані автором

Інвестор на 100 мільйонів

Голова Волинської ОДА Володимир Гунчик визнає, що з-поміж головних завдань на 2017-й рік планують будівництво на території області сміттєпереробного заводу. Лише це, впевнений він, зможе  розв’язати надактуальну екологічну  проблему.

— Залучатиму всіх, щоб ця інвестиція на Волинь прийшла. Логістика  передбачає, що радіус довезення сміття повинен бути не більш ніж 70 кілометрів. Тож якщо завод звести у Ковелі, ми охопимо всю територію області, — уточнює очільник краю.

Однак, за словами Володимира Гунчика, це глобальна інвестиція на 50—100 мільйонів євро. Цю ідею він виношує 2 роки, відколи обійняв посаду.

— Подивився на звалища, коли ми почали шукати кошти на впорядкування місць захоронення відходів, і зрозумів, що це шлях у нікуди — закопувати сміття в землю і чекати 50 років. Такий підхід — біда, створення екологічних могильників, де вже нічого не можна робити, тільки посадити дерева, — наголошує співрозмовник.

Нині волиняни працюють із різними компаніями, щоб отримати вихідні дані (скільки сміття, як і де переробляти) та сформувати бізнес-план, який  запропонують потенційним інвесторам.

Такі краєвиди хіба що собаці очі милують.

Щодня — по 300 тонн

У Луцьку нагадала про себе проблема переробки сміття, коли люди дізналися про прийом твердих побутових відходів зі Львова на сміттєзвалище у Брищі. Адже обласний центр, як і деякі інші міста України, вирішив допомогти Львову.

Натомість реакція на таке рішення Луцької міської влади була неоднозначною.

Одні запевняли, що пропозиція виправдана, адже місця на сміттєзвалищі у Брищі вистачить ще на 15 років, тож простягнути сусідам руку допомоги не лише можливо, а й необхідно. Інші ж сприйняли цю позицію Луцького міського голови Миколи Романюка без оптимізму.

Місцеві навіть обіцяли заблокувати дорогу. Селяни вже це робили за каденції попереднього градоначальника. Як зазвичай, не обійшлося без підкидання хмизу у вогонь проблеми від окремих політичних сил…

Зрештою Микола Романюк припинив приймати сміття зі Львова. «Таке рішення прийнято відповідно до категоричної позиції мешканців села Брище, які збиралися перекривати дороги. Це в нас модно останнім часом. Шкода, що люди сліпо слухалися політиків. Адже у сусідів біда. А ми лишаємо їх наодинці з їхніми проблемами. Це не по-українськи!» — написав Луцький міський голова на своїй сторінці у Facebook.

Львів’яни завозили відходи до Луцька не безоплатно. Адже, згідно з підписаним договором, за тонну сміття сусіди мали платити 36,6 гривні. До того ж щодня у Брище відправляють 300 тонн непотребу з обласного центру Волині. Утім, як виявилося, для селян принципово, чиє сміття привозять на територію, прилеглу до села.

Полігон твердих побутових відходів у Брищі відкрили 24 роки тому. У 2015-му там ввели у дію сміттєсортувальну лінію. За інформацією міської ради, зараз на переробку вдається відправити до 70% відходів. До того ж готують до запуску другу сміттєсортувальну лінію на новому полігоні. А рекультивацію старого полігона планують завершити до кінця літа цього року.

На жаль, через протести місцевих у Брищі також відмовилися від спеціальної печі для спалювання сміття. Комунальники забрали її, так і не почавши використовувати. Хоч вона, за словами градоначальника, одна з найсучасніших в Україні і відповідала всім європейським стандартам. І вельми допомогла б в утилізації використаних шприців чи біологічних поопераційних відходів.

Луцьк шукає інвесторів для будівництва сміттєпереробного заводу неподалік від міста. Микола Романюк запевняє, що напрацювання вже є. «Але ще зарано їх озвучувати», — уточнює він. На його переконання, мінімальна необхідна сума — 30 мільйонів євро (для прикладу, вартість такого заводу у Бресті — 69 мільйонів євро).

Замість післямови. Те, що пріоритетним напрямом поводження з відходами мусить  бути їх переробка, а не захоронення чи навіть спалення, розуміють усі. Це єдиний вихід із так званого сміттєвого колапсу. Проте зараз в Україні переробляють менш як 5% сміття, тоді як у Швеції чи Швейцарії — понад 90%.

В Україні поки що, на жаль, немає жодного підприємства зі сміттєпереробки. Єдиний у країні збудований у Рівному завод із переробки відходів на альтернативне паливо простоює. Причина — законодавчі колізії. У межах чинних нормативних актів підприємство працювати не може. На Волині сподіваються, що доки у краї знайдуть інвестора, законодавчі колізії на рівні центральної влади владнають.

