Ужгородське сміттєзвалище. Фото: Бейло Балла/ZIK
Ужгородське сміттєзвалище – одне з найбільших в Західній Україні. Полігон для відходів розташований всього за три кілометри від Ужгорода. Раніше туди звозили сміття тільки з обласного центру Закарпаття, та останні кілька років полігон обслуговує і весь Ужгородський район.
Ужгородське сміттєзвалище ввели в експлуатацію в листопаді 1998 року. Дозвіл на експлуатацію дали на 25 років. Та, зважаючи, що за останні майже десять років люди почали активніше використовувати пластик, поліетилен та інші речі, сміття стало в рази більше. І от через 18 років, звалище майже заповнено.
Ужгородське сміттєзвалище. Фото: Бейло Балла/ZIK
Загальна територія смітника – 9 гектарів. Звалище поділене на три так звані карти. Одну з них два роки тому рекультивували, передувало цьому сміттєве лихо – в 2007 році на звалищі відбулося загорання, тоді полум’я охопило понад 2 гектари звалища. Допоки приїхали пожежники, вогню було вже надто багато і шансів загасити пожежу водою майже не було. Тому за 2,5 тижні вогонь здолали насипами.
Роботи на сміттєзвалищі потрібно проводити постійно, а не доки грім не гряне
Роботу на сміттєзвалищі потрібно проводити постійно, а не тільки коли опиняємося на порозі екологічної катастрофи, вважає заступник директора ужгородського сміттєзвалища Василь Грамотник.
«У нас тоді горіло через халатність людей, які на звалищі збирали пляшки і металолом. Вони підпалили звалище. Далі почали підриватися легкозаймисті речовини. В нас тоді горіло понад два тижні. Ми розуміли, що водою не загасити. Власноруч почали тут копати і вивозили землю на ту територію, де була пожежа. Полум’я збили, а потім повністю рекультивували.
У 2013 році році ми повністю закрили ту карту. Тепер на рекультивованій території працює приватний підприємець, який добуває там біогаз. І прямо тут з цього газу вони виробляють електроенергію. Тому коли, побачили по телебаченню, що горить звалище на Львівщині, ми переживали за них, як за себе. І зайвий раз переконалися, що гасили водою малоефективно.
Ужгородське сміттєзвалище. Фото: Бейло Балла/ZIK
Такі займання треба гасити піском, глиною чи будівельним сміттям. На перший погляд, погашена водою пожежа може спалахнути знову», – коментує заступник директора ужгородського сміттєзвалища Василь Грамотник.
Більше того, каже комунальник, у Грибовичах ситуація ускладнена тим, що всередині звалища роками збирався газ, а для такої пожежі – це найбільший ворог.
Зараз на новій карті, куди звозять сміття з Ужгородщини, вже проведена газовідвідна система. Всередині купи мотлоху прорита лінія, через яку проведені шланги і які забирають весь метан із звалища. Тому, як кажуть комунальники, ужгородське звалище захищене від вибухів і масштабних, складних пожеж.
Ужгородське сміттєзвалище. Фото: Бейло Балла/ZIK
Крім того, на звалищі щодня працює понад 40 ромів, вони вручну, і звісно ж нелегально, сортують тут сміття, завдяки цьому заробляють на життя. За день їх заробіток може сягнути до 500 гривень. Працівники звалища ромів сприймають як колег, бо вони, як вартові – в разі чого першими повідомлять про загорання чи іншу небезпеку.
Попри те, що звалище безпечне, воно має іншу проблему – заповненість. Звалище розраховане на 1260 тисяч тонн сміття, вже накопичено понад 1107 тисяч тонн, тобто ресурс звалища вичерпується.
Ужгородське сміттєзвалище. Фото: Бейло Балла/ZIK
Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій після перевірки звалища визначила, що полігон потребує термінового підняття опорної стіни (обвалювання) до 3 метрів по всьому периметру першої карти та додаткове встановлення системи газовідведення. Якщо цього не зробити, звалище доведеться закрити вже в кінці цього року.
Громади проти виділення землі під сміттєпереробні заводи
Громада проти виділення землі під сміттєпереробні заводи. Це питання треба вирішувати на законодавчому рівні, впевнений мер Ужгорода Богдан Андріїв.
«У нас є трохи часу в запасі. Але ми вже шукаємо можливість будівництва нового полігону. І не просто полігону, а разом із заводом із сортування сміття.
Передувати виділенню землі мають громадські слухання. Там влада, інвестори і громадяни повинні дійти принципової згоди щодо виділення землі для такого заводу чи полігону. От тут і починаються проблеми. Люди категорично проти сусідства із заводами. Я вважаю, що це питання мають вирішити на законодавчому рівні. Бо це ж земля йде не у приватні руки, а для потреб суспільства.
Якщо громада проти, то її треба вилучати примусово. Інакше цю проблему не вирішити», – каже Ужгородський міський голова Богдан Андріїв.
Мер зізнається: будувати такий завод не мають права в місті, тому зараз розглядають кілька варіантів. Перший – між Ужгородом і Мукачевим. Щоправда, такий завод повинен бути не надто далеко від населеного пункту, тоді витрати за вивіз сміття будуть менші, відповідно і ціна нижча. Кожне здорожчання ціни за вивіз сміття ужгородці сприймають вкрай болісно. Тому питання розташування полігону вкрай важливе.
