Хто буде по сусідству зі сміттям?

“Пошта” довідалася, де на Львівщині планують збудувати сміттєпереробний завод, за якими критеріями підбирають ділянку, а також чи сумлінно зараз вивозять сміття з міста

фото:Василь Владика
З перших днів трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі усі і вся говорять про те, куди ж тепер возитимуть львівське сміття та де будуватимуть сміттєпереробний завод. Адже Львів не може потонути у смітті! До слова, місто щодня продукує близько 650 тонн відходів. Звісно, це все потрібно кудись  вивозити. Питання лише: куди? 
Через пожежі на Грибовицькій сміттярці, трагічні загибелі чотирьох чоловіків, жителі Львівщини з острахом дивляться новини, адже бояться почути, що тепер нова гора сміття буде поруч з їхнім домом. Горе-сусіду не був би радий ніхто! Не заспокоює людей  і та інформація, що тепер в області шукають ділянку не лише під сміттєзвалище, а й під сміттєпереробний завод. Дочекались! Шкода, що такою ціною…  
Населення спантеличене, мовляв, “хтозна чи побудують той завод, а, може, лише сміття звозитимуть роками, як то було з Грибовичами?” Насправді ситуація критична, адже невідомо, якими способами міська та обласна влада вмовлятимуть місцеве населення зжитись із горе-сусідом. Та, головне, чи вдасться домовитись із жителями Львівщини… Час покаже!
Пропоновані ділянки – це відпрацьовані кар’єри, промислові зони, розташовані на максимальній відстані від населених пунктів
Як писала “Пошта”, Львівська облдержадміністрація запропонувала п’ять ділянок для розміщення нового сміттєзвалища та будівництва сміттєпереробного заводу. При відборі враховували площу ділянок, відстань від них до Львова, а також віддаленість від навколишніх населених пунктів. У списку дві ділянки у Яворівському районі (кар’єр заводу “Керамзит” та військовий полігон), дві ділянки з Миколаївського району (Кагуївський та Добрянський кар’єри), а також одна ділянка у Жидачівському районі (на території гірничо-хімічного підприємства “Сірка”). 

Сміттєпереробний завод, а не “другі Грибовичі”

Міський голова Львова Андрій Садовий зазначив, що “наразі місто не має ділянки, на якій можна збудувати сміттєпереробний завод”. 
“Станом на минулий місяць ми мали 18 відмов від різних сільських та міських рад, які не давали згоди на нові ділянки. Область зараз дає пропозиції, але поки ми не маємо жодної ділянки, яка була б придатна для розміщення такого великого комплексу. Наразі львівське сміття возимо по всій Україні. Дякую тим міським головам, які мають мужність бути солідарними зі Львовом. Три тижні Львів є у сміттєвій блокаді, хоча ми місто прибираємо кожного дня”, – розповів “Пошті” вчора, 15 червня, міський голова Львова Андрій Садовий.
Втім, голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка певен: ділянку під сміттєпереробний завод і сміттєзвалище потрібно шукати спільними зусиллями.
“Треба знайти компроміс між інтересами міста та інте­ресами громад, на територіях яких потенційно може бути розташований завод по переробці твердих побутових відходів. Зрештою, потрібно вже нарешті перестати говорити про сміттєзвалище, почали говорити про сміттєпереробний завод, який, до речі, успішно працює в багатьох країнах світу. Вибираючи ділянку, треба врахувати, щоб від сміттєпереробного заводу була вигода громаді та щоб переробка ТПВ була екологічно чистою і безпечною. Все, що залежить від обласної влади,  зробимо. Мусимо допомогти Львову, що є також частиною області. Зрештою, не можна залишити 700 тис. мешканців наодинці із проблемою”, – наголосив вчора, 15 червня, у розмові з “Поштою” Олег Синютка. 
 
