Зеновій БЕРМЕС: «Грибовицька катастрофа трапилась через зруйновану систему дегазації, а не через підпал»


Уже другий тиждень Грибовицьке сміттєзвалище є темою номер один серед громадських активістів, журналістів, політиків та мешканців Львова й області. Багаторічна бездіяльність чиновників у вирішенні нагальної сміттєвої проблеми забрала життя невинних людей, і в повітрі зависла низка запитань: як ми дійшли до такої трагедії? Чому мер роками «відшивав» інвесторів, а потім заперечував сам факт їх існування? Та, нарешті: чи покарають винних?

   Про це та про багато інших актуальних «грибовицьких» питань — у розмові з Зеновієм Бермесом, екс-депутатом Львівської облради, президентом Асоціації роботодавців Львівщини, учасником Громадської ради при Львівській ОДА.

Грибовицьке звалище  вже 12 років незаконне!

   — Грибовицька проблема — це проблема комплексна. В чому є найбільша небезпека для жителів навколишніх сіл та Львова?

   — Насправді  це сміттєзвалище — проблема навіть не львівська, а національна, адже правила поведінки з такими об'єктами мала б встановлювати держава. У Львівській області є 710 звалищ, із них статус законних полігонів, які відповідають нормам ДБН, мають не більше п'яти. Решта — ті, що шкодять навколишньому середовищу. Адже звалище ТПВ — це забруднення озонового шару, викиди, що йдуть в повітря зі звалища, крім того, звідти витікає інфільтрат тощо. Декілька років тому Грибовицьке звалище побило антирекорд — досягнуло 75 метрів і стало другим у світі за висотою. Це критична маса шкідливих речовин. 

   Сміттєзвалище почали експлуатувати ще в 50-х роках минулого століття. За той час туди викидали промислові відходи, шкідливі речовини, а також  дозволили складувати кислі гудрони. Це тонни і тонни гудронів. Біда також і в тому, що звалище лежить на межі Європейського водорозділу. Там є місце тектонічних зсувів, що дуже небезпечно. Одного ранку одне з гудронних озер… зникло! Науковці пояснили: причина в тому, що кислі гудрони складаються з сірчаної кислоти, яка розчиняє вапняк. Тому озеро просто провалилось у глибину, забруднюючи підземні води… І це ще далеко не все.

— Ви вивчаєте «сміттєву» проблему вже давно. Коли були перші сигнали про небезпеку та як влада реагувала на них?

   — З 1990-х років Грибовицьке звалище стало причиною масових збурень та протестів мешканців. Це повторювалось кожного року, і аж у 2004 році санепідемстанція ухвалила рішення про закриття сміттєзвалища. З того моменту звалище перебуває поза законом. Воно закрите! Але оскільки міська влада не ухвалювала жодних рішень щодо пошуку цивілізованих способів поводження з відходами, сміття й далі незаконно возили туди ж.  З 2007  року на сміттєзвалище прийшла компанія «Гафса», яка заявила, що вона буде збирати газ, що утворюється всередині звалища, щоб не допустити забруднення озонового шару. Там зробили 150 свердловин, і до 2010 року було влаштовано систему дегазації звалища. Йшлося навіть про те, що цей газ можна буде використовувати для отримання електроенергії… Але не так склалося, як гадалося. 

Перший сигнал тривоги пролунав ще в 2010 році, коли бульдозер, що працював на звалищі, провалився, і його ледь витягли разом із водієм. Це була ознака серйозної небезпеки. Щороку, навіть по декілька разів, міська та обласна ради ухвалювали якісь рішення щодо проблеми звалища й обіцяли вирішити її. Останній раз великі збурення мешканців були в 2013 році, тоді вперше провели спільні засідання комісій з питань екології міської та обласної ради, було проведено виїзне засідання в Грибовичах за участю міського голови Садового, який ПРИСЯГАВСЯ, що вони знайдуть рішення цієї проблеми. Тоді вкотре пообіцяли, що знайдуть і нову ділянку для сміттєвого полігону. 