Китайці готові збудувати на Закарпатті переробне підприємство
«Китайці готові відкрити у нас сміттєпереробний завод, бо Закарпаття єдина область, де від них не просили грошей за ведення бізнесу», – зазначає голова закарпатської ОДА Геннадій Москаль.
Сміттєву проблему, яка назріває в Ужгороді, добре розуміє керівництво не тільки міста, але й області.
У травні голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль зустрічався з керівниками китайської компанії, яка готова побудувати сміттєпереробний завод і щоденно приймати 400 тонн відходів, які перероблятимуться в електроенергію, не завдаючи при цьому шкоди навколишньому середовищу.
«Компанія об’їздила багато областей України зі своїм інвестиційним проектом, але вирішила зупинитися на Закарпатті, оскільки тільки тут від неї не просили грошей за безперешкодне ведення бізнесу. Принципова згода на відкриття заводу з нашого боку є, ті умови компанії, які залежать від місцевої влади, будуть виконані. Зараз ми підшуковуємо відповідну земельну ділянку. Завод перероблятиме не тільки свіжі відходи, але й сміття зі звалищ по всій області, яке збиралося там багато років. Зараз на Закарпатті є 79 тільки зареєстрованих полігонів з відходами, а скільки стихійних, ніхто не знає. Завод здатен переробити все це сміття, а через 30 років експлуатації фірма готова безкоштовно передати його органам місцевої влади», – зазначив Геннадій Москаль.
Для запуску першого сміттєпереробного заводу на Закарпатті треба 25 млн грн
«Щоб запустити перший сміттєпереробний завод на Закарпатті не вистачає 25 мільйонів гривень», – озвучує проблему директор ТОВ «Берег-Вертикал» Микола Якимець.
Тим часом Закарпаття вже чотири роки поспіль чекає на перший сміттєпереробний завод. Такий у 2012 році почали будувати на Берегівщині. Гроші на це виділили з європейської скарбниці. Євросусіди вирішили, що вигідніше дати кошти на сміттєпереробний завод, ніж виловлювати сміття в Дунаї, яке припливає із Закарпаття після кожного паводку.
Сміттєпереробний завод на Берегівщині,Закарпаття. Фото: Бейло Балла/ZIK
Завод частково збудували. Наразі там є одна сортувальна лінія, проте, аби її запустити має бути ще чотири великі полігони. А щоб їх збудувати, району не вистачає 25 мільйонів гривень. Їх наразі не дає ні ЄС, ні влада області й міста. Тому запуск заводу поки відкладено на невизначений термін.
«Якби було фінансування, то до року часу завод міг би працювати. Тепер наші працівники роблять перерахунки кошторису по нинішніх цінах. Попередньо десь до 25 мільйонів гривень нам треба, аби збудувати цей полігон і завершити будівництво. Ми сподіваємось, що і держава почує і побачить цю проблематику засміченості річок, галявин, лісів і узбіч. Мусимо боротися із навалою сміття.
Ми вже зробили великий крок вперед і зупинятися не маємо права. Зараз готуємо всі документи на додатковий грант.
Знову сподіваємося на підтримку європейців. Ну і хоч частково, але чекаємо коштів і з районного і обласного бюджету», – додає директор ТОВ «Берег-Вертикал» Микола Якимець.
Сміттєпереробний завод на Берегівщині,Закарпаття. Фото: Бейло Балла/ZIK
Берегівський завод зможе обслуговувати тільки Берегівський район. Та завдяки європейським інвестиціям Закарпаття може отримати ще три такі заводи. От тільки це питання часу та правильного використання європейських грантів.
Такого часу не має Ужгород. Бо звалище все ближче до закриття. А ні землі, ні заводу обласний центр для цих потреб поки не має.
Та й інвесторів черга не стоїть. Наразі збудувати завод готові китайські підприємці. Вони вже мали розмову з керівником області.
Та віз і нині там. Жоден населений пункт на околиці Ужгорода не готовий віддати кількадесят гектарів для сміттєвого полігону.
Тетяна Шімон,
для ІА ZIK
Довідка ІА ZIK
Нагадаємо, 29 травня на Грибовицькому сміттєзвалищі під Львовом виникла пожежа. Згодом з’явилася інформація, що під час гасіння пожежі стався зсув сміття. В результаті під завалами опинилися троє рятувальників та один комунальник. Троє надзвичайників загинули, водночас зниклого еколога не знайшли. За фактом зсуву відкрито кримінальну справу.
7 червня повідомили, що на Грибовицькому сміттєзвалищі утворилася тріщина завдовжки близько 80 м і завширшки до 2,5 м в окремих місцях. Вершина сміттєвої гори просіла з часу першого зсуву на 2,5 м. Станом на сьогодні пожежа триває. Для ліквідації загоряння вирішено застосовувати авіацію ДСНС. Також відновили пошуки зниклого еколога.
http://zik.ua/news/2016/06/15/yakshcho_ne_znaydut_koshtiv_do_kintsya_roku_uzhgorodske_smittiezvalyshche_dovedetsya_708442
Немає коментарів:
Дописати коментар