 фото: dsns.gov.ua
“Наразі керівництво Львова не подавало жодних документів, у яких було б чітко зазначено площу, технічні  параметри і конфігурацію земельної ділянки, яку вони обрали для сміттєпереробного заводу. Облдержадміністрація раніше пропонувала п’ять ділянок. Як правило, це відпрацьовані кар’єри, промислові зони, розташовані в максимальній відстані від населених пунктів і можуть використовуватись на територіях так званих деградованих земель”, – зазначила “Пошті” заступник голови ЛОДА Ірина Гримак.
З її слів, облдержадміністрація сьогодні  не розглядає жодної території, яка б могла працювати як сміттєзвалище. 
“Сміттєзвалище – це вчорашній день. Сьогодні ставимо перед собою завдання, щоб в області працював сміттєпереробний завод. Втім, він не може працювати як одна окрема структура, а лише в комплексі з перевалочними станціями”, –зазначила Ірина Гримак. 
“У ситуації з Грибовицьким сміттєзвалищем ми маємо чітко відділити політику від вирішення нагальної проблеми мешканців Львова з утилізацією сміття. На жаль, пан Садовий говорить, що знайшов інвестора для рекультивації. Але мова не про інвестиції, а кредит від європейського банку, який львів’янам потім потрібно буде повертати. Замість вирішення багаторічної проблеми, міський голова та його прихильники шукають політичний контекст, а відповідальність за свою безгосподарницьку роботу переводять у площину голосувань фракції “Самопоміч” у ВРУ. У свою чергу, як народний депутат, наполягаю на голосуванні законопроектів по пільговому оподаткуванні для інвесторів, що вкладатимуть кошти в переробку та рекультивацію, пільги на ввіз обладнання для сміттєпереробних та сміттєсортувальних заводів, а також запровадженні екологічного податку для виробників тари”, – зазначив у своєму Facebook парламентар Дмитро Добродомов.

Чи звозитимуть сміття в Добряни?

Ще у понеділок просторами Інтернету поширилась інформація, що новий полігон для твердих сміттєвих відходів може з’явитися у селі Добряни Миколаївського району, що на Львівщині. Мова йде про кар’єр підприємства “Миколаївцемент”, загальна площа якого 178 га, з яких під сміттєзвалище міська рада хоче відвести 75 га. Вже наступного дня, 14 червня, обурені жителі Добрян вийшли на вулиці з протестами (на фото), адже, з їхніх слів, з ними ніхто не порадився стосовно сміттєзвалища.
“Чому люди обурилися? Бо їх ніхто не проінформував! У пресі з’явилась інформація, що міськрада звернулась в обласну адміністрацію щодо надання земельної ділянки села Добряни під сміттєзвалище. ЛОДА надала в користування 175 гектарів землі, з яких 75 гектарів міська влада хоче віддати під сміттєпереробний завод. Згодом стало відомо, що нема ще конкретного рішення щодо ділянки під сміттєзвалище та сміттєпереробний завод. Місцеве населення Добрян дуже обурене, адже все одно з нами ніхто нічого не узгоджував”, – зазначила у розмові з “Поштою” місцева жителька села Добряни Зоряна. 
Вона також каже, що недивно, чому обласна і місцева влада мають на меті власне Добряни.
“Це неподалік Львова – за 24 км. Дорога до села хороша, доїзд зручний. Втім, є одне “але” – місцеве населення. Справа в тому, що ця ділянка, про яку йде мова, розташована на горбі, а ми живемо у її підніжжі, так сказати, у ямі. Відстань між нами зовсім мала – навіть не півкілометра. Звісно, що всі ми хвилюємось за своє здоров’я, тому не хочемо, щоби його тут будували”, – каже Зоряна. 

