Правила «поведінки» від звалищ до домогосподарств
Тетяна Тевкун
Трагічна ситуація
з Грибовицьким сміттєзвалищем продемонструвала масштаби продукування
нашим суспільством відходів. Щороку їхні обсяги збільшуються, а
сміттєпереробні заводи не будують.
За даними Мінрегіонбуду, торік в Україні (без урахування даних АР Крим та м. Севастополь) утворилось близько 10 млн тон побутових відходів. Вони захоронювались на 6 тис. сміттєзвалищах і полігонах загальною площею понад 9 тис га. При цьому перероблено та утилізовано лише 5,93% побутових відходів, з них: 2,73% спалено, а 3,2% - потрапило на заготівельні пункти вторинної сировини та сміттєпереробні заводи.
Не важко здогадатися, що утворення відходів у таких обсягах і такими темпами, дуже скоро призведе до появи нових звалищ, які ми швидко наповнюватимемо відходами. І це безкінечний процес, якщо не змінити систему управління ними.
Свого часу, усвідомивши обсяги накопичення відходів та їхню небезпеку для навколишнього середовища, європейці виробили підходи до управління відходами. Ця система набула неформальну назву - ієрархія пріоритетів поводження з відходами. Згодом це було закріплено у Директиві Європейського парламенту та Ради. Цей документ відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС маємо імплементувати і ми.
Ієрархія пріоритетів у сфері поводження з відходами - це чітка структуризація дій щодо поводження з відходами. Ці дії потрібно запроваджувати у такій послідовності:
1. Запобігання;
2. Підготовка до повторного використання;
3. Переробка;
4. Інший тип утилізації, напр., для відновлення енергії;
5. Ліквідація (видалення).
Заходи із запобігання утворенню відходів мають на меті зменшити темпи утворення відходів. Зокрема, передбачається, що першочерговою метою має бути утворення якомога меншої кількості відходів. Такими заходами може бути стимулювання безвідходних технологій, технологій з утворенням найменшої кількості відходів.
Сенс підготовки до повторного використання полягає у заходах, які продовжують життя тих чи інших речей та дозволяють використовувати таку річ більше одного разу після її виготовлення. Це, наприклад, повторне використання пляшок, передача вживаних речей для використання бідним верствам населення тощо.
Якщо неможливо запобігти утворенню відходів, або повторно використати, то доцільно їх переробити для збереження сировини, з якої вони були зроблені та зменшити кількість відходів. Так, приміром, тонна переробленого паперу дозволяє зберегти 17 дерев, тонна переробленого скла економить 650 кг піску, 186 кг соди та 200 кг вапняку.
Якщо переробка і компостування відходів є недоцільною з технічних та економічних причин, в такому разі варто утилізувати сміття (в т.ч. шляхом відновлення енергії). Вироблену із відходів енергію можна також використовувати.
Сьогодні в Україні працює лише кілька сміттєспалювальних заводів. Частина з них (Київ, Дніпропетровськ) застаріли та шкодять довкіллю викидами в атмосферу. Нові заводи працюють не на повну потужність, або ж взагалі не працюють, оскільки тривалий час не вирішується питання встановлення тарифів на переробку побутових відходів. В результаті всі відходи складуються на полігонах або на стихійних звалищах.
Видалення (ліквідація) відходів на звалищах – це останній спосіб поводження з відходами і застосовуватися тоді, коли попередні способи вичерпано. Це пов’язано з тим, що відходи, які перебувають на звалищах, як відомо, негативно впливають на довкілля.
У Європі на ієрархії пріоритетів поводження із відходами побудовані всі програми та плани поводження з ними. Сподіваймося, в Україні скоро теж будуть впроваджені ці принципи. Система поводження цікава ще й тим, що вона добре працює, як на макрорівні, так і на мікрорівні.
Ієрархія пріоритетів у сфері поводження з відходами у домогосподарствах:
1. Відмовся від поліетиленового пакетика у магазині (запобігання).
2. Використовуй тару для зберігання продуктів кілька разів (повторне використання).
3. Здай скло, пластик і папір на переробку (переробка).
4. Віддай бабусі папір для розпалювання печі (відновлення енергії).
5. Лише те, що не вдалося застосувати у попередніх діях, викидай на смітник (видалення).
Отже поки розробляється відповідний проект закону, ми можемо застосовувати такий підхід у власних квартирах та будинках і таким чином вносити свій внесок в охорону довкілля.