Допоки ж триває ця робота, важливо щонайменше забезпечити роздільне сміттєзбирання. У Луцьку такий процес вже впроваджується. Обладнано приблизно 2 сотні місць для цього, робота  триває. А щодо Волині загалом, то роздільне збирання побутових відходів проводять лише у містах Нововолинськ та Горохів і селищах міського типу Шацьк та Локачі. В містах обласного значення працюють пункти з прийому вторинної сировини. І хоча цей процес — розв’язання проблеми зменшення навантаження на полігони, відбувається він ой як  повільно. Тому  щодня зростають гори непотребу — «спадок», який не один десяток років доведеться ліквідовувати нашим нащадкам. 

 

http://ukurier.gov.ua/uk/articles/u-spadok-26-miljona-tonn-smittya/

Мінрегіонбуд підтримав проект сміттєпероробного заводу у Львові

фото Андрій Роюк

Для рекультивації Грибовицького сміттєзвалища потрібно близько 30 млн євро

Міністерство регіонального розвитку сьогодні, 4 серпня, розглянуло і підтримало проект рекультивації сміттєзвалища та будівництва сміттєпереробного заводу. Про це ZAXID.NET розповів народний депутат фракції «Об'єднання «Самопоміч» Сергій Кіраль.
«Сьогодні відбулася зустріч координаційного комітету «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України» між Україною та Європейським інвестиційним банком, на якому прийняли рішення підтримати і рекомендувати проект Львова до другого туру. Другий тур – це оцінка фінансової спроможності позичальника. Саме під час цього туру буде визначена сума на будівництво заводу та рекультивації», – розповів ZAXID.NET Сергій Кіраль.
Міністерство фінансів має 20 днів для проведення оцінки фінансової спроможності міста-позичальника.
«Після проведення оцінки ми будемо знати, на яку суму можемо розраховувати, а тоді відразу запросимо представників інвестиційного банку та профільних інженерів для того, аби визначити послідовність робіт у рамках цього проекту», – розповіла керівниця управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій ЛМР Ольга Сивак.
Нагадаємо, у липні Львівська міська рада подала заявку до Мінрегіонбуду для участі у програмі розвитку муніципальної інфраструктури. Участь міста у цій програмі дозволить отримати кредит Європейського інвестиційного банку на побудову сміттєпереробного заводу та рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища.
Для рекультивації Грибовицького сміттєзвалища потрібно близько 30 млн євро, а для будівнитцва сміттєпереробного комплексу – 10 млн євро. Європейський інвестиційний банк надає кредит на 25 років під 1,5% річних. Після того, як угоду з Європейським інвестиційним банком підпишуть, місто вибере ділянку під будівництво сміттєпереробного заводу. Розпорядником та отримувачем майбутнього проекту буде ЛКП «Львівспецкомунтранс», яке зараз є одним з п'яти підприємств, які займаються вивозом сміття у Львові.
http://zaxid.net/news/showNews.do?minregionbud_pidtrimav_proekt_smittyeperorobnogo_zavodu_u_
lvovi&objectId=1399681

Чому Україна не вчиться використовувати відходи?

1 серпня, 2016   ▪   Віталій Горобець   ▪   аналітик Інформаційної кампанії "Сильніші разом!"   ▪   Версія для друку

 

В Україні чверть від усієї кількості сміттєзвалищ (і це лише офіційна статистика!) не відповідають нормам екологічної безпеки. Однак саме катастрофа, яка сталася у травні в Грибовичах, як ніколи актуалізувала цю проблему. І якщо найближчим часом не буде створено та впроваджено національної політики поводження з відходами – Україна ризикує отримати нову масштабну катастрофу та перетворитися на суцільні смітники.

 

Чому Україна не вчиться використовувати відходи?

Ситуацію з твердими побутовими та промисловими відходами в Україні неможливо охарактеризувати позитивно. Заданими Держстату, на сьогодні кількість накопичених відходів перевищує 12 млрд тонн. За неофіційними - втричі більше.

Лише минулого року, як повідомляє Мінрегіонбуд, утворилось близько 10 млн. тонн, які захоронюються на 6 тис. сміттєзвалищ і полігонів загальною площею понад 9 тис. га.

Окрім того, існують десятки тисяч стихійних сміттєзвалищ у приватному секторі площа яких досягає  тисяч гектарів, точно виміряти які майже неможливо.  Так, за даними Мінрегіонбуд щорічно щорічно виявляється близько 28 тис. несанкціонованих звалищ.

За словами екологів, більшість сміттєзвалищ часто працюють без всілякого правового регулювання, порушуючи існуючі норми та стандарти. Як результат – катастрофа у Грибовичах, найбільшому звалищі Львівської області, яке вже було переповненим та застарілим. Нагадаємо, що через зсув сміття у декілька тонн під завалами опинилося кілька осіб. Вирішення ситуації теж виявилося далеко неефективним: перевозити сміття на Київщину та спалювати на заводі «Енергія», який і так працює на повну потужність.