фото: Зоряна Владика (2)
З її слів, свого часу жителі Добрян і так вдосталь натерпілись, бо “у селі видобували білий камінь, люди жили під постійний гуркіт, зрештою, і хати тріскали від того”.
“Камінь перестали видобувати, люди тільки-но трохи заспокоїлись, як тут на те вам – знову невтішні новини. Скажу, що місцеве населення не пропустить сюди жодної сміттєвої машини. Тим паче, що поруч села Доброва і Сільсько, які споживають воду, що тече під Добрянами. Тож, якщо тут з’явиться сміттєзвалище, всі відходи потраплятимуть у їхні криниці та крани. Та й всім нам просто шкода природи – вона в нас просто неймовірно красива. Чоловік-фотограф частенько там фотосесії проводить. Уявити, що замість такої краси там буде сміттєпереробний завод чи сміттєзвалище – сумно”,  – зазначила “Пошті” жителька села Добряни.  
Однак, на думку Андрія Садового, сміттєвий завод у Добрянах не будуватимуть.
“Навряд чи там може бути полігон, бо та ділянка є в оренді Миколаївського цементного комбінату. Це ще одна структура, з якою треба буде вести перемовини. Поки ми не маємо реальної ділянки. Ми очікуємо від області не просто назву території, а реальну пропозицію, яка була б прийнятна для того, щоб почати там велике будівництво. Думаю, треба на законодавчому рівні приймати закон у Верховній Раді, який би спрощував процедуру виділення ділянок і для будівництва полігонів, і для цвинтарів. Коли такі ділянки виходять на дискусії у громадський простір, завжди є люди, які проти, і це закінчується нічим”, – зазначив Андрій Садовий.

Яким має бути новий полігон?

Є інформація, що зі Львова у Житомир фури перевозять сміття. Також Львів веде переговори і з іншими містами про прийом відходів. “Думаю, що в такій ситуації може опинитися будь-яке місто України й абсолютно нормально, якщо ми підставили Львову плече. Оплачує перевезення Львів, і Львів зараз веде переговори із Запоріжжям про прийом сміття. Об’єми, які дає Львів – приблизно 600 тонн. Житомир може прийняти додатково вдень там 50 тонн, 60 тонн, а Львову потрібно 600. Вони ведуть переговори із Запоріжжям і з іншими містами. Питання швидко не вирішується, але переговори ми ведемо. Чому у Львові сталася трагедія? Полігон горів, пішли тушити полігон, стався обвал. В нас полігон вже не горить два роки. Він не буде горіти, тому що викиди метану зменшилися в два рази, тому що відбирається газ для біогазової станції і зараз він не може загорітись, так як він раніше загорявся чи від недопалка, чи навіть від дна пляшки, яка під сонцем нагрівається – і загоряється полігон. Вже така ситуація два роки не спостерігається”, – зазначив мер Житомира Сергій Сухомлин, інформує zhitomir.info.
Втім, як розповів “Пошті” керівник фірми, що займається вивозом сміття зі Львова, Олег Гайовишин, наразі у місті ситуація зі сміттям контрольована, втім, нового сміттєвого полігону таки бракує. 
Сміттєзвалище – це вчорашній день. Сьогодні ставимо перед собою завдання, щоб в області працював сміттєпереробний завод

