Чому Україна не вчиться використовувати відходи?

1 серпня, 2016   ▪   Віталій Горобець   ▪   аналітик Інформаційної кампанії "Сильніші разом!"   ▪   Версія для друку

 

В Україні чверть від усієї кількості сміттєзвалищ (і це лише офіційна статистика!) не відповідають нормам екологічної безпеки. Однак саме катастрофа, яка сталася у травні в Грибовичах, як ніколи актуалізувала цю проблему. І якщо найближчим часом не буде створено та впроваджено національної політики поводження з відходами – Україна ризикує отримати нову масштабну катастрофу та перетворитися на суцільні смітники.

 

Чому Україна не вчиться використовувати відходи?

Ситуацію з твердими побутовими та промисловими відходами в Україні неможливо охарактеризувати позитивно. Заданими Держстату, на сьогодні кількість накопичених відходів перевищує 12 млрд тонн. За неофіційними - втричі більше.

Лише минулого року, як повідомляє Мінрегіонбуд, утворилось близько 10 млн. тонн, які захоронюються на 6 тис. сміттєзвалищ і полігонів загальною площею понад 9 тис. га.

Окрім того, існують десятки тисяч стихійних сміттєзвалищ у приватному секторі площа яких досягає  тисяч гектарів, точно виміряти які майже неможливо.  Так, за даними Мінрегіонбуд щорічно щорічно виявляється близько 28 тис. несанкціонованих звалищ.

За словами екологів, більшість сміттєзвалищ часто працюють без всілякого правового регулювання, порушуючи існуючі норми та стандарти. Як результат – катастрофа у Грибовичах, найбільшому звалищі Львівської області, яке вже було переповненим та застарілим. Нагадаємо, що через зсув сміття у декілька тонн під завалами опинилося кілька осіб. Вирішення ситуації теж виявилося далеко неефективним: перевозити сміття на Київщину та спалювати на заводі «Енергія», який і так працює на повну потужність.

Цей приклад чітко показав, що проблеми поводження з відходами варто вирішувати до їх виникнення. Для цього має бути розроблена загальнонаціональна стратегія поводження зі сміттям та інвестицій у переробні заводи.

Чи законно в Україні переробляти сміття?

Загалом в Україні лише 4% побутових відходів переробляються на сміттєспалювальних заводах, що генерують позитивну енергію. Це мізерна кількість у масштабах країни.

Читайте також: Під Львовом сталася нова пожежа на Грибовицькому сміттєзвалищі

По-перше, не побудована інфраструктура з роздільного збору, сортування та утилізації твердих побутових відходів. Це суттєво знижує рівень переробки та утилізації, і відповідно підвищує рівень їх захоронення (у 2014 році захоронено на полігонах96,4% твердих побутових відходів).

По-друге, однак чи не найголовніше, -  проблеми в законодавстві, пов'язаному з поводженням з побутовими відходами. Загалом в Україні відсутня загально-національна стратегія розв'язання проблем засмічення.

Однак варто відзначити, що робота у цьому напрямку розпочата. Так, Міністерство екології та природних ресурсів спільно з Міністерством регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ, Міністерством економічного розвитку і торгівлі та представниками ЄБРР  почали роботу над розробкою Національної стратегії поводження з відходами, її підготовку планується завершити до кінця року.

Окрім того, у нормативно – правових актах не відображені питання практичного впровадження роздільного збору та переробки відходів, розширеної відповідальності виробників тари і упаковки та принципу «забруднювач платить».

Наприклад, єдиний завод на Рівненщині з переробки відходів рік тому відновив свою роботу після двох років простою та внесення деяких законодавчих змін через проблеми в законодавстві у затвердженні тарифів на переробку сміття. Затвердженням повинна займатись Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), але іншим законом передбачається, що комісія затверджує тарифи тільки тим підприємствам, діяльність яких ліцензує. Переробка та захоронення побутових відходів не була ліцензованою діяльністю і виявилось, що завод, в який інвестори вклали €7 млн, не мав права працювати. 

При цьому, за словами міністра екології та природних ресурсів Остапа Семерака, переробка відходів має стати прибутковим бізнесом, і бажаючих інвестувати в переробку твердих побутових відходів в Україні багато.

Проблеми у законодавстві і тарифікації роботи з відходами коментує «Укрекоальянс», який стверджує, що розвитку сфери поводження з відходами заважає застарілий підхід до політики тарифоутворення. Низькі тарифи на послуги з вивезення твердих побутових відходів для населення не покривають в повній мірі витрати підприємств – перевізників, що унеможливлює надання якісних послуг. Тариф на вивезення відходів не включає в себе плату за переробку (використання відходів як вторинних матеріалів чи енергетичних ресурсів). Таким чином, розміщення відходів на полігонах є найбільш економічно вигідним для підприємств, що надають послуги. Тарифи на захоронення твердих побутових відходів повинні бути підвищені в рази на державному рівні з чітким визначенням компенсацій перевізникам. Тільки тоді перевізникам стане невигідно розміщувати відходи на полігонах і підприємства будуть змушені впроваджувати роздільний збір.

Читайте також: Кличко похвалився, як допоможе Львову вирішити проблему зі сміттям

Наразі у Верховній Раді зареєстровані близько 20 законопроектів щодо поводження з відходами. Зокрема серед них є 4 законопроекти, що мають запровадити нову систему використання побутових відходів (№ 4838, 4835, 4836, 4837), і у разі доопрацювання цей пакет може бути підтриманим.

Окрім того, у Міністерстві екології та природних ресурсів відзначили, що наразі триває розробка рамкового закону щодо поводження з відходами,  який повинен стати наріжним каменем реформування системи і закласти систему термінології і базових принципів поводження з відходами у відповідності до права ЄС.

