У Садового ліплять зі сміття цукерку

Фото: vk.com
Фото: vk.com

Влада Львова планує знову, впродовж двох років, вивозити міське сміття у Грибовичі. Тільки робитимуть це тепер у спресованому вигляді. Придумали й назву ініціативі – «сміттєвий камінь».

Чиновники і далі приховують від громади не лише реальні наслідки катастрофи на Грибовицькому сміттєзвалищі, а й подальші плани вирішення проблеми утилізації сміття і рекультивації сміттєзвалища. У той же час медики констатують ріст захворюваності серед молоді у навколишніх населених пунктах. На забруднених територіях біля сміттєзвалища продовжують вирощують продукцію, яка активно іде на продаж.

Про це свідчать дані, зібрані і систематизовані представниками Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина», оприлюднені під час прес-конференції у Львівському прес-клубі 20 липня.
Та ж проблема в іншій обгортці

«Проблема нікуди не ділася. Місцеве населення Грибовичів, Малехова і інших сусідніх зі сміттєзвалищем сіл дійсно перебуває у дуже складній ситуації. На них тиснуть органи державної влади, органи місцевого самоврядування. Приїжджають постійно, щось пропонують, чимось намагаються підкупити. І, звичайно, є досить серйозне нині протистояння», – каже Ольга Мелень-Забрамна, керівник юридичного відділу Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина».

Натомість, заходи зі стабілізації сміттєзвалища, оприлюднені нещодавно представником Львівської міської ради Ю.Гольцем, є частиною великого проекту рекультивації, ініційованого ще 2006-го року. «Наскільки він є доцільний, безпечний, необхідний в даному випадку? Це треба дивитися весь проект, – каже Ольга Мелень-Забрамна. – Щоби безпечно рекультивувати сміттєзвалище, воно не може перебувати у такому стані, як є сьогодні. Там є досить круті, високі стінки. Одна впала, і призвела до трагедії, але є ще інші».

«Інше питання: що туди будуть звозити знову сміття, яке буде просто спресоване. Місцеві люди цього не хочуть. І коли їм говорять: що знову ми ще на два роки продовжимо – такі обіцянки вони вже чують останні десять років. Кожен раз, коли хтось приїжджає і відбуваються протести місцевого населення – їм обіцяють: ну ще рік, ну ще два. І це вже тягнеться дуже довго, – каже еколог. – Це те саме сміття буде вивозитися, просто вони назвали його сміттєвим каменем. Воно нічим не відрізняється від того сміття яке вивозили. Просто те сміття буде спресоване».
Сміттєвий дар Києву з кишень львів’ян

«Декілька днів назад міська рада виділили 21 мільйон гривень «Львівспецкомунтрансу» на компенсацію видатків для вивезення сміття до Києва, – каже представник МБО «Екологія-Право-Людина». – Це величезні кошти, які ми платимо за те, щоби вивозити сміття до Києва, який також, найближчим часом, теж не дуже планує наше сміття приймати».

«Пан Голець і органи місцевого самоврядування повинні показати громадськості, якими керувалися показниками – де є фінансові, а де екологічні, а де технологічні аспекти цього питання. І дійсно переконати, що це найбільш безпечний варіант, який дозволить мінімізувати вплив на довкілля, і який буде безпечним для місцевого населення. І чи дійсно це буде вирішенням питання в короткотерміновій перспективі. Тому що останнім часом ми чуємо дуже багато звинувачень від пана мера, від інших посадових осіб Львівської міської ради про те, що місцеві громади не хочуть мати полігон, не хочуть мати сміттєпереробний завод, не хочуть Збиранки».
Людей не інформували, як і з Чорнобилем

Офіційна інформація про сміттєзвалище, яка подається у ЗМІ, є не завжди достовірною або обтічною, – констатує еколог. «От кажуть. що ми хочемо побудувати полігон, хочемо побудувати завод – переробний чи сортувальний. А проекту ніхто не бачив. Щоби йти переконувати громаду, треба, по-перше, мати типовий проект чи проект, розроблений під конкретну ділянку. І тоді показувати людям, які будуть впливи, яка буде технологія застосовуватися. Звичайно, якщо 20 років питання сміттєзвалища не вирішується, місцеве населення не вірить, що питання вирішиться не таким же самим способом, як це було досі... До людей не виходять з конкретними пропозиціями, не показують проекти, не показують оцінки»

«Треба у даному випадку, щоби влада працювала відкрито і прозоро. Щоби громадськість бачила конкретні проектні показники, які будуть проекти застосовуватися для того, щоби люди знали, чого їм очікувати, – каже Ольга Мелень-Забрамна. – Дуже є мало на сьогодні інформації, який на сьогодні вплив здійснює Грибовицьке сміттєзвалище. Хоча проводяться певні дослідження... Але люди нічого не знають. Горіло сміттєзвалище – безпечно або небезпечно перебувати на вулиці. Є перевищення, чи немає перевищення. Людей не інформували».
Палити чи вивозити ще невідомо. Але в кредит – це точно!