Інвесторів «відфутболили»

— Що Ви можете сказати щодо заяви міського голови Львова Андрія Садового про те, що інвесторів для рекультивації Грибовицького звалища не було?
 
  — Конкурси на проведення рекультивації звалища міськрада оголошувала ще з 2003 року. Але всі вони нічим не закінчувались, адже міськраду ніхто не влаштовував. Дуже дивно, що Андрій Іванович тепер каже, що інвесторів не було, бо вони БУЛИ, і я відповідаю за свої слова. Я особисто декілька років тому запрошував італійську фірму WOMM, яка має багато реалізованих проектів у Європі та зацікавлена, щоб переробляти інфільтрат, який витікає з Грибовицького звалища. 

Адже склад інфільтрату, що витікає в річку Малехівку, містить надзвичайно багато шкідливих речовин, серед яких важкі метали. Все це йшло в грунтові води, тому в Малехові в багатьох місцях вода з криниць більше схожа на гноївку. А з цих районів ми отримуємо ранні овочі з такої землі. На сміттєзвалищі є станція хімічного очищення, але це швидше бутафорія, яка, по суті, нічого не робить. Італійські фахівці з WOMM сказали, що готові забирати шкідливі речовини для їх подальшого захоронення. Однак міська влада відмовилась від цього проекту… на вказавши причин! До речі, ці інвестори тепер присутні в Україні, вони реалізують проект у Харкові.  

— Трапилась трагедія, загинули люди, якими будуть наслідки та що робити далі?

    — Громадськість буде вимагати покарати винних за злочинні дії, які вилились у неправильну експлуатацію звалища, за бездіяльність, через яку досі не проведено рекультивацію звалища. Все це призвело до руйнації системи дегазації звалища, і фірма «Гафса» нині судиться з міською владою через те, що не дістала тієї вигоди, яку мала б. Після того, як була зруйнована система дегазації, газ починає виділятись із різних місць, і досить першої блискавки, кинутого сірника чи цигарки, щоб сміття запалало. 

Тому не йдеться про теракт чи підпали, це результат бездіяльності у поводженні з відходами та байдужості до людей, які живуть поруч. Сьогодні ми вже апелюємо до правоохоронних органів, які повинні визначити міру відповідальності за злочинні дії. Просто міська влада (САМЕ МІСЬКА!) експлуатувала сміттєзвалище в спосіб, який суперечить чинному законодавству. Щоб не сплачувати екологічний збір у більшому розмірі, вони назвали сміттєзвалище «полігоном ТПВ в селі Грибовичі». Це, безперечно, неправда, звалище не може йменуватись полігоном, а за забруднення треба було платити державі. Інша справа — треба було давно зробити проект і почати рекультивацію звалища, хоча б часткову. Нині склалась така ситуація, що на Грибовицьке звалище возити сміття не можна, проекту рекультивації нема, а що робити з відходами?

Що далі?

— На Вашу думку, яким є оптимальний для Львова варіант вирішення «сміттєвої проблеми»?

   — За час, відколи ми обговорюємо проблему Грибович, відбулась еволюція технологій у сфері переробки сміття. Раніше нам говорили лише про полігонний спосіб захоронення ТПВ, але з часом світ переходив на інші технології, зокрема — сміттєспалення. Однак вартість такого проекту призведе до збільшення тарифів щонайменше у 10 разів, крім того, спалення сміття має небезпеку викиду діоксинів, що є дуже небезпечні. Тому для Львова були б найбільш прийнятні технології переробки сміття, де воно буде сировиною. Тепер нам потрібна негайна рекультивація звалища й відносно дешевий та безпечний для людей проект, визначена технологія переробки сміття та терміни реалізації проекту. 

Якщо поспішити, то це можна втілити за рік-півтора. Я переконаний, таких пропозицій  буде більш як десять, хай тільки оголосять конкурс. Якщо це терміново не втілять у життя, Львів задихнеться в смітті.

Розмовляла Уляна ДЕПУТОВИЧ

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

МСЗ - помойка на небе (Greenpeace) - відео