Водночас, це питання  складне, оскільки існують лобісти, які відстоюють інтереси компаній, що виробляють тару та упаковку. Вони домоглися в минулому році рішення уряду відмінити за імпорт і виготовлення будь-якої тари і упаковки (цей збір мав потім направлятись на підприємства, що мали забезпечувати переробку). І вже півтора роки підприємства в Україні, як транснаціональні корпорації, так і українські підприємства, не платять жодної копійки за утворення значної кількості сміття, адже значною мірою побутове сміття складається з тари і упаковки, а відходи упаковки просто направляються на полігони. При цьому виробники не несуть жодної відповідальності всупереч європейському принципу розширеної відповідальності виробника.

Як вирішують питання поводження з побутовими відходами в Європі?

В ЄС показник використання матеріалів на одну особу дорівнює 16 тонн, з яких 6 стають відходами. Кожен з 500 мільйонів мешканців ЄС в межах відходів домогосподарств в середньому генерує півтонни побутового сміття на рік. Загалом ЄС продукує близько 3 млрд. тонн відходів на рік – 40% з цього повторно використовується або йде на переробку.

При цьому, сфера поводження з твердими відходами та переробна індустрія у ЄС має оборот у €137 млрд., що є трохи більше 1,1% всього ВВП. Разом ці сфери створюють 2 мільйона робочих місць. І у випадку, якщо країни-члени ЄС будуть переробляти 70% їх відходів, це дозволить створити ще 500 тисяч нових робочих місць у межах ЄС.

Читайте також: В Україні проведуть перевірки сміттєзвалищ у зв'язку з трагедією під Львовом

Загалом, підхід ЄС до поводження з відходами започаткований приблизно 30 років тому. Він заснований на низці конкретних планів та законодавчій Директиві (Waste Framework Directive), яка є основою політики ЄС щодо відходів, спрямованих на зменшення негативних наслідків для здоров'я громадян та навколишнього середовища, а також побудови енергетично та ресурсно ефективної економіки.

Директивою вимагається від країн членів ЄС переробляти 50% муніципальних відходів та 70% будівельних відходів до 2020го року. Частка того, що йде на звалища повинна бути скорочена до 30%, а спалення – до 20% в масштабах ЄС. До 2050 на переробку повинно йти до 100% відходів. Наразі близько 40% спрямовується на звалища, 40% переробляється або компостується, а решта спалюється.

Лідерами з переробки є Німеччина, Нідерланди та Австрія, де переробляється близько 70% відходів. Швеція, Данія, Бельгія та Люксембург мають трохи нижчі показники.

Також важливу роль у процесі поводженні з відходами відіграє «7-ма Програма дій по охороні навколишнього середовища», що скеровуватиме політику у цьому напрямку до 2020 та задає стратегічні орієнтири до 2050-го року.

Відтак завдяки постановці довготривалих цілей та відповідно ефективності дій органів ЄС, пропорції сміття, що йде на переробку, в ЄС збільшується, а того, що йде на звалища, – зменшується. Негативний вплив звалищ на навколишнє середовище мінімізується, більше енергії добувається спалюванням відходів і шкідливі відходи разом з незаконними смітниками контролюються жорсткіше.

Водночас, кожна країна ЄС має власні превентивні програми поводження з відходами.

«Національна індустріальна програма симбіозу» (Велика Британія)

Ця програма створила ринок, який зводить тих, хто продукує відходи та тих, хто може їх використовувати і готовий за них максимально платити. Наприклад, перетворення відходів з пасовиська на електроенергію, жирні кислоти на біодизель, та ін.. Підраховано, що Програма додає економіці Сполученого Королівства додаткові €3 мільярда.

«Ініціатива Eco-Point» (Італія)

Сухі продукти харчування продаються в супермаркетах з розподільних апаратів, що дозволяє уникнути пакування та купувати стільки, скільки потрібно покупцям. Це не тільки добре для них, але також заощаджує гроші на тарі від 10 до 70%. Підраховано, що 30 «Еко-точок» в Італії та Швейцарії попереджають використання приблизно 1 мільйона пакунків щороку. Як відомо, дана ініціатива застосовується і в Україні у гіпермаркетах та на простих ринках.

«Віденська програма з попередження відходів» (Австрія)

Фокус програми в тому, щоб витрачати бюджетні гроші на «зелені» продукти та послуги, допомагаючи маленьким фірмам ставати більш еко-ефективними, просувати ідею повторного використання і лагодження продукції. Результатом є те, що покупці можуть купувати товари, які були у використанні, попереджаючи утворення близько 1 тисячі тонн відходів щорічно. Близько 400 тонн товарів щороку ремонтується у місцевих сервісних центрах, а еко-ефективні поради допомогли бізнесу заощадити €34 мільйона з 1998 року та попередити виникнення більш ніж 100 тисяч тонн відходів.

П.С. Повертаючись до України, варто наголосити, що затягування у вирішенні питання поводження з побутовими відходами неминуче призведе до масштабної катастрофи та страшних наслідків для довкілля та здоров'я людей. Якщо ми не будемо сьогодні вживати заходів по будівництву сміттєсортувальних ліній, сміттєпереробних заводів, використовувати відходи як вторинні ресурси, то перетворимо Україну на суцільні смітники.

Звісно, початок роботи над національною стратегією поводження з відходами - це вже прорив, оскільки Україна взагалі нічого такого не мала, однак потрібно буде докласти ще чимало зусиль, щоб не лише дописати, а й втілити в життя.

http://tyzhden.ua/Society/170904