На основі запитів до Мінрегіонбуду екологам вдалося з’ясувати – станом на 21 червня домовленості щодо надання Львову Європейським інвестиційним банком кредиту для вирішення проблеми сміття не було. Але переговори ведуться.

«Міська рада зазначає, що впродовж тривалого часу співпрацює з експертами банку для оцінки існуючої ситуації і пошуку шляхів їх вирішення, – каже еколог, зазначаючи, що начебто місто подало один з проектів. – Самого проекту комплексного вирішення проблеми поводження з відходами ми не бачили і не можемо сказати, що туди закладала Львівська міськрада. Чи це будівництво полігону чи це будівництво сміттєспалювального чи сміттєсортувального комплексу. Тобто, яким чином буде вирішуватися – ми не можемо сказати. Але Мінрегінон повідомив, що такий проект наразі опрацьовується...».
Покажіть проект, пане мер!

«Хотілося б від Львівської міської ради отримати інформацію, що за проект було подано до Європейського інвестиційного банку. Я не думаю, що це інформація із закритим доступом, – каже еколог. – Зазвичай, такі проекти повинні обговорюватися з громадськістю, повинні вивішуватися на веб-сайті. На сьогодні ми не бачимо ініціатив Львівської міськради обговорити їхнє бачення вирішення ситуації і подальшого вирішення проблеми з твердими побутовими відходами».

Натомість, з відповіді Мінрегіону стає зрозумілим, – проекту будівництва сміттєпереробного заводу та рекультивації сміттєзвалища у Грибовичах до них не надходило. Хоча міністерству відомо, що один із проектів начебто опрацьовується фахівцями ЄІБ.

«Така закритість завжди насторожує. Якщо Львівська міська рада пише, що вона працює з експертами ЄІБ, то чому би не зробити цей проект відкритим до громадськості. Тим більше у Львові і в Україні є багато фахівців. Була конференція недавно, на яку Андрій Іванович (мер Львова) прийшов. Також досить закрита конференція, про яку не було інформації заздалегідь. Вже потім постфактом повідомили», – розповідає еколог.

Влада зобов’язана виносити усі екологічні проекти на громадські обговорення, і це теж стосується рішення ЛМР № 565 щодо схеми санітарного чищення Львова, прийнятого нещодавно.

«Ще в 2013 році я бачила інтерв’ю – виступ Андрія Івановича Садового, – який також говорив, що вже є конкретні домовленості з Європейським інвестиційним банком і що от-от вони нададуть нам кошти і ми цю проблему будемо вирішувати», – пригадала Ольга Мелень-Забрамна.
Небезпеки сміттєзвалища

Сміттєзвалище у Грибовичах продовжує нести небезпеку для всього оточуючого. «Ця територія має дуже багато парників, присадибних ділянок, де люди не тільки для себе, а й на продаж вирощують сільськогосподарську продукцію, – каже Ольга Мелень-Забрамна. – Наскільки ми знаємо є дані від лікарів від медиків, що стан захворюваності мешканців Грибовичів і навколишніх сіл є набагато вищим, ніж в людей, ніж в населення, яке не сусідніми, не є близькими до Грибовицького сміттєзвалища. Потрібно провести комплексне обстеження людей, які люди хворіють і допомагати людям вирішувати їхні проблеми зі здоров’ям. Особливо це стосується молоді, підлітків, тому що їхній стан захворюваності є набагато вищим ніж аналогічні показники по області».

Прийняття рішення щодо оголошення Грибович зоною надзвичайної екологічної ситуації еколог вважає запізнілим. Ще 10 років тому головний санітарний лікар приймав рішення про закриття сміттєзвалища, «і ми бачимо як це рішення виконувалося»
Вакханалія «Збиранки»

Львівське ЛКП «Збиранка» постійно намагається оскаржити – відбитися від державних інспекторів і контролюючих органів», – констатують у МБО «Екологія-Право-Людина», проаналізувавши хронологію судових процесів за участі комунального підприємства.

У 2012 році «Збиранка» – яка підпорядковується міськраді – оскаржувала припис Львівської екоінспекції, оскаржувала наказ екоінспецї про проведення планової перевірки. У свою чергу держекоінспекція вимагала через суд зобов’язати допустити на звалище їхніх інспекторів, таки добившись доступу лише перед трагедією. Оскаржувало ЛКП і кількамільйонні збитки, нараховані ДФС.