Цей приклад чітко показав, що проблеми поводження з відходами варто вирішувати до їх виникнення. Для цього має бути розроблена загальнонаціональна стратегія поводження зі сміттям та інвестицій у переробні заводи.

Чи законно в Україні переробляти сміття?

Загалом в Україні лише 4% побутових відходів переробляються на сміттєспалювальних заводах, що генерують позитивну енергію. Це мізерна кількість у масштабах країни.

Читайте також: Під Львовом сталася нова пожежа на Грибовицькому сміттєзвалищі

По-перше, не побудована інфраструктура з роздільного збору, сортування та утилізації твердих побутових відходів. Це суттєво знижує рівень переробки та утилізації, і відповідно підвищує рівень їх захоронення (у 2014 році захоронено на полігонах96,4% твердих побутових відходів).

По-друге, однак чи не найголовніше, -  проблеми в законодавстві, пов'язаному з поводженням з побутовими відходами. Загалом в Україні відсутня загально-національна стратегія розв'язання проблем засмічення.

Однак варто відзначити, що робота у цьому напрямку розпочата. Так, Міністерство екології та природних ресурсів спільно з Міністерством регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ, Міністерством економічного розвитку і торгівлі та представниками ЄБРР  почали роботу над розробкою Національної стратегії поводження з відходами, її підготовку планується завершити до кінця року.

Окрім того, у нормативно – правових актах не відображені питання практичного впровадження роздільного збору та переробки відходів, розширеної відповідальності виробників тари і упаковки та принципу «забруднювач платить».

Наприклад, єдиний завод на Рівненщині з переробки відходів рік тому відновив свою роботу після двох років простою та внесення деяких законодавчих змін через проблеми в законодавстві у затвердженні тарифів на переробку сміття. Затвердженням повинна займатись Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), але іншим законом передбачається, що комісія затверджує тарифи тільки тим підприємствам, діяльність яких ліцензує. Переробка та захоронення побутових відходів не була ліцензованою діяльністю і виявилось, що завод, в який інвестори вклали €7 млн, не мав права працювати. 

При цьому, за словами міністра екології та природних ресурсів Остапа Семерака, переробка відходів має стати прибутковим бізнесом, і бажаючих інвестувати в переробку твердих побутових відходів в Україні багато.

Проблеми у законодавстві і тарифікації роботи з відходами коментує «Укрекоальянс», який стверджує, що розвитку сфери поводження з відходами заважає застарілий підхід до політики тарифоутворення. Низькі тарифи на послуги з вивезення твердих побутових відходів для населення не покривають в повній мірі витрати підприємств – перевізників, що унеможливлює надання якісних послуг. Тариф на вивезення відходів не включає в себе плату за переробку (використання відходів як вторинних матеріалів чи енергетичних ресурсів). Таким чином, розміщення відходів на полігонах є найбільш економічно вигідним для підприємств, що надають послуги. Тарифи на захоронення твердих побутових відходів повинні бути підвищені в рази на державному рівні з чітким визначенням компенсацій перевізникам. Тільки тоді перевізникам стане невигідно розміщувати відходи на полігонах і підприємства будуть змушені впроваджувати роздільний збір.

Читайте також: Кличко похвалився, як допоможе Львову вирішити проблему зі сміттям

Наразі у Верховній Раді зареєстровані близько 20 законопроектів щодо поводження з відходами. Зокрема серед них є 4 законопроекти, що мають запровадити нову систему використання побутових відходів (№ 4838, 4835, 4836, 4837), і у разі доопрацювання цей пакет може бути підтриманим.

Окрім того, у Міністерстві екології та природних ресурсів відзначили, що наразі триває розробка рамкового закону щодо поводження з відходами,  який повинен стати наріжним каменем реформування системи і закласти систему термінології і базових принципів поводження з відходами у відповідності до права ЄС.

Водночас, це питання  складне, оскільки існують лобісти, які відстоюють інтереси компаній, що виробляють тару та упаковку. Вони домоглися в минулому році рішення уряду відмінити за імпорт і виготовлення будь-якої тари і упаковки (цей збір мав потім направлятись на підприємства, що мали забезпечувати переробку). І вже півтора роки підприємства в Україні, як транснаціональні корпорації, так і українські підприємства, не платять жодної копійки за утворення значної кількості сміття, адже значною мірою побутове сміття складається з тари і упаковки, а відходи упаковки просто направляються на полігони. При цьому виробники не несуть жодної відповідальності всупереч європейському принципу розширеної відповідальності виробника.

Як вирішують питання поводження з побутовими відходами в Європі?

