Що взагалі відбувається зі сміттям після того, як ми його викидаємо?
Є кілька варіантів.
1. Поховання на полігонах
Гігантські звалища облаштовують так, щоб токсичні речовини не потрапили в землю і грунтові води. У міру заповнення звалища сміття засипають. На практиці полігони далеко не завжди влаштовані за правилами, що провокує зростання рівня захворюваності мешканців навколишніх територій.
2. Спалювання на сміттєспалювальних заводах
Особливо популярне в країнах, де немає зайвих територій для облаштування полігонів. Але заводи теж забруднюють навколишнє середовище, викидаючи в атмосферу третину всіх органічних забруднювачів.
Ось тут можна зробити віртуальну екскурсію на єдиний в Україні сміттєспалювальний завод “Енергія”, який працює ще і за непрямим призначенням: забезпечує жителів 200 будинків на Позняках в Києві теплом. У 2015 році це заощадило 30 млн кубометрів газу.
3. Роздільне збирання і переробка відходів
Дедалі популярнішою стає концепція безвідходного виробництва Zero Waste, згідно з якою цінність товару не тільки в його корисності, а й в можливості повторної його переробки. Повторна переробка – це актуальний тренд і нова ніша, в якій вже зайнято 1,5 млн осіб, а оборот капіталу – майже 7 річних бюджетів України. В Європі і в цілому на Заході багато територій, де переробка побутових відходів досягла або навіть перевищила показник в 50%.
Велика увага в країнах ЄС приділяється організації компостування харчових і садових відходів. Завдяки ним в грунті відбувається зв’язування вуглецю.
Щоб сміття можна було добре переробити, його потрібно спочатку розсортувати
Кожен житель Швейцарії зобов’язаний сортувати сміття або заплатити податок, щоб його відходами зайнявся фахівець. За чистотою на вулицях і сортуванням сміття стежить спеціальний підрозділ поліції. Штрафують за несортоване сміття і американців.
Так само вчиняють і в Німеччині: прострочені ліки повертають в аптеки, старі батарейки і пластикові пляшки приймають в будь-якому магазині, причому за пластик ще й повертають близько 6 євроцентів за пляшку. Шведи економлять на оплаті за комунальні послуги, якщо сортують сміття на окремі види і компостують органічні залишки. Шкідливі відходи здаються окремо.
Японці сортують по окремих контейнерах всі органічні відходи, в тому числі і кухонні, чисту паперову упаковку, упаковку з пластику, пластикові пляшки, алюмінієві і сталеві банки, скло, причому за кольором. Крім того, до сміття, що переробляється, в Японії відноситься макулатура і одяг. Жителі Японії прагнуть розсортувати якомога більше свого сміття, щоб менше платити за його утилізацію.
З відходів можна отримувати енергію або використовувати їх повторно
В основному сміття все-таки спалюють. Згідно з експертними розрахунками, заводи з 1 тонни сміття отримують стільки ж енергії, скільки з 250 кілограм мазуту.
В середньому в Європі переробляється близько 40% відходів, в США – близько 35%. На звалища Швеції потрапляє лише 4% відходів. Шведські сміттєспалювальні заводи забезпечують більше половини тепла в будинках, а їхню електрику споживають 260 тисяч домогосподарств. При цьому свого сміття шведам не вистачає, країна його імпортує.
Але часто відходи не спалюють, а по-максимуму намагаються використовувати повторно. Приклад – хай-тек звалища. У Китаї, в місті Гуйюй, щодня збирають від 50 до 100 контейнерів з технікою. З неї витягують всі корисні матеріали. За попередніми оцінками, це близько 16 тонн золота і 160 тонн срібла. Весь же оборот тільки цього електронного звалища оцінюється в $3 млрд щорічно. А воно не єдине в світі.
При вторинній переробці сольових і алкалінових батарейок можна використовувати до 80% компонентів, при цьому батарейки містять корисні елементи в більш концентрованому вигляді, ніж природна руда. Термін переробки становить 3-4 дні.
В Європі переробляється 30-45% батарейок і акумуляторів, в США – близько 60%, в Австралії – близько 80%.
Лідери в повторному використанні – японці
Зі сміття вони створили штучний острів – рекреаційну зону Порт Айленд площею 436 га. Японці переробляють пластикові пляшки на господарські товари та одяг, а скло і фарфор – на тротуарну плитку і облицювальні матеріали. Харчові відходи використовуються для виготовлення добрив.
Україна “застрягла” на етапі токсичних могильників. Київський завод “Енергія” абсолютно не конкурує зі своїми європейськими побратимами. Щоравда, у нас є технології, що дозволяють отримати з 100 тонн твердих побутових відходів 8 тис. кубометрів біогазу з вмістом метану 60%. Отже незабаром кадри з фільму “Назад у майбутнє”, де машину “заправляли” шкіркою від банана, стануть реальністю. Але поки на проблему відходів в Україні не звертають серйозної уваги, будуть відбуватися трагедії на зразок тієї, що трапилася у Львові.
http://news.finance.ua/ua/news/-/389931/smerdyucha-problema-shho-potribno-robyty-zi-smittyam-shhob-ne-bulo-tak-yak-u-lvovi
Немає коментарів:
Дописати коментар