«Бачимо небажання «Збиранки» дотримуватись вимог екологічного законодавства і покращувати свій екологічний статус, – каже еколог. – Таке враження що ЛКП «Збиранка» мала імунітет, індульгенцію від усіх перевірок державних органів. Туди ніхто не міг зайти чи попасти».

На папері залишилися правильні рішення про огородження сміттєзвалища і встановлення відеоспостепереження, про що говорили з 2010 року. Оскільки на території звалища відбувається пересортування відходів – пластикової тари, чорних і кольорових металів. Який далі переростає у хаотичний збір відходів людьми – місцевими мешканцями. Жодного обліку цієї діяльності не ведеться.

Іншою проблемою залишається інфільтрати сміттєзвалища, які планують відкачувати і відвозити на комунальну станцію очистки. Однак, для цього мають бути необхідні потужності станції очистки, відповідний транспорт і заходи безпеки для охорони здоров’я людей, які працюють з інфльтратами. «Бо це небезпечні речовини, там ціла таблиця Мендєлєєва», – каже еколог.

Мерська політика

Намагання Андрія Садового приховати інформацію про реальний стан справ зі сміттєзвалищем описала нардеп Ганна Гопко. Велика група народних депутатів у зверненні просила надати повний перелік українських та іноземних інвесторів, які впродовж останніх 10 років зверталися до влади міста Львова з пропозицією вкласти кошти у сферу збирання, зберігання, утилізації, переробки сміття, а також інформацію про причини відхилення (ігнорування) кожної із зазначених пропозицій.

«На жаль, Львівський міський голова свою розлогу відповідь присвятив виключно третьому питанню. Красномовною є спроба «не помітити» перших двох пунктів, – розчарована депутат. – Пане Андрій Садовий, де перелік інвесторів, які зверталися до міста з

пропозицією вирішити проблему сміття? Де дати їхніх звернень? Де чіткі причини відмов по кожній пропозиції? Що приховуєте, не відповідаючи на прості запитання?».

Депутат обіцяє, що разом із колегами обов’язково доб’ється оприлюднення цієї інформації, щоби її зміг оцінити кожен львів’янин. Тим часом інші депутати звернулися до генпрокуратури з вимогою порушити кримінальну справу проти Садового. «У Львові процвітає тіньовий, кримінальний бізнес збору й вивезення сміття. Можливо, це влаштовує мера. Саме тому ми вимагаємо від правоохоронців взятися за цю справу на найвищому рівні. Бо це вже проблема не Львова чи кількох сіл, і навіть не західного регіону, а цілої України», – наголошують Ігор Васюник і Михайло Хміль.
Переведення стрілок

Якось депутати міської ради зауважили цікаву тенденцію, – при розгляді незручних для нього запитань або сумнівних рішень, мер Львова зникає з залу. Такою ж тактикою вочевидь мер воліє користуватися і в питанні сміттєзвалища.

Впадає в око, що замовчуючи очевидну проблему, керівник Львова намагається створити іншу. Ходити далеко не потрібно – одним із таких прикладів може бути ситуація з забудовниками. Проблеми з будівництвом у Львові мер не помічав. Та як сталася трагедія, відразу взявся за забудовників.

То на Стрийській не то будують, то на Варшавській-Сосновій, де мер проблем не бачив від зими, коли люди розпочали свій протест. Та у момент, коли потрібно було вирішувати нагальну сміттєву проблему, – мер побачив протестувальників, активно підтримавши акцію, яка відразу переросла у силове протистояння.

І це є дивно, чи не так? Вочевидь, такої ж тактики дотримуються і у партії «Самопомочі». Нагадайте, які кроки у парламенті здійснила партія для вирішення проблеми?

Нагадаємо, 30 травня на міському звалищі біля с. Грибовичі під Львовом під час гасіння пожежі стався зсув сміття об’ємом понад 100 тис. кубометрів. У результаті під завалом опинилося четверо людей. 31 травня були знайдені тіла трьох рятувальників – Юрія Рудого, Андрія Вненкевича і Богдана Юнка. Пошуки іншого зниклого комунальника виявилися безрезультатними.

А тим часом пожежі на сміттєзвалищі виникають знову і знову...

Володимир Михайлюк


Довідка

Ольга Мелень-Забрамна – керівник юридичного відділу МБО «Екологія-Право-Людина». Магістр із екологічного права (університет Ноттінгем, Велика Британія). Голова Робочої групи з питань розвитку Дунайського регіону. 
http://zik.ua/news/2016/08/01/u_sadovogo_liplyat_zi_smittya_tsukerku_740022

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

МСЗ - помойка на небе (Greenpeace) - відео