В ЄС показник використання матеріалів на одну особу дорівнює 16 тонн, з яких 6 стають відходами. Кожен з 500 мільйонів мешканців ЄС в межах відходів домогосподарств в середньому генерує півтонни побутового сміття на рік. Загалом ЄС продукує близько 3 млрд. тонн відходів на рік – 40% з цього повторно використовується або йде на переробку.

При цьому, сфера поводження з твердими відходами та переробна індустрія у ЄС має оборот у €137 млрд., що є трохи більше 1,1% всього ВВП. Разом ці сфери створюють 2 мільйона робочих місць. І у випадку, якщо країни-члени ЄС будуть переробляти 70% їх відходів, це дозволить створити ще 500 тисяч нових робочих місць у межах ЄС.

Читайте також: В Україні проведуть перевірки сміттєзвалищ у зв'язку з трагедією під Львовом

Загалом, підхід ЄС до поводження з відходами започаткований приблизно 30 років тому. Він заснований на низці конкретних планів та законодавчій Директиві (Waste Framework Directive), яка є основою політики ЄС щодо відходів, спрямованих на зменшення негативних наслідків для здоров'я громадян та навколишнього середовища, а також побудови енергетично та ресурсно ефективної економіки.

Директивою вимагається від країн членів ЄС переробляти 50% муніципальних відходів та 70% будівельних відходів до 2020го року. Частка того, що йде на звалища повинна бути скорочена до 30%, а спалення – до 20% в масштабах ЄС. До 2050 на переробку повинно йти до 100% відходів. Наразі близько 40% спрямовується на звалища, 40% переробляється або компостується, а решта спалюється.

Лідерами з переробки є Німеччина, Нідерланди та Австрія, де переробляється близько 70% відходів. Швеція, Данія, Бельгія та Люксембург мають трохи нижчі показники.

Також важливу роль у процесі поводженні з відходами відіграє «7-ма Програма дій по охороні навколишнього середовища», що скеровуватиме політику у цьому напрямку до 2020 та задає стратегічні орієнтири до 2050-го року.

Відтак завдяки постановці довготривалих цілей та відповідно ефективності дій органів ЄС, пропорції сміття, що йде на переробку, в ЄС збільшується, а того, що йде на звалища, – зменшується. Негативний вплив звалищ на навколишнє середовище мінімізується, більше енергії добувається спалюванням відходів і шкідливі відходи разом з незаконними смітниками контролюються жорсткіше.

Водночас, кожна країна ЄС має власні превентивні програми поводження з відходами.

«Національна індустріальна програма симбіозу» (Велика Британія)

Ця програма створила ринок, який зводить тих, хто продукує відходи та тих, хто може їх використовувати і готовий за них максимально платити. Наприклад, перетворення відходів з пасовиська на електроенергію, жирні кислоти на біодизель, та ін.. Підраховано, що Програма додає економіці Сполученого Королівства додаткові €3 мільярда.

«Ініціатива Eco-Point» (Італія)

Сухі продукти харчування продаються в супермаркетах з розподільних апаратів, що дозволяє уникнути пакування та купувати стільки, скільки потрібно покупцям. Це не тільки добре для них, але також заощаджує гроші на тарі від 10 до 70%. Підраховано, що 30 «Еко-точок» в Італії та Швейцарії попереджають використання приблизно 1 мільйона пакунків щороку. Як відомо, дана ініціатива застосовується і в Україні у гіпермаркетах та на простих ринках.

«Віденська програма з попередження відходів» (Австрія)

Фокус програми в тому, щоб витрачати бюджетні гроші на «зелені» продукти та послуги, допомагаючи маленьким фірмам ставати більш еко-ефективними, просувати ідею повторного використання і лагодження продукції. Результатом є те, що покупці можуть купувати товари, які були у використанні, попереджаючи утворення близько 1 тисячі тонн відходів щорічно. Близько 400 тонн товарів щороку ремонтується у місцевих сервісних центрах, а еко-ефективні поради допомогли бізнесу заощадити €34 мільйона з 1998 року та попередити виникнення більш ніж 100 тисяч тонн відходів.

П.С. Повертаючись до України, варто наголосити, що затягування у вирішенні питання поводження з побутовими відходами неминуче призведе до масштабної катастрофи та страшних наслідків для довкілля та здоров'я людей. Якщо ми не будемо сьогодні вживати заходів по будівництву сміттєсортувальних ліній, сміттєпереробних заводів, використовувати відходи як вторинні ресурси, то перетворимо Україну на суцільні смітники.

Звісно, початок роботи над національною стратегією поводження з відходами - це вже прорив, оскільки Україна взагалі нічого такого не мала, однак потрібно буде докласти ще чимало зусиль, щоб не лише дописати, а й втілити в життя.

http://tyzhden.ua/Society/170904