“Зараз відкриття полігону було б дуже актуально, навіть більш актуально, ніж місяць-два тому. Дуже складна ситуація, нема де розвантажуватись. Проте, сміття зі Львова вивозимо. Раніше, щоправда, мали певні труднощі у спальних районах. Зараз ніби все налагоджуємо. Завершуємо Залізничний район прибирати – майданчики чис­­ті”, – зазначив “Пошті” Олег Гайовишин.
З його слів, було б ідеально, якби полігон  запрацював і машини мали де розвантажуватись. Та, знову ж таки, можуть виникнути нові труднощі. “Зараз дуже важко із розвантаженням. Таким чином, маємо блокування локальних полігонів”, – наголосив Олег Гайовишин.
На запитання “Пошти”, куди вивозять львівське сміття, співрозмовник не відповів. Мовляв, “зараз сміттєве питання на слуху, люди вийдуть на страйк”.
З його слів, новий сміттєвий полігон повинен відповідати, зокрема, таким критеріям:
“По-перше, це повна ізоляція від навколишнього середовища – за європейськими стандартами застелюють спеціальним покриттям, ставлять “замок” і потім ще плівкою покривають. Також там треба постійно вести електронне спостереження, щоб попередити проникнення фільтратів в ґрунт. По-друге, на полігоні має бути передбачено збір і відкачка газу метану, який накопичується. По-третє, присутність сортувальної станції, яка б дала можливість  максимально ефективно відбирати відходи, які в подальшому можна використати”, – пояснив Олег Гайовишин. 
Однак, на його думку, близько Львова навряд чи вдасться знайти і, головне, узгодити таку ділянку з місцевим населенням. Й справді, кому зараз захочеться у світлі грибовицької трагедії мати поряд з домом величезну сміттярку? 
“Сподіваюся, що обласна та місцева влада таки знайде щось підходяще у межах півсотні кілометрів від Львова. Бо вже, якщо дальше 50 км, то це буде проблематичніше, адже зростуть витрати”, – зазначив Гайовишин.

Революційне ноу-хау учениці з Маріуполя

Срібним призером Всесвітньої олімпіади з екології в Нідерландах стала учениця маріупольського технічного ліцею Катерина Малкіна, яка запропонувала вирішення проблеми утилізації пластикових відходів за допомогою личинок жуків. Її науковий проект вирішує проблему утилізації поліетилену та збереження природних ресурсів, пише освітній портал Педагогічна преса.
“У нас новий метод утилізації пластикового сміття. Ми вирішуємо дуже масштабну проблему за допомогою личинок. Ми зараз отримуємо патент, тому подробиці не розголошуємо”, – розповів науковий керівник юної дослідниці. “Ці личинки дуже поширені, їх використовують як корм для рептилій, а ми знайшли для них інше призначення. Цей метод дасть змогу зробити світ чистішим. За дев’ять місяців 20 личинок можуть з’їсти один пакет”, – уточнив він.
Серед 200 учасників із 49 країн світу саме ідея 14-річної українки привернула увагу суддів і вчених. На жаль, в Україні інноваційний метод органічної утилізації відходів нікого не зацікавив, тому учениця разом зі своїм науковим керівником співпрацюватиме з іноземними інвесторами. 


Віталій Дяків, сільський голова Давидова (Пустомитівський район):
– Неподалік Давидова є вироблений піщаний кар’єр. Останнім часом він був загороджений шлагбаумом. Після трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі на цей шлагбаум не зважали і вивозили туди сміття зі Львова. Така поведінка комунальних служб Львова та перевізників нас неабияк дивувала й обурювала, адже ніхто навіть не погодив це з нами. Тому, це налаштовує негативно до “сміттєвого” питання і людей, і мене як голову Давидова. Та ми вжили необхідних заходів і нам вдалося зупинити той потік декількох сміттєвозів, що прямували до Давидова. З іншого боку, не знаю, чи у Давидові є можливість побудувати сміттєпереробний завод. Хоча, у нас є необхідні передумови: вироблений піщаний кар’єр. Але, знову ж таки, чи збудують цей завод і чи відповідатиме цей завод європейським еко-стандартам? Чи все залишиться на етапі обіцянок, а, тим часом, до нас звозитимуть відходи з цілого Львова? Тобто, людям і місцевій владі потрібні гарантії! Ніхто на це не погодиться, бо ніхто, ясна річ, не хоче, аби Давидів став другими Грибовичами! Водночас, ми розуміємо, що це проблема всієї області, і готові допомогти в пошуках шляхів її вирішення, але для цього потрібно проінформувати жителів громади, дати їм гарантії, а також можливість обирати. Остаточне слово має залишатися за громадою.
 
http://www.lvivpost.net/lvivnews/n/36165

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

МСЗ - помойка на небе (Greenpeace) - відео