Тетяна Тевкун, експерт з питань екологічної політики Інститут суспільно-економічних досліджень
http://zaxid.net/news/showNews.do?shho_robiti_zi_smittyam&objectId=1395685
За даними Мінрегіонбуду, торік в Україні (без урахування даних АР Крим та м. Севастополь) утворилось близько 10 млн тон побутових відходів. Вони захоронювались на 6 тис. сміттєзвалищах і полігонах загальною площею понад 9 тис га. При цьому перероблено та утилізовано лише 5,93% побутових відходів, з них: 2,73% спалено, а 3,2% - потрапило на заготівельні пункти вторинної сировини та сміттєпереробні заводи.
Не важко здогадатися, що утворення відходів у таких обсягах і такими темпами, дуже скоро призведе до появи нових звалищ, які ми швидко наповнюватимемо відходами. І це безкінечний процес, якщо не змінити систему управління ними.
Свого часу, усвідомивши обсяги накопичення відходів та їхню небезпеку для навколишнього середовища, європейці виробили підходи до управління відходами. Ця система набула неформальну назву - ієрархія пріоритетів поводження з відходами. Згодом це було закріплено у Директиві Європейського парламенту та Ради. Цей документ відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС маємо імплементувати і ми.
Ієрархія пріоритетів у сфері поводження з відходами - це чітка структуризація дій щодо поводження з відходами. Ці дії потрібно запроваджувати у такій послідовності:
1. Запобігання;
2. Підготовка до повторного використання;
3. Переробка;
4. Інший тип утилізації, напр., для відновлення енергії;
5. Ліквідація (видалення).
Заходи із запобігання утворенню відходів мають на меті зменшити темпи утворення відходів. Зокрема, передбачається, що першочерговою метою має бути утворення якомога меншої кількості відходів. Такими заходами може бути стимулювання безвідходних технологій, технологій з утворенням найменшої кількості відходів.
Сенс підготовки до повторного використання полягає у заходах, які продовжують життя тих чи інших речей та дозволяють використовувати таку річ більше одного разу після її виготовлення. Це, наприклад, повторне використання пляшок, передача вживаних речей для використання бідним верствам населення тощо.
Якщо неможливо запобігти утворенню відходів, або повторно використати, то доцільно їх переробити для збереження сировини, з якої вони були зроблені та зменшити кількість відходів. Так, приміром, тонна переробленого паперу дозволяє зберегти 17 дерев, тонна переробленого скла економить 650 кг піску, 186 кг соди та 200 кг вапняку.
Якщо переробка і компостування відходів є недоцільною з технічних та економічних причин, в такому разі варто утилізувати сміття (в т.ч. шляхом відновлення енергії). Вироблену із відходів енергію можна також використовувати.
Сьогодні в Україні працює лише кілька сміттєспалювальних заводів. Частина з них (Київ, Дніпропетровськ) застаріли та шкодять довкіллю викидами в атмосферу. Нові заводи працюють не на повну потужність, або ж взагалі не працюють, оскільки тривалий час не вирішується питання встановлення тарифів на переробку побутових відходів. В результаті всі відходи складуються на полігонах або на стихійних звалищах.
Видалення (ліквідація) відходів на звалищах – це останній спосіб поводження з відходами і застосовуватися тоді, коли попередні способи вичерпано. Це пов’язано з тим, що відходи, які перебувають на звалищах, як відомо, негативно впливають на довкілля.
У Європі на ієрархії пріоритетів поводження із відходами побудовані всі програми та плани поводження з ними. Сподіваймося, в Україні скоро теж будуть впроваджені ці принципи. Система поводження цікава ще й тим, що вона добре працює, як на макрорівні, так і на мікрорівні.
Ієрархія пріоритетів у сфері поводження з відходами у домогосподарствах:
1. Відмовся від поліетиленового пакетика у магазині (запобігання).
2. Використовуй тару для зберігання продуктів кілька разів (повторне використання).
3. Здай скло, пластик і папір на переробку (переробка).
4. Віддай бабусі папір для розпалювання печі (відновлення енергії).
5. Лише те, що не вдалося застосувати у попередніх діях, викидай на смітник (видалення).
Отже поки розробляється відповідний проект закону, ми можемо застосовувати такий підхід у власних квартирах та будинках і таким чином вносити свій внесок в охорону довкілля.
Тетяна Тевкун, експерт з питань екологічної політики Інститут суспільно-економічних досліджень
http://zaxid.net/news/showNews.do?shho_robiti_zi_smittyam&objectId=1395685
Немає коментарів:
